Стратегії проектування освітнього середовища британської вищої школи у світлі формування дослідницьких умінь та навичок у студентів

Segoe Serif Display Semilight C Cyr;Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

СТРАТЕГІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА БРИТАНСЬКОЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ У СВІТЛІ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ ТА НАВИЧОК У СТУДЕНТІВ

Логвиненко Тетяна Олександрівна доктор педагогічних наук, професор

Поліщук Віра Аркадіївна доктор педагогічних наук, професор

Глебена Мирослава Іванівна кандидат фізико-математичних наук, доцент

м. Дрогобич, м. Тернопіль, м. Ужгород

Анотація

Нині одним із провідних світових трендів університетської освіти є інтеграція науково-дослідницького компоненту в процес підготовки майбутніх фахівців. У своїх поглядах науковці дуже різняться щодо природи зв'язку між науковими дослідженнями та викладанням. Мета статті: розглянути стратегії щодо розробки та проектування освітнього середовища у світлі формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців у Великій Британії. Методи дослідження: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури; теоретичне узагальнення. Вища школа визначає дослідницькі навички як один із важливих атрибутів випускників. Британська система освіти розробила спеціальні стратегії (strategic research capacity) для поетапного формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців. Стратегії являють собою стійку сукупність цілеспрямовано організованих суб'єктом діяльності (педагогом) дій для вирішення різного роду дослідницьких завдань, що входять до змісту навчальних курсів, завдань для самостійної роботи, контрольно-оцінювальних матеріалів тощо. Стратегії визначають зміст, методи і технології дослідницької діяльності, характеризують спрямованість і виконавську діяльність майбутніх дослідників.

Ключові слова: британська вища школа, дослідницька діяльність студентів, стратегії проектування освітнього середовища, формування дослідницьких умінь та навичок.

Annotation

освітній стратегія дослідницький британія

Lohvynenko Tetyana Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Head of the Department of Social Pedagogy and Correctional Education Drohobych State Pedagogical University named after Ivan Franko Drohobych, Ukraine

Polishchuk Vira Doctor of Pedagogical Sciences, Professor Department of Special and Inclusive Education Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine

Hlebena Myroslava Candidate of Physical and Mathematical Sciences, Associate Professor Department of System Analysis and Optimization Theory State University «Uzhhorod National University», Uzhhorod, Ukraine

STRATEGIES FOR LINKING RESEARCH AND TEACHING IN THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT OF THE BRITISH HIGH SCHOOL IN THE LIGHT OF STUDENTS' RESEARCH SKILLS FORMATION

The issue of the development of research skills and the organization of research activities of students of higher education institutions is multifaceted. Currently, one of the leading global trends in university education is the integration of the research component into the process of training of future specialists, or the so-called research / teaching nexus. The introduction of a research component to university curricula and programmes is marked by particular differences in various institutions of higher education. This component can either be integrated into educational course structure or provided by special educational courses on the methodology of scientific research. Scholars differ greatly in their views on the nature of the relationship between research and teaching. The purpose of the article: to consider strategies for linking research and teaching in an educational environment in the light of research skills formation of future specialists in Great Britain. Research methods: analysis and generalization of psychological and pedagogical literature; theoretical generalization. The higher school identifies research skills as one of the important attributes of graduates. The British education system has developed special strategies (strategic research capacity) for the step-by-step formation of research skills of future specialists. Strategies are a stable set of actions purposefully organized by the subject of activity (a teacher) to solve various research tasks included in the content of training courses, tasks for independent work, control, and evaluation materials, etc. These strategies determine the content, methods, and technologies of research activity, and characterize the direction and executive activity of future researchers. The basis for determining the content and technologies of research activity for each of the strategies is the leading method of research activity.

Key words: British higher school, the research activity of students, strategies for linking research and teaching in an educational environment, formation of research skills.

Актуальність проблеми

Дослідження важливі для економічного розвитку будь-якої країни. Дослідження призводять до винаходів, інновацій та створення нових технологій і продуктів, які можуть допомогти покращити та вирішити різноманітні політичні, соціально-економічні, культурні, технологічні та екологічні проблеми. Але дослідження вимагає від людських ресурсів необхідних сформованих знань, умінь та навичок [1].

Наявність дослідницьких умінь та навичок у майбутніх фахівців є однією з найважливіших вимог до висококваліфікованих кадрів. Вища освіта відіграє ключову роль у створенні та поширенні знань, надаючи студентам необхідні дослідницькі уміння та навички, готуючи їх до практичної діяльності в суспільстві. Вища школа визначає дослідницькі уміння та навички як один із важливих атрибутів випускників. Дослідження здатні змінити як досвід студентів, так і педагогічних працівників. Педагогічний підхід «студенти як дослідники» сприяє розвитку відчуття причетності до дослідницької діяльності, до університетської дослідницької культури.

Серед цілей залучення студентів до науково-дослідницької діяльності в освітньому процесі вищої школи є: формування умінь, навичок і компетенцій, пов'язаних із застосуванням теоретичних знань на практиці; розвиток професійного потенціалу шляхом пошуку наукового вирішення проблем у галузі; створення середовища наукової творчості за результатами наукового дослідження; задоволення потреб суспільства у висококваліфікованих кадрах; створення фундаменту соціально-економічного життя країни, сталого розвитку тощо на основі вивчення та засвоєння передового світового досвіду в галузі науки [2].

Слід зазначити, що дослідницькі уміння та навички не розвиваються самі по собі, і для розкриття здібностей і можливостей необхідно організувати цілеспрямований освітній процес у вищій школі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання розвитку дослідницьких умінь та навичок, організації науково-дослідницької діяльності студентів закладів вищої освіти є багатогранним. Зокрема, науковці присвячують свої дослідження вивченню: основ організації науково-дослідної діяльності майбутніх фахівців різних професійних спрямувань; особливостей формування дослідницьких умінь та навичок у студентів; підготовки студентів до дослідницької діяльності як цілісного процесу. Більшість дослідників відзначає необхідність удосконалення навчальних планів підготовки майбутніх фахівців різних професійних спрямувань з урахуванням освітніх та науково-дослідницьких потреб студентів [3].

T.Pocklington та A.Tupper [4, c.7] вважають, що «університетські дослідження часто погіршують якість викладання». Тоді як R.Lee [5, c.9] стверджує, що «предмети, які викладають ті, хто займається передовими дослідженнями, обов'язково будуть якіснішими за ті, в яких просто використовують результати досліджень інших, незалежно від якості стилю подачі матеріалу».

J.Hattie та H.Marsh у своєму дослідженні [6] не виявили суттєвого зв'язку між продуктивністю дослідження та ефективністю навчання. З іншого боку, «існують чіткі докази низки досліджень у різних типах вищої школи, які доводять те, що студенти цінують навчання в дослідницькому середовищі» [7, c.29].

A.Jenkins, R.Breen, R.Lindsay та A.Brew [8] вказують на різні способи зв'язати дослідження та викладання - студенти: отримують знання про методи дослідження під час лекцій; реалізовують свої проекти, індивідуально чи в групах; допомагають викладачам, приймаючи участь в їх дослідженнях; отримують досвід прикладних досліджень і консультацій через навчання на практиці. Викладачі також можуть застосовувати в освітньому процесі підхід відомий як навчання в дослідженні (inquiry-based learning approach) [9].

Мета статті: розглянути стратегії щодо розробки та проектування освітнього середовища у світлі формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців у Великій Британії. Методи дослідження: аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури (для з'ясування стратегій щодо розробки та проектування освітнього середовища у світлі формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців); теоретичне узагальнення (для формулювання авторських висновків).

Виклад основного матеріалу

І.Попович у своєму дослідженні [10] вказує на те, що британська система освіти розробила спеціальні стратегії (strategic research capacity) для поетапного формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців. Стратегії являють собою стійку сукупність цілеспрямовано організованих суб'єктом діяльності (педагогом) дій для вирішення різного роду дослідницьких завдань, що входять до змісту навчальних курсів, завдань для самостійної роботи, контрольно-оцінювальних матеріалів тощо. Ці стратегії визначають зміст, методи і технології дослідницької діяльності, характеризують спрямованість і виконавську діяльність майбутніх дослідників. Основою визначення змісту і технологій дослідницької діяльності для кожної зі стратегій є провідний метод дослідницької діяльності. Алгоритмічна стратегія спрямована на оволодіння технологіями дослідницької діяльності та методами обробки емпіричних даних. Провідними методами навчання є частково дослідницьке та проблемне навчання. У ході використання цього методу формуються навички обробки інформації, встановлення міжпредметних зав'язків, застосування методів дослідження суміжних наук. Творча стратегія орієнтована на рефлексію власного досвіду дослідницької діяльності для вирішення нових дослідницьких завдань, перенесення відомих способів вирішення в невідому сферу. Ця стратегія представлена такими методами, як кейс-метод, аналітична доповідь, самоперевірка, експертна діяльність, написання анотацій, тез тощо. Володіння алгоритмами дослідницької діяльності, сформовані репродуктивні вміння дозволяють викладачам проявляти творчість у відборі та інтерпретації інформації, в оволодінні новими технологіями, в презентації результатів досліджень.

Вчені T.Clark та R.Hordosy [11], J.-R.Paul та J.Tansy [12], B.Perron, B.Victor, B.S.Hiltz та J.Ryan [13] віддають перевагу послідовному холістичному підходу до формування дослідницьких умінь та навичок студентів. Варто підкреслити, що в британських закладах вищої освіти зі статусом дослідницького такий підхід є обов'язковим.

B.Clark [14] стверджує, що ЗВО зі статусом дослідницького - це елітні установи, де навчання та дослідження можуть бути об'єднані найефективніше, особливо на рівні магістратури. Тим не менше, як стверджує A.Jenkins та M.Healey [15], й інституції поза дослідницькою елітою можуть розвинути ефективні зв'язки між навчанням та дослідженнями за наявності відповідних ресурсів та визначених інституційних завдань, навіть на рівні бакалаврату. W.Katkin вказує, що розвиток дослідницьких умінь та навичок розглядається як «основний принцип» програм бакалаврату [16]. Такі елементи курсу, як курсові роботи, дипломні проекти, незалежні дослідження тощо, введені в навчальну програму для підвищення дослідницьких навичок студентів-бакалаврів [17].

Ще у 2005 році Рада бакалаврських досліджень (the Council of Undergraduate Research) і Національна конференція з бакалаврських досліджень (the National Conference on Undergraduate Research) оприлюднили спільну заяву, в якій визнали навчання в дослідженні на бакалавраті «педагогікою 21-го століття». Модель навчання в дослідженні розглядається в рамках спільної діяльності студента та викладача [18].

M.Healey та A.Jenkins [19, c.3] стверджують: «Усі студенти бакалаврату в усіх закладах вищої освіти повинні навчатися через дослідження та в дослідженні». Такий підхід є можливим лише за умови, коли дослідницький досвід буде інтегрований в освітню програму [20].

Британська дослідниця H.Walkington [21] розглядає переваги підходу «студенти як дослідники» та надає рекомендації щодо інтеграції спеціалізованих студентських наукових журналів та студентських наукових конференцій у навчальну та позанавчальну діяльність. Підхід «студенти як дослідники» охарактеризовано як педагогічний підхід до підтримки студентів у їхньому залученні до досліджень на бакалавраті у рамках та/або поза офіційною освітньою програмою з метою подальшого розвитку знань студентів у галузі. Цей термін використовується для опису педагогічного підходу.

«Студенти як дослідники» - активна педагогіка, що наголошує на дослідницькому підході у процесі навчання студентів: сприяння зв'язку між науковими дослідженнями та викладанням; використання підходів до викладання та навчання, які імітують дослідницькі процеси; використання завдань, які включають дослідження або елементи процесу дослідження; надання студентам безпосереднього дослідницького досвіду через реалізацію проектів та/або інтерпретацію даних [22]. Завданням викладачів у цьому контексті є сприяти розвитку у студентів: навичок мислення вищого рівня; вміння підтверджувати свої ідеї та переконання доказами; вміння продукувати критичні судження щодо цінності отриманої інформації, аргументів або методів, в тому числі під час дослідження того, як інші збирали та інтерпретували дані; вміння працювати в команді під час оцінювання обґрунтованості і надійності своїх висновків; вміння синтезувати та організовувати ідеї, інформацію чи досвід у нові, більш складні інтерпретації та зв'язки; вміння працювати над проектами, які вимагають інтеграції ідей з різних джерел.

Приклади реалізації підходу «студенти як дослідників» наводять M.Healey та A.Jenkins [19], M.Healey, L.Lannin, A.Stibbe та J.Derounian [23].

Британські дослідники A.Jenkins, M.Healey та R.Zetter [24] розглядають стратегії щодо розробки та проектування освітнього середовища у світлі формування дослідницьких умінь та навичок майбутніх фахівців.

Стратегія 1: розвинути у студентів розуміння ролі дослідження в галузі (висвітлити в освітніх компонентах поточні або попередні дослідницькі розробки; розвинути у студентів усвідомлення природи дослідження та створення знань; розвинути обізнаність студентів про те, як навчатися завдяки участі в дослідженні; розвивати розуміння студентами організації дослідження в рамках курсу, установи та професії).

Стратегія 2: розвивати вміння студентів проводити дослідження (студенти навчаються, приймаючи участь у дослідницькому процесі, набуваючи знання та розвиваючи дослідницькі уміння та навички; навчання за освітніми компонентами має включати виконання дослідницьких проектів з поступовим рухом до проектів більшого масштабу, складності та невизначеності; студенти мають бути залучені до проведення реального дослідження; слід розвивати уміння студентів повідомляти про результати своїх досліджень у спосіб, що є релевантним для освітнього середовища).

Стратегія 3: розвинути розуміння студентами ролі дослідницької діяльності (освітні компоненти на ранніх етапах навчання мають знайомити студентів із роллю дослідження, в подальшому розвивати розуміння студентами дослідження, їх спроможності проводити дослідження; фінальні етапи навчання мають вимагати від студентів проведення ґрунтовного наукового дослідження та допомогти студентам інтегрувати своє розуміння ролі дослідження в галузі).

Стратегія 4: керувати дослідницькою діяльністю студентів (серед іншого, проводити оцінку досвіду студентів у проведенні дослідження, скеровувати студентів до розуміння ролі дослідницьких умінь та навичок у подальшому працевлаштуванні).

Організація освітнього процесу є одним із першочергових чинників впливу на розвиток дослідницьких умінь та навичок. При його правильній організації формувати вміння та навички у студентів до науково-дослідницької діяльності стає можливим майже під час кожної пари. Існує кілька способів досягнення такого результату. Серед них акцентуємо увагу на впливі форм організації освітнього процесу у вищій школі на науково-дослідницьку діяльність. Якщо наукове дослідження пов'язане з уміннями студентів збирати, класифікувати, аналізувати, обробляти дані у відповідній галузі науки і на цій основі послідовно науково обґрунтовувати та викладати самостійні ідеї, то формування наукових умінь та навичок у навчальному процесі досягається. шляхом проектування інтегрованого педагогічного процесу. Проектування педагогічного процесу є частиною підготовки та реалізації проекту освітньої технології. Тобто викладач розробляє проект викладання предмета протягом семестру (модуля) на основі змісту обраного предмета та напряму державного стандарту освіти (кваліфікаційних вимог до спеціальностей). Організація лекційних, практичних і семінарських занять спрямована на розвиток знань, умінь та навичок. Важливо враховувати формування та заохочення креативного та нестандартного мислення, педагогічної та професійної імпровізації, критично-евристичного ставлення та інших якостей у студентів.

Висновки

Наявність дослідницьких умінь та навичок у майбутніх фахівців є однією з найважливіших вимог до висококваліфікованих кадрів. Вища освіта відіграє ключову роль у розвитку у студентів необхідних дослідницьких умінь та навичок. ЗВО визначають дослідницькі навички як один із важливих атрибутів випускників. Дослідження здатні змінити як досвід студентів, так і педагогічних працівників. Педагогічний підхід «студенти як дослідники» сприяє розвитку відчуття причетності до дослідницької діяльності, до університетської дослідницької культури. Британська вища школа розробила спеціальні стратегії для поетапного формування дослідницьких умінь та навичок у майбутніх фахівців - стійка сукупність цілеспрямовано організованих суб'єктом діяльності (педагогом) дій для вирішення різного роду дослідницьких завдань, що входять до змісту навчальних курсів, завдань для самостійної роботи, контрольно-оцінювальних матеріалів тощо. Ці стратегії визначають зміст, методи і технології дослідницької діяльності, характеризують спрямованість і виконавську діяльність майбутніх дослідників. Основою визначення змісту і технологій дослідницької діяльності для кожної зі стратегій є провідний метод дослідницької діяльності.

Список використаної літератури

1. Garg A., Madhulika S., Passey D. Research skills future in education: building workforce competence. Research report 1: Do we cultivate research skills? Veracity versus falsity. Lancaster: Lancaster University, Centre for Technology Enhanced Learning, 2018. 33 p.

2. Healey M. Linking research and teaching to benefit student learning. Journal of Geography in Higher Education. 2005. No 29 (2). P.183-201.

3. Bartosh O., Danko D., Kanyuk O., Hodovanets N., Myhalyna Z. Research-based learning in the education process of a higher education institution. Amazonia Investiga. 2023. No 12 (64). P.71-79.

4. Pocklington T., Tupper A. No places to learn: why universities aren't working. Vancouver: University of British Columbia Press, 220 p.

5. Lee R. Research and teaching: making - or breaking - the links. Planet. 2004. No 12. P.9-10.

6. Hattie J., Marsh H. The relationship between research and teaching: a meta-analysis. Review of Educational Research. 1996. No 66 (4). P.507-542.

7. Jenkins A. A guide to the research evidence on teaching-research relationships. York: Higher Education Academy, 2004. 36 p.

8. Jenkins A., Breen R., Lindsay R., Brew A. Re-shaping higher education: linking teaching and research. London: SEDA and Routledge, 2003. 228 p.

9. Elton L. Research and teaching: what are the real relationships? Teaching in Higher Education. 2001. No 6 (1). Р.43-56.

10. Попович І.Є. Формування дослідницьких умінь майбутнього вчителя в університетах Великої Британії: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти: педагогічні науки / Попович Ірина Євгенівна, Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. Ужгород, 2018. 187 с.

11. Clark T., Hordosy R. Undergraduate experiences of the research/teaching nexus across the whole student lifecycle. Teaching in Higher Education. 2019. No 24 (3). Р.412-427.

12. Paul J.-R., Tansy J. A phenomenographic study of research informed teaching through the eyes of Masters' students. Studies in Higher Education. 2020. No 45 (4). Р.847-861.

13. Perron B.E., Victor B.G., Hiltz B.S., Ryan J. Teaching note - data science in the MSW curriculum: innovating training in statistics and research methods. Journal of Social Work Education. 2020. No 58 (1). Р.193-198.

14. Clark B.R. The research foundations of graduate education: Germany, Britain, France, US, Japan. California: University of California Press, 1993. 390 p.

15. Jenkins A., Healey M. Institutional strategies to link teaching and research. York: The Higher Education Academy, 2005. 66 p.

16. Katkin W. The Boyer commission report and its impact on undergraduate research. New Directions for Teaching and Learning. No 93. P.19-38.

17. Shanahan J.O., Ackley-Holbrook E., Hall E., Stewart K., Walkington H. Ten salient practices of undergraduate research mentors: a review of the literature. Mentoring & Tutoring: Partnership in Learning. 2015. No 23 (5). P.359-376.

18. Council on NCUR. Joint statement of principles in support of undergraduate research, scholarship, and creative activities. 2005. URL: https://citeseerx.ist.psu.edu/document?repid=rep1&type=pdf&doi=7bbd852a7cc2b34834257fca8b411dce70b9a857

19. Healey M., Jenkins A. Developing undergraduate research and inquiry. York: The Higher Education Academy, 2009. 151 p.

20. Jenkins A, Healey M. Research-led or research-based undergraduate curricula / In D. Chalmers, L. Hunt (Eds.). University teaching in focus: a learning centred approach. Camberwell, Victoria, Australia: Acer, 2012. P.128-144.

21. Walkington H. Students as researchers: supporting undergraduate research in the disciplines in higher education. York: Higher Education Academy, 2015. 33 p.

22. Anderson J., Priest C. Developing an inclusive definition, typological analysis and online resource for live projects / In H. Harriss, L. Widder (Eds.). Architecture live projects: pedagogy into practice. Oxford: Routledge, 2014. 230 p.

23. Healey M., Lannin L., Stibbe A., Derounian J. Developing and enhancing undergraduate final year projects and dissertations. York: The Higher Education Academy, 2013. 93 p.

24. Jenkins A., Healey M., Zetter R. Linking teaching and research in disciplines and departments. York: The Higher Education Academy, 2007. 96 p.

References

1. Garg, A., Madhulika, S., & Passey D. (2018). Research skills future in education: building workforce competence. Research report 1: Do we cultivate research skills? Veracity versus falsity. Centre for Technology Enhanced Learning.

2. Healey, M. (2005). Linking research and teaching to benefit student learning. Journal of Geography in Higher Education, 29 (2), 183-201.

3. Bartosh, O., Danko, D., Kanyuk, O., Hodovanets, N., & Myhalyna, Z. (2023). Research-based learning in the education process of a higher education institution. Amazonia Investiga, 12 (64), 71-79.

4. Pocklington, T., & Tupper, A. (2002). No places to learn: why universities aren't working. University of British Columbia Press.

5. Lee, R. (2004). Research and teaching: making - or breaking - the links. Planet, 12, 9-10.

6. Hattie, J., & Marsh, H. (1996). The relationship between research and teaching: a metaanalysis. Review of Educational Research, 66 (4), 507-542.

7. Jenkins, A. (2004). A guide to the research evidence on teaching-research relationships. Higher Education Academy.

8. Jenkins, A., Breen, R., Lindsay, R., & Brew, A. (2003). Re-shaping higher education: linking teaching and research. SEDA and Routledge.

9. Elton, L. (2001) Research and teaching: what are the real relationships? Teaching in Higher Education, 6 (1), 43-56.

10. Popovych, I.Ye. (2018). Formuvannya doslidnytskykh umin maybutnoho vchytelya v universytetakh Velykoyi Brytaniyi [Formation of research skills of future teachers in the universities of Great Britain]. Unpublished Candidate dissertation. Ternopil, V.Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University. (in Ukrainian).

11. Clark, T., & Hordosy, R. (2019). Undergraduate experiences of the research/teaching nexus across the whole student lifecycle. Teaching in Higher Education, 24 (3), 412-427.

12. Paul, J.-R., & Tansy, J. (2020). A phenomenographic study of research informed teaching through the eyes of Masters' students. Studies in Higher Education, 45 (4), 847-861.

13. Perron, B.E., Victor, B.G., Hiltz, B.S., & Ryan, J. (2020). Teaching note - data science in the MSW curriculum: innovating training in statistics and research methods. Journal of Social Work Education, 58 (1), 193-198.

14. Clark, B.R. (1993). The research foundations of graduate education: Germany, Britain, France, United States, Japan. University of California Press.

15. Jenkins, A., & Healey, M. (2005). Institutional strategies to link teaching and research. The Higher Education Academy.

16. Katkin, W. (2003). The Boyer commission report and its impact on undergraduate research. New Directions for Teaching and Learning, 93, 19-38.

17. Shanahan, J.O., Ackley-Holbrook, E., Hall, E., Stewart, K., & Walkington, H. (2015). Ten salient practices of undergraduate research mentors: literature review. Mentoring & Tutoring: Partnership in Learning, 23 (5), 359-376.

18. Council on Undergraduate Research and National Conference on Undergraduate Research (2005). Joint statement of principles in support of undergraduate research, scholarship, and creative activities. URL: https://citeseerx.ist.psu.edu/document? repid=rep1&type=pdf&doi=7bbd852a7cc2b34834257fca8b411dce70b9a857

19. Healey, M., & Jenkins, A. (2009). Developing undergraduate research and inquiry. Higher Education Academy.

20. Jenkins, A., & Healey, M. (2012). Research-led or research-based undergraduate curricula / In Chalmers, D., & Hunt, L. (Eds.). University teaching in focus: a learning centred approach (pp.128-144). Acer.

21. Walkington, H. (2015). Students as researchers: supporting undergraduate research in the disciplines in higher education. The Higher Education Academy.

22. Anderson, J., & Priest, C. (2014). Developing an inclusive definition, typological analysis and online resource for live projects / In Harriss, H., & Widder, L. (Eds.). Architecture live projects: pedagogy into practice. Routledge.

23. Healey, M., Lannin, L., Stibbe, A., & Derounian, J. (2013). Developing and enhancing undergraduate final year projects and dissertations. The Higher Education Academy.

24. Jenkins, A., Healey, M., & Zetter, R. (2007). Linking teaching and research in disciplines and departments. The Higher Education Academy.

Размещено на Allbest.ru