Використання тренінгових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Криворізький державний педагогічний університет

Використання тренінгових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва

Вікторія Миколаївна Міщанчук кандидат педагогічних наук, доцент кафедри музикознавства, інструментальної та хореографічної підготовки

Use of training technologies in the instrumental-performing training of future music art teachers

Victoria Mykolaivna Mishchanchuk

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Musicology,

instrumental and choreographic training Kryvyi Rih State Pedagogical University

The study addresses current issues of the modernization of the educational sector and music pedagogical education, in particular, those aimed at preparing competitive and creative individuals able to quickly adapt, respond to changes in the modern world and creatively solve problems. It is noted that one of the components of preparing future music art teachers is instrumentalperforming training, the prioritized direction for improvement of which is the use of a competency- based approach. The article emphasizes that the use of training technologies in the instrumentalperforming training of future music art teachers becomes a powerful tool for their active learning, development of creative abilities, self-improvement and self-realization in practical activities, achieving the heights of professional mastery. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of using training technologies in the instrumental-performing training of future music art teachers as an innovative educational technology. The research methodology implies the use of a competency-based approach, which serves as the basis for forming a holistic spectrum of key competencies necessary for successful instrumental-performing activity. To achieve the research goal, a set of methods was applied: theoretical analysis of researchers' scientific works on the issue of using training technologies in education, comparative analysis, generalization and systematization, which made it possible to define the essence of the concepts «training», «training technologies» and the advantages of using training technologies in the instrumentalperforming training of future music art teachers. The content and procedural features of using these technologies were considered, the organizational principles for conducting training sessions in the process of instrumental-performing training of future music art teachers were substantiated. These principles ensure the involvement of all participants in the discussion of problems of musical performance, the formation of key competencies, increasing their motivation and interest in professional development and searching for ways to improve instrumental-performing skills.

Key words: training, training technologies, instrumental-performing training, competency- based approach, competencies, future music art teachers, organizational principles.

У дослідженні розкриваються актуальні питання модернізації освітньої галузі й музично-педагогічної освіти, зокрема, які спрямовані на підготовку конкурентоспроможних та креативних особистостей, здатних швидко адаптуватися та реагувати на зміни в сучасному світі, креативно підходити до вирішення поставлених завдань. Зазначається, що однією із складових підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва є інструментально- виконавська, пріоритетним напрямом удосконалення якої постає використання компетентнісного підходу. У статі наголошується на тому, що використання тренінгових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва стає потужним інструментом для їх активного навчання, розвитку творчих здібностей особистостей, самовдосконалення та самореалізації в практичній діяльності, досягненні вершин професійної майстерності. Визначена мета статті полягає у розкритті особливостей використання тренінгових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва як інноваційної технології навчання. Методологія дослідження передбачає використання у ході дослідження компетентнісного підходу, що виступає основою формування цілісного спектру ключових компетенцій майбутніх фахівців, які необхідні для здійснення успішної інструментально-виконавської діяльності. Для досягнення мети дослідження застосовано комплекс методів: теоретичного аналізу наукових праць дослідників щодо проблеми використання тренінгових технологій в освіті, компаративного аналізу, узагальнення та систематизації, що дало змогу визначити сутність понять «тренінг», «тренінгові технології», переваги використання тренінгових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва. Розглянуто змістово-процесуальні особливості використання даних технологій та обґрунтовані організаційні принципи проведення тренінгів у процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, які забезпечують залучення всіх учасників до обговорення проблем музичного виконавства, формування ключових компетенцій, підвищенню їх мотивації та інтересу до професійного розвитку, пошуку шляхів для удосконалення інструментально-виконавської майстерності.

Ключові слова: тренінг, тренінгові технології, інструментально-виконавська підготовка, компетентнісний підхід, компетентності, майбутні вчителі музичного мистецтва, організаційні принципи.

тренінговий інструментальний виконавський

Постановка проблеми. В умовах сучасних трансформаційних змін, які торкаються усіх сфер людського життя, особливо актуальним постає питання модернізації важливої складової суспільства - системи освіти й музично-педагогічної, зокрема, спрямованої на підготовку конкурентоспроможних, креативних особистостей, готових до будь-яких змін та нестандартного підходу до вирішення професійних завдань, самостійної і творчої діяльності, самореалізації своїх мистецьких потенцій і самовдосконалення впродовж всього життя. Однією із складових підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва є інструментально- виконавська, пріоритетним напрямом удосконалення якої постає використання компетентнісного підходу (Пляченко, 2014). Опора на даний підхід в процесі інструментально-виконавської підготовки забезпечить формування в майбутніх фахівців компетентностей, які дозволять ефективного використовувати отримані знання та вміння в практичній діяльності, допоможуть швидко реагувати

на виклики сучасності та сприятимуть культурному розвитку молодої генерації.

На нашу думку, важливу роль у вирішенні окреслених актуальних проблем відіграє використання інноваційних технологій в музичній освіті, серед яких ми виокремлюємо тренінгові технології. Вони виступають потужним інструментом для активного навчання та розвитку творчих здібностей особистостей. В процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва застосування тренінгових технологій дозволить їм обирати індивідуальну траєкторію навчання, що спрямована на формування особис- тісно-професійних, музично-історичних, музично- теоретичних знань, а також сольних, ансамблевих, комунікативних, інтерпретаційних і артистичних умінь, здійснювати шляхи до самовдосконалення та самореалізації у практичній діяльності, досягати вершин професійної майстерності.

Аналіз актуальних досліджень. У психолого- педагогічній літературі науковцями С. Бондарем,С. Гончаренком, О. Дубасенюк, І. Зязюном,

Ничкало, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, С. Сисоєвою та ін. розглядаються питання організації навчального процесу підготовки майбутніх учителів на компетентнісній основі. В галузі музично-педагогічної освіти висвітленню означеного підходу в підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва присвятили свою увагу вчені А. Болгарський, Н. Гуральник, А. Козир, О. Лобова, Л. Масол, Г. Ніколаї, Г. Падалки, Т. Пляченко,Растригіна, О. Щолокова та ін.

Теоретичне обґрунтування загальних засад педагогічної інноватики та інноваційної діяльності вчителя знайшли своє відображення у працях Т. Бодрової, К. Бондарєвої, М. Бургіна, О. Гузенко, Дичківської, О. Дубасенюк, К. Завалко, О. Огі- єнко, О. Олексюк, О. Радченко й інші.

Необхідно зазначити, що сьогодні в сфері освіти активно обговорюється питання застосування інноваційних технологій, а саме, тренін- гових, які сприяють формуванню комунікативної та інформаційної компетентності майбутніх учителів, стійких знань, умінь, лідерських якостей, стресостійкості особистості та її адаптивних можливостей до сучасних реалій (Зливков, Луком- ська, 2022, с. 4).

У наукових працях Т. Альберта, Р Баклі, В. Захарова, Дж. Кемпбелла, К. Леві, О. Маляр, С. Тан- ненбаума, М. Форверга, Г. Юклі, О. Хаустової та ін. тренінг розглядається як ефективна форма оволодіння вміннями та навичками, конструктивної взаємодії в колективі, зміни особистісних установок та корекції особистісних якостей, вивільнення творчого потенціалу.

Тренінгові технології як засіб розвитку професійних компетенцій досліджували вчені Г. Бевз,Грінчак, О. Дрючило, В. Зливков, Ковальчук, А. Кордонська, С. Лукомська, Л. Лук'янова, І. Пана- сюк, О. Цуруль, а науковці М. Вовк, Л. Мінда, Л. Султанова, С. Соломаха, С. Ходаківська пропонують їх використовувати в навчанні дорослих в умовах формальної і неформальної освіти.

Аналіз наукових джерел із проблеми використання тренінгових технологій в музично-педагогічній освіті дозволив засвідчити розгляд деяких аспектів, які досліджувалися українськими вченими: визначення ролі тренінгу в системі музичного менеджменту (Г. Карась, Є. Кияниця, Л. Обух, М. Проскуріна, Н. Цимбалюк, К. Стеценко та ін.), використання тренінгів у підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва (Н. Кьон, Г. Ніколаї), музично-виконавській (В. Міщанчук) та інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва (І. Глазунова, В. Федоришин), підготовці студентів до концертно-освітньої діяльності (Т. Жигінас), оволодінні м'якими навичками (soft skills) майбутнього вчителя музичного мистецтва (Цуй Шилін), процесі підвищення кваліфікації для вчителів, викладачів мистецьких дисциплін, музичних керівників (С. Соломаха, Л. Шульга) та ін.

Однак слід зазначити, що сьогодні недостатньо дослідженим залишається теоретико-методоло- гічний та методичний аспект використання тренін- гових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва, що потребує висвітлення теоретичних положень та змістово-процесуальних особливостей впровадження окреслених інноваційних технології в освітній процес музично-педагогічних закладів України.

Мета статті полягає у розкритті особливостей використання тренінгових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва як інноваційної технології навчання.

Методологія дослідження передбачає використання у ході дослідження компетентнісного підходу, що виступає основою формування цілісного спектру знань і вмінь, необхідних майбутнім учителям музичного мистецтва в успішному здійсненні інструментально-виконавської діяльності. Для досягнення мети дослідження застосовано комплекс методів: теоретичного аналізу наукових праць дослідників щодо проблеми використання тренінгових технологій в освіті, узагальнення та систематизації, що дало змогу визначити сутність понять «тренінг», «тренінгові технології», змістово-процесуальні особливості використання даних технологій та обґрунтувати організаційні принципи проведення тренінгів у процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва.

Результати та їх обговорення. Сьогодні науковці пропонують широке коло використання тренінгових технологій в освіті для формування фахових компетентностей, однак і досі не існує загальноприйнятого визначення даного поняття. Так, здійснюючи розгляд дефініції «тренінг», у теоретичних та методичних працях дослідників він виступає як:

тренування, навчання, виховання та підготовка (у перекладі з анг. «training») (Федорчук, 2014, с. 7);

інтенсивні, узагальнені сеанси навчання, спрямовані на розвиток, систематизацію та засвоєння конкретних навичок, необхідних для успішного виконання особистісних, освітніх або професійних завдань, підкреслення мотивації й покращення результативності роботи (Підгурська, 2019);

метод саморозкриття учасників і надання їм можливості самостійно знаходити шляхи вирішення власних професійних проблем завдяки створенню сприятливих умов (Карпенко, 2015, с. 20);

метод групової навчальної діяльності в лабораторних умовах, що передбачає використання спеціальних вправ для відтворення, виконання

та аналізу ситуації, в процесі якої відбувається формування професійних умінь і навичок учасників, створення умов для їхнього професійного зростання (Лук'янова, 2013);

запланований процес, направлений на трансформацію відношень, знань та навичок через набуття освітнього досвіду, з метою досягнення ефективності у виконанні конкретної діяльності чи в певній галузі (Ковальчук, 2006, с. 11);

техніка, яка дозволяє моделювати різноманітні ігрові ситуації через поєднання навчальної та ігрової діяльності (Вовк, Султанова, Соломаха, Ходаківська, 2019, с. 6);

організаційна форма навчально-виховної роботи, що передбачає ефективне використання різних педагогічних методів, зокрема, активних, спираючись на досвід та знання її учасників, метою яких є формування навичок та життєвих компе- тенцій завдяки створенню позитивної емоційної атмосфери в групі (Страшко).

У науковця В. Федорчука тренінг - це «найефективніша модель включення особистості в між- особистісне спілкування, діяльність у широкому розумінні цього слова, які спрямовані на самопізнання, розвиток, саморозвиток та самовдосконалення особистості, здатної до самоактуалізації власного потенціалу в різних сферах» (Федорчук, 2014, с. 12).

