Соціальна компонента як основа формування структури невербального інтелекту дошкільників з кохлеарними імплантати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України

Соціальна компонента як основа формування структури невербального інтелекту дошкільників з кохлеарними імплантати

Колбасова Христина Василівна аспірантка

м. Київ



Анотація

У статті охарактеризовано роль соціальної складової, що включає батьківський та освітній простір, у формуванні структури невербаль - ного інтелекту дошкільників з кохлеарними імплантами. Обґрунтовано важливість розвитку невербальних здібностей у дітей з порушеннями слуху. Розглянуто специфіку впливу батьків на формування невербального інтелекту. Окреслено їх роль у створенні сприятливого емоційного середовища, забезпеченні емоційної підтримки та залученні дитини до різноманітних видів діяльності, що стимулюють розвиток невербальних навичок. Автором доведено важливість батьківської уваги та розуміння особливостей дитини з порушеннями слуху для ефективного формування її невербальних здібностей.

Другою компонентою соціальної складової автором розглянуто освітній простір. Проаналізовано значення освітнього простору для розвитку невербального інтелекту дошкільників з кохлеарними імплантами. Розглянуто роль освітян у створенні сприятливих умов для ефективної соціалізації дітей з кохлеарними імплантами, використання спеціальних методик, спрямованих на формування комунікативних навичок, розуміння емоційних станів та невербальних сигналів. Обґрунтовано необхідність фахової підготовки педагогів для роботи з дітьми з особливими потребами.

Акцентовано увагу на необхідності тісної взаємодії між батьками та освітянами для гармонійного формування невербального інтелекту у дошкільників з кохлеарними імплантами. Обґрунтовано важливість обміну інформацією щодо індивідуальних особливостей дитини, її сильних сторін та потреб, спільного визначення цілей та методів роботи, а також передбаченої підтримки дитини в різних сферах життєдіяльності. Розглянуто форми співпраці, такі як спільні заходи, консультації, обмін досвідом та практиками.

Проаналізовано та зпрогнозовано на майбутнє перспективи подальших досліджень, спрямованих на розробку конкретних методик та програм для оптимізації процесу розвитку невербальних здібностей у дітей з кохлеарними імплантами в дошкільному віці на основі ефективної взаємодії соціальної компоненти. Обґрунтовано необхідність створення комплексної системи супроводу дошкільників з кохлеарними імплантами, що поєднує зусилля батьків, освітян, фахівців та залучення ресурсів освітнього середовища.

Ключові слова: соціальна складова, невербальний інтелект, інклюзивне навчання, раннє втручання, кохлеарні імпланти.



Abstract

Kolbasova Khrystyna Vasylivna post-graduate student, Mykola Yarmachenko Institute of special pedagogy and psychology of the National academy of pedagogical sciences of Ukraine, Kyiv

THE SOCIAL COMPONENT AS THE BASIS OF THE FORMATION OF THE STRUCTURE OF NONVERBAL INTELLIGENCE OF PRESCHOOL CHILDREN WITH COCHLEAR IMPLANTS

The article describes the role of the social component, including parental and educational space, in the formation of the structure of nonverbal intelligence of preschoolers with cochlear implants. The importance of developing nonverbal abilities in children with hearing impairments is substantiated. The specifics of parents' influence on the formation of nonverbal intelligence are considered. Their role in creating a favorable emotional environment, providing emotional support and involving the child in various activities that stimulate the development of nonverbal skills is outlined. The author proves the importance of parental attention and understanding of the characteristics of a child with hearing impairment for the effective formation of his or her nonverbal abilities.

The author considers the educational space as the second component of the social component. The importance of educational space for the development of nonverbal intelligence of preschoolers with cochlear implants is analyzed. The role of educators in creating favorable conditions for the effective socialization of children with cochlear implants, the use of special techniques aimed at developing communication skills, understanding emotional states and nonverbal signals is considered. The need for professional training of teachers to work with children with special needs is substantiated.

Attention is focused on the need for close interaction between parents and educators for the harmonious formation of nonverbal intelligence in preschoolers with cochlear implants. The importance of exchanging information about the child's individual characteristics, strengths and needs, jointly defining goals and methods of work, as well as the support provided for the child in various spheres of life is substantiated. The forms of cooperation, such as joint events, consultations, exchange of experience and practices, are considered.

The prospects for further research aimed at developing specific methods and programs to optimize the development of nonverbal abilities in children with cochlear implants in preschool age based on the effective interaction of the social component are analyzed and predicted for the future. The necessity of creating a comprehensive system of support for preschoolers with cochlear implants, combining the efforts of parents, educators, specialists and attracting resources of the educational environment, is substantiated.

Keywords: social component, nonverbal intelligence, inclusive education, early intervention, cochlear implants.



Постановка проблеми

Формування невербального інтелекту у дітей дошкільного віку є важливим аспектом їх загального розвитку, особливо для дітей з кохлеарними імплантами, оскільки він є ключовим для їхньої успішної комунікації, соціальної інтеграції та адаптації в оточуючому середовищі. Невербальні навички включають здатність до розуміння та вираження емоцій, соціальну взаємодію, розпізнавання об'єктів та просторову орієнтацію, що є основоположними для успішної адаптації та інтеграції в суспільство. Для дітей з порушеннями слуху, які використовують кохлеарні імпланти, ці аспекти мають особливе значення, оскільки їхній вербальний розвиток може бути атиповий у порівнянні з нормально чуючими однолітками.

Важливою складовою розвитку невербального інтелекту є соціальна компонента, яка включає вплив батьківського середовища та освітнього простору. Вплив батьківського середовища полягає у створенні підтримуючої та стимулюючої атмосфери для розвитку дитини, а освітній простір забезпечує структуру та ресурси для соціалізації та навчання. Сучасні дослідження О. Вовченко, В. Жук, С. Литовченко, В. Шевченко підтверджують, що ці два фактори відіграють вирішальну роль у формуванні когнітивних та емоційних навичок дітей з порушеннями слуху, включаючи тих, хто використовує кохлеарні імпланти. Науковці звертали увагу на те, що соціальні взаємодії з однолітками і дорослими є важливими для розвитку невербальних навичок і когнітивних здібностей у цих дітей. У своїх роботах вони підкреслювали, що соціальні контакти та якість комунікації можуть значно впливати на успішність адаптації дітей з кохлеарними імплантами в соціальне середовище [2, 5, 11].

Дослідження Т. Жук, Д. Ілляшенко, Т. Каменщук, А. Обухівської, Г. Якимчук також вказують на те, що інтенсивність та якість соціальної взаємодії впливають на розвиток невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами. Вчені стверджують, що активна участь дітей у групових іграх, спільних проектах та інших формах колективної діяльності сприяє покращенню їхніх невербальних навичок та соціальної адаптації [4].

Дошкільний вік є важливим етапом у розвитку дитини, коли формуються базові навички комунікації та пізнання світу. У цей період діти найбільш сприйнятливі до навчання та розвитку через взаємодію з оточуючими. Саме тому дослідники акцентують увагу на цьому віковому проміжку.

Соціальна взаємодія у дошкільному віці впливає на різні аспекти невербального інтелекту, включаючи здатність до розпізнавання емоцій, невербальну комунікацію, просторове мислення та інші когнітивні функції [1]. Важливо відзначити, що батьки відіграють центральну роль у розвитку цих навичок. Вони є першими наставниками дитини, які через щоденну взаємодію та емоційну підтримку допомагають дитині зрозуміти навколишній світ. Взаємодія батьків з дитиною з кохлеарним імплантом може включати в себе спеціальні ігри, різні невербальні засоби комунікації, що сприяють розвитку її когнітивних здібностей [10].

Одночасно, освітній простір, зокрема дошкільні навчальні заклади, забезпечують структуровані умови для соціальної взаємодії та навчання. Важливим є те, щоб освітяни мали відповідну підготовку та розуміння специфіки розвитку дітей з кохлеарними імплантами. Вони повинні використовувати адаптовані методики навчання, які враховують потреби цих дітей, та створювати інклюзивне середовище, де діти можуть активно взаємодіяти з однолітками. Освітні програми повинні включати елементи соціально-емоційного навчання, які допомагають дітям розвивати навички емоційного самовираження, емпатії та співпраці.

Науковці, такі як, В. Жук, В. Литвинова, С. Литовченко, К. Луцько також наголошують на важливості інтеграції дітей з кохлеарними імплантами в освітні середовища, що підтримують їхній розвиток. Вчені стверджують, що створення спеціалізованих програм і адаптованих підходів до навчання сприяє кращій соціалізації та розвитку когнітивних навичок у цих дітей [12, 13].

Не менш важливою є підтримка соціальної компоненти через спеціальні програми та ресурси, що надаються батькам та освітянам. Інформаційні та навчальні ресурси, семінари та тренінги можуть допомогти батькам та освітянам краще розуміти потреби дітей з кохлеарними імплантами та ефективно підтримувати їхній розвиток. Наприклад, тренінги, що навчають батьків технікам невербальної комунікації, можуть значно підвищити ефективність взаємодії з дитиною та сприяти її когнітивному розвитку.

Теоретичне вивчення наукового питання дало можливість зробити висновок, що соціальна компонента є ключовою у процесі формування структури невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами. Водночас, потребує подальшого вивчення питання про те, як саме різні аспекти соціальної взаємодії впливають на розвиток невербальних навичок.

Таким чином, головною проблемою дослідження є визначення ефективних підходів та методів, що сприяють оптимальному розвитку невербального інтелекту у дітей дошкільного віку з кохлеарними імплантами через соціальну компоненту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема формування структури невербального інтелекту у дітей дошкільного віку з кохлеарними імплантами привертає все більше уваги науковців як в Україні, так і за кордоном. Дослідники C. Adams, C. Caverly, N. Mellon, C. Mitchell, M. Ouellette, S. Wilson зосереджують увагу на різних аспектах цієї проблеми, включаючи роль соціальної взаємодії, вплив батьківського середовища та освітнього простору, а також ефективність різних підходів і методів корекційної роботи.

Українські науковці активно досліджують специфіку розвитку дітей з порушеннями слуху. Так, роботи Н. Адамюк, О. Вовченко, О. Горова, В. Жук, А. Замша, О. Круглик, С. Кульбіда, О. Молоч, В. Шевченко, Л. Юхименко присвячені вивченню когнітивного та емоційного розвитку дітей з кохлеарними імплантами. Вони підкреслюють важливість індивідуального підходу до кожної дитини, врахування її унікальних особливостей і потреб, а також необхідність створення інклюзивного середовища в дошкільних навчальних закладах [2, 8, 9, 10].

Зокрема, С. Литовченко в своїх роботах наголошує на важливості раннього втручання та системної роботи з батьками дітей з порушенням слуху, зокрема тих, хто має кохлеарні імпланти. Вона стверджує, що батьки відіграють ключову роль у стимулюванні розвитку навичок через активну участь у житті дитини, використання спеціальних ігрових та навчальних методик. Науковець, акцентує увагу на необхідності адаптації освітніх програм для дітей з порушеннями слуху. С. Литовченко досліджує, як різні методи навчання можуть сприяти розвитку соціальних навичок у таких дітей. Її дослідження показують, що інтеграція дітей з кохлеарними імплантами у загальноосвітні групи має позитивний вплив на їхню соціалізацію та емоційний розвиток [11].

Одна із сучасних дослідниць у цій галузі є T. Ratnawulan, яка досліджує розвиток дітей з порушеннями слуху, включаючи тих, хто використовує кохлеарні імпланти. Науковиця у своїх роботах наголошує на важливості соціальних взаємодій з однолітками і дорослими для розвитку невербальних навичок і когнітивних здібностей у досліджуваних дітей. Вона підкреслює, що багатство соціальних контактів та якість комунікації можуть значно впливати на успішність адаптації дітей з кохлеарними імплантами в соціальне середовище [22].

Американські дослідники D. Gooch, C. Norbury, C. Wray у цій галузі, зосереджуються на вивченні впливу різних освітніх підходів на розвиток дітей з кохлеарними імплантами. Вони підкреслюють, що ефективна освіта повинна враховувати потреби таких дітей, включати адаптовані навчальні матеріали та методики, що сприяють розвитку як вербальних, так і невербальних навичок. Науковці також звертають увагу на важливість підготовки педагогів до роботи з дітьми з порушеннями слуху, що дозволить створити інклюзивне та підтримуюче навчальне середовище [21].

Вчені C. Adams, C. Caverly, N. Mellon, C. Mitchell, M. Ouellette, S. Wilson проаналізувавши, як інтенсивність та якість соціальної взаємодії впливають на розвиток дітей з кохлеарними імплантами, дійшли висновку, що активна участь дітей у групових іграх, спільних проектах та інших формах колективної діяльності сприяє покращенню їхніх невербальних навичок та соціальної адаптації [24].

Колектив авторів M. Ganc, J. Kobosko, W. Jedrzejczak, J. Gruba, H. Skarzynski в своїх роботах акцентують увагу на важливості інтеграції дітей з кохлеарними імплантами в освітні середовища, що підтримують їхній розвиток. Вони стверджують, що створення спеціалізованих програм і адаптованих підходів до навчання сприяє кращій соціалізації та розвитку когнітивних навичок у цих дітей. Їх дослідження показують, що підтримка з боку педагогів та однолітків є важливою для успішної інтеграції дітей з кохлеарними імплантами у звичайні освітні установи [17].

Італійські вчені A. Parola, D. Hilviu,. S. Vivaldo, A. Marini, D. Diego, P. Consolino, F. Bosco підтримуючі подібні думки зазначали про вплив батьківського середовища на розвиток невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами. У роботах науковці підкреслюють, що підтримка і стимулювання з боку батьків є ключовими факторами у розвитку когнітивних та емоційних навичок у таких дітей. Автори рекомендують активне залучення батьків до процесу навчання і розвитку, використання спеціальних ігрових методик і тренінгів для покращення невербальних навичок дітей [20].

Таким чином, аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про значний інтерес наукової спільноти до проблеми формування невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами. Дослідники з різних країн наголошують на важливості соціальної компоненти, яка включає вплив батьківського середовища та освітнього простору, для розвитку когнітивних та емоційних навичок у таких дітей. Результати цих досліджень підтверджують, що ефективна соціальна взаємодія, підтримка з боку батьків та педагогів, а також адаптовані освітні програми є ключовими факторами, що сприяють успішному розвитку невербального інтелекту та соціальної адаптації дітей з кохлеарними імплантами.

