Особливості організації освітнього процесу здобувачів сучасних закладів вищої освіти на засадах студентоцентрованого підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості організації освітнього процесу здобувачів сучасних закладів вищої освіти на засадах студентоцентрованого підходу

Карнаух Олександр Борисович

кандидат сільськогосподарських наук, доцент, завідувач кафедри загального землеробства, Уманський національний університет садівництва

Карнаух Леся Петрівна

кандидат педагогічних наук, доцент, в. о завідувача, професор кафедри психології та педагогіки розвитку дитини, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Анотація

У статті висвітлено особливості організації сучасного освітнього процесу у закладах вищої освіти України на засадах студентоцентрованого підходу, що передбачає врахування особистих інтересів, потреб, мотивів та кар'єрних цілей. Проаналізовано, що реалізація означеного підходу успішно здійснюється за умови модернізації навчально-методичного, матеріально-технічного, кадрового забезпечення, осучаснення змісту, організаційних форм, методів, засобів та технологій навчання у суб'єкт-суб'єктній взаємодії всіх його учасників. Застосування студентоцентрованого підходу ґрунтується на доцільному використанні інноваційних методів та технологій навчання, зміщенні акцентів на потреби здобувача, що є активним учасником освітнього процесу та виступає повноцінним суб'єктом освітньої взаємодії із викладачем, бере активну участь у діяльності закладу вищої освіти. Особливостями якісного освітнього процесу, організованого на засадах студентоцентрованого підходу, є: проголошення здобувачів головними учасниками освітнього процесу та ключовими замовниками якісних освітніх послуг; підвищення рівня активності, вмотивованості, професійної спрямованості та самостійності студентів, що вміють ухвалювати важливі рішення щодо власного навчання та професійного розвитку; побудова індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей, професійних та наукових інтересів; активне залучення здобувачів до представницьких органів в системі управління закладу вищої освіти, що здійснюють систематичний моніторинг та контроль якості освітнього процесу; трансформація освітньої взаємодії викладачів і студентів, що побудована на засадах конструктивного діалогу, конгуентності, академічної свободи, доброчесності та спрямована на формування їх м'яких навичок та творчого потенціалу. Розуміння здобувачами можливості проєктування власної освітньої траєкторії, яка спрямована на одержання професійних компетентностей, власної залученості до забезпечення моніторингу якості в закладі вищої освіти, усвідомлення необхідності навчання для самореалізації та подальшої конкурентноспроможності на ринку праці, налаштованість на паритетну співпрацю із викладачами, як взаємодії зацікавлених сторін, створює умови для вибудовування нової парадигми якості освітнього простору сучасних закладів вищої освіти в Україні.

Ключові слова: студентоцентрований підхід, студентоцентроване навчання, освітній процес, якість освіти, здобувачі вищої освіти.

Abstract

Karnaukh Oleksandr Borysovych Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor, Chief of the Department of General Arable Farming, Uman National University of Horticulture

Karnaukh Lesia Petrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Psychology and Pedagogy of Child Development, Pavlo Tychyna, Uman State Pedagogical University

PECULIARITIES OF ORGANIZING OF THE EDUCATIONAL PROCESS OF APPLICANTS IN MODERN INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION ON THE BASIS OF A STUDENT-CENTERED APPROACH

The article highlights the peculiarities of organizing of the modern educational process in higher education institutions of Ukraine based on the studentcentered approach, which involves taking into account personal interests, needs, motives and career goals. It was analysed that the implementation of the specified approach was successfully carried out under the condition of modernization of educational and methodological, financial and technical, personnel support, modernization of content, organizational forms, methods, means and technologies of education in the subject-subjective interaction of all its participants. Application of the student-centered approach was based on the appropriate use of innovative methods and technologies of education, shifting the emphasis to the needs of the student, as an active participant in the educational process and as a full-fledged subject of educational interaction with the teacher, and takes an active part in the activities of the higher education institution.

Peculiarities of a qualitative educational process organized on the basis of a student-centered approach were: declaring of applicants as the main participants of the educational process and key clients of high-quality educational services; increasing the level of activity, motivation, professional orientation and independence of students able to make important decisions regarding their own education and professional development; construction of an individual educational trajectory of applicants taking into account their individual abilities, professional and scientific interests; active involving of applicants in representative bodies in the management system of the higher education institution, which carry out systematic monitoring and quality control of the educational process; transforming of the educational interaction of teachers and students built on the principles of constructive dialogue, congruence, academic freedom, integrity and is aimed at the formation of their soft skills and creative potential. Students' understanding of the possibility of projecting of their own educational trajectory aimed at obtaining professional competences, their own involvement in ensuring quality monitoring in a higher education institution, awareness of the need for training for self-realization and further competitiveness in the labour market, willingness to cooperate with teachers on an equal footing, as interaction of interested parties, created conditions for building a new paradigm of the quality of the educational space of modern higher education institutions in Ukraine.

Keywords: student-centered approach, student-centered learning, educational process, quality of education, applications of higher education.

Постановка проблеми

вища освіта студентоцентрований підхід

Нині вища освіта в Україні зазнає неминучих змін та викликів. Зокрема, це пов'язано з необхідністю застосуванням сучасних підходів до організації освітнього процесу, які б забезпечували якість і доступність освіти в контексті впровадження європейських принципів у сфері вищої освіти. Одним із сучасних підходів є реалізація студентоцентрованого навчання, в якому здобувач є активним суб'єктом освітнього процесу, що характеризується самостійністю, ініціативністю та відповідальністю за своє навчання. Студентоцентрований підхід сприяє розширенню у здобувачів автономності, підвищенню самоорганізації, лідерських якостей, критичного мислення, м'яких та професійних навичок, творчого потенціалу та спрямований на формування конкурентоспроможності на ринку праці. Студентоцентрований підхід реалізується в динамічному професійно-орієнтованому, інформаційно насиченому освітньому університетському просторі з акцентом на формування у здобувачів практично- професійних компетентностей, м'яких навичок та творчого потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема теоретико- методичних засад реалізації студентоцентризму стала предметом наукових досліджень О. Біляковської, К. Біницької, І. Дідук, А. Семенкової, Л. Рябовол, Г. Шевчук та інших. Так, дослідниці О. Біляковська, К. Біницька розкрили залежність студентоцентрованого підходу від змісту, організаційних форм, методів і засобів навчання, навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення, продуктивної взаємодії всіх його учасників [1]. Дослідниця І. Дідук акцентує увагу на головній ідеї студентоцентризму, що полягає у партнерській взаємодії між учасниками освітнього процесу - викладачем і здобувачем [2, с. 87]. До основних вимог організації студентоцентрованого навчання науковиця Л. Рябовол визначає створення освітнього середовища, яке враховує потреби й інтереси здобувачів освіти, а також встановлення між викладачем і студентом партнерських взаємин, в яких панує взаємоповага й довіра [3, с. 55]. Суголосною є думка науковиці А. Семенкової, яка вважає, що основою формування студентоцентрованого навчання є індивідуально орієн-тований стиль спілкування викладача і студента [4, с. 189]. А. Стеблецький наголошує, що здобувачі є головними учасниками освітнього процесу та ключовими замовниками якісних освітніх послуг [5]. Г. Шевчук розкрила принципи студентоцентрованого навчання такі, як: розширена автономія здобувачів освіти, партнерська взаємодія між викладачем і студентом, орієнтація освітнього процесу на індивідуальні запити студентів, зокрема через побудову індивідуальних освітніх траєкторій, використання різноманітних методів навчання, що забезпечують активну участь студентів в освітньому процесі [6, 127]. Загалом особливості й проблематика студентоцентризму досліджені достатньо ґрунтовно, однак аналіз складових студентноцентрованого підходу зумовлює подальші наукові пошуки.

