Реалізація здоров'язберігаючих технологій в процесі підготовки фахівців ІТ-профілю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

РЕАЛІЗАЦІЯ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ІТ-ПРОФІЛЮ

Волошин Олена Романівна,

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри фізичної терапії,

ерготерапії та здоров'я

Анотація

Формування культури здоров'я молоді відбувається через формування здоров'язбережувального світогляду (культура планування сім'ї, виробничих, побутових і сімейних взаємин, статевих стосунків, домедичної допомоги в разі нещасних випадків, техніки безпеки під час життєдіяльності, запобігання шкідливих звичок), профілактику професійних захворювань. Необхідно спонукати самих студентів до різних видів оздоровлення, оскільки багато з них вважають, що турбота про їх здоров'я входить у компетенцію медиків. Але діюча система медицини сконцентрована на хворобах, а не на здоров'ї. Основними напрямками виховної роботи, що забезпечують вплив на формування культури здоров'язбереження молодої людини є вплив на свідомість студента; формування його емоційно-чуттєвої сфери; вироблення корисних звичок здоров'язбереження, нагромадження студентами досвіду здоров'язберігаючої поведінки.

Основними критеріями сформованої здоров'язберігаючої позиції молодої людини є обізнаність у проблемах здоров'язбереження, що виявляється в умінні, звичці та самостійності виконання оздоровчих заходів; переконаність у необхідності саморозвитку та самовдосконалення власної культури здоров'язбереження як світоглядної орієнтації; наявність інтересу до вивчення питань здоров'язбереження, потреба в поглибленні знань; усвідомлення ролі власного способу життя у збереженні здоров'я; рівень знань з основ профілактики захворювань, здоров'язберігаючих технологій та оздоровчих заходів; уміння розробляти індивідуальну оздоровчу систему; організація щоденної самостійної здоров'язберігаючої діяльності.

Отже, проблема забезпечення здоров'язберігаючого освітнього середовища є однією з пріоритетних в контексті формування майбутнього ІТ-фахівця і має визначальний вплив на навчально-виховний процес підготовки молоді. Реалізація основних ідей здоров'язберегіаючих технологій є запорукою формування здорової нації, яка спроможна творити нове, ефективне майбутнє.

Ключові слова: здоров'я, здоров'язберігаюче освітнє середовище, культура здоров'я, ІТ-фахівець.

Annotation

Voloshyn Olena Romanivna PhD (pedagogical sciences), associate professor, associate professor of the department of physical therapy, occupational therapy and health, Ivan Franko State Pedagogical University of Drohobytsk

IMPLEMENTATION OF HEALTH-SAVING TECHNOLOGIES IN THE PROCESS OF TRAINING IT-SPECIALISTS

The formation of a culture of health among young people takes place through the formation of a health-saving outlook (culture of family planning, industrial, domestic and family relationships, sexual relations, first aid in case of accidents, safety in the course of life, prevention of bad habits), and prevention of occupational diseases. Students themselves need to be encouraged to engage in various types of health improvement, as many of them believe that it is the responsibility of medical professionals to take care of their health. However, the current system of medicine is focused on diseases, not health. The main areas of educational work that influence the formation of a young person's health culture are: influencing the student's consciousness; forming his or her emotional and sensory sphere; developing good health habits; and gaining experience in health-saving behavior.

The main criteria of a young person's health-saving position are: awareness of health problems, which is manifested in the ability, habit and independence of performing health activities; conviction in the need for self-development and selfimprovement of one's own culture of health as a worldview orientation; interest in studying health issues, the need to deepen knowledge; awareness of the role of one's own lifestyle in maintaining health; level of knowledge of the basics of disease prevention, health promotion, and health care.

Thus, the problem of ensuring a health-preserving educational environment is one of the priorities in the context of forming a future IT specialist and has a decisive impact on the educational process of training young people. The implementation of the basic ideas of health-saving technologies is the key to the formation of a healthy nation that is able to create a new, effective future.

Keywords: health, health-saving educational environment, health culture, IT specialist.

Постановка проблеми

Здоров'я людини являє собою складну інтегративну сутність, що поєднує фізичну, психологічну, духовну і соціальну сторони людського життя. У сучасних умовах зростання соціальної динаміки життя та інших чинників роль здоров'я майбутнього фахівця значно підвищується, оскільки конкурентоспроможною є лише фізично здорова, активна, соціально адаптована людина.

Аналіз фізичного стану здоров'я молоді сьогодні є досить невтішним. Сучасна екологічна ситуація, катастрофічні наслідки Чорнобильської аварії, ускладнення соціального та економічного становлення в Україні, і особливо в умовах війни, низький рівень культури харчування, безпечної життєдіяльності, фізичної активності спричиняють погіршення здоров'я підростаючого покоління.

Всезростаюча інтенсифікація навчального процесу, використання нових форм і технологій навчання, приводять до зростання числа студентів не здатних без особливої напруги та сторонньої допомоги адаптуватися до учбових навантажень, відповідних вимог та правил внутрішнього розпорядку. Нагальною стає реформування освіти зі спрямованістю на здоров'язбереження нації. Зрозуміло, що нова якість освіти, яка має забезпечувати розвиток сучасного суспільства, може бути досягнута лише при створенні певних умов організації такого навчально-виховного процесу, який не зашкодить здоров'ю молоді і буде спрямований на збереження, зміцнення і формування здоров'я учасників навчально-виховного процесу. А це вимагає від педагогів застосування своєрідних підходів в освіті і вихованні на основі здоров'язбереження і здоров'язберігаючих технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останнім часом проблема реалізації здоров'язберігаючих ідей у навчальному процесі все більше привертає увагу дослідників. Різні аспекти збереження здоров'я, здоров'язберігаючих технологій та формування культури здорового способу життя досліджували різні науковці: В. Бабаліч (формування у студентів- медиків готовності до реалізації ідей здорового способу життя у майбутній професійній діяльності), Н. Башавець (формування світоглядної культури здоров'язбереження), Л. Безугла (організація самостійної роботи з формування культури здоров'я), В. Гаращук (теоретичні та методичні засади здоров'я - збереження), С. Грімблат (здоров'язберігаючі технології), Г. Кривошеєва (формування культури здоров'я студентів), Л. Сущенко (соціальна технологія культивування здорового способу життя) [5].

Проблему здоров'язбереження молодого покоління активно досліджують і російські вчені: Л. Антонова, М. Безруких, Д. Вікторов, Ю. Науменко, І. Чупара [5].

Деякі аспекти застосування здоров'язберігаючих технологій у процесі підготовки майбутніх фахівців, зокрема ІТ-профілю, досліджували Н. Завидівська), Н. Фалькова [5].

Проте потребує уточнення специфіка реалізації здоров'язберігаючих технологій у процесі підготовки фахівців конкретного профілю, зокрема і економістів, виявлення шляхів реалізації здоров'язберігаючих технологій в навчальному процесі.

Метою статті є розкриття теоретичних та практичних засад впровадження ідей здоров'язберігаючої педагогіки, визначення суті та класифікації здоров'язберігаючих технологій, шляхів їх реалізації в навчально-виховному процесі, виявлення специфіки застосування здоров'язберігаючих технологій при підготовці майбутніх ІТ-фахівців.

Виклад основного матеріалу дослідження

здоров'язберігаючий технологія педагогіка виховний

У науковій літературі існує близько 300 визначень поняття «здоров'я», проте згідно із визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, «здоров'я - це стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних дефектів» [6].

У категорії здоров'я можна виділити такі компоненти:

1. Соматичний - поточний стан органів і систем організму людини (біологічна програма індивідуального розвитку, опосередкована базовими потребами, домінуючими на різних етапах онтогенетичного розвитку).

2. Фізичний компонент - рівень зростання і розвитку органів і систем організму (морфофізіологічні і функціональні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції).

3. Психічний компонент - стан психічної сфери (стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну поведінкову реакцію).

4. Етичний компонент - комплекс характеристик мотиваційної та інформативної сфери життєдіяльності (система цінностей, установок і мотивів поведінки індивіда в суспільстві) [2, с.23-25].

Здоровий спосіб життя об'єднує все, що сприяє виконанню людиною професійних, суспільних, сімейних і побутових функцій в оптимальних для здоров'я умовах і визначає спрямованість зусиль особи в збереженні і зміцненні індивідуального і суспільного здоров'я. Це, передусім, сприятливе соціальне оточення; духовно-етичне благополуччя; оптимальний руховий режим, гартування організму; раціональне харчування; особиста гігієна; відмова від шкідливих звичок; позитивні емоції [5, с.107].

Сучасні науковці зазначають, що єдина зброя людини в захисті здоров'я - це культура його збереження, тому потрібне формування нової культури управління здоров'ям підростаючого покоління, яке є стратегічним ресурсом України та могутньою складовою якості людських ресурсів. Тому актуальною постає проблема реалізації концепцій здоров'язбереження у навчальному процесі. Аналіз наукової літератури засвідчив, що основним шляхом вирішення проблеми є реалізація ідей здоров'язберігаючих технологій.

Під здоров'язберігаючою освітньою технологією розуміють систему, що створює максимально можливі умови для збереження, зміцнення і розвитку духовного, емоційного, інтелектуального, особового і фізичного здоров'я всіх суб'єктів освіти [7].

Освітні технології, що стосуються збереження здоров'я та формування культури здорового способу життя О. Ващенко класифікує на:

- здоров'язберігаючі - технології, що створюють безпечні умови для перебування, навчання та праці в школі та ті, що вирішують завдання раціональної організації виховного процесу з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм, відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;

- оздоровчі - технології, спрямовані на вирішення завдань зміцнення фізичного здоров'я молоді, підвищення потенціалу (ресурсів) здоров'я: фізична підготовка, фізіотерапія, аромотерапія, загартування, гімнастика, масаж, фітотерапія, музична терапія;

- технології навчання здоров'ю - гігієнічне навчання, формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму, статеве виховання, що реалізується завдяки включенню відповідних тем до предметів загально -навчального циклу, введення до варіативної частини навчального плану нових предметів, організації факультативного навчання та додаткової освіти;

- виховання культури здоров'я - виховання в учнів особистісних якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров'я, формуванню уявлень про здоров'я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя, підвищенню відповідальності за особисте здоров'я, здоров'я родини, яке реалізується через факультативні заняття з розвитку особистості учнів, позакласні і позашкільні заходи, фестивалі, конкурси тощо [3].

Зрозуміло, що здоров'язберігаюча педагогіка не може виражатися якоюсь однією конкретною педагогічною технологією. Це поняття об'єднує в собі всі напрями діяльності педагогів з формування, збереження і зміцнення здоров'я учасників освітнього процесу.

Теоретичні дослідження показали, що в освітніх закладах усіх рівнів не створено системи формування, збереження і зміцнення здоров'я. Причинами низького рівня сформованості культури здоров'язбереження молоді є відсутність особистісного ціннісного ставлення у студентів до власного здоров'я, заходів стимулювання здоров'язбережувальної діяльності студентів у навчальний та позанавчальній діяльності, недостатня мотивація у руховій активності, низький рівень здоров'язберігаючої компетентності, відсутність знань, умінь та навичок профілактики професійних хвороб. У зв'язку з цим росте число «прикордонних» станів у молодих людей з наявністю виникнення психофізичних розладів. За результатами медичних досліджень лише 10% випускників можуть вважатися здоровими, 40% мають хронічну патологію. У кожного виявлено декілька хронічних захворювань.

Розглянемо особливості підготовки і професійної діяльності фахівців ІТ- профілю та окреслимо основні професійні захворювання, які притаманні цій професії. Майбутня професійна робота студентів ІТ- профілю передбачає збір матеріалів, їх групування, обчислення й аналіз даних, що потребує підвищеної розумової активності і вимагає від них напруження пам'яті, уваги, сприйняття та часто провокує стресові ситуації і малорухливий спосіб життя [6].

Безумовно, що переважна більшість так званих захворювань пов'язана з тим, що професія фахівця ІТ-сфери «сидяча». Це сприяє варикозному розширенню вен нижніх кінцівок та тазу, що призводить до тромбофлебіту. Особливістю роботи є обмеженість рухів під час роботи на комп'ютері та перекладанні документації, яка супроводжуються увагою і зосередженістю та, як наслідок, - напруженням м'язів обличчя, зору, шиї та плечового поясу, спини. Тривала монотонна робота призводить до стомлення тіла, нервової системи й емоційного виснаження [4]. Негативними є умови нестачі кисню, недостатнє освітлення, різкі переходи від отримання зоровими аналізаторами інформації з екрану комп'ютера і, як наслідок, стомлення зору [4]. Специфікою роботи фахівців ІТ-професії є перебування у стані перенапруження нервової системи через високу відповідальність за звітність, інформаційне перенавантаження, перевтому, що зазвичай супроводжується роздратованістю, головним болем, зниженням захисних сил організму [1].

Окрім зазначеного, хворобою сучасної ділової людини, до якої теж належить майбутній ІТ-фахівець є «синдром менеджера», який проявляється у вигляді безсоння, вегето-дистонії, а в подальшому серцево-судинними розладами, а саме аритмією, тахікардією, екстрасистолією, гіпертензією, що обумовлено психічним перевантаженням, розумовою перевтомою, занедбанням основ здорового способу життя, постійними стресами в умовах конкуренції та прагненням до успіху і майже відсутністю особистого життя. Тому профілактику та попередження професійним захворювань треба проводити ще під час навчання у ВНЗ.

Цілісний підхід до вирішення проблеми здоров'язбереження та формування культури здорового способу життя виявляється у комплексному підході до формування культури здоров'язбереження як світоглядної орієнтації студента, об'єднанні зусиль викладачів з діяльністю студентського самоврядування, сім'єю, спортивними клубами, оздоровчими заходами. Формування високого рівня культури здоров'язбереження майбутніх фахівців можливе у спеціально створеному освітньому середовищі на основі принципів здоров'язберігаючих технологій.

Аналіз науково-педагогічної, методичної літератури дозволив виділити такі напрямки реалізації основний ідей здоров'язберігаючих технологій в освітньому процесі:

- державне регулювання та забезпечення реалізації концепцій здоров'язберігаючих технологій;

- організація навчально-виховного процесу у закладах освіти на принципах здоров'язбереження;

- формування культури здоров'язбереження молодої людини.

Розглянемо більш детально кожен із зазначений напрямків.

Очевидно, що основні цілі, завдання та способи реалізації ідей здоров'язбереження мають бути визначені на державному рівні. В європейських країнах ідеї здоров'язбереження нації давно активно застосовуються, натомість в Україні ця практика недостатньо використовується. Формування здорового способу життя через освіту виокремлено, як один із пріоритетних напрямків державної політики та розвитку освіти, а реалізація ідей здоров'язбереження відображається у низці провідних державних документах: Законі «Про загальну середню освіту», «Національній доктрині розвитку освіти», «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)».

Оскільки більшість свого часу молодь проводить в стінах начального закладу, де вона формується і розвивається як особистість, завданням вищого навчального закладу є створення здоров'язберігаючого середовища. Отже, провідну роль у забезпеченні реалізації в навчально-виховному процесі здоров'язберігаючих технологій відіграє діяльність закладу освіти. Правильно поставлена навчально-виховна робота сприяє виконанню завдань, поставлених державною перед освітою. Розглянемо основні шляхи діяльності освітнього закладу в контексті виконання завдань здоров'язбереження молоді.

1. Створення відповідно до санітарно-гігієнічних норм умов для навчання (потрібні гігієнічні умови в навчальних аудиторіях, відповідний рівень температури, свіжості повітря, освітлення класу і дошки, наявність/відсутність монотонних, неприємних звукових подразників тощо).

2. Створення атмосфери співтворчості «викладач-студент».

3. Співвідношення учбового навантаження та методів викладання з віковими та індивідуальними особливостями студентів, провадження роботи по зниженню учбових перевантажень, які приводять до стану перевтоми, до «навчальних стресів».

4. Застосування різних навчальних засобів, що сприяють покращенню психологічного стану студентів під час навчання: слухання музики (музико - терапія), використання засобів мультимедіа, аромотерапії, психологічного та енергетичного впливу кольору на організм людини для відновлення психічного здоров'я, зняття стресу, зниження дратівливості. Використання різних форм та методів навчання, спрямованих на формування у студентів власної здоров'язберігаючої позиції: бесіди, навчання дією, обговорення в групах, рольова гра, дискусія, семінар, студент як дослідник, оздоровчі моменти на занятті, фізкультхвилинки, заняття на свіжому повітрі.

5. Впровадження виховної роботи з попередження розповсюдження шкідливих звичок та залежностей, формування стійкої мотивації у студентів на здоров'язбереження, культивування еталону здорової, життєрадісної особистості, що реалізується через використання таких форм виховної роботи, як КВК, конкурси, оздоровчі лекції.

6. Забезпечення діяльності психологічних служб, основними завданнями яких є: проведення роботи з попередження патологічних порушень, безпосередньо пов'язаних з навчальним процесом; аналіз і корекція фізичного і психічного здоров'я; визначення рівня зрілості; діагностика особливостей інтелектуального розвитку, психоемоційного стану, стомлюваності, психологічної адаптації, «зон ризику»; складання корекційно-розвиваючих програм; робота кабінету психологічного розвантаження; визначення оптимального психофізичного режиму учбової діяльності; вирішення конкретних проблем навчання, поведінки або психічного самопочуття; проведення консультацій на прохання викладачів, кураторів навчальних груп, батьків; посередництво в конфліктах і переговорах; участь у роботі медико - психолого-педагогічної комісії; скерування студентів до лікарів-спеціалістів.

7. Правильна організація фізичної активності студентів: залучення студентів до занять у спортивних секціях (атлетичної гімнастики, аеробіки), групах здоров'я, індивідуальних самостійних заняттях, створення груп медитацій, запровадження курсу «Культура здоров'язбереження», участь у фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходах. Майбутній фахівець повинен озброїтися комплексом нескладних фізичних вправ, які можна виконувати щоденно з метою попередження професійних захворювань у майбутній діяльності. Цей комплекс має складатися з професійно -прикладних вправ, які покращують функціональний стан організму, підтримують високий рівень працездатності і збереження здоров'я. Так, у процесі підготовки ІТ- фахівців, зазначає В. Волков, найбільша увага повинна приділятися відновлювальній гімнастиці, психо-м'язовій регуляції, спортивним іграм, комплексам відновлювальних вправ локальної дії. Для спеціалістів них з першого курсу важливо найбільшу увагу приділяти розвитку в них м'язів шиї, плечового поясу та спини, виконувати вправи для зміцнення зорового аналізатору [4]. Тобто рухова активність майбутніх ІТ-фахівців повинна враховувати їхні професійні функціональні особливості та сприяти поліпшенню координації рухів, сенсорної чутливості.

8. Організація здоров'язберігаючої самостійної роботи студентів, самоврядувальна діяльність студентів як форма організації їхньої життєдіяльності, що передбачає надання прав і свобод студентам, делегування обраним колективом особам права планувати суспільну здоров'язберігаючу життєдіяльність, оцінювати якість їх виконання.

9. Активне дозвілля, пропагування різних видів спорту, таких як туризм, альпінізм, скелелазіння, спортивне орієнтування, плавання, які є професійно важливими для майбутніх ІТ-фахівців в плані загартування організму та попередження розвитку професійних хвороб.

10. Створення умов для нормального проживання у гуртожитках: контроль адміністрації за санітарно-гігієнічними станом гуртожитків, за режимом проживання та відпочинку студентів, перешкоджання паління та вживання спиртних напоїв у стінах гуртожитків, пропаганда здорового способу життя.

Зрозуміло, що однією із важливих ролей у процесі виконання основних завдань здоров'язберігаючих технологій виконує педагог. Тож необхідно так організувати навчальний процес, щоб кожен викладач на кожному занятті не тільки сприяв збереженню здоров'я студентів, але й формував його. А для цього він має максимально розкрити свої педагогічні можливості в аспекті здоров'язбереження, знати теоретичні основи здоров'язберігаючої педагогіки і вміти впроваджувати їх у навчальний процес [8].

Формувати культуру здоров'язбереження як світоглядну орієнтацію майбутніх фахівців необхідно через спектр соціально -гуманітарних дисциплін, а саме через інтеграцію знань не лише з фізичного виховання, а й з педагогіки, психології, культурології, безпеки життєдіяльності, основ охорони праці, основ медичних знань. Тому саме викладачі окреслених дисциплін мають знайти такі слова, що западали б глибоко у свідомість, були переконливими для людини та розробити такі заходи, які б сприяли формуванню здорового способу життя майбутнього фахівця [1].

Нагадаємо, що одним із напрямків реалізації ідей здоров'язберігаючих технологій є формування особистісної здоров'язберігаючої позиції студента. На нашу думку, процес формування зазначеної культури студентів у структур і цілісного навчально-виховного процесу ВНЗ відбувається завдяки тому, що вони накопичують знання щодо здоров'язбереження та коригують свою поведінку відповідно до цих знань, окрім цього виробляються відповідні якості, що впливають на їхнє мислення, свідомість, світогляд (особистісні ідеали, соціальні принципи, норми та індивідуальні прагнення).

Формування культури здоров'я молоді відбувається через формування здоров'язбережувального світогляду (культура планування сім'ї, виробничих, побутових і сімейних взаємин, статевих стосунків, домедичної допомоги в разі нещасних випадків, техніки безпеки під час життєдіяльності, запобігання шкідливих звичок), профілактику професійних захворювань [5].

Необхідно спонукати самих студентів до різних видів оздоровлення, оскільки багато з них вважають, що турбота про їх здоров'я входить у компетенцію медиків. Але діюча система медицини сконцентрована на хворобах, а не на здоров'ї. Основними напрямками виховної роботи, що забезпечують вплив на формування культури здоров'язбереження молодої людини є:

- вплив свідомості студента (проведення бесід, лекцій, диспутів);

- формування його емоційно-чуттєвої сфери (виховні години, конкурси, КВК);

- вироблення корисних звичок здоров'язбереження, нагромадження студентами досвіду здоров'язберігаючої поведінки (організація щоденних «фізкультхвилинок», спортивних естафет, загартовування, дотримання санітарно-гігієнічних норм) [8].

Основними критеріями сформованої здоров'язберігаючої позиції молодої людини є обізнаність у проблемах здоров'язбереження, що виявляється в умінні, звичці та самостійності виконання оздоровчих заходів; переконаність у необхідності саморозвитку та самовдосконалення власної культури здоров'язбереження як світоглядної орієнтації; наявність інтересу до вивчення питань здоров'язбереження, потреба в поглибленні знань; усвідомлення ролі власного способу життя у збереженні здоров'я; рівень знань з основ профілактики захворювань, здоров'язберігаючих технологій та оздоровчих заходів; уміння розробляти індивідуальну оздоровчу систему; організація щоденної самостійної здоров'язберігаючої діяльності.

Висновки

Отже, проблема забезпечення здоров'язберігаючого освітнього середовища є однією з пріоритетних в контексті формування майбутнього ІТ-фахівця і має визначальний вплив на навчально-виховний процес підготовки молоді. Реалізація основних ідей здоров'язберегіаючих технологій є запорукою формування здорової нації, яка спроможна творити нове, ефективне майбутнє.

Подальшими напрямками досліджень є вивчення видової та типової класифікації здоров'язберігаючих технологій, визначення педагогічних умов та їх забезпечення у навчальному процесі.

Література

1. Башавець Н.А. Проблеми формування культури здоров'язбереження як світоглядної орієнтації майбутніх фахівців економічного профілю. IV Міжнародна науково-практична конференція "Альянс наук: вчений - вченому": збірник наукових праць. Том 5. Дніпропетровськ: ПДАБА, 2009. С. 3 - 6.

2. Вайнер Е.Н. Формування здоров'язберігаючого середовища в системі загальної освіти. Валеологія. 2004. №1. С.21 - 26.

3. Ващенко О. Здоров'язберігаючі технології в загальноосвітніх навчальних закладах. Директор школи. 2006. № 20. С. 12.

4. Волков В.Л. Основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентської молоді. Київ: Знання України, 2004. 82 с.

5. Горащук В.П. Теоретичні та методологічні засади формування культури здоров'я школярів: Дис... докт. пед. наук: 13.00.01. Харків, 2004. 419 с.

6. Завидівська Н.Н. Професійно-прикладні основи формування здорового способу життя студентів вищих навчальних закладів економічного профілю. Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. 2002. № 1. С. 152 - 157.

7. Науменко Ю.В. Здоров'язберігаюча діяльність школи. Педагогіка. 2005. №6. С.37 - 44.

8. Семченко Н.О. Впровадження ідей здоров'язберігаючої педагогіки у навчально - виховний процес ВНЗ. Проблеми фізичного виховання і спорту. 2010. № 11. С.113 - 116.

References

1. Bashavets N.A. (2009). Problemy formuvannia kultury zdoroviazberezhennia yak svitohliadnoi oriientatsii maibutnikh fakhivtsiv ekonomichnoho profiliu. [Problems of forming a culture of health conservation as a worldview orientation of future economic specialists]. IV Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia "Alians nauk: vchenyi - vchenomu": zbirnyk naukovykhprats. Tom 5. Dnipropetrovsk: PDABA. 3 - 6 [in Ukrainian].

2. Vainer E.N. (2004). Formuvannia zdoroviazberihaiuchoho seredovyshcha v systemi zahalnoi osvity. [Formation of a health-preserving environment in the general education system]. Valeolohiia. №1. 21 - 26 [in Ukrainian].

3. Vashchenko O. (2006). Zdorov'iazberihaiuchi tekhnolohii v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh. [Health-saving technologies in secondary schools]. Dyrektorshkoly. № 20. 12 [in Ukrainian].

4. Volkov V.L. (2004). Osnovy profesiino-prykladnoi fizychnoi pidhotovky studentskoi molodi. [Fundamentals of professional and applied physical training of students]. Kyiv: Znannia Ukrainy. 82 [in Ukrainian].

5. Horashchuk V.P. (2004). Teoretychni ta metodolohichni zasady formuvannia kultury zdorovia shkoliariv. [Theoretical and methodological foundations for the formation of schoolchildren's health culture]. Dys... dokt. ped. nauk: 13.00.01. Kharkiv. 419 [ in Ukrainian].

6. Zavydivska N.N. (2002). Profesiino-prykladni osnovy formuvannia zdorovoho sposobu zhyttia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv ekonomichnoho profiliu. [Professional and applied bases of forming a healthy lifestyle for students of higher educational institutions of economic profile]. Pedahohika i psykholohiia profesiinoi osvity: Naukovo-metodychnyi zhurnal. № 1. 152 - 157 [in Ukrainian].

7. Naumenko Yu.V. (2005). Zdoroviazberihaiucha diialnist shkoly. [Health-promoting activities of the school]. Pedahohika. №6. 37 - 44 [in Ukrainian].

8. Semchenko N.O. (2010) Vprovadzhennia idei zdoroviazberihaiuchoi pedahohiky u navchalno-vykhovnyi protses VNZ. [Implementation of health-preserving pedagogy ideas in the educational process of universities]. Problemy fizychnoho vykhovannia i sportu. № 11. 113 - 116 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru