Людина та її тілесність у різних формах культури: досвід філософської інтеграції

15. Парадигма телесности в самопознании современного человека // Філософські науки: Збірник наукових праць. - Суми: СумДПУ, 2004. - С. 164-179.

16. „Телесное" в концепции целостного человека в отечественной гуманитаристике // Сучасна картина світу: Інтеграція наукового та позанаукового знання: Збірник наукових праць. - Суми: "Мрія-1" ЛТД, УАБС, 2004. - С. 210-214.

17. „Человек телесный" в сети "законов" и характеристик красоты // Практична філософія. - 2004. № 2. - С. 132-137.

18. Физическая культура в сети социальных и вузовских проблем гуманизации // Філософські науки: Збірник наукових праць. - Суми: СумДПУ, 2005. - С. 79-88.

19. Экскурс в телесное жизневосприятие // Практична філософія. - 2005. - №2. - С. 188-196.

20. Человеческая телесность в обыденной культуре // Актуальні проблеми духовності: Збірник наукових праць. - Вип. 6. - Кривий Ріг: КДПУ, 2005. - С. 72-80.

21. О древних религиях как "религиях тела" // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: ІПШІ, 2005. - № 1. - С. 8 - 14.

22. К "телорепрессивной" функции культуры // Філософські науки: Збірник наукових праць. - Сум ДПУ, 2006. - С. 186 - 195.

23. Телесное в античной философии // Нова парадигма: Журнал наукових праць

24. Эпоха Возрождения как начало снижения поклонения христианским символам // Наука. Релігія. Суспільство. - Донецьк: ІПШІ, 2006. - № 2. - С. 114 - 120.

25. Элементы творчества в преподавании физической культуры // Сучасна освіта і проблеми виховання творчої особистості: Матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції. - Суми: СДПІ, 1994. - С. 173 - 177.

26.Тілесність як сутність краси в науковій та ранньохристиянській свідомості // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні: Матеріали ІІ Республіканської конференції. - Київ-Луцьк: Вежа, 1996. - С. 332-336.

27. Коммуникативный аспект телесности („язык тела") // Лінгво-філософські аспекти гуманітарної освіти: Матеріали всеукраїнської наукової конференції. - Суми: СДПІ, 1998. - С. 62-66.

28. Человек телесный в контексте культуры // Біосоціокультурні та педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту: Матеріали всеукраїнської наукової конференції. - Суми: СДПУ, 2000. - С. 3-10.

29. "Пришествие тела" в современный гуманитарный дискурс // Біосоціо-культурні та педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту: Матеріали ІІ Всеукраїнської наукової конференції. - Суми: Сум ДПУ, 2005 - С. 12 - 17.

30. Ритм як естетична характеристика спортивних рухів // Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні: Матеріали І республіканської конференції. - Луцьк: Надстир'я, 1994. - С. 341 - 342.

31. Внешние данные (телосложение) и культура движений учителя физической культуры // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Вінниця, 1994. - Частина ІІІ. - С. 420 - 422.

32. Бінарність вербальної і тілесної комунікації в викладанні фізичної культури і спорту // Проблеми культури педагогічного спілкування як одного з провідних факторів навчання і виховання: Матеріали республіканської науково-практичної конференції. - Суми: „Мрія-1" СДПІ, 1996. - С. 182 - 183.

33. Телесные основания культуры // Людина: дух, душа, тіло: Матеріали ІІІ науково-теоретичної конференції. - Суми, 1999. - С. 11 - 13.

34. Некоторые аспекты гуманизации вузовского образования // Гуманізація вищої освіти: філософські виміри: Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. - Суми-Бердянськ: Сум ДУ, 2003. - С. 59-62.

35. К соотношению понятий "красивое" и "прекрасное" // Теоретичні та методичні засади розвитку мистецької освіти в контексті європейської інтеграції: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Суми, 2004. - С. 12 - 14.

36. К проблеме целостного понимания человека // Наука. Синергетика. Освіта: Матеріали міжнародної наукової конференції. - Суми, 2005. - С. 130 - 132.

АНОТАЦІЇ

Косяк В.А. Людина та її тілесність у різних формах культури: досвід філософської інтеграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.04 - "філософська антропологія, філософія культури". - Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ, 2006.

У дисертації досліджено людську тілесність, а також взаємовідносини тілесного і духовного начал у їх взаємних, людською свідомістю історично сконструйованих зближеннях і віддаленнях у декількох гуманітарних епістемах. Епістеми тілесності пов'язані з самопізнанням людини у міфології, магії та містиці, антропології, релігії, софійності, естетиці, соціології, культурології та інших "полях пізнання". Концептуалізація тілесності відтворена з допомогою поліепістемного її аналізу, плюральності методологічних підстав, інтеграції наукового, позанаукового і філософського знання, що розширює можливості цілісного розуміння людини. Лейтмотивом дослідження стала діалектика тілесного і духовного і тема протистояння їх дуалізму і синкретизму. "Людина тілесна" проаналізована в парадигмі психотілесної єдності, що передбачає підвищення тілесного ("зарядженого" духовним). На початку XXI ст. ця парадигма стала пріоритетною в синтезі знань про людину. Вона витісняє дихотомні уявлення про неї, під впливом яких усе ще знаходяться як сфера буденних уявлень, так і деякі теоретичні концепції.

Ключові слова: тіло, тілесність, душа, духовність, "людина тілесна", епістема, наукове знання, позанаукове знання, інтеграція знання, концепція цілісності, коеволюція, культура, дуалізм, психотілесна єдність.

Косяк В.А. Человек и его телесность в разных формах культуры: опыт философской интеграции. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора философских наук по специальности 09.00.04. - "философская антропология, философия культуры". - Институт философии имени Г.С. Сковороды НАН Украины, Киев, 2006.

В диссертации исследована человеческая телесность, а также взаимосвязь телесного и духовного начал в их взаимных, человеческим сознанием исторически сконструированных сближениях и отдалениях в нескольких гуманитарных эпистемах. Телесность исследована как многомерный экзистенциальный атрибут человека и как всеобщеуниверсальная категория, в философско-антропологической значимости своей равная категории духовности; она же мыслится как трансцендентная категория, постигаемая априори и допускающая различные интерпретации.

Телесность предстает как объект восприятия, осмысления, истолкования со стороны многих форм познания, каждая из которых применяет к ней, как своему объекту, собственные методологические приемы, включает ее в свой специфический круг категорий. Эпистемы телесности связаны с самопознанием человека в мифологии, магии и мистике, антропологии, религии, софийности, эстетике, социологии, культурологии и других "полях познания". Между эпистемами соблюдена историческая преемственность, логическая последовательность, внутренняя связь, но в целом они остаются автономными, сохраняющими свою специфику. В каждой из них раскрыто многообразие точек зрения, мнений, концепций, что способствует созданию объемного образа анализируемого предмета.

Концептуализация телесности осуществлена с помощью полиэпистемного ее анализа, плюральности методологических оснований, интеграции научного, вненаучного и философского знания, что расширяет возможности целостного понимания человека. Осмысление человеком самого себя в научном и вненаучном самовидении как равноправного существа телесного универсума дает достаточные основания для рассмотрения телесной организации человека как предпосылки человеческой истории, для понимания его места в интегративной картине мира, в которой "телесный человек", будучи сопряжен с телесным миром, осознает также и необходимую обособленность своего тела как носителя "образа себя" от остального мира.

Осмыслено коэволюционное взаимодействие в человеке биологического и социального, природного и культурного, телесного и духовного, продуцирующее разнообразные вариации антропной телесности. Тема телесности прослежена также во многих социокультурных аспектах, связях, в сопоставлениях и "уравниваниях" бинарностей в контекстах "репрессивной" культуры, улучшения качества жизни в цивилизованном мире, усиления индивидуалистических тенденций в диверсивной структуре действительности постмодерна. Рассмотрены факторы, способствующие "пришествию тела" в гуманитаристику в современной, неклассической и постнеклассической для культуры и философии ситуации.

Лейтмотивом исследования стала диалектика телесного и духовного, их противостояние, взаимодействие, корреляция, иерархия и тема оппозиции дуализма и синкретизма телесного и духовного, прослеживаваемые в диссертации от "осевого времени" до наших дней. Анализ перипетий взаимоотношений телесного и духовного позволил констатировать неконструктивность психотелесных и иных "разделительных" представлений о человеке как многоуровневой, саморазвивающейся, самоорганизующейся биосоциокультурной целостности. Дуалистическая традиция не та традиция, которой нужно придерживаться людям, чтобы "выжить в ходе инноваций". Дуализм этот не жизнетворящ. Потребностям времени соответствует не дихотомия человека, но его синтез.

"Человек телесный" проанализирован в парадигме психотелесной целостности, что предусматривает повышение телесного ("заряженного" духовным). К началу XXI ст. эта парадигма стала приоритетной в синтезе знаний о человеке. Она вытесняет дихотомные представления о нем, под влиянием которых все еще находится как сфера обыденных представлений, так и некоторые теоретические концепции. Ключевые слова: тело, телесность, душа, духовность, "человек телесный", эпистема, научное знание, вненаучное знание, интеграция знания, концепция целостности, коэволюция, культура, дуализм, психотелесное единство.

Kosyak V.A. A Human Being and his Corporalis in Different Forms of Culture: a Study of Philosophical Integration. - Manuscript.

Thesis for a Doctor's degree of Philosophy by speciality 09.00.04. - "Philosophical Antropology, the Philosophy of culture". - The H. Skovoroda Institute of Philosophy of National Academy of Sciences of Ukrain, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to the problem of human corporalis and to the interrelations between corporalis und Spiritual entities in their reciprocal integration and disintegration constructed by human consciousness historically in several humanitarian epistemas.

The epistemas of corporalis are connected with self-cognition of a man in mythology, magic and mystics, anthropology, religion, sophistry, aesthetics, sociology, science of culture, and other "fields of cognition". The conceptualization of corporalis is presented by means of poliepistemic analysis, pluralist methodology and integration of scientific, non-scientific and philosophical knowledge. It provides wide opportunities for integral understanding of a human being. The prime motive of the investigation is the dialectics of the corporalis and the spiritual and the problem of their contraposition to dualism and syncretism. "Homo corporalis" is analysed within the paradigm of psychophysical integrity with the presumption of the elevation of the corporalis ("charged" by the spiritual).

At the beginning of the XXI century this paradigm became prior in the synthesis of knowledge about human being. It replaces the dichotomic approaches and ideas which influence so far the sphere of daily cognition as well as some theoretical conceptions.

Key words: corpus, corporalis, soul, spirituality, "homo corporalis", epistema, scientific knowledge, non-scientific knowledge, integration of knowledge, conception of integrity, convolution, culture, dualism, psychocorporalis unity.

Размещено на Allbest.ru