Вплив педагогічної практики на формування професійної навичок майбутніх психологів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика

Вплив педагогічної практики на формування професійної навичок майбутніх психологів

Сауков Тимофій Олександрович аспірант кафедри психічної та педагогічної освіти

Анотація

Ця наукова стаття досліджує вплив педагогічної практики на формування професійних навичок у майбутніх психологів. Педагогічна практика відіграє важливу роль у підготовці студентів, забезпечуючи можливість застосовувати теоретичні знання на практиці та розвивати ключові професійні компетенції. Стаття розглядає різні аспекти цього процесу, такі, як види педагогічної практики, її ефективність, роль у професійному становленні студентів-психологів.

Аналізується значення педагогічної практики в контексті сучасної освіти психологів. Визначається, що практика є не лише доповненням до теоретичної складової навчання, але й необхідним етапом, який дозволяє студентам закріпити знання та отримати цінний досвід взаємодії з учнями. Практичні заняття, стажування та участь у проєктах розглядаються як основні форми педагогічної практики, які сприяють розвитку професійних навичок.

Важливим аспектом є вплив педагогічної практики на формування професійних цінностей та норм поведінки. Студенти вчяться дотримуватися етичних стандартів, розвивають емоційну стійкість та здатність до самореф- лексії. Крім того, практика допомагає майбутнім психологам розвивати комунікативні навички, що є критично важливими для їхньої майбутньої професійної діяльності.

Стаття висвітлює роль наставників і викладачів у процесі педагогічної практики. Наставники надають студентам підтримку, коригують їхні дії та допомагають уникати типових помилок. Зворотний зв'язок від досвідчених фахівців сприяє самовдосконаленню та професійному зростанню студентів.

Оцінювання ефективності педагогічної практики здійснюється через аналіз успішності студентів, їхньої готовності до професійної діяльності та рівня задоволеності практикою. Висвітлюються методи оцінювання, які включають спостереження та супервізію, зворотній зв'язок, саморефлексію, оцінювання практичних навичок, тестування та анкетування, портфоліо, проектну діяльність, колоквіуми та семінари. Визначається їх вплив на розвиток компетентностей студентів-психологів.

Окремо розглядаються виклики, що виникають під час проходження педагогічної практики, та шляхи їх подолання. Пропонуються рекомендації щодо покращення організації педагогічної практики, зокрема, через більш тісну співпрацю навчальних закладів з практичними установами, збільшення тривалості практики, забезпечення студентів необхідними ресурсами та ін.

У підсумку, педагогічна практика є невід'ємною частиною підготовки майбутніх психологів, яка значно впливає на формування їхніх професійних навичок. Висновком дослідження є думка, що для підвищення ефективності педагогічної практики необхідно постійно вдосконалювати її організаційні та методичні аспекти, забезпечувати студентам належну підтримку та умови для всебічного професійного розвитку.

Ключові слова: студенти-психологи, педагогічна практика, професійна компетентність, професійне становлення, психологія.

Saukov Tymofii Oleksandrovich postgraduate student of the department of psychological and pedagogical education, Pylyp Orlyk International Classical University, Mykolaiw

INFLUENCE OF PEDAGOGICAL PRACTICE ON THE FORMATION OF PROFESSIONAL NATURE OF MAJOR PSYCHOLOGISTS

Abstract

This scientific article examines the impact of pedagogical practice on the formation of professional skills in future psychologists. Pedagogical practice plays an important role in the preparation of students, providing an opportunity to apply theoretical knowledge in practice and develop key professional competencies. The article examines various aspects of this process, such as types of pedagogical practice, its effectiveness, and its role in the professional development of psychology students.

The significance of pedagogical practice in the context of modern education of psychologists is analyzed. It is determined that practice is not only a supplement to the theoretical component of education, but also a necessary stage that allows students to consolidate knowledge and gain valuable experience of interaction with students. Practical classes, internships and participation in projects are considered as the main forms of pedagogical practice that contribute to the development of professional skills.