Щодо використання тренінгових технологій в освіті, то В. Кутішенко і В. Федорчук зазначають, що вони:

сприяють поглибленню та збагаченню знань особистості;

допомагають подолати невпевненість у собі, страх зробити помилку та закомплексованість;

створюють сприятливу та природню атмосферу навчання;

розвивають комунікативні навички, вміння сприймати та передавати інформацію, слухати та ефективно вести бесіду;

розвивають позитивне, доброзичливе та терпиме ставлення до оточуючих людей і самого себе (Кутішенко, Федорчук, 2003).

Розглядаючи тренінг як активну форму навчання в процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва, ми спиралися на дослідження В. Підгурської та були виокремили наступні його переваги:

базується на моделюванні ситуацій, що відтворюють професійну діяльність здобувачів освіти, де відбувається формування їх професійних умінь та навичок;

може використовуватися на індивідуальних музично-виконавських заняттях, так і на практичних із застосуванням методів, відповідно до тематики та поставлених завдань тренінгу;

допомагає майбутнім учителям музичного мистецтва систематизувати набуті знання та усвідомити рівень власної інструментально-виконавської майстерності, з визначенням наступних кроків особистісного та професійного розвитку;

передбачає суб'єктно-суб'єктні відносини між учасниками освітнього процесу на основі демократичного стилю спілкування (Підгурська, 2019);

допомагає розвинути артистичні вміння та навички, які сприяють успішній інструментально-виконавській діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва;

сприяє формуванню soft skills в усіх учасників тренінгу, практичних навичок для виконання індивідуальних завдань та презентації своїх музично-виконавських досягнень.

Варто зазначити, що використання тренін- гових технологій в інструментально-виконавській підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва має свої змістово-процесуальні особливості. Щодо змісту тренінгу, то він має будуватися із врахуванням результатів сучасних наукових досліджень інструментального виконавства, а тренеру- викладачу, насамперед, необхідне чітке розуміння актуальних проблем інструментально-виконавського мистецтва, що вплине на вибір його тематики, в процесі якого учасники зможуть отримати відповіді на хвилюючі їх питання, оволодіти знаннями та набути практичних навичок і вмінь для успішного використання у професійній діяльності. Наступним кроком стане формулювання мети тренінгу, яка полягає в активному свідомому навчанні задля підвищення інструментально-виконавського рівня, а не в аналізі та інтерпретації проблем означеної підготовки (Страшко). Далі тренер-викладач визначає його основні завдання.

Процесуальна складова тренінгу потребує чіткої організацію всіх його етапів (вступу, основної частини та завершальної), дотримання визначених принципів та умов проведення навчального тренінгу, створення атмосфери психологічного комфорту, активну взаємодію між учасниками, а також добору методичного інструментарію, які забезпечать його ефективність та досягнення бажаних результатів (Підгурська, 2019).

Доцільним, на нашу думку, є обґрунтування принципів організації проведення тренінгу в процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Серед специфічних принципів тренінгів науковці виокремлюють наступні:

принцип та правило максимальної активності полягає в тому, що в обговоренні проблемних питань, вправах, іграх приймали участь всі учасники тренінгу, де особливо важливою постає активність викладача, що сприяє кращому розумінню та засвоєнню інформації майбутніх учителів музичного мистецтва. Вагомого значення набуває в процесі тренінгу й аналіз можливого використання отриманих знань у фаховій діяльності;

принцип «тут і зараз» потребує від учасників сконцентрованості думок на обговорюваному матеріалі, поданого на занятті й вмінні відволіктися від минулих або майбутніх подій. Іноді здобувачі освіти можуть зациклюватися на певних невдачах, подіях чи конфліктних ситуаціях, що не дає їм можливості здійснювати кроки уперед та мобілізувати сили для подолання труднощів у навчанні;

принцип і правило персоніфікації висловлювань передбачає, що майбутні вчителі-інстру- менталісти мають не боятися висловлювати свої думки, ставлення до певних подій, ситуацій та давати їм оцінку, незалежно від того, чи є вони правильними, чи ні. У даному випадку важливого значення набуває встановлення відкритого зворотного зв'язку з учасником, який виніс певну ситуацію чи проблему на обговорення;

- принцип креативної дослідницької позиції, особливістю якого є відсутність критики та оціночного висловлювання думок, рішень стосовно актуальної проблеми, що зацікавила учасників тренінгу та винесена на обговорення. Це спонукає їх шукати різні підходи та відповіді, розкриваючи свій творчий потенціал. Важливим постає толерантне ставлення до різноманітних позицій, висловлювань щодо окресленої проблеми для пошуку раціонального зерна його вирішення.

принцип партнерського спілкування, який передбачає «суб'єктно-суб'єктні» відносини між учасниками освітнього процесу, що будуються в доброзичливій, відкритій атмосфері в групі на основі довіри й дозволяють партнерам вільно висловлювати свої думки, не боячись помилок чи неправильних висловлювань;

принцип об'єктивації поведінки визначає ключовим у тренінгу те, що здобувачі освіти починають усвідомлювати свої дії та мотиви, розуміти причини поведінки інших учасників групи, а також бачити можливі шляхи розв'язання проблем завдяки зворотному зв'язку, побудованому на доброзичливості та щирості (Кавецький, 2022).

У руслі нашого дослідження, вважаємо необхідним також дотримання й принципів проведення тренінгу, визначених О. Шевченко та І. Хозратку- ловою:

принцип орієнтації на професійну діяльність передбачає усвідомлення чіткого зв'язку між тре- нінговими вправами та майбутньою професійною діяльністю учасників;

принцип темпової регуляції тренінгу полягає у застосуванні різних темпів проведення вправ;

принцип урахування індивідуальних особливостей учасників тренінгу передбачає індивідуальний підхід до кожного учасника, врахування його інтересів, бажань, унікальних характеристик, навичок та потреб;

принцип етапності тренінгу потребує побудову тренінгу таким чином, щоб учасникам був чітко зрозумілий його початок, середина та кінець. Наприкінці тренінгу майбутні фахівці мають побачити завершеність конкретного етапу їхнього професійного розвитку (Шевченко, Хозраткулова, 2010).

Таким чином, дотримання виокремлених принципів організації проведення тренінгів у процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва сприятиме активному залученню учасників до обговорення проблем інструментального виконавства, фор- мованню ключових компетенцій, необхідних для практичної діяльності, підвищенню їх мотивації та інтересу до удосконалення інструментально- виконавської майстерності.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок

Отже, у ході дослідження було встановлено, що сучасні перетворення в музично- педагогічній освіті потребують пошуку нових підходів та впровадження інноваційних технологій у процес інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва. Таким чином, використання компетентнісного підходу в окресленій підготовці виступає основою формування цілісного спектру ключових компетенцій майбутніх фахівців, необхідних для здійснення успішної інструментально-виконавської діяльності.

Також було зазначено, що вдосконалення інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва лежить у площині впровадження тренінгових технологій, які сприяють розвитку креативності, інтерактивної взаємодії всіх учасників освітнього процесу, ефективному вирішенню проблем, формуванню осо- бистісних якостей, практичних навичок та вмінь, самовдосконаленню та самореалізації особистості в інструментально-виконавській діяльності. Подальші дослідження будуть спрямовані на методологічне обґрунтування та методичне забезпечення процесу інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням тренінгових технологій.

Література

Вовк, М. П., Султанова, Л. Ю., Соломаха, С. О., Ходаківська С. В. (2019). Тренінгові технології навчання дорослих в умовах формальної і неформальної освіти: Методичні рекомендації. Київ. (Vovk, M. P., Sultanova, L. Yu., Solomakha, S. O., Khodakivska S. V. (2019). Training technologies for teaching adults in the conditions of formal and informal education: Methodical recommendations. Kyiv).

Зливков, В. Л., Лукомська, С. О. (2022). Сучасні тренінгові технології розвитку особистості в освіті: Посібник. Київ. (Zlyvkov, V. L., Lukomska, S. O. (2022). Modern training technologies of personality development in education: Manual. Kyiv).

Кавецький, В. Є. (2022). Тренінг як інноваційна форма навчання в системі освіти дорослих. Інноваційні технології навчання в умовах модернізації

сучасної освіти : Монографія, Л. З. Ребуха (ред.), (сс. 107-127). Тернопіль: ЗУНУ. (Kavetskyi, V. Ye. (2022). Innovative learning technologies in the conditions of modernization of modern education: Monograph,

Z. Rebukha (red.), (рр. 107-127). Ternopil: ZUNU.)

Карпенко, Є. В. (2015). Основи психотренінгу: Навчальний посібник. Дрогобич: Просвіт. Отримано з http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/2360. (Karpenko, Ye. V. (2015). Basics of psychotraining: Textbook. Drohobych: Prosvit. Retrieved from: http:// dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/2360).

Ковальчук, Г О. (Ред). (2006). Тренінгові технології навчання з економічних дисциплін: Навчальний посібник. Київ: КНЕУ. (Kovalchuk, H O. (Red). (2006). Training technologies of learning in economic disciplines: Textbook. Kyiv: KNEU).

Лук'янова, Л. Б. (2013). Тренінгові технології в освіті дорослих. Сучасні технології освіти дорослих: Посібник, (сс. 6-40). Кіровоград: Імекс-ЛТД. (Lukianova, L. B. (2013). Training technologies in adult education. Modern technologies of adult education: Manual, (рр. 6-40). Kirovohrad: Imeks-LTD).

Підгурська, В. Ю. (2019). Використання навчальних тренінгів у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів. Система підготовки майбутніх фахівців у контексті становлення Нової української школи: Монографія, В. Є. Литньова (ред.), (сс. 54-70). Житомир: Вид. О. О. Євенок. (Pidhurska, V. Yu. (2019). The use of educational trainings in the professional training of future primary school teachers. The system of training future specialists in the context of the formation of the New Ukrainian School: Monograph, V. Ye. Lytnova (red.), (рр. 54-70). Zhytomyr: Vyd. O. O. Yevenok).

Пляченко, Т М. (2014). Формування інструментально-виконавської компетентності майбутнього

вчителя музичного мистецтва у процесі фахової підготовки. Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції «Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття». сс. 61-69. Київ. (Plyachenko, T. M. (2014). Formation of instrumental and performance competence of the future music teacher in the process of professional training. Kyiv).

Страшко С. Тренінг як організаційна форма навчально-виховної роботи. Отримано з https:// pedagogy.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/09/ Treninh-iak-orhanizatsiyna-forma-NVroboty_Strashko. pdf. (Strashko S. Training as an organizational form of educational work. Retrieved from: https://pedagogy. lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/09/Treninh-iak- orhanizatsiyna-forma-NVroboty_Strashko.pdf).

Федорчук, В. М., Кутішенко, В. П. (2003). Соціально-психологічний тренінг формування творчого потенціалу майбутнього вчителя. Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога. Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА. 78-88. (Fedorchuk, V. M.,

Kutishenko, V. P. (2003). Social-psychological training of the formation of the creative potential of the future teacher. Use of interactive methods and multimedia tools in teacher training. Kamianets-Podilskyi: Abetka-NOVA. 78-88).

Федорчук В. М. (2014). Тренінг особистісного зростання: Навчальний посібник. Київ: Ценр учбової літератури. (Fedorchuk V. M. (2014). Personal growth training: Textbook. Kyiv: Tsenr uchbovoi literatury).

Шевченко, О. А., Хозраткулова, І. А. (2010). Тре- нінги професійного становлення молодих педагогів. Харків: Вид. група «Основа». (Shevchenko, O. A., Khozratkulova, I. A. (2010). Professional development trainings for young teachers. Kharkiv: Vyd. hrupa «Osnova»).

Размещено на Allbest.ru/