Особливості використання кейс-методу як ефективного засобу формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий гуманітарний інститут, Національна академія Служби безпеки України

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-МЕТОДУ ЯК ЕФЕКТИВНОГО ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В УСНОМУ ТУРЕЦЬКОМУ МОВЛЕННІ

Кіндрась Ірина Володимирівна

кандидат педагогічних наук, доцент,

завідувач кафедри східних мов

м. Київ

Анотація

Стаття присвячена висвітленню особливостей використання кейс-методу як ефективного засобу формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні.

Підкреслено, що знання іноземних мов є ключовим для успішної міжнародної комунікації та ефективної взаємодії між різними культурами. Особлива увага приділяється ролі турецької мови в контексті підтримки України Туреччиною під час російської збройної агресії. Знання турецької мови визначається як значущий ресурс для українців, особливо у сферах дипломатії та міжнародних відносин, а також як засіб для поглиблення міжкультурного розуміння. Висвітлюються проблеми традиційних методик навчання іноземних мов та потенціал кейс-методу як інноваційного педагогічного підходу для ефективного формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні.

У статті розглядається сучасний стан розвитку лінгводидактики та інтеграція інноваційних педагогічних технологій, зокрема кейс-методу, у вищу освіту. Продемонстровано, що вітчизняні й зарубіжні вчені здійснили вагомий внесок у розробку проблеми впровадження в освітній процес кейс-методу. Проаналізовано наукові праці видатних дослідників і визначено основні переваги кейс-методу. Особлива увага приділяється використанню кейс- методу для формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні, що є новим напрямком у наукових дослідженнях.

Зосереджено увагу на важливості лексичної компетентності у вивченні турецької мови як іноземної. Підкреслено, що лексична компетентність не лише сприяє точному та ефективному використанню лексики у комунікації, але й є основою для розвитку інших мовленнєвих навичок та вмінь.

Окреслено переваги кейс-методу, такі як мотивація до вивчення мови в контексті, що наближений до реального життя, та розвиток лексичної компетентності через активне використання іншомовної лексики.

Розглянуто особливості застосування кейс-методу для формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні та подано приклади завдань-кейсів.

Ключові слова: кейс-метод, лексична компетентність, турецька мова, усне мовлення, методика навчання, засіб навчання, формування лексичної компетентності в усному мовленні.

Annotation

Kindras Iryna Volodymyrivna candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Oriental Languages of the Educational and Scientific Humanitarian Institute, National Academy of the Security Service of Ukraine, Kyiv

FEATURES OF USING THE CASE METHOD AS AN EFFECTIVE MEANS OF FORMING LEXICAL COMPETENCE IN TURKISH ORAL SPEECH

The article is devoted to highlighting the peculiarities of using the case-study method as an effective means of forming lexical competence in oral Turkish speech.

It is emphasized that knowledge of foreign languages is key to successful international communication and effective interaction between different cultures. Special attention is paid to the role of the Turkish language in the context of Turkey's support for Ukraine during the russian armed aggression. Knowledge of the Turkish language is defined as a significant resource for Ukrainians, especially in the spheres of diplomacy and international relations, as well as a means to deepen intercultural understanding. The problems of traditional methods of teaching foreign languages and the potential of the case method as an innovative pedagogical approach for the effective formation of lexical competence in oral Turkish speech are highlighted.

The article examines the current state of linguistic didactics development and the integration of innovative pedagogical technologies, in particular the case method, into higher education. It has been demonstrated that domestic and foreign scientists made a significant contribution to the development of the problem of introducing the case-study method into the educational process. The scientific works of outstanding researchers were analyzed and the main advantages of the case-study method were determined. Special attention is paid to the use of the case-study method for the formation of lexical competence in oral Turkish speech, which is a new direction in scientific research.

Attention is focused on the importance of lexical competence in learning Turkish as a foreign language. It is emphasized that lexical competence not only contributes to the accurate and effective use of vocabulary in communication, but is also the basis for the development of other speech skills.

The advantages of the case-study method are outlined, such as motivation to learn the language in a context close to real life and the development of lexical competence through the active use of foreign language vocabulary.

The peculiarities of the application of the case-study method for the formation of lexical competence in oral Turkish speech are considered and examples of case tasks are presented.

Keywords: case-study method, lexical competence, Turkish language, oral speech, teaching method, teaching tool, formation of lexical competence in oral speech.

Постановка проблеми

Інтернаціоналізація більшості сфер сучасного життя та глобалізаційні процеси в світі спонукають членів суспільства, які є частиною єдиної глобальної спільноти, до вивчення іноземних мов. Адже знання іноземних мов сприяє успішній комунікації на міжнародному рівні і стає необхідною умовою для успішного функціонування індивідуума в світі. Знання іноземних мов дозволяє розуміти та взаємодіяти з представниками інших культур, що є важливим для побудови плідних міжнаціональних та міжкультурних відносин.

Від початку російської збройної агресії проти України Туреччина активно бере участь у гуманітарній допомозі та підтримці наших громадян, включаючи надання допомоги для внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від війни. Знання турецької мови може полегшити комунікацію з турецькими гуманітарними організаціями та представниками влади. Оволодіння турецькою мовою може стати важливим ресурсом для українців, які працюють у сфері дипломатії та міжнародних відносин. Це дозволить ефективніше спілкуватися та співпрацювати з представниками турецьких владних та недержавних організацій. Вивчення турецької мови може також сприяти поглибленню міжкультурного розуміння та взаємодії між українцями та турецькою громадою. У цих умовах вивчення турецької мови може стати корисним інструментом для розширення можливостей та підвищення ефективності взаємодії українського населення у міжнародному та міжкультурному контексті.

Отже, у сучасному освітньому середовищі вивчення іноземних мов стає необхідністю, зокрема в контексті формування лексичної компетентності, що визначається здатністю ефективно використовувати словниковий запас у різноманітних комунікативних ситуаціях. Однак перед викладачами та здобувачами освіти постає завдання знайти оптимальний підхід для досягнення цієї мети, особливо у вивченні турецької мови.

Проблема полягає в тому, що традиційні методи навчання іноземних мов, орієнтовані на пам'ять та рецепцію, можуть бути недостатньо ефективними для формування лексичної компетентності в турецькому усному мовленні. Водночас, інноваційні підходи, зокрема використання кейс-методу може стати ефективним засобом для покращення результативності у формуванні високого рівня лексичних навичок.

Розроблення та дослідження ефективності нових педагогічних стратегій є актуальним завданням у галузі методики навчання турецької мови. Це особливо важливо, оскільки лексична компетентність в усному мовленні вимагає не тільки правильного вибору лексичних одиниць, але й їх контекстуального використання в різних ситуаціях реальної дійсності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасний стан розвитку лінгводидактики характеризується активним впровадженням інноваційних педагогічних технологій, що сприяють підвищенню якості навчання та формуванню необхідних компетентностей у здобувачів вищої освіти. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє визначити основні тенденції та переваги застосування кейс-методу.

Аналіз наукової літератури з теми дослідження свідчить, що вивченням кейс-методу займалося багато видатних вчених та науковців, зокрема: Л. Байдак, О. Бурба, О. Бурковська, І. Головко, А. Джеймс, Р. Джин, П. Дейл, Н. Денісова, Дж. Ерскін, Л. Заблоцька, В. Знанецький, М. Ліндерс, П. Хатчінгс, Р. Льюїс, Р. Меррі, С. Пампура, І. Романов, Дж. Рейнолдс, В. Галузяк, М. Стенфорд, М. Сметанський, Т. Смолянська, Ю. Сурмін, І. Форостюк, О. Шовкопляс, Е. Шротер та інші.

За останні роки як в теорії, так і на практиці вчені досягли певних результатів щодо питання впровадження кейс-методу в освітній процес. Зокрема, метод кейсів розглянуто як метод викладання управлінських дисциплін в охороні здоров 'я [1]; описано застосування кейс-методу у фаховій підготовці студентів-іноземців на кафедрі терапевтичної стоматології [2], досліджено методологічні аспекти кейс-методу при викладанні спеціальних дисциплін будівельного профілю [3]; розглянуто кейс-метод як форму інтерактивного навчання майбутніх фахівців [4]; теоретично обґрунтовано доцільність застосування кейс-методу як засобу формування професійної компетентності майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників та окреслено окремі аспекти його реалізації у навчальному процесі вищої школи [5]; обгрунтовано доцільність використання кейс-методу на заняттях з англійської мови з майбутніми спеціалістами у сфері туризму [6]; розроблено методику формування у майбутніх маркетологів англомовної лексичної компетентності в письмі засобом кейс-технології [7]; обґрунтовано значення кейс-методу як ефективного інструменту, що поєднує навчальну, аналітичну та виховну діяльність [8]; розглянуто кейс-метод як інтерактивну систему методів навчання, спрямовану на формування теоретичних знань, компетентностей та особистісних якостей, виокремлено переваги використання кейс-методу у процесі навчання магістрів [9].

Хоча певним аспектам впровадження в освітній процес кейс-методу присвячено дослідження багатьох учених, проблема використання цього методу як засобу формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні ще не висвітлювалась в науковій літературі і потребує детальнішого вивчення.

Метою статті є детальне вивчення питання використання кейс-методу як ефективного інструменту формування у здобувачів вищої освіти лексичної компетентності в турецькому усному мовленні та визначення рекомендацій для його впровадження.

Виклад основного матеріалу

кейс педагогічний лексичний турецький

Лексична компетентність є ключовим елементом в процесі вивчення будь-якої іноземної мови, включаючи турецьку. Вона визначається здатністю використовувати лексичні одиниці вірно, точно та ефективно в конкретних ситуаціях комунікації. Лексична компетентність включає в себе розуміння та вживання лексичних одиниць у конкретному культурному контексті. Вона є основою для розвитку інших компетентностей. Словниковий запас слугує основою для побудови фраз, речень та текстів як в усній, так і письмовій формах. Володіння різноманітною лексикою дозволяє комунікантам чітко та ефективно висловлювати свої думки іноземною мовою та розуміти висловлювання інших учасників комунікації, а також зменшує ризик непорозумінь. Спроможність використовувати широкий спектр лексичних одиниць допомагає комунікантам відчувати себе впевненіше у спілкуванні турецькою мовою. А успішна комунікація у свою чергу підвищує рівень самооцінки та стимулює подальше вивчення мови. Крім того, здобувачі освіти, які володіють розширеним словниковим запасом, можуть краще розуміти та відчувати культурні особливості турецької мови.

Отже, в цілому, лексична компетентність визначає успішність студентів у вивченні турецької мови та відіграє ключову роль у розвитку їх загального рівня мовленнєвої компетентності. Формування багатого словникового запасу сприяє покращенню комунікативних умінь та відкриває нові можливості для вивчення інших аспектів турецької мови.

Традиційні методи формування лексичної компетентності такі, як заучування лексичних одиниць, їх переклад, використання карток (flashcards), граматико-перекладний метод тощо можуть бути корисними для формування базового словникового запасу, але є неефективними для розвитку високого рівня лексичної компетентності, оскільки сприяють лише механічному запам'ятовуванню лексичних одиниць без зв'язку з контекстом їх вживання.

Вивчення лексичних одиниць шляхом прямого перекладу на рідну мову може призводити до неправильного розуміння контексту їх вживання, використання карток (flashcards) часто зосереджене на пасивне запам'ятовування лексичних одиниць, навчання лексики через граматичні вправи та переклад не сприяє їх вживанню у реальному спілкуванні.

Лексичні одиниці, вивчені окремо від контексту, може бути складно використовувати у реальному спілкуванні, оскільки студенти не навчаються розуміти усі аспекти їх застосування. Без регулярного повторення та практики вживання лексичних одиниць у комунікації слова швидко забуваються.

Тому все частіше педагоги-практики прагнуть використовувати інтерактивні методи навчання, які залучають студентів до активного вживання лексичних одиниць в іншомовній комунікації та сприяють кращому розумінню та запам'ятовуванню іншомовної лексики.

Вчення турецької лексики у контексті реальних ситуацій сприяє формуванню навичок вживання лексичних одиниць у певному контексті. На наш погляд, до таких методів можна віднести кейс-метод.

Кейс-метод, який також відомий як ситуативний аналіз, був уперше запроваджений Гарвардською школою бізнесу і згодом набув популярності не тільки за кордоном, але й у вищих навчальних закладах України, де його застосовували в основному для навчання управління бізнесом.

Існує велика кількість визначень методу кейсів. Розглянемо деякі з них. Так, наприклад, П. Скейлс зазначає, що кейс-метод або метод конкретних ситуацій - це навчальна діяльність, яка заснована на реальних життєвих ситуаціях. Це події або проблеми, які надають можливість застосувати свої знання, вдосконалювати навички впорядковування інформації, виявляти і вирішувати проблеми» [10, с. 111].

На думку К. Зубар, викладання на основі кейсів моделює реальні ситуації і пропонує студентам активно боротися зі складними проблемами, а саме формує інтелектуальне, рефлексивне і креативне розуміння певної проблеми [11].

Суть кейс-методу полягає в ініціюванні самостійного вивчення ситуацій студентами, формуванні їх власного бачення проблем та їх вирішенні, виробленню вміння дискутувати і обговорювати ситуацію між студентами та викладачами. У ході розбору ситуацій студенти вчаться діяти в «команді», проводити аналіз і приймати управлінські рішення [12, с. 149].

Д. Томас підкреслює, що кейс-метод у викладанні іноземних мов використовується для того, щоб помістити студентів у симульовані ситуації, пов'язані із їхнім основним предметом навчання. Мета - мотивувати їх розмовляти іноземною мовою під час вирішення проблем, які студентам цікаві [13].

Отже, опираючись на проаналізовані джерела, метод кейсів є методом навчання, який базується на вивченні конкретних ситуацій (кейсів), які можуть виникнути в реальному житті. Цей метод дозволяє студентам застосовувати теоретичні знання до практичних завдань, що розроблені для вирішення конкретних проблем чи ситуацій. Кейси представляють собою сценарії або завдання, які базуються на реальних ситуаціях. Це допомагає студентам вивчати мову в контексті, близькому до реального життя, та адаптувати свої навички до конкретних викликів.

Основними компонентами кейс-технології є сукупність активних методів навчання (ділова і рольова гра, метод аналізу ситуацій, вирішення проблем та ін.). За одиницю такої технології навчання («кейс») може бути обрана будь-яка комунікативна ситуація [7]. Отже, метод кейсів сприяє активному залученню студентів у навчальний процес. Вони вивчають мову, вирішуючи реальні сценарії та завдання, що стимулює їхні пізнавальні інтереси. На наш погляд, використання кейс-методу у навчанні іноземних мов має низку переваг, порівняно із іншими методами, зокрема:

1) дозволяє студентам використовувати свої знання мови на практиці;

2) забезпечує створення ситуативних завдань, які сприяють розвитку навичок реального спілкування;

3) спонукає студентів аналізувати та обирати оптимальні комунікативні стратегії, що сприяє розвитку критичного мислення та навичок прийняття рішень у мовленнєвих ситуаціях;

4) дозволяє студентам вивчати мову в конкретному контексті, що поліпшує їхнє розуміння особливостей використання мови в різноманітних ситуаціях та сферах, оскільки «кейси», зазвичай, створюються на основі реальних ситуацій;

5) підвищує рівень мотивації до вивчення турецької мови, оскільки вони можуть бачити практичне застосування вигляд свого вивчення. Це може позитивно вплинути на їхню мотивацію вивчати турецьку мову;

6) сприяє розвитку навичок командної роботи та взаємодії, оскільки часто використовується для групової роботи;

7) сприяє розвитку критичного мислення студентів, оскільки вони повинні аналізувати інформацію, приймати рішення та обговорювати альтернативи.

8) Як зазначає І. Чорна, кейс-метод є досить гнучким засобом навчання, оскільки його основи можна адаптувати до багатьох аспектів вивчення іноземних мов [7]. Щодо формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні засобом кейс-методу, то ми поділяємо думку І. Романова про те, що у результаті роботи з кейсами вирішуються два найважливіші завдання: по-перше, студенти активізують вживання термінології і різних мовних структур та кліше з досліджуваної теми, по-друге, вони набувають цінні навички всебічного аналізу ситуацій зі сфери професійної діяльності [14, с. 100]. Тож, пропонуємо розглядати кейс-метод як максимально наближені до реальних умов комунікативні ситуації, вирішення яких стимулює студентів активно вживати лексичні одиниці в іншомовній комунікації, що сприяє кращому розумінню та запам'ятовуванню іншомовної лексики.

Для успішної реалізації кейс-методу у формуванні лексичної компетентності в усному турецькому мовленні важливо:

1) адаптувати кейс (навчальну ситуацію) до рівня володіння турецькою мовою студентами;

2) використовувати цікавий для конкретної цільової аудиторії матеріал кейсу;

3) чітко і зрозуміло сформулювати інструкції;

4) чітко спланувати час, який виділяється на вирішення проблеми, поставленої в кейсі;

5) створити реалістичні ситуації, які вимагають активного використання лексики в межах певної теми;

6) забезпечити достатню практику та повторення;

7) використовувати зворотній зв'язок для коригування помилок та покращення лексичних навичок;

8) заохочувати студентів до самостійного мислення та критичного аналізу;

9) підготувати та запропонувати студентам перелік актуальних лексичних одиниць в межах кейсу, що обговорюється, які допоможуть вирішити кейс.

Розгляньмо приклади завдань-кейсів для обговорення на заняттях з турецької мови:

1. Seyahat Planlamasi: “istanbul'a u? gunluk bir gezi planliyorsunuz. Nerede kalacaksiniz, hangi yerleri ziyaret edeceksiniz ve ne tur yemekler denemek istiyorsunuz?”

2. Otel Rezervasyonu: “Farkli otel se?enekleri arasindan birini se?mek ve rezervasyon yaptirmak i?in otel resepsiyonistiyle bir diyalog olu§turun”

3. Turistik Yerler: “Kapali?ar§i'da ali§veri§ yapmayi planliyorsunuz. Saticilarla pazarlik yaparken kullanabileceginiz cumleler nelerdir?”

4. Yemek Sipari^i: “Turk restoraninda yemek sipari§i veriyorsunuz. Garsona ne sipari§ vereceginizi ve yemeginizle ilgili ozel isteklerinizi nasil ifade edersiniz?”

5. U?u§ iptali: “U?u§unuz aniden iptal edildi. Havaalaninda ne yaparsiniz? Hangi adimlari takip ederek yeni bir u?u§ ayarlayabilirsiniz?”

6. Kayip Bagaj: “Vari§ noktaniza ula§tiniz, ancak bagajiniz kayboldu. Havaalani personeliyle nasil ileti§ime ge?ersiniz ve sorunu 5ozmek i?in hangi bilgileri saglamaniz gerektigini tarti§in”

7. Otel Rezervasyon Sorunu: “Otele vardiginizda rezervasyonunuzun kayboldugunu ogrendiniz. Resepsiyon gorevlisiyle nasil bir diyalog kurarsiniz ve alternatif konaklama se?eneklerini nasil degerlendirirsiniz?”

8. Saglik Sorunu: “Seyahat sirasinda ani bir saglik sorunu ya§adiniz. En yakin saglik kurulu§una nasil ula§irsiniz ve durumunuzu doktora nasil a5iklarsiniz?”

9. Finansal Zorluklar: “Bursunuz kesildi ve okul masraflarini kar§ilamakta zorlaniyorsunuz. Universitenin finansal destek ofisiyle nasil ileti§ime ge?ersiniz ve hangi 5ozum yollarini ara§tirirsiniz?”

10. Ders Kaydi Sorunu: “istediginiz dersin kontenjani dolmu§. Dersi veren ogretim uyesiyle nasil bir goru§me yaparsiniz ve kayit i?in ne tur alternatifler sunabilirsiniz?”

11. Konaklama Sorunu: “Yurtta kalmak istiyorsunuz, ancak tum odalar dolu. Yurt yonetimiyle nasil bir diyalog kurarsiniz ve alternatif konaklama se?eneklerini nasil degerlendirirsiniz?”

12. Grup Projesi Anla^mazligi: “Grup projesindeki takim arkada§larinizla fikir ayriligi ya§iyorsunuz. Grubunuzla nasil bir ileti§im kurarsiniz ve ortak bir 50zum bulmak i5in hangi stratejileri kullanirsiniz?”

13. Јevre Sorunlari: “Bir fabrikanin atiklari nedeniyle yerel bir nehir kirlendi. Bu durumu 5ozmek i5in hangi adimlari atarsiniz ve toplulugu nasil bilgilendirirsiniz?”

14. Egitimde E^itsizlik: “Okulunuzda kaynaklarin dagiliminda e§itsizlikler var. Bu sorunu 5ozmek i5in okul yonetimiyle nasil bir diyalog ba§latirsiniz ve adil bir 56zum i5in hangi onerilerde bulunursunuz?”

15. i§ Hayatinda ileti^im: “Yeni bir projede 5ali§irken ekip uyeleri arasinda anla§mazlik 5ikti. Projeyi zamaninda tamamlamak ve ekip i5i ileti§imi iyile§tirmek i5in hangi stratejileri uygularsiniz?”

16. Saglik Hizmetlerine Eri^im: “Kirsal bir bolgede ya§ayan ya§li bir hasta i?in saglik hizmetlerine eri§im zorla§ti. Hastanin ihtiya5larini kar§ilamak ve tedaviye eri§imini saglamak i5in hangi 5ozumleri onerirsiniz?”

17. Turizmde Surdurulebilirlik: “Bir sahil kasabasinda turizmin 5evresel etkileri artiyor. Kasabanin dogal guzelliklerini korurken turizmi nasil surdurulebilir hale getirebilirsiniz?”

18. Teknoloji ve Egitim: “Okulunuzda uzaktan egitim i5in gerekli teknolojik altyapi yetersiz. Ogrencilerin egitimine devam edebilmesi i?in hangi ge?ici 5ozumleri uygulayabilirsiniz?”

19. Kulturel Mirasin Korunmasi: “Yerel bir tarihi eserin bakimsizlik nedeniyle yikilma tehlikesi var. Bu eseri korumak ve restorasyon i5in gerekli fonlari nasil toplayabilirsiniz?”

20. Gida Guvenligi: ` `Bir gida skandali sonrasinda halkin guvenini kazanmak i5in bir restoran zinciri ne tur onlemler almali? Bu sure?te mu§terilerle ileti§imi nasil yonetirsiniz?”

21. Aile i^i ileti^im: “Aile bireyleri arasinda surekli anla§mazliklar ya§aniyor. Aile i?i ileti§imi gu?lendirmek ve sorunlari 5ozmek i5in hangi adimlari atabilirsiniz?”

22. Yerel Ekonomi: “Ku?uk bir kasabanin ekonomisi, buyuk bir fabrikanin kapanmasiyla sarsildi. Kasabanin ekonomisini canlandirmak i5in hangi giri§imlerde bulunabilirsiniz?”

23. Gentler ve Sosyal Medya: “Gen5ler arasinda sosyal medya kullaniminin olumsuz etkileri artiyor. Gen5leri bilin5lendirmek ve saglikli kullanim ali§kanliklari kazandirmak i5in ne tur programlar geli§tirebilirsiniz?”

24. Kamu Sagligi: “Bir salgin sirasinda halkin saglik onlemlerine uymasi zorla§iyor. Toplumu bilgilendirmek ve saglik onlemlerine uyumu artirmak i5in hangi stratejileri benimseyebilirsiniz?”

У контексті формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні вважаємо доцільним подавати перелік актуальних лексичних одиниць до кожного кейсу, що допоможе студентам зосередитися на ключовій лексиці, яка необхідна для розуміння та вирішення певного кейсу. Це також сприятиме ефективному навчанню та запам'ятовуванню нових лексичних одиниць, що є критично важливим для розвитку лексичної компетентності.

Висновки

Підсумовуючи все вищевикладене, зазначимо, що метод кейсів став важливим інструментом в сучасній методиці викладання іноземних мов, оскільки він ефективно поєднує теоретичні знання з практичним застосуванням мовленнєвих навичок у реальних ситуаціях. У вивченні турецької мови цей метод може сприяти кращому розумінню та адаптації до культурного та мовленнєвого середовища. Кейси часто використовуються для групової роботи, що сприяє колективному навчанню. Студенти обговорюють та розв'язують ситуації разом, обмінюючись ідеями та думками. Студенти, працюючи з кейсами, активно залучаються до процесу вивчення та навчаються самостійно аналізувати та розв'язувати проблеми. Кейси дозволяють вивчати мову в контексті конкретних ситуацій, що сприяє кращому розумінню, як використовувати мову в різних сферах життя. Метод кейсів ефективно вирішує проблеми, пов'язані з теоретичним підходом до навчання та допомагає студентам розвивати не лише мовленнєві навички, а й навички аналізу, прийняття рішень та комунікації в реальних ситуаціях. Лексична компетентність є ключовим елементом в оволодінні усним турецьким мовленням, оскільки вона забезпечує точність та адекватність вираження думок. Регулярна практика та активне використання нових лексичних одиниць в усному мовленні під час вирішення кейсів сприяють природньому запам'ятовуванню лексичних одиниць та розвитку комунікативних умінь. Використання кейс- методу дозволяє імітувати реальні життєві ситуації, що стимулює студентів активно застосовувати лексику в контексті, покращуючи їх здатність до мовленнєвої імпровізації.

Пропоноване дослідження не вичерпує всіх аспектів порушуваної проблеми, але розглядає деякі аспекти використання кейс-методу як ефективного засобу формування лексичної компетентності в усному турецькому мовленні. Подальші наукові пошуки можуть бути спрямовані на вивчення ефективності інших методів формування лексичних навичок.

Література

1. Степурко Т., Ігнащук О. Кейс-стаді як метод викладання управлінських дисциплін в охороні здоров'я. Вісник АПСВТ. 2017. № 1. С. 71-77.

2. Левків М. О. Застосування кейс-методу у фаховій підготовці студентів-іноземці в на кафедрі терапевтичної стоматології. Медична освіта: наук.-практ. журн. / голов. ред. Н.О. Федчишин. Тернопіль: ТДМУ, 2016. № 3. С. 71-7

3. Пащенко Т. Кейс-метод як сучасна технологія навчання спеціальних дисциплін. Молодь і ринок. 2015. № 8. С. 94-99

4. Ягодникова В.В. Кейс-метод (Case study) як форма інтерактивного навчання майбутніх фахівців. Секція «Педагогічні науки», підсекція № 5. URL: http://www.rusnauka.com/ 1_NIO_2008/Pedagogica/25496.doc.htm (дата звернення: 11.06.2024)

5. Гордієнко Н. Кейс-метод як засіб формування професійної компетентності майбутніх соціальних педагогів і соціальних працівників у вищій школі. Людинознавчі студії: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Педагогіка» / ред. кол. М. Чепіль (головний редактор) та ін. Дрогобич: Редакційно-видавничий відділ ДДПУ імені Івана Франка, 2017. Випуск 4/36. С. 64-73.

6. Форостюк, І. В. Використання кейс-методу на заняттях з англійської мови з майбутніми спеціалістами у сфері туризму. Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2019. Т. 30 (69), № 2, Ч. 1. С. 146-150.

7. Чорна І. Ю. Формування у майбутніх маркетологів англомовної лексичної компетентності в письмі засобом кейс-технології: автореф. дис.... канд. педагог, наук: 13.00.02. Тернопіль, 2017. 20 с.

8. Бакланова Н. М. «Кейс-метод» як інноваційний метод в сучасному педагогічному процесі. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, VI (68), Issue: 164, 2018 Maj. С. 7-10

9. Стинська В. В., Чепіль М., В., Прокопів Л. М. Кейс-метод - інновація у підготовці студентів магістратури у закладі вищої освіти. Молодь і ринок. 2023. №4 (212). С. 16-19.

10. Scales P. Teaching in the Lifelong Learning Sector. Maidenhead, England. 2013. 329 p.

11. Зубар К. І. Інструктивні матеріали по впровадженню кейс-методу для методичного семінару. Методична доповідь. 2006. С. 10. URL: https:// pedkab.wordpress.com/. (дата звернення: 02.06.2024)

12. Товканець Г. В. Особливості застосування кейс-методу у процесі професійної підготовки майбутнього фахівця. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія “Педагогіка, соціальна робота”. 2011. Вип. 20. С. 148-150.

13. Thomas D. Case studies for ELT: a source of motivation. Approches pratiques de l'enseigement des langues de specialite. Vol. XXII. #2. 2003. P. 59-37. URL: https://journals. openedition.org/apliut/3730?lang=en (дата звернення: 02.06.2024)

14. Романов І. І. Умови застосування методу кейсів при навчанні іноземних мов. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2018. № 60 (5). Серія: Педагогічні науки: реалії та перспективи. С. 98-102.

References

1. Stepurko T., Ihnashchuk O. (2017). Keys-stadi yak metod vykladannya upravlinskykh dystsyplin v okhoroni zdorov'ya [Case study as a method of teaching management disciplines in health care]. Visnyk APSVT - Herald of APSVT, 1, 71-77 [in Ukrainian].

2. Levkiv M.O. (2016). Zastosuvannya keys-metodu u fakhoviy pidhotovtsi studentiv- inozemtsiv v na kafedri terapevtychnoyi stomatolohiyi [The use of the case method in the professional training of foreign students at the department of therapeutic dentistry]. Medychna osvita: nauk.-prakt. zhurn. / holov. red. N.O. Fedchyshyn. Ternopil: TDMU - Medical education: science and practice. journal / chief ed. BUT. Fedchyshyn Ternopil: TDMU, 3, 71-74 [in Ukrainian].

3. Pashchenko T. (2015). Keys-metod yak suchasna tekhnolohiya navchannya spetsialnykh dystsyplin [Case method as a modern technology for teaching special disciplines]. Molod i rynok - Youth and the market, 8, 94-99 [in Ukrainian].

4. Yahodnykova V.V. Keys-metod (Case study) yak forma interaktyvnoho navchannya maybutnikh fakhivtsiv. [Case method (Case study) as a form of interactive learning for future specialists]. Sektsiya “Pedahohichni nauky”, pidsektsiya № 5 - Section "Pedagogical Sciences", subsection No. 5. Retrieved from http://www.rusnauka.com/1_NIO_2008/Pedagogica/25496.doc.htm (Last accessed: 11.06.2024) [in Ukrainian].

5. Gordiyenko N. (2017). Keys-metod yak zasib formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnikh sotsialnykh pedahohiv i sotsialnykh pratsivnykiv u vyshchiy shkoli [Case method as a means of forming professional competence of future social educators and social workers in higher education]. Lyudynoznavchi studiyi: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriya “Pedahohika” / redkol M Chepil (holovnyy redaktor) ta in Drohobych: Redaktsiyno-vydavnychyy viddil DDPUI imeni Ivana Franka, Vypusk 4/36 - Studies in humanities: a collection of scientific works of Ivan Franko Drohobytsk State Pedagogical University. Series "Pedagogy" / ed. number M. Chepil (chief editor) and others. Drohobych: Editorial and Publishing Department of the Ivan Franko State University. Issue 4/36, 64-73 [in Ukrainian].

6. Forostyuk I.V. (2019). Vykorystannya keys-metodu na zanyattyakh z anhliyskoyi movy z maybutnymy spetsialistamy u sferi turyzmu [The use of the case method in English language classes with future specialists in tourism]. Vcheni zapysky Tavriyskoho natsionalnoho universytetu imeni VI Vernadskoho Seriya: Filolohiya Sotsialni komunikatsiyi - Scientific notes of the V I. Vernadskyi Tavri National University. Series: Philology. Social communications. - 2019. - Vol. 30 (69), No. 2, Part 1, 146-150 [in Ukrainian].

7. Chorna I.Yu. (2017). Formuvannya u maybutnikh marketolohiv anhlomovnoyi leksychnoyi kompetentnosti v pysmi zasobom keys-tekhnolohiyi [Formation of English lexical competence in writing among future marketers by means of case technology]. Avtoref dys. kand. pedahoh. nauk: 13 00 02 Ternopil - autoref. thesis... candidate pedagogical Sciences: 13.00.02. Ternopil, 20 [in Ukrainian].

8. Baklanova N.M. (2018). “Keys-metod” yak innovatsiynyy metod v suchasnomu pedahohichnomu protsesi [“Case method” as an innovative method in the modern pedagogical process]. Science and Education a New Dimension Pedagogy and Psychology VI (68) Issue: 164, 7-10 [in Ukrainian].

9. Stynska V.V Chepil M.V Prokopiv L.M. (2023). Keys-metod - innovatsiya u pidhotovtsi studentiv mahistratury u zakladi vyshchoyi osvity [Case method - innovation in the training of master's students in higher education institutions]. Molod i rynok - Youth and the market, 4 (212), 16-19 [in Ukrainian].

10. Scales P. Teaching in the Lifelong Learning Sector. Maidenhead, England. 2013. 329 p.

11. Zubar K.I. (2006). Instruktyvni materialy po vprovadzhenniu keis-metodu dlia metodychnoho seminaru [Instructional materials on the implementation of the case method for a methodological seminar]. Metodychna dopovid - Methodical report, 10. Retrieved from https:// pedkab.wordpress.com/. (Last accessed: 02.06.2024) [in Ukrainian]

12. Tovkanets G.V. (2011). Osoblyvosti zastosuvannya keys-metodu u protsesi profesiynoyi pidhotovky maybutnoho fakhivtsya [Peculiarities of using the case method in the process of professional training of a future specialist]. Naukovyy visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu Seriya “Pedahohika sotsialna robota” - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University. Series "Pedagogy, social work". Issue 20, 148-150 [in Ukrainian]

13. D. Thomas. (2003). Case studies for ELT: a source of motivation. Approches pratiques de l'enseigement des langues de specialite. Vol. XXII. No.2. P. 59-37. Retrieved from https://journals.openedition.org/apliut/3730?lang=en (Last accessed: 02.06.2024) [in English]

14. Romanov I. I. (2018). Umovy zastosuvannya metodu keysiv pry navchanni inozemnykh mov [Conditions of application of the case method in teaching foreign languages]. Naukovyy chasopys NPU im. M. P. Drahomanova. Seriya: Pedahohichni nauky: realiyi ta perspektyvy - Scientific journal of the NPU named after M. P. Drahomanova. Series: Pedagogical sciences: realities and prospects, 60 (5), 98-102 [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru