Впровадження енергозаощаджувальних заходів на хлібозаводі №2

Рівень	Енергетична політика	Організація діяльності	Мотивація	Інформаційні системи	Маркетинг	Інвестиції
4	Енергетична політика, план дій і регулярний огляд вхо-дять до обо-в'язку топ менеджерів як частина стратегії охорони навколиш-нього середовища	Енергоменед-жмент цілком інтегрується в загальну структуру менеджменту. Чіткий розпо-діл відпові-дальності за енергозбере-ження	Офіційні і не-офіційні кана-ли комунікації регулярно ви-користову-ються енерго-менеджерами і енерго-персоналом на всіх рівнях	Розгорнута система ставить мету, контро-лює споживаня, визначає поми-лки, вимірює кількість заощаджень, забезпечує простежування надходження бюджетних засобів	Маркетинг оцінки енерго-ефективності і діяльності по енергоменед-жменту. Повинний проводитися як усередині, так і за межами організації	Позитивна дискриміна-ція на користь „зелених” схем з деталь-ною інвести-ційною оцін-кою всіх знову створюваних і відновлю-ваних можливостей
3	Офіційна енергетична політика, але неактивний обов'язок топ менеджерів	Енергоме-неджер звітує енерго-комітету, що представляє всіх користувачів, очолюваний членом головного правління	Енергокомітет виступає основним каналом нарівні з прямим контактом з основними користувачами	КИП генерує на основі систематичних вимірів звіти о енергоспожива-нню окремими підрозділами, але звіти про заощадження користувачам не надаються	Програма підвищення свідомості персоналу і регуляні рекламні кампанії	Ті ж критерії повернення засобів, що і для всіх інших інвестицій
2	Ще не прийнята енергетична політика, уведена енергомене-джером чи старшим менеджером відділу	Вводиться штатна посада енергоменед-жера, що звітує спеціальному комітету, але лінія керування і повноваження ще не ясні	Контакт з основними користувачами за допомогою спеціального комітету, очолюваного старшим менеджером відділу	Контроль і спрямованість звітів засновані на даних енерго-споживання. Енергоодиниця включена в спеціальну статтю бюджету	Навчання деякої частини спеціального персоналу розумінню переваг	Залучення тільки коротко-строкових інвестицій
Рівень	Енергетична політика	Організація діяльності	Мотивація	Інформаційні системи	Маркетинг	Інвестиції
1	Не оформлений у писемній формі перелік керівних принципів	Енергомене-джмент входить до складу чиїхось обов'язків з обмеженням повноважень чи впливу	Неофіційні контакти між інженером і декількома користувачами	Звіт про витра-ти заснований на даних лічильників. Інженер збирає звіти про вну-трішнє викори-стання енергії технічним відділом	Використання неофіційних контактів для просування ідеї енерго-ефективності	Починаються тільки дешеві заходи
0	Ніякої явної політики не існує	Не існує політики енергоменед-жмента чи якої-небудь офіційної гру-пи, відпові-дальної за енергоспо-живання	Немає контакту з користувачами	Не існує інформаційної системи. Немає звіту про енерго- споживання	Ідея енерго-ефективності не висувається	Відсутні інвестиції на підвищення енергоефекти-вності в приміщеннях

Опис матриці:

Рівень 0 - енергоменеджмент ще не існує. Немає ніякої енергетичної політики, ніякого спеціального енергоперсоналу і ніякої офіційної групи відповідальних за використання енергії. Витрата енергії не контролюється, і не існує програми підвищення усвідомлення використання енергії усередині організації.

Сильні сторони: ніяких.

Слабкі сторони: реальна втрата можливості зменшення споживання ене-ргії і впливу на навколишнє середовище.

Рівень 1 - хоча немає чіткої енергетичної політики, організація наймає фахівця-енергетика. Ця людина створює елементарну інформаційну систему, засновану на обліку палива, але звітує тільки на рівні свого відділу. Фахівець-енергетик підвищує усвідомлення суті енергії шляхом контакту з тими, хто безпосередньо відповідає за споживання енергії і відповідає на спеціальні питання.

Сильні сторони: спеціальний персонал визнає важливість керування енерговикористанням.

Слабкі сторони: керування енерговикористанням залежить винятково від відносин зі споживачами, створений некорпоративний пріоритет (і, як наслідок, - незначна фінансова діяльність в енергозбереженні).

Рівень 2 - старші менеджери розуміють важливість керування енерговикористанням, але на практиці активна підтримка діяльності по керуванню енергоспоживанням дуже незначна. Енергоперсонал звичайно формується на базі технічного відділу і звітує спеціальному комітету, що складається з працівників інших відділів. Ефективність діяльності по керуванню енерговикористання обмежується інтересом і ентузіазмом членів цього комітету.

Сильні сторони: енергоперсонал концентрує ініціативи по керуванню енерговикористанням.

Слабкі сторони: недостатня підтримка від вищого керівництва, що звичайно розглядає будь-який проект обособлено, ніж як частина програми.

Рівень 3 - діяльність по керуванню енерговикористанням починається більш серйозно старшими менеджерами і включається в офіційну структуру керування. Споживання включається в бюджет. Існує велика інформаційна система, заснована система звітів. Існує також погоджена програма по поши-ренню принципів керування енерговикористанням і інвестуванню в енерго-ефективність.

Сильні сторони: енергія більше не сприймається як кінцевий результат і є предметом турбот всієї організації.

Слабкі сторони: керування енерговикористанням усе ще не цілком упроваджене, і більшість менеджерів сприймає його, скоріше, як технічну функцію, ніж як частина їхньої власної сфери діяльності.

Рівень 4 - існує визначена група людей, що відповідають за споживання енергії, усередині організації. Енергоменеджер регулярно використовує офіційні і неофіційні інформаційні канали для впливу на поводження споживачів і підвищення енергоефективності. Існує велика інформаційна система й енергоспоживання цілком включається в систему керування. Існуюча діяльність контролюється і порівнюється з поставленими цілями, підраховуються переваги, отримані від заходів для енергоефективності. Про досягнення в керуванні енерговикористанням звітують, і споживання енергії розглядається з урахуванням екологічних аспектів. Керівництво відповідає за енергоефективність.

Сильні сторони: керування енергією цілком інтегрується в систему керу-вання підприємством.

Слабкі сторони:діяльність енергоперсоналу може стати бюрократичною.



5. ЕКОЛОГІЯ ТА ПИТАННЯ ЗМІНИ КЛІМАТУ

5.1 Розрахунок викидів для котла ДКВР-4-13

На підприємстві встановлено паровий котел ДКВР-4-13. Паливо природній газ, який постачається з газопроводу.