An important aspect is the influence of pedagogical practice on the formation of professional values and norms of behavior. Students learn to adhere to ethical standards, develop emotional stability and the ability to self-reflect. In addition, the internship helps future psychologists develop communication skills that are critical for their future professional activities.

The article highlights the role of mentors and teachers in the process of pedagogical practice. Mentors provide support to students, correct their actions and help them avoid common mistakes. Feedback from experienced specialists contributes to self-improvement and professional growth of students.

Evaluation of the effectiveness of pedagogical practice is carried out through the analysis of students' success, their readiness for professional activity and the level of satisfaction with practice. Assessment methods are covered, including observation and supervision, feedback, self-reflection, assessment of practical skills, testing and questionnaires, portfolios, project activities, colloquiums and workshops. Their influence on the development of the competencies of psychology students is determined.

Challenges that arise during pedagogical practice and ways to overcome them are considered separately. Recommendations are offered for improving the organization of pedagogical practice, in particular, through closer cooperation between educational institutions and practical institutions, increasing the duration of practice, providing students with the necessary resources, etc.

In conclusion, pedagogical practice is an integral part of the training of future psychologists, which significantly affects the formation of their professional skills. The conclusion of the study is the opinion that in order to increase the effectiveness of pedagogical practice, it is necessary to constantly improve its organizational and methodical aspects, to provide students with adequate support and conditions for comprehensive professional development.

Keywords: psychology students, pedagogical practice, professional competence, professional development, psychology.

Постановка проблеми. Українське населення з давніх часів мало репутацію освіченого народу. Ще з епохи просвітництва освітні заклади, такі, як колегіуми та братські школи вчили дітей читати, писати, рахувати. Крізь віки ця тенденція не розгубила себе, а постійно примножуючись, виховувала найкращі сили, які стали основоположними у формуванні всесвітньої науки, мистецтва, літератури, медицини. І зараз Україна крокує поруч з європейськими освітніми системами, підлаштовуючись під зміни та вимоги часу.

Здобуваючи певну професію людина повинна мати мотивацію, яка б вела її крізь випробування до здобуття фаху. Засвоюючи теоретичні знання студент має розуміти з чим він зіштовхнеться в подальшій своїй діяльності, як він адаптуватиметься до неї, які проблеми несе вона та як знайти їх вирішення. Саме на це покликана педагогічна практика, яка є невід'ємним компонентом навчання освітньої професії будь якого профілю.

Саме тому принцип єдності свідомості (теоретичної готовності застосовувати набуті знання на практиці) та діяльності (практичної готовності займатись професійною діяльністю) [1, с. 277] є одним із вирішальних у формуванні професійної компетентності майбутнього педагога. Обидва компоненти пов'язані з практикою, яка надає широкі можливості застосувати теоретичну базу в дійсності.

Педагогічна практика у процесі навчання студентів-психологів є важливою складовою, адже вона вирішує ряд питань: від формування викладацької компетентності майбутнього учителя до розширення кола його професійних контактів. Саме через спробу себе в реальному полі студент практично засвоює набуті теоретичні знання, розвиває професійні навички; відбувається формування професійної ідентичності, розвиток емоційної стійкості, вміння працювати в команді, з'являється можливість коригувати свої дії через оцінювання викладачами та зворотній зв'язок від учнів. Отже, педагогічна практика у навчанні студентів та студентів-психологів зокрема посідає виключне місце та відіграє основну роль у становленні та професіоналізації педагога.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням впливу практики на розвиток особистості педагогів займались Ф. Гоноболіна, Е. Гришина, Н. Кузьміна, В. Сластьоніна, Л. Спіріна, О. Щербакова та ін.

Висвітлено проблеми щодо організації та проведення навчальних практик у працях І. Гриньової, Г. Коджаспірової, В. Лозавої, В. Євдокимова, Т. Троцко, В. Чепікова та ін.

Позааудиторну діяльність студентів-психологів вивчали науковці М. Антонюк, С. Благініна, С. Вітвіцька, Ю. Вінтюк, Н. Грекова, О. Затворнюк, В. Коваленко та ін.

Таким чином, впливу практики на формування професійної компетентності студентів присвячено достатньо робіт, однак розбору його внеску саме у професію викладача-психолога присвячено недостатньо досліджень.

Мета статті - дослідити вплив різних форм і методів педагогічної практики на розвиток професійних навичок та знань у студентів-психологів.

Виклад основного матеріалу. Адаптація системи освіти України до вимог, розповсюджених на європейських освітніх та наукових теренах вносить певні корективи у методичний базис педагогічної роботи, фахової діяльності, вимагає наявності у педагога здібності сприймати передові навички, певного професійного рівня знань, загальної культури, викладацьких компетентностей та прагнення до постійного фахового зростання.

Сучасна українська школа розрахована на вчителя нового покоління, який володіє певним комплексом здібностей та навичок: системним аналітичним мисленням, високою культурою особистості як у загальному, так і професійному плані, стійкістю до впливу шаблонного мислення та ідеологічного тиску. Орієнтація європейської освіти на практичний компонент вимагає і від українських студентів-психологів вміти використовувати набуті знання безпосередньо у практичному навчально-виховному середовищі.

Отже, педагогічна практика - це той компонент професійної освіти, наявність якого забезпечує ефективне оволодіння професією психолога та забезпечує озброєння майбутнього викладача всіма необхідними навичками і вміннями та дає можливість апробувати їх під час здобуття освіти. На основі набутої практики в арсеналі студента формуються власні якості особистості (цілеспрямованість, урівноваженість, вміння спілкуватись в дитячому та батьківському колективі), що забезпечують успішний контакт з учнями;

з'являється уявлення про педагогічний підхід, відбувається осмислення індивідуальних психологічних особливостей учня.

Щоб дослідити вплив педагогічної практики на формування професійних навичок студента-психолога слід визначити ключові компетенції, необхідні для майбутніх психологів, розглянути вплив форм практики на їх розвиток, означити роль викладачів та наставників в цьому процесі, проаналізувати можливі труднощі та віднайти шляхи поліпшення організації та проведення педагогічної практики для підвищення її ефективності.

За визначенням О. Лозової, «модель ключових компетенцій, або KCL (Key Competencies List), - це перелік необхідних знань, практичних навичок і особистісних властивостей, необхідних для якісного виконання функціональних обов'язків певної посади» [2, с. 12]. За цією системою компетенції, які необхідні студенту-психологу, поділяються на профільні, стратегічні, рольові та функціональні [2, с. 13].

До профільних компетенцій відносяться базові знання та ті якості, які студент отримав в процесі навчання: володіння основними методиками психотерапії, психокорекції, психодіагностики та досліджень. Крім того, це вміння аналізувати дані, працювати з конфліктними ситуаціями та ін.

Стратегічні компетенції виявляють можливості студента до перспективного та стратегічного мислення, рівень вміння прогнозувати розвиток схильностей та вмінь людини в перспективі. А також здатність студента- психолога використовувати методи вивчення груп, визначення їх ієрархічної конструкції та прогнозування результату роботи їх команди в такому складі в майбутньому.

Рольові компетенції визначають місце студента в соціумі - його рівень громадської активності, здатність утворювати комунікативні зв'язки з колегами - в Україні та по-за її межами, рівень розуміння етики спілкування з різними соціальними та культурними групами, налаштованість на позитивне світосприйняття та здібність донести його до спільноти.

Зрештою, функціональні компетенції - це ефективність реалізації студента-психолога у обраній професійній сфері. До цієї групи відносяться вміння плідно вести комунікацію та взаємодію, формувати особистість з врахуванням її особливостей, сприяння ефективній діяльності соціальних угрупувань, з урахуванням психологічних та соціальних особливостей.

Широке коло компетенцій може дати похибку у визначенні рівня компетентності студента. Саме тому для його уточнення застосовуються психодиагностувальні процедури, які допомагають оцінити реальну картину знань.

Головні методичні засади педагогічної практики покликані на сприяння оволодінню всіма компонентами майбутньої професії. Саме тому під час проходження практики студент-психолог має опанувати такі види діяльності:

* організаційно-педагогічну (робота з документацією та формуванням колективу);

дослідницьку (вивчення учнівського колективу загалом та індивідуальних потреб кожного учня);

колективно-творчу (творча позакласна діяльність з класом);

виховну (виховна позакласна робота з учнями та батьками);

аналітичну (аналіз власного досвіду та досвіду наставників) [3, с. 16].

Для ефективного впровадження означених видів діяльності застосовуються різноманітні форми, серед яких найбільшого розповсюдження набули практичні заняття, стажування, участь у проєктах. Саме вони впливають на розвиток компетенцій студента-психолога, зокрема допомагають у формуванні професіонала-викладача, збагачують духовний розвиток студента, мотивують до постійного самовдосконалення, сприяють соціалізації та розвитку комунікації, виховують професійні цінності та корелюють відповідні їм норми поведінки, розвивають високу культуру міжособистісних взаємин, підвищують естетичну культуру та виховують засади здорового способу життя [4, с. 140].

Успішність майбутньої професійної діяльності студента-психолога залежить не лише від опанування теоретичної складової та як результату наявності спеціальних та психолого-педагогічних знань, але й від уміння поєднувати творчу складову з цим базисом. Студент має не лише копіювати стиль або манеру викладання своїх наставників, але й самостійно відшукувати рішення педагогічних задач, що ґрунтуються на знаннях, одержаних під час навчання. Ефект практики полягає в конвертації теорії в практичні навички, адже, за думкою М. Євтуха, «Значна частина проблем, яких зазнають студенти, пов'язана з недостатністю досвіду і професійних умінь та навичок, а не з відсутністю природних здібностей» [5, с. 142].

Вплив педагогічної практики на формування професійних компетенцій студентів є у більшості випадків ефективним та корисним, адже саме практика допомагає визначитись з тим базовим набором рис, вмінь та навичок, які будуть головними помічниками у педагогічній діяльності. Саме ця форма навчання дає розуміння свого місця в подальшій педагогічній діяльності, допомагає визначити траєкторії самовдосконалення та сприяє готовності студента до викликів майбутньої професії.

Але крім очевидного ефекту практика має ряд труднощів та проблем, які можуть виникати при її проходженні. Зокрема, найпершим і найголовнішим викликом є відсутність мотивації у студента працювати в майбутньому за спеціальністю психолога. Брак бажання провокує наступні проблеми, які неможливо усунути через відсутність цього головного чинника. Ці виклики можна розділити на три групи:

Особистісні.

Організаційні.

Наставницькі.

До першої групи відносяться ті складнощі, поява яких пов'язана з особистими рисами студентів, рівня набутих ними знань та закладених природою здібностей:

* неготовність студента-психолога працювати в колективі;

недостатній рівень отриманих знань;

безініціативність практиканта;

неорганізованість студента;

несформованість практичних умінь та навичок студентів до виконання професійної діяльності.

Другу групу становлять виклики, які пов'язані з організаційною політикою ЗВО. Це:

недостатній обсяг годин, відведених на проходження педагогічної практики;

розмитість навчальних програм практик, мінливість їх методичних складових;

недостатня кількість наявного навчально-методичного матеріалу;

неналагодженість зв'язків між ЗВО та місцем проходження практики.

Третя група представлена труднощами, які пов'язані з компетентністю наставників-педагогів. Серед них:

недостатній контроль за веденням педагогічної практики;

формальний відношення до підведення результатів педагогічної практики, відсутність педагогів на підсумкових обговореннях та конференціях.

Визначна роль у вирішенні означених труднощів відводиться викладачам. Саме від уміння зацікавити своїм предметом студентів, виявити важливість вирішуваних питань, перспективи розвитку та можливості роботи психолога безпосередньо впливають на мотивацію студентів до продовження своєї професійної діяльності за обраною професією. Крім того, викладач має виявити попереднє піклування щодо підготовки колективу до прийняття практиканта. І навпаки - морально вплинути на студента та психологічно підготувати його до проходження практики, що поліпшить його адаптацію в колективі. Індивідуальна робота викладача зі своїми практикантами, вирішення проблемних питань, що виникають під час проходження практики, консультації, поради, підтримка - все це допоможе подолати студентам труднощі в проходженні практики.

Іншими методами впливу на ефективність практики є співпраця навчальних закладів з установами, на базі яких проводиться практика. Позитивним показує себе збільшення практичних годин в навчальних планах та забезпечення студентів необхідними методичними ресурсами.

На рівні керівництва ЗВО доречними є проведення попередніх досліджень потреби у фахівцях-психологах в робочому полі, розробка та впровадження системи попередньої адаптації випускників на посаді психолога, кореляція практичних та теоретичних питань в навчальних програмах практик, сприяння співпраці між наставниками із ЗВО та керівниками практики від установ, де проводиться практика щодо підготовки навчальних програм практики.

Саме спільними зусиллями викладачів-наставників, керівництва ЗВО та студентів практика дійсно стане тим широким полем, яке надасть можливість не лише здійснити моніторинг теоретичних знань, але й допоможе у засвоєнні професійних навичок. Таким чином відбудеться максимальне зближення теорії та практики, що є актуальною вимогою часу.

Важливим засобом впливу на ефективне формування компетенції студентів є оцінювання практики. Адже оцінка мотивує до покращення навичок, розвитку, професійного та особистісного навчання.

Головними критеріями оцінки практики студентів-психологів є:

Рівень сформованості професійно-методичних умінь.

Рівень теоретичного осмислення студентами-практикантами своєї практичної діяльності, її мети, змісту, методів [6, с. 38].

Оцінювання ефективності педагогічної практики здійснюється через аналіз успішності студентів, їхньої готовності до професійної діяльності та рівня задоволеності практикою.

Оцінювання практики студентів відбувається за такими критеріями:

обсяг виконаних завдань програми практики;

якість виховної й навчальної роботи з учнем і класом/групою;

якість виконання усіх завдань та видів роботи під час

проходження практики;

якість оформлення та своєчасність здачі підсумкової

документації [3, с. 28-29]

Серед основних методів оцінювання - спостереження та супервізія, зворотній зв'язок, саморефлексія, оцінювання практичних навичок, тестування та анкетування, портфоліо, проектна діяльність, колоквіуми та семінари.

Спостереження може бути прямим (за безпосередньої присутності викладачів та наставників під час практики студентів) та непрямим (аналіз та обговорення відео- чи аудіозаписів практики).

Супервізія передбачає зустрічі практикантів в індивідуальних або групових формах з супервізором (психологом) під час яких розбираються окремі випадки, аналізуються їх причини та складається план коригувальних дій студентів.

Важливим аспектом оцінювання є зворотній зв'язок, що може бути як вербальним, так і невербальним, а саме - письмовим. Перший варіант відбувається засобом обговорення результатів роботи зі студентом після кожного проведеного ним практичного заняття. Під час письмового зворотнього зв'язку наставники заповнюють звіти, анкети та інші документи, які є відгуком на роботу студента з докладним аналізом дій практиканта.

Щоденники та есе є розповсюдженою формою саморефлексії. Суть цього методу полягає у самоаналізі своєї діяльності, особистому визначенні успіхів на невдач, пошуку можливих шляхів самовдосконалення.

Усталеним став метод оцінювання практичних навичок, що передбачає як оцінювання реальної роботи студентів під час проведення консультацій або інших практичних занять, так і визначення рівня володіння різними професійними компетенціями (комунікативні навички, здатність до проведення терапевтичних сесій, емоційна стійкість тощо).

Тестування та анкетування допомагають різнобічно пізнати рівень знань студентів, а також засобом збору зворотнього зв'язку від учнів та викладачів закладів, на базі яких проводилась педагогічна практика, отримати інформацію щодо їх оцінки якості роботи практикантів.

Портфоліо - це наочний метод оцінювання, який дозволяє продемонструвати досягнення практикантів-психологів здобуті під час практики. Студенти збирають документи, які демонструють їхню професійну діяльність, досягнення та розвиток, