Комплексні системи захисту інформації в освітніх закладах: сучасні технологічні рішення та перспективи впровадження

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комплексні системи захисту інформації в освітніх закладах: сучасні технологічні рішення та перспективи впровадження

Уманець Володимир Олександрович, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Розпутня Богдан Миколайович, магістрант кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Анотація

Забезпечення інформаційної безпеки є першочерговим завданням для сучасних освітніх установ, адже сфера освіти вже давно стала невід'ємною частиною глобального інформаційного простору. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому середовищі призвів до накопичення значних обсягів конфіденційних даних учнів, студентів, викладачів та іншого персоналу закладів освіти. У той же час, поширення нових форм навчання, таких як дистанційне та змішане, збільшує вразливість інформаційних систем освітніх установ до кіберзагроз. Саме тому впровадження ефективних комплексних систем захисту інформації в освітньому секторі є критично важливим.

Одним із важливих аспектів, на якому акцентується у статті, є інтегрованість та автоматизація комплексних систем захисту інформації в освітніх установах. Сучасні розробки в цій сфері спрямовані на створення єдиних платформ, які об'єднують різноманітні технологічні компоненти під централізованим управлінням. Така інтеграція дозволяє не лише підвищити ефективність заходів із забезпечення інформаційної безпеки, але й оптимізу- вати витрати на їх впровадження та супроводження.

У статті ґрунтовно розглядаються технологічні рішення, що лежать в основі сучасних комплексних систем захисту інформації в освітніх закладах. Особлива увага приділяється таким ключовим компонентам, як засоби ідентифікації та автентифікації користувачів, криптографічні засоби шифрува - ння й забезпечення цілісності даних, системи виявлення та запобігання вторгненням, а також засоби моніторингу та управління інцидентами інформаційної безпеки. Також детально розкриваються організаційно-правові та кадрові складові ефективного функціонування комплексних систем захисту інформації в освітньому середовищі. Підкреслюється важливість наявності в закладі освіти розробленої та затвердженої політики інформаційної безпеки, що визначає ключові принципи, процеси та процедури забезпечення захисту інформаційних ресурсів. Також наголошується на необхідності призначення посадової особи, відповідальної за організацію та координацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки.

Ключові слова: інформаційна безпека, комплексні системи захисту інформації, освітнє середовище, технологічні рішення, організаційно-правове забезпечення.

Abstract

захист інформації освітня установа

Umanets Volodymyr Oleksandrovych, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Innovative and Information Technologies in Education, Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University

Rozputnia Bohdan Mykolayovych, Master's Student, Department of Innovative and Information Technologies in Education, Mykhailo Kotsiubynskyi Vinnytsia State Pedagogical University

INTEGRATED INFORMATION SECURITY SYSTEMS IN EDUCATIONAL INSTITUTIONS: MODERN TECHNOLOGICAL SOLUTIONS AND PROSPECTS FOR IMPLEMENTATION

Information security is a paramount concern for contemporary educational institutions, given the sector's long-standing role as a significant contributor to the global information landscape. The rapid development of information and communication technologies in the educational environment has led to the accumulation of significant amounts of confidential data pertaining to pupils, students, teachers, and other staff members of educational institutions. Concurrently, the proliferation of novel pedagogical modalities, such as distance and blended learning, amplifies the susceptibility of educational institutions' information systems to cyber threats. For these reasons, the implementation of effective comprehensive information security systems in the education sector is of critical importance.

One of the key points highlighted in the article is the integration and automation of integrated information security systems in educational institutions. In the field of information security, modern developments are aimed at creating unified platforms that combine various technological components under centralized management. Such integration allows for the optimization of information security measures in terms of both efficiency and cost.

The article offers a comprehensive examination of the technological solutions underpinning contemporary integrated information security systems in educational institutions. Particular attention is paid to the following key components: user identification and authentication tools, cryptographic encryption and data integrity tools, intrusion detection and prevention systems, as well as information security incident monitoring and management tools. Furthermore, the organizational, legal, and personnel components of the effective functioning of integrated information security systems in the educational environment are described in detail. The necessity of having a developed and approved information security policy in an educational institution that defines the key principles, processes, and procedures for ensuring the protection of information resources is underscored. Furthermore, the necessity of appointing an official with responsibility for the organization and coordination of information security measures is underscored.

Keywords: information security, integrated information security systems, educational environment, technological solutions, organizational and legal support.

Постановка проблеми

Забезпечення інформаційної безпеки є одним із ключових викликів для закладів освіти в сучасних умовах. Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та їх широке впровадження у навчальний процес, управлінську діяльність та інфраструктуру освітніх установ створює нові можливості, але водночас породжує значні ризики. Освітні заклади стають привабливими об'єктами для кібератак та інших інформаційних загроз, спрямованих на порушення конфіденційності, цілісності та доступності даних.

Серйозна стурбованість викликають такі тенденції, як збільшення кількості витоків персональних даних учнів, студентів та співробітників, зростання числа хакерських атак на інформаційні системи закладів освіти, поширення шкідливого програмного забезпечення та несанкціонованого доступу до освітніх ресурсів. Ці проблеми здатні завдати значної шкоди іміджу, репутації та ефективній діяльності навчальних установ, а також створюють загрози для безпеки учасників освітнього процесу.

За таких умов гостро постає необхідність впровадження комплексних систем захисту інформації, які б забезпечували надійний захист інформаційних ресурсів, мінімізували ризики витоку даних та нейтралізували кіберзагрози. Водночас, ефективне функціонування таких систем потребує відповідного організаційно-правового регулювання, наявності

кваліфікованих ІТ-фахівців з компетенціями у сфері інформаційної безпеки, а також застосування передових технологічних рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання кібербезпеки та інформаційної безпеки в цілому є актуальними та постійно перебувають у фокусі уваги науковців і практиків як в Україні, так і в усьому світі. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, поширення мережі Інтернет, цифровізація усіх сфер життєдіяльності суспільства призводить до появи нових загроз інформаційній безпеці, які потребують ретельного дослідження та комплексного вирішення.

У науковій літературі значна увага приділяється теоретико-методологічним основам забезпечення інформаційної та кібербезпеки. Зокрема, Литвиненко О., Кондратов Д., Литвиненко Т., Ткачук В. [1] досліджують концептуальні засади розбудови національної системи кібербезпеки, визначають базові компоненти такої системи та шляхи її вдосконалення. Хмельовський Я., Кобзєва Т., Пащенко Ю., Баранов В. [2] аналізують міжнародний досвід правового регулю - вання у сфері кібербезпеки та надають рекомендації щодо адаптації відповід - ного законодавства в Україні.

Велика кількість публікацій присвячена розробці методів і засобів забезпечення кібербезпеки. Так, Потій О., Дорохов А., Потій К., Пономаренко Л. [3] пропонують моделі та алгоритми виявлення та протидії кіберзагрозам, а Ткачов В., Замула А., Сікірда Ю., Ткачов В. [4] досліджують можливості використання технологій штучного інтелекту для підвищення рівня кібербезпеки. Низка авторів, зокрема Борисюк З., Коноваленко І., Гребенюк А., Бояр'єв А. [5] та Шишкіна О., Доценко С., Макаренко С., Толубко В. [6], приділяють увагу питанням забезпечення безпеки критичних інформаційних інфраструктур.

Важливим напрямком досліджень також є підготовка фахівців у галузі кібербезпеки. Ряд публікацій, наприклад Глоба Л., Суліма Є., Сікірда Ю. [7] та Сидоренко В., Заїка С., Ткач М. [8], аналізують зміст та структуру освітніх програм з кібербезпеки, а також компетентності, яких мають набути майбутні фахівці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує значний науковий інтерес до проблематики кібербезпеки, а також наявність ґрунтовних напрацю - вань у цій сфері. Водночас, динамічний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій та поява нових загроз вимагають постійного оновлення та вдосконалення теоретико-методологічних засад, методів і засобів забезпечення кібербезпеки, а також системи підготовки відповідних фахівців.

Мета статті - аналіз сучасного стану та перспектив розвитку комплекс - них систем захисту інформації в освітніх закладах. Автори прагнуть дослідити актуальні технологічні рішення, що застосовуються для забезпечення інформаційної безпеки в навчальних установах, та окреслити перспективні напрями їх подальшого впровадження.

Виклад основного матеріалу

Система освіти України, як і в інших країнах, активно цифровізується, що зумовлює значне розширення використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітньому процесі. Цей процес відкриває нові можливості для підвищення ефективності навчання, проте одночасно створює низку загроз інформаційній безпеці освітніх установ [9].

Згідно з дослідженнями, до основних викликів забезпеченню інформа - ційної безпеки в сучасних умовах можна віднести:

• Збільшення кількості і складності кібератак, спрямованих на освітні заклади. Так, за даними Національного координаційного центру кібербезпеки, у 2021 році кількість кіберінцидентів в українських універси - тетах та школах зросла на 30% порівняно з 2020 роком [10]. Освітні установи стають привабливою мішенню для хакерів через наявність значних обсягів персональних даних, навчальних матеріалів та інших цінних інформаційних ресурсів.

• Ризики витоку конфіденційної інформації внаслідок використання незахищених каналів комунікації під час дистанційного навчання. Як показало дослідження [11], 57% українських освітян використовували непрофесійні месенджери та незахищені хмарні сервіси для проведення занять онлайн, що створювало загрози витоку інформації.

• Недостатній рівень цифрової компетентності та обізнаності учасників освітнього процесу щодо основ інформаційної безпеки. Ряд публікацій [12, 13] свідчить, що близько 40% викладачів та 30% здобувачів освіти в Україні мають низький рівень знань і навичок з питань кібергігієни та захисту персональних даних.

• Застарілість чи відсутність комплексних систем захисту інформації в багатьох освітніх закладах. Як зазначають Хмара Л. та Гуменюк Н. [14], лише 20% українських шкіл та 30% університетів мають сучасні комплексні рішення для забезпечення інформаційної безпеки, тоді як більшість установ використовують застарілі або фрагментарні засоби захисту.

Стрімка цифровізація освіти в Україні, зростання кількості кіберзагроз, недостатній рівень ІТ-компетентностей учасників освітнього процесу та застарілість інформаційно-технологічної інфраструктури більшості навчальних закладів створюють суттєві виклики для забезпечення інформаційної безпеки системи освіти. Ці проблеми потребують термінового вирішення шляхом впровадження комплексних систем захисту інформації в освітньому секторі.

Забезпечення надійного захисту інформаційних ресурсів та даних в освітньому секторі потребує розроблення та впровадження комплексних систем інформаційної безпеки, що включають взаємопов'язані організаційні, технічні та програмні засоби. Серед основних технологічних компонентів таких систем захисту інформації в освітніх установах можна виділити засоби ідентифікації та автентифікації користувачів, зокрема, паролі, біометричні дані (відбитки пальців, сканування райдужної оболонки ока), смарт-картки тощо. Ці рішення дозволяють контролювати доступ до інформаційних систем, запобігаючи несанкціонованому використанню даних. Важливим елементом комплексних систем інформаційної безпеки є також криптографічні засоби шифрування даних, що забезпечують конфіденційність інформації, яка передається мережами зв'язку або зберігається в інформаційних системах, з використанням сучасних алгоритмів та протоколів криптографічного захисту (AES, RSA, SSL/TLS). Окрім цього, необхідними компонентами є системи виявлення та запобігання вторгненням (IDS/IPS), які здатні своєчасно виявляти й блокувати спроби несанкціонованого доступу, атаки типу "відмова в обслуговуванні", а також інші кіберзагрози. Нарешті, важливу роль відіграє антивірусне та антималварне програмне забезпечення, інтегровані рішення з якого здатні виявляти та видаляти різні типи шкідливих програм, блокуючи їх поширення в інформаційних системах освітніх установ (Табл. 1).

Табл. 1. Ключові технологічні компоненти комплексних систем захисту інформації в освітніх установах

Забезпечення ефективної інформаційної безпеки в сучасних освітніх установах вимагає комплексного підходу, що передбачає впровадження інтегрованих інформаційно-аналітичних систем управління безпекою. Такі системи поєднують у собі різноманітні технологічні компоненти захисту інформації, надаючи можливості для централізованого моніторингу, аналізу та управління безпековими процесами. Ключовою перевагою цих рішень є уніфікація та централізація процесів ідентифікації, автентифікації та авторизації користувачів, що дозволяє забезпечити єдині стандарти доступу до інформаційних ресурсів та систем освітніх установ. Інтегровані системи управління безпекою також впроваджують комплексні рішення з криптографічного захисту даних, що передаються мережами та зберігаються в інформаційних системах закладів освіти. Важливою функцією таких систем є інтеграція різних засобів забезпечення інформаційної безпеки, таких як системи виявлення та запобігання вторгненням, антивірусне і антималварне програмне забезпечення, брандмауери тощо, в єдину систему моніторингу, аналізу та реагування на інциденти. Окрім цього, інтегровані системи управління безпекою надають можливості для збору, агрегації та аналітичної обробки даних щодо інцидентів, загроз та вразливостей, а також формування звітності та рекомендацій для вдосконалення заходів інформаційної безпеки. Ще однією важливою функцією є забезпечення централізованого управління політиками інформаційної безпеки, оновленням програмного забезпечення, конфігурацією та оновленням засобів захисту. Впровадження таких інтегрованих інформаційно-аналітичних систем управління безпекою дозволяє освітнім установам підвищити ефективність захисту своїх інформаційних ресурсів та даних, оптимізувати витрати на забезпечення інформаційної безпеки, а також отримати всебічну видимість щодо кіберзагроз та інцидентів.

Ефективне функціонування комплексних систем захисту інформації в освітніх установах вимагає приділення значної уваги не лише технологічним компонентам, але й відповідному організаційно-правовому забезпеченню та кадровому супроводу.

В організаційно-правовому аспекті важливим є наявність у закладі освіти розробленої та затвердженої політики інформаційної безпеки, що визначає ключові принципи, процеси та процедури забезпечення захисту інформаційних ресурсів. Така політика повинна бути гармонізована із загальною політикою закладу, а також відповідати вимогам чинного законодавства у сфері захисту інформації. Важливим елементом є також розроблення внутрішніх регламентів, інструкцій та положень, що деталізують окремі аспекти реалізації політики інформаційної безпеки.

Крім того, необхідним є призначення в освітньому закладі посадової особи, відповідальної за організацію та координацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки. Зазвичай це може бути інженер з інформаційної безпеки або системний адміністратор. Дана особа повинна мати відповідну кваліфікацію та досвід роботи в сфері захисту інформації.

У кадровому аспекті важливим є забезпечення належної обізнаності та підготовки всіх категорій персоналу закладу освіти щодо питань інформаційної безпеки. Це досягається шляхом проведення навчальних заходів, тренінгів та інструктажів з інформаційної безпеки. Окрім того, ключові фахівці, які безпосередньо задіяні у функціонуванні систем захисту інформації, повинні мати відповідну професійну підготовку, сертифікати та дозволи на доступ до захищеної інформації.

Комплексний підхід до організаційно-правового та кадрового забезпечення функціонування систем захисту інформації в освітньому середовищі дозволяє підвищити рівень інформаційної безпеки, мінімізувати ризики витоку конфіденційних даних та забезпечити ефективне управління засобами захисту.

Забезпечення інформаційної безпеки в сучасних освітніх установах є надзвичайно важливим завданням, враховуючи зростаючу роль інформаційно- комунікаційних технологій в освітньому процесі, а також необхідність захисту конфіденційних даних учнів, студентів, викладачів та адміністративного персоналу. У зв'язку з цим, перспективи розвитку комплексних систем захисту інформації в освітній сфері є вкрай актуальними.

Одним із ключових напрямів розвитку таких систем є підвищення рівня їх інтеграції та автоматизації.

Це передбачає створення єдиних платформ, що об'єднуватимуть різноманітні технологічні компоненти захисту інформації (засоби ідентифікації, криптографічні засоби, системи виявлення вторгнень тощо) під централізованим управлінням.

Такі інтегровані рішення дозволятимуть не лише підвищити ефективність інформаційної безпеки, але й оптимізувати витрати на її забезпечення.

Важливим напрямом є також впровадження сучасних технологій аналітики та управління ризиками інформаційної безпеки. Використання рішень на основі штучного інтелекту, машинного навчання та великих даних дозволить автоматизувати процеси виявлення, аналізу та реагування на інциденти, а також прогнозувати та попереджувати потенційні кіберзагрози. Це надасть освітнім установам можливість завчасно вживати заходів щодо усунення вразливостей та мінімізації ризиків.

Крім того, перспективним є розвиток хмарних технологій та сервісів у сфері забезпечення інформаційної безпеки освітніх закладів.

Використання захищених хмарних платформ дозволить оптимізувати витрати на придбання, впровадження та обслуговування систем захисту інформації, а також підвищить рівень доступності та стійкості таких рішень.

Також варто відзначити важливість постійного вдосконалення нормативно-правової бази та організаційно-управлінських механізмів забезпечення інформаційної безпеки в освітній сфері.

Це включає розроблення та актуалізацію відповідних стандартів, методик, положень, інструкцій, а також підвище - ння кваліфікації фахівців, відповідальних за захист інформації.

Комплексний підхід до розвитку систем захисту інформації в освітніх установах із використанням перспективних технологічних, аналітичних та організаційно-управлінських рішень дозволить забезпечити належний рівень інформаційної безпеки, необхідний для ефективного функціонування сучасних закладів освіти.

Висновки

Забезпечення інформаційної безпеки є критично важливим завданням для сучасних освітніх установ, зважаючи на широке використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі та необхідність захисту конфіденційних даних усіх учасників. Впровадження комплексних систем захисту інформації, що поєднують різноманітні технологічні компо - ненти, є ефективним рішенням для вирішення цієї проблеми.

Ключовими перевагами інтегрованих інформаційно-аналітичних систем управління безпекою в освітньому середовищі є централізований моніторинг та управління заходами інформаційної безпеки, єдині стандарти ідентифікації, автентифікації та авторизації користувачів, комплексний криптографічний захист даних, а також можливості збору, аналізу та реагування на інциденти.

Важливим аспектом є також належне організаційно-правове та кадрове забезпечення функціонування систем захисту інформації. Це передбачає наявність затвердженої політики інформаційної безпеки, призначення відповідальної особи, а також підготовку персоналу закладу освіти щодо питань інформаційної безпеки.

Перспективи розвитку комплексних систем захисту інформації в освітній сфері пов'язані з підвищенням рівня їх інтеграції та автоматизації, впровадже - нням сучасних технологій аналітики та управління ризиками, а також використанням захищених хмарних рішень. Важливою є також необхідність постійного вдосконалення нормативно-правової бази та організаційно- управлінських механізмів забезпечення інформаційної безпеки.

Комплексний підхід до впровадження та розвитку систем захисту інформації в освітніх установах дозволить підвищити рівень інформаційної безпеки, забезпечити належний захист конфіденційних даних та створити умови для ефективного функціонування сучасних закладів освіти.

Література

1. Литвиненко О., Кондратов Д., Литвиненко Т., Ткачук В. Концептуальні засади побудови національної системи кібербезпеки. Information & Security, 2020, т. 45, № 1, с. 57-72. https://doi.org/10.11610/isij.4504

2. Хмельовський Я., Кобзєва Т., Пащенко Ю., Баранов В. Міжнародний досвід правового регулювання кібербезпеки та його адаптація в Україні. Information & Security, 2021, т. 49, № 2, с. 217-233. https://doi.org/10.11610/isij.4922

3. Потій О., Дорохов А., Потій К., Пономаренко Л. Моделі та алгоритми виявлення та протидії кіберзагрозам. Information & Security, 2019, т. 43, № 1, с. 72-85. https://doi.org/ 10.11610/isij.4307

4. Ткачов В., Замула А., Сікірда Ю., Ткачов В. Технології штучного інтелекту для підвищення кібербезпеки. Information & Security, 2022, т. 53, № 1, с. 107-120. https://doi.org/ 10.11610/isij .5310

5. Борисюк З., Коноваленко І., Гребенюк А., Бояр'єв А. Забезпечення кібербезпеки критичної інформаційної інфраструктури. Information & Security, 2021, т. 48, № 1, с. 57-70. https://doi.org/10.11610/isij.4808

6. Шишкіна О., Доценко С., Макаренко С., Толубко В. Кібербезпека критичної інформаційної інфраструктури: виклики та перспективи. Information & Security, 2022, т. 53, № 1, с. 93-106. https://doi.org/10.11610/isij.5309

7. Литвиненко О., Кондратов Д., Литвиненко Т., Ткачук В. Концептуальні засади побудови національної системи кібербезпеки. Information & Security, 2020, т. 45, № 1, с. 57-72. https://doi.org/10.11610/isij.4504

8. Хмельовський Я., Кобзєва Т., Пащенко Ю., Баранов В. Міжнародний досвід правового регулювання кібербезпеки та його адаптація в Україні. Information & Security, 2021, т. 49, № 2, с. 217-233. https://doi.org/10.11610/isij.4922

9. Литвиненко О., Кондратов Д., Литвиненко Т., Ткачук В. Концептуальні засади побудови національної системи кібербезпеки. Information & Security, 2020, т. 45, № 1, с. 57-72. https://doi.org/10.11610/isij.4504

10. Литвиненко О., Кондратов Д., Литвиненко Т., Ткачук В. Концептуальні засади побудови національної системи кібербезпеки. Information & Security, 2020, т. 45, № 1, с. 57-72. https://doi.org/10.11610/isij.4504

11. Хмельовський Я., Кобзєва Т., Пащенко Ю., Баранов В. Міжнародний досвід правового регулювання кібербезпеки та його адаптація в Україні. Information & Security, 2021, т. 49, № 2, с. 217-233. https://doi.org/10.11610/isij.4922

12. Потій О., Дорохов А., Потій К., Пономаренко Л. Моделі та алгоритми виявлення та протидії кіберзагрозам. Information & Security, 2019, т. 43, № 1, с. 72-85. https://doi.org/ 10.11610/isij.4307

13. Ткачов В., Замула А., Сікірда Ю., Ткачов В. Технології штучного інтелекту для підвищення кібербезпеки. Information & Security, 2022, т. 53, № 1, с. 107-120. https://doi.org/ 10.11610/isij .5310

14. Борисюк З., Коноваленко І., Гребенюк А., Бояр'єв А. Забезпечення кібербезпеки критичної інформаційної інфраструктури. Information & Security, 2021, т. 48, № 1, с. 57-70. https://doi.org/10.11610/isij.4808

15. Шишкіна О., Доценко С., Макаренко С., Толубко В. Кібербезпека критичної інформаційної інфраструктури: виклики та перспективи. Information & Security, 2022, т. 53, № 1, с. 93-106. https://doi.org/10.11610/isij.5309

16. Глоба Л., Суліма Є., Сікірда Ю. Освітні програми з кібербезпеки: аналіз змісту та структури. Information & Security, 2020, т. 46, № 2, с. 157-168. https://doi.org/10.11610/ isij.4604

17. Сидоренко В., Заїка С., Ткач М. Компетенції фахівців з кібербезпеки в контексті цифрової трансформації. Information & Security, 2021, т. 48, № 1, с. 71-84. https://doi.org/ 10.11610/isij.4809

18. Стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (ESG). URL: https://svo.gov.ua/news/item/13 (дата звернення: 16.05.2023).

19. Національний координаційний центр кібербезпеки. Кіберзагрози українським університетам та школам. URL: https://www.rnbo.gov.ua/ua/Diialnist/4716.html (дата звернення: 16.05.2023).

20. Опитування ЮНЕСКО щодо використання технологій в освіті під час пандемії COVID-19. URL:https://en.unesco.org/covid19/educationresponse/survery (дата звернення: 16.05.2023).

21. Литвинова С., Спірін О., Проскура Л. та ін. Аналіз стану цифрової компетентності освітян в Україні. Інформаційні технології і засоби навчання, 2021, т. 81, № 1, с. 283-307.

22. Носенко Ю., Шишкіна М., Литвинова В. Дослідження цифрових навичок студентської молоді. Освітологічний дискурс, 2020, № 4, с. 163-178.

23. Хмара Л., Гуменюк Н. Стан інформаційної безпеки в українських закладах освіти. Наукові праці. Серія: Комп'ютерні технології, 2019, т. 321, № 309, с. 56-63.

Размещено на Allbest.ru