Характеристики природнього газу, який використовується як паливо для котельні приведено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Характеристики природнього газу

Газопровід	Склад газа по обґєму, %	Q, МДж/м3	, кг/м3
	СН4	С2H6	C3H8	C4H10	C5H12	CO2	N2	H2S
	98,4	0,6	0,3	0,14	0,2	0,1	30,2	0	28,3	0,952

Питома маса кожного індивідуального газу в сухому стані газоподібного палива визначається по формулах:

, кг/нм³, (5.1)

, кг/нм³, (5.2)

, кг/нм³, (5.3)

, кг/нм³, (5.4)

, кг/нм³, (5.5)

, кг/нм³, (5.6)

, кг/нм³, (5.7)

, кг/нм³, (5.8)

деm _i - питома маса i-го індивідуального газу в 1 нм³ сухого палива,кг/нм³;

(i)_v- об'ємний зміст i-го індивідуального газу, %.

Питомі маси кожного індивідуального газу, визначені по вищенаведених формулах, приведені в таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Питомі маси газів

Газопровід	Питомі маси газів, кг/нм3
	mСН4	mС2H6	mC3H8	mC4H10	mC5H12	mCO2	mN2	mH2S
ШКДРІ	0,4468	0,0483	0,0511	0,0233	0,0064	0,0020	0,3775	0

Масовий елементний склад сухого газоподібного палива визначається по формулах:

, %, (5.9)

,%, (5.10)

, %, (5.11)

, %, (5.12)

, %, (5.13)

де C ^daf - масовий склад вуглецю в паливі на горючу масу %;

H ^daf - масовий склад водню в паливі на горючу масу %;

N ^daf - масовий склад азоту в паливі на горючу масу %;

S ^daf - масовий склад сірки в паливі на горючу масу %;

O ^daf - масовий склад кисню в паливі на горючу масу %;

? _н - щільність сухого газоподібного палива при нормальних умовах, кг/нм³;

m _i - питома маса i-го індивідуального газу в 1 нм³ сухого газоподібного палива, кг/нм³.

Масовий елементний склад сухого газоподібного палива, визначена по вищенаведених формулах, приведений в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Масовий елементний склад сухого газоподібного палива

Газопровід	Робоча маса палива
	Склад, %
	Сr	Hr	Nr	Sr	Or
	46,291	14,258	39,653	0	0,153

Маса витраченого газоподібного палива В, т, і масова нижча теплота згорання палива розраховуються по формулах:

, тис. нм³, (5.14)

, МДж/кг, (5.15)

деBv - обґєм витраченого газоподібного палива при нормальних умовах, тис. нм³;

Qir - масова нижча теплота згорання газоподібного палива, МДж/кг;

- об'ємна нижча теплота згорання газоподібного палива при нор-

мальних умовах, МДж/нм³;

 _н -щільність газоподібного палива за нормальних умов, кг/нм³.

Маса витраченого газоподібного палива і масова нижча теплота згорання палива, визначені по вищенаведених формулах, приведені в таблиці 5.4.



Таблиця 5.4

Маса витраченого газоподібного палива і масова нижча теплота згорання палива

Газопровід	Обґєм витраченого природнього газу, Вv,тис.м.куб	Маса витраченого газоподібного палива, В, т	Маса нижча теплота згорання палива, Qн, МДж/кг
	4 315 860	198445,00	29,73

Валовий викид j-ого забруднюючої речовини Ej, т, який викидається в атмосферу з димовими газами енергетичної установки за проміжок часу Р, визначається як сума валових викидів цієї речовини під час спалювання різних видів палива, зокрема під час їх одночасного спалювання:

,т, (5.16)

де Eji- валовый викид j-ого забруднюючої речовини під час спалювання i-го палива за проміжок часу P, т;

kji-показатель емісії j-ого забруднюючої речовини для i-го палива, г/ГДж;

Bi-расход i-го палива за проміжок часу P, т;

(Qri)_i-низшая робоча теплота згорання i-го палива, МДж/кг.

Викид оксидів азоту

Під час спалювання органічного палива утворюються оксиди азоту NOx (оксид азоту NO і діоксид азоту NO₂), викиди яких визначаються в перерахунку на NO_2.

Показник емісії оксидів азоту kNOx, г/ГДж, з урахуванням заходів щодо зниження викидів розраховується по формулі:

,г/ГДж, (5.10)



де (kNOx)₀ показник емісії оксидів азоту без урахування заходів щодо зниження викидів, г/ГДж;

fн ступінь зменшення викиду NOx під час роботи на низькому навантаженні;

_I ефективність первинних (режимно-технологічних) заходів скорочення викидів;

_II ефективність вторинних заходів (азотоочисні установки);

в коефіцієнт роботи азотоочисної установки.

Під час роботи енергетичної установки на низькому навантаженні зменшується температура процесу горіння палива, дякуючи чому скорочується викид оксидів азоту. Ступінь зменшення викиду NOx при цьому визначається по формулі

,МВт, (5.18)

де fн ступінь зменшення викиду NOx під час роботи на низькому навантаженні;

Qф фактична теплова потужність енергетичної установки, МВт;

Qн номінальна теплова потужність енергетичної установки, МВт;

z емпіричний коефіцієнт, який залежить від виду енергетичної установки, її потужності, типу палива і т.п..

Розрахунок викидів оксидів азоту приведений в табличній формі, результати записані в таблицяі 5.5.

Таблиця 5.5

Розрахунок викидів оксидів азоту

Номер джерела викидів забруднюючих речовин	0001
Найменування виробництва	Котельна
Час роботи котельної, година/рік	8760
Bi, середньорічна витрата палива, т/рік	4 315 860
(Qri)i, нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг	29,73
(kNOx)0, показник емісії оксидів азоту без урахування заходів щодо зниження викидів, г/ГДж	120
Qф, факт. теплова потужність енергетичної установки, МВт	2,304
Qн, ном. теплова потужність енергетичної установки, МВт	2,593
z, емпіричний коефіцієнт, який залежить від виду енергетичної установки, її потужності, типу палива і т.п.	1,25
fн, ступінь зменшення викиду NOx	0,863
I, ефективність первинних (режимно-технологічних) заходів скорочення викидів	0,3
II, ефективність вторинних заходів (азотоочистные установки)	0,7
коефіцієнт роботи азотоочисной установки	0,99
kNOx, показник емісії оксидів азоту, г/ГДж	22,255
Е, викид оксидів азоту, т/год	141,724
Викид оксидів азоту, г/с	4,687

Викид сірчистого ангідриду

Показник емісії г/ГДж, оксидів сірки SO₂ і SO₃, у перерахунку на діоксид сірки SO₂, які поступають в атмосферу з димовими газами, розраховується по формулі

, (5.19)

де Qir нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг;

S ^r - вміст сірки в паливі на робочу масу %;

_I - ефективність скріплення сірки золою або сорбентом в енергетичній установці;

_II - ефективність очищення димових газів від оксидів сірки;

В - коефіцієнт роботи сіркоочисноі установки.

Розрахунок викидів сірчистого ангідриду приведений в табличній формі (таблиця 5.6).



Таблиця 5.6

Розрахунок викидів сірчистого ангідриду

Номер джерела викидів забруднюючих речовин	0001
Найменування виробництва	Котельна
Час роботи котельної, година/рік	8760
Bi, середньорічна витрата палива, т/рік	4 315 860
(Qri)i, нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг	29,73
S r, вміст сірки в паливі на робочу масу %	0
I, ефективність скріплення сірки золою або сорбентом в енергетичній установці	0
II, ефективність очищення димових газів від оксидів сірки	0,95
коефіцієнт роботи сероочистной установки	0,99
kSO2, показник емісії сірчистого ангідриду, г/ГДж	0,0E+0
Е, викид сірчистого ангідриду, т/год	0,0E+0
Викид сірчистого ангідриду, г/с	0,0E+0

Викид оксиду вуглецю

Розрахунок викидів оксиду вуглецю приведений в табличній формі (таблиця 5.7).

Таблиця 5.7

Розрахунок викидів оксиду вуглецю

Номер джерела викидів забруднюючих речовин	0001
Найменування виробництва	Котельна
Час роботи котельної, година/рік	8760
Bi, середньорічна витрата палива, т/год	4 315 860
(Qri)i, нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг	29,73
kCO, показник емісії оксиду вуглецю, г/ГДж	15
Е, викид оксиду вуглецю, т/год	95,522
Викид оксиду вуглецю, г/с	3,159

Викид діоксиду вуглецю

Показник емісії діоксиду вуглецю, г/ГДж, під час спалювання органічного палива визначається по формулі:



, (5.20)

де Cr масовий вміст вуглецю в паливі на робочу масу %;

Qir нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг;

_C ступінь окислення вуглецю палива;

kC показник емісії вуглецю палива, г/ГДж.

Ефективність процесу горіння визначається ступеню окиснення вуглерода палива _C. При повному згорані палива ступінь згораня дорівнює одиниці, но при наявності недопалу палива його значення зменьшується. Ступінь окиснення вуглероду палива _C під час згорання палива природнього газу складає 0,995.

Розрахунок викидів СО₂ приведений в табличній формі (таблиця 5.8).

Таблиця 5.8

Розрахунок викидів діоксиду вуглецю

Номер джерела викидів забруднюючих речовин	0001
Найменування виробництва	Котельна
Час роботи котельної, година/рік	8760
Bi, середньорічна витрата палива, т/рік	4 315 860
(Qri)i, нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг	29,73
Cr, масовий вміст вуглецю в паливі %	46,291
C, ступінь окислення вуглецю палива	0,995
kCO2, показник емісії діоксиду вуглецю, г/ГДж	56806,256
Е, викид діоксиду вуглецю, т/год	361751,670
Викид діоксиду вуглецю, г/с	11962,688

Викид важких металів

При спалюванні в енергетичній установці природного газу виділяються ртуть і її з'єднання.

Показник емісії ртуті kHg, г/ГДж, розраховується по формулі:



,г/ГДж, (5.21)

де (kHg)₀показник емісії ртуті без використання золоулавлювача

установки, г/ГДж;

_гзу ефективність уловлювання ртуті в золоулавлювачій установці.

Значення (kHg)₀ під час спалювання природного газу складає 0,0001 г/ГДж.

Розрахунок викидів ртуті (Hg) приведений в табличній формі (таблиця 5.9).

Таблиця 5.9

Розрахунок викидів ртуті (Hg)

Номер джерела викидів забруднюючих речовин	0001
Найменування виробництва	Котельна
Час роботи котельної, година/рік	8760
Bi, середньорічна витрата палива, т/рік	4 315 860
(Qri)i, нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг	29,73
(kHg)0 показник емісії ртуті (без використання улавлюючої установки), г/ГДж	0,0001
гзу ефективність уловлювання ртуті в золоулавлювачій установці.	0,36
kHg, показник емісії ртуті, г/ГДж	0,000064
Е, викид ртуті, т/год	4,1E-4
Викид ртуті, г/с	1,4E-5

Викид оксиду диазота

Розрахунок викидів окислу диазота приведений в таблиці 5.10.

Таблиця 5.10

Розрахунок викидів окислу диазота

Номер джерела викидів забруднюючих речовин	0001
Найменування виробництва	Котельна
Час роботи котельної, година/рік	8400
Bi, середньорічна витрата палива, т/рік	4 315 860
(Qri)i, нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг	29,73
kN20, показник емісії оксиду диазота, г/ГДж	2,5
Е, викид оксиду диазота, т/год	15,920
Викид оксиду диазота, г/с	0,526

Викид метану

Розрахунок викидів метану приведений в табличній формі (таблиця 5.11).

Таблиця 5.11

Розрахунок викидів метану

Номер джерела викидів забруднюючих речовин	0001
Найменування виробництва	Котельна
Час роботи котельної, година/рік	8400
Bi, середньорічна витрата палива, т/рік	4 315 860
(Qri)i, нижча робоча теплота згорання палива, МДж/кг	29,73
kCH4, показник емісії метану, г/ГДж	1
Е, викид метану, т/год	6,368
Викид метану, г/с	0,211

Загальне кількісне значення викидів забруднюючих речовин в атмосферу (г/с, т/год) від котла ДКВр зведені в таблиці 5.12.

Таблиця 5.12

Зведена таблиця викидів

Речовина що забруднює	Викид
Найменування	г/с	т/год
Ртуть металева	1,4E-5	4,1E-4
Азоту двоокис	4,687	141,724
Ангидрид серністий	0,0E+0	0,0E+0
Вуглецю окисел	3,159	95,522
Метан	0,211	6,368
Оксид диазота	0,526	15,920
Діоксид вуглецю	11962,688	361751,670

6. ЕКОНОМІКА ТА БІЗНЕС - ПЛАНУВАННЯ

6.1 Критерії фінансової оцінки та економічної привабливості проектів підвищення енергоефективності

Ефективність проекту характериризується системою показників, які виражають співвідношення витрат та вигод проекту з погляду його учасників. Виділяють такі основні показники ефективності проекту:

- показники комерційної ефективності, які враховують фінансові наслідки реалізації проекту для його безпосередніх учасників;

- показники економічної ефективності, що враховують народногосподарські вигоди й витрати проекту;

- показники бюджетної ефективності, які відображають фінансові наслідки здійснення проекту для державного та місцевого бюджетів.

При аналізі ефективності проекту використовують наступні показники:

1. Сума інвестицій - вартість початкових грошових вкладень у проект, без яких він не може здійснюватись і мають довгостроковий характер.

2. Грошовий потік - дисконтований або недисконтований дохід від здійснення проекту, який включає чистий прибуток та амортизаційні відрахування, які надходять у складі виручки від реалізації проекту.

3. Чиста теперішня вартість проекту Net Present Value (NPV) - дисконтована цінність проекту, різниця між величиною грошового потоку, дисконтованого за прийнятної ставки доходності і сумою інвестиції. Якщо NPV позитивна, то проект можна рекомендувати для фінансування. Розрахунок NPV робиться за такими формулами:

, де (6.1)

- вигоди проекту в рік t;

- витрати на проект у рік t;

- ставка дисконту;

- тривалість проекту.

4. Термін окупності інвестицій - час, протягом якого грошовий потік, одержаний інвестором від втілення проекту, досягає величини вкладених у проект фінансових ресурсів. Термін окупності проекту Payback Period (PBP) базується на грошовому потоці з приведенням коштів, які інвестуються в інновації та суми грошового потоку до теперішньої вартості.

5/ Dyenhіiyz yjhvf htynf,tkmyjcnі - Internal Rate of Return (IRR)/ Це рівень ставки дисконтування, при якому чиста приведена вартість проекту за його життєвий цикл дорівнює нулю.

(6.2)

IRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись на беззбитковому рівні.

6.2 Фінансовий аналіз заміни газо-пальникових пристроїв на печах лінії №1,2,3 х/з №2

Печі МИНЕЛ ліній №1,2,3 х/з№2 експлуатуються вже більше 15 років.

Пальники даних печей є дуже габаритними, що приводить до неможливості їх швидкого обслуговування. Автоматика горіння не передбачає регулювання співвідношення газ/повітря, що приводить до неповного згорання газу, а відповідно до осідання нагару на електродах запалення і контролю наявності факела і зрештою до аварійних ситуацій. Виконавчі механізми, регулюючі протоку газу, вже зношені на 100% і практично не підлягають ремонту. Датчики протоки газів рециркуляції на печах МИНЕЛ є ртутні «свинки», тобто колби заповнені ртуттю. Дані датчики практично не можливо міняти під час роботи печі, оскільки вони знаходяться усередині муфеля і легко можуть розбитися при заміні в поспіху. На печах ППЦ як датчики протоки використовуються прилади АЛЬНИКО, які не випускаються з 1994 року.

Одним з найважливіших недоліків встановлених пальників є відсутність резервних програматорів для автоматики горіння, оскільки нові не випускаються, а старі відпрацювали свій ресурс (дані програматори були механічними, тобто вони є приладовим двигуном з редуктором на валу у якого знаходяться 12 спеціально виготовлених пластмасових коліс-кулачків, розташованих в спеціальній послідовності і по цій послідовності вони натискають мініатюрні вимикачі, що дають команди на управління пальником). Пластмаса коліс-кулачків атрофувалася від температури і часу, мікровимикачі не ремонтоздатні оскільки виконані моноблочно на заводі виготівнику, шестерні редуктора зношені і іноді проскакують, що збиває роботу програматора.

Посилаючись на все вищезгадане, а також зважаючи на вимоги до безаварійності роботи пічного устаткування пропонуємо для установки на всі печі пальника німецької фірми WEISHAUPT типу WG-40 (вартість однієї - 32000 грн.), які вже експлуатуються на підприємстві, є низькоенергоємними, легко піддаються обслуговуванню.

Техніко-економічні розрахунки, представлені нижче, показують, що середнє річне зниження витрат при експлуатації одного подібного пальника складе 17000 грн, а термін окупності рівний 2,29 роки.

Розрахунок зниження витрат при роботі існуючих пальників печей ППЦ і пальників WG-40

Витрата газу, м^3/ч	Години роботи, ч/год	Вартість газу, грн/м^3	Витрати на газ, грн/рік	Витрати на газ, грн/рік
Існуючі пальники	42	6000	0,61	153720
Пропоновані пальники	37	6000	0,61	135420
			Економія:	18300
капитальні інвестиції, тис.грн	32000

Розрахунок грошових потоків заміни газо-пальникових пристроїв

Розрахунковий період	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капітальні витрати, тис. грн	32	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Щорічні витрати, тис. Грн	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Щорічний ефект,	0	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3
Показники ефективності
Прибуток Еt	0	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3	18,3
Витрати Вt	32	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Еt-Вt	-32	17,2	17,2	17,2	17,2	17,2	17,2	17,2	17,2	17,2	17,2
???????r?t; r=10%	1	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	0,564	0,513	0,467	0,424	0,386
??Еt-Вt?	32,0	15,6	14,2	12,9	11,7	10,7	9,7	8,8	8,0	7,3	6,6
ЧПВ ??t-1?Еt-1-Вt-1????t?Еt-Вt)?	32,0	-16,4	-2,1	10,8	22,5	33,2	42,9	51,7	59,8	67,1	73,7
IRR	53%

6.3 Фінансовий аналіз установки економайзерів на димарі печей з метою нагріву води для технологічних і санітарно-побутових потреб

Димовий економайзер - це пристрій що є гвинтоподібним циліндровим теплообмінником дим/вода. Як відомо температурний потенціал димових газів, що йдуть, на тунельних печах складає 210-280°С і він, на сьогодні, просто викидається в атмосферу. Для технологічних цілей підприємства необхідна гаряча вода на приготування концентрату кисломолочної закваски (50°С), приготування тесту (40°С), приготування сахаро-сольового розчину (65°С), замочування маку (95°С). Для санітарно-побутових цілей необхідна гаряча вода на душові (55°С), миття устаткування і полови (50°С). Також гарячу воду можливо застосовувати в радіаторах (замість пари) для підтримки температурних режимів в расстойных шафах.

На сьогодні гаряча вода на ВАТ «Одеський коровай» готується за допомогою пари, а значить за допомогою спалювання газу. По цьому, з метою зниження виробництва пари і відповідно з метою зниження витрати газу пропонуємо встановити на тунельні печі димові економайзер. Вартість одного 16000 грн., а нам для ефективної роботи необхідне три, тобто загальні витрати складуть 48000 грн.

Після розгляду розрахунку витрат на газ, а також техніко-економічного обгрунтування зниження річних витрат складе 36722 грн.

Розрахунок зниження витрат на нагрів води парою і димовими економайзерами

	Витрата пари, кг/ч	Витрата газу, м^3/ч	Години роботи, ч/год	Вартість газу, грн/м^3	Витрати на газ, грн/рік
З використанням пари на нагрів води	1800	184	8600	0,61	965264
Без використання пари на нагрів води	1700	177	8600	0,61	928542
Економія					36722

Розрахунок грошових потоків установки економайзерів на димарі печей

Розрахунковий період	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капітальні витрати, тис. грн	48	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Щорічні витрати, тис. Грн	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Щорічний ефект,	0	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7
Показники ефективності
Прибуток Еt	0	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7	36,7
Витрати Вt	48	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Еt-Вt	-48	35,6	35,6	35,6	35,6	35,6	35,6	35,6	35,6	35,6	35,6
a=1/(1+r)t; r=10%	1	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	0,564	0,513	0,467	0,424	0,386
a(Еt-Вt)	-48,0	32,4	29,4	26,7	24,3	22,1	20,1	18,3	16,6	15,1	13,7
ЧПВ Sat-1(Еt-1-Вt-1)+Sat(Еt-Вt)	-48,0	-15,6	13,8	40,5	64,8	87,0	107,0	125,3	141,9	157,0	170,7
IRR	73,87%

6.4 Фінансовий аналіз впровадження конденсаторних установок на ТП 4515

Розрахунок економії грошових коштів від впровадження конденсаторних установок визначається по формулі

,

- місячне споживання активної потужності по введенню, кВтч

грн/кВтч - тариф на електроенергію

- економічний еквівалент реактивної потужності, кВт/квар, для введення 1 кВт/квар, для введення 2 - кВт/квар

- існуючий коефіцієнт потужності, для введення 1, для введення 2 .

Розрахунок річної економії приведений в таблиці:



	Споживання активної енергії кВтч	Споживання реактивної енергії, кварч	Економія платні за реактивну енергію, грн	Споживання реактивної енергії кварч	Економія платні за реактивну енергію, грн
2006 г		ввод1	ввод2
січень	195584	97792	487,84	97792	460,74
лютий	200558	100279	500,24	100279	472,45
березень	186975	93487,5	466,36	93487,5	440,46
квітень	177649	88824,5	443,10	88824,5	418,49
травень	154647	77323,5	385,73	77323,5	364,30
червень	193089	96544,5	481,61	96544,5	454,86
липень	230802	115401	575,68	115401	543,70
серпень	259230	129615	646,59	129615	610,67
вересень	238031	119015,5	593,71	119015,5	560,73
жовтень	222889	111444,5	555,94	111444,5	525,06
листопад	244938	122469	610,94	122469	577,00
грудень	237110	118555	591,41	118555	558,56
	2541502		6339,17		5986,99

Розрахунок грошових потоків впровадження конденсаторних установок на ТП 4515

Розрахунковий період	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капітальні витрати, тис. грн	36	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Щорічні витрати, тис. Грн	0	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Щорічний ефект,	0	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33
Показники ефективності
Прибуток Еt	0	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33	12,33
Витрати Вt	36	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5	0,5
Еt-Вt	-36	11,83	11,83	11,83	11,83	11,83	11,83	11,83	11,83	11,83	11,83
???????r?t; r=10%	1	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	0,564	0,513	0,467	0,424	0,386
??Еt-Вt?	-36,0	10,8	9,8	8,9	8,1	7,3	6,7	6,1	5,5	5,0	4,6
ЧПС ??t-1?Еt-1-Вt-1????t?Еt-Вt)?	-36,0	-25,25	-15,48	-6,59	1,49	8,83	15,51	21,57	27,09	32,11	36,67
IRR	31%

6.5 Фінансовий аналіз впровадження зонного тарифу обліку електроенергії

Розрахунок економічного ефекту від впровадження зонного тарифу

		Звичайний тариф
			0,4619	грн/кВтч
Зима			2033201,6
Літо			508300,4	кВтч
		Всього за рік	2541502	кВтч
			1173919,8	грн
		З урахуванням ПДВ	1408703,7	грн
		Зонний тариф
Зима			1992537,6	кВтч
Літо			498134,39	кВтч
		Всього за рік	2490672	кВтч
			1150441,4	грн
		З урахуванням ПДВ	1380529,7	грн
		Економія за рік	28174	грн

Капітальні витрати на впровадження АСКОЕ та витрати, пов'язані з урахуванням зміщення добового графіка у нічний час становлять 87800 грн.

Розрахунок грошових потоків впровадження зонного тарифу обліку електроенергії

Розрахунковий період	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капітальні витрати, тис. грн	86,9	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Щорічні витрати, тис. Грн	0	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Щорічний ефект,	0	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17
Показники ефективності
Прибуток Еt	0	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17	28,17
Витрати Вt	86,9	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1	1,1
Еt-Вt	-86,9	27,07	27,07	27,07	27,07	27,07	27,07	27,07	27,07	27,07	27,07
???????r?t; r=10%	1	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	0,564	0,513	0,467	0,424	0,386
??Еt-Вt?	-86,9	24,6	22,4	20,3	18,5	16,8	15,3	13,9	12,6	11,5	10,4
ЧПС ??t-1?Еt-1-Вt-1????t?Еt-Вt)?	-86,9	-62,29	-39,91	-19,57	-1,08	15,73	31,01	44,91	57,54	69,02	79,46
IRR	29%



6.6 Фінансовий аналіз заходів з удосконалення системи освітлення.

Розрахунок економії при удосконаленні системи освітлення приведений у таблицях нижче

Заходи з економії електроенергії при заміні освітлення

Приміщення, території	Установлена потужність, кВт		Умови експлуатації	Річне споживання енергії кВт*г
		тип ламп	Час використання, годин	Коефіцієнт навантаження
Хлібопекарний цех	20	ЛН 500	2400	0,5	24000
Адмін блок	6	LU 100 monaco	4900	0,8	23520
Мехмастерська	3	ДРЛ 1000	4900	0,8	11760
Склад ГСМ	3,5	ДРЛ 1000	2400	0,5	4200
Склад БЗМ	4	ДРЛ 1000	2400	0,7	6720
Зовнішнє освітлення	20	ЛН-500	3600	0,9	64800
Усього	56,5				135000
Приміщення, території	Установлена потужність, кВт		Умови експлуатації	Річне споживання енергії кВт*г
			Час використання, годин	Коефіцієнт навантаження
Хлібопекарний цех	16	monaco LU 400	2400	0,5	19200
Адмін блок	6	LU 100 monaco	4900	0,8	23520
Мехмастерська	3	ДРЛ 1000	4900	0,8	11760
Склад ГСМ	3,5	ДРЛ 1000	2400	0,5	4200
Склад БЗМ	4	ДРЛ 1000	2400	0,7	6720
Зовнішнє освітлення	16	LU 400 monaco	3600	0,9	51840
Усього	48.5				117240
			Экономия	22217	кВт*г
				9420	грн



Розрахунок грошових потоків заходів заміни освітлення

Розрахунковий період	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капітальні витрати, тис. грн	26	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Щорічні витрати, тис. Грн	0	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01
Щорічний ефект,	0	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4
Показники ефективності
Прибуток Еt	0	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4
Витрати Вt	26	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01	0,01
Еt-Вt	-26	9,39	9,39	9,39	9,39	9,39	9,39	9,39	9,39	9,39	9,39
???????r?t; r=10%	1	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	0,564	0,513	0,467	0,424	0,386
??Еt-Вt?	-26,0	8,5	7,8	7,1	6,4	5,8	5,3	4,8	4,4	4,0	3,6
ЧПС ??t-1?Еt-1-Вt-1????t?Еt-Вt)?	-26,0	-17,46	-9,70	-2,65	3,77	9,60	14,90	19,71	24,09	28,08	31,70
IRR	34%

6.7 Фінансова оцінка заміни повітряних компресорів

Існуючий на ХЗ №2 парк повітряних компресорів (2 компресора типу «Борець») є технічно і морально застарілим, що приводить до частих їх поломок. Енергоємність вказаних машин як по використанню електрики (880,4 тис. кВтг на суму 290.0 тис. грн/рік) так і по мінеральному маслу (1000 л на суму в 15,0 тис грн) дуже висока, коефіцієнт корисної дії низький (45%).

Також, у зв'язку з комплексною реконструкцією виробничих потужностей підприємства, виникла необхідність в додаткових площах, якими є тільки приміщення існуючої повітряної компресорної (площа 145 м2).

Враховуючи все вище викладене пропонуємо розглянути питання придбання нових компресорів, які потребують будівництва будівлі малої площі (42 м2) і легкої конструкції, матимуть енергоємність нижче на 27%, не вимагатимуть безпосередньої присутності обслуговуючого персоналу, зменшать кількість простоїв технологічних ліній через запресовку муки унаслідок вологого повітря в пневмосистемі.

Техніко-економічне обгрунтування декількох альтернативних варіантів впровадження сучасних типів компресорів приведене нижче. Ми пропонуємо використовувати компресора фірми ATLAS COPCO ROLLAIR як найбільш ефективні з погляду співвідношення ціна/якість. Порівняння характеристик компрессорів наведено у таблиці 6.4, розрахунок грошових потоків - у таблицях 6.5 - 6.6.

Таблиця 6.4

Порівняння характеристик компрессорів

Найменування устаткування	Винтовой воздушный копрессор ВК 100М-8 ВС	Гвинтовий компрессор GA75FFVSD
Техніко-економічні характеристики + експлуатація
Споживана електрична потужність, тыс кВт/год	460,4	412,7
Потреба в маслі, л/рік	80	60
Потужність насосів водяного охолоджування, тыс кВт/год	-	-
Витрати на закупівлю запасних частин і що комплектують, грн/рік	8000	13000
Вартість електроенергії, грн/кВт	0,337	0,337
Вартість масла, грн/л	24	40
Витрати на електроенергію, грн/рік	155154,8	139079,9
Витрати на масло, грн/рік	1920	2400
Рівень шуму, дБ	88	70
Коеф. надійності	0,8	0,98
Витрати на обслуговуючий персонал, грн/рік	0	0
Витрати на воду для підживлення системи охолоджування, грн/рік	0	0
Витрати на зміст ресіверів, грн/рік	3800	3800
Витрати на ремонт і перевірку приладів КІПіА, грн/рік	0	0
Всього поточні витрати, грн/рік	168874,8	158279,9
Економія від зменшення витрат на обслуговування існуючих компресорів і пропонованих, грн/рік	89942,6	100537,5
Будівельно-монтажні роботи
Розробка і узгодження проекту	60000	60000
Підведення комунікацій (трубопроводи, кабелю), грн	80000	45000
Капітальні витрати на придбання компресорів, грн (без ПДВ)	392600	508430
Разом капітальні витрати, грн (без ПДВ)	472600	553430

Розрахунок грошових потоків установки компрессора ВК 100М-8 ВС

Розрахунковий період	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капітальні витрати, тис. грн	472,6	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Щорічні витрати, тис. Грн	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Щорічний ефект,	0	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9
Показники ефективності
Прибуток Еt	0	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9	89,9
Витрати Вt	472,6	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Еt-Вt	-472,6	87,9	87,9	87,9	87,9	87,9	87,9	87,9	87,9	87,9	87,9
???????r?t; r=10%	1	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	0,564	0,513	0,467	0,424	0,386
??Еt-Вt?	-472,6	79,9	72,7	66,1	60,1	54,6	49,6	45,1	41,0	37,3	33,9
ЧПС ??t-1?Еt-1-Вt-1????t?Еt-Вt)?	-472,6	-392,7	-320,0	-253,9	-193,8	-139,2	-89,6	-44,5	-3,4	33,9	67,8
IRR	13,24%

Розрахунок грошових потоків установки компресора GA75FFVSD

Розрахунковий період	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Капітальні витрати, тис. грн	553,43	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Щорічні витрати, тис. Грн	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Щорічний ефект,	0	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5
Показники ефективності
Прибуток Еt	0	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5	100,5
Витрати Вt	553,43	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Еt-Вt	-553,43	98,5	98,5	98,5	98,5	98,5	98,5	98,5	98,5	98,5	98,5
???????r?t; r=10%	1	0,909	0,826	0,751	0,683	0,621	0,564	0,513	0,467	0,424	0,386
??Еt-Вt?	-553,4	89,6	81,4	74,0	67,3	61,2	55,6	50,6	46,0	41,8	38,0
ЧПС ??t-1?Еt-1-Вt-1????t?Еt-Вt)?	-553,4	-463,9	-382,4	-308,4	-241,1	-179,9	-124,3	-73,7	-27,7	14,0	52,0
IRR	12,15%

№п/п	Код	Енергозаощаджувальний захід	Капітальні вкладення	Річна економія	ЧПВ	Термін окупності	ВНП
			тис. грн	тис. грн	тис. грн	роки	%
1	ЗЕЗ 1	Заміна газо-пальникових пристроїв на печах	32	18,3	59,3	2,2	18
2	ЗЕЗ 2	Установка економайзерів на димарі печей	48	18,3	170,7	1,5	73,9
3	ЗЕЗ 3	Впровадження конденсаторних установок	36	12,3	36,7	3,8	31
4	ЗЕЗ 4	Впровадження зонного тарифу обліку електроенергії	86,9	28,17	79,46	4	29
5	ЗЕЗ 5	Заходи з заміни системи освітлення	26	9,4	31,7	3,4	34
6	ЗЕЗ 6	Заміна повітряних компресорів	472,6	89,9	67,8	8	13,2
			553,43	100,5	52	8,7	12,2



7. УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ

Невід'ємною складовою сучасної ринкової економіки є концепція управління проектами (Project Managements). Основу цієї концепції складає план-проект як на зміну початкового стану будь-якої системи, пов'язаної з втратами часу і коштів. Реалізація цих змін, що здійснюється по заздалегідь розробленим правилам і в рамках бюджету і часових обмежень - це управління проектом.

Інститутом управління проектами США запропоновано наступне визначення управління проектом(Project Managements). - це мистецтво керування, координації людських і матеріальних ресурсів впродовж "життєвого циклу” проекту, шляхом застосування системи сучасних методів і техніки управління для досягнення визначених в проекті результатів по складу і об'єму роботи, часу, якості і задоволенню учасників проекту.

Управління проектами -- це процес планування, організації і управління задачами і ресурсами з метою досягнення визначеної мети, зазвичай за заявності обмежень за часом, ресурсами або витратами.

Незалежно від складності проекту, він складається з трьох основних частин:

1. Побудова плану;

2. Відслідковування ходу виконання проекту і управління;

3. Завершення проекту.

Чим успішніше виконуються окремі етапи, тим вірогідніше успіх в цілому.

Трикутником проекту називають трійку -- час, гроші і область обхвату.

Час. Час на виконання проекту, який відображений в календарі проекту.

Гроші. Бюджет проекту, оснований на витратах на ресурси, устаткування і матеріали, необхідні для виконання задач.

Область обхвату (об'єм робіт). Цілі і задачі проекту, а також працеві втрати, необхідні для їх виконання.

Усередині трикутника знаходиться якість проекту - зміна будь-якої зі складових проекту впливає на якість.

Рисунок 7.1 - Трикутник проекту

Стратегія проекту використовується для освітлення загальної картини проекту, щоб всі зацікавлені сторони були чітко обізнані про проект, що починається, необхідно встановити:

- Мета. Мета і результати проекту повинні бути абсолютно ясні.

- Припущення. Якщо робляться які-небудь припущення, сприяючі успішному досягненню мети проекту, вони повинні бути зафіксовані завчасно.

-Обмеження. Будь-які обмежуючі або примусові чинники повинні бути виявлені. Встановлення границь і обмежень також корисно при плануванні дій спрямованих на вирішення можливих проблем.

- Область обхвату. Область обхвату визначає задачі і кінцеві результати проекту.

Ці відомості не лише допомагають краще зрозуміти проект, але можуть бути також використані, якщо виникає необхідність відреагувати на зміни, що відбулися під час проекту.



7.2 Мережеве планування

У мережевому плануванні розглядаються процеси, що складаються з окремих операцій (робіт), узгоджених і зв'язаних між собою. Як правило весь цей комплекс робіт направлений на досягнення однієї або декількох задач. Для кожної з робіт технологією процесу визначені ті роботи, на результати яких вона безпосередньо спирається і які повинні бути закінчені до моменту початку цієї роботи. У свою чергу, результати даної роботи можуть бути необхідні для виконання ряду інших робіт. Так породжується орієнтований графік, що дає зв'язок окремих операцій і їх послідовність при виконанні всього комплексу робіт. Цей графік називається мережевою моделлю процесу. Мережевий графік позначається О(х,у), де х -- безліч подій (вершин) мережевого графіка - множина його робіт (дужок).

Стрілками (дугами) на графіку зображаються окремі роботи, події. Подія виражає готовий результат, всі роботи, що входять в подію, закінчені і можуть початися роботи, що витікають з ц дії. Термін "робота" використовується в широкому значенні і може мати декілька значень: дійсна робота, тобто трудовий процес, що потребує витрати ресурсів; робота типу очікування, що має тривалість, але не споживає ресурсів; фіктивна робота, яка вводиться для відображення зв'язку між подіями, візуального виробничого процесу між цими двома подіями немає. Робота, яку потрібно зробити, щоб перейти від початкової події до кінцевої події позначається (/;_/). Тривалість роботи вимірюється в одиницях часу, але крім того робота може мати і інші кількісні оцінки (показники), що характеризують трудомісткість, вартість, матеріальні сили, необхідні для її виконання.

При побудові мережевих графіків необхідно дотримуватися ряду правил. Звичайно в мережевому графіку є одна початкова і одна кінцева (завершена) подія. Якщо вказана умова не виконується, то шляхом введення фіктивних дуг і подій завжди можна звести мережевий графік до однієї кінцевої вершини. В мережі не повинно бути "безвиході", тобто подій з яких не виходить або в які не входить жодна з робіт. Крім того не повинно бути замкнутих контурів, тобто шляхів, що сполучають деяку подію з ним самим же. У мережевому графіку не допускається існування декількох робіт, що мають однакові шифри. У подібних випадках вводяться фіктивні роботи.

Мережевий графік-відображає технологічну послідовність виконання ро-біт. Будь-яка послідовність робіт, в якій кінцева подія кожної роботи співпадає з початковою подією наступної за нею роботи, називається шляхом. Шлях від ючаткової події до кінцевої є повним шляхом.

Якщо відома тривалість кожної роботи (і;j), то для будь-якого шляху може бути визначена його тривалість і(L) як сума тривалостей складових його робіт.

Для будь-якої події мережі можна визначити ранній (мінімальний) час настання події і пізній час настання події .

Ранній час настання події -- це час, раніше якого подія не може відбутися. Він дорівнює максимальній довжині шляху з початкової події до даної.

Ранній час настання кінцевої події називається критичним часом проекту. Іншими словами, критичний час -- це мінімальний час, необхідний для виконання всього комплексу робіт.

Пізній час настання події -- це граничний термін, до якого може бути прикладений початок виконання, що витікає з події робіт без затримки тривалості всього проекту. Пізній час визначається як різниця між критичним часом і сумарною тривалістю робіт, що лежать на максимальному (за тривалістю) з шляхів, що ведуть від даної події до кінцевої події мережі.

Таблиця 7.1

Найменування робіт по реконструкції котлоагрегата

Шифр	Найменування	Тривалість роботи
1,2	Створення проекту	5
2,3	Затвердження вищою посадовою особою	1
3,4	Пошук необхідного устаткування	7
4,5	Заказ повітропідігрівача	2
4,6	Здійснення оплати	7
5,6	Підтвердження оплати	1
6,7	Доставка, транспортування	14
5,7	Підготовка робочого місця	5
5.8	Підготовка та допуск персоналу до роботи	4
7,8	Демонтаж димової труби	10
7,9	Установка повітропідігрівача	4
7,13	Сінхронізувати з іншими роботами на заводі	1
8,11	Наладка	3
10,14	Перевірка вузлів	7
8,10	Монтаж	7
9,11	Підключення	2
11,12	Пробний пуск	1
12,14	Корегування робочих параметрів	3
13,14	Запуск мережі до роботи	2

Відповідно до етапів роботи можна побудувати мережений графік, що відображає послідовність виконання робіт, щодо установки повітропідігрівача. Цей графік зображено на рисунку 8.2.

При роботі з мережевим графіком, якщо кількість подій невелика, обчислення зручно робити прямо на графіку. У верхньому кутку порядковий номер події. Кожна наступна подія має порядковий номер на одиницю більше, але так щоб робота і >j. В лівому кутку - ранній час настання події. Для початку виконання робіт приймаємо, а для наступних подій ранній час визначається за формулою:

, днів, (8.1)

де - значення раннього часу, отримане на попередньому етапі.

- тривалість роботи.

Розрахунок ведеться зліва направо.

В правому кутку - пізній час настання події. Раніше ніж через подія j наступити не може. Для кінцевої події приймаємо , а для наступних подій пізній час визначається за формулою:

, днів, (8.2)

де - значення пізнього часу, отримане на попередньому етапі;

- тривалість роботи.

Розрахунок ведеться справа наліво.

Шлях максимальної довжини з початкової події до кінцевої називається критичним. Щоб визначити критичний шлях, необхідно знати, що йому належать лише ті і тільки ті події і, для яких виконується умова:

, днів, (8.3)

А робота (/;j) лежить на критичному шляху тоді і тільки тоді, коли

, днів, (8.4)

Величина називається повним резервом часу, і позначається в нижньому кутку.

В розглянутому мережевому графіку критичним шляхом є шлях 1,2,3,4,6,7,8,10,14.

Очевидно, що події та роботи критичного шляху не мають резервів. Тому на ці роботи в першу чергу повинна бути направлена увага керівників проекту, так як затримка їх виконання призведе до збільшення загального часу виконання комплексу робіт. Роботи, які не лежать на критичному шляху, мають резерви часу, використовуючи які можна керувати розподіленням ресурсів.

Рисунок 7.2 - Мережний графік

В правому кутку - пізній час настання події. Раніше ніж через подія j наступити не може. Для кінцевої події приймаємо , а для наступних подій час визначається за формулою:

,

де - значення пізнього часу, отримане на попередньому етапі;

- тривалість роботи.

Розрахунок ведеться справа на ліво.

Шлях максимальної довжини з початкової події до кінцевої називається критичним. Щоб визначити критичний шлях, необхідно знати, що йому належать ті і тільки ті події j, для яких виконується умова:

.



А робота (i, j) лежить на критичному шляху тоді і тільки тоді, коли

.

Величина називається повним резервом часу, і позначається у нижньому кутку.

В розглянутому мережному графіку критичним шляхом є шлях 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 14.

Очевидно, що події та роботи критичного шляху не мають резервів. Тому на ці роботи в першу чергу повинна бути направлена увага керівників проекту, так як затримка їх виконання призведе до збільшення загального часу виконання комплексу робіт. Роботи, які не лежать на критичному шляху, мають резерви часу, використовуючи які можна керувати розподіленням ресурсів.



8. ОХОРОНА ПРАЦІ

8.1 Аналіз можливих небезпечних і шкідливих факторів, виявлених на об'єкті проектування

Відповідно до ГОСТ 12.0.003 - 74 ССБТ “Небезпечні і шкідливі виробничі фактори” існують фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні фактори впливу на людину і навколишнє середовище. На об'єкті проектування- котельна промислового підприємства, виявлені наступні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- підвищена вологість повітря;

- викид шкідливих речовин при згоранні палива;

- підвищений рівень шуму;

- підвищений рівень вібрації;

- інтенсивне випромінювання від зовнішніх поверхонь устаткування;

- можливість ураження електричним струмом;

- підвищений тиск та температура в паропроводах та тепловій системі;

- підвищена небезпека виникнення пожежі;

- підвищена загазованість приміщення;

8.1.1 Повітря робочої зони

8.1.1.1 Параметри мікроклімату

У котельній обслуговування всього обладнання виконується операторським складом та черговим по котлам.Обслуговування основного устаткування котельної пов'язано із спостереженням за приладами на щитках управління (основне робоче місце) та ходьбою з переноскою невеликої ваги (до 10 кг).Це непостійне робоче місце. По даним параметрам постійне робоче місце відноситься до категорії ІІ б.

В операторській при роботі обслуговуючого персоналу з'являється надлишкова теплота, яка виділяється від працюючого устаткування та обслуговуючого персонала, яка в комплексі з теплотою, що надходить в приміщення від сонячної радіації крізь вікна та другою надлишковою теплотою може викликати відхилення параметрів мікроклімату від оптимальних. Відхилення може призвести до порушення нормального теплообміну між органами людини та навколишнього середовища.

Для забезпечення нормальних параметрів мікроклімату в приміщені котельної передбачена природна вентиляція. Вона здійснюється притоком повітря через вікна та дефлектори.

Нормативні вимоги щодо параметрів мікроклімату(оптимальні та допустимі температури, відносна вологість та швидкість руху повітря) робочого місця чергового по котлам та операторського складу в приміщені заводської котельної встановлюються та регламентуються відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Для категорії ІІ б параметри мікроклімату приведені в таблиці 8.1.

Таблиця 8.1

Параметри мікроклімату

Період року	Допустимі значення (для обслуговуючого персоналу)
	Температура, єС	Відносна вологість, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний та перехідний	23-15	75	0,4
Теплий	20-22	70	0,3

Фактичні показники основних параметрів мікроклімату(станом на 21.04.06) мають наступні значення:

- температура t = 21єС;

- відносна вологість = 65%;

- швидкість руху повітря = 0,25 м/с.

Як видно з отриманих даних, жоден з параметрів не перевищує допустимих значень.

8.1.1.2 Шкідливі речовини

У процесі спалювання котлами палива утворюються шкідливі речовини. Основними джерелами шкідливих речовин в димових газах є: оксиди сірки (SO₃,SO₂₎, оксиди азоту (NO,NO₂₎ та оксид ванадію (V₂O₅).

Відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88 граничнодопустимі концентрації і їхній клас небезпеки приведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2

Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин

Шкідливі речовини	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки
SO2	0.05	3
NO2	0.04	3
V2O5	0.002	1

Таким чином, SO₂, NO₂ є помірно небезпечними; V₂O₅ - надзвичайно небезпечною речовиною.

При одночасному вмісті в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії, сума відносних концентрацій кожного з них (С1,С2,…Сn) у повітрі робочої зони до їх ГДК не повинна перевищувати одиниці.

+ + ….. + = 1 (8.1)

У результаті газового аналізу повітря робочої зони виконаного на котельній ВАТ „Стальканат” отримані наступні фактичні значення концентрацій шкідливих речовин:

Ссо₂ = 0,8326 мг/м^3;