Використання інноваційних технологій під час проведення практичних занять

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра інновацій, інформаційної діяльності в освіті та навчання за міжнародними проектами

Інститут державного управління та наукових досліджень з цивільного захисту

Використання інноваційних технологій під час проведення практичних занять

Бойко Оксана Анатоліївна, кандидат наук з

державного управління, старший викладач

Бабійчук Ірина Вікторівна, викладач

Гайович Галина Василівна, кандидат філологічних наук, доцент

Дишкант Олена Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент

Романюк Наталія Миколаївна, викладач



Анотація

В статті розглянуті питання підтримання належного рівня освітнього процесу в умовах воєнного стану через залучення інноваційних та інформаційних технологій.

Проведене теоретичне дослідження наукових напрацювань закордонних та вітчизняних науковців з питань оптимізації та модернізації методів і методик проведення практичних занять в умовах онлайн та офлайн - навчання. Зроблено аналіз переваг та недоліків засобів навчання, та інноваційних технологій, використання яких під час проведення занять, дозволяє покращить якість набуття слухачами практичних навичок.

Підкреслено, що освіта увібрала та адаптувала технології навчання протягом тривалого періоду часу. Однак те, що відрізняє цифрову епоху від усіх попередніх епох, - це швидкі темпи розвитку технологій і занурення в технологічну діяльність у повсякденному житті. Таким чином, справедливо буде відмітити колосальний вплив Інтернету на освіту як зміну парадигми, принаймні з точки зору технологій навчання.

Педагогічні інновації, у вузькому змісті, спрямовані на подолання кризи в освіті за рахунок підвищення якості освітнього процесу, надання освітньому процесу особистісно орієнтованого, гуманістичного характеру, а у широкому значенні - на формування гармонійно розвиненої, інноваційно мислячої і соціально-адаптованої людини, здатної до оволодіння знань, умінь і навичок протягом професійного життя.

Авторами статті досліджені особливості використання інноваційних технологій під час підвищення кваліфікації слухачів з цивільного захисту через посилення мотивації до навчання, підвищення активності слухачів, збільшення індивідуалізації навчального процесу, розширення меж самостійної діяльності, урізноманітнення форм подання інформації та типів навчальних завдань, що створює навчальне середовище, яке здатне забезпечити «занурення» слухачів у соціальні й виробничі ситуації.

Ключові слова: інноваційні технології, інтерактивне навчання, практичні заняття, диджитал.



Boiko Oksana Anatolyivna candidate of sciences in public administration, Senior Lecturer, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv

Babiichuk Iryna Viktorivna Lecturer, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv

Haiovych Halyna Vasylivna Candidate of Philology, Associate Professor, Head of the Department of Innovation, Information Activity in Education and Training on International Projects of the Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection, Kyiv

Dyshkant Olena Volodymyrivna Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Innovation, Information Activity in Education and Training on International Projects of the Institute of Public Administration and Scientific Research on Civil Protection, Kyiv

Romaniuk Nataliia Mykolaivna Lecturer, Department of innovations, information activity in education and training on international projects, Institute of Public Administration and Research in Civil Protection, Kyiv

USE OF INNOVATIVE TECHNOLOGIES DURING PRACTICAL LESSONS

Abstract

The article examines the issues of maintaining the proper level of the educational process in the conditions of martial law through the involvement of innovative and information technologies. A theoretical study of the scientific achievements of foreign and domestic scientists on optimization and modernization of methods and techniques for conducting practical classes in online and offline learning conditions was conducted. An analysis of the advantages and disadvantages of teaching aids and innovative technologies, the use of which during classes, improves the quality of students' acquisition of practical skills. It is emphasized that education has absorbed and adapted learning technologies over a long period of time. However, what distinguishes the digital era from all previous eras is the rapid pace of technological development and immersion in technological activities in everyday life. Thus, it is fair to note the tremendous impact of the Internet on education as a paradigm shift, at least in terms of learning technologies. Pedagogical innovations, in a narrow sense, are aimed at overcoming the crisis in education by improving the quality of the educational process, giving the educational process a personally oriented, humanistic character, and in a broad sense - at the formation of a harmoniously developed, innovatively thinking and socially adapted person, capable of mastering knowledge, abilities and skills during professional life. The authors of the article investigated the peculiarities of using innovative technologies during the training of civil defense trainees due to the strengthening of motivation to study, increasing the activity of trainees, increasing the individualization of the educational process, expanding the boundaries of independent activity, diversifying the forms of information presentation and types of educational tasks, which creates an educational environment that able to ensure "immersion" of listeners in social and industrial situations.

Keywords: innovative technologies, interactive learning, practical classes, digital.



Вступ

Постановка проблеми. Пандемія COVID-19 спричинила найбільший в історії збій в освіті, торкнувшись близько 1,6 мільярда здобувачів, і окреслила як головні проблеми, так і можливості освітніх систем. Більшість з них виявилися непідготовленими, що залишило третину здобувачів освіти без доступу до будь-якого дистанційного навчання, що акцентувало на необхідності надбання педагогами необхідних новітніх цифрових та педагогічних навичок. Окрім нагальних потреб у забезпеченні безперервності навчання, пандемія підвищила важливість технологій і цифрових інновацій у зміцненні стійкості систем навчання та переосмисленні майбутнього освіти та навчання. Прискорена інтеграція цифрових технологій у відповідь на поширення COVID - 19 підвищила усвідомлення як можливостей, так і ризиків, пов'язаних із зростаючою залежністю від технологій для навчання.

Електронне навчання у всіх його різновидах (дистанційне, гібридне або змішане, мобільне) набуває особливої ролі у світлі ідеї безперервності освіти. Завдяки можливостям цього виду навчання програми безперервної освіти можуть дійти різних цільових аудиторій у зручний час і в зручному місці. У програмах професійного розвитку та підвищення кваліфікації викладачів технології електронного навчання, наприклад, допомагають отримувати знання, не заважаючи роботі чи сім'ї.

Також серед важливих та необхідних питань стоять: створення майбутнього навчально-виховного та освітнього середовищ, опрацювання нових моделей навчання, які, зокрема, використовують віртуальну реальність для полегшення доступу до віддалених лабораторій, нові бездротові мобільні комунікаційні технології для інформаційного доступу; розробляється інфраструктура, що забезпечить здобувачам освіти різних країн ЄС доступ у реальному часі до мультимедійних інформаційних ресурсів. Зарубіжні джерела, що досліджують сучасні активні методи навчання у вищій школі, описують різні набори новітніх технологій. У доповіді Відкритого університету про інноваційну педагогіку до новітніх технологій навчання віднесено технології змішаного навчання (Blending learning), BYOD (Bring Your Own Device), перевернутий клас (flipped classroom), «навчання, що базується на подіях» (Event-based learning). Також сюди відносять технології розвитку критичного мислення (critical thinking), навчання на основі сценаріїв (Scenario-Based Learning), проєктні технології (design technologies), технологія кейсів (casestudy) та ін.

У перші місяці повномасштабної війни освітянам довелось пристосовуватись до незвичних умов викладання. Карантинні обмеження, пов'язані з COVID-19, дали змогу систематизувати свої напрацювання та запровадити елементи змішаного (онлайн) навчання. Та війна вносить корективу не лише в життя людей. Потребують змін й освітні програми.

Особливу роль відіграють питання домедичної та психологічної допомоги. Слухачі виявляють зацікавлення в оволодінні практичними навичками та техніками подолання стресу, зниження викликаної війною емоційної нестабільності, опанування паніки, надання першої допомоги у невідкладних станах. Ці навички стали вкрай необхідними і важливими, тому мотивація до їх опанування зростає. Тому застосування інноваційних технологій під час проведення занять, що покращить якість набуття практичних навичок, потребує досліджень на постійній основі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасні вчені та дослідники активно займаються вивченням педагогічних інноваційних технологій. Деякі з них вже зарекомендували себе як провідні фахівці у цій галузі. Активно досліджує використання технологій в освіті американський науковець Річард Кулатта (Richard Culatta), який був виконавчим директором ініціативи "EdTech" у США. Нова книга науковця «Digital for Good: Raising Kids to Thrive in an Online World» («Диджитал назавжди: виховуємо дітей, щоб вони процвітали в Інтернеті») розкриває труднощі, пов'язані з сучасними підходами до підготовки молодих людей до ефективного користування віртуальним простором. На думку вченого, велика кількість підходів до навчання, які використовують сучасні педагоги, повністю суперечить наявним освітнім теоріям. Річард Кулатта стверджує, що технології можуть бути потужним інструментом для навчання, вирішення найскладніших проблем людства та зближення. Він пропонує позитивну основу для підготовки дітей до успіху в цифровому світі, яка заохочує їх активно та продуктивно використовувати технології, підкреслюючи п'ять якостей, які має розвивати кожна молода людина, щоб стати ефективним цифровим громадянином.

Серед основних правил такої освіти автор називає:

1) будьте врівноважені: розвивайте в собі розуміння «здорового» (який не зашкодить) часу використання цифрових технологій;

2) будьте в курсі: розрізняйте правдиву інформацію від неправдивої;

3) будьте інклюзивними: ставтеся до інших в Інтернеті з повагою та розумінням;

4) будьте залученими: використовуйте технології для зміцнення сімейних стосунків і зв'язків у громаді;

5) будьте пильні: обережно використовуйте чужі та створюйте безпечні цифрові простори для інших [1].

Інший американський учений Крістофер Деде (Chris Dede), який є фахівцем у галузі інноваційних технологій в освіті, досліджує вплив віртуальної реальності та інших технологій на навчальний процес, зокрема, нові технології для навчання та оцінювання в освіті [2], розширення використання технологій в освіті, освітню політику та лідерство в освітніх інноваціях. У своєму дослідженні Деде стверджував, що занурення в цифрове середовище може покращити освіту, якщо викладач враховуватиме різні погляди, принцип ситуаційного навчання та передачу знань через симуляцію реальності [3]. Разом з Метом Данліві та Ребеккою Мітчелл він вивчав потенціал і проблемні моменти використання доповненої реальності у викладанні та навчанні [4].

Аналіз вітчизняних досліджень, що присвячені проблемі застосування інноваційних технологій, свідчить про інтерес до неї багатьох науковців. Так, О.А.Дубасенюк [7], С.І.Ткачук [16], І.А.Філімонова [17] вважають, що впровадження інноваційних технологій забезпечує підвищення ефективності освітнього процесу, гарантує досягнення запланованих результатів навчання. Проблеми сучасної професійної освіти України були розглянуті на Всеукраїнському науково-методичному семінарі (4 листопада 2022 р.) [5].

Українські вчені активно досліджують питання використання інтерактивних технологій у навчанні та розвитку медіаграмотності, використання веб-технологій для підвищення якості навчання та розвитку інформаційної культури студентів, розвитку інноваційних методик навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій тощо.

Так, Шевчук Б. в одній із своїх статей представив основні підходи до організації дистанційного навчання з використанням цифрових технологій під час проведення лабораторних практикумів у віртуальному освітньому середовищі [6].

О.Слушний дійшов висновку, що в освітньому процесі визначальними мають стати інтерактивність, максимальна наближеність до реальної професійної діяльності через застосування імітаційних та проектних технологій, технологій ситуативного моделювання, диференційованого навчання, дистанційне навчання і активне використання сучасних комунікаційних засобів [8].

Волікова М.М. та Братанич О.Г. порівняли та надали аналіз традиційним та інноваційним сучасним методикам навчання. При цьому були висвітлені особливості кожної, їх зміст, недоліки і переваги їх впровадження в вищому навчальному закладі [9].

Мета статті - дослідження особливостей використання інноваційних технологій під час підвищення кваліфікації слухачів з цивільного захисту та забезпечення якості освіти.



Виклад основного матеріалу

інноваційний інформаційний практичне заняття

Одним зі шляхів підвищення якості засвоєння теоретичних і практичних основ дисципліни вчені вважають використання інноваційних технологій, з наступними дидактичними можливостями:

* посилення мотивації навчання;

* активізація слухачів;

* індивідуалізація процесу навчання;

* розширення меж самостійної діяльності;

* урізноманітнення форм подання інформації та типів навчальних завдань;

* створення навчального середовища, яке б забезпечувало «занурення» слухачів у соціальні й виробничі ситуації, тощо [10].

Актуальною є проблема впровадження інноваційних технологій в освітній процес, особливо під час проведення практичних занять, що передбачає врахування сучасних підходів до формування готовності педагогів та слухачів до викликів сьогодення. В статті розкриваються особливості використання інноваційних технологій під час підвищення кваліфікації слухачів з цивільного захисту. Акцентовано увагу на використанні інноваційних технологій, які сприятимуть підвищенню якості навчання, а саме: інтерактивне навчання, ділові ігри, круглий стіл, конференція тощо.

Сучасні методи навчання потребують відповідних засобів реалізації, саме тому обов'язковою складовою навчального середовища є сучасні інтерактивні засоби навчання. Їх використання дозволяє значно підвищити рівень взаємодії між викладачем і слухачем. Однак, педагогічно доцільним та дидактично обґрунтованим є застосування сучасних засобів навчання тільки тоді, коли викладач знає його особливості й має навички управління цим засобом.[11].

Першочерговими у будь-якій сфері, а особливо в освітній, стають мобільність, критичність мислення, комунікативні навички, здатність працювати в команді, уміння чути і бути почутим, здатність швидко знаходити вірні і нестандартні рішення та нести за них відповідальність.

Разом з тим, більшість заходів, зустрічей, занять відбувається в онлайн-форматі. Онлайн навчання накладає певні обмеження щодо повноцінного освітнього процесу у закладах освіти.

Освітянам довелось швидко адаптуватися до використання програм, що надало можливість оптимізувати навчальний процес, а також забезпечити високий рівень цифрової компетентності. Педагог який прагне зміцнити та удосконалити свій власний імідж, повинен усвідомлювати, що будь-які інноваційні методи та технології ефективні лише тоді, коли реалізовуватимуться системно та цілісно з елементами співробітництва та співпраці. В такому режимі слухачам доводиться частину навчального матеріалу опановувати самостійно, а викладачі виступають в ролі колеги, консультанта, тьютора. На якість навчального процесу додатково впливають ще й наявність світла та якісний інтернет, на які вплив викладача не розповсюджується. Застосування електронних добірок матеріалу, онлайн оцінювання знань і навичок слухачів, дозвіл на завантаження інформаційних матеріалів для подальшого використання в роботі, індивідуальний захист випускних робіт, розповсюдження передового досвіду під час обговорень на круглих столах та конференціях з обміну досвідом дозволяють опановувати матеріал не лише під час занять, але й в зручний для слухача час. Перешкодою до опанування знань в такому форматі є ІТ-грамотність та низький рівень володіння технологіями, як слухачів так і викладачів. Якість освітніх послуг також залежить від наявності сучасної техніки.

Використання інноваційних технологій під час проведення практичних занять може бути дуже різноманітним і залежить від конкретного предмету, контексту та мети занять. До загальних прикладів використання інноваційних технологій, наприклад, у проведенні практичних занять відносимо використання віртуальної реальності (VR) або розширеної реальності (AR). В основі цієї технології є наявність у слухачів спеціальної гарнітури або мобільних пристроїв для взаємодії з віртуальними об'єктами чи симуляціями, що допоможе засвоювати практичні навички у контрольованому середовищі.

Сьогодні увагу педагогів завойовують хмарні технології та спільна робота над проектами, оскільки саме хмарні сервіси дозволяють слухачам спільно працювати над проектами, ділитися матеріалами та отримувати зворотний зв'язок в реальному часі.

Інноваційні технології роблять практичні заняття більш цікавими, ефективними та зручними як для слухачів так і для викладачів. Є і проблемні питання, з якими стикаються учасники навчального процесу. Серед них:

1. Сумнівність ефективності інноваційних технологій, адже дослідження стосовно їх ефективності майже відсутні.

2. Перешкоди в імплементації. Деякі школи або університети не використовують інноваційні технології, через певні фактори, що заважають їх впровадженню та успішному застосуванню.

3. Різний рівень доступності технологій в учасників освітнього процесу.

4. Виклики з організаційного підходу стосуються перебудови навчальних програм і методів навчання, для використання інновацій.

5. Відсутність стандартів та регулювання.

6. Недостатня кількість знань про вплив використання інформаційних технологій на соціальний та емоційний розвиток.

Дослідження в цій сфері відіграють важливу роль у визначенні та розв'язанні викликів забезпечення ефективного та збалансованого використання інноваційних технологій у навчальних закладах.

Показником здатності педагога вирішувати освітні проблеми є його готовність до інноваційної діяльності. Основною умовою такої дослідницької діяльності викладача є його інноваційний потенціал та власний пізнавальний інтерес до використання нових знань у власній практичній діяльності. Готовність педагога до інноваційної діяльності ґрунтується на усвідомленні її необхідності, його впевненості в результативності нововведень, готовності долати перешкоди та відмовлятись від штампів і стереотипів у навчанні [12].

Педагогічні працівники навчально-методичних центрів сфери цивільного захисту, які здійснюють навчання осіб керівного складу та фахівців суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, працюють в умовах швидкого розвитку науки, техніки і технологій. Тому постає проблема створення умов для підготовки сучасних кваліфікованих спеціалістів, всебічно освічених, націлених на особистий творчий розвиток та вміння адаптуватись в нових реаліях сьогодення.

Закон України «Про вищу освіту» серед основних засад функціонування системи вищої освіти вбачає створення умов високотехнологічного та інноваційного розвитку країни. Одним із завдань закладу вищої освіти є забезпечення органічного поєднання в освітньому процесі освітньої, наукової та інноваційної діяльності. Разом з цим на правах автономії та самоврядування заклади вищої освіти можуть самостійно розробляти та впроваджувати інноваційні програми в освітній процес [13].

В більшості нормативно-правових актів, національних програм щодо вищої освіти звертається увага на якість освіти, формування нових методів навчання, підвищення рівня знань, тому в сучасному освітньому просторі проблема інноваційних методів навчання наразі залишається актуальною.

На сьогодні інноваційними методами, які найбільш популярні серед педагогів, є контекстне навчання, імітаційне навчання, проблемне навчання, модульне навчання, дистанційне навчання. Ці методики дозволяють використовувати новітні технології викладання.

Контекстне навчання є формою активного навчання, яке застосовують у вищій школі та яке ґрунтується на інтегрованому використанні навчальної, наукової та практичної діяльності здобувачів освіти на поступовому наповненні навчального процесу елементами професійної діяльності. Застосування контекстного навчання збільшує ймовірність довший час зберегти отриману інформацію, сприяє кращому закріпленню матеріалу, оскільки знання пов'язані з прикладами з реального життя. Цей вид навчання розвиває критичне мислення щодо розв'язання проблем і прийняття рішень.

Імітаційне навчання також відносять до технологій активного навчання. Його суть полягає в тому, що здобувачі освіти готуються до розв'язання конкретних питань в групі. Специфіка такої технології - моделювання в навчальному процесі взаємин і умов реального життя. Завдяки такій організації навчальної діяльності розвивається здатність до практичних дій ефективної комунікації та здатність розуміти різні явища.

Проблемне навчання - це метод навчання, в якому реальні складні проблеми використовуються як освітній інструмент. Поставлені завдання мають обмежений час для вирішення, що стимулює застосування навичок критичного мислення. Педагогом створюється проблемна ситуація в ході викладання навчального матеріалу з подальшим управлінням слухачами, коли вони розв'язують поставленні задачі.

Під час модульного навчання здобувач освіти навчається за індивідуальними програмами, в яких представлено програмно- методичне забезпечення процесу оволодіння знань. Зміст навчального матеріалу відповідає визначеній структурі, після засвоєння певних блоків здійснюються контрольні заходи.

Дистанційне навчання являє собою сукупність комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, за допомогою яких будується комунікація і взаємодія викладачів і здобувачів освіти на різних етапах навчання.

Під час організації навчального процесу за технологією повного засвоєння знань перед викладачем стоїть задача організувати навчальний процес так, щоб слухачі мали змогу повністю засвоїти навчальний матеріал відповідно визначених критеріїв [14].

У таблиці 1 представлена порівняльна характеристика описаних вище інноваційних методів навчання.



Порівняльна характеристика інноваційних методів навчання [15]

Інноваційні моделі навчання	Особливості	Характеристика традиційної моделі, що розвивається
Контекстне навчання	Інтеграція різних видів діяльності студентів: навчальної, наукової, практичної. Створення умов, наближених до реальних	Збільшення частки практичної роботи студента (з акцентом на прикладну)
Імітаційне навчання	Використання ігрових та імітаційних форм навчання	Збільшення частки активних методів навчання (імітації і імітаційні ігри)
Проблемне навчання	Ініціювання самостійного пошуку (студентом) знань через проблематизацію (викладачем) навчального матеріалу	Зміна характеру навчального завдання і навчальної праці (з репродуктивного на продуктивний, творчий)
Модульне навчання	Зміст навчального матеріалу жорстко структурується, супроводжуючись обов'язковими блоками вправ і контролю за кожним фрагментом	Специфічна організація навчального матеріалу в найбільш стислому і зрозумілому для студента вигляді
Повне засвоєння знань	Розроблення варіантів досягнення навчальних результатів для учнів з різними здібностями	Увага на фіксації результатів навчання
Дистанційне навчання	Широкий доступ до освітніх ресурсів, гранично опосередкована роль викладача та самостійна й автономна роль студента	Використання новітніх інформаційно- комунікаційних засобів і технологій



Висновки

В основі сучасних інновацій в освіті є принципи, які будуються на відмінній ролі викладача і здобувача освіти. Оригінальність інноваційних технологій полягає у створенні під час освітнього процесу умов, які б дозволили розвинути у слухачів вміння критичного мислення, аналізу, здатності висловлювати та ділитись своїми думками, ідеями, знаннями і досвідом під час дискусій. Збагачуючи освітній процес своєю творчою енергією слухач приймає на себе відповідальність за його результативність. Разом з цим в учасників освітнього процесу має бути усвідомлення того, що завдання викладача в аудиторії надати допомогу та спрямувати слухача до оволодіння знань.



Література

1. Richard Culatta. Digital for Good: Raising Kids to Thrive in an Online World. Harvard Business Review Press, 2021. 224 р.

2. Dede C. The Evolution of Distance Education: Emerging Technologies and Distributed Learning. American Journal of Distance Education. 1996. 10(2), рp. 4-36.

3. Dede C. Immersive Interfaces for Engagement and Learning. Science. 2009. 323(5910). рp. 66-69.

4. Dunleavy M., Dede C., Mitchell R. Affordances and Limitations of Immersive Participatory Augmented Reality Simulations for Teaching and Learning. Journal of Science Education and Technology, 2009. 18(1), рр. 7-22.

5. Підготовка майстра виробничого навчання, викладача професійного навчання до впровадження в освітній процес інноваційних технологій: матеріали VI Всеукраїнського науково-методичного семінару (4 листопада 2022 р.) / Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Глухів, 2022. 322 с. Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/43234/1/I_Leontieva_MDGIMN_6_VNMS.pdf.

6. Шевчук Б.В. Віртуальне освітнє середовище навчання цифрових технологій студентів галузі професійної освіти. PhD Thesis. УДУ імені Михайла Драгоманова. 2024. Режим доступу: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/ь handle/123456789/44796/Shevchuk-339-345.pdf?sequence=1.

7. Дубасенюк О.А. Інноваційні освітні технології та методики в системі професійно-педагогічної підготовки // Професійна педагогічна освіта: інноваційні технології та методики: Монографія / За ред. О. А. Дубасенюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - с. 14-47.

8. О.Слушний «Інноваційні освітні технології в діяльності вчителя ХХІ століття» Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2021, № 2 (106).

9. Волікова М.М., Братанич О.Г. Традиційне та інноваційне навчання у вищих навчальних закладах України: переваги та недоліки. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 2021(194), с.78-84. Режим доступу: https://doi.org/10.36550/2415- 7988-2021-1-194-78-84.

10. Електронний ресурс: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/2547f458- cbc4-4524-a1aa-7ccd71843084/content.

11. Організація та проведення занять із застосуванням інноваційних методів: навчальний посібник / Укладачі: Волянський П.Б., Євсюков О.П., Михайлов В.М., Терент'єва А.В., Шихненко К.І. Київ: ІДУ НД ЦЗ, 2022. 131С. Режим доступу: https://idundcz.dsns.gov.Ua/upload/1/5/5/2/4/3/8/navcalnii-posibnik-ndr.pdf.

12. Електронний ресурс https://ur ok.osvita.ua/materials/administration/38257/.

13. Закон України «Про вищу освіту» від 1 липня 2014 № 1556-VII. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%96%D0%

BD%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86#Text).

14. Електронний ресурс: http://vnz.org.ua/dystantsijna-osvita/pro.

15. Шестопалюк О.В. Інноваційні моделі навчання в діяльності вищих навчальних закладів / О.В.Шестопалюк // Теорія і практика управління соціальними системами. - 2013. № 3. С. 118-124. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_ 2013_3_18.

16. Ткачук С.І. Проблеми підготовки фахівців професійної освіти та шляхи їх вирішення. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. Умань, 2013. Ч. 3. с. 312-319.

17. Філімонова І. Особливості використання інноваційних технологій під час проведення практичних робіт фахових дисциплін харчового профілю. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2021. Випуск 1 (48). с.427-431.



References

1. Richard Culatta (2021). Digital for Good: Raising Kids to Thrive in an Online World. Harvard Business Review Press. p. 224.

2. Dede, C. (1996). The Evolution of Distance Education: Emerging Technologies and Distributed Learning. American Journal of Distance Education. 10(2), (pp. 4-36).

3. Dede, C. (2009). Immersive Interfaces for Engagement and Learning. Science. 323 (5910), (pp. 66-69).

4. Dunleavy, M., Dede, C., Mitchell, R. (2009). Affordances and Limitations of Immersive Participatory Augmented Reality Simulations for Teaching and Learning. Journal of Science Education and Technology, 18 (1), (pp. 7-22).

5. Pidhotovka maistra vyrobnychoho navchannia, vykladacha profesiinoho navchannia do vprovadzhennia v osvitnii protses innovatsiinykh tekhnolohii [Preparation of the master of industrial training, the teacher of professional training for the introduction of innovative technologies into the educational process], Proceedings from '22 VI Vseukrainskyi naukovo-metodychnyi seminar - The all-Ukrainian scientific and methodical seminar. Hlukhiv, p.322 Retrieved from: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/ eprint/43234/1/I_Leontieva_MDGIMN_6_VNMS.pdf [in Ukrainian].

6. Shevchuk, B.V. (2024). Virtualne osvitnie seredovyshche navchannia tsyfrovykh tekhnolohii studentiv haluzi profesiinoi osvity [Virtual educational environment for learning digital technologies for students in the field of professional education]. Kyiv. Retrieved from: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/ 44796/Shevchuk-339-345.pdf?sequence=1 [in Ukrainian].

7. Dubaseniuk, O.A. (2009). Innovatsiini osvitni tekhnolohii ta metodyky v systemi profesiino-pedahohichnoi pidhotovky [Innovative educational technologies and methods in the system of professional and pedagogical training]. Professional pedagogical education: innovative technologies and methods: Monograph. Zhytomyr, ZhDU im. I. Franka (рр. 14-47).

8. Slushnyi, O. (2021). Innovatsiini osvitni tekhnolohii v diialnosti vchytelia KhKhI stolittia [Innovative educational technologies in the activity of a teacher of the 21st century]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 2 (106) [in Ukrainian].

9. Volikova, M.M. & Bratanych, O.H. (2021). Tradytsiine ta innovatsiine navchannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh Ukrainy: perevahy ta nedoliky [Traditional and innovative education in higher educational institutions of Ukraine: advantages and disadvantages]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky - Proceedings. Series: Pedagogical sciences, 194, (рр. 78-84). Retrieved from: https://doi.org/10.36550/2415- 7988-2021-1-194-78-84) [in Ukrainian].

10. Retrieved from: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/2547f458-cbc4- 4524-a1aa-7ccd71843084/content [in Ukrainian].

11. Volianskyi, P.B., Yevsiukov, O.P., Mykhailov, V.M., Terentieva, A.V. & Shykhnenko, K.I. (2022). Orhanizatsiia ta provedennia zaniat iz zastosuvanniam innovatsiinykh metodiv: navchalnyi posibnyk [Organization and conduct of classes using innovative methods: training manual]. Kyiv: IDU ND TsZ. Retrieved from: https:// idundcz.dsns.gov.ua/upload/1/5/5/2/4/3/8/navcalnii-posibnik-ndr.pdf [in Ukrainian].

12. Retrieved from: https://ur ok.osvita.ua/materials/administration/38257/ [in Ukrainian].

13. Zakon Ukrainy Pro vyshchu osvitu: pryiniatyi 1 lup. 2014 roku № 1556-VII [Law of Ukraine on higher education from July 1 2014, № 1556-VII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D0% BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86#Text [in Ukrainian].

14. Retrieved from: http://vnz.org.ua/dystantsijna-osvita/pro [in Ukrainian].

15. Shestopaliuk, O. V. (2013). Innovatsiini modeli navchannia v diialnosti vyshchykh navchalnykh zakladiv [Innovative models of learning in the activities of higher educational institutions], Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - Theory and practice of social systems management, 3, (pp. 118-124). Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tipuss_2013_3_18 [in Ukrainian].

16. Tkachuk, S. I. (2013). Problemy pidhotovky fakhivtsiv profesiinoi osvity ta shliakhy yikh vyrishennia [Problems of training specialists in professional education and ways to solve them], Zbirnyk naukovykh prats Umanskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im. Pavla Tychyny - Collection of scientific papers of the Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna. (vols. 3), (pp. 312-319). Uman [in Ukrainian].

17. Filimonova, I. (2021). Osoblyvosti vykorystannia innovatsiinykh tekhnolohii pid chas provedennia praktychnykh robit fakhovykh dystsyplin kharchovoho profiliu [Peculiarities of the use of innovative technologies during practical work in the professional disciplines of the food profile], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Pedagogy. Social work, 1 (48), pp. 427-431 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru