Можливості інструментів Google в організації освітньо-виховного процесу для здобувачів початкової освіти

Сучасна освітня система потребує постійних прогресивних змін для того, щоб відповідати вимогам формування конкурентоспроможного фахівця, здатного активно жити в різних суспільних умовах.

Сьогодення вимагає від системи освіти створення належних умов для розвитку інтелектуальної та духовної особистості, здатної до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації освітнього процесу, зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати освітні завдання та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання. Нині освіту спрямовано на соціалізацію особистості, новітні науково - інформаційні технології.

Творчий учитель завжди в пошуку нових форм та методів роботи, сучасних інструментів та технологій, які можуть суттєво підвищити ефективність навчального процесу, активізувати навчально-пізнавальну та самостійну діяльність учнів. Інформатизація суспільства вимагає широкого застосовування інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі. Відмінним рішенням цих проблем є впровадження в навчальний процес хмарних технологій.

Аналіз досліджень і публікацій. У процесі опрацювання науково-практичних джерел було з'ясовано, що використання хмарних технологій та Інтернет-ресурсів, зокрема Google-сервісів, у сучасному освітньому середовищі є актуальною проблемою.

Аналіз літератури показує, що питання хмарних технологій та особливості їх використання в освітньому процесі представлено в низці досліджень, з-поміж яких, О. Прохорова, Н. Каштан, Р. Смаль та інші. Проблему використання хмарних технологій в дистанційній освіті досліджували В. Биков, Ю. Запорожченко, С. Каплун, В. Кухаренко, К. Словак, А. Стрюк та інші вчені.

Розвитку web-технологій та їх використанню в освіті й науці присвячено праці таких дослідників: В. Бикова, М. Жалдака, Н. Морзе, О. Співаковського, О. Спіріна, Т. Бернерс Лі (Tim Berners Lee), О. Кемпісато (Oswald Campesato), К. Нільсона (Kevin Nilson) та ін.

Мета статті полягає аналізі можливостей упровадження інструментів Google для організації роботи з учнями початкової школи на уроках літературного читання на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти та педагогіки партнерства, яка зазначена в Концепції Нової української школи.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

Одним з викликів сьогодення є забезпечення процесу навчання за правилом: один клас - одна платформа. Як засвідчують сучасні дослідження й практичний досвід застосування, у початковій школі рекомендовано для зв'язку з учнями користуватися платформою Google Meet. Однією з переваг цього сервісу є простота у використанні. Зокрема, за єдиним посиланням можна скористатися розкладом у будь-який момент часу; учні мають доступ до викладених матеріалів і контрольних видів діяльності; можуть легко й вільно спілкуватися з педагогом.

Окрім на сьогодні вже досить популярної платформи Google Meet, у початковій школі можна також задіяти платформу Discord. Цей сервіс є багатофункціональним і зручним. На нашу думку, недоліком цієї платформи є обмеження кількості осіб для участі у відеодзвінку до десяти, однак в аудіоформаті передбачено необмежену кількість учасників.

Зазначимо, що в ситуації значної різноманітності онлайн-сервісів важливо обрати одну платформу для класу, тому потрібно заздалегідь обговорити вибір з усіма педагогами.

Уважаємо, що досить важливо опрацювати й запровадити «Кодекс поведінки» для проведення уроків у режимі віддаленого навчання. Основними правилами поведінкового кодексу можуть бути такі:

- засвоїти з дітьми норму: за кілька хвилин до початку уроку перевіряти готовність і рівень зарядженості пристроїв, з якими будуть працювати;

- обговорити правила вмикання й вимикання їхніх мікрофонів;

- ознайомити учнів із значками інтерфейсу, зокрема, із сигналом, який відповідає за опцію «Підняти руку»(як варіант це може бути ввімкнений мікрофон);

- обговорити правила спілкування в загальному чаті; звернути увагу на те, чого не можна писати;

- наголосити на тому, що під час уроку потрібно згорнути будь-які ресурси, що не стосуються освітнього процесу;

- домовитися, щоб для проведення уроку в діти підготували склянку або пляшечку з водою.

У контексті Концепції Нової української школи бажано проводити ранкове коло кілька разів на тиждень, оскільки досить добре, якщо навіть через екрани своїх пристроїв учні почуватимуться причетними до шкільної спільноти. З огляду на це доречно запроваджувати чудові ритуали для всього класу - вже звичне для всіх ранкове коло. У своїй практичній діяльності проводимо зустріч із учнями в цьому форматі обов'язково двічі на тиждень. Для цього у визначені дні приєднуємося до відеодзвінка трішки раніше. Кожен учень може поділитися враженнями від вихідних або ж учитель пропонує кілька тем для обговорення.

Уважаємо, що обов'язково в підготовці конспекту уроку для учнів початкових класів продумувати ігрові прийоми. Безсумнівно, що здобувачі початкової освіти є особливою категорією особистостей, яка сприймає навчання через гру, тому вчитель має ретельно продумати сценарій онлайн -уроку. Потрібно передбачати не тільки ігрові елементи, а й обов'язкове спілкування й співпрацю учнів один з одним. Урок буде результативним, якщо забезпечити комбінування невеликих теоретичних блоків з цікавими завданнями.

Попри бажання учнів виконувати ігрові види діяльності в освітньому процесі не можна постійно застосовувати інтерактив і гратися більшу частину часу. Основний навчальний матеріал можна подавати, створюючи презентації в Power Point, Key Note, Canva та демонструвати коротенькі відео.

Одним з ефективних складників дистанційного навчання є використання інструментів для візуалізації:

1. Онлайн-дошка. Для учнів початкових класів рекомендовано дошку Lino. Учитель має можливість змінювати фони і кольори дошки, робити їх яскравими, щоб привернути увагу. На цю дошку педагог може завантажувати власні файли та зображення і виводити їх на екран. Дошка чудово працює для залучення дітей до дискусії. Вчитель пише на дошці запитання в режимі реального часу, а діти на віртуальних стікерах фіксують відповіді. Учні можуть одночасно відстежувати, хто що пише, а педагог розуміє, хто в цей момент активно залучений до уроку, хто друкує дуже повільно, а хто швидко висловлює думку. Також її можна застосовувати для створення ментальних карт, мозкового штурму тощо. За допомогою однієї з опцій дошки ваші учні можуть писати коментарі один одному.

2. Тематичні аватарки. Доречно змінювати протягом тижня аватарки разом з дітьми: щотижня обирати тему або героїв, у яких кожен з вас буде «перевтілюватися».

3. Знайти собі помічника. Захопити увагу дітей може вигаданий вами супергерой-помічник у підготовлених для роботи презентаціях, який щоуроку вноситиме родзинку в подання тем своїми коментарями та зауваженнями. Також можна виходите онлайн разом з яскравим іграшковим персонажем: обрати йому ім'я, розказати, хто він та з якою метою буде на заняттях з учнями.

Для успішного навчання передовсім потрібно утримувати увагу молодших школярів навіть через екран. Уважаємо, що це найскладніша проблема для педагога, який організовує дистанційне навчання в початковій школі. Учителі-практики пропонують запроваджувати такі прийоми:

1. Онлайн-квач. Учні дуже уважно слухають один одного, щоб не пропустити свою чергу. Починає вчитель: дає, наприклад, слово на визначення роду іменників будь-якому учневі з класу. Він відповідає і далі має «заквачувати» наступним словом однокласника.

2. Рефлексія за прочитаною книгою. Педагог пропонує прочитати оповідання чи невелику книгу, озвучує дату презентації. У зазначений час учні обговорюють прочитане. Під час уроку кожному учневі для мінівиступу надається регламент до трьох хвилин. За цей час потрібно назвати, які фрагменти їм сподобалися і чому вони рекомендують (чи ні) прочитати цю книжку іншим.

3. Веселі паузи-руханки та «гнучкі» уроки. Учень, який більшу частину дня перебуває біля екрана, має рухатися обов'язково, тому важливо дозволяти учням самостійно обирати плейлист для динамічних пауз- руханок - список композицій потрібно сформувати заздалегідь, а потім щодня вмикати обраний трек. На уроках час від часу учням треба давати бонуси. Якщо вони виконали завдання, відведені на урок наперед, то для таких учнів урок може тривати не 40 хвилин, а, наприклад, 20 чи 25 хвилин, після чого вони надсилають роботи та відпочивають.

Перед початком дистанційного навчання варто хоча б коротко поспілкуватися з кожною родиною й дізнатися, чи мають вони можливість забезпечити дитині цей формат. Якщо є діти, які не зможуть відвідувати онлайн-уроки, треба продумати інший формат завдань для них.

Одним з викликів такого навчання є знаходження спільної мови з «хитрунами» та онлайн- прогульниками. Якщо дитина кілька разів поспіль ухиляється від онлайн -уроків і знаходить різні виправдання, щоб не виконувати завдання, після кількох прохань учителя можливо використати чарівну фразу: «Цього разу мені доведеться зателефонувати мамі» (прикласти два пальці до вуха, імітуючи телефонну слухавку). За умови активної участі батьків в організації навчання цей прийом спрацьовує одразу.

Слід також запровадити правило: ніколи не коментувати факт нездачі робіт чи невчасне виконання завдань тим чи тим учнем під час онлайн-зв'язку з усім класом. Доречно під кінець заняття залишити кількох учнів і по черзі організувати з кожним кількахвилинну розмову. Такі питання слід з'ясовувати тет-а-тет.

Для правильної побудови онлайн-уроку, зручно спиратися на готову структуру та враховувати всі її етапи. Готуючи матеріал уроку, варто зважати на те, чи активує почуте й побачене пізнавальну діяльність учнів. Також важливо актуалізувати здобуті раніше школярами знання, щоб мати впевненість: учні готові до нового матеріалу. Для цього створити в Google-формі опитувальник з двох запитань:

- Чим ми займалися минулого тижня?

- Розкажіть, що означає...» (тут вписати важливе визначення, на яке учні мають спиратися під час подальшої роботи).

Так, це всі ті речі, які під час очного навчання вчителі роблять, не замислюючись. Але і під час дистанційного навчання не можна пропускати цей етап і одразу пояснювати нову тему.

Успішності засвоєння освітнього матеріалу сприяє продумана система подачі інформації. Цей етап було б добре переносити в асинхронне навчання, тобто подання інформації не обов'язково має відбуватися в режимі реального часу та синхронної взаємодії з учнями. Інформація цілком може бути самостійно опрацьована, а присутність педагога важливіша на інших етапах.

Учні також повинні навчитися виправляти помилки, тому вчитель має правильно подати методику виправлення й усунення помилок. Зрозуміло, що учні виконують завдання, а педагог бере на себе діагностичну та корекційну функцію. Завдяки цьому він переконається, що учень правильно застосовує певні інструменти.

Можна створити умови, за яких мотивація підтримується чи ні, проте всі люди різні: комусь потрібні підтримка та похвала, комусь - відчуття досягнення та ситуація успіху, комусь - максимальна автономність, ще комусь - оцінки.

Як засвідчує практика, не всі учні достатньо мотивовані, щоб виконувати завдання в онлайн -форматі. Якщо учні не розумітимуть, чому вивчають тему, та й загалом, навіщо прийшли до школи, висновок сумний: дитина не зможе навчатися якісно ні очно, ні дистанційно, однак цю ситуацію можна змінити завдяки використанню захопливих цифрових інструментів.

У процесі формувального оцінювання участь учителя є важливішою, ніж на етапі пояснення матеріалу. Мета оцінювання - не поставити позначку в журналі для вказівки рівня знань учня. Оцінювання - це про те, щоб показати учневі, де він є на шляху до мети та що йому треба зробити ще, щоб досягти результату. Оцінка має містити коментар до роботи, бо самі лише «7» чи «9» мало про що говорять. Учень побачить «9» і подумає «Ну й добре!» та більше не повернеться до теми, щоб зрозуміти, як зробити краще. Саме тому вчителям варто спробувати надавати не лише кількісний, а й якісний зворотний зв'язок, а іноді зовсім відмовлятися від кількісного.

Зауважимо, що не потрібно педагогові виконувати функцію гелікоптера й намагатися за мінімальний час наповнити учня масивом інформації, вміннями та компетентностями, на вибір яких сам учень не має впливу. Школяр відчуває: навколо стільки всього відбувається, проте не з ним. Натомість дитина має відчувати внутрішню потребу бути на уроці. Для цього важливо з'ясувати, про які знання з вашого предмета учні говорять як про власну потребу. Цікавинки мають бути, однак недоречно перевантажувати урок веселощами: його потрібно адресувати тим запитам, які є в учнів. Якщо учень відчуває, що все те яскраве та креативне, що пропонує педагог, не спрямовано на реалізацію його потреб, то не сприйматиме цей процес як навчання.

Учитель має організувати роботу так, щоб учні могли з його допомогою встановити цілі. Цілі треба сформулювати так, щоб учень розумів: це цілі не школи, учителя чи міністерства, а його особисті. Дитина має знати, що вона одержить, засвоївши знання. Для цього в учня має бути вибір. У межах кожного уроку й теми варто забезпечити кілька опцій та пропонувати їх учням для виконання за вибором.

Загальновідомо, що для реалізації освітньо-виховних завдань потрібно використовувати різні канали подання інформації. Для цього потрібно спостерігати за тим, як краще засвоюють інформацію учні. Хтось добре «ловить» матеріал, коли вчитель розповідає наживо; для когось краще, коли виступ педагога є в записі; ще комусь зручніше подивитися презентацію з елементами інтерактиву. Практики пропонують такий підхід: зробити плейлист на урок, у якому зібрати п'ять різних пояснень однієї теми, або такий плейлист можуть скласти учні. Для цього їм треба знайти в інтернеті, як п'ять різних людей пояснюють певну тему.

Можливий також такий цікавий варіант: знайти в інтернеті та запропонувати учням погане пояснення теми. Попросити розповісти, що саме в цьому поясненні незрозуміло, чого бракує. Це набагато краща перевірка розуміння теми, ніж тести.

Нині не актуальним є завдання написати реферат: результат буде «скачано» за хвилину та просто прочитано в найкращому разі. Потрібно дати завдання завантажити з інтернету три реферати на одну тему та порівняти їх між собою. Це зовсім інший рівень завдання. Ще краще - створити презентацію за цим рефератом. Матеріал конкретного тексту учень має передати у форматі презентації, інфографіки чи будь- якому іншому.

Під час дистанційного навчання більшість педагогів саме тестами намагалася перевірити рівень знань. З одного боку, комп'ютерні тести - це зручно. Комп'ютер сам перевіряє, педагог має колонку оцінок, готових до перенесення в журнал, проте всі знають, що тести можна легко списати. Набагато краще використовувати тести як інструмент для навчання. Тести мають передусім допомагати учневі, а не вчителеві. Учень завдяки їм може побачити, що саме йому ще потрібно зробити. Коли дитина це розуміє - спокійніше сприймає будь- які помилки.

Навчання - насамперед соціальна активність. Перебування в школі допомагає вчитися правильно будувати стосунки з однолітками й дорослими поза межами родини, а ще практикувати різні види комунікації, формувати ставлення до процесу навчання, друзів і самих себе. Онлайн-навчання звужує можливість навчатися разом і поруч, але можливо запровадити три кроки для розв'язання цієї проблеми:

1. Peer-групи. Для учнів-однолітків це можливість об ' єднуватися в групи за інтересами. Це можуть бути невеликі проєктні групи по 4-5 осіб. Учні будуть виконувти різні завдання разом: конспектування, підготовка рефератів, проєктів, презентацій та відео. Це все потребує чималих зусиль, а в групі робота відбуватиметься цікавіше й виконуватиметься швидше.

2. Дайте учням голос. Під час онлайн-занять цінно проговорити й запитати учнів: «Як ти?», «Що вдається?», «Над чим цікаво працювати?», «Є щось незрозуміле для тебе?», «Що викликає сумніви?» Для цього батькам та класному керівникові треба домовитися про конкретну годину, під час якої учні спілкуватимуться саме про процес навчання. За результатами таких розмов педагог зможе надати учням потрібну допомогу, без поспіху розібратися з поточними труднощами, а за потреби залучити до діалогу батьків.

3. «Чат інформування». Під час дистанційного та змішаного форматів навчання надважлива якісна комунікація. Цей чат веде виключно класний керівник або вчитель. Він закритий для коментування. Його мета - донести важливі меседжі до аудиторії, щоб ті не згубилися серед великої кількості повідомлень. Там немає флуду - тільки корисна інформація. Окремий чат має бути для живого спілкування, реакцій, ідей, мемів, коментарів, запитань та обговорень.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

інструмент google урок літературного читання

Отже, упровадження інформаційно-комунікаційних технологій є важливим завданням сучасної освітньої системи. Одним із різновидів ІКТ є хмарні технології, що дозволяють здійснити крок до надання освітньому процесу гнучкості та мобільності. Особливу увагу привертають сервіси Google - набір хмарних служб, які допомагають педагогам та учням продуктивно працювати і спілкуватися, де б вони не знаходилися і якими б пристроями не користувалися. Прості в налаштуванні, використанні та управлінні інструменти (електронна пошта, календар, онлайнові документи та інтерактивні додатки) дозволять зосередитися на тому, що справді важливо.

Розглянута проблема не вичерпує всіх питань, пов'язаних з проблемними аспектами організації дистанційного навчання для здобувачів початкової освіти, зокрема потребує більш детального вивчення проблема впровадження таких інструментів для роботи на уроках української мови та літературного читання.

Список використаних джерел

1. Ігнатенко Н. Особливості розуміння навчальних текстів молодшими школярами // Світло. 2002. № 4. С. 40-43.

2. Котик Т. М. Методика літературної освіти молодших школярів : Опорні конспекти лекцій для студентів заочної форми навчання спеціальності «Початкова освіта». Івано-Франківськ, 2014. 73 с.

3. Шарко В. Д. Сучасний урок: технологічний аспект / Посібник для вчителів і студентів. Київ: СПД Богданова А. М., 2014. 220 с.

4. Лященко К. В. Google-сервіси: можливості та перспективи використання у сучасному освітньому середовищі URL: http ://surl.li/uacj s.

5. Войтович Н. В., Найдьонова А. В. Використання хмарних технологій Google та сервісів web 2.0 в освітньому процесі. Методичні рекомендації. Дніпро: ДПТНЗ «Дніпровський центр ПТОТС», 2017. 113 с.

6. Дронь В. В. Google-сервіси в навчальній діяльності викладачів: методичні рекомендації // Економіка в школах України. 2017. № 4. С. 2-7.

7. Живіцька С. Ю. Формування пізнавальної самостійності учнів засобами сервісів Google у процесі вивчення іноземної мови // Технологія фахової майстерності: електронні освітні ресурси та технології: обласна науково-практична Інтернет-конференція, 26-30 жовтня 2015р. Кіровоград, 2015. URL: http://surl.li/uacmf.

8. Прохорова О. В. Хмарні технології в науково-дослідній діяльності магістрів педагогічних університетів // Педагогічний процес: теорія і практика. 2013. Вип. 4. С. 170-178. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pptp_2013_4_20.

Размещено на Allbest.ru