Використання елементів художньої гімнастики як засіб впливу на рухову підготовленість дітей старшого дошкільного віку

Примітки: 1 - критерії техніки виконання тестів. Ходьба на 10 м: 2 - правильна постава, 3 - вільні рухи рук зі згинанням їх у ліктях, 4 - кроки енергійні та ритмічні, з п'ятки на носок, 5 - активне згинання і розгинання в колінному суглобі, 6 - уміння дотримуватися різних напрямків. Біг на 10 м: 7 - невеликий нахил тулуба, голову тримати прямо, 8 - руки напівзігнуті в ліктях, енергійно рухаються вперед і назад, 9 - енергійне піднімання стегна махової ноги (під кутом 60-70^о до землі), 10 - ритмічний та прямолінійний біг. Стрибок у довжину з місця: 11 - вихідне положення, 12 - замах, 13 - поштовх, 14 - політ, 15 - дотримання рівноваги після приземлення

Дослідження проводилось у ЗДО м. Дніпра № 355 та № 123. Перед початком дослідження було проінформовано батьків та отримано згоду на тестування дітей. Усі діти, які тестувались, відносились до основної групи, відхилень у стані здоров'я не мали. Для визначення рухової підготовленості дітей старшого дошкільного віку ми використовували тести та їх інтерпретацію, які рекомендовані в посібнику професора Е. С. Вільчковського «Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах» [2].

Виклад основного матеріалу дослідження

Техніка виконання вправ - це важливий компонент формування моторики дошкільнят, який залежить від трьох основних факторів: генетично зумовлених рухових здібностей; довільної рухової активності, яка пов'язана із виконанням багатьох рухів у повсякденному житті та спеціально організованої системи фізичного виховання, що стимулює природний хід онтогенетичного розвитку моторики дитини [2].

Рухову підготовленість дошкільнят оцінювали, зіставляючи якісні та кількісні показники під час виконання основних рухів. Для оцінювання рухової підготовленості дитини використовувалися тести: «ходьба на 10 м», «біг на 10 м», «стрибок у довжину з місця». Оцінювання техніки виконання тестових завдань проводили експерти за 5-бальною шкалою. Після тестування за балами, які дитина одержала, розраховувалася середньозважена оцінка рухової підготовленості. Якщо дитина одержує оцінку в межах від 4-х до 5-ти балів - її рухова підготовленість добра, від 3-х до 4-х балів - задовільна й нижча, ніж 3 бали, - незадовільна [2].

Аналіз рухової підготовленості дітей 5-6-ти років до початку експерименту дає підстави для висновку, що 40,0% дітей з експериментальної і 57,5% дітей з контрольної груп мали низький рівень. Середній рівень спостерігався у 32,5% дітей з експериментальної групи (12,5% хлопчиків і 20,0% дівчаток) і у 37,5% - з контрольної групи (17,5% хлопчиків і 20,0% дівчаток), високий рівень мали 22,5% дітей з експериментальної групи і 5,0% - з контрольної групи.

Аналіз техніки виконання дітьми вправи «ходьба на 10 м» до початку експерименту дає підстави для висновку, що якість виконання ходьби в контрольній групі була краща, ніж в експериментальній, а саме: утримувати правильну поставу могли 35,0% дітей із контрольної та 12,5% - з експериментальної груп.

У 35,0% дітей з контрольної і у 15,0% - з експериментальної груп спостерігались вільні рухи руками; енергійні кроки ногами були у 27,5% дітей із контрольної групи, тоді як в експериментальній групі із цим критерієм діти не впорались; активне згинання ніг у колінному суглобі спостерігалось у 40,0% дітей із контрольної групи та у 7,5% - з експериментальної; найбільший відсоток дітей як з контрольної (57,5%), так і з експериментальної (55,0%) груп могли дотримуватися різних напрямків (табл. 1).

Техніку бігу оцінювали за чотирма критеріями. Найбільша кількість помилок спостерігалась у дітей під час виконання бігу за критерієм «енергійне згинання стегна махової ноги», «ритмічний і прямолінійний біг» та «нахил тулуба вперед і голову тримати прямо».

Найбільший відсоток дітей як контрольної (35,0%), так й експериментальної (47,5%) груп впорався із завданням за критерієм «руки напівзігнуті в ліктях». Вправу «стрибок у довжину з місця» краще виконали діти з експериментальної групи (62,5%), ніж із контрольної (37,5%).

Аналізуючи техніку виконання стрибка в довжину з місця у дітей з експериментальної групи, можемо зробити висновок, що вихідне положення тримали 37,5% дітей, замах руками перед стрибком зробили 65,0% дітей, у 57,5% спостерігався поштовх перед стрибком, політ під час стрибка та утримання після приземлення спостерігалось у 22,5% і 32,5% дітей відповідно.

22,5% дітей із контрольної групи вміють займати правильне вихідне положення перед стрибком. Майже половина дітей (47,6%) із контрольної групи зробила замах перед стрибком; правильний поштовх перед стрибком спостерігався лише у 12,5% дітей; політ та приземлення після стрибка без помилок мали 20,0% і 32,5% дітей відповідно (табл. 2).

Якісні показники рухової підготовленості до початку експерименту в тестах «ходьба на 10 м» та «біг на 10 м» були кращими в дітей із контрольної групи; тест «стрибок у довжину з місця» за більшістю критеріїв краще склали діти з експериментальної групи. Діти із контрольної групи були зосереджені на техніці виконання вправ, тоді як діти з експериментальної - на кількісних показниках їх виконання.

Результати дослідження рухової підготовленості дітей 5-6-ти років по завершенні експерименту (рис. 2): в експериментальній групі середній рівень спостерігався у 42,5% дітей, високий - у 35,0%; в контрольній групі цей показник становив 50,0% і 7,5% відповідно.

Техніка виконання дітьми вправи «ходьба на 10 м» по завершенні експерименту покращилася за всіма критеріями в обох групах. Так, в експериментальній групі 47,5% дітей вже в змозі були утримувати правильну поставу, а в контрольній групі цей показник становив лише 35,0%. У 40,0% дошкільнят з експериментальної групи і у 37,5% - із контрольної спостерігалися вільні рухи руками зі згинанням їх у ліктях.

Енергійні та ритмічні кроки з перекатом з п'ятки на носок демонстрували 25,0% дітей з експериментальної і 30,0% - із контрольної груп. Більшість дітей з експериментальної (55,0%) і контрольної (57,5%) груп навчилися дотримуватися різних напрямків руху.

У дітей з експериментальної групи після завершення експерименту за всіма критеріями спостерігалось вірогідне покращення техніки виконання ходьби порівняно з дітьми з контрольної групи. Так, за критерієм «утримання правильної постави» в експериментальній групі результат покращився на 40,0%, тоді як у контрольній цей показник залишився без змін. На 27,5% покращився результат за критерієм «вільні рухи руками зі згинанням у ліктях» в експериментальній групі та 2,5% - у контрольній групі.

На початку експерименту жодна дитина з експериментальної групи не впоралась із виконанням кроків з ритмічними та енергійними рухами, по завершенні експерименту цей показник покращився на 25,0%. У контрольній групі він зріс на 2,5%. Після завершення експерименту на 20,0% більше дітей експериментальної групи почали виконувати ходьбу з активним згинанням та розгинанням ніг у колінному суглобі та 12,5% - дотримуватись різних напрямків. У контрольній групі ці показники після завершення експерименту не змінилися.

Після проведення експерименту в дітей в обох групах покращилася техніка виконання бігу. Так, невеликий нахил тулуба та тримання голови прямо спостерігалось у 25,0% дітей з експериментальної групи та у 15,0% - з контрольної. У 55,0% дітей з експериментальної групи та у 40,0% - з контрольної групи спостерігалось правильне положення рук, напівзігнутих у ліктях, які енергійно рухаються вперед і назад. Енергійне піднімання стегна махової ноги під час виконання бігу спостерігалось у 27,5% дітей з експериментальної групи та 25,0% - із контрольної. У 35,0% представників експериментальної і у 40,0% контрольної груп спостерігався ритмічний і прямолінійний біг (табл. 3).

Під час виконання стрибка в довжину з місця діти з експериментальної (42,5%) і контрольної (25,0%) груп дотримувалися правильного вихідного положення. 35,0% дітей з експериментальної групи і 35,0% - із контрольної утримували рівновагу після приземлення.

Отже, можемо зробити висновок, що впровадження засобів художньої гімнастики в закладі дошкільної освіти позитивно вплинуло на рівень розвитку рухової підготовленості дітей з експериментальної групи.

Відсотковий приріст рухової підготовленості був вірогідно кращим (p<0,05) в експериментальній групі (13,9%), аніж у контрольній (5,6%). Так, показники в експериментальній групі зросли з низького рівня до середнього у 10,0% дітей, а в контрольній групі цей показник становив 12,5%. Натомість підвищення показників із середнього до високого рівнів відбулося у 12,5% дітей з експериментальної групи, тоді як у дітей із контрольної - лише на 5,0%.

Висновки

художній гімнастика руховий дошкільний

1. Отримані дані на початку експерименту показали, що початковий рівень був нерівний, у дітей контрольної групи показники були кращі, аніж у дітей експериментальної групи. Початковий рівень рухової підготовленості майже у половини дітей як контрольної, так і експериментальної груп був на низькому рівні.

2. Після завершення експерименту більшість (42,5%) дітей експериментальної групи мають середній рівень рухової підготовленості, натомість високий рівень мали 35%, у контрольній групі ці показники становили 50,0% і 7,5% відповідно. Покращились результати й техніки виконання тестів «ходьба на 10 м», «біг на 10 м», «стрибок у довжину з місця» за всіма критеріями в експериментальній групі. У контрольній групі кращі результати були в техніці виконання «бігу на 10 м» і за окремими критеріями «ходьби на 10 м» і «стрибка в довжину з місця».

3. Засоби художньої гімнастики, які впроваджувались в освітній процес закладу дошкільної освіти, дозволяють сформувати правильну техніку виконання життєво необхідних рухових умінь і навичок у дітей 5-6-ти років. Запропоновані нами засоби художньої гімнастики більше вплинули на рівень рухової підготовленості дітей експериментальної групи порівняно з результатами дітей контрольної групи.

Перспективи подальших досліджень. На основі отриманих показників рухової підготовленості планується розроблення фізкультурно-оздоровчої програми для формування культури рухів дітей молодшого шкільного віку засобами художньої гімнастики.

Література

1. Валецький Ю. М. Фізична культура для дітей у дошкільному закладі. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. 2013. № 2. С. 62-67.

2. Вільчковський Є. С., Денисенко Н. Ф. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах: навчально-методичний посібник. Тернопіль: Мандрівець, 2011. 128 с.

3. Гончар Л. В., Борисова Ю. Ю. Аналіз показників фізичної та рухової підготовленості дітей старшого дошкільного віку. Спортивний вісник Придніпров'я. 2019. № 3. С. 87-94. URL: https//doi:10.32540/2071-1476-2019-3-087

4. Єфименко М. М. Моніторинг стану фізичного розвитку дошкільнят. Журнал «Дошкільне виховання». 2017. № 4. С. 2-5.

5. Круцевич Т Ю., Пангелова Н. Є. Зміст і засоби програми інтегрованого розвитку рухових та моральних якостей дітей старшого дошкільного віку в процесі фізичного виховання. Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. 2012. № 3. С. 157-162.

6. Масляк І. П., Шепель А. П., Веретельникова Ю. А. Оцінка рухової підготовленості дітей старшого дошкільного віку: ІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція. Актуальні проблеми фізичного виховання різних верств населення. Харків, 2017. С. 111-123.

7. Пангелова Н. Є. Сутність поняття «гармонійно розвинена особистість дитини дошкільного віку» духовні та фізичні компоненти. Спортивний вісник Придніпров'я. 2017. № 3. С. 119-123.

8. Пасічник В. М. Удосконалення системи контролю фізичної підготовленості дітей дошкільного віку (теоретичний аналіз): Фізична культура, спорт і здоров'я нації: зб. наук. праць. 2017. № 3 (22). С.599-606.

9. Ротерс Т Т Ритмічна розвиток особистості школяра (аналіз взаємодії фізичного та естетичного виховання). Луганськ: Знання, 1998. 170 с.

10. Effect of joint physical activity on the physical condition of parents and children. Journal of Human Sport and Exercise / M. Cueto-Martin et al. 2018. Vol. 13. № 2. Р. 415-429. DOI: https://doi.org/10.14198/ jhse.2018.132.12

11. Khudolii O.M., lermakov S.S. Prusik K. Classification of motor fitness of 7-9 years old boys. Journal of Physical Education and Sport. 2015. Vol. 15. № 2. Р 245-253. DOI: https//doi:10.7752/jpes.2015.02038

12. Physical condition of pupils of pre-school educational establishments of different types. Pedagogy of Physical Culture and Sports / N. Moskalenko et al. 2020. Vol. 24. № 2. P. 77-84. DOI: https//doi:10.15561/26649837.2020.0205

13. Influence of a physical education plan on psychomotor development profiles of preschool children. Journal ofHuman Sport and Exercise / H.J. Teixeira Costa et. al. 2015. Vol. 10. № 1. P 126-140. DOI: https://doi. org/10.14198/jhse.2015.101.11

References

1. Valetskyi Yu. M. (2013) Fizychna kultura dlia ditei u doshkilnomu zakladi [Physical culture for children in preschool]. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi, vol. 2, pp. 62-67.

2. Vilchkovskyi, Ye. S., & Denysenko, N. F. (2011) Orhanizatsiia rukhovoho rezhymu ditei u doshkilnykh navchalnykh zakladakh [Organization of the movement regime of children in preschool educational institutions]. Ternopil: Mandrivets (In Ukrainian).

3. Honchar, L. V., & Borysova, Yu. Yu. (2019) Analiz pokaznykiv fizychnoi ta rukhovoi pidhotovlenosti ditei starshoho doshkilnoho viku [Analysis of indicators of physical and motor readiness of older preschool children]. Sportyvnyi visnykPrydniprovia, vol. 3, pp. 87-94. https//doi:10.32540/2071-1476-2019-3-087

4. Iefymenko M. M. (2017) Monitorynh stanu fizychnoho rozvytku doshkilniat [Monitoring the state of physical development of preschoolers]. Zhurnal “Doshkilne vykhovannia”, vol. 4, pp. 2-5.

5. Krutsevych T Yu., Panhelova N. Ye. (2012) Zmist i zasoby prohramy intehrovanoho rozvytku rukhovykh ta moralnykh yakostei ditei starshoho doshkilnoho viku v protsesi fizychnoho vykhovannia [Content and means of the program of integrated development of motor and moral qualities of older preschool children in the process of physical education]. Fizychne vykhovannia, sport i kultura zdorovia u suchasnomu suspilstvi, vol. 3, pp. 157-162.

6. Masliak I. P., Shepel A. P., Veretelnykova Yu. A. (2017) Otsinka rukhovoi pidhotovlenosti ditei starshoho doshkilnoho viku [Assessment of motor readiness of children of older preschool age]. Proceedings of the III Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia: Aktualni problemy fizychnoho vykhovannia riznykh verstv naselennia (Ukraine, Kharkiv, October 03, 2017) (eds. Ahippo O. Yu., Shesterova L. E., Maslyak I. P., Kuzmenko I. O., Bala T M., Mameshina M. A., Kryvoruchko N. V., Zhuk V. O.), Kharkiv: III Vseukrainska naukovo-praktychna konferentsiia pp. 111-123.

7. Panhelova N. Ye. (2017) Sutnist poniattia “harmoniino rozvynena osobystist dytyny doshkilnoho viku” dukhovni ta fizychni komponenty [The essence of the concept of “harmoniously developed personality of a preschool child” is spiritual and physical components]. SportyvnyivisnykPrydniprovia, vol3, pp. 119-123.

8. Pasichnyk, V. M. (2017). Udoskonalennia systemy kontroliu fizychnoi pidhotovlenosti ditei doshkilnoho viku (teoretychnyi analiz) [Improvement of the control system of physical fitness of preschool children (theoretical analysis)]. Fizychna kultura, sport i zdorovia natsii, vol. 3, no. 22, pp. 599-606.

9. Roters T T (1998) Rytmichna rozvytok osobystosti shkoliara (analiz vzaiemodii fizychnoho ta estetychnoho vykhovannia) [Rhythmic development of the personality of a schoolchild (analysis of the interaction of physical and aesthetic education)]. Luhansk: Znannia (In Ukrainian).

10. Cueto-Martin, M., De la Cruz, J., Morales-Ortiz, E., & Perez-Diaz, C. (2018) Effect of joint physical activity on the physical condition of parents and children. Journal ofHuman Sport and Exercise, vol. 13, no. 2, pp. 415-429. https://doi.org/10.14198/jhse.2018.132.12 (In English).

11. Khudolii, O. M., lermakov, S. S., & Prusik, K. (2015) Classification of motor fitness of 7-9 years old boys. Journal of Physical Education and Sport, vol. 15, no. 2, pp. 245-253. DOI: https//doi:10.7752/ jpes.2015.02038 (In English).

12. Moskalenko, N., Savchenko, V., Polyakova, A., Mikitchik, O., Mitova, O., Griukova, V., & Mytsak, A. (2020) Physical condition of pupils of pre-school educational establishments of different types. Pedagogy of Physical Culture and Sports, vol. 24, no. 2, pp. 77-84. DOI: https//doi:10.15561/26649837.2020.0205 (In English).

13. Teixeira Costa, H. J., Abelairas-Gomez, C., Arufe-Giraldez, V., PazosCouto, J. M., & Barcala-Furelos, R. (2015) Influence of a physical education plan on psychomotor development profiles of preschool children. Journal of Human Sport and Exercise, vol. 10, no. 1, pp. 126-140. DOI: https://doi.org/10.14198/ jhse.2015.101.11 (In English).

Размещено на Allbest.ru