Тому метою статті є дослідження особливостей студентоцентрованого підходу та виокремлення основних його складових до організації освітнього процесу для здобувачів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу

Сучасна вища освіта спрямована на формування професійно-мобільних та конкурентноспроможніх фахівців на ринку праці України, що готові до вирішення професійних завдань. В умовах сьогодення заклади вищої освіти України спрямовані на підготовку висококваліфікованих фахівців з урахуванням тенденцій розвитку галузевого контексту, потреб ринку праці та вимог Стандартів відповідних спеціальностей, розроблених Міністерством освіти і науки України. При проєктуванні освітньо-професійних програм ураховуються запити суспільства, стейкхолдерів, здобувачів вищої освіти різних галузей знань як основних замовників освітніх послуг.

У Стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти визначено, що студентоцентрований підхід передбачає повагу до різноманітності студентів та їхніх потреб, зокрема через реалізацію гнучких освітніх траєкторій, застосування різних педагогічних методів і способів надання освітніх послуг, підтримку автономії здобувачів освіти, забезпечуючи їм при цьому відповідний супровід викладачів, взаємоповагу між студентом і викладачем, належні процедури для розгляду скарг студентів» [7, с. 11-12]. Якість вищої освіти визначається якістю підготовки фахівців, яка є збалансованою щодо відповідності підготовки фахівців різноманітним потребам, цілям, стандартам [8].

Студентоцентрований підхід реалізується через побудову індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів з урахуванням індивідуальних здібностей, професійних та наукових інтересів. Відповідно ухваленого Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті», індивідуальна освітня траєкторія є важливою складовою комплексної трансформації системи вищої освіти. Здобувачі зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних освітніх програм та вступати на галузь через міждисциплінарну освітню програму, яка передбачає вибір конкретної спеціальності після одного року навчання в університеті. Також з'являються міждисциплінарні освітні програми, які відповідатимуть конкретним запитам регіонів, роботодавців. Здобувачі зможуть скористатися гнучкішими темпами і зберегти строки навчання. Учасники академічної мобільності зможуть визнати результати навчання, здобуті у формальній, неформальній та інформальній освіті. Це особливо актуально для тих студентів, які поєднують навчання в українських ЗВО та за кордоном [8].

Необхідність застосування принципів студентоцентризму, зокрема через побудову індивідуальної освітньої траєкторії, цілком обґрунтована. Адже опанування навчального матеріалу і розвиток компетентностей залежить від індивідуальних особливостей студента. Формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів реалізується шляхом: вільного вибору навчальних дисциплін та складання індивідуального навчального плану здобувача, який розробляється на навчальний рік на основі робочого навчального плану і затверджується у порядку, встановленому в Університеті. Індивідуальна освітня траєкторія реалізується через виконання ІНДЗ, вибір тем курсових робіт та баз практик, участь у науково-практичних заходах, у програмах академічної мобільності, у гуртках. Здобувачі вищої освіти реалізовують своє право на вибір освітніх компонент відповідно до Закону про вищу освіту, що здійснюється у межах відповідної освітньої програми та навчального плану. В Законі України «Про вищу освіту» (ст. 62) визначено, що студенти мають право в межах освітньої програми обирати дисципліни в обсязі не менше 25 % загальної кількості кредитів ЄКТС [9].

В межах нашого дослідження проаналізуємо зміст і сутність студентоцентрованого підходу як головного чинника покращення якості освіти. Означений підхід передбачає активну позицію здобувачів в освітньому процесі, що передбачає набуття ними необхідних компетенцій під час навчання, відповідальність за власну навчальну діяльність, яка спрямована на досягнення поставлених цілей та одержання планованого результату [10].

На думку О. Біляковської здобувачі за реалізації студентоцентрованого підходу демонструють самостійність у навчальній діяльності та самосвідомість у здобутті нових знань, виявляють ініціативу, активність, креативність та наполегливість щодо поставленої мети [1].

Особливостями якісного освітнього процесу, організованого на засадах студентоцентрованого підходу, є: проголошення здобувача головним учасником освітнього процесу та ключовим замовником якісних освітніх послуг; побудова індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів з урахуванням індивідуальних здібностей, професійних та наукових інтересів; підвищення рівня активності, вмотивованості, професійної спрямованості та самостійності здобувачів освіти, що вміють ухвалювати важливі рішення щодо власного навчання та професійного розвитку; трансформація освітньої взаємодії викладачів і студентів, що побудована на засадах конструктивного діалогу, конгруентності, академічної свободи, доброчесності та спрямована на формування м'яких навичок, творчого потенціалу; активне залучення здобувачів до представницьких органів в системі управління закладу вищої освіти, що здійснюють контроль та систематичний моніторинг якості освітнього процесу.

Розглянено кожну складову студентоцентрованого підходу та проаналізуємо її зміст.

Викладання усіх освітніх компонентів передбачає постійну студенто- орієнтовану взаємодію викладачів та здобувачів, спрямовану на з'ясування рівня задоволення якістю організації освітнього процесу, транспарентність та доброчесність. Здобувачі надають пропозиції щодо удосконалення освітнього процесу на засіданнях вчених та студентських рад закладів вищої освіти. Науково-педагогічні працівники надають перевагу вмотивованим і методично доцільним формам і методам викладання, що сприяють формуванню загальних та фахових компетентностей, що корелюють із програмними результатами навчання. Студентоцентрований підхід реалізується через: принципи індивідуалізації, диференціації, активні методи навчання, вибір тем курсових робіт, обрання вибіркових освітніх компонентів, що передбачає формування гнучких індивідуальних освітніх траєкторій.

Обрання дисциплін вільного вибору здобувачам вищої освіти надає можливості для опанування додатковими професійними знаннями відповідно власних запитів та здібностей. В основі системи вибіркових дисциплін лежить індивідуальний вибір кожного здобувача. Однією із складових студентоцентр- ованого підходу є підвищення рівня активності, вмотивованості, професійної спрямованості та самостійності здобувачів освіти, що вміють ухвалювати важливі рішення щодо власного навчання та професійного розвитку.

Однією із складових активності здобувачів є їх зовнішня та внутрішня мобільність. Поінформованість щодо процедури визнання результатів навчання, отриманих в інших ЗВО, в тому числі і за кордоном, забезпечується зустрічами з гарантами, вільним і рівним доступом до інформації про наявні програми академічної мобільності та критерії відбору. Беззаперечним освітнім трендом стає модель безперервного навчання, коли навчатися можна у різних місцях і різними способами, забезпечуючи тим самим задоволення потреб та уподобання студентів щодо форм здобування знань [1]. Одним із критеріїв забезпечення студентоцентрованого підходу є розвиток вмотивованості, професійної спрямованості та самостійності здобувачів освіти в умовах неформальної освіти здобувачів. Питання визнання результатів навчання, отриманих у неформальній освіті, регулюються Законом України «Про освіту», де прописаний чіткий алгоритм процедури визнання результатів навчання [7].

Студентоцентроване навчання сприяє більш взаємовідповідальному підходу до освітнього процесу, оскільки студенти відчувають особисту роль у власному навчанні. Зокрема, це сприяє розвитку навичок саморегуляції, а саме: здатності планувати свій час, управляти завданнями й встановлювати особисті освітні цілі. Однією із складових студентоцентрованого підходу є трансформація освітньої взаємодії викладачів і студентів, що побудована на засадах конструктивного діалогу, конгуентності, академічної свободи, доброчесності та спрямована на формування м'яких навичок, творчого потенціалу.

Керуючись Законом «Про вищу освіту» [9], нормативними документами університетів забезпечується відповідність методів навчання і викладання принципам академічної свободи. Академічна свобода здобувачів досягається шляхом забезпечення права на: участь у розробці освітніх програм; самостійний вибір форми навчання та освітню програму; безкоштовне користування і рівний доступ до бібліотеки університету, кафедр, лабораторій, баз практик; одночасне навчання за декількома освітніми програмами, у тому числі за рахунок академічної мобільності; вільне обрання освітнього компоненту вибіркового блоку, тематики курсових робіт, ІНДЗ тощо.

Для науково-педагогічних працівників заклади вищої освіти України забезпечують академічні свободи та права на: академічну мобільність, захист професійної честі та гідності, участь в управлінні Університетом, свободу вибору обрання методів навчання, гідні умови праці, безоплатне користування інфраструктурою університету, захист права інтелектуальної власності, підвищення кваліфікації, свободу викладання, об'єктивне розслідування фактів порушення норм професійної етики, розробку і апробацію авторських методів навчання.

За студентоцентрованого підходу навчання носить дискусійний та практичний характер. Широке застосування інтерактивних, проблемно- дослідницьких методів навчання сприяє розвитку hard/soft skills, формуванню загальних та фахових компетентностей. Перевага надається студентоцентро- ваним методам навчання. Ефективними формами професійного становлення здобувачів є їх участь у конференціях та семінарах. Набуття здобувачами соціальних навичок «soft skills» відбувається шляхом упровадження сучасних методів та форм навчання: гостьових, бінарних, гібридних занять, дебатів, круглих столів, дискусій, конференцій, семінарів, тренінгів, дозвіллєвих заходів, волонтерських акцій, конкурсів, що організовує студентське самоврядування.

В освітньому просторі закладів вищої освіти створюються умови для поєднання навчання і дослідження шляхом включення здобувачів у науково- дослідну роботу, а саме: виконання ІНДЗ, написання курсових робіт та участь у різних наукових заходах. Для забезпечення трансперентності освітнього процесу та забезпечення об'єктивності екзаменаторів створюються рівні умови для всіх здобувачів (розробляються критерії оцінювання, тривалість контрольних заходів, зміст та кількість завдань); використовується накопичувальна рейтингова система оцінювання; оприлюднюються терміни складання контрольних заходів. Захист курсових проєктів, практик та атестації здійснюється відкрито і публічно. Здобувачам мають змогу подати апеляцію у випадку, якщо вони не погоджуються із оголошеною оцінкою

Політика, стандарти та процедури дотримання академічної доброчесності відображаються у документах на офіційному сайті університету та регламентують особливості дотримання академічної доброчесності викладачами та здобувачами, окреслюються права осіб, щодо яких порушено питання щодо недотримання ними академічної доброчесності. Політика академічної доброчесності університетів реалізовується через: діяльність комісій з питань академічної доброчесності університету, створення та функціонування системи запобігання та виявлення академічного плагіату, протидію будь-яким проявам неправомірної вигоди, інформування на веб- сайті Університету та в соціальних мережах про заходи щодо забезпечення академічної доброчесності, проведення тренінгів і семінарів для учасників освітнього процесу з метою формування навичок протидії академічній недоброчесності в межах проведення різних заходів тощо.

Університет організовує проведення заходів щодо інформувань про необхідність дотримання стандартів академічної доброчесності: зустрічі з гарантом, проєктною групою, фахівцями бібліотеки, що надають рекомендації щодо дотримання академічної доброчесності в наукових роботах здобувачів, проведення виховних годин кураторів, в академічних групах на курсах підвищення кваліфікації викладачів, доповнення освітніх компонентів, темами, що розкривають принципи дотримання академічної доброчесності, організація і проведення гостьових лекції, семінарів із залученням представників інших закладів вищої освіти з означеної проблеми.

З метою реалізації принципів студентоцентрованого навчання активно залучаються здобувачі до представницьких органів в системі управління закладу вищої освіти, що здійснюють контроль та систематичний моніторинг якості освітнього процесу. Органи студентського самоврядування беруть участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу, у заходах щодо забезпечення якості вищої освіти. Одним із механізмів впливу студентів на якість освіти є представництво в управлінських структурах на університетському рівні: (участь у роботі органів студентського самоврядування, університетських адміністративних структурах, на рівні факультету, кафедри, у діяльності у студентських організацій і товариств).

Отже, відповідно до студентоцентрованого підходу здобувачі мають право на: безоплатне користування бібліотеками, інформаційними фондами, навчальною, науковою та спортивною базами університету, інформацією для навчання для осіб з особливими освітніми потребами, користування виробничою, культурно-освітньою, побутовою базами, забезпечення гуртожитком, участь у конференціях, конкурсах, олімпіадах, публікаціях, обговорення й удосконалення освітнього процесу, організації дозвілля, побуту, академічну мобільність, безоплатне проходження практики; формування індивідуальної освітньої траєкторії.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі.

Основними складовими реалізації студентоцентрованого підходу є формування м'яких навичок у здобувачів, що сприятимуть розбудові власної кар'єри, не лише в межах освітніх компонентів, а й через організацію освітніх, науково-методичних і неформальних заходів; створення належних умов для побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів; залучення здобувачів до моніторингу та забезпечення якості освіти (залучення до удосконалення освітніх програм, участь в опитуваннях, діяльність групи зі змісту та якості освіти факультету та органів студентського самоврядування тощо), створення умов та досвіду наукової діяльності здобувачів через участь у роботі науково-дослідних підрозділів факультету, конкурсах наукових робіт, публікаційну активність, проєктування та подальше впровадження інноваційних технологій та методик при підготовці фахівців шляхом обміну новітнім педагогічним досвідом з провідними фахівцями на конференціях, семінарах та під час організації курсів підвищення кваліфікації.

Розуміння здобувачами можливості проєктування власної освітньої траєкторії, яка спрямована на одержання професійних компетентностей, власної залученості до забезпечення моніторингу якості в закладі вищої освіти, усвідомлення необхідності навчання для самореалізації та подальшої конкурентноспроможності на ринку праці, налаштованість на паритетну співпрацю із викладачами, як взаємодії зацікавлених сторін, створює умови для вибудовування нової парадигми якості освітнього простору сучасних закладів вищої освіти в Україні.

Таким чином, до особливостей якісного освітнього процесу, організованого на засадах студентоцентрованого підходу відносимо проголошення здобувача центральною фігурою освітнього простору закладу вищої освіти, головним замовником якісних освітніх послуг, який самостійно обирає власну освітню траєкторію, несе відповідальність за навчальні досягнення.

Подальші наукові розвідки спрямовані на дослідження рівня залучення здобувачів до розроблення та перегляду освітніх програм, аналізу ступеня задоволеності здобувачів освіти якістю фахової підготовки.

Література:

1. Біляковська О. О., Біницька К. М. Студентоцентрований підхід як нова парадигма якості освітнього процесу у закладах вищої освіти. Гуманітарний форум. Том 1. № 1. 2023. С.10-15

2. Дідук І. Студентоцентроване навчання як інструмент забезпечення якісної вищої освіти в Україні. Scientific Collection «InterConf». 2023. № 162. С. 86-90.

3. Рябовол Л. Т. Організація студентоцентрованого навчання як складник професійної діяльності викладача ЗВО. Наукові записки. Серія : Педагогічні науки. Вип. 2015. С. 54-58.

4. Семенкова А. Студентоцентризм в системі вдосконалення якості освіти. Актуальні дослідження в соціальній сфері: матеріали тринадцятої міжнародної науково-практичної конференції. 2019. С. 188-190.

5. Стеблецький А. Л. Чинники забезпечення якості вищої освіти. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2020. Вип. 33. С. 31-40.

6. Шевчук Г. Й., Студентоцентроване навчання в умовах сучасних освітніх викликів. Теорія та методика професійної освіти. Інноваційна педагогіка. Випуск 63. Том 2. 2023. С.127-130.

7. Закон України «Про освіту» URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення 20.05.2024).

8. Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/3642-IX#Text (дата звернення 20.05.2024)

9. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014. № 1556-VII. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/%20show/1556-18 (дата звернення 20.05.2024).

10. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG). 2015. 32 c. URL: https://naqa.gov.ua/wp-content/uploads/2019/07/Final- Standards-and-Guidelines_UA201511_press_20151106.pdf (дата звернення 20.05.2024).

References:

1. Biliakovska, О. О. (2023). Studentotsentrovanyi pidkhid yak nova paradyhma yakosti osvitnioho protsesu u zakladakh vyshchoi osvity [Student-centered approach as a new paradigm of the quality of the educational process in higher educational institutions]. Humanitarnyiforum - Humanitarian forum. (Vol. 1), (No.1), (pp.10-15) [in Ukrainian].

2. Diduk, І. (2023). Studentotsentrovane navchannia yak instrument zabezpechennia yakisnoi vyshchoi osvity v Ukraini [Student-centered education as a tool for ensuring qualitative higher education in Ukraine]. Scientific Collection «InterConf». (No.162), (pp.86-90) [in Ukrainian].

3. Riabovol, L. Т. (2015). Orhanizatsia studentotsentrovanoho navchannia yak skladnyk profesiinoi diialnosti vykladacha ZVO [Organization of student-centered education as a component of the professional activity of a teacher at a higher educational institution]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky - Scientific works. Series : Pedagogical sciences. (Vol.205), (pp. 54-58) [in Ukrainian].

4. Semenkova, А. (2019). Studentotsentryzm v systemi vdoskonalennia yakosti osvity [Student-centeredness in the system of improving the quality of education]. Aktualni doslidzhennia v sotsialnii sferi: materialy trynadtsiatoi mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii - Current research in the social sphere: proceedings of the thirteenth international scientific and practical conference. (pp.188-190) [in Ukrainian].

5. Stebletskyi, А. L. (2020). Chynnyky zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity [Factors ensuring the quality of higher education]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika.- Pedagogical education: theory and practice. Psychology. Pedagogy. (Vol.33), (pp. 31-40) [in Ukrainian].

6. Shevchuk, H. Y. (2023). Studentotsentrovane navchannia v umovakh suchasnykh osvitnikh vyklykiv [Student-centered education in the conditions of modern educational challenges]. Teoriia ta metodyka profesiinoi osvity. Innovatsiina pedahohika - Theory and methodology of professional education. Innovative pedagogy. (Issue 63), (Vol. 2), (pp.127-130) [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy “Pro osvitu” [Law of Ukraine “On Education”]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (Accessed 20.05.2024) [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy “Pro vnesennia zmin do deiakykh zakoniv Ukrainy shchodo rozvytku indyvidualnykh osvitnikh traiektorii ta vdoskonalennia osvitnioho protsesu” [Law of Ukraine “On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding the Development of Individual Educational Trajectories and Improvement of the Educational Process”]. Retrieved from: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/3642-IX#Text (Accessed 20.05.2024) [in Ukrainian].

9. Pro vyshchu osvitu: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014. № 1556-VII [On Higher Education: Law of Ukraine of 01.07.2014. № 1556-VII]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/% 20show/1556-18 (Accessed 20.05.2024) [in Ukrainian].

10. Standarty i rekomendatsii shchodo zabezpechennia yakosti v Yevropeiskomu prostori vyshchoi osvity (ESG) (2015). [Standards and recommendations for quality assurance in the European area of higher education (ESG)]. (32 p). Retrieved from: https://naqa.gov.ua/wp- content/uploads/2019/07/Final-Standards-and-Guidelines_UA201511_press_20151106.pdf (Accessed 20.05.2024) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru