1.7.1 Загальні положення

Для споживачів існує розрахунковий (комерційний) облік та технічний (контрольний) облік електроенергії. Комерційний облік служить для грошових розрахунків з постачальними організаціями за споживану електроенергію з урахуванням тарифів, встановлюються в основному на межі розподілу балансової належності. На підприємстві встановлена система АСКУЕ, лічильники виробництва ТОВ «Телекарт - Прилад» типу «Енергія-9» що розташовані на стороні 6 кВ.

Лічильник серії Енергія-9 функціонально є закінченою вимірювальною системою, розміщеною в корпусі трифазного лічильника електроенергії (габаритні і приєднувальні розміри відповідають стандартам DIN), а введення і висновки, комунікаційні інтерфейси (оптичні, стандарту МЕК61107 і електричні RS-232 і RS-485) приладу забезпечують обмін даними по стандартних протоколах.

Лічильник виконує вимірювання і обчислення безлічів параметрів енергоспоживання, в т.ч. вимірювання енергії, розрахунок максимуму навантаження і запис графіків навантаження по 8 каналам. У пам'яті приладу зберігаються архівні набори даних вимірювань, а в спеціальному «електронному журналі» - до 500 записів про діагностичних і ін. подіях зміни параметрів мережі і якості електроенергії.

Прилад має могутній тарифікаційний модуль, що дозволяє вести багатотарифний облік 10 видів енергії і потужності по незалежних тарифних схемах, що містять до 24 варіантів добових графіків (16 моментів переходу з тарифу на тариф в добу) для 8 різних зонних тарифів. Протягом року, для 100 днів, можна запрограмувати особливі тарифні схеми.

Трифазний модуль живлення забезпечує автоматичну настройку на необхідну робочу напругу в діапазоні від 3x54В до 3x240/415В і нормальне функціонування лічильника за відсутності напруги однієї або двох фаз. Ця особливість, а також широкий діапазон вимірювань дозволяє використовувати одну і ту ж модель лічильника для різних об'єктів мережі на всій території, обслуговуваною енергокомпанією, що спрощує технічне обслуговування парку приладів обліку і оптимізує експлуатаційні витрати.

1.7.2 Принципи вимірювань

Лічильник Енергія-9 забезпечує вимірювання і обчислення безлічі електричних параметрів за рахунок використання програмно-апаратних елементів:

Спеціалізованих метрологічних електронних схем (для змінного або постійного струму 50 або 60 Гц) і бессердечникових вимірювальних трансформаторів струму (1/2000 - для лічильників прямого і 10/2000 - для лічильників трансформаторного включення).

Три інтегровані вторинні сигнали від вимірювальних ТТ лічильника і три сигнали напруги від резистивних дільників поступають в 6 канального 16 бітового аналогово-цифрової перетворювача (АЦП), що використовує сигма-дельта технологію і що забезпечує видачу цифрових сигналів струму і напруги кожні 0,5 мсек. Обчислені шляхом перемножування сигналів струму і напруги значення активної і реактивної потужності і енергії інтегруються приблизно кожну секунду. На цьому етапі лічильник визначає пофазниє значення активної і реактивної енергії, і , зсув струму і напруги нульової послідовності. Діючі значення напруг вимірюються кожні 40 мсек, при цьому фіксуються пониження, підвищення і зникнення напруги і, якщо тривалість будь-якої з цих подій перевищує 80 мсек, в пам'яті лічильника зберігається т.н.”временная мітка” і його тривалість. Наступний етап - обчислення розрахункових пофазних значень енергії - при цьому, залежно від конфігурації лічильника, використовується арифметичний або векторний методи:

- точні результати при струмі > Ib/10;

- цей метод дає точніші результати при малих значеннях струму навантаження.

Потім розраховуються трифазні значення енергії і потужності, всі кути зрушення фаз, коефіцієнти потужності і послідовність фаз.

1.7.3 Графіки навантаження

Лічильник Енергія-9 забезпечує одночасний запис 8 графіків навантаження (записуються дані вимірювань - 2 байти, статусна інформація - 4 байти і дату/час - 3 байти) для будь-якої енергії (див. список 52 величин), коефіцієнта потужності, 6 струмів або 6 напруг (пофазниє значення) з однаковим періодом інтеграції (не залежить від періоду інтеграції розрахунку навантаження) від 1 до 60 хвилин (1,2,3,4,5,6,10,12,15,20,30,60). Тривалість зберігання даних графіків навантаження залежить від числа каналів запису і тривалості періоду інтеграції, так, наприклад для 8 графіків навантаження, записуваних з 30 хвилинним періодом, термін зберігання складає 210 діб.



1.8 Освітлення. Заходи щодо економії електроенергії в освітлювальних установках

Основний потенціал енергозбереження в освітлювальних установках лежить у підвищенні ефективності перетворення електричної енергію в світову. Основні фактори, що впливають на споживання енергії освітлювальної установки, при заданих нормах освітлення включають наступні:

- проект схеми освітлення, спільне використання природного та штучного освітлення, забезпечення гнучкості керування освітлювальними мережами;

- зовнішній вигляд та облицювання (збільшення коефіцієнтів відбиття поверхонь приміщень);

- світлова віддача лампи (світловий вихід на один ватт електроенергії, що споживається лампою даного типу;

- ефективність світильника (коефіцієнт корисної дії освітлювальної апаратури);

- правильне використання вимикачів та регуляторів;

- використання стартерних пускорегулювальних пристроїв при освітленні люмінесцентними лампами;

- вибір схеми розміщення світильників;

- зниження коефіцієнту запасу при виборі освітлювальних установок;

- автоматичне регулювання освітлення, централізація керування базовими освітлювальними установками;

- запиленість повітря приміщень;

- чистота вікон для повного використання природного освітлення.

Впровадження нових прогресивних джерел світла, використання світильників з високим ККД, використання конструкцій відбиваючої арматури і раціональних схем освітлення дозволяють в багатьох випадках різко підвищити ефективність електроосвітлювальних установок, збільшити освітленість робочих місць, досягнути реальної економії електроенергії.

Оцінка споживання електроенергії системами освітлення

Певні види ламп споживають відому потужність (за винятком лампи з регуляторами освітленості. Визначення енергоспоживання системами освітлення наведений у таблиці 3.4.

Таблиця 1.8

Перелік освітлювального навантаження на ХЗ №2

Приміщення, території	Установлена потужність, кВт	Умови експлуатації	Річне споживання енергії
		Час використання, годин	Коефіцієнт навантаження
Адмін блок	24	2400	0,5	28800
Хлібопекарний цех	62	4900	0,8	243040
Мехмастерська	48	4900	0,8	188160
Склад ГСМ	18	2400	0,5	21600
Склад БЗМ	17	2400	0,7	28560
Зовнішнє освітлення	11	3600	0,9	35640
Усього	180			545800

Таблиця 1.9

Перелік освітлювального Зовнішнє освітлення

Тип светильника	Потужність, кВт	Кількість, шт.	Кількість год./зима	Кількість год./лето	Усього/зима, кВт	Усього/літо, кВт
Прожектор	0,5	72	17	10	612	360
ДНАТ-400	0,4	10	17	10	68	40
ДРЛ-400	0,4	15	17	10	102	60
Споживання зима/літо, кВт/год	7820	4600

Таблиця 1.10

Цехове освітлення

Тип світильника	Потужність, кВт	Кількість, шт.	Коефіцієнт використання	Усього
ДРЛ	0,4	250	1	0,1
ЛБ-40	0,04	150	1	0,006
ЛБ-20	0,02	250	1	0,005
Ітого, кВт				0,111
Добове споживання, кВт/год				0,592
Місячне споживання, кВт/год				17,76

Розрахунок місця розташування та кількості світильників у мехмастерських за допомогою програми Dialux

Рисунок 1.14 - Схема розміщення світильників у котельній та область розсіювання світла

Рисунок 1.15 - Схема розміщення світильників у котельній та область розсіювання світла

Висновки

Шляхи економії електроенергії в освітлювальних установках.

Для економії електроенергії в системі освітлення слід впровадити слідуючі заходи

1. Перехід на більш ефективні джерела світла.

2. Підтримання графіків роботи освітлення.

3. Раціональне керування освітленням.

4. Вчасна чистка ламп та світильників.

5. Регулярне чищення вікон.

6. Підтримання номінальних рівнів напруги в освітлювальній мережі.

7. Зниження напруги при можливості зниження освітлення.

8. Контроль за справним станом освітлювальної арматури.

9. Використання ефективної апаратури і схем живлення.

10. Рівномірне розподілення освітлювального навантаження.

Таблиця 1.11

Заходи з економії електроенергії при заміні освітлення

Приміщення, території	Установлена потужність, кВт		Умови експлуатації	Річне споживання енегії кВт*г
		тип ламп	Час використання, годин	Коефіцієнт навантаження
Хлібопекарний цех	20	ЛН 500	2400	0,5	24000
Адмін блок	6	LU 100 monaco	4900	0,8	23520
Мехмастерська	3	ДРЛ 1000	4900	0,8	11760
Склад ГСМ	3,5	ДРЛ 1000	2400	0,5	4200
Склад БЗМ	4	ДРЛ 1000	2400	0,7	6720
Зовнішнє освітлення	20	ЛН-500	3600	0,9	64800
Усього	56,5				135000
Приміщення, території	Установлена потужність, кВт		Умови експлуатації	Річне споживання енергії кВт*г
			Час використання, годин	Коефіцієнт навантаження
Хлібопекарний цех	16	monaco LU 400	2400	0,5	19200
Адмін блок	6	LU 100 monaco	4900	0,8	23520
Мехмастерська	3	ДРЛ 1000	4900	0,8	11760
Склад ГСМ	3,5	ДРЛ 1000	2400	0,5	4200
Склад БЗМ	4	ДРЛ 1000	2400	0,7	6720
Зовнішнє освітлення	16	LU 400 monaco	3600	0,9	51840
Усього	48.5				117240
			Экономія	17760	кВт*г
				7530.24	грн

Рисунок 1.16 - Споживання електроенергії до та після заміни ламп

1.9 Аналіз споживання і втрат електроенергії. Електробаланс

Мета: розрахунок електробалансу підприємства

Задача: енергобаланс служить для аналізу використання енергії, розробка прогресивних норм електроенергії по цеху і підприємству для визначення змін структури енергоспоживання.

Енергобаланс складається з 2 частин: приходна та витратна.

Приходна включає в себе електричну енергію отриману від енергосистеми, других споживачів або особистих джерел, при цьому окремо враховується активна потужність Р по цехам, реактивна потужність Q по всьому підприємству.

Витратна частина балансу електроспоживання, це пряма витрата електричної енергії на основний процес, втрати енергії в мережі, відпуск електричної енергії стороннім споживачам, розхід енергії на додаткові потреби.

Для схеми електропостачання підприємства у розділі 1.4 були визначені втрати активної та реактивної потужності без компенсації та з компенсацією реактивної потужності, тобто з урахуванням роботи автоматичних конденсаторних пристроїв, що обрані вище.

Економія електроенергії з урахуванням роботи ККУ складає:

кВт·г.

Втрати електроенергії у мережі 6 кВ складає

кВт,

що становить 1,6 % від споживаної потужності.

Розподіл споживаної електроенергії по підрозділам підприємства з урахуванням втрат потужності представлений на рисунку 1.17.

Рисунок 1.17 - Розподіл енергії по підрозділах підприємства



Таблиця 1.12

Електробаланс підприємства

Приміщення, території	Витрати за рік	Надходження
	кВтг/рік	кВтг/рік
Хлібопекарний цех	1063567
Адмін блок	178189
Мехмастерська	389789
Склад ГСМ	69605
Склад БЗМ	361947
Зовнішнє освітлення	2784
Котельна	409278
Втрати електроенергії у мережі 6 кВ	44547
Втрати електроенергії у мережі 0,38 кВ	264500		Похибка
	2784207	2841028	2,00%

1.10 Заходи щодо енергозбереження

Для забезпечення раціонального і економічного використання електроенергії розробляються плани організаційно-технічних заходів по середньому зниженню питомих норм втрат електроенергії. В цих планах передбачаються конкретні заходи щодо зниження витрат електроенергії за рахунок удосконалення технологічних процесів впровадження нової техніки підвищення продуктивності діючого обладнання автоматизації виробництва та інше.

Удосконалення системи нормування та удосконалення технологічного виробництва дає можливість досягти значної ощадності електроенергії.

План включає найбільш важливі заходи по раціоналізації енергоспоживання та впровадження більш удосконалених технологічних процесів та обладнання при найменших витратах.

По кожному заходу необхідно визначити його ефективність. Для аналізу результатів енерговикористання за звітний період встановлених питомих норм витрат електроенергії важливе значення має правильне складання звітів про виконані плани.

У звітах іноді не вказується за який період визначено ефект проведення заходів. Необхідно чітко відокремити наступні поняття:

1. Умовно-річна ощадність електроенергії, тобто економічний ефект у кВтг, котрий може бути одержаний за 12 місяців проведення заходів;

2. Фактична ощадність електроенергії одержана від заходу, що виконується у даному кварталі або за інший звітний період з моменту впровадження заходу;

3. Ощадність енергії, що отримана у даному кварталі, від заходів, що були виконані у попередніх кварталах.

Для заходів, що мають лише режимний характер, таких як підтримка оптимального режиму роботи обладнання, організація систематичного контролю за технічним станом обладнання, умовно-річна ощадність буде відповідати фактично отриманій за звітний період.

Ощадність енергії у таких випадках досягається лише у період дії режимних факторів і припинення при відсутності втручання оперативного або обслуговуючого персоналу.

Підвищення якості електропостачання забезпечується впровадженням прогресивних схемно-конструктивних рішень, резервуванням і виконанням планових ремонтів.

Під час розглядання кількох варіантів електропостачання виробляється оцінка надійності. Лінія або приєднання розглядаються у трьох станах: робота, відмова, плановий ремонт.

Оцінка надійності виробляється на підставі статичних даних про ушкодження елементів електропостачання, очікуваної кількості відключень для планового ремонту та часу, необхідного для відбудування після аварій, для проведення планових ремонтів.

З метою ощадності електроенергії на конкретних об'єктах у міських електроустановках електричні служби постійно звертають увагу на:

- старанний облік електроенергії на конкретних об'єктах та установках;

- високий рівень технічної експлуатації електроустановок;

- відключення електроустановок, що працюють на холостому ходу;

- правильний вибір ламп та світильників, своєчасна їх очистка від пилу;

- використання двотарифних лічильників;

- зниження витрат теплоти у приміщеннях;

- удосконалення системи вентиляції;

- зниження максимуму навантаження та вирівнювання графіку навантаження по годинам доби.

Зменшити витрати енергії в мережі можливо, якщо не допускати зни-ження напруги на ТП. Необхідно також витримувати й інші заходи, вмикати побутові електропристрої тільки по необхідності, застосовувати при можли-вості люмінесцентні або галогенні лампи.

Детально обчислюються наступні заходи з енергозбереження:

- заміна газо-пальникових пристроїв,

- установка економайзерів на димарі печей,

- впровадження конденсаторних установок на ТП 4515,

- впровадження зонного тарифу обліку електроенергії,

- заміна повітряних компресорів.

2. Теплотехнічна частина

2.1 Загальні положення

Метою енергетичного обстеження (енергоаудиту) є оцінка ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів при виробленні теплової енергії, а також визначення потенціалу енергозбереження і способів його реалізації.

Основними задачами енергетичного обстеження є визначення фактичних показників роботи устаткування, порівняння їх з нормованими значеннями, виявлення і аналіз причин їх невідповідності і шляхів усунення.

2.2 Споживачі теплоти, холоду, стислого повітря, газу

2.2.1 Теплопостачання

Джерело теплопостачання являється котельний цех. Він виробляє насичену водяну пару тиском до10 кгс/м³ і температурою до 180⁰ С, що використається на технологічні потреби виробничих цехів.

Для технологічного процесу та опалення будинків і споруджень ХЗ №2 використовується як пара, так і гаряча вода.

Основними споживачами опалення гарячою водою є: хлібопекарний цех, ємкості масла,, склад ГСМ, склад БЗМ, мехмастерські.

Основними споживачами опалення парою є: первинне відділення хлібопекарного цеху, хлібопекарний цех,,

Пара використовується для особистих потреб котельні (підігрів води у деаераторі, води для миття), а також для технологічних цілей.

2.2.2 Постачання холоду

Для забезпечення умов збереження складових частин продукції (дріжджі) і задоволення технологічних нестатків у холодній воді на ХЗ №2 використовується аміачна холодильна установка--ПКС-1,75.

Обслуговування установки є простим, установлена температура автоматично підтримується на постійному рівні. Середня температура в завантажувальній камері становить 0⁰ + 2°С при температурі навколишнього середовища +22°С. Машинне встаткування, призначене для охолодження (холодильний агрегат), його варто встановити в окремому, спорудженому для цієї мети машинному відділенні, де для забезпечення конденсації є відповідний повітрообмін. Охолодження по системі примусової циркуляції, де вентилятори надають рух повітрю, що наповнює простір прилавка, а саме так, що повітря продувається через випарник.

Відтаювання шуби, що утвориться на холодильних радіаторах, здійснюється напівавтоматично діючим електричним пристроєм відтавання. В- час відтавання товар не слід вивантажувати із прилавка, тому що обпоювання відбувається без нагрівання товару.

Технічний опис. Холодильний прилавок складається із трьох вузлів: холодильного прилавка, холодильного агрегату й коробки керування електроарматурою.

Каркас і обшивання холодильного прилавка виготовлені з листової сталі з вогневим емалюванням. Крайки, піддані інтенсивним навантаженням, облицьовуються полірованими нержавіючими сталевими планками. Застеклення лобової стінки виготовлено зі скла "Термопан".

Теплообмінник, виготовлений із красномідних трубок з алюмінієвими пластинками, убудований у нижній частині прилавка. Два вентилятори, убудовані перед холодильним радіатором, одержують живлення від однофазної мережі напругою 220В У мав/г такі підшипники, які забезпечують можливість експлуатації навіть при температурі -30 °С.

Теплообмінник і вентилятори відділяються від холодильної камери знімними завантажувальними полками, придатними для завантаження товару, крім цього покриті пластиком завантажувальні ґрати також призначені для розміщення товару, які можуть бути встановлені в декількох рівнях і площинах.

Агрегат типу ЛФ-125 з повітряним охолодженням

Номінальна холодотворність агрегату 1100 ккал/год при температурі випару -15 °С и температурі навколишнього середовища +25 °С.

Довжина агрегату800 мм

Ширина агрегату 500 мм

Висота агрегату 445 мм

Вага агрегату 86 кг

Компресор типу "Ф"

Число циліндрів 2 шт

Діаметр циліндрів 46 мм

Хід поршня 64 мм

Число оборотів 450 об/хв

Потужність електродвигунаприводу компресора1,0 кВт

число оборотів 1500 об/хв

робочу напругу 3x380/220 В, 50 Гц

магнітний пускач BMKT-І6 220 В /2,6 - 4,6 А/

Припустиме коливання напруги+ 10 %

Компресор двоциліндровий, протиточної системи. Усмоктувальні й нагнітальні клапани розміщені у вкладиші циліндрової кришки, змонтованої на циліндрі. Нагнітальні клапани виконані так, що у випадку гідравлічного: удару відкривають великий поперечний переріз для протікання середовища. Ущільнення вала здійснюється двома ковзними кільцями мембранної системи. Всі обертові деталі працюють на підшипниках ковзання. Змащення надходить на обертові деталі розбризкуванням. Компресор одержує привід від змонтованого на натяжній конструкції електродвигуна за допомогою трьох гумових клинових ременів розмірами 10x1120 при натягу гвинтом.

Привідний електродвигун є асинхронним трифазним електродвигуном з короткозамкненим ротором, на клиноремінному шківі якого, змонтованому на хвостовику вала, посаджений вентилятор, що подає повітря, необхідний для конденсування.

Конденсатор з повітряним охолодженням, із пластинчастим виконанням.

Збірник рідини вертикального розташування.

П'яткові клапани є двухседельними замикаючими клапанами з патрубками М 18x1,5, змонтованими на кришці циліндра й на циліндрі. Додатковий патрубок призначений для підключення манометра при наявності різьблення М 12x1,5, із закриванням колпачкової заглушкою поза експлуатацією.

Приводний електродвигун агрегату холодильного прилавка на живлення від мережі змінного струму напругою 3x380/ /220 в, номінальною потужністю 1,0 кВт, постачений захисним вимикачем, що є магнітним пускачем типу ИД-16, постаченим термореле.

У ланцюзі котушки, що втягує захисного вимикача електродвигуна, перебуває вимикач режиму роботи, термостат керування, а також пари розмикального контакт-магнітного пускача, що управляє нагрівачем відтавання.

Для запобігання замерзання холодильних радіаторів через кожні 24 години один раз, нажавши кнопку відтавання, запускається напівавтоматичне відтавання.

При натисканні кнопки агрегат зупиняється й на нагрівач магнітний пускач включає напругу 220 У.

Робота нагрівача протягом необхідного часу забезпечується пневматичним вимикачем, що спрацьовує у вигляді контуру, що блокує, магнітного пускача блоку відтавання. Магнітні пускачі захисту електродвигуна й блоку відтавання взаємно блокуються. Пневматичний вимикач після закінчення відтавання автоматично відключає нагрівач і знову подається напруга на магнітний вимикач захисту електродвигуна.

Циркуляція охолодженого повітря, а також напрямок його на охолоджуваний товар забезпечується двома однофазними вентиляторами, що харчують напругою 220 В. Осушення переднього термопанового скла здійснюється осушувальним дротовим нагрівачем у силіконовій гумовій ізоляції опором 100 Ом, включеним у мережу змінного струму напругою 220 В. Вентилятори забезпечені скляними трубчатими запобіжниками на 0,3 А, а осушувальне нагрівальне проведення забезпечене захистом запобіжниками 0,16 А.

На трифазній стороні мережі живлення необхідно встановити по 3 запобіжники номінальною силою струму по 10 А.

2.2.3 Стисле повітря

Установка компресора SCK 41 призначена винятково для:

- виробництва стисненого повітря

- для роботи у вибухобезпечних умовах.

Кваліфікований персонал

Зроблене стиснене повітря не може використатися для дихання людей.

Маслосистема. Охолоджене масло впорскується в компресорний блок і виконує при цьому наступні функції:

- поглинання тепла, викликаного підвищенням температури в процесі

стиску

- ущільнення зазорів між гвинтами й зазорів між гвинтами й корпусом гвинтового блоку для виключення перетічок повітря їхньої області з більше високим тиском в область із більше низьким тиском.

- змащення підшипників

- поглинання шумів

Масло виходить із гвинтового блоку разом зі стисненим повітрям у вигляді гарячої повітряно-масляної суміші.

Масло відділяється від повітря в масляному резервуарі й масло сепараторі тонкого очищення й направляється в маслоохладжувач. Масляний терморегулятор змішує охолоджене масло з неохолодженим через байпасний трубопровід, підтримуючи, таким чином, температуру масла на постійному рівні. Перш ніж знову впорскуватися в компресорний блок, масло очищається в масляному фільтрі.

Охолодження

Кінцевий охолоджувач масла може бути

- повітряного охолодження

- водяного охолодження.

Електродвигун завжди прохолоджується власним вентилятором.

У компресорах з водяним охолодженням, вентилятор додатково забезпечує необхідний приплив усмоктуваного повітря й відвід виділюваного агрегатом тепла.

Приєднання до мережі стислого повітря

Агрегат приєднуйте тільки через гнучкий шланг. Довжина використовуваного шланга 1,5 м.

При змінах навантаження в мережі стисненого повітря шланг може різко й з великою силою зрушитися. Тому він повинен бути в мері закріплений.

Електро з'єднання

Установка призначена для підключення до мережі 3-х фазного струму (з послідовністю чергування фаз по годинній стрілці). У підведеннях мережі необхідно передбачити спеціальні розраховані по навантаженню захисні пристрої (для персонального захисту й захисту агрегату).

У компресорів з водяним охолодженням кінцевий охолоджувач повітря й маслоохладжувач прохолоджуються зовнішньою охолодною водою.

Охолоджувальна вода повинна відповідати наступним критеріям;

- Температура на вході менше +35⁰ С

- Тиск від 4 бар до 10 бар

- Попередня фільтрація з розміром осередку мінімум 0,1 мм

Необхідно встановити електромагнітний клапан на вході охолодженої води. Обсяг охолодної води, що пропускає через охолоджувач стислого

повітря за допомогою дросельного клапана необхідно настроїти таким

чином, щоб температура стисненого повітря на виході з компресора

була на 15 °С вище усмоктуваного повітря.

Охолоджена вода повинна відповідати наступним критеріям:

- Тиск до 10 бар

- Попередня фільтрація з розміром осередку мінімум 0,1 мм

2.3 Характеристика джерел енергопостачання

2.3.1 Система теплопостачання

Теплопостачання заводу виконане від власної котельні. У ній установлені 2 котли ДКВР 4-13. Основне паливо для котельні - газ. Сумарна паропродуктивність складає 56 т/годину, теплова потужність - 40 МВт. Пара на технологічні потреби й опалення направляється від котельні по наземних теплотрасах. Основний теплоізоляційний матеріал - мінеральна вата, покривний шар - стеклохолст.

За даними заводу ККД котла ДКВР 4-13 становить 80%, Еколого-теплотехнічні випробування, виконані в 2007 році, показали, що річні валові викиди котельні склали по оксиду вуглецю 4,79 т і по оксидах азоту -11,1т.

Основні характеристики котлів наводяться в таблиці 3.2

Таблиця 2.1

Основні характеристики котлів

Марка котла	Продуктивність, т/г	Тиск, атм	Температура пари. °С
ДКВР-4-13	10	13	300 перегрітий

Сира вода через теплообмінник подається на першу, а потім другу ступені хімводоочистки. Пом'якшена вода підігрівається в теплообмінниках. У теплообміннику середовищем, що гріє, є вода, яку одержують після продувки котлів. Потім вода подається на деаераційну установку (два деаератори і два деаераторних баки). На деаератор подається також конденсат із системи опалення. Після деаератора живильна вода подається насосом в економайзери. Пара (насичена і перегріта) після котлів подається на вузли роздачі.

Пара використовується для власних потреб котельні (підігрів води в деаераторі, для миття), технологічних цілей і опалення.

Основним споживачем пари в котельні є деаератор, крім цього пара використовується для підігріву води в душовій (-10 кг/год).

З паророзподільної гребінки котельні пара розподіляється через мережу довжиною порядку 300 м по споживачах. Повернення конденсату складає 40 %. Основні теплові навантаження: технологія виробництва і комунально-побутові споживачі. Для опалення будинків і споруджень ХЗ №2 використовується як пара, так і гаряча вода. Повернення конденсату в котельню здійснюється з приладів опалення блоку миловарних цехів, а також з бойлера опалення теплового пункту маргаринового цеху. В інших приміщеннях, що використовують пар для опалення, а також у тепловому пункті блоку допоміжних приміщень конденсат зливається в каналізацію.

З урахуванням витрати пари на санітарно-побутові нестатки паровиробничість складає ~ 2 т/рік.

2.3.2 Система водопостачання

Вода, яка використовується на ХЗ №2, надходить із шахтного колодязя (на території заводу) і з міськводоканалу.

Вода з міськводоканалу надходить на головне підприємство з боку вул. Водопровідної через два уведення ДУ 150 мм, які обладнані водомірними пунктами обліку водоспоживання:

Міськводопровідна вода використається в основному й допоміжному виробництві, а також на господарчі потреби.

Технічна вода подається із шахтного колодязя двома насосами продуктивністю по 25 м³/год кожного через два водомірних вузли - СТВ-100 і СТВГ-80.

На основній території встановлені 3 ємності запасу води: 2 наземні по 20 м³ і 1 підземна на 500 м.

Для внутрішнього контролю водоспоживання в цехах також установлені водоміри.

Джерелом водопостачання цеху по виробництву соків, є міськводоканал. Вода з міськводоканалу надходить у цех через уведення ДУ 50 мм, на якому встановлений водомір марки СТ-50.

Джерелом водопостачання рушального відділення ТХЦ, є міськводоканал. Вода з міськводоканалу надходить у цех через уведення ДУ 50 мм, на якому встановлений водомір марки ВСКМ-20.

Джерелом водопостачання цеху по переробці с/г сировини являється міськводоканал. Вода з міськводоканалу надходить у цех через уведення ДУ 100 мм, на якому встановлений водомір марки СТВ-80.

В 2006 році фактичне водоспоживання на ЗАТ ПО "Одеський консервний завод" склало:

323,6 тис. м3 питної води з міськводоканалу;

57,3 тис. м3 технічної води із шахтного колодязя.

2.3.3 Система газопостачання

Джерелом постачання газу на завод є газопровід середнього тиску.

Пропускна здатність газопроводу забезпечує роботу котельні в зимовий період (діаметр труби дорівнює 150 мм).

Горіння газу регулюється збільшенням подачі повітря в топку котла або зменшенням подачі газу. У цьому процесі використовується первинний (змішується з газом в пальнику - до горіння) та вторинний (з'єднується з газом або газоповітряною сумішшю у топці котла в процесі горіння) повітря.

Подача газу регулюється ”робочими” кранами (засувками), які встановлені безпосередньо перед пальниками.

Процес горіння газоподібного палива поділяється на чотири етапи:

1) витікання газу з сопла пальника у пальний пристрій під тиском з підвищеною швидкістю (у порівнянні зі швидкістю у газопроводі);

2) утворення суміші газу з повітрям;

3) запалювання утвореної горючої суміші;

4) горіння горючої суміші.

Використання природного газу має ряд переваг у порівнянні з твердим та рідким паливом:

відсутність золи та виносу твердих часточок в атмосферу;

висока теплота згоряння;

зручність транспортування та спалювання;

полегшується праця обслуговуючого персоналу;

покращуються санітарно - гігієнічні умови у котельні та у прилеглих районах;

з'являються різноманітні можливості автоматизації робочих процесів.

2.3.4 Система вентиляції

Система вентиляції ХЗ №2 містить у собі приточно-витяжні систем. До складу устаткування систем вентиляції входять осьові і відцентрові вентилятори різної продуктивності. В таблиці 3.3 представлені потужності встановлених вентиляторів.

Таблиця 2.2

Потужності встановлених вентиляторів

№, п/п	Найменування підрозділу	Встановлена потужність, кВт
1	Компресорна	24,2
2	адміністративні будівлі	17,55
3	котельна	75,2
4	хлібопекарний цех	60,5
6	мехмастерська	10,5
7	склад ГСМ	6
8	склад безтарного зберігання муки	0,6
Всього:		194,5



2.3.5 Очисні споруди

У процесі виробництва томату, утворяться кислотовмістні стічні води. Дані по кількості і джерелам виробничих стоків, які подаються на очисні спорудження ХЗ №2 приведені в таблиці 3.4

Таблиця 2.3

Дані по виробничих стоках

№ п/п	Показатели	ПДК мг/л	Результаты анализов, мг/л = Нср	Ед. изм.	Сброшено за год Нср.*Vгод.
1.	Актив. реакция рН	6,5-9,0	7,4	-	-
2.	Азот аммонийных солей	20	0,6	т	0,137
3.	БПКп = (БПК5 * 1,33)	900	13,3	т	3,030
4.	Взвешенные вещества	1200	63	т	14,352
5.	Жиры	60	-	кг	-
6.	Нефтепродукты	12	0,1	кг	22,782
7.	СПАВ	1,7	0,1	кг	22,782
8.	Сульфаты	400	187,2	т	42,647
9.	Сульфиды	1	-	-	-
10.	Фосфаты	1	0,9	т	205,035
11.	Хлориды	400	47,3	т	10,776
Объем сброшенных вод (Vгод.)	227,817 тыс. м3

Система каналізації:

- на проммайданчику №1 - загальносплавна, відвід виробничих і господарсько-побутових стоків здійснюється по трьох випусках у міські колектори, зливові стоки з усією території також надходять у ці ж колектора;

- у хлібопічному цеху - роздільна, відвід виробничих і господарсько-побутових стоків здійснюється по двох розділових випусках у міські колектори, зливові стоки з усією території також надходять у ці колектора;

- у рушальному відділенні ТХЦ - загальносплавна, відвід виробничих і господарсько-побутових стоків здійснюється по одному випуску в міський колектор, зливові стоки з усією території також надходять у цей же колектор;

- у мехмастерських - загальносплавна, відвід виробничих і господарсько-побутових стоків здійснюється по одному випуску в міський колектор, зливові стоки з усією території також надходять у цей же колектор. Відповідно до форми 2ТП-водхоз за 2008 р. у міську каналізацію було відведено стоків (без обліку цеху по переробці с/г сировини):

187,5 тис. м3 води з міськводоканалу;

37,8 тис. м3 технічної води.

Для підтримки РН середовища при ферментації в межах 3,5-4,5 передбачений вузол подачі сірчаної кислоти.

Частково очищені стоки надходять у зрівняльний бак (проміжну ємність).

Для збільшення навантаження на флотатор №1, а також з метою збільшення ефективності роботи останнього, зі зрівняльного бака передбачено два виходи. З нижнього штуцера вода постійно відкачується насосами через напірну ємність у нижню частину флотатора№1.

Насичена повітрям вода надходить через отвори труб водорозподільного пристрою флотатора.

В флотаторі спостерігається інтенсивне всплиття пухирців повітря, що захоплюють із собою жирні частки, включаючи й емульсовані. Таким чином, насоси здійснюють багаторазову циркуляцію стічних вод у флотаторі №1, поліпшуючи якість очищення.

Зі зрівняльного бака через штуцер, розташований у середній частині, надлишок частково очищених стоків подається насосами у ферментатор №1 і далі самопливом у ферментатор №2.

У ферментаторах відбувається очищення стічних вод за рахунок життєдіяльності мікроорганізмів - дріжджів.

Кожний з ферментаторів укомплектований двома струминними аераторами, що служать для інтенсивного насичення середовища киснем повітря і перемішування умісту ферментаторів за допомогою подачі повітря і циркуляційного насоса.

Для підтримки у ферментаторі оптимальної для життєдіяльності мікроорганізмів температури (30-35°С) передбачене повернення стоків із флотатора№2 у зрівняльний бак, уміст якого має більш низьку температуру. У разі потреби підігріву передбачена подача пари в трубу подачі стоків.

Рисунок 2.1 - Схема водопостачання хлібозаводу №2

Дані по споживанню електроенергії, водяної пари та свіжої води на очисних спорудах представлено в таблиці 3.5.

Таблиця 2.4

Споживачі ресурсів на очисних спорудах.

№ п/п	Найменування устаткування	Установлена потужність, кВт	Витрата пари, т/г	Витрата води, м3/г
1.	Насоси стічних вод	30	-	-
2.	Насоси стічних вод	74	-	-
3.	Насос підпору сальників	4,0	-	-
4.	Кислотні, лужні насоси	11	-	-
5.	Мішалка інокулятору	3	-	-
6.	Ферментатор	-	0,13	-
7.	Флотатор	2,2	-	-
8.	Бак для води		-	10,8
	Ітого:	131	0,25	10,8

2.4 Організація обліку споживання енергоносіїв підприємства

Для отримання необхідних даних по енергетичним балансам використовуються штатні прилади, та переносні засоби вимірювальної техніки. Штатними приладами, встановленими на котельні, вимірюються: розрідження в топці та за котлом, тиск газу перед пальниками, витрати газу, температура відхідних газів, температура води на вході в котел та на виході з нього і витрати води.

Якщо штатний витратомір рідини відсутній або його показники потрібно перевірити, витрати рідини вимірюються портативним (переносним) витратоміром рідини. Переносний витратомір має можливість накопичення даних за визначений проміжок часу та їх передачі через інтерфейс в комп'ютер для подальшої обробки.

Концентрації СО, СО₂, О₂, NО_Х, СН₄, а також коефіцієнт надлишку повітря та температура відхідних газів вимірюються та розраховується переносним газоаналізатором в штатному місці відбору проб продуктів згоряння котлоагрегату, розташованому за котлом. Температура води на вході в котел та на виході з нього вимірюються переносним інфрачервоним термометром. Теплові потоки від поверхонь котла вимірюються спеціальними приладами, тепловізорами або розраховуються на основі даних, отриманих за допомогою інфрачервоних термометрів.

Аналіз вихідних газів перевіряється газоаналізатором КГА - 8 (базовий О₂, СО, СО₂, t, ККД). Облік витрати газу по заводу ведеться за допомогою обчислювального комплексу ”Суперфлоу”.

Облік витрати води ведеться за допомогою крильчастого лічильника води КВ - 1,5 (Україна)



3. МОНІТОРІНГ ТА СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ

3.1 Системи релейного захисту

Надійне і економічне електропостачання можливо тільки при автоматичному управлінні технологічним процесом. Для цієї мети використовується комплекс автоматичних пристроїв, що складається з пристроїв автоматичного управління і пристроїв автоматичного регулювання. В даний час для автоматичного управління СЕП в цілому і забезпечення економічності нормальних режимів її роботи є автоматизована система управління, побудована на основі використання мікропроцесорної техніки.

Задача релейного захисту - виявити пошкоджену ділянку електричної системи та швидше видати керуючий сигнал на її відключення. Додаткова задача релейного захисту полягає в сигналізації про виникнення ненормальних режимів роботи.

Релейний захист підрозділяється на основний та резервний. Основний захист призначений для роботи при всіх видах пошкоджень або частин в межах цього елементу, який захищається, до того ж з часом меншим ніж у інших встановлених захистів. Резервним є захист, який резервує основний у випадку відказу або виведення з роботи, а також захист суміжних елементів при їх відказі.

До релейного захисту пред'являють наступні основні вимоги:

1) виборність (селективність) дії, тобто здатність релейного захисту відключити лише ушкоджену ділянку електричного кола;

2) швидкодія, тобто здатність релейного захисту відключити ушкоджену ділянку електричного кола за найменш можливий проміжок часу. У випадку необхідності прискорення дії захисту допускається її невиборна робота з послідуючою дією АПВ та АВР;

3) надійність дії, тобто правильна та безвідмовна робота релейного захисту при всіх пошкоджених та ненормальних режимах роботи елементів, яка забезпечується застосуванням найменшої кількості пристроїв з найбільш простими схемами, найменшою кількістю реле, кіл та контактів;

4) чутливість, тобто здатність релейного захисту відключати ділянки електричного кола, які він захищає, на самому початку їх ушкодження. У випадку необхідності релейний захист повинен діяти при ушкодженнях на сусідніх ділянках.

Згідно ПУЕ для силових трансформаторів з обмоткою вищої напруги 6 кВ повинен бути передбачений релейний захист від наступних видів пошкоджень та ненормальних режимів роботи:

- між фазне КЗ всередині баку та на виводах;

- замикання між витками однієї фази;

- замикання обмотки на землю;

- перекриття ізоляції вводів;

- витік масла з баку.

Аварійна статистика підприємства показує, що найбільш частіше виникають виткові замикання та замикання на вводах.

До ненормального режиму трансформаторів відноситься робота з надструмами при зовнішніх КЗ.

Захист трансформаторів повинен здійснювати функції:

- вимикати трансформатор при його пошкодженні від усіх джерел живлення;

- вимикати трансформатор від пошкоджень при проходженні через нього надструму у випадку пошкодження шин, або іншого обладнання, зв'язаного з трансформатором, а також при пошкодженій суміжній лінії або обладнання та відказу захистів або вимикача;

- подавати попереджувальний сигнал чергування персоналу при перевантаженні трансформатора.

При виконанні захисту трансформатора враховуються особливості його нормальної роботи: кидки струму намагнічення при включенні та виключенні трансформатору під напругою; вплив коефіцієнту трансформації та схем з'єднання обмоток трансформатора.

Для максимального струмового захисту (МСЗ) ліній, що живлять трансформатори 6 кВ, та не захищені запобіжниками, та для ліній, що живлять РП з вимикачами на лініях, що відходять, застосовують реле РТ-40.

Схема з'єднання трансформаторів струму (ТС) та реле „неповної зірки” виконується з трьома реле для захисту трансформаторів зі з'єднанням обмоток Y/Д та Д/Y-з, та з двома реле для захисту ліній.

Максимальний струмовий захист встановлюється з боку джерела живлення безпосередньо у вимикача. Спрацьовуючи, захист діє на вимикання вимикача. Струм спрацьовування пускових струмових реле вибирається таким чином, щоб забезпечити такі умови:

перша умова - захист не повинен спрацьовувати внаслідок після аварійного перевантаження, яке виникає після вимкнення з витримкою часу близького трифазного КЗ;

друга умова - захист не повинен спрацьовувати в момент підключення додаткового навантаження в момент підключення додаткового навантаження при дії АВР.

Силові трансформатори незалежно від системи охолодження допускає аварійне перевантаження, котре залежить від довго тривалості перевантаження встановлюється на підстанції та виконується з дією на сигнал. Застосовується реле РТ-40.

Схема обліку електроенергії підприємства загальна. Комерційний облік електроенергії виконаний двома електронними лічильниками SL7600 установленими на вводі у ТП 4515 хлібозаводі №2 «ВАТ «Одеський коровай »

3.2 Системи автоматики

Система автоматики призначена для підвищення надійності промислових процесів, для вимірювання та керування від мілких функціональних технологічних вузлів і агрегатів до загальним керуванням об'єктом.

Підприємства багато років обтяжені технологіями та обладнанням, яке славиться своєю "прожерливістю". В комплексі з халатним відношенням до економії і збереженню отримуємо перерозхід дорого вартостних енергоресурсів.

Для прикладу, розглянуто систему "Енергоресурси". Система призначена для організації обліку споживання електричної (по багато тарифній системі) та теплової енергії, а також розхід води, тепла, газу. Специфіка враховує при розробці програмного забезпечення рівня головних спеціалістів та при наладці програмного-технічного забезпечення підсистеми збору і попередньої обробки інформації.

Переваги системи:

Підтримка механізму "Єдиного часу" в системі.

Універсальність, обслуговування широким спектром, який підтримується в системі первинних приборів обліку. Крім можливості переходу від обліку окремих видів енергоносіїв к комплексному обліку параметрів енергоспоживання в рамках єдиної системи, ця якість знижує затрати при вводі системи: не потрібна заміна усіх встановлених раніше приладів на нові моделі якогось конкретного типу, максимально використовується встановлене обладнання.

"Прозорість" системи: експорт/імпорт баз даних, взаємодія з іншими системами.

Можливість поетапного введення системи і поетапного нарощування функцій.

Висока ступінь життя системи за рахунок резервного зберігання інформації на різних рівнях (база даних лічильників - база даних регістрів - база даних верхнього рівня системи).

Захищення інформації від несанкціонованого доступу на різних рівнях системи.

Можливість оперативної переналадки системи, “вмикання/вимикання” елементів, зміна вида звіту.

енергоресурс аудит енергозбереження



4. ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТ ОБ'ЄКТУ

4.1 Загальні положення

Менеджмент - це управління виробництвом, сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, які розробляються і застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

Енергетичний менеджмент - це сукупність принципів, методів, засобів і форм управління енергетики, тобто розвитком енергетики.

Система енергоменеджмента на підприємстві існує для того, щоб сприяти підвищенню енергетичної ефективності підприємства, впроваджівати енергетично оптимальні експлуатаційне обладнання та обслуговування, допомагати в організації закупок енергетично ефективного обладнання, огляд потоків енергії на підприємстві.

До задач енергоменеджера на підприємстві відноситься енерготехнологічна та техніко-економічна експлуатаційна діяльність, яка полягає у перевірці та аналізі науково-технічної та проектної документації, а також звітів суб'єктів господарювання, в тому числі і бухгалтерського, щодо споживання всіх видів паливно-енергетичних ресурсів та їх відповідності чинному законодавству та встановленими нормами.

Головною метою енергоменеджера є скорочення витрат підприємства на виробництво продукції за рахунок зниження витрат на енергетичні й інші ресурси. При цьому енергоменеджмент повинний являти собою ефективно (результативно) і стійко працюючу систему, що забезпечує рішення головної мети. Класична схема функціонування системи енергоменеджмента представлена на рисунку 4.1.



Рисунок 4.1 - Схема циклічності енергетичного менеджменту

Як видно з рисунка для досягнення головної мети енергоменеджмента необхідне рішення наступних задач:

1. Створення цілісної картини споживання енергоресурсів на підприємстві - на етапі втілення енергетичного менеджменту потрібно скласти доскональну карту споживання енергіїї підприємством в цілому для визначення об'ємів споживання енергії, споживачів енергії та розподілення споживання. Карта споживання енергіїї повинна включати інформацію про споживання теплової та електричної енергії, газу, гарячої та питної води. На цьому етапі складається бюджет на споживання всіх видів енергоносіїв.