Метою статті є дослідження та визначення ролі соціальної компоненти, яка включає вплив батьківського середовища та освітнього простору, у формуванні структури невербального інтелекту дітей дошкільного віку з кохлеарними імплантами. Мету конкретизують такі завдання:

Аналіз існуючих наукових досліджень щодо впливу соціальної взаємодії на розвиток невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами.

Визначення ключових аспектів соціальної взаємодії, що впливають на розвиток невербальних навичок у дошкільників з кохлеарними імплантами.

Вивчення впливу батьківського середовища на розвиток невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами.

Оцінка ефективності освітнього простору в стимулюванні розвитку невербальних навичок у дітей з кохлеарними імплантами.

Розробка науково обґрунтованих рекомендацій для освітян та батьків щодо оптимізації соціальної взаємодії для сприяння розвитку невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами.

Дослідження спрямовано на підвищення якості життя та соціальної адаптації дітей з кохлеарними імплантами через розвиток їхніх невербальних навичок за допомогою оптимізації соціальної компоненти, зокрема батьківського впливу та освітнього середовища.



Виклад основного матеріалу

Невербальний інтелект є важливою складовою когнітивного розвитку дітей, особливо для тих, які мають порушення слуху і використовують кохлеарні імпланти. Невербальні навички включають здатність до розуміння та вираження емоцій, розпізнавання об'єктів, просторове мислення та інші когнітивні функції, що є основоположними для соціалізації та успішної адаптації дитини в суспільстві. У цьому контексті роль соціальної компоненти, яка охоплює батьківське середовище та освітній простір, є ключовою для формування структури невербального інтелекту дітей з кохлеарними імплантами.

Соціальна взаємодія є важливою для розвитку невербального інтелекту у дітей. Для дітей з кохлеарними імплантами, які можуть мати обмеження у вербальній комунікації, соціальні взаємодії стають ще більш значущими. Дослідники, такі як M. Ganc, T. Ratnawulan, S. Wilson, О. Вовченко, В. Жук, О. Круглик, О. Молоч, В. Шевченко, підкреслюють, що багатогранність соціальних контактів та якість комунікації можуть значно впливати на розвиток когнітивних здібностей і соціальної адаптації дітей з кохлеарними імплантами [2, 3, 9, 22, 24].

Соціальна взаємодія з однолітками і дорослими сприяє розвитку таких важливих невербальних навичок, як розпізнавання та інтерпретація емоцій, розвиток емпатії, навички кооперації та просторове мислення. Наприклад, участь у групових іграх та спільних проектах дозволяє дітям навчитися розуміти невербальні сигнали, такі як міміка і жести, що є основоположними для ефективної комунікації [15, 16].

Таким чином емоційний розвиток дітей з кохлеарними імплантами також залежить від соціальної взаємодії. Діти навчаються виражати власні емоції, розпізнавати емоції інших людей та адекватно реагувати на них через взаємодію з батьками, педагогами та однолітками [1, 6].

Емоційна підтримка з боку батьків також є важливою для розвитку соціальних навичок у дітей з кохлеарними імплантами. Діти, які отримують достатньо емоційної підтримки та уваги з боку батьків, зазвичай краще адаптуються в соціальному середовищі та мають вищий рівень емоційної компетентності. K. Sevgi, E. Yucel у своїх дослідженнях підкреслюють, що емоційна підтримка з боку батьків є головним фактором у розвитку невербальних навичок у дітей з порушеннями слуху [23].

У цьому контексті важливо розглянути не лише роль батьків, але й вплив освітнього простору на розвиток невербального інтелекту дітей з кохлеарними імплантами. Освітній простір, зокрема дошкільні навчальні заклади, відіграє важливу роль у формуванні необхідних соціальних і когнітивних навичок.

Створення сприятливого середовища, яке стимулює соціальну взаємодію та надає можливості для розвитку когнітивних та емоційних навичок, є необхід - ною умовою для всебічного розвитку дітей з кохлеарними імплантами [7, 14].

Середовище дошкільних навчальних закладів має бути адаптованим до потреб таких дітей, забезпечуючи їм комфортні умови для навчання та спілкування з однолітками. Інтерактивні методики навчання, використання спеціальних дидактичних матеріалів та підтримка з боку освітян сприяють розвитку невербального інтелекту.

Підготовка освітян до роботи з дітьми з порушеннями слуху також є важливим аспектом створення ефективного освітнього простору. Вони повинні володіти спеціальними знаннями та навичками, щоб забезпечити адаптоване навчання для таких дітей. M. Ganc, J. Kobosko, О. Вовченко, В. Жук, С. Литовченко, підкреслюють, що ефективна освіта повинна враховувати потреби дітей з кохлеарними імплантами, включати адаптовані навчальні матеріали та методики, що сприяють розвитку як вербальних, так і невербальних навичок [2, 5, 17].

Одним з важливих чинників корекційної роботи з дітьми з кохлеарними імплантами є використання спеціалізованих підходів та методів, які сприяють розвитку невербального інтелекту. Ці підходи включають інтерактивні ігри, мультимедійні ресурси, а також спеціально розроблені навчальні програми.

Інтерактивні ігри є ефективним інструментом для розвитку невербальних навичок у дітей з кохлеарними імплантами. Такі ігри можуть включати розпізнавання форм, кольорів, розмірів, а також розвиток просторового мислення і координації.

Мультимедійні ресурси також можуть бути корисними для розвитку невербального інтелекту. Використання аудіовізуальних матеріалів дозволяє дітям з кохлеарними імплантами краще зрозуміти невербальні сигнали, такі як міміка і жести. Дослідження показують, що мультимедійні ресурси можуть підвищити мотивацію дітей до навчання та покращити їхні когнітивні здібності.

Спеціально розроблені навчальні програми, які враховують специфічні потреби дітей з кохлеарними імплантами, можуть значно сприяти їхньому розвитку. Такі програми повинні включати елементи соціально-емоційного навчання, які допомагають дітям розвивати навички емоційного самовира - ження, емпатії та співпраці.

На основі проведених досліджень можна розробити низку практичних рекомендацій для батьків та освітян, які працюють з дітьми з кохлеарними імплантами. Ці рекомендації допоможуть оптимізувати соціальну взаємодію та сприяти розвитку невербального інтелекту у таких дітей .

Рекомендації для батьків:

Активна участь у житті дитини: батьки повинні активно брати участь у житті дитини, використовуючи спеціальні ігрові та навчальні методики для стимулювання розвитку невербальних навичок.

Емоційна підтримка: важливо надавати дитині достатню емоційну підтримку, допомагаючи їй виражати власні емоції та розпізнавати емоції інших людей.

Розвиток соціальних навичок: необхідно сприяти соціалізації дитини, залучаючи її до групових ігор, спільного проведення часу та інших форм колективної діяльності.

Використання мультимедійних ресурсів: використання аудіовізуальних матеріалів може допомогти дитині краще зрозуміти невербальні сигнали та підвищити її мотивацію до навчання.

Рекомендації для освітян:

Адаптація освітніх програм: необхіднісь адаптувати освітні програ- ми для дітей з кохлеарними імплантами, враховуючи потреби та можливості.

Інтерактивні методики навчання: використання інтерактивних ігор та мультимедійних ресурсів може сприяти розвитку невербальних навичок у дітей.

Соціально-емоційне навчання: включення елементів соціально-емоційного навчання у навчальні програми допоможе дітям розвивати навички емоційного самовираження, емпатії та співпраці.



Висновки

Формування структури невербального інтелекту у дітей дошкільного віку з кохлеарними імплантами є комплексним процесом, який значною мірою залежить від соціальної компоненти, включаючи батьківське середовище та освітній простір. Проведене дослідження дозволяє зробити кілька ключових висновків:

соціальна взаємодія є важливою для розвитку невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами;

батьки відіграють ключову роль у розвитку невербального інтелекту дітей з кохлеарними імплантами (активна участь батьків у житті дитини, використання спеціальних навчальних методик та надання емоційної підтримки сприяють покращенню когнітивних та соціальних навичок);

освітній простір, зокрема дошкільні навчальні заклади, повинні бути адаптовані до потреб дітей з кохлеарними імплантами (адаптація освітніх програм, використання інтерактивних методик та фахова підготовка педагогів є необхідними умовами для успішного розвитку невербальних навичок);

для батьків та освітян мають бути розроблені практичні рекомендації, які включають активну участь у житті дитини, надання емоційної підтримки, використання інтерактивних ігор та мультимедійних ресурсів, а також адаптацію освітніх програм і підготовку педагогів (дані рекомендації допоможуть оптимізувати соціальну взаємодію та сприяти розвитку невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами).

Від так, оптимізація соціальної компоненти, яка включає батьківський та освітній простір, є ключовою умовою для успішного розвитку неверба - льного інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами. Впровадження науково обґрунтованих рекомендацій і адаптованих педагогічних підходів сприятиме підвищенню якості життя та соціальної адаптації цих дітей, забезпечуючи їх повноцінний когнітивний та емоційний розвиток.

У підсумку, перспективи подальших розвідок у напрямі дослідження формування невербального інтелекту у дітей з кохлеарними імплантами є надзвичайно широкими і різноманітними. Одним із важливих напрямів є розробка спеціалізованих методик та програм навчання, орієнтованих на розвиток невербальних здібностей, що враховують індивідуальні потреби дітей. Ці методики повинні сприяти розвитку когнітивних та емоційних навичок через інтерактивні та мультимедійні підходи.

Важливим є також вивчення ефективності інтеграційних підходів у навчанні, які включають аналіз соціальної взаємодії з однолітками, вплив на емоційний та когнітивний розвиток, а також адаптацію освітніх програм. Особлива увага повинна приділятися підготовці та підвищенню кваліфікації освітян для роботи з дітьми з кохлеарними імплантами. Це включає навчання спеціалізованим методикам, технікам роботи з невербальними сигналами та емоційною підтримкою, а також розвиток навичок адаптації навчальних матеріалів. Подальші дослідження повинні також детально вивчати роль батьків у розвитку невербального інтелекту дітей з кохлеарними імплантами, аналізуючи різні стилі виховання, емоційну підтримку та участь батьків у навчальних і позашкільних заходах. Міждисциплінарні дослідження, що поєднують знання з психології та педагогіки, що дозволять створити комплексну систему супроводу дітей з кохлеарними імплантами, враховуючи всі аспекти їх розвитку. невербальний інтелект навичка освітній

Перспективним є також створення системи супроводу та підтримки, яка об'єднує зусилля батьків та педагогів включаючи консультування, спеціалізовані програми навчання, психологічну підтримку та використання ресурсів освітнього середовища. Дослідження, спрямовані на аналіз довгострокових результатів розвитку дітей з кохлеарними імплантами, є важливими для розуміння ефективності існуючих методик та програм, включаючи моніторинг розвитку когнітивних і соціальних навичок дітей протягом їхнього навчання в дошкільних закладах та в подальшому житті. Необхідно також розвивати механізми тісної взаємодії між батьками та освітянами, включаючи спільні заходи, консультації та обмін досвідом, що сприятиме гармонійному формуванню невербального інтелекту у дошкільників з кохлеарними імплантами та забезпечить ефективну підтримку дитини в різних сферах її життєдіяльності. Загалом, перспективи подальших розвідок у цьому напрямі є надзвичайно широкими та багатогранними, відкриваючи нові можливості для покращення якості життя дітей з кохлеарними імплантами та їхньої повноцінної інтеграції у соціум.



Література

1. Борисенко К., Бадер С. Особливості розвитку емоційного інтелекту дітей старшого дошкільного віку. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. 1(48). С. 48-52.

2. Вовченко О. Програма психологічної діагностики та корекції емоційного інтелекту дітей раннього та дошкільного віку. Інститут спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України. Електронне видання. 2023. 85 с.

3. Жук В. Слухоорієнтовані технології розвитку словесного мовлення дітей з кохлеарними імплантами. Особлива дитина: навчання і виховання. 2023. 110(2). С. 129-148.

4. Жук Т., Ілляшенко Т., Каменщук Т. Психолого-педагогічні засади технологій супроводу дітей з особливими освітніми потребами у процесі їх соціальної інтеграції. Монографія. Київ: Ніка-Центр, 2020. 113 с.

5. Жук В., Литвинова В., Литовченко С. Педагогічна підтримка дітей раннього та дошкільного віку з порушеннями слуху та їхніх батьків в умовах воєнного стану. Навчально-методичний посібник. Київ, 2023. 123 с.

6. Іващенко А. Специфіка розвитку емоційного інтелекту у дітей дошкільного віку. In The 4th International scientific and practical conference «The world of modern technologies and inventions». Vienna, Austria. 10-13 оСоЬег 2023. Р. 236-239.

7. Козинець О., Линдіна Є. Труднощі у навчанні та соціалізації дітей з порушенням зору, слуху та інтелекту. Європейські практики інклюзивної освіти: збірник тез доповідей Міжнародноїнауковопрактичноїконференції. Київ. 12 травня 2022 року. С. 100-105.

8. Компанець Н. Розвиток та формування емоційно-вольової сфери у дітей дошкільного віку. Науково-методичний посібник. Київ: Актуальна освіта, 2023. 42 с.

9. Круглик О. Формування міжособистісних стосунків у дітей з порушенням слуху в пізнавальній діяльності. Актуальні питання корекційної світи. Збір. наук. праць. № 16, т.2. 2020. С. 111-122.

10. Кульбіда С., Адамюк Н., Горова О. Комунікативна доступність освітнього середовища для осіб з порушеннями слуху в умовах сучасних викликів. Науково-методичний посібник у двох частинах. Київ: ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2023. 148 с.

11. Литовченко С. Діти з порушеннями слуху раннього та дошкільного віку: навчання та супровід. Монографія. Київ: ФОП Симоненко О. І., 2020. 356 с.

12. Литовченко С., Жук В., Литвинова В. Новий формат освітнього середовища: діти з порушеннями слуху в дошкіллі. Навчально-методичний посібник. Київ: ФОП Симоненко О. І., 2019. 280 с.

13. Луцько К. Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушенням слуху (глухі, зі зниженим слухом, з кохлеарними імлантами). Київ. 2019. 405 с.

14. Малинович Л., Кульбіда С., Міськов Г. Створення доступного мовного середовища для дошкільників: необхідність і виклики. Особлива дитина: навчання і виховання. 112(4). 2023. С. 95-118.

15. Передерій О. Особливості розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку. The XI International Science Conference «Topical issues of modern science and education». Tallinn, Estonia. 11-13 march 2021. Р. 142-145.

16. Тарасенко А. Структура соціального інтелекту. Наукові перспективи. № 4(46). 2024. С. 1389-1401.

17. Ganc M., Kobosko J., Jedrzejczak W. Developmental outcomes of deaf preschool- aged children with cochlear implants. International journal of disability, development and education. 70(7). 2023. P. 1340-1354.

18. Kuralay A., Zolotovitskaya A. Social integration and activities of children with hearing loss with digital literacy strategies. Education andmformation technologies. 29(6). 2024. Р. 7671-7692.

19. Kuzava I., Serheieva V. Practical implementation of the inclusive education system and its impact on the development and socialization of the children who need mental and physical development correction. European humanities studies: state and society. 23(3). 2020. Р. 234-255.

20. Parola A., Hilviu D., Vivaldo S. Development of communicative-pragmatic abilities in children with early cochlear implants. Journal of child language. 2023. P. 1-17.

21. Norbury C., Gooch D., Wray C. The impact of nonverbal ability on prevalence and clinical presentation of language disorder: evidence from a population study. Child psychol psychiatr. 57(11). 2017. P. 1247-1257.

22. Ratnawulan T. Development of education methods for early childhood disabled children through inclusive schools. Journal of Research Administration. 6(1). 2024. P. 2829-2840.

23. Sevgi K., Yucel E. An examination of social skills of preschool-age children with cochlear implants. Ankara Universitesi Egitim Bilimleri Fakultesi Ozel Egitim Dergisi. 24(4). 2023. P. 543-557.

24. Wilson S., Ouellette M., Mellon K. Language and academic outcomes of children with cochlear implants in an inclusive setting: evidence from 18 years of data. Cochlear implants international. 24(3). 2023. Р. 130-143.

References

1. Borysenko K., Bader S. (2021). Osoblyvosti rozvytku emotsiynoho intelektu ditey starshoho doshkilnoho viku. [Features of the development of emotional intelligence of children of senior preschool age]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriya: «Pedahohika. Sotsialna robota». 1(48). P. 48-52 [in Ukrainian].

2. Vovchenko O. (2023). Prohrama psykholohichnoyi diahnostyky ta korektsiyi emotsiynoho intelektu ditey rannoho ta doshkilnoho viku. [Program of psychological diagnostics and correction of emotional intelligence of children of early and preschool age]. Instytut spetsialnoyi pedahohiky ta psykholohiyi imeni Mykoly Yarmachenka NAPN Ukrayiny. Elektronne vydannya. 85 p. [in Ukrainian].

3. Zhuk V. (2023). Slukhooriyentovani tekhnolohiyi rozvytku slovesnoho movlennya ditey z kokhlearnymy implantamy. [Hearing-oriented technologies for the development of verbal speech of children with cochlear implants]. Osoblyva dytyna: navchannya i vykhovannya. 110(2). Р. 129-148 [in Ukrainian].

4. Zhuk T., Illyashenko T., Kamenshchuk T. (2020). Psykholoho-pedahohichni zasady tekhnolohiy suprovodu ditey z osoblyvymy osvitnimy potrebamy u protsesi yikh sotsialnoyi intehratsiyi. [Psychological and pedagogical bases of technologies for supporting children with special educational needs in the process of their social integration]. Monohrafiya. Kyiv: Nika- Tsentr. 113 p. [in Ukrainian].

5. Zhuk V., Lytvynova V., Lytovchenko S. (2023). Pedahohichna pidtrymka ditey rannoho ta doshkilnoho viku z porushennyamy slukhu ta yikhnikh batkiv v umovakh voyennoho stanu. [Pedagogical support for children of early and preschool age with hearing impairments and their parents under martial law]. Navchalno-metodychnyy posibnyk. Kyiv. 123 p. [in Ukrainian].

6. Ivashchenko A. (2023). Spetsyfika rozvytku emotsiynoho intelektu u ditey doshkilnoho viku. [Specificity of emotional intelligence development in preschool children]. In The 4th International scientific and practical conference «The world of modern technologies and inventions». Vienna, Austria. 10-13 October. Р. 236-239 [in Ukrainian].

7. Kozynets O., Lyndina Ye. (2022). Trudnoshchi u navchanni ta sotsializatsiyi ditey z porushennyam zoru, slukhu ta intelektu. [Difficulties in learning and socialization of children with visual, hearing and intellectual disabilities]. Yevropeyskipraktyky inklyuzyvnoyi osvity: zbirnyk tez dopovidey Mizhnarodnoyi naukovopraktychnoyi konferentsiyi. Kyiv. 12 travnya 2022 roku. Р. 100-105 [in Ukrainian].

8. Kompanets N. (2023). Rozvytok ta formuvannya emotsiyno-volovoyi sfery u ditey doshkilnoho viku. [Development and formation of emotional and volitional sphere in preschool children]. Naukovo-metodychnyy posibnyk. Kyiv: Aktualna osvita. 42 p. [in Ukrainian].

9. Kruhlyk O. (2020). Formuvannya mizhosobystisnykh stosunkiv u ditey z porushennyam slukhu v piznavalniy diyalnosti. [Formation of interpersonal relations in children with hearing impairment in cognitive activity]. Aktualnipytannya korektsiynoyi svity. Zbir. nauk. prats. № 16, t.2. Р. 111-122 [in Ukrainian].

10. Kulbida S., Adamyuk N., Horova O. (2023). Komunikatyvna dostupnist osvitnoho seredovyshcha dlya osib z porushennyamy slukhu v umovakh suchasnykh vyklykiv. [Communicative accessibility of the educational environment for people with hearing impairments in the context of modern challenges]. Naukovo-metodychnyy posibnyk u dvokh chastynakh. Kyiv: ISPP imeni Mykoly Yarmachenka NAPN Ukrayiny. І48 p. [in Ukrainian].

11. Lytovchenko S. (2020). Dity z porushennyamy slukhu rannoho ta doshkilnoho viku: navchannya ta suprovid. [Children with hearing impairments of early and preschool age: training and support]. Monohrafiya. Kyiv: FOP Symonenko O. I. 356 p. [in Ukrainian].

12. Lytovchenko S., Zhuk V., Lytvynova V. (2019). Novyy format osvitnoho seredovyshcha: dity z porushennyamy slukhu v doshkilli. [A new format of educational environment: children with hearing impairments in preschool]. Navchalno-metodychnyy posibnyk. Kyyiv: FOP Symonenko O. I. 280 р. [in Ukrainian].

13. Lutsko K. (2019). Prohrama rozvytku ditey doshkilnoho viku z porushennyam slukhu (hlukhi, zi znyzhenym slukhom, z kokhlearnymy imlantamy). [Program for the development of preschool children with hearing impairment (deaf, hearing impaired, with cochlear implants)]. Kyiv. 405 р. [in Ukrainian].

14. Malynovych L., Kulbida S., Miskov H. (2023). Stvorennya dostupnoho movnoho seredovyshcha dlya doshkilnykiv: neobkhidnist i vyklyky. [Creating an accessible language environment for preschoolers: necessity and challenges]. Osoblyva dytyna: navchannya i vykhovannya. 112(4). Р. 95-118 [in Ukrainian].

15. Perederiy O. (2021). Osoblyvosti rozvytku emotsiynoho intelektu ditey doshkilnoho viku. [Features of the development of emotional intelligence of preschool children]. The XI International Science Conference «Topical issues of modern science and education». Tallinn, Estonia. 11-13 march 2021. Р. 142-145 [in Ukrainian].

16. Tarasenko A. (2024). Struktura sotsialnoho intelektu. [The structure of social intelligence]. Naukoviperspektyvy. № 4(46). Р. 1389-1401 [in Ukrainian].

17. Ganc M., Kobosko J., Jedrzejczak W. (2023). Developmental outcomes of deaf preschool-aged children with cochlear implants. International journal of disability, development and education. 70(7). P. 1340-1354 [in Englisch].

18. Kuralay A., Zolotovitskaya A. (2024). Social integration and activities of children with hearing loss with digital literacy strategies. Education and mformation technologies. 29(6). Р. 7671-7692 [in Englisch].

19. Kuzava I., Serheieva V. (2020). Practical implementation of the inclusive education system and its impact on the development and socialization of the children who need mental and physical development correction. European humanities studies: state and society. 23(3). Р. 234255 [in Englisch].

20. Parola A., Hilviu D., Vivaldo S. (2023). Development of communicative-pragmatic abilities in children with early cochlear implants. Journal of child language. P. 1-17 [in Englisch].

21. Norbury C., Gooch D., Wray C. (2017). The impact of nonverbal ability on prevalence and clinical presentation of language disorder: evidence from a population study. Child psychol psychiatr. 57(11). P. 1247-1257 [in Englisch].

22. Ratnawulan T. (2024). Development of education methods for early childhood disabled children through inclusive schools. Journal of Research Administration. 6(1). P. 2829-2840 [in Englisch].

23. Sevgi K., Yucel E. (2023). An examination of social skills of preschool-age children with cochlear implants. Ankara Universitesi Egitim Bilimleri Fakultesi Ozel Egitim Dergisi. 24(4). P. 543-557 [in Englisch].

24. Wilson S., Ouellette M., Mellon K. (2023). Language and academic outcomes of children with cochlear implants in an inclusive setting: evidence from 18 years of data. Cochlear implants international. 24(3). Р. 130-143 [in Englisch].

Размещено на Allbest.ru