Естетичне виховання як складник безперервної освіти молодших школярів

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Факультет педагогіки, психології та мистецтв

Кафедра дошкільної та початкової освіти

Естетичне виховання як складник безперервної освіти молодших школярів

М. Бондаренко, магістр

Радул О.С., д.п.н., професор

Анотація

У статті обґрунтовано важливість естетичного виховання для безперервної освіти молодших школярів. На основі аналізу низки нормативних документів розкрито значення позашкільної освіти в системі безперервної освіти. Установлено, що зміст позашкільної освіти та виховання, як складової частини системи освіти України, визначений специфічними умовами її функціонування, а саме: диференційованістю; динамічністю; гнучкістю; мобільністю; варіативністю; доступністю тощо. Акцентовано увагу на тому, що в межах естетичного виховання важливу роль відіграє позашкільна освіта, яка дає можливість вивчати мистецтво і культуру, розвивати творчі здібності. Доведено, що позашкільні заклади сприяють розвитку інтересу учнів до мистецтва та культури, створюють сприятливі умови для естетичного виховання.

Ключові слова: молодші школярі, безперервна освіта, естетичне виховання, позашкільна освіта.

Постановка проблеми

Інтеграція України в Європейський освітній простір створює умови для переходу від традиційної вітчизняної парадигми «Освіта на все життя» до нової - «Освіта впродовж життя» [4, с. 128]. Безперервність, наступність та інтеграція, забезпечення єдності всіх галузей освіти в Україні, об'єднання зусиль позашкільних з іншими навчальними закладами та різними організаціями; цілісність і неперервність позашкільної освіти та виховання, спрямованої на поглиблення і конкретизацію навчально-виховного процесу; здобуття освіти протягом усього трудового періоду за умови, що нові знання, уміння та навички базуються на раніше вивчених і набутих знаннях - у цьому вчені вбачають реалізацію ключових завдань сучасної освіти в контексті інтеграційних процесів, що відбуваються в нашій країні зараз.

З огляду на це, безперервна освіта визначена одним із пріоритетних чинників, які впливають на реалізацію концептуальних положень Стратегії розвитку освіти. У сучасному культурно-освітньому просторі безперервність виступає не лише як ідея, а як принцип навчання, якість освітнього процесу та умова становлення людини [5]. Зокрема, безперервну освіту визначають і як засіб цілеспрямованого отримання людиною знань, умінь і навичок упродовж цілого життя в навчальних закладах та засобами організованої самоосвіти [2, с. 129].

Концепція безперервної освіти виникла у 1960-х рр., а в 1974 р. цей вид освіти був визначений ЮНЕСКО як основний принцип реформування освіти та засіб становлення розвинутого суспільства в епоху глобалізації. Відповідно до Концепції розвиток людини, її виховання та формування у періоди її фізичного і соціально - психологічного дозрівання, розквіту й стабілізації життєвих сил та здібностей визначено метою безперервної освіти [3]. Безперервне навчання охоплює «все цілеспрямоване навчання, формальне чи неформальне, з метою розширення знань, поліпшення навичок і компетентності» [5], і тому сьогодні безперервну освіти розуміють не тільки як «навчання протягом життя» (lifelong learning), а й як «навчання шириною в життя» (life wide learning) [там само]. Безперервна освіта дозволяє людині формувати свій освітній та культурний простір відповідно до власних потреб та вимог суспільства. Варто зауважити, що Законом України «Про освіту» наступність визначено однією з необхідних умов безперервної освіти, яка забезпечує єдність мети, змісту, методів, способів та форм організації навчання і виховання відповідно до вікових особливостей дітей [1]. У контексті ж безперервної освіти наступність визначена як один із основних принципів.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблемі безперервної освіти присвячено праці таких науковців як: О. Биковської, В. Андрущенко, А. Гуржій, М. Згуровського, Ю. Зіньковського, І. Зязюна, В. Кременя, В. Мадзігон, Н. Ничкало, О.В. Сухомлинської та ін. Особливого значення естетичному вихованню у період молодшого шкільного віку надавали А.С. Макаренко, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський та ін. Проблемі естетичного виховання присвячено низку наукових праць видатних українських педагогів та діячів освіти: Н.Ф. Волошиної, О.А. Гудовсек, Н.К. Рудічевої, С. Лисенкової, С. Русової та ін.

Мета статті розкрити зміст і завдання естетичного виховання в системі безперервної освіти учнів молодшого шкільного віку.

Виклад основного матеріалу дослідження

естетичний позашкільний гармонійний мистецтво культура творчий

Позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», Законом України «Про позашкільну освіту», і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні. Варто зауважити, що одним із очікуваних результатів «Стратегії розвитку позашкільної освіти 2019-2023 рр.) було визначено введення у закладах позашкільної освіти навчання впродовж життя. Основними ж завданнями Національної стратегії розвитку освіти в Україні до 2021 року в позашкільній освіті визначено:

- збереження та розвиток мережі позашкільних навчальних закладів для забезпечення рівного доступу дітей та молоді з урахуванням їх особистісних потреб до навчання, виховання, розвитку та соціалізації засобами позашкільної освіти;

- належне навчально-методичне, матеріально -технічне забезпечення позашкільних навчальних закладів;

- підвищення соціального статусу педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів;

- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів для позашкільної освіти;

- державну підтримку програмно-методичного забезпечення системи позашкільної освіти шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів;

- використання виховного потенціалу системи позашкільної освіти як основи гармонійного розвитку особистості;

- розвиток та підтримку системи роботи з обдарованою і талановитою молоддю;

- урізноманітнення напрямів позашкільної освіти, вдосконалення її організаційних форм, методів і засобів навчально-виховного процесу [8].

Зміст позашкільної освіти та виховання, як складової частини системи освіти України, визначений специфічними умовами її функціонування, а саме: диференційованістю; динамічністю; гнучкістю; мобільністю; варіативністю; доступністю тощо. Зокрема, на зміст позашкільної освіти та виховання впливають особистісні замовлення дітей та батьків, які постійно розвиваються, змінюються. Своєю чергою, цим пояснюється безперервна динамічність цієї ланки освіти, її нестандартність та варіативність. Особливість освітнього та виховного процесу в позашкільних навчальних закладах визначається необхідністю застосуванням таких педагогічних методик та технологій, які б забезпечували дітей здатністю швидко орієнтуватися і само реалізовуватися у складному багатогранному соціокультурному середовищі.

Основними напрямами позашкільної освіти та навчання є: соціально-культурний, художньо-естетичний, дослідницько-експериментальний, науково-технічний, дозвіллєво-розважальний та еколого-природничий. Ці напрями створюють умови для професійної орієнтації та самовизначення особистості, рух від стійких мотивів до самореалізації у професійній діяльності, здатність до зміни професії, уміння адаптуватися до потреб ринку праці. Основною метою розвитку позашкільної освіти і навчання є формування творчої особистості дітей, підлітків та молоді.

Для нашого дослідження особливий інтерес представляє художньо-естетичний напрям, який забезпечує художньо-естетичну освіченість та вихованість особистості, здатної до саморозвитку та самовиховання, формування її художньо-естетичної культури засобами кращих національних і світових культурних надбань, сприяє виробленню умінь примножувати культурно-мистецькі традиції свого народу.

У сучасному насиченому інформацією та динамічному світі естетичне виховання відіграє важливу роль у розвитку індивідуальності та творчості. Це допомагає людині краще зрозуміти культурне середовище, в якому вона живе, і сприяє розвитку соціокультурної компетентності. Крім того, естетичне виховання сприяє формуванню моральних цінностей, розвиває толерантність і сприйняття культурної різноманітності. Разом із тим, естетичне виховання є невід'ємною частиною загальної системи освіти, спрямованої на розвиток культурної, естетичної та творчої сфери особистості. Його також розглядають як підхід до викладання та навчання, яким передбачено залучення здобувачів до вивчення творів мистецтва через практичне дослідження, запитання, письмо та створення власних витворів мистецтва.

Особливості організації естетичного виховання висвітлюються в складі науки естетики, яка досліджує естетичні явища, відображає красу та способи її сприйняття. Естетика - важлива концепція початкової освіти, яка формує знання, основою яких є чуттєвий досвід або сприйняття, що ґрунтується на пізнавальних навичках дітей молодшого шкільного віку, завдяки яким вони реагують на якісні ознаки речей, що знаходяться в їхньому безпосередньому оточенні. У межах естетичного виховання естетику визначають як систему цінностей і принципів, спрямованих на розвиток у людей естетичних почуттів і смаків. Вона допомагає людині розпізнавати красу в мистецтві, природі, архітектурі та інших аспектах навколишнього світу. Роль естетики у вихованні полягає у формуванні особистості, здатної бачити й розуміти прекрасне, у формуванні творчого погляду на життя та у підвищенні рівня культурної компетентності.

Естетичне виховання сприяє розширенню кругозору, розвитку індивідуального способу мислення та самовираження. У процесі розвитку особистості естетичне виховання з давніх часів мало особливе значення. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне - специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішній багатий духовний світ. Естетичне ставлення людини до світу формується і розвивається протягом життя. Однак не всі життєві етапи однакові для естетичного розвитку. Багато письменників, педагогів, діячів культури (А.С. Макаренко, К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський та ін.) відзначають особливу важливість цього питання саме для дітей молодшого шкільного віку. Саме цей вік є найбільш сприятливим для розвитку естетичної культури. Останні дослідження доводять, що недоліки в естетичному розвитку старшокласників часто непоправні навіть при регулярній роботі в середній і старшій школі.

Естетичне виховання спрямоване на розвиток у дитини здатності бачити красу навколишнього і мистецтва, розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, навичок, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті та художній творчості. Вивчення наукових джерел з проблеми естетичного виховання засвідчує існування низки підходів щодо визначення поняття «естетичне виховання», що зумовлено багатогранністю даного процесу.

Дослідниця В. Шацька визначає естетичне виховання як сукупність послідовних, взаємопов'язаних впливів на учнів під керівництвом вчителя засобами мистецтва та життя, спрямованих на всебічний естетичний розвиток учнів, який сприяє формуванню естетичних почуттів, художніх смаків і поглядів відповідно до завдань виховання.

У наукових розвідках Н.К. Рудічевої процес естетичного виховання включає не лише поступовий розвиток здібностей та естетичного сприйняття, а й володіння вмінням активно творчо проявляти себе в тому чи іншому виді мистецтва, в обсязі, який відповідає певному етапу навчання [7, с. 3-4].

Дослідник П.П. Блонський зазначав, що естетичне виховання передбачає або формування творчості, або розвиток художнього смаку та сприйняття. Але художній смак сприйняття може бути сформований лише в процесі художньої творчості; він тісно пов'язаний з життєвим досвідом дитини.

Короткий словник з естетики поняття «естетичне виховання» розкриває як цілеспрямовану систему дієвого формування людини, здатної сприймати, оцінювати, усвідомлювати естетичне в житті, природі, мистецтві, жити і перетворювати світ, творити за законами краси [6].

У педагогічній літературі поняття «естетичне виховання» розглядається як невід'ємна складова ідейного, трудового, морального, фізичного виховання, як систематичне, науково умотивоване звертання до людських емоцій, які розвивають у молодших школярів такі здібності, що сприяють не тільки естетичному сприйняттю прекрасного у житті та мистецтві, а й роблять кожного з них творцем естетичних цінностей.

Педагог В.О. Сухомлинський у завданнях естетичного виховання, особливого значення надавав необхідності внесення художнього елементу до процесу дитячого життя [9, с. 110].

У більш широкому філософському розумінні естетичне виховання включає якісні зміни в рівні естетичної культури об'єкта виховання, яким може бути окрема особа, соціальна група або суспільство в цілому. Це безперервний процес, який триває протягом усього життя людини, коли усуваються протиріччя між рівнем естетичної культури людства та володінням цією культурою (естетичним досвідом) на певних етапах життя особистості. Це оптимальна форма оволодіння навичками створення та сприйняття краси, передачі естетичного досвіду особистості через цілеспрямовану діяльність.

У процесі естетичного виховання оцінюється та розвивається здатність людини сприймати і співчувати, її естетичний смак та ідеали, здатність людини творити за законами краси, здатність людини створювати цінності в мистецтві і поза ним (у сфері праці, у повсякденному житті, вчинки та поведінка). Тому естетичне виховання має два головних завдання:

- розвиток естетико-ціннісних орієнтацій особистості;

- розвиток естетико-творчого потенціалу естетичного виховання, що визначає його місце в суспільному житті, його взаємозв'язок з іншими видами виховної діяльності. Естетичне виховання розкриває всі розумові здібності людини, які необхідні в різних галузях творчості.

Позашкільна освіта - ще один напрямок навчання та розвитку за межами школи, де здобувачі позашкільної освіти можуть отримати знання та вміння, які не входять до загальноосвітньої програми. Позашкільне виховання і навчання здійснюється у закладах, метою яких є підвищення соціальної адаптації особистості в реальному житті, у відкритій системі соціалізації, і є найбільш демократичним і гнучким засобом залучення сім'ї до навчально-розвивальної співпраці у вихованні дітей різного віку. Система позашкільної освіти та виховання базується на історично сформованих традиціях виховання особистості, створених представниками різних спільнот України: суспільних і сімейних цінностях, ідеалах, поглядах, переконаннях, які реалізуються в позаурочний час: шкільні навчальні заклади, дитячі та молодіжні організації, творчі дитячі та молодіжні організації різних типів і форм власності.

У межах естетичного виховання важливу роль відіграє позашкільна освіта, яка дає можливість вивчати мистецтво і культуру, розвивати творчі здібності. Позашкільні заклади, такі як художні гуртки, театральні студії тощо, сприяють розвитку інтересу учнів позашкільних закладів освіти до мистецтва та культури, відкриваючи доступ до глибших знань і навичок. Вони створюють сприятливі умови для естетичного виховання, де кожен може розкрити свій творчий потенціал і розвинути естетичний смак.

Важливу роль у розвитку творчості та естетичного смаку відіграють позашкільні заклади освіти. Вони забезпечують учням позашкільної освіти можливість розвивати свої знання з мистецтва, музики, театру, літератури та інших мистецьких видів діяльності. Перевагою позашкільних закладів освіти у цьому напрямку є:

- надання доступу до досвідчених викладачів, які допомагають учням позашкільних закладів розвивати їх мистецькі здібності та навички;

- організація мистецьких заходів, виставок, концертів та інших проектів, які дозволяють здобувачам показати свої досягнення та вміння;

- заохочення та підтримка творчого підходу до навчання та життя загалом.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Таким чином, позашкільні навчальні заклади дають можливість учням позашкільної освіти глибше осмислити світ крізь призму мистецтва та культури, розвинути естетичний смак і стати більш творчими та культурно компетентними громадянами. Слід зазначити, що в більшості наукових концепцій особлива увага приділяється доцільності процесу естетичного виховання і, як наслідок, вони передбачають здатність сприймати, розуміти, оцінювати, зберігати, переживати і творити прекрасне у повсякденному житті, роботі, міжособистісних стосунках і мистецтві. Складність цього процесу полягає в необхідності пошуку ефективних засобів досягнення гармонійної єдності суспільства й особистості, впливу багатства художньої культури на формування людської особистості.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про позашкільну освіту»

2. Ковшар О.В. Наступність і перспективність навчання у системі безперервної освіти. Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. 2016. Вип. 74(1). С. 128-132.

3. Курлянд З.Н., Бартєнєва І.О., Богданова І.М. та ін. Теорія і методика професійної освіти: навч. посіб. К.: Знання, 2012. 390 с.

4. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / редкол.: В.Г. Кремень (голова) та ін. Київ: Педагогічна думка, 2016. 448 с.

5. Освіта протягом життя: світовий досвід і українська практика. Аналітична записка.

6. Петрушенко В.Л., Савельєв В.П., Сурмай І.М., та ін. Етика та естетика: Навчальний посібник. Львів: Видавництво «Новий світ - 2000», 2020. 304 с.

7. Рудічева Н. Питання музично-естетичного виховання молоді у спадщині вітчизняних педагогів. Засоби навчання та науково-дослідницькі роботи: Збірник наукових праць Х.: ХНПУ, 2005. Вип. 23. С. 116 - 124.

8. Стратегія розвитку позашкільної освіти / за ред. проф. О.В. Биковської. К. : ІВЦ АЛКОН, 2018. 96 с.

9. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину / Вибр. Твори: в 5 т. К., 1976. Т.2. С. 203-224.

Размещено на Allbest.Ru