2. Створення системи обліку і контролю за споживанням енергоресурсів - знімання показників лічильників здійснюється щодня, щотижня або щомісячно в залежності від рівня споживання енергії. На підприємстві діє система контролю та обліку електроенергії показання основних лічильників по загальному споживанню тепла, газу, електроенергіїї, води.

3. Проведення регулярного аналізу енергоспоживання - на цьому етапі енергетичний менеджер виконує розрахунок ключових даних, тобто визначає питоме споживання. Отримані дані можуть бути використані для порівняльного аналізу з метою вивчення дії мір по енергозбереженню на кількість спожитої енергії. Також можна виконати порівняльний аналіз даних з аналогічними даними інших будівель для оцінки загальної енергетичної ефективності.

4.2 Розробка і впровадження енергозберігаючих заходів

Важливо розуміти, що енергозбереження можна забезпечити в рамках будь-якої існуючої системи керування підприємством, подібно фінансовим і сировинним ресурсам. Енергетичний менеджмент починається з уведення посади енергетичного менеджера, і призначення на цю посаду компетентного фахівця. Цей крок не усуває потреби в існуючих фахівцях, службах і підрозділах, що відповідають за використання енергоресурсів, а скоріше вносить більш чітку спрямованість у рішення питань раціонального їхнього використання. Енергоменеджер повинен мати прямий доступ до керівництва підприємства і користуватися повною його підтримкою. Досвід промислово розвинутих країн показує, що енергоменеджер повинен безпосередньо підкорятися першому керівнику. З урахуванням української специфіки можна розглянути варіант із підпорядкуванням енергоменеджера головному інженеру чи заступнику генерального директора підприємства з виробництва.

Основні вимоги, що ставляться до енергоменеджера:

- повинен мати широку фундаментальну, наукову і практичну підготовку, глибокі знання основ теплоенергетики, електроенергетики і нетрадиційної енергетики;

- уміти приймати оптимальні управлінські рішення по ефективному енерговикористанню, застосовувати прогресивні методи прогнозування, планування, обліку, контролю та аналізу енерговикористання виробничих систем;

- здійснювати консалтингові послуги по розробці і застосуванню програм енергозберігання і запуску системи енергетичного менеджменту;

- уміти проводити інспекторську перевірку, експертизу й енергетичного аудиту виробничих систем з питань енергетичної ефективності, комплексного вивчення енергетичного ринку, оцінки і формування енергетичної політики;

- володіти основами ринкової економіки й економічної стратегії, економічним мисленням, здатністю до ділового спілкування, підприємництва і комерційної діяльності;

- володіти навичками виховної і організаційної роботи.

4.2 Організаційна структура управління енерговикористання обґєкта

Вибір організаційно-правової форми найвідповідальніший етап в організації підприємництва, оскільки з нього починається практичне впровадження ідеї бізнесу. Створення підприємства завжди пов'язане з матеріальними, фінансовими і трудовими витратами. Саме тут виникає ризик або вірогідність втратити ресурсів, що береться до увагу під час створення підприємства. Правильно вибрана організаційно-правова форма підприємницької діяльності і спосіб організації виробництва дають можливість зменшити ризик.

Підприємство «ОЗПК» має організаційно-правову форму у вигляді відкритого акціонерного товариства (ВАТ). ВАТ є формою спільної діяльності, яка передбачає наявність статутного капіталу, розділеного на частки, розмір яких визначається засновницькими документами. Внесок учасника суспільства є основним джерелом формування майна. Право володіння частками статутного капіталу кожним партнером підтверджується спеціальним свідоцтвом, яке не є цінним папером. Учасники ВАТ несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю суспільства, в межах вартості внесених ними внесків.

Організаційна структура підприємства будується за принципом лінійно-функціонального управління, в основі якої лежить лінійна вертикаль управління і спеціалізація управлінської праці по функціональних підсистемах організації. Члени керівного складу: генеральний директор, заступник директора з комерційних питань, технічний директор, заступник директора по збуту, головний бухгалтер.

Генеральний директор підприємства вибираєтся радою акціонерів і являє собою керівника всього підприємства. Йому підлягають: фінансовий відділ, бухгалтерія, відділ збуту (відповідає за реализацію продукції) та відділ кадрів. Між собою всі ці відділи взаємозв'язані. Генеральний та технічний директора спостерігають за технологічним процесом через відділ технології виробництва, який складається з персоналу, котрий спостерігає за усім технологічним процесом. Відділу технології та виробництва підлягає упаковочний відділ и склад- холодильник.

Технічний директор несе відповідальність за матеріальну та технологічну частину підприємства, йому підлягають: КВП, відділ головного енергетика та механіка, котельня та компресорна станція.

Заступник директора по збуту, в підпорядкуванні у якого є три менеджери з продажу. Це необхідно оскільки конкуренція на ринку стає все більш жорсткою, і свої вироби потрібно не тільки красиво виробляти, але і грамотно продавати.

Головний бухгалтер організовує облік матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, витрат виробництва, веде кошториси витрат по всіх видах продукції, нараховує і видає заробітню платню, виконує операції, пов'язані з рухом грошових коштів ВАТ «Олійножировий комбінат» бере участь в розробці стратегічних і поточних планів, заходів щодо виявлення і використовування внутрішньогосподарчих резервів.

В таблиці 4.1 представлено штатний розклад ВАТ «ОЗПК»



Таблиця 4.1

Штатний розклад ВАТ «ОЗПК»

№ п/п	Посада	Число працюючих	Оклад, грн.(у міс.)
1	Керівний склад	5	3000
2	Менеджери з продажу	12	2000
3	Майстри	23	1800
4	Механіки та електрики	16	1500
5	Складальники	57	1200
7	Робітники	638	1100
8	Водії	8	1000
9	Непромисловий персонал	15	600
Разом	774	456200

4.3 Опис матриці енергоменеджмента

За допомогою матриці енергоменеджмента можливо швидко та легко визначити стан справ в області енергозбереження на підприємстві. Кожен стовпчик матриці пов'язаний з одним із шести організаційних аспектів: політика, організація діяльності, мотивація, інформаційна система, маркетинг та інвестування. Зростаючий ряд (від 0 до 4) представляє усе більш глибокий ступінь реалізації цих проблем. Основною метою є пройти всі ці рівні в напрямку до існуючого ”передового досвіду”, і коли це зроблено, продовжу-вати рух уздовж стовпчиків.

Матрицю енергоменеджмента представлено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Матриця енергоменеджмента