Зміст та структура інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА ІННОВАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ

Курок Віра Панасівна доктор педагогічних наук, професор,

член- кореспондент Національної академії педагогічних наук України,

завідувач кафедри технологічної і професійної освіти

Коротич Анатолій Володимирович аспірант

Анотація

У статті здійснено аналіз тлумачення поняття «інноваційна компетентність» різними науковцями, констатовано, що вони ілюструють різноманітність авторських позицій, що свідчить про дискусійність і водночас актуальність досліджуваного феномена як складника професійної компетентності. Зазначено, що сучасний педагог професійного навчання повинен досконало володіти професійною інноваційною діяльністю, мати відповідну мотивацію, знання інноваційних процесів, вміння проектувати педагогічні впливи, вміння не тільки застосовувати відомі технології, а й удосконалювати їх. Спираючись на атрибутивно-реляційне визначення понять, сформульовано власне трактування дефініції «інноваційна компетентність педагога професійного навчання», під якою розуміється здатність особистості успішно провадити інноваційну педагогічну діяльність, що ґрунтується на збалансованому поєднання комплексу теоретичних знань з педагогічної інноватики, предметно-галузевих (спеціальних), методичних, методологічних знань, умінь і навичок створювати, оцінювати, освоювати і застосовувати педагогічні інновації в організації освітнього процесу, морально-етичних цінностей, інтересів і прагнень до інновацій і необхідних якостей (креативність, спрямованість на неперервне творення нового, наполегливе ставлення до саморозвитку та самовдосконалення, самокритичність, високий творчий потенціал, різнобічність інтересів, толерантність, широта мислення та ін.) та зумовлює високі рівні вихованості і навченості здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти. На основі проведеного аналізу, власного викладацького досвіду, змістового наповнення інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання виокремлено її структурні компоннти, а саме: мотиваційно-ціннісний, інноваційно-когнітивний, діяльнісний та особистісно-рефлексивний, а також детально схарактеризовано їх сутність.

Ключові слова: підготовка, професійна діяльність, інноваційна компетентність, педагоги професійного навчання, зміст поняття, структурні компоненти.

Annotation

Kurok Vira Panasivna Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Technological and Professional Education Chair, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

Korotych Anatolii Volodymyrovych graduate student of the Department of Technological and Professional Education, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University

CONTENT AND STRUCTURE OF INNOVATIVE COMPETENCE OF FUTURE VOCATIONAL EDUCATION TEACHERS

The article analyzes the interpretation of the concept of «innovative competence» by various scientists, it is stated that they illustrate the diversity of the author's positions, which testifies to the debatability and at the same time the relevance of the studied phenomenon as a component of professional competence. It is noted that a modern teacher of professional training must perfectly master professional innovative activities, have the appropriate motivation, knowledge of innovative processes, the ability to project pedagogical influences, the ability not only to apply known technologies, but also to improve them. Based on the attributive-relational definition of concepts, a proper interpretation of the definition «innovative competence of a professional education teacher» is formulated, which means the ability of an individual to successfully conduct innovative pedagogical activities, which is based on a balanced combination of a complex of theoretical knowledge on pedagogical innovation, subject-branch (special), methodological, methodological knowledge, abilities and skills to create, evaluate, master and apply pedagogical innovations in the organization of the educational process, moral and ethical values, interests and aspirations for innovations and necessary qualities (creativity, focus on continuous creation of new things, persistent attitude to selfdevelopment and self-improvement, self-criticism, high creative potential, versatility of interests, tolerance, breadth of thinking, etc.) and determines high levels of education and training of those who acquire professional (vocational and technical) education. On the basis of the conducted analysis, own teaching experience, the content of the innovative competence of future teachers of vocational training, its structural components are distinguished, namely: motivational-value, innovative-cognitive, activity and personal-reflexive, and their essence is characterized in detail.

Keywords: training, professional activity, innovative competence, teachers of professional training, concept content, structural components.

Постановка проблеми

У наш час питання ґрунтовної підготовки сучасних педагогів є пріоритетним у науковому та освітньому співтоваристві, тому що будь-які зміни, модернізація системи освіти, так чи інакше, фокусуються на конкретному виконавцю - педагогу. Саме педагог є ключовою фігурою реалізації на практиці основних нововведень. Проте заданий темп впровадження новацій в освітній процес аж ніяк не відповідає можливостям педагога в реальних умовах роботи, оскільки для виконання поставлених завдань щодо впровадження інновацій педагог повинен мати досить високий рівень інноваційної компетентності. Необхідність розвитку інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання викликана оновленням «організаційних умов освітнього процесу в педагогічних університетах. Інноваційні педагогічні технології набувають все більшої популярності в освітянській практиці, а готовність до їх застосування є вимогою до всіх педагогів» [5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз літературних джерел дозволив констатувати, що на вивчення інноваційної компетентності педагогічних працівників спрямована значна кількість робіт (Н. Андрєєв, Л. Бурчак, І. Гавриш, І. Дичківська, С. Загородній, К. Котун, В. Курок, О. Огієнко, О. Осова, Л. Петриченко, Ю. Радченко, Л. Шевченко, І. Шиман, Л. Штефан та ін.).

Студіювання наукової літератури показало, що вчені демонструють різні підходи до дослідження і трактування цього поняття. Досліджуючи інноваційну компетентність майбутніх учителів технологій, вчена Л. Шевченко стверджує, що означений феномен - «це сукупність компетенцій (мотиваційно-ціннісних, когнітивних, гностичних, організаційних, конструктивно- проектувальних, комунікативних, креативних, рефлексивних та прогностичних), що пов'язані з визначеними Державним стандартом основними видами інноваційної педагогічної діяльності» [10, с. 304]. За визначенням І. Дичківської, «інноваційна компетентність педагога - це система мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечує ефективність використання нових педагогічних технологій у роботі з дітьми» [2, с. 277]. Науковець Т. Атрощенко схиляється до думки щодо інноваційної компетентності як «основи професійної спрямованості, що вирізняється теоретичною й практичною готовністю до сприйняття та використання інновацій у професійній діяльності» [1, с. 53]. В. Харагірло потрактує інноваційну компетентність педагога як «певну готовність, що забезпечує здійснення ним усіх етапів інноваційної професійної діяльності: від моделювання і прогнозування до впровадження нововведення» [9, с. 35].

З огляду на зазначені авторські тлумачення цієї дефініції, доцільно зауважити, що більшість науковців переконують, що інноваційна компетентність насамперед пов'язана з інноваційною професійною діяльністю. Дослідники визначають означену компетентність як інтегральну характеристику, здатність, якість, що поєднує систему мотивів, знань, умінь, навичок, особистісних якостей педагога, що забезпечують здійснення усіх етапів інноваційної педагогічної діяльності. Визначення вчених ілюструють різноманітність авторських позицій, що свідчить про дискусійність і водночас актуальність досліджуваного феномена як складника професійної компетентності. Теоретичний аналіз науково-педагогічних досліджень вчених щодо змістових ознак інноваційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання дозволяє стверджувати, що на сьогодні відсутній єдиний підхід у визначенні цього поняття. У межах нашого дослідження інноваційну компетентність педагога ми розглядаємо як складник професійної компетентності, що виявляється у здібностях, знаннях, уміннях, якостях педагога сприймати, створювати, засвоювати та впроваджувати педагогічні інновації, які підвищують ефективність освітнього процесу та забезпечують реалізацію особистісного потенціалу суб'єктів освіти.

Мета статті

Визначити та теоретично обґрунтувати зміст та структуру інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання.

Виклад основного матеріалу

інноваційний педагогічний компетентність професійний

Відповідно до професійного стандарту майбутній педагог професійного навчання має бути компетентним у виконанні таких трудових функцій і завдань щодо реалізації інноваційної педагогічної діяльності [7]:

- трудова функція «Здійснення освітнього процесу»: компетентності Б-5 (Здатність застосовувати новітні форми, методи, прийоми та засоби навчання, інноваційні педагогічні технології) і Б-6 (Здатність застосовувати новітні виробничі технології професійної галузі);

- трудова функція «Здійснення самоосвітньої діяльності»: компетентність В-1 (Здатність оволодівати інноваційним педагогічним досвідом, застосовувати та поширювати його);

- трудова функція «Здійснення дослідно-експериментальної діяльності»: компетентність Д-3 (Здатність розробляти педагогічні інновації для реалізації основних ідей дослідження).

Сьогодні відбувається стрімке зміщення функцій педагога в освітньому процесі: педагог перетворюється з транслятора знань та зразка умінь на керівника активної самостійної діяльності здобувачів освіти, експерта, консультанта. У зв'язку з цим змінюється зміст педагогічної діяльності, яка все більше набуває інноваційного характеру, що проявляється в: зменшенні значення традиційних форм роботи - лекційних та практичних, що призводить до необхідності застосування контактних форм роботи педагога; зростанні ролі методичної та науково-дослідної роботи, спрямованих на організацію та забезпечення самостійної роботи здобувачів освіти; необхідності гнучкості та індивідуалізації освітнього процесу, у тому числі за рахунок широкого застосування ІКТ та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти; створенні умов для академічної мобільності здобувачів освіти; спрямуванні діяльності на актуалізацію творчих здібностей майбутніх фахівців та забезпеченні успішного розвитку їхньої професійної творчості [10].

Інноваційна компетентність викладача закладу професійної освіти передбачає наявність у педагога:

- знань теорії та практики інноваційної професійної діяльності у системі освіти, педагогічної інноватики;

- професійних знань та уявлень про напрями розвитку інноваційних технологій освіти та новітніх виробничих технологій професійної галузі;

- умінь щодо презентації та впровадження інноваційних освітніх продуктів (програм, методик, проєктів, цифрових освітніх та навчальних середовищ);

- умінь побудови системи накопичення досвіду та майстерності з вивчення, адаптації та впровадження нових освітніх технологій;

- результатів інноваційної педагогічної діяльності, затребуваних освітнім середовищем.

З погляду соціуму та держави, які висувають підвищені вимоги до педагога професійного навчання, як носія інноваційної індивідуальності, він повинен: бути неповторним, унікальним, своєрідним, креативним, інноваційним (підприємливим), вміти накопичувати потенціал інноваційної активності, володіти навичками своєчасної корекції, унікального варіанта самовираження, вміти вирішувати проблеми своєї життєстійкості до інновацій.

Інноваційна діяльність обов'язково має мати творчий характер, вона невіддільна від творчості, оскільки забезпечує генерацію нових ідей, результатом яких стають інновації. Відповідно інноваційна діяльність педагога професійного навчання розглядається у контексті розвитку педагогічної творчості як основи, що визначає його професійну компетентність у галузі педагогічної інноватики. Ми солідарні із Л. Козак, що «вищим рівнем творчості педагога є інноваційна діяльність, спрямована на створення нових технологій, високоефективних систем навчання, виховання й розвитку студентів» [3].

У зв'язку з цим, підготовка майбутнього педагога професійного навчання до інноваційної професійної діяльності має полягати в актуалізації його особистісних якостей та творчих здібностей, які мотивують його на свідомий професійний розвиток та створення педагогічних нововведень.

Аналіз наукових праць уможливив виокремлення творчих якостей, властивостей, формування яких дасть можливість майбутнім педагогам професійного навчання здійснювати інноваційну діяльність. Серед них: відкритість та інтерес до всього нового, здатність до висування гіпотез, оригінальних ідей, винахідництва (пошук нових форм, методів, засобів навчальної та виховної діяльності тощо), проблемне бачення, гнучкість у пошуках альтернативних підходів до вирішення педагогічних проблем, творча фантазія, розвинена уява, вміння переносити знання та досвід у нові ситуації; здатність до дослідницької діяльності (уміння аналізувати, інтегрувати, синтезувати інформацію, порівнювати, виділяти головне, обґрунтовувати власну точку зору, робити висновки); пошуково-перетворювальний стиль мислення; здатність до міжособистісного спілкування, до співробітництва та взаємодопомоги у творчій діяльності; рефлексивні можливості [3].

Отже, наведені вимоги до професійної діяльності педагога професійного навчання, його особистісних якостей, результати наведеного аналізу щодо тлумачення досліджуваного феномену дають змогу сформулювати власне визначення.

У нашому дослідженні будемо орієнтуватися на реальне визначення (визначення, що розкриває істотні та загальні ознаки поняття [4, с. 180]). Крім того, прогнозуємо, що як було сказано вище, визначення поняття «інноваційна компетентність педагога професійного навчання» буде даватися через найближчий рід і суттєві видові ознаки (буде атрибутивно-реляційним)

Відтак, для уточнення поняття «інноваційна компетентність педагога професійного навчання» визначимося з найближчою родовою ознакою. Аналіз наявних праць свідчить, що найчастіше учені в дефініціях цього поняття використовують такі найближчі родові ознаки: здатність особи, система, майст ерніст ь, інт егральна характ ерист ика, інт еграційна якіст ь, інт егрована якіст ь, інт егрована здат ніст ь, складност рукт урована здат ніст ь, гот овніст ь, конструкт, система мотивів, умінь, знань, навичок тощо.

Послуговуючись визначенням поняття «компетентність» у Законі України «Про вищу освіту» [6], родовою ознакою даного поняття доречно визначити «здатність особи до певної діяльності», що найбільш чітко розкриває значення компетентнісного підходу: підготовка фахівців, здатних ефективно діяти в процесі своєї професійної діяльності. Це стосується і майбутніх педагогів професійного навчання. Інноваційна компетентність майбутніх педагогів професійного навчання уможливлює виконання своїх професійних функцій на належному рівні та якісне здійснення професійної діяльності, орієнтуючись на набуті інноваційні знання та вміння. Ця здатність ґрунтується на низці чинників, включаючи особистісні та професійні якості майбутнього педагога, тобто родові ознаки, які зазначаються вченими в трактуванні поняття «інноваційна компетентність фахівця».

Орієнтуючись на зазначені вище основні правила визначення понять, виокремимо найбільш суттєві ознаки інноваційної компетентності педагога професійного навчання. По-перше, варто, передусім, вказати на зв'язок «інноваційна компетентність - професійна діяльність» цього фахівця. Мова про те, що інноваційна компетентність педагога професійного навчання започатковується, розвивається, реалізується виключно в його професійній діяльності. Натомість, на нашу думку, процес педагогічного творення, продукування нових ідей виходить за межі професійних дій, він виявляється у повсякденній поведінці людини, у її вчинках (сукупність вчинків конкретизує поведінку людини). Крім того, у дефініції варто зазначити, у чому основна суть цього феномену, його функціональне призначення. За результатами аналізу підходів учених, які обґрунтовували понятійну систему інноваційної педагогіки [3, 5 та ін.], вважаємо, що викладач, який володіє такою компетентністю, має бути здатним створювати, оцінювати, освоювати і застосовувати педагогічні інновації.

По-друге, у визначення поняття «інноваційна компетентність педагога професійного навчання» слід, на нашу думку, ввести суттєву видову ознаку, яка має підтвердити, що ця властивість особистості є інтегративною та які елементи феномену синтезуються, об'єднуються в єдине ціле. Послуговуючись висновками учених [2, 5, 10 та ін.] щодо структури компетентності (когнітивний, поведінковий, мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий складники), переконані у необхідності введення до визначення досліджуваного поняття положення про володіння певним обсягом знань, практичних умінь, потреб та мотивів самовдосконалення, морально-етичних цінностей та необхідних особистісно-професійних якостей, що забезпечують творче, креативне ставлення до педагогічної діяльності.

По-третє, за нашими глибокими переконаннями, формування інноваційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання має на меті не стільки розвиток студентів як суб'єктів професійної діяльності, скільки досягнення в майбутньому ними суспільно значущих творчих результатів. А відтак, вважаємо за доцільне ввести до дефініції суттєву видову ознаку «зумовлює високі рівні вихованості і навченості здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти».

Отже, інноваційна компетентність педагога професійного навчання - це здатність особистості успішно провадити інноваційну педагогічну діяльність, що ґрунтується на збалансованому поєднання комплексу теоретичних знань з педагогічної інноватики, предметно-галузевих (спеціальних), методичних, методологічних знань, умінь і навичок створювати, оцінювати, освоювати і застосовувати педагогічні інновації в організації освітнього процесу, морально-етичних цінностей, інтересів і прагнень до інновацій і необхідних якостей (креативність, спрямованість на неперервне творення нового, наполегливе ставлення до саморозвитку та самовдосконалення, самокритичність, високий творчий потенціал, різнобічність інтересів, толерантність, широта мислення та ін.) та зумовлює високі рівні вихованості і навченості здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти.

Для більш глибокого вивчення природи та сутності категоріальної дефініції та виявлення компонентів, розглянемо структуру та зміст інноваційної компетентності педагога у різних трактуваннях вітчизняних та зарубіжних учених. Доречно буде констатувати, що у сучасній науці «поняття структура зазвичай співвідносять із поняттям системи та організації» [5, с. 13], стійке відображення взаємних відносин елементів цілісного об'єкта.

Структура інноваційної компетентності особистості В. Тюріною та І. Данченко представлена як «сукупність взаємопов'язаних, взаємозумовлених та взаємодоповнюючих компонентів: проективного, когнітивного, креативного, технологічного та регулятивного» [8, с. 75]. Учені В. Курок та Л. Бурчак пропонують розглядати структуру інноваційної компетентності, що складається з чотирьох взаємозалежних компонентів: мотиваційно-ціннісного, теоретико- когнітивного, інноваційно-діяльнісного та оцінно-рефлексійного [5]. Дослідниками із Фінляндії Лаура-Майя Геро, Ейла Ліндфорс і Веса Таатіла проведено систематичний огляд статей емпіричного дослідження і визначено складові інноваційної компетентності: особистісні характеристики, орієнтація на майбутнє, навички творчого мислення, соціальні навички, навички управління проєктами, а також знання змісту та навички творчості [11].

Теоретичний аналіз наукових праць, присвячених проблемі виокремлення структурних компонентів інноваційної компетентності педагога, дав можливість дійти висновку, що автори не мають єдиного підходу у вивченні цієї категорії. Більше того, спостерігаються розбіжності у формулюванні та змісті структурних компонентів інноваційної компетентності.

Унаслідок порівняння структурних компонентів інноваційної компетентності педагога, які виділяють науковці, ми зробити висновок, що сутність цього процесу становлять такі компоненти: мотиваційно-ціннісний, інноваційно-когнітивний, діяльнісний та особистісно-рефлексивний.

Мотиваційно-ціннісний компонент інноваційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання. Означений компонент у формуванні інноваційної компетентності є одним із найбільш значущих, оскільки саме мотив відіграє важливу роль у подоланні інноваційної пасивності суб'єктів інноваційної діяльності, оскільки він, діючи як об'єктивна закономірність і необхідність, може виступати рушійною силою формування інших складників інноваційної компетентності. Цей компонент інтегрує потреби, мотиви, інтереси, переконання, які надають сенсу, значущості та спрямовують зусилля педагога у розвитку інноваційної компетентності. Мотиваційний компонент характеризується зовнішніми та внутрішніми мотивами, які спонукають педагога до інноваційної діяльності, викликають його активність, визначають зміст, спрямованість та характер діяльності особистості, її поведінки. Педагогу більшою мірою характерні та актуальні професійні мотиви, які спонукають його до вдосконалення професійно- педагогічної діяльності, до оновлення її способів, засобів, форм, методів та переходу на інноваційний рівень її реалізації.

Мотивація до інноваційної діяльності залежить від співвідношення психолого-фізіологічних та соціологічних факторів, які визначає система ціннісних орієнтацій особистості. Спрямованість педагога на розвиток своїх професійних здібностей і досягнення якнайкращих результатів - необхідна умова придбання інноваційною діяльністю сенсу цінності й мети. Без усвідомлення участі в інноваційній діяльності, як цінності для себе особисто, не може бути і високої готовності до цієї діяльності. Ціннісні орієнтації виступають для формування інноваційної компетентності педагога професійного навчання як рушійні сили розвитку його особистості. Професійно-ціннісні орієнтації майбутніх педагогів визначають «активність, прагнення до самовдосконалення, рівень досягнень, сподівань у професійній інноваційній діяльності» [5, с. 16].

Інноваційно-когнітивний компонент інноваційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання. Цей компонент містить пізнавальні елементи інноваційної діяльності педагога та забезпечує її. Система знань, що є основою інноваційної педагогічної діяльності, включає сукупність науково-практичних знань про сутність, специфіку та особливості педагогічної інновації, можливості її здійснення: знання базових понять педагогічної інноватики, аспектів самовираження й самореалізації; особливості сучасних інноваційних педагогічних технологій їх сутність, вимоги до проєктування та застосування; особливості інноваційної виробничої системи за відповідними видами економічної діяльності (галузями). Водночас когнітивна функція інноваційно-когнітивного компоненту містить здатність сприймати, розуміти, вивчати та перетворювати необхідну інформацію.

Діяльнісний компонент інноваційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання. У контексті підготовки педагога професійного навчання до майбутньої професійної діяльності саме у цьому компоненті реалізується створення інновацій. Означений компонент характеризуються здатністю педагога у конкретних змістовно-процесуальних діях, операціях перетворювати практичні дії суб'єктів освітнього процесу для забезпечення бажаного освітнього ефекту, вміннями планувати та організовувати діяльність із впровадження педагогічних інновацій, здатністю приймати нестандартні рішення, володінням способами подолання опорів інноваційній діяльності, вміннями аналізувати тенденції розвитку інноваційних виробничих технологій у галузі та освоювати ці інновації як професійно-педагогічну технологію.

Особистісно-рефлексивний компонент інноваційної компетентності майбутнього педагога професійного навчання. Спрямованість на освоєння інноваційної діяльності загалом відрізняє рефлексивний процес з інших свідомих процесів і дає можливість трактувати його як інтегративний. Крім того, рефлексія може виступати як системний механізм самоорганізації особистості педагога, що веде до підвищення рівня свідомості професійної діяльності, формування адекватної самооцінки та рівня домагань, усвідомлення опору інноваційної діяльності, підвищення мотивації інноваційної діяльності, сприяючи формуванню спрямованості педагогів на професійний саморозвиток та самовдосконалення.

Означений компонент інноваційної компетентності характеризується здатністю до рефлексії інноваційної педагогічної діяльності, самоконтролю та професійної самооцінки; усвідомленням особистісної та суспільної цінності інноваційної педагогічної діяльності, професійного самовдосконалення, самовираження через інноваційну діяльність, вміннями прогнозувати наслідки використання інновацій та нововведень.

Висновки

Узагальнюючи представлені підходи до визначення поняття та компонентів інноваційної компетентності, слушно зазначити, що сучасний педагог професійного навчання досконало володіє професійною інноваційною діяльністю, має відповідну мотивацію, знання інноваційних процесів, вміння проєктувати педагогічні впливи, вміння не тільки застосовувати відомі технології, а й удосконалювати їх. До важливих якостей педагога, який здійснює інноваційну діяльність, можна віднести володіння глибокими професійними знаннями та спеціальними вміннями, прояв креативності, зацікавленості в отриманні високих результатів, високий рівень самоаналізу та самоконтролю. Сукупність представлених компонентів, які перебувають у взаємній єдності й зумовленості, загалом визначає змістове наповнення інноваційної компетентності майбутніх педагогів професійного навчання.

Подальші наукові розвідки в межах нашого дослідження вбачаємо у виявленні та науковому обґрунтуванні педагогічних умов підготовки майбутніх педагогів професійного навчання до інноваційної педагогічної діяльності.

Література

1. Атрощенко Т. О. Інноваційна компетентність майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти: теоретичні та методичні площини. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021 р., № 75, Т. 1. С. 50-54. DOI https://doi.Org/10.32840/1992-5786.2021.75-1.9

2. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: підручник. 2-ге вид., доп. Київ: Академвидав, 2012. 352 с.

3. Козак Л. В. Підготовка майбутніх викладачів дошкільної педагогіки і психології до інноваційної професійної діяльності: монографія; за ред. докт. пед. наук, проф., членкор. НАПН України С.О. Сисоєвої. Київ: ТОВ «Видавниче підприємство «ЕДЕЛЬВЕЙС», 2014. 600 с.

4. Конверський А.Є. Логіка: підручник / 2-ге вид. виправлене. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2017. 391 с.

5. Курок В. П., Бурчак Л. В. Визначення структурного складу інноваційної компетентності майбутніх педагогів. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Педагогічні науки. [Електронний ресурс]. 2023. Вип. 3. С. 12-19. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgnpu_2023_3_3

6. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII. Дата оновлення: 02.09.2020. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.

7. Про затвердження професійного стандарту «Педагог професійного навчання». Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Наказ від 20 червня 2020 року N 1182. https://ips.ligazakon.net/document/ME200568.

8. Тюріна, В. О., Данченко, І. О. Структура інноваційної компетентності викладача закладу вищої освіти. ЛОГО1, 2020. Вип. 20, С. 74-76. DOI 10.36074/26.06.2020.v2.28

9. Харагірло В. Є. Сутність і структура готовності до інноваційної діяльності педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти. URL: http://lib.iitta.gov.ua/ 719054/1/Імідж20Харагірло20В.Є.20ст2035- 39.pdf

10. Шевченко Л. С. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів технологій до інноваційної педагогічної діяльності: дис.... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Вінницький держ. пед. ун-т імені Михайла Коцюбинського. Вінниця, 2019. 704 с.

11. Hero Laura-Maija, Lindfors Eila, & Taatila Vesa, 2017. "Individual Innovation Competence: A Systematic Review and Future Research Agenda," International Journal of Higher Education, Sciedu Press, vol. 6(5), pages 103-103, October.. doi:10.5430/ijhe.v6n5p103

References

1. Atroshchenko T. O. (2021) Innovatsiina kompetentnist maibutnikh vykhovateliv zakladu doshkilnoi osvity: teoretychni ta metodychni ploshchyny [Innovative competence of future preschool teachers: theoretical and methodological levels]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh. 75. 1. Pp. 50-54. DOI https://doi.org/ 10.32840/1992-5786.2021.75-1.9. [in Ukrainian].

2. Dychkivska I.M. (2004) Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii. [Innovative pedagogical technologies], Kyiv: Akademvydav. 352 p. [in Ukrainian].

3. Kozak L. V. (2014) Pidhotovka maibutnikh vykladachiv doshkilnoi pedahohiky i psykholohii do innovatsiinoi profesiinoi diialnosti: monohrafiia [Preparation of future teachers of preschool pedagogy and psychology for innovative professional activity: monograph]; za red. dokt. ped. nauk, prof., chlen-kor. NAPN Ukrainy S.O. Sysoievoi. Kyiv: TOV «Vydavnyche pidpryiemstvo «EDELVEIS». 600 p. [in Ukrainian].

4. Konverskyi A.Ie. (2017) Lohika: pidruchnyk [Logic: a textbook] / 2-he vyd. vypravlene. Kyiv: VPTs «Kyivskyi universytet». 391 p. [in Ukrainian].

5. Kurok V. P., Burchak L. V. (2023) Vyznachennia strukturnoho skladu innovatsiinoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv [Determination of the structural composition of innovative competence of future teachers]. Visnyk Hlukhivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Oleksandra Dovzhenka. Pedahohichni nauky. [Elektronnyi resurs]. 3. Pp 12-19. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vgnpu_2023_3_3/ [in Ukrainian].

6. Pro vyshchu osvitu [About higher education]: Zakon Ukrainy vid 01.07.2014 r. № 1556-VII. Data onovlennia: 02.09.2020. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. [in Ukrainian].

7. Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu «Pedahoh profesiinoho navchannia». Ministerstvo rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy [About the approval of the professional standard "Teacher of professional training". Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture of Ukraine]. Nakaz vid 20 chervnia 2020 roku N 1182. https://ips.ligazakon.net/document/ME200568. [in Ukrainian].

8. Tiurina, V. O., Danchenko, I. O. (2020) Struktura innovatsiinoi kompetentnosti vykladacha zakladu vyshchoi osvity [The structure of innovative competence of a teacher of a higher education institution]. A'OHOl. 20. Pp. 74-76. DOI 10.36074/26.06.2020.v2.28. [in Ukrainian].

9. Kharahirlo V. Ye. (2020) Sutnist i struktura hotovnosti do innovatsiinoi diialnosti pedahohichnykh pratsivnykiv zakladiv profesiino-tekhnichnoi osvity [The essence and structure of readiness for innovative activity ofpedagogical workers of vocational and technical education institutions]. URL: http://lib.iitta.gov.ua/719054/1/Imidzh20Kharahirlo20V.Ie.20st2035- 39.pdf. [in Ukrainian].

10. Shevchenko L. S. (2019) Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv tekhnolohii do innovatsiinoi pedahohichnoi diialnosti [Theoretical and methodological principles of training future technology teachers for innovative pedagogical activities]: dys.... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Vinnytskyi derzh. ped. un-t imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Vinnytsia. 704 p. [in Ukrainian].

11. Hero Laura-Maija, Lindfors Eila, & Taatila Vesa, 2017. "Individual Innovation Competence: A Systematic Review and Future Research Agenda," International Journal of Higher Education, Sciedu Press, vol. 6(5), pages 103-103, October.. doi:10.5430/ijhe.v6n5p103. [in Finland].

Размещено на Allbest.ru