Особливості та перспективи викладання іноземної мови в умовах воєнного стану в закладах вищої освіти МВС України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Особливості та перспективи викладання іноземної мови в умовах воєнного стану в ЗВО МВС України

Романов Ігор Ігорович кандидат педагогічних наук, доцент кафедри правничої лінгвістики

Анотація

Володіння іноземною мовою в сучасному світі є невід'ємною частиною життя, трудової діяльності та комунікації. В нинішніх реаліях фахівець, зокрема майбутній правник чи поліцейський, має володіти хоча би однією іноземною мовою, якщо він/вона хоче бути конкурентоспроможним. Беручи до уваги той факт, що наша держава невпинно рухається до європейських стандартів із метою подальшої інтеграції, то володіння іноземною мовою, зокрема англійською посідає одне із ключових місць в житті майбутнього фахівця. Також, слід пам'ятати, що активно розробляється проект Дорожньої карти вдосконалення мовної підготовки у правоохоронній сфері, який передбачатиме посилення вивчення іноземної мови майбутніми правоохоронцями та правниками. Окремо, слід пам'ятати про ухвалений Верховною Радою законопроект щодо застосування англійської мови в Україні, який передбачатиме обов'язкове володіння іноземною мовою для певних категорій посад. Таким чином, дане питання є актуальним та потребує ґрунтовних досліджень, зокрема із врахуванням того, що в нашій державі йде війна і це додає специфіки роботи в умовах воєнного стану.

У даній роботі досліджено методи адаптації та викладання іноземної мови в умовах воєнного стану, охарактеризовано особливості побудови освітнього процесу в умовах воєнного стану, визначено особливості викладання іноземної мови в умовах воєнного стану у закладах вищої освіти МВС України. У статті зроблено висновки про те, що з метою адаптації освітнього процесу до умов воєнного стану, необхідно використовувати нові та модернізувати наявні методи та технології навчання іноземної мови. Кожне заняття іноземної мови має бути побудовано з урахуванням усіх загально дидактичних та методичних принципів навчання. Важливим методичним принципом залишається комунікативна спрямованість освітнього процесу в цілому. Також зазначено, що в умовах воєнного стану, виконання освітньої програми та інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України може бути реалізовано засобами дистанційного або змішаного навчання, що залежить від ситуації у кожному конкретному місті / регіоні. Проаналізовано можливість роботи у дистанційному та змішаному форматах навчання із залученням засобів дистанційного навчання, різних комп'ютерних навчальних програм, ігор тощо. Описано процеси роботи в синхронному та асинхронному режимах в умовах воєнного стану, які залежать від ситуації в країні, зокрема технічне оснащення, можливості здобувачів та закладів вищої освіти, наявності електропостачання, наявності Інтернету тощо.

Ключові слова: іноземні мови, заклади вищої освіти, майбутні правоохоронці та правники, воєнний стан, освітній процес, дистанційне навчання, змішане навчання, онлайн навчання, європейські стандарти.

Abstract

Romanov Ihor Ihorovych PhD in Pedagogy, Associate Professor of the Legal Linguistics Department, National Academy of Internal Affairs

PECULIARITIES AND PROSPECTS OF TEACHING A FOREIGN LANGUAGE UNDER THE CONDITIONS OF MARITAL STATE IN THE UNIVERSITIES OF THE MINISTRY OF INTERNAL AFFAIRS OF UKRAINE

In today's world, mastering a foreign language is an integral part of our life, work and communication. Nowadays, a specialist, in particular a future lawyer or police officer, must know at least one foreign language if he/she wants to be competitive. Taking into account the fact that our country is constantly moving towards European standards with the aim of further integration, mastering a foreign language, in particular English, holds one of the key places in the life of a future specialist. Also, it should be remembered that the project of the Roadmap for improving language training in law enforcement is being actively developed, which will involve strengthening the study of a foreign language by future law enforcement officers and lawyers. Moreover, we should remember the law adopted by the Verkhovna Rada on the use of the English language in Ukraine, which will provide for the mandatory proficiency of a foreign language for certain categories of specialists. Thus, this issue is relevant and requires thorough research, in particular, taking into account the fact that there is a war in our country and this adds to the specifics of working under martial law.

In this work, the methods of adaptation and teaching of a foreign language in the conditions of martial law are examined, the peculiarities of the construction of the educational process in the conditions of martial law are characterized, the peculiarities of teaching a foreign language under the conditions of martial law in higher education institutions of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine are determined. The article concludes that in order to adapt the educational process to the conditions of martial law, it is necessary to use new and modernize the existing methods and technologies of teaching foreign languages. Each foreign language lesson must be built taking into account all general didactic and methodical principles of learning. An important methodological principle remains the communicative orientation of the educational process as a whole. It is also stated that in the conditions of martial law, the implementation of the educational program and instructional and methodological recommendations of the Ministry of Education and Science of Ukraine can be implemented by means of distance or mixed learning, which depends on the situation in each specific city / region. The possibility of working in distance and mixed learning modes with the involvement of distance learning tools, various computer training programs, games, etc. was analyzed. The processes of work in synchronous and asynchronous modes in martial law conditions are described, which depend on the situation in the country, in particular, technical equipment, capabilities of applicants and institutions of higher education, availability of electricity, availability of the Internet, etc.

Keywords: foreign languages, institutions of higher education, future law enforcement officers and lawyers, martial law, educational process, distance learning, blended learning, online learning, European standards.

Постановка проблеми

В умовах сучасності, коли українська система освіти вимушена адаптуватись до нових умов, зокрема війни та воєнного стану, перебоїв з електропостачанням та Інтернетом, повітряних тривог, перед викладачами постає одне із ключових питань, окрім вже існуючих, а саме як адаптувати освітній процес та вивчення іноземної мови так, щоб всі учасники освітнього процесу мали можливість отримати якісні знання. Слід зауважити, що війна та воєнний стан - це складні умови, які не сприяють вивченню будь- якої дисципліни, зокрема і іноземної мови, тому викладачі мають налагодити освітній процес таким чином, щоб здобувачі вищої освіти мали можливість не тільки опановувати навчальний матеріал, але й не втратити мотивацію до вивчення іноземної мови, навіть у таких несприятливих для навчання умовах. Окрім цього, слід зауважити, що знання іноземної мови зараз вже є обов'язковою умовою для фахівців будь-якої сфери, зокрема й правничої. Володіння іноземною мовою в умовах інтеграції держави в європейський простір це та необхідність, що є беззаперечною. Знання іноземної мови це можливість комунікації із закордонними колегами та партнерами; опрацювання професійної літератури іноземною мовою; участь у заходах різного типу із можливістю ділитися власними надбаннями у сфері професійної діяльності, робота із потенційними клієнтами тощо.

Також, слід згадати про прийнятий нещодавно Верховною Радою законопроект про англійську мову. Даний законопроект передбачає знання іноземної мови на достатньому рівні певних категорій посадових осіб, до яких входять і діючі поліцейські, а також і майбутні правоохоронці, що лише здобувають фах. Актуальність роботи обумовлена тим, що наразі, викладачі шукають нові способи та удосконалюють вже існуючі для того аби адаптувати вивчення іноземної мови під сучасні реалії, зокрема умови воєнного стану, у якому живе вся країна.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дана проблематика є ще не повністю дослідженою, оскільки з умовами воєнного стану наша держава стикнулася лише декілька років назад, але вже достатньо вчених перейнялися дослідженням цього питання, зокрема О. Сердюк, Л. Ткаченко, О. Хмельницька, В. Осадчий, В. Вишнівський, С. Лукомська та інші. Саме тому дане питання потребує більшого дослідження.

Мета статті - дослідити стан та особливості вивчення іноземної мови здобувачами вищої освіти в закладах вищої освіти МВС України та розглянути способи адаптації освітнього процесу, зокрема вивчення іноземних мов в умовах воєнного стану. Мета роботи обумовлює наступні завдання: схарактеризувати особливості побудови освітнього процесу в умовах воєнного стану, визначити специфіку адаптації та навчання іноземної мови в умовах воєнного стану. правоохоронний викладання мова воєнний

Виклад основного матеріалу

Наразі, наша країна переживає складний історичний період, який став випробуванням для кожного українця. Всі знаємо, що відбувається збройна агресія проти нашої держави і тому це тяжкий період нашої історії. Система освіти, яка є важливою складовою нашої держави, також переживає зміни та трансформації, які адаптують її до реалій оточуючого світу. В умовах воєнного стану, кожен заклад вищої освіти, зокрема і кожний викладач має адаптувати освітній процес до умов навчання так, щоб якість навчання, зокрема іноземної мови не тільки не знизилась, але й мала тенденцію до покращення. Таким чином, необхідно шукати нові та модернізувати вже існуючі методи та технології навчання іноземної мови. Кожне заняття іноземної мови має бути побудовано з урахуванням всіх загально дидактичних та методичних принципів навчання. З огляду на те, що однім з ключових методичних принципів є комунікативна спрямованість як окремого заняття, так і освітнього процесу в цілому, надзвичайно важливою вимогою до заняття з іноземної мови є його комунікативна спрямованість на усіх етапах. Комунікативна спрямованість заняття з англійської мови має проявлятись у тому, що засвоєний здобувачами мовний матеріал реалізовується у мовній комунікації [1, c. 41].

Основна мета кожного заняття з іноземної мови - формування у здобувачів вищої освіти іншомовної комунікативної компетентності, тобто здатності і готовності здійснювати іншомовне міжособистісне і міжкультурне спілкування з носіями мови. Іншомовна комунікативна компетентність передбачає розвиток комунікативних умінь в основних видах мовленнєвої діяльності: говорінні, розумінні сприйманого на слух (аудіюванні), читанні і письмі. Предметний зміст мови визначається на основі сфер спілкування (соціально-побутової, соціально-культурної, навчально-трудової), ситуацій спілкування і виділеної на їх основі тематики спілкування. Компонентами змісту навчання виступають такі:

предметний зміст мови та емоційно-ціннісне ставлення до неї (ціннісні орієнтації);

комунікативні вміння у названих видах мовленнєвої діяльності;

мовні знання і навички;

соціокультурні знання і навички;

навчально-пізнавальні та компенсаторні вміння (загально навчальні вміння і спеціальні/предметні вміння) [2, с. 32].

Відповідно до інструктивно-методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у 2022/2023 навчальному році, вивчення предмета «Іноземна мова» спрямовано на вирішення таких завдань:

формування уявлень про іноземну мову як засіб спілкування, що дозволяє досягати взаєморозуміння з людьми, які говорять / пишуть іноземною мовою;

розширення лінгвістичного кругозору студентів;

освоєння лінгвістичних уявлень, доступних студентам різних рівнів, необхідних для оволодіння усною та письмовою мовою іноземною мовою;

забезпечення комунікативно-психологічної адаптації студентів до іншомовного світу задля подолання психологічного бар'єру та використання іноземної мови як засобу спілкування;

розвиток особистісних якостей студентів, уваги, мислення, пам'яті та уяви у процесі участі в модельованих ситуаціях спілкування, рольових іграх в ході оволодіння мовним матеріалом;

розвиток емоційної сфери студентів у ході навчальних ігор, навчальних вистав з використанням іноземної мови;

залучення студентів до нового соціального досвіду засобами відтворення іноземною мовою різних ролей в ігрових ситуаціях, типових для сімейного, побутового, навчального спілкування;

духовно-моральне виховання студентів;

розвиток пізнавальних здібностей студентів, оволодіння умінням координованої роботи з різними компонентами навчально-методичного комплекту (підручником, робочим зошитом, аудіо-додатком, мультимедійним додатком тощо), вміння роботи в групі;

формування у студентів здатності до організації своєї навчальної діяльності за допомогою освоєння системи особистісних, регулятивних, пізнавальних і комунікативних універсальних навчальних дій [3].

В умовах воєнного стану, виконання освітньої програми та інструктивно- методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України може бути реалізовано засобами дистанційного або змішаного навчання, що залежить від ситуації у кожному конкретному місті чи регіоні.

В рамках дистанційного навчання, освітній процес може здійснюватися у двох режимах. Перший режим - онлайн навчання, в ході якого навчання і спілкування з викладачем здійснюється у реальному часі з використанням технічних засобів навчання. Другий режим - асинхронний, в ході якого здобувач освоює навчальний матеріал самостійно і здає завдання у визначені терміни.

Дистанційне навчання, як показує практика, має ряд переваг та недоліків. До переваг такого формату навчання можна віднести: можливість більше застосовувати різні комп'ютерні програми, онлайн платформи, платформи для перегляду відео, електронні підручники, інтернет посилання; здатність працювати та вчитися з будь-якої точки планети тощо. Але, звісно, дистанційний формат навчання має і недоліки, які часто не залежать від учасників освітнього процесу. По-перше, існують проблеми із енергозабезпеченням та Інтернетом, що унеможливлюють деяким здобувачам адекватно доєднуватися та приймати участь в обговореннях та роботі на занятті. По-друге, часті повітряні тривоги змушують переривати освітній процес повністю чи окремі здобувачі вимушені від'єднуватися від заняття через оголошену повітряну тривогу в їх області чи місті. Також, дистанційний формат не створює достатніх умов для налаштування на освітній процес, тому є висока ймовірність, що здобувач буде відволікатися на сторонні процеси, особливо знаходячись вдома і таким чином буде знижуватися темп роботи, а відповідно й засвоєння матеріалу, а також подальша успішність. В той же час достатніх інструментів для контролю з боку викладача недостатньо. В ході організації дистанційного заняття, необхідно враховувати що можливості для педагогічної імпровізації є обмеженими. Варто враховувати, що самостійне осмислення студентами необхідної інформації є складним для них, що також вимагає більше часу на виконання здобувачами завдань [4, c. 490].

Слід не забувати, що деяким здобувачам вищої освіти важко сприймати інформацію, отриману віртуально, тому що вони звикли до традиційної форми навчання. Окрім цього, не слід забувати про соціально-побутові умови кожного здобувача, оскільки, як показує практика, є багатодітні сім'ї, де вчиться декілька студентів/школярів, а кількість гаджетів менша чи ще інші причини, які не можна не враховувати. Окремою проблемою є сам факт перебування постійно за монітором ноутбука, планшету чи мобільного телефону, що погіршує стан здоров'я всіх учасників освітнього процесу. Більш того, не слід забувати про питання соціалізації та спілкування із однолітками, зокрема якщо говоримо про здобувачів вищої освіти.

Таким чином, викладач має вміло створити сприятливі умови, які б зацікавили здобувачів та сприяли покращенню рівня володіння іноземною мовою в процесі навчання. Серед популярних засобів дистанційного навчання можна виокремити: підручники у друкованому або електронному вигляді, аудіо- та відеоматеріали, комп'ютерні навчальні програми, мережеві матеріали, освітні ігри, онлайн платформи. Значною популярністю користуються дистанційні практикуми, електронні бібліотеки і бази даних з віддаленим доступом [5, c. 10].

В свою чергу, змішане навчання, визначається сучасними науковцями, як інноваційна концепція, яка поєднує переваги як традиційного навчання в навчальному класі, так і навчання з підтримкою комунікаційних-технологій, поєднуючи дистанційне навчання із очним. Змішане навчання надає можливості для спільного навчання, конструктивного навчання та навчання за допомогою комп'ютера (CAL - computer assisted learning). Запорукою успішного впровадження змішаного навчання стане: активна діяльність викладача з метою впровадження змішаного навчання, правильний підхід, технічна оснащеність та висока мотивація викладача та студентів.

До основних переваг змішаного навчання можна віднести такі:

здобувачі взаємодіють як у міжособистісному, так і у віртуальному просторі;

здобувачі отримують певний досвід використання нових технологій, що є надзвичайно важливим для їх життя. Сьогодні, всі професії вимагають знань в області інформаційно-комунікаційних технологій, тому змішане навчання допомагає збагатити досвід здобувачів у цій сфері.

здобувачі, які беруть участь у змішаному навчанні, отримують можливість використовувати доступні технології з максимальною користю для себе;

здобувачі навчаються різним життєвим навичкам;

При змішаному навчанні, студенти отримують можливість всебічного розвитку особистості. Традиційне аудиторне навчання сприяє підвищенню рівня пам'яті та розуміння навчального матеріалу і, таким чином, допомагає у розвитку когнітивної сфери, і в той же час, досвід роботи на ігровому майданчику та в соціальній групі з одногрупниками розвивають емоційну та фізичну сфери, тоді як онлайн-досвід допомагає у рефлексивному рівні навчання [6, с. 131].

Змішане навчання спрощує процес особистісно-орієнтованого навчання. Система змішаного навчання має бути розроблена таким чином, щоб забезпечити максимальну користь студентам, і, таким чином, досягти мети особистісно-орієнтованого навчання. Змішане навчання формує мотивацію студентів до самостійного навчання. Студент створює знання, а не просто споживає їх. Таким чином, він формує власні знання, а не залежить від сторонніх стратегій викладання та навчання. Змішане навчання дає викладачеві поштовх до розвитку. Так, у змішаному навчанні, викладач виконує іншу роль: він виступає у якості мотиватора, консультанта, організатора, розробника. Таким чином, викладач отримує свободу від монотонних традиційних ролей і може спробувати свої сили у різних областях, які також корисні для її професійного зростання [6, с. 131].

Звертаючись до реалізації змішаного або дистанційного навчання в умовах воєнного стану, зазначимо, що виконання навчальних програм може здійснюватися у синхронному та асинхронному режимах, що залежить від технічного оснащення та можливостей студентів, наявності електропостачання, Інтернету тощо. Поширеними веб-ресурсами для адаптації навчального процесу до реалій воєнного стану є такі, як:

платформа Moodle, яка має у своєму інструментарії: форми виконання та відправлення результатів виконаних завдань; форуми для здійснення дискусій; варіації завантаження файлів з виконаними завданнями; журнал оцінювання результатів студентів; обмін повідомленнями студента та викладача; календар подій; можливість публікації новин та анонсів; можливість здійснення онлайн-тестування; вікі-ресурси [5, c. 8].

платформа Google Classroom - сервіс, який пов'язує GoogleDocs, GoogleDrive і Gmail. Засобами платформи, викладач може організувати онлайн-навчання, використовуючи відео-, текстову та графічну інформацію, проводити тестування, контролювати, систематизувати та оцінювати діяльність, переглядати результати виконання вправ, застосовувати різні форми оцінювання, коментувати й організовувати ефективне спілкування з студентами в режимі онлайн [5, c. 9].

Zoom - сервіс для здійснення відеоконференцій та онлайн-зустрічей.

Class Dojo - сервіс для оцінювання роботи групи в режимі реального часу.

Class time - навчальна платформа, призначена для створення інтерактивних навчальних додатків. Платформа дозволяє вести аналітику навчального процесу, а також, реалізовувати стратегії індивідуального підходу [5, c. 10].

Відеоконференції можна проводити за допомогою Microsoft Team, Google Meet, Skype тощо. Ефективними засобами комунікації в режимі он-лайн є групи у месенджерах, найпопулярнішими з яких стали Telegram, Viber [5, c. 10].

Таким чином, розуміємо, що освітній процес не може стояти на місці, а вимушений підлаштовуватися та адаптуватися до тих умов, які весь час з'являються. Базуючись на власних прикладах та досвіді розуміємо, що освітній процес не може бути статичним, а навпаки, маємо відповідати гідно тим викликам, що виникають.

Висновки

Отже, таким чином розуміємо, що вивчення іноземної мови є невід'ємним чинником підготовки висококваліфікованих та конкурентоспроможних фахівців. В умовах сьогодення питання адаптації освітнього процесу, зокрема вивчення іноземної мови є складним завданням для викладачів, але засобами дистанційного та змішаного навчань абсолютно посильним. В умовах воєнного стану, кожен заклад вищої освіти, зокрема і кожний викладач має адаптувати освітній процес до умов навчання так, щоб якість навчання, зокрема іноземної мови не тільки не знизилась, але й мала тенденцію до покращення. Таким чином, необхідно шукати нові та модернізувати вже існуючі методи та технології навчання іноземної мови. Також, важливим є врахування всіх переваг і недоліків кожної форми навчання. Більш того, розуміємо важливість іноземної мови для майбутніх фахівців різних сфер, зокрема й правничої, оскільки нещодавно прийнято законопроект про англійську мову як мову міжнародного спілкування в Україні. Зрештою, система освіти в Україні має не лише адаптуватись до тих умов, що диктує нам життя, а й вдосконалюватись, адже високий рівень знань здобувачів вищої освіти, зокрема й володіння ними іноземною мовою, є запорукою успішності нашої держави.

Література

1. Конспект лекцій з дисципліни «Методика навчання іноземних мов»: для студентів 5 курсу факультету «Референт-перекладач», які навчаються за спец. 035 Філологія (Переклад) / Нар. укр. акад., [каф. теорії та практики пер.; авт.-упор. І .Ю. Гусленко]. Харків: Вид-во НУА, 2018. 64 с.

2. Вишнівський О.І. Методика навчання іноземних мов: навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: Знання, 2014. 206 с.

3. Гончаренко Н.Ч. Методичні рекомендації щодо застосування технологій дистанційного навчання як запоруки надання якісної освітньої послуги при вивченні англійської мови.

4. Штихно Л.В. Дистанційне навчання як перспективний напрям розвитку сучасної освіти. Молодий вчений. 2016. № 6. С. 489-492.

5. Лотоцька А, Пасічник А. Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації. МОН, 2020. 36 с.

6. Lalima А., Dangwal К. Blended Learning: An Innovative Approach. Universal Journal of Educational Research, 5(1): 2017. С. 129-136.

7. Болтак І.С. E-Learning на уроках англійської мови. Учительський журнал online, 2016. 7 с.

8. Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

9. Карпенко М.М. Світовий досвід розвитку дистанційних форм освіти у вітчизняному контексті.

10. Організація освітнього процесу із застосуванням технологій дистанційного навчання у 2020/2021 навчальному році: методичні рекомендації. За заг. ред. В.І. Шуляра. Миколаїв: ОІППО, 2020. 108 с.

References

1. Guslenko, І .Ju. (2018). Konspekt lekcij z disciplini «Metodika navchannja inozemnih mov»: dlja studentiv 5 kursu fakul'tetu «Referent-perekladach», jaki navchajut'sja za spec. 035 Filologija [Synopsis of lectures on the discipline "Methodology of teaching foreign languages": for students of the 5th year of the "Referent-Translator" faculty, who are studying for a special. 035 Philology], Harkw: Vid-vo NUA [in Ukrainian].

2. Vishmvs'kij, О.І. (2014). Metodika navchannja inozemnih mov [Methods of teaching foreign languages], (vol. 1-2). Ki'i'v: Znannja [in Ukrainian].

3. Goncharenko, N.Ch. Metodichni rekomendaci'i shhodo zastosuvannja tehnologij distancijnogo navchannja jak zaporuki nadannja jakisnoi osvitn'oi poslugi pri vivchenni anglijs'koi movi [Methodological recommendations for the use of distance learning technologies as a guarantee of providing quality educational services in the study of the English language].

4. Shtihno, L.V. (2016). Distancijne navchannja jak perspektivnij napijam rozvitku suchasnoi osviti [Distance learning as a perspective direction of modern education development]. Molodij vchenij - A young scientist, 6, 489-492 [in Ukrainian].

5. Lotoc'ka, A, Pasichnik, A. (2020). Organizacija distancijnogo navchannja v shkoli [Organization of distance learning at school].K.: MON [in Ukrainian].

6. Lalima, A., Dangwal, K. Blended Learning: An Innovative Approach. Universal Journal of Educational Research, 5(1): 2017, 129-136 [in English].

7. Boltak, I.S. (2016). E-Learning na urokah anglijs'koi movi [E-Learning in English lessons]. Uchitel's'kij zhurnal online - Teacher's journal online. [in Ukrainian].

8. Instruktivno-metodichni rekomendacii shhodo organizacii osvitn'ogo procesu ta vikladannja navchal'nih predmetiv u zakladah zagal'no'i seredn'oi osviti u 2022/2023 navchal'nomu roci [Instructional and methodological recommendations regarding the organization of the educational process and the teaching of educational subjects in general secondary education institutions in the 2022/2023 academic year].

9. Karpenko, M.M. Svitovij dosvid rozvitku distancijnih form osviti u vitchiznjanomu konteksti [World experience in the development of distance forms of education in the domestic context].

10. Shuljar, V.I. (2020). Organizacija osvitn'ogo procesu iz zastosuvannjam tehnologij distancijnogo navchannja u 2020/2021 navchal'nomu roci [Organization of the educational process using distance learning technologies in the 2020/2021 academic year], Mikolaiv: OIPPO [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru