Аналіз ефективності корекційно-навчально-розвивальної системи формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

Аналіз ефективності корекційно-навчально-розвивальної системи формування мовленнєвої готовності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією до умов інтегрованого навчання

Белова Олена Борисівна

Кандидат педагогічних наук, доцент

Зважаючи на результати констатувального експерименту компоненти мовленнєвої готовності в дітей старшого дошкільного віку з порушеннями мовлення є недостатньо розвинуті [1; 2; 4; 5; 6; 7; 8; 9]. Це сприяло побудові системи корекційно-навчально-розвивальної роботи, методологічну основу якої забезпечували класичні та сучасні концепції і моделі логопсихологічної корекції з формування психологічного, семіотичного та діяльнісного компонентів [3]. Окреслена система реалізувалась на трьох етапах роботи: теоретичному (вивчення концептуальних положень, методологічних засад, визначення принципів, мети та завдань), практичному (розробка програми корекційно-навчально-розвиткової роботи), підсумковому (варіативно-статистичний аналіз матеріалів дослідження, висновкування).

Формувальний експеримент проводився серед вихованців закладів дошкільної освіти в експериментальних групах (ЕГ), зокрема з дітьми старшого дошкільного віку, в котрих виявлено низький та середній рівні розвитку мовленнєвої готовності до навчання. Ефективність корекційно-навчально-розвивальної роботи визначалась під час порівняння констатувальних (V) результатів дослідження з формувальними (R), а також зіставлялися показники формувального експерименту дітей з логопатологією (RJ з їх однолітками з нормотиповим психофізичним розвитком (R_n).

Психологічний компонент. Когнітивна складова. Інтелектуальна функційність. Загальний рівень інтелектуальної функційності у дітей старшого дошкільного віку значно покращився. На це вказують порівняльні результати констатувального (У_ЕГ) та формувального (И_ЕГ) досліджень (рис.1).

Рис. 1. Рівень інтелектуальної функційності до (У_ЕГ) і після (И_ЕГ) формувального експерименту

Зокрема, показники високого рівня (від 44 до 65 балів) збільшилися (R_V < R_r) у всіх досліджених групах, зокрема на 13,6% в осіб з нормотиповим психофізичним розвитком, 28,4% - з дислалією, 35,0% - заїканням, 32,2% - ринолалією та 10,4% - з дизартрією. В респондентів цієї категорії сформувались вміння зорово-моторної координації, слухомовленнєвої пам'яті, вербально-просторового уявлення, вербально-логічного мислення та вербальної уваги. Їх високі показники вказують на здатність опановувати нові знання в умовах закладів загальної середньої освіти.

Досліджувані, що мали незначну кількість помилок, відповідали середньому рівню сформованості навичок (від 22 до 43 балів), показники відхилення приймають від'ємне значення (з нормотиповим психофізичним розвитком (R_V > 13,6%), з дислалією (R_V > 23,7%), заїканням (R_V > 20,0%), ринолалією (R_V > 10,8%) та з дизартрією (R_V> 1,3%)). Низький рівень (від 0 до 21 балів) спостережено лише в 18,2% (n- 14) дітей із дизартрією. Варто зауважити, що під впливом формувального експерименту кількість респондентів зі спадним показником зменшилась на 9,1% у порівнянні з констатувальним етапом дослідження (27,3% - n-21). Діти цієї групи в межах функційної загальмованості, що уповільнює роботу інтелектуальних складових, не готові опановувати програму початкових класів. Для вдосконалення когнітивних знань, вмінь та навичок, з нашого міркування, необхідним є додаткова (однорічна) підготовка в закладах дошкільної освіти.

Середньоарифметичні показники оцінювання свідчать про те, що бали респондентів всіх груп значно піднялися після формувальних заходів у порівнянні з констатувальним експериментом. Варто зазначити, що до результатів нормотипового психофізичного розвитку (M ± ЖЯ_ЕГ= 57,6 ± 7,2) наближувались досліджені із дислалією (56,8 ± 7,5) та заїканням (56,8 ± 7,5), дещо менше балів отримували діти із ринолалією (49,8 ± 10,8) і найменше - з дизартрією (33,5 ± 9,1). Незважаючи на більш низькі оцінки останньої категорії дітей, зіставлені результати до і після корекційно-навчально-розвиткової роботи все ж таки засвідчують динаміку в їхньому розвитку.

Отже, порівняльний аналіз результатів дослідження засвідчив, що проведена корекційно -навчально- розвивальна робота є ефективною. У дітей всіх груп респондентів з логопатологією спостерігається зростання інтелектуальної функційності на 25% (високий рівень), що вплинуло на показник середнього рівня, який зменшився на 28,6%. Низький рівень було виявлено лише у старших дошкільників із дизартрією (18,2 %), слід звернути увагу на те, що кількість респондентів цієї групи зменшилася на 9,1% у порівнянні із попереднім дослідженням, що все ж таки демонструє прогрес у розвитку їх інтелектуальних складових.

Загальний рівень нейромоторної функційності у дітей старшого дошкільного віку зріс, про що свідчать порівняльні результати констатувального (V_Er) та формувального (R_Er) експериментальних досліджень (рис. 2).

Рис. 2. Рівень нейромоторної функційності до (V_Er) і після (R_Er) формувального експерименту

Частка респондентів з високим рівнем (від 22 до 33 балів) збільшилася у всіх досліджених групах, зокрема в осіб з нормотиповим психофізичним розвитком (R_V < 4,8%), з дислалією (R_V < 46,2%), заїканням (R_V < 35,0%), ринолалією (R_V < 42,9%) та з дизартрією (R_V< 13,0%). В дітей цієї категорії сформувались вміння кистьового, орального та артикуляційного праксисів.

Дошкільникам, котрі отримали від 11 до 21 балів, відповідав показник середнього рівня нейромоторної функційності. Дані відхилення приймають від'ємне значення в дітей із дислалією (R_V > 32,3%), заїканням (R_V > 20,0%), ринолалією (R_V > 7,2%), але в осіб з дизартрією цей рівень збільшено на 10,4%. Низький рівень (від 0 до 10 балів) спостережено лише в 18,2% (n-14) дітей із дизартрією, хоча в констатувальному експерименті дошкільників цієї групи було більше (41,6% - n-32), що вказує на очікуваний наслідок проведеної роботи.

В досліджуваних дітей під час вивчення сформованості складових нейромоторної функційності показники середньої оцінки формувального експерименту вказують на підвищення кількості балів у порівнянні із констатувальним дослідженням. Результатам нормотипового розвитку (M ± SDR_EI= 32,2 ± 0,9) відповідали дітям із дислалією (31,7 ± 2,2) та заїканням (30,8 ± 4,0), дещо менше балів за виконані завдання отримували респонденти із ринолалією (26,8 ± 5,2) і найменше - з дизартрією (19,8 ± 5,4).

Таким чином, порівняльний аналіз результатів дослідження засвідчив, що проведена корекційно- навчально-розвиткова робота є ефективною у всіх групах респондентів. У старших дошкільників із логопатологією високий рівень нейромоторної функційності посилився на 40,9%, що змінило показники середнього рівня, які опустились на 23,0%. Результати низького рівня стали меншими на 23,4% у порівнянні із попереднім дослідженням, і їх показали лише особи із дизартрією (18,2 %). Отримані результати вказують на ефективну динаміку формування нейромоторних складових у всіх категоріях досліджуваних дітей.

Систематизовані узагальнені показники інтелектуальної та нейромоторної функційності розкривають сформованість у дітей старшого дошкільного віку когнітивної складової психологічного компоненту мовленнєвої готовності. На основі порівняльного аналізу матеріалів дослідження констатувального (V_Er) та формувального (R_Er) експериментів виявлено значні зміни досліджуваного явища (рис. 3).

Рис. 3. Рівень когнітивної складової до (V_Er) і після (R_Er) формувального експерименту

мовленнєвий дошкільний логопатологія інтегроване навчання

Числове значення високого рівня (від 66 до 98 балів) зросло у всіх групах дітей, зокрема в осіб з нормотиповим психофізичним розвитком (R_V < 7,2%), з дислалією (R_V < 43,5%), заїканням (R_V < 25,0%), ринолалією (R_V < 42,9%) та в окремих осіб із дизартрією (R_V< 13,0%). Середній рівень (від 33 до 65 балів) зменшився в чотирьох категоріях, його відхилення приймало від'ємне значення в респондентів із дислалією (R_V > 35,5%), заїканням (R_V >10,0%) та ринолалією (R_V > 21,5%), а позитивне - в осіб з дизартрією (R_V < 18,2%). Низький рівень (від 0 до 32 балів) засвідчено лише в дітей із дизартрією (18,2%, n-14), який в рази скоротився у порівнянні з констатувальними показниками (49,4% - n-38), що вказує про ефективність проведеної формувальної роботи. Незважаючи на незадовільні результати старших дошкільників із дизартрією, в умовах експерименту прослідковується все ж таки їх позитивно-динамічний розвиток.

Узагальнені результати дослідження доводять, що середньостатистична бальна оцінка у порівнянні з попереднім дослідженням у всіх категоріях дітей старшого дошкільного віку значно збільшилась. Показникам нормотипового психофізичного розвитку (M± М.)ІЇ_ЕІ= 88,8 ± 8,9) максимально відповідали бали респондентів із дислалією (86,2 ± 8,8), дещо менше - із заїканням (78,9 ± 16,5), менше з ринолалією (71,0 ± 14,5) і найменше - з дизартрією (53,3 ± 14,0).

Таким чином показники порівняльного аналізу та визначене відхилення вказують на продуктивність проведеної корекційно-навчально-розвиткової роботи. Зокрема у старших дошкільників із логопатологією, підвищився високий рівень когнітивної складової на 34,8% (V_Er 40,3% < R_Er 75,1%), що змінило результати їх середнього рівня, значення якого впало на 19,6% (V_Er 40,6% > R_Er 21,0%). Низький рівень було спостережено лише в осіб із дизартрією, який зменшився на 31,2% у порівнянні з попереднім дослідженням (V_Er 49,4% > R_Er 18,2%). Отримані результати доводять позитивну варіабельність сформованих нейромоторних складових у всіх досліджуваних дітей.

Порівняльний аналіз узагальнених матеріалів дослідження констатувального (V_Er) та формувального (R_Er) експериментів вказує на позитивну динаміку розвитку психологічного компонента мовленнєвої готовності (рис. 4).

Рис. 4. Рівень психологічного компонента до (V_Er) і після (R_Er) формувального експерименту

Показник відхилення доводить, що високий рівень (від 104 до 155 балів) психологічного компоненту посилився у всіх досліджуваних дітей старшого дошкільного віку, а саме: в осіб з нормотиповим психофізичним розвитком (R_V < 22,4%), дислалією (R_V < 43,4%), заїканням (R_V < 45,0%), ринолалією (R_V < 42,9%), дизартрією (R_V< 20,8%). Середній рівень (від 52 до 103 балів) скоротився та прийняв від'ємне значення в дітей із з нормотиповим психофізичним розвитком (R_V > 22,4%), дислалією (R_V > 33,0%), заїканням (R_V >30,0%) та ринолалією (R_V > 14,3%), а позитивне - в осіб з дизартрією (R_V < 10,4%). Низький рівень (від 0 до 51 балу) спостережено лише в дітей із дизартрією. Показники відхилення є від'ємними у всіх групах дітей з порушеннями мовлення, а саме: з дислалією (R_V > 10,4%), заїканням (R_V >15,0%) та ринолалією (R_V > 28,6%), з дизартрією (R_V> 31,2%).

Середньоарифметичний бал за всіма складовими зріс у всіх групах дітей у порівнянні з констатувальним дослідженням. Оцінці нормотипового психофізичного розвитку після формувального експерименту (M± SD R_Er = 134,9 ± 11,5) максимально відповідали респонденти із дислалією (130,5 ± 12,0), заїканням (122,8 ± 20,6), дещо менше - з ринолалією (112,6 ± 18,9) та найменше - з дизартрією (87,5 ± 21,9).

Таким чином виявлені показники дослідження свідчать про успішну корекційно-навчально-розвиткову роботу, що дозволила підвищити рівень психологічного компоненту мовленнєвої готовності на 38,7% в значної кількості старших дошкільників із логопатологією (V_Er 37,5% < R_Er 76,2%). Зокрема, позитивна тенденція найбільше спостерігалась в осіб із дислалією (V_Er 52,8% > R_Er 96,2%), заїканням (V_Er 40,0% > R_Er 85,0%), дещо менше - з ринолалією (V_Er 21,4% > R_Er 64,3%) та дизартрією (V_Er 0% > R_Er 20,8%). Це підтверджує психологічну готовність дітей до сприймання навчальної програми в закладах загальної середньої освіти. Відсоток показників середнього рівня понизився на 21,9% у всіх групах дітей (V_Er 42,3% > R_Er 20,4%), окрім респондентів з дизартрією, в котрих цей показник збільшився на 10,4% (V_Er 53,2% > R_Er 63,6%). Також встановлено, що числові дані низького рівня стали меншими у всіх групах дошкільників на 16,8%, (V_Er 27,2% > R_Er 15,6%) у порівнянні із попереднім дослідженням. Означені групи респондентів потребують додаткового психологічного розвитку в умовах закладів дошкільної освіти.

Семіотичний компонент. Порівняльний аналіз матеріалів дослідження показує, що включення в освітній процес закладів дошкільної освіти корекційно-навчально-розвиткової програми вдосконалило в дітей з логопатологією фонематичні, лексичні, граматичні та просодичні компетентності.

Узагальнений порівняльний аналіз констатувального (V_Er) та формувального (R_Er) досліджень вказує, що корекційно-навчально-розвиткова програма позитивно вплинула на розвиток семіотичного компоненту мовленнєвої готовності (рис. 5). Показник відхилення доводить, що високий рівень (від 42 до 62 балів) семіотичного компонента піднявся за всіма категоріями дітей, його динаміка, як правило, залежала від початкового рівня розвитку та індивідуальних можливостей. Тому діти, в котрих він був сформований на початковому етапі дослідження, мали знижене відхилення.

Рис. 5. Рівень семіотичного компоненту до (V_Er) і після (R_Er) формувального експерименту

Найбільшу сформованість спостерігаємо в осіб з ринолалією (R_V < 35,7%), заїканням (R_V < 30,0%), дислалією (R_V < 22,6%), дизартрією (R_V < 14,3%) та нормотиповим психофізичним розвитком (R_V < 7,2%). Відповідно групи дітей із середнім рівнем (від 21 до 41 бала) зменшилися, їх показники приймали від'ємне значення, зокрема, в дітей із дислалією (R_V > 22,6%), заїканням (R_V >15,0%), ринолалією (R_V > 14,3%), нормотиповим психофізичним розвитком (R_V > 7,2%), а позитивне відхилення спостережено в осіб з дизартрією (R_V< 15,6%). Низький рівень (від 0 до 20 балів) встановлено лише у дітей із дизартрією. Показники відхилення за цим рівнем є від'ємними в трьох групах дітей з порушеннями мовлення, а саме: заїканням (R_V >15,0%) та ринолалією (R_V > 21,4%), з дизартрією (R_V> 29,9%).

Середньоарифметичний бал за всіма складовими семіотичного компонента зріс у всіх групах дітей у порівнянні з констатувальним дослідженням. Оцінці нормотипового психофізичного розвитку після формувального експерименту (M ± SD R_Er = 60,8 ± 2,0) максимально відповідали респонденти із дислалією (60,2 ± 3,6), заїканням (57,7 ± 8,2), дещо менше - з ринолалією (52,7 ± 9,9) та найменше - з дизартрією (36,4 ± 10,7).

Таким чином визначені показники дослідження доводять ефективність корекційно-навчально- розвиткової програми, яка підняла рівень сформованості семіотичного компоненту мовленнєвої готовності на 22,8% в значного відсотка респондентів із логопатологією (V_Er 53,7% < R_Er 76,5%), а саме: в осіб із дислалією (V_Er 75,5% > R_Er 98,1%), заїканням (V_Er 55,0% > R_Er 85,0%), з ринолалією (V_Er 35,7% > R_Er 71,4%) та дизартрією (V_Er 0% > R_Er 14,3%). Це підтверджує мовленнєво-мовну компетентність дітей та їх готовність навчатися в закладах загальної середньої освіти. Показники середнього рівня понизились на 12,9% у всіх групах дітей (V_Er 33,1% > R_Er 20,2%), окрім респондентів з дизартрією, в котрих цей результат збільшився на 15,6% (V_Er 54,5% > R_Er 70,1%). Додатково визначено, що низький рівень скоротився у всіх групах дошкільників на 9,9%, (V_Er 13,2% > R_Er 3,3%) у порівнянні із констатувальним експериментом.

Діяльнісний компонент. Узагальненні показники порівняльного аналізу констатувального (V_Er) та формувального (R_Er) досліджень свідчать, що корекційно-навчально-розвиткова програма змогли вдосконалити рівень діяльнісного компонента мовленнєвої готовності (рис. 6).

Рис. 6. Рівень діяльнісного компонента до (V_Er) і після (R_Er) формувального експерименту

Показник відхилення вказує, що високий рівень (від 13 до 18 балів) діяльнісного компонента характеризується позитивною динамікою у всіх досліджених дітей. Найкраще відхилення продемонстровано в групах осіб з заїканням (R_V < 60,0%), ринолалією (R_V < 50,0%), менше - з нормотиповим психофізичним розвитком (R_V < 24,4%) та дислалією (R_V < 21,7%), ще менше - з дизартрією (R_V< 18,2%). Групи дітей із середнім рівнем (від 7 до 12 бала) зменшилися, їх показники приймали від'ємне значення, зокрема в дітей із заїканням (R_V >45,0%), ринолалією (R_V > 28,5%), нормотиповим психофізичним розвитком (R_V > 20,0%), дислалією (R_V > 14,2%) та з дизартрією (R_V< 2,6%). Низький рівень (від 0 до 6 балів) встановлено лише у дітей із дизартрією. Показники відхилення за цим рівнем є від'ємними у всіх категоріях досліджених респондентів, а саме: з ринолалією (R_V > 21,4%), дизартрією (R_V> 15,6%), заїканням (R_V >15,0%) дислалією (R_V > 7,5%) та нормотиповим психофізичним розвитком (R_V > 4,5%).

За визначеними складовими (говоріння та аудіювання) діяльнісного компонента середньоарифметичний бал піднявся в групах досліджуваних дітей у порівнянні з констатувальним експериментом. До оцінки нормотипового психофізичного розвитку (M ± SD R_Er = 17,9 ± 0,2) наближувалися бали респондентів із дислалією (17,6 ± 1,3), заїканням (16,6 ± 2,2), дещо менше - з ринолалією (16,0 ± 2,7) та найменше - з дизартрією (11,8 ± 2,9).

Таким чином визначені показники дослідження доводять про вдосконалення навичок діяльнісного компонента мовленнєвої готовності на 24,8% в значного відсотка респондентів із логопатологією (V_Er 48,2% < R_Er 75,6%), а саме: в осіб із дислалією (V_Er 73,6% > R_Er 95,3%), заїканням (V_Er 25,0% > R_Er 85,0%), з ринолалією (V_Er 21,4% > R_Er 71,4%) та дизартрією (V_Er 0% > R_Er 18,2%).

Середній рівень скоротився на 16,3% у всіх групах дітей (V_Er 38,1% > R_Er 21,8%). Додатково визначено, що дані низького рівня спали у всіх групах дошкільників на 11,1%, (V_Er 13,7% > R_Er 2,6%) у порівнянні із констатувальним експериментом.

Систематизація результатів експериментального дослідження вказує на ефективність програми корекційно-навчально-розвивальної роботи, яка спрямована на формування компонентів та їх складових мовленнєвої готовності дітей з логопатологією до інтегрованого навчання в закладах загальної середньої освіти (рис. 7).

Рис. 7. Рівень мовленнєвої готовності до (V_Er) і після (R_Er) корекційної навчально-розвиткової роботи

Розрахований показник відхилення свідчить, що високий рівень (від 158 до 235 балів) мовленнєвої готовності покращився у всіх категоріях дітей старшого дошкільного віку. Динаміка цього показника, залежала від актуального розвитку, який був зафіксований в констатувальному експерименті. Визначене відхилення вказує, який відсоток дітей після формувальних заходів покращив свій рівень знань та вмінь з нижчого рівня до вищого. Зважаючи на те, що 90,4% дітей з нормотиповим психофізичним розвитком мали вже розвинуті досліджені навички, то їх відхилення складало лише 9,6%. Збільшену кількість осіб прослідковуємо в респондентів з логопатологією (R_V < 34,8%), зокрема із ринолалією (R_V < 50,0%), заїканням (R_V < 45,0%), менше - з дислалією (R_V < 35,8%) та дизартрією (R_V< 20,8%). Значно зменшилися групи дітей, котрі мали середній рівень (від 79 до 157 балів), їх результати відображали від'ємне значення, зокрема в осіб із заїканням (R_V >30,0%), дислалією (R_V > 29,2%), ринолалією (R_V > 28,5%), нормотиповим психофізичним розвитком (R_V > 9,6%). Збільшився цей рівень на 2,6% в респондентів із дизартрією. Низький рівень (від 0 до 78 балів) спостережено лише у 15,6% (n-12) дітей із дизартрією. Показники відхилення за цим рівнем є від'ємними у всіх категоріях досліджених з логопатологією, а саме: дизартрією (R_V > 22,1%), з ринолалією (R_V > 21,4%), заїканням (R_V >15,0%) дислалією (R_V> 6,6%).

Визначений сумарно-кількісний показник балів усіх компонентів та їх складових вказує на динаміку зростання мовленнєвої готовності в групах досліджених дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Зокрема нормотиповий показник (M± SD R_Er ⁼ 213,2 ± 12,9) спостережено в респондентів із дислалією (207,7 ± 16,4) та заїканням (195,8 ± 30,5). Дещо меншу кількість балів накопичували діти із ринолалією (181,0 ± 31,0) і найменшу - з дизартрією (135,8 ± 35,3).

Висновки

Узагальнений аналіз результатів дослідження показав, що мовленнєва готовність до навчання в закладах загальної середньої освіти була сформована в більшості досліджених дітей старшого дошкільного віку з логопатологією (V_Er 43,1% < R_Er 77,9%), а саме: в осіб із дислалією (Уег 62,3% > REr 98,1%), заїканням (VEr 40,0 > REr 85,0%), з ринолалією (VEr 21,4% > REr 71,4%) та дизартрією (V_Er 0% > R_Er 20,8%). Показники середнього рівня скоротилися на 22,7% у всіх групах дітей (V_Er 41,5% > R_Er 18,8%), низького - на 12,1%, (V_Er 15,4% > R_Er 3,4%). Окрім того, середній рівень був притаманний лише респондентам із дизартрією.

Джерела

1. Bielova O, Konopliasta S. Description of kinesthetic and kinetic motor praxis in older preschool children with logopathology. Journal Pedagogy of Physical Culture and Sports. 2023, 27(5), Р. 386-395. https://sportpedagogy.org.ua/index.php/ppcs/article/view/2329/1045

2. Bielova О. Speech of Six-year-old Children with Logopathology: Features and State of Development (Мовлення дітей шести років з логопатологією: особливості та стан розвитку). PSYCHOLINGUISTICS, 34, 2023.

3. Bielova О. Corrective educational and developmental work on the formation of speech readiness for school of older preschool c hildren with speech pathology. XXVII International scientific and practical conference «Modern aspects of modernization of science: state, problems, development trends». Aalborg (Denmark) 2023, С. 81-87.

4. Белова О. Б. Актуальний стан сформованості емоційної грамотності дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Освітологічний дискурс. 1(40) 2023. С. 93-112. https://od.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/977

5. Бєлова О. Б. Дескрипція розвитку вербальної уваги в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Збірник наукових праць. Психолого- педагогічні проблеми сучасної школи. Умань. Вип. 1(9), 2023. С. 12-22. http://ppsh.udpu.edu.ua/article/view/279330

6. Бєлова О. Б. Детекція просодичного рівня мовлення в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Актуальні питання гуманітарних наук міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Гельветика, вип. 60. Том. 1. 2023. С. 203-209. http://www.aphn-journal.in.ua/archive/60_2023/part_1/29.pdf

7. Бєлова О. Б. Конституювання імпресивного та експресивного вербально-просторового уявлення в дітей старшого дошкільного віку з логопатологію.

Інноваційна педагогіка. Наукововий журнал. Одеса: Гельветіка. Вип. 56. Том 1. 2023. С. 92-96.http://innovpedagogy. od. ua/archives/2023/56/part_1/19.pdf

8. Бєлова О. Б. Мотиваційна складова мовленнєвої готовності до школи дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Актуальні питання гуманітарних наук міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич: Гельветика, вип. 57, Т.1. 2022. С. 236-243. http://www.aphn-journal.in.ua/archive/57_2022/part_1/34.pdf

9. Бєлова О. Б. Об'єктивізація проблеми розвитку граматичного рівня мовлення в дітей старшого дошкільного віку з логопатологією. Зб. наук. праць «Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах» Запоріжжя: КПУ, 2023, № 86, С. 119-126. http://pedagogy- journal.kpu.zp.ua/archive/2023/86/21.pdf

Размещено на Allbest.ru