Впровадження енергозаощаджувальних заходів на хлібозаводі №2

С_NO2 = 0,1265 мг/м^3;

С_SO2 = 0,00033 мг/м^3.

Тоді, отже:

= 0.412 < 1

Таким чином газовий склад повітря відповідає усім нормам і вимогам.

8.1.2 Шум

Робоче місце знаходиться під впливом постійного широкополосного шуму, джерелом котрого являється робота насосів, теплообмінних апаратів, потоком води в трубопровідах. Цей шум шкідливо впливає на організм людини у діапазоні чутних частот f = 16 ч 20000 Гц, нижче 16 Гц - інфразвук, вище 20000 Гц - ультразвук.

Гранично припустимий рівень шуму на робочому місці для широкополосного постійного шуму нормується відповідно ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ „Шум. Общие требования безопасности”, на середньогеометричній частоті 1000 Гц, дорівнює 80 дБ.

Фактичний рівень шуму на проектуємому об'єкті складає - 97дБ, що значно перевищує гранично допустимий його рівень.

8.1.3 Вібрація

Вібрація на робочому місці загальна (III категорії типу „а”), вона передається через опорну поверхню сидячому або стоячому працівнику. Джерелом загальної вібрації є працюючі насоси, електродвигуни та інше технологічне обладнання.Ця вібрація може викликати захворювання, пов'язані із втратою працездатності.

Санітарні норми для загального технологічного вібронавантаження, яке діє на обслуговуючий персонал котельної, регламентуються відповідно до ГОСТ 12.1.012-90 і допустимі його значення складають: для віброшвидкості- 92 дБ, віброприскорення-50 дБ. Для частот найбільш небезпечних для людини 6 - 8 Гц та 25 - 33 Гц норми вібрації приведені в таблиці 8.3.

Таблиця 8.3

Санітарні норми показників вібраційного навантаження на оператора тривалістю зміни 8 годин

Вид вібрації	Категорія	Направлення дії	Нормативи корегованих по частоті та еквівалентно кореговані значення
			віброприскорення	віброшвидкість
			м/с2	дБ	м/с	дБ
Загальна технологічна	3 тип „а”	Z0y0x0	0,1	50	0,2	92

Фактичний рівень вібрації у котельній складає: віброшвидкость- 96 дБ, віброприскорення-55 дБ, що перевищує її гранично допустимий рівень.

8.1.4 Інфрачервоне випромінювання

Потужний біологічний вплив на організм людини має інфрачервоне випромінювання. Джерелом інфрачервоного випромінювання в котельній є поверхні трубопроводів гарячої води, зовнішня поверхня обмурування котла, теплоізоляція трубопроводів, регенеративних підігрівників, теплообмінних апаратів, температура яких значно вище температури навколишнього середовища.

Згідно з нормами проектування промислових підприємств інтенсивність інфрачервоного випромінювання для приміщення котельної промислового підприємства складає:

- від відкритих джерел - 140 Вт/м²;

- від технологічного устаткування в залежності від опроміненої площі поверхні тіла людини - 35; 70; 100 Вт/м², відповідно: < 25; 25; 25 - 50.

Фактична величина інтенсивності інфрачервоного випромінювання у котельній ВАТ „Стальканат” складає:



Е_ф = = = 70 Вт/м^2,

так як, вона не перевищує 50 %, то, отже не суперечить допустимому значенню.

8.1.5 Ураження електричним струмом

Робоча зона відноситься до підвищеної категорії приміщень за ураженням електричним струмом.

Можливі джерела ураження електричним струмом:

- при доторканні до токоведучих частин з напругою до1000 В (власні потреби, оперативні ланцюги);

- при доторканні до заземлених нетоковедучих частин які знаходяться під напругою (напруга дотику);

- при знаходженні людини поблизу заземлення по якому проходить струм у землю (крокова напруга або інше можливе замикання на землю);

- при пробої напруги на корпус установки;

- при помилковому включенні електроустановки;

Захисне заземлення на робочому місці нормується ГОСТ 12.1.030-81 „Электробезопасность. Защитное заземление, зануление.”

В електроустановках напругою до 1000 В опір заземлення повинен бути не вище 4 Ом, якщо ж сумарна потужність джерел, які підключенні до мережі, не перевищує 100 кВА, опір заземлення повинен бути не більше 10 Ом. На котельній передбачається захисне занулення для мереж з напругою до 1000В. Захисне занулення елекроустановок високої і низької напруги виконується загальним. Живлення струмоприймачів здійснюється від РУСН 0,4 кв.

Фактичне значення опору у всіх електроустановках з напругою до 1000В не перевищує допустимого значення 4 Ом і складає 3,2 Ом.



8.1.6 Підвищений тиск та температура в паропроводах та тепловій системі.

В приміщенні котельної знаходяться апарати та обладнання, які працюють під тиском вище 0,07 МПа. Згідно ”Правилам устройства и безопасной эксплуатации сосудов, находящихся под повышенным давлением”, згідно ГОСТ 12.2.085 - 82 вони відносяться до устаткування підвищеної небезпеки, тому являються причиною небезпеки для працюючого персоналу. Причиною аварії трубопроводів є підвищення встановленого робочого тиску, наявність несправної арматури, тобто несправностей запобіжних клапанів, манометрів та неможливість визначення тиску по іншим приладам.

Підвищений тиск приводить до порушення механічної міцності стінок трубопроводів з послідуючим руйнуванням. Руйнування характерізується розбризгуванням гарячої води, пароводяної суміші та пари, що може завдати збитку виробництву та призвести до травмування робочого персоналу.

Трубопроводи гарячої води, теплообмінники та інше теплотехнічне обладнання являють собою джерела високої температури. Причиною термічних травм може стати відсутність теплоізоляції, порушення її цілостності або перевищення температури на її поверхні більше 45 єС (ГОСТ 12.2.096 - 85).Доторкання до таких конструкцій може стати причиною термічних травм обслуговуючого персоналу.

Фактичні значення тиску на всіх ділянках паропроводів не перевищують допустимих значень і суворо контролюються. Для запобігання порушення механічної міцності стінок паропроводів з послідуючим їх руйнуванням на них усіх встановлені травильні клапани з автоматичним керуванням. Що стосується температури на поверхні паропроводів з установленою захисною ізоляцією, то вона не перевищує допустимого значення 45 єС і складає в середньому 32 єС і лише на трубопроводі живильної води котла та на паропроводі свіжої пари вона перевищує допустимі значення, так як на них відсутня захисна теплоізоляція.

8.1.7 Пожежна та вибухова небезпека

Пожежну та вибухову небезпеку проектованого об'єкта являють собою наявність легкозаймистих речовин, порушення технічного режиму, несправність електричного устаткування.

Приміщення котельної за пожежовибуховою небезпекою, згідно ОНТП 24 - 86 відноситься до категорії „Г” зі ступенем вибухонебезпеки В-І б і межею вогнестійкості 30 хвилин, так як містить горючі матеріали, які знаходяться в нагрітому стані.

Джерелами виникнення пожежі на об'єкті можуть бути наступні фактори:

- відкритий вогонь, іскри;

- підвищена температура навколишнього середовища;

- задимленість приміщення;

- при коротких замиканнях;

- при прямих попаданнях блискавки;

- при руйнуванні та перегріву ізоляції з послідуючим запаленням;

- при перегріві струмоведучих частин від перевантаження при неправильному їх виборі;

- при проведенні вогневих робіт.

Умови займання залежать від концентрації газоповітряної суміші, геометрії системи, а також швидкості руху суміші.

Джерелами виникнення вибуху на об'єкті можуть бути наступні фактори:

- вміст великої кількості газовибухової суміші (природний газ) в приміщені котельної(загазованість);

- перевантаження котельних агрегатів та порушення правил їх технічної експлуатації;

- несправність газоредукторного обладнання, що призводить до різкого підвищення тиску газа у живлячій магістралі;

Небезпечними і шкідливими факторами, що впливають на людей у результаті вибуху є:

-ударна хвиля, у фронті якої надлишковий тиск вище 5 кПа;

- полум'я;

- конструкції устаткування, що руйнуються;

- шкідливі речовини, що утворилися при вибуху, вміст яких у робочій зоні вище ГДК.

Фактично в цілому стан пожежної та вибухової безпеки на об'єкті знаходиться у задовільному стані. Але деякі питання потребують більш детального аналізу. А саме - недосконалість системи пожежегасіння та вирішення проблеми пов'язаної з вентиляцією приміщення і тим самим ліквідацією небезпечної загазованості, що може призвести до вибуху.

8.2 Розробка заходів, спрямованих на усунення або зниження шкідливого впливу виявлених факторів, основаних на нормативних документах (ГОСТ, ДСТУ, СниП та інші)

8.2.1 Основним заходом щодо захисту від шуму у котельній є звукопоглинання і звукоізоляція Для забезпечення захисту від шуму у відповідності з ГОСТ 12.2.051 - 78 проектом передбачуються наступні міри захисту від шуму:

- звукознижуючі конструкції та екрани;

- звукоізоляція огороджуючих конструкцій;

- звукопоглинаюче покриття поверхні стелі та стін;

-зменшення шуму в джерелі шляхом своєчасного усунення несправностей, заміною деталей, що зносилися;

-використання звукоізоляції шляхом додатка звукоізолюючого матеріалу;

- використання навушників - глушителів шуму;

- використання вкладишів у звуковому каналі;

- використання захисних шоломів;

8.2.2 Захист від надмірної вібрації виконується методом віброізоляції, шляхом встановлення пружних елементів, які розміщені між вібруючою машиною та основою на якій вона встановлена. Для зменшення магнітної вібрації обране оптимальне співвідношення чисел зубців статора і ротора. Для зменшення механічної вібрації обрано статичне та динамічне балансування.

В якості індивідуального захисту від вібрації, рекомендується носити взуття на основі войлока або мікропористої резини. Для захисту від вібрації рук рекомендуються віброгасильні рукавиці.

8.2.3 Для запобігання термічних опіків обслуговуючого персоналу проектом передбачається розробка теплової ізоляції для трубопроводу живильної води котла та паропроводу свіжої пари.

У зв'язку з тим, що температура трубопроводу та паропроводу висока, з метою безпечної експлуатації і зменшення теплових втрат повинна бути передбачена захисна ізоляція.

Товщина ізоляції для трубопроводу живильної води повинна складати:

= = 0,059 м

Товщина ізоляції для паропроводу свіжої пари повинна складати:

= = 0,168 м

8.2.4 Заходи щодо профілактики виникнення пожеж на промислових об'єктах поділяються на: організаційні, технічні, режимні та експлуатаційні. Організаційні заходи передбачають правильну експлуатацію устаткування, правильний вміст робочої зони, протипожежний інструктаж робітників та службовців. До технічних заходів відносяться дотримання пожежних правил, правильне розміщення устаткування.

У випадку виникнення пожежі вмикається сигналізація, якою обладнані приміщення котельної, але разом з тим не створені умови для успішного гасіння пожежі при наявності засобів пожежегасіння та їх правильного розміщення. До первинних засобів гасіння пожежі відносяться вогнегасники типу ОП - 5. Детальний розрахунок установки пожежегасіння з комбінованим вуглекислотно-хладоновим складом для приміщення котельної приводиться в підпункті 8.3.1 проекту.

В якості заземлителів захисту від прямих ударів блискавки використовуються стержньові блискавковідводи згідно інструкції РД 34.21.122 - 87(7).Кожний блискавковідвід має відповідну зону захисту.

8.2.5 Методом боротьби з загазованістю є вентиляція і дотримання герметичності. Але так як існуючої вентиляції недостатньо для запобігання загазованості у приміщенні котельної, то проектом передбачено вентиляцію яка відбувається за рахунок відбору повітря в топку. Для видалення теплоти передбачена аерація:

L = = = 356 м³/год

Кількість приточного повітря необхідного для розведення шкідливих

виділень до припустимих концентрацій з коефіцієнтом запасу К_з = 1,5 знаходиться по формулі:

L = = = 8 м³/год



8.2.6 Міри захисту навколишнього середовища від потрапляння в грунт чи у воду отруйних речовин, які використовуються у технологічному процесі підприємства детально розглядаються у розділі 7 дипломного проекту - „ Екологія та питання зміни клімату „.

8.3 Індивідуальне завдання, що передбачає собою детальну розробку одного - двох конкретизованих заходів, які забезпечують запобігання нещасних випадків та профзахворювань

8.3.1 Розрахунок установки пожежегасіння з комбінованим вуглекислотно-хладоновим складом (ВХС) для приміщення котельної ВАТ „Стальканат”

Як засіб гасіння пожежі може бути використане гасіння вуглекислотно-хладоновым складом розрахунок якого приведений нижче.

Комбінований вуглекислотно-хладоновый склад:

85% двоокису вуглецю (СО₂),, 15% хладона 11482 (тетрафтордибромтан С₂F₄Br₂).

Розрахункова маса комбінованого вуглекислотно-хладонового складу (ВХС) для об'ємного пожежегасіння знаходиться наступним чином:

m₁ = K₆ * Q_п *V, (кг),

де К₆ - коефіцієнт компенсації неврахованих втрат ВХС.

К₆ = 1.13...1.25

Так як в приміщені котельної маються дверні і віконні прорізи, то:

Q_п - нормативна масова вогнегасна концентрація ВХС.

Q_п = 0.4 кг/м³.

Так як час заповнення приміщеня дорівнює 60 с.

V=9411.6 м³ - об'єм приміщеня що захищається.

Отже розрахункова маса комбінованого вуглекислотно-хладонового складу дорівнює:m = 1.25*0.4*12411.6=6205.8 кг.

Так як в наявності маються постійні відкриті прорізи, площа яких складає 10% площі конструкцій, що їх обгороджують, (стін, стелі), то варто прийняти додаткову витрату ВХС, рівну 5кг на 1м² площі прорізів. Отже площа прорізів складає:

S_пр = 1241,2 *0.1 = 124,1 м²

m_доп = 5* S_пр = 5 * 124,1 = 621 кг

Отже загальна сумарна розрахункова маса комбінованого вуглекислотно-хладонового складу дорівнює:

m = m₁ + m_доп = 6205,8+621 = 6827 кг

Розрахункове число балонів визначається з місткості в 40 - літровий балон 25 кг ВХС.

або 273 шт.

Внутрішній діаметр магістрального трубопроводу дорівнює:

(мм)

d₁ = 71 мм - внутрішній діаметр сифонової труби

₂ = 273 - число одночасно розряджающихся балонів

d₁ = 71 * 17 =121 см



Еквівалентна довжина магістрального трубопроводу:

L₂ = K₇ * L (м)

K₇ = 1.05 - коефіцієнт збільшення довжини трубопроводу для компенсації неврахованих місцевих втрат.

L = 50 м - довжина трубопроводу по проекту

L₂ = 1.05 * 50 = 52.5 м

Площа перетину вихідного отвору зрошувача:

(мм²)

S = 15,1 м² - площа перетину магістрального трубопроводу

₁ = 151 шт - число зрошувачів

Витрата ВХС у залежності від еквівалентної довжини трубопроводу,

так як d₁ = 71 мм 35 мм, то витрата ВХС для d₁ = 35 мм Q= 3.0 кг/с

Витрата ВХС:

Q =S * q = 0.312 * 0.785 * 121² =3586 кг/с

S = 0.785 * d² - площа перетину трубопроводу

d = 121 см - діаметр трубопроводу

розрахунковий час подачі ВХС:

хв =2 с, що відповідає заданому значенню



ВИСНОВКИ

У результаті впровадження енергозаощаджувальних заходів хлібозаводі №2 очікуються наступні економічні ефекти (таблиця В1).

Таблиця В1

Економічні ефекти

Код	Енергозаощаджувальний захід	Капітальні вкладення	Річна економія	ЧПВ	Термін окупності
		тис. грн	тис. грн	тис. грн	роки
ЗЕЗ 1	Заміна газо-пальникових пристроїв на печах	32	18,3	59,3	2,2
ЗЕЗ 2	Установка економайзерів на димарі печей	48	18,3	170,7	1,5
ЗЕЗ 3	Впровадження конденсаторних установок	36	12,3	36,7	3,8
ЗЕЗ 4	Впровадження зонного тарифу обліку електроенергії	86,9	28,17	79,46	4
ЗЕЗ 5	Заходи з заміни системи освітлення	26	9,4	31,7	3,4
ЗЕЗ 6	Заміна повітряних компресорів	472,6	89,9	67,8	8
		553,43	100,5	52	8,7

Зниження споживання електроенергії складе приблизно 5%, зниження споживання газу складе приблизно 4% (рисунки В1, В2).

Зниження викидів у атмосферу забруднюючих речовин приведено у таблиці В2 та на рисунку В3.

Таблиця В2

Зниження викидів у атмосферу забруднюючих речовин

Речовина, що забруднює середовище	Викид
Найменування	До	Після	Економічний ефект
	т/рік	т/рік
Вуглецю окисел	15,2	14,744	0,456
Азоту двоокис	10,1	9,797	0,303

Рисунок В1

Рисунок В2

Рисунок В3

Размещено на Allbest.ru