Формування інклюзивної культури майбутніх фахівців дошкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування інклюзивної культури майбутніх фахівців дошкільної освіти

Лушпай Тетяна Іванівна доктор філософії, викладач кафедри початкової та дошкільної освіти, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

Анотація

У статті розглядається проблема формування інклюзивної культури майбутніх фахівців дошкільної освіти, яка набуває особливого значення в умовах інтегрованого навчання дітей з особливими освітніми потребами. Актуальність цієї проблеми зумовлена суперечністю між вимогами сучасного суспільства до професійно-педагогічної культури та недостатньою розробленістю теоретичних і практичних аспектів інклюзивної освіти. Обґрунтовано важливість зближення загальної та спеціалізованої освіти, впровадження різних моделей інтегрованого навчання у дошкільних та загальноосвітніх закладах. Педагоги, залучені до педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, повинні володіти спеціальними знаннями, вміннями та компетенціями. Розглянуто феномен "інклюзивна культура педагога" в контексті професійно-педагогічної культури, яка включає аксіологічний, технологічний та особистісно-творчий компоненти. Інклюзивна культура визначається як інтегративна особистісна якість, яка сприяє створенню та освоєнню цінностей і технологій інклюзивної освіти. Це дозволяє педагогам ефективно працювати в умовах інклюзивної освіти, визначаючи оптимальні умови розвитку кожної дитини. Формування інклюзивної культури вимагає дотримання ряду умов, таких як прийняття місії закладу вищої педагогічної освіти та цінностей інклюзивної культури всіма учасниками освітнього процесу. Важливим є також інформаційна та науково- методична підтримка, яка включає вивчення досвіду інклюзивної освіти в Україні та за кордоном, забезпечення необхідною літературою, створення сприятливих умов для освітнього процесу та психологічного комфорту всіх суб'єктів освітнього процесу. Визначено, що формування інклюзивної культури є складним, тривалим, але цікавим процесом, що сприяє розкриттю потенційних можливостей кожної людини, гуманному формуванню її особистісних якостей і властивостей, об'єднанню всіх учасників інклюзивного освітнього простору. Це завдання вимагає активної роботи з формування інклюзивної компетентності та культури вже сьогодні, щоб майбутні педагоги могли ефективно працювати в умовах інклюзивної освіти.

Ключові слова: інклюзивна культура, майбутні фахівці дошкільної освіти, професійно-педагогічна культура, інклюзивна освіта, інтегроване навчання, педагогічний супровід, спеціальні знання і вміння, соціально- педагогічний супровід, інклюзивна компетентність, цінності інклюзивної культури, гуманізація освіти, освітня інтеграція, професійна підготовка педагогів. інклюзивна культура педагогічний дошкільний

Lushpai Tetiana Ivanivna Doctor of Philosophy, Lecturer at the Department of Primary and Preschool Education, V. O. Sukhomlynskyi Mykolaiv National University

FORMATION OF INCLUSIVE CULTURE OF FUTURE SPECIALISTS IN PRESCHOOL EDUCATION

Постановка проблеми

Інтегроване навчання та виховання, яке включає дітей з особливими освітніми потребами (ООП), стало важливою складовою сучасної освітньої системи. Процес інклюзивної освіти набуває особливого значення через розмаїття соціальних, економічних, психологічних та культурних аспектів, що впливають на навчання. Значний внесок у розробку методичних підходів до освітньої інтеграції зробили відомі дослідники. Значущість інтегрованого навчання також підкреслюється зближенням стандартної та спеціалізованої освіти, впровадженням різноманітних моделей взаємодії у звичайних освітніх закладах.

Практична реалізація ідеї освітньої інтеграції підкреслюється зближенням загальної та спеціальної освіти, упровадженням у практику закладів дошкільної освіти та закладів загальної середньої освіти різних моделей і варіантів інтегрованого навчання та виховання. Педагоги закладів дошкільної освіти виявляються залученими до педагогічного супроводу дітей з ООП, організаторами їхнього освітньо-розвивального середовища.

Нові умови професійної діяльності педагога - умови освітньої інтеграції (інклюзивної освіти) - визначають необхідність визначення змісту та форм формування особливих (спеціальних) знань, умінь, компетенцій, інтегральних якостей особистості майбутніх педагогів, що забезпечують, з одного боку, якість освітнього процесу, а з іншого - успішність професійної реалізації. Цілком очевидним стає завдання підготовки педагога нового мислення, педагога, що володіє сформованим інклюзивним аспектом професійно- педагогічної культури, що дає змогу організовувати ефективну педагогічну взаємодію з усіма учасниками освітнього процесу.

Актуальність досліджуваної проблеми детермінується суперечністю між вимогами сучасного суспільства до професійно-педагогічної культури майбутніх педагогів і недостатньою розробленістю як теоретичного (генеза, сутність, структура), так і практичного (становлення, забезпечення) її інклюзивного аспекту. Ця суперечність проявляється між:

- вимогами до професійної підготовки майбутнього вихователя, що зумовлюють норми професійної поведінки в умовах інклюзивної освіти, особистісні якості та мотивації, тобто змістом інклюзивної культури майбутнього вихователя, з одного боку, та недостатньою орієнтованістю моделі професійно-педагогічної освіти, з іншого;

- посиленням наукового інтересу до проблеми інклюзивної складової педагогічної освіти та недостатньою розробленістю парадигми формування інклюзивної культури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Суттєвий внесок у розроблення теоретичних, методологічних і концептуальних засад освітньої інтеграції зробили дослідники С. Альохіна, Л. Коваль, М. Колокольцева, Є. Попова, М. Синьов, А. Сиротюк, П. Таланчук, Г. Шевцов та ін.

Мета статті - розкрити особливості формування інклюзивної освіти майбутніх фахівців дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

У форматі даної статті ми розглядаємо феномен «інклюзивна культура педагога» у процесуальному аспекті формування. Професійно-педагогічна культура, будучи системним утворенням, являє собою «сукупність високого рівня розвитку і вдосконалення всіх компонентів педагогічної діяльності, розвитку і реалізації особистісних сил педагога, його здібностей і можливостей» [1, с. 28]. Відомо, що складовими професійно-педагогічної культури педагога є аксіологічний, технологічний та особистісно-творчий компоненти.

Інклюзивна освіта як педагогічний феномен акцентує на нових знаннях, концепціях, ідеях, які набувають найбільшої значущості для суспільства і виступають як нові педагогічні цінності, накладають відбиток на способи та прийоми педагогічної діяльності, власне механізм опанування та втілення професійно-творчої культури педагога. Закономірно постає питання про доцільність виокремлення феномену «інклюзивна культура», визначення його сутності, компонентної структури, особливостей процесу формування.

Інклюзивна культура розглядається нами як складова професійно- педагогічної культури, і визначається як інтегративна особистісна якість, що сприяє створенню та освоєнню цінностей і технологій інклюзивної освіти, що інтегрує систему знань, умінь, соціально-особистісних і професійних компетенцій, що дають змогу педагогу ефективно працювати в умовах інклюзивної освіти (інтегрованого навчання), визначати оптимальні умови розвитку кожної дитини.

У процесі формування інклюзивна культура проходить низку етапів, першим серед яких, на нашу думку, можна назвати становлення інклюзивної готовності. В. Бондар та Т. Качалова, визначаючи поняття «інклюзивна культура», виходять зі значень поняття «культура», яке, як відомо, є одним із найважче визначуваних (налічується близько двохсот його дефініцій). Згідно з одним із підходів, культура являє собою історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях [2; 3].

Спираючись на цей підхід, інклюзивну культуру можна розглядати як рівень розвитку суспільства, що характеризується гуманними, терпимими, безпечними відносинами між людьми, що ґрунтуються на ідеях співпраці, усвідомленні цінності кожного суб'єкта. Зі свого боку, інклюзивна культура освітнього закладу являє собою комплекс умов (нормативних, матеріально- технічних і людських ресурсів), необхідних для успішної соціалізації суб'єктів освітнього процесу через виявлення та розвиток характеристик особистості, що сприяють її самореалізації, на основі гуманістичних цінностей. Інклюзивна культура освітнього закладу включає матеріальну та духовну складові. Остання являє собою власне інклюзивну культуру суб'єктів освітнього процесу. Обидві складові, на нашу думку, мають реалізовуватися паралельно, причому, треба пам'ятати, що: відсутність нормативного забезпечення робить діяльність педагогів незаконною; нестача матеріально-технічних ресурсів не дає змоги повною мірою реалізовувати педагогам інклюзивні технології; неготовність до реалізації інклюзивної освіти з боку педагогів, так само як і небажання її реалізації з боку батьків вихованців ЗДО, робить наявні матеріально-технічні ресурси просто марними. Формування ж інклюзивної культури учасників освітнього процесу є складнішим завданням (визначається людським чинником) і включає формування методичної готовності педагогів до роботи з дітьми з ООП, а також формування психологічної готовності до взаємодії всіх категорій учасників освітнього процесу.

Інклюзивний освітній простір - це середовище, де відбувається взаємодія всіх учасників освітнього процесу і формується їхня інклюзивна культура. Згідно з М. Порошенко, під інклюзивною культурою освітньої організації розуміють систему стосунків між усіма учасниками освітнього процесу (адміністрація, педагоги, учні, їхні батьки, соціальні партнери), яка базується на загальноприйнятих цінностях та принципах інклюзії. Ця система дозволяє ефективно взаємодіяти у різноманітному середовищі для досягнення місії закладу освіти [4].

Формування інклюзивної культури базується на вивченні освітніх дисциплін, які ознайомлюють студентів з особливостями розвитку дітей з ООП, методами та технологіями роботи з ними. Студенти навчаються взаємодіяти з усіма учасниками інклюзивного освітнього простору як в командній роботі, так і індивідуально. Зокрема, розглядаються такі теми: інноваційні підходи у професійному супроводі сімей, комунікативна діяльність педагога інклюзивної освіти та інклюзивні підходи до професійного супроводу учасників освітнього процесу.

У психолого-педагогічній літературі як складові психологічної готовності педагогів до цієї діяльності вказуються: емоційне прийняття дітей з обмеженими можливостями здоров'я та дітей-інвалідів (визначається вираженістю емоційних ускладнень педагога в процесі реалізації інклюзії); мотиваційні установки; ціннісно-смислові установки сприйняття «іншого», які визначають ставлення до ідеї інклюзії; особистісна готовність (професійні знання та вміння, особистісні установки, внутрішня детермінація, особистісні установки, особистісні навички, професійні знання та вміння). Психологічну готовність педагога до реалізації інклюзії в освітньому закладі розуміють як «складне, цілісне, особистісне утворення, що являє собою сукупність соціальних, моральних, психологічних і професійних якостей та здібностей», які дають змогу на високому мотиваційному рівні забезпечувати можливість результативної діяльності з включення дітей з ООП в умови загальної освіти [3].

Одним із напрямів психологічного та соціально-педагогічного супроводу формування інклюзивної культури є інформаційна та науково-методична підтримка. Для її здійснення досліджують досвід інклюзивної освіти в Україні та за кордоном, закуповують і надають усім зацікавленим особам необхідну літературу з питань підвищення інклюзивної компетентності та формування інклюзивної культури. Крім створення сприятливих умов і супроводу освітнього процесу, психологічного комфорту всіх суб'єктів освітнього процесу, менторства, цей напрямок передбачає аналіз і участь у створенні фізичного середовища, яке задовольняє потреби дітей з ООП.

Висновки

Таким чином, під час формування інклюзивної культури необхідне дотримання низки умов: 1) місія закладу вищої педагогічної освіти та цінності інклюзивної культури мають бути прийняті й реалізовані всіма учасниками освітнього процесу; 2) цінності та принципи інклюзивної культури становлять фундаментальну основу діяльності вишу та взаємовідносин між учасниками процесу навчання. Формування інклюзивної культури - це складний, тривалий, але водночас цікавий процес, що сприяє розкриттю потенційних можливостей кожної людини, гуманному формуванню її особистісних якостей і властивостей, спрямований на об'єднання всіх учасників інклюзивного освітнього простору. Для того, щоб студенти, які навчаються за спеціальностями педагогічного профілю, могли стати повноправними учасниками інклюзивного освітнього простору в рамках своєї професійної діяльності, а також як майбутні батьки, необхідно проводити роботу як з формування інклюзивної компетентності, так і інклюзивної культури вже сьогодні.

Література:

1. Чирва А. С. Інклюзивне навчання в університетах та коледжах Канади. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2014. № 5(39). С. 27-35.

2. Бондар В. І. Інклюзивне навчання та підготовка педагогічних кадрів для його реалізації. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2010. Вип. 15. С. 39-42.

3. Качалова Т. В. Формування інклюзивної культури закладу вищої освіти. Психолого-педагогічні науки. 2018. № 3. С. 1-9.

4. Порошенко М. А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник. Київ: ТОВ «Агенство «Україна», 2019. 300 с.

5. Лещук Г. Інклюзивна комунікація як інструмент формування інклюзивної культури: термінологічний аналіз. Social Work and Education. 2020. Vol. 8, №. 3. P. 364-372.

References:

1. Chyrva, A. S. (2014). Inkliuzyvne navchannia v universytetakh ta koledzhakh Kanady [Inclusive education in universities and colleges in Canada]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii - Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 5(39), 27-35 [in Ukrainian].

2. Bondar, V. I. (2010). Inkliuzyvne navchannia ta pidhotovka pedahohichnykh kadriv dlia yoho realizatsii [Inclusive education and training of pedagogical staff for its implementation]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova - Scientific Journal of the Drahomanov National Pedagogical University, 15, 39-42 [in Ukrainian].

3. Kachalova, T. V. (2018). Formuvannia inkliuzyvnoi kultury zakladu vyshchoi osvity [Formation of an inclusive culture of a higher education institution]. Psykholoho-pedahohichni nauky - Psychological and pedagogical sciences, 3, 1-9 [in Ukrainian].

4. Poroshenko, M. A. (2019). Inkliuzyvna osvita: navchalnyi posibnyk [Inclusive education: a textbook]. Kyiv: TOV «Ahenstvo «Ukraina» [in Ukrainian].

5. Leshchuk, H. (2020). Inkliuzyvna komunikatsiia yak instrument formuvannia inkliuzyvnoi kultury: terminolohichnyi analiz [Inclusive communication as a tool for the formation of inclusive culture: terminological analysis]. Social Work and Education - Social Work and Education, 8(3), 364-372 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru