Формування діалогічного мовлення дошкільників у театралізованій діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Формування діалогічного мовлення дошкільників у театралізованій діяльності

Мисик Олеся Станіславівна кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри дошкільної педагогіки, психології та фахових методик

Анотація

У статті досліджено, що ігри-драматизації та режисерські ігри сприяють формуванню мовленнєвої компетентностідітей дошкільного віку. Визначено основні характеристики діалогічного мовлення: інтерактивність (взаємодія між співрозмовниками), ситуативність (залежить від конкретної ситуації, в якій воно відбувається), спонтанність (вимагає від учасників швидкої реакції та адаптації), кооперативність (вимагає співпраці між учасниками, готовності слухати та розуміти один одного), емоційність (супроводжується вираженням емоцій та почуттів). Схарактеризовано чотири групи особливостей діалогічного мовлення: комунікативні, соціально-комунікативні, психологічні та лінгвістичні. Визначено завдання театралізованої діяльності у закладі дошкільної освіти відповідно до вікових особливостей дошкільників. На основі науково-методичних праць запропоновано класифікацію режисерських ігор: театр на підлозі (педагогічний театр), ляльковий театр, театральні ігри з використанням куль, настільний театр іграшок/ілюстрацій, стенд-книжка, фланелеграф, тіньовий театр, театр у незвичайних локаціях. У статті підкреслено актуальність театралізованої діяльності для розвитку комунікативних здібностей дошкільників, збагачення їхнього словникового запасу. Визначено, що театралізована діяльність допомагає дітям навчатися висловлювати свої думки та почуття, сприяє емоційному розвитку, розвиває уяву та творче мислення. Досліджено, що через інсценування літературних творів дошкільники набувають соціальних навичок, вчаться співпереживати, аналізувати поведінку героїв, що сприяє їхньому моральному вихованню. У статті здійснено акцент на тому, що впровадження театралізованої діяльності в освітній процес закладів дошкільної освіти є важливим для розвитку діалогічного мовлення дітей. театралізований дошкільник мовлення

Ключові слова: діалогічне мовлення, театралізована діяльність, ігри- драматизації, режисерські ігри, комунікативні навички, заклад дошкільної освіти.

Mysyk Olesia Stanislavovna Ph.D. (Pedagogy), Senior Lecturer of the Preschool Pedagogy, Psychology and Professional Methodics Department, Khmelnytskyi Humanitarian-Pedagogical Academy, Khmelnytskyi,

FORMATION OF PRESCHOOLERS' DIALOGIC SPEECH IN THEATRICAL ACTIVITY

Abstract

The article examines the contribution of dramatization and directing games to the formation of dialogic speech of preschool children. The main characteristics of dialogic speech are identified: interactivity (interaction between interlocutors), situationality (depends on the specific situation in which it occurs), spontaneity (requires participants to react and adapt quickly), cooperativeness (requires cooperation between participants, willingness to listen and understand each other), emotionality (accompanied by the expression of emotions and feelings). Four groups of features of dialogic speech are characterized: communicative, social and communicative, psychological and linguistic. The tasks of the theatrical activity in preschool educational institutions in accordance with the age characteristics of preschool children are determined. On the basis of scientific and methodological works the classification of theatrical performances is proposed: floor theater (pedagogical theater), puppet theater, theatrical games with balls, toy/illustrated table theater, stand-up book, flannel board, shadow theater, theater in unusual places. The article emphasizes the importance of tetralized activities for the development of preschoolers' communicative skills and vocabulary enrichment. It is noted that theatrical activity helps children learn to express their thoughts and feelings, promotes emotional development, develops imagination and creative thinking. It has been studied that through the staging of literary works, preschool children acquire social skills, learn to empathize, analyze the behavior of characters, which contributes to their moral education. The article emphasizes that the introduction of theatrical activities into the educational process of preschool educational institutions is important for the development of children's dialogical speech.

Keywords: dialogic speech, theatrical activity, dramatization games, directing games, communication skills, preschool education institution.

Постановка проблеми. Діалогічне мовлення є основною формою мовленнєвої діяльності у дошкільному віці. Навички діалогічного мовлення є важливими для повноцінного спілкування дітей з дорослими та однолітками, отримання необхідної інформації та передачі накопичених знань і вражень про навколишній світ.

Відповідно до нормативних документів, таких як: Закон України «Про освіту» [1], Закон України «Про дошкільну освіту» [2] та Базовий компонент дошкільної освіти (2021 р.) [3], мовлення відіграє важливу роль у розвитку дошкільника. Після здобуття дошкільної освіти дитина має добре володіти усним діалогічним мовленням, виражати свої думки, почуття та бажання. Мовлення для дошкільника - важлива складова пізнання та творчості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розвитку мовленнєвої компетентності дошкільників приділяли увагу такі науковці: Т. Атрощенко, А. Богуш, Н. Гавриш, О. Карпова, К. Крутій, Н. Маковецька. Ю. Рібцун, К. Ушинський та інші. Особливості впровадження театралізованої діяльності у закладах освіти досліджували такі вчені, як: Л. Волкова, В. Звєкова, О. Писарчук, А. Зозуля, Л. Гладун, Т. Чесняк, Н. Величко, О. Ляховець, Д. Лятамбур та інші. Однак, попри наявність значної кількості психолого-педагогічної та науково-методичної літератури проблема навчання діалогічному мовленню за допомогою театралізованої діяльності потребує подальших наукових досліджень.

Мета статті: розкрити теоретичні особливості формування діалогічного мовлення дошкільників у театралізованій діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дошкільний вік є сензитивним періодом для формування базових навичок, що стануть основою для подальшого навчання та соціалізації. У цей період діти демонструють підвищену сприйнятливість до певних видів стимулів і активно розвивають свої когнітивні, емоційні та соціальні компетенції.

Дослідниця Н. Гавриш наголошує, що період 5-6 років дитинства, відомий як старший дошкільний вік, має велике значення для розвитку комунікативних навичок. Цей період є критичним для розвитку психічних процесів, таких як мислення, увага, уява та мовлення. Дитина швидко й успішно засвоює навички спілкування з дорослими і своїми ровесниками [4].

У Базовому компоненті дошкільної освіти визначено сутність комунікативної компетентності як «здатність дитини до спілкування з однолітками і дорослими у різних формах конструктивної взаємодії; здатність підтримувати партнерські стосунки, заявляти про свої наміри і бажання, узгоджувати свої інтереси з іншими, домовлятися, за потреби аргументовано відстоювати свою позицію» [3]. Також у документі наголошено на взаємопов'язаності та взаємозалежності всіх складників мовленнєвої компетентності: фонетичного, лексичного, граматичного, діалогічного, монологічного. Формування відповідних умінь має втілюватись у різних формах і видах мовленнєвої комунікації [3].

Діалогічне мовлення - це форма мовленнєвої діяльності, яка реалізується шляхом обміну репліками, пов'язаними між собою за змістом, між двома або більше учасниками. Основними характеристиками діалогічного мовлення є: інтерактивність (взаємодія між співрозмовниками), ситуативність (залежить від конкретної ситуації, в якій воно відбувається), спонтанність (вимагає від учасників швидкої реакції та адаптації), кооперативність (вимагає співпраці між учасниками, готовності слухати та розуміти один одного), емоційність (супроводжується вираженням емоцій та почуттів).

Розвинене діалогічне мовлення є ключовим для повноцінної взаємодії дитини з оточенням, є важливим для її соціалізації та інтелектуального розвитку. Успішне вирішення цього завдання залежить від багатьох факторів, таких як мовленнєве середовище дошкільника, соціальне оточення, сімейний добробут, індивідуальні особливості особистості та пізнавальна активність дитини.

У науковій літературі [5; 6; 7; 8] виділяють чотири групи особливостей діалогічного мовлення: комунікативні, соціально-комунікативні, психологічні та лінгвістичні. Комунікативні особливості включають чергування ролей між слухачем і мовцем, залежність від мовленнєвої ситуації, спонтанність реакцій та неможливість заздалегідь спланувати діалог. Соціально-комунікативні особливості охоплюють різні види спілкування: ділове спілкування, побутове тощо. Психологічними особливостями діалогічного мовлення є його двосторонній характер, ситуативність, відкритість позицій учасників та обмеженість у часі. Лінгвістичні особливості включають типові синтаксичні конструкції, лексичні повтори та використання готових мовних формул і кліше.

У закладі дошкільної освіти вихователь має забезпечити, щоб кожна дитина вміла вільно й легко спілкуватися за допомогою діалогічного мовлення з іншими дорослими та дітьми. Важливо навчити дітей висловлювати свої прохання, відповідати на питання дорослих, і звертати увагу на зміст їхніх відповідей. Діти повинні бути готові відповідати на питання як у короткій, так і в розгорнутій формі.

З огляду на пріоритетність проголошеного в оновленому варіанті БКДО діяльнісного підходу формування мовленнєвої компетентності дошкільників, як і інших, відбувається в різних видах діяльності. Найбільш ефективними для розвитку мовлення є такі види діяльності як мовленнєво-ігрова, комунікативно- мовленнєва, художньо-мовленнєва [3]. Художньо-мовленнєва діяльність - це вид мовленнєвої діяльності, що спрямований на вираження естетичних ідей, почуттів та уявлень за допомогою мови. Вона включає театралізовану діяльність.

Театралізована діяльність сприяє реалізації нових форм спілкування з дітьми, передбачає індивідуальний підхід до кожної дитини. На відміну від театральних вистав, театралізована діяльність не вимагає активної участі професійних акторів чи глядачів. У цій формі досить наслідувати зовнішність персонажів або ситуації, щоб створити відповідний ефект.

Театралізована діяльність - це найпоширеніший вид дитячої творчості, що відіграє важливу роль для розвитку дітей дошкільного віку. Інсценізації сприяють емоційному та соціальному розвитку дошкільника, дозволяючи їм переживати, співчувати та радіти разом із героями п'єс. Це формує вміння помічати хороші та погані вчинки, проявляти допитливість і співпереживання. Також театралізована діяльність стимулює розвиток творчого потенціалу, розвиваючи уяву, асоціативне мислення та здатність бачити незвичайні моменти в буденному житті. Крім цього, діяльність у театральних постановках активізує всі провідні психічні процеси дітей, такі як: пам'ять, увага, мислення та уява. Колективна театралізована діяльність також допомагає дітям розвивати навички співпраці, взаємодії один з одним. На додаток, театралізована діяльність є важливим засобом культурного та естетичного виховання дітей. Таким чином, театралізована діяльність є комплексним засобом всебічного розвитку дітей дошкільного віку [9; 10].

Мерзлякова С. В. зазначає, що особливе значення в дитячих освітніх установах можна і потрібно приділяти театралізованій діяльності, всім видам дитячого театру, тому що вони допомагають: сформувати правильну модель поведінки в сучасному світі; підвищити загальну культуру дитини, долучати до духовних цінностей; познайомити дошкільників з дитячою літературою, музикою, образотворчим мистецтвом, правилами етикету, обрядами, традиціями; удосконалювати навички втілювати в грі певні переживання, спонукати до створення нових образів, спонукати до мислення [11]. Завдання театралізованої діяльності у закладі дошкільної освіти ми розподілили відповідно до вікових періодів (табл. 1).

Таблиця 1.

Завдання театралізованої діяльності у закладі дошкільної освіти

Театралізовану діяльність поділяють на дві основні категорії: ігри- драматизації та режисерські ігри. Гра-драматизація ґрунтується на використанні сюжетних схем літературних творів або казок, де учасники виконують ролі персонажів і взаємодіють у форматі концертного виконання або на сцені з декораціями та костюмами. Це можуть бути ігри-імітації тварин, людей або літературних персонажів, інсценування творів, а також ігри-імпровізації без попередньої підготовки. Драматизації сприяють розвитку творчих здібностей дітей та формуванню мовленнєвої компетентності через ігрові сценарії.

Режисерська гра, своєю чергою, передбачає, що дитина виступає у ролі режисера, організовує і керує процесом ігрових подій. Вона вигадує сюжет, обирає персонажів, встановлює правила гри та коментує дії героїв. Це сприяє розвитку самостійності та креативного мислення дітей, підвищує їхню здатність до виразного мовлення [10].

На основі науково-методичних праць [10; 12; 13] пропонуємо класифікацію режисерських ігор:

Театр на підлозі (педагогічний театр). Діти створюють мініатюрні театральні сцени на підлозі, використовуючи для цього іграшкові фігури, ляльки або маріонетки. Вони виступають в ролі режисерів, обирають декорації, розробляють сценарії та керують процесом театралізованої діяльності.

Лялькові театри. Діти створюють ігрові сценарії з використанням різних типів лялькових театрів, вони можуть імпровізувати діалоги, інсценізувати казки або вигадувати власні історії.

Театральні ігри з використанням куль. Діти можуть використовувати повітряні або текстильні кулі для створення театральних сцен. Вони вибирають персонажів, можуть намалювати їхню міміку, створюють сюжет і керують діями куль на імпровізованій сцені.

Настільний театр іграшок/ілюстрацій. Для цього типу театру використовують іграшки або ілюстрації, які розмішують на столі. Дії персонажів обмежені, а їхні взаємодії та настрій передаються за допомогою інтонацій гравців.

Стенд-книжка. Цей тип театру відображає динаміку і послідовність подій за допомогою змінюваних ілюстрацій на стенді-книжці. Перевертаючи сторінки, ведучий може показати різні сюжети та зображення подій і зустрічей, що відбуваються. Альтернативою стенд-книжці може слугувати мультимедійна презентація.

Фланелеграф. Для театралізованої діяльності використовують ілюстрації або фігури, які прикріплюються до фланелевого екрана. Цей метод дозволяє дітям і вчителям маніпулювати персонажами та декораціями.

Тіньовий театр. Для цього типу театру потрібен екран з напівпрозорого матеріалу, за яким розмішуються чорні силуети персонажів. Яскраве джерело світла створює тіні, які відображаються на екрані, що дозволяє створити ефектні зображення. Цей тип театру часто супроводжується відповідним звуковим супроводом.

Театр у незвичайних локаціях. Організація театральних дійств можлива не лише в закладі дошкільної освіти, але й у незвичайних місцях, таких як лісові чи паркові зони, музеї, артлокації тощо.

Різноманітність ігор-драматизацій та режисерських ігор свідчить про можливість всебічного їхнього застосування у закладі дошкільної освіти. Участь у театральних іграх створює ситуації, в яких діти змушені взаємодіяти з іншими учасниками, вони навчаються виражати свої ідеї та емоції через мову, що є ключовим аспектом діалогічного мовлення. Під час театральних ігор діти можуть створювати нові ролі та сценарії, що розвиває їхню креативність і уяву. Варто відзначити, що участь у театральних виставах вимагає від дітей вміння не лише висловлювати свої думки, але й активно слухати інших учасників. Також театралізована діяльність допомагає дітям подолати сором'язливість, розвиває артистичні здібності [10; 13].

Невеличкі театралізовані вистави дають можливість виховання звукової культури мовлення дітей, навчання сприймання мовлення оточення, розуміння його, розрізнення на слух близьких за звучанням словосполучень і слів, швидкість їх вимови, тобто розвиває у дітей слухову увагу та слухове сприйняття. Театралізації також сприяють формуванню дикції, артикуляції, голосової динаміки та вмінню управляти своїм голосовим апаратом. Голос дитини в дошкільному віці ще досить нестійкий: деякі діти говорять дуже тихо, ледве чутно, інші, навпаки - крикливо. Не всі можуть регулювати гучність власного голосу та швидкість вимови слів. Актори ж вимовляють слова з різною голосністю (пошепки, тихо, голосно) та в різному темпі (швидко, помірно, повільно) [14].

Висновки

Отже, театралізована діяльність є ефективним засобом для розвитку діалогічного мовлення у дітей. Через участь у театральних іграх, інсценізаціях та виставах дошкільники отримують можливість практикувати мовленнєві навички в ігровій формі. Театралізована діяльність також допомагає дітям навчитися співпрацювати, розвивати емпатію, що є важливими аспектами їхнього соціального розвитку.

Література

І.Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145-19#Text (дата звернення 12.11.2023).

2.Закон України «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 № 2628-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 (дата звернення 12.11.2023).

3 .Базовий компонент дошкільної освіти (державний стандарт дошкільної освіти) : нова редакція / наук. кер. Т.О. Піроженко; авт. кол.: О.М. Байєр, О.К. Безсонова, Н.В. Гавриш та ін. Київ, 2021. 37 с. URL : http://surl.li/urahl (дата звернення 12.05.2024).

Гавриш Н. В. Розвиток мовленнєво-творчої діяльності в дошкільному дитинстві: дис. д-ра пед. наук: 13.00.02. К., 2002. 438 с.

Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика, напрямки та проблеми. Полтава: Довкілля, 2008. 711 с.

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики. К. : Академія, 2004. 342 с.

Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років. Монографія. К., 2004. 376 с.

Ніколенко А. Г. Соціальні аспекти мовлення : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. Вінниця : Нова кн., 2005. 256 с.

Підлипняк І. Театралізована діяльність як засіб розвитку творчої особистості дітей дошкільного віку. Acta Paedagogica Volynienses. 2022. № 4. С. 29-35. URL: https://doi.org/ 10.32782/apv/2022.4.5 (дата звернення: 21.06.2024).

Арамян В. Ц. Театральна педагогіка : навч. посібник. К.: Лібра, 1996. 224 с.

Мерзлякова С. В. Досвід роботи музичного керівника. Київський дошкільний навчальний заклад №144. URL: http://surl.li/uraib (дата звернення: 21.06.2024).

Василенко О. М. Теоретичні та практичні питання мовленнєвого розвитку дошкільників засобами театралізованої діяльності. Імідж сучасного педагога. 2017. №6 (175). С. 51-53.

Гордійчук О. Є. Основи сценічного та екранного мистецтва з методикою викладання: навч. посіб. Чернівці: Чернів. нац. ун-т, 2012. 208 с.

Бегас Л.Д. Використання нестандартних занять у вихованні заїкуватих дітей старшого дошкільного віку. Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 51. Херсон: Видавництво ХДУ, 2009. С. 129-133.

References

Verkhovna Rada of Ukraine. (2017). Zakon Ukrainy «Pro osvitu» vid 05.09.2017 № 2145-VIII [Law of Ukraine "On Education" dated September 5, 2017 No. 2145-VIII]. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text (Accessed on 12.11.2023). [in Ukrainian].

Verkhovna Rada of Ukraine. (2001). Zakon Ukrainy «Pro doshkilnu osvitu» vid 11.07.2001 № 2628-Ш [Law of Ukraine "On Preschool Education" dated July 11, 2001 No. 2628-Ш]. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 (Accessed on 12.11.2023). [in Ukrainian].

Pirozhenko, T. O., & author group. (2021). Bazovyi komponent doshkilnoi osvity (derzhavnyi standart doshkilnoi osvity) : nova redaktsiia [Basic Component of Preschool Education (State Standard of Preschool Education): New Edition]. Kyiv, 2021. 37 p. URL: http://surl.li/urahl (Accessed on 12.05.2024). [in Ukrainian].

Havrysh, N. V. (2002). Rozvytok movlennievo-tvorchoi diialnosti v doshkilnomu dytynstvi: dys. d-ra ped. nauk: 13.00.02 [Development of Speech-Creative Activity in Preschool Childhood: Doctoral Thesis in Pedagogical Sciences: 13.00.02]. Kyiv, 2002. 438 p. [in Ukrainian].

Selivanova, O. O. (2008). Suchasna linhvistyka, napriamky ta problemy [Modern Linguistics, Directions and Problems]. Poltava: Dovkillia, 2008. 711 p. [in Ukrainian].

Batsevych, F. S. (2004). Osnovy komunikatyvnoi linhvistyky [Fundamentals of Communicative Linguistics]. Kyiv: Akademiia, 2004. 342 p. [in Ukrainian].

Bohush, A. M. (2004). Movlennievyi rozvytok ditei vid narodzhennia do 7 rokiv. Monohrafiia [Speech Development of Children from Birth to 7 Years. Monograph]. Kyiv, 2004. 376 p. [in Ukrainian].

Nikolenko, A. H. (2005). Sotsialni aspekty movlennia : navch. posib. dlia stud. vyshch. navch. zakl. [Social Aspects of Speech: Textbook for University Students]. Vinnytsia: Nova knyha, 2005. 256 p. [in Ukrainian].

Pidlypniak, I. (2022). Teatralizovana diialnist yak zasib rozvytku tvorchoi osobystosti ditei doshkilnoho viku [Theatrical Activity as a Means of Developing the Creative Personality of Preschool Children]. Acta Paedagogica Volynienses, 4, 29-35. URL: https://doi.org/10.32782/ apv/2022.4.5 (Accessed on 21.06.2024). [in Ukrainian].

Aramian, V. Ts. (1996). Teatralna pedahohika : navch. posibnyk [Theatrical Pedagogy: Textbook]. Kyiv: Libra, 1996. 224 p. [in Ukrainian].

Merzliakova, S. V. (n.d.). Dosvid roboty muzychnoho kerivnyka [Experience of a Music Teacher]. Kyivskyi doshkilnyi navchalnyi zaklad №144. URL: http://surl.li/uraib (Accessed on 21.06.2024). [in Ukrainian].

Vasylenko, O. M. (2017). Teoretychni ta praktychni pytannia movlennievoho rozvytku doshkilnykiv zasobamy teatralizovanoi diialnosti [Theoretical and Practical Issues of Speech Development in Preschoolers through Theatrical Activities]. Imidzh suchasnohopedahoha, 6(175), 51-53. [in Ukrainian].

Hordiichuk, O. Ye. (2012). Osnovy stsenichnoho ta ekrannoho mystetstva z metodykoiu vykladannia: navch. posib. [Fundamentals of Stage and Screen Arts with Teaching Methodology: Textbook]. Chernivtsi: Cherniv. nats. un-t, 2012. 208 p. [in Ukrainian].

Behas, L. D. (2009). Vykorystannia nestandartnykh zaniat u vykhovanni zaiikuvatykh ditei starshoho doshkilnoho viku [Using Non-Standard Activities in the Education of Older Preschool Children with Stuttering]. Zbirnyk naukovykhprats. Pedahohichni nauky, 51, 129-133. Kherson: Vydavnytstvo KhDU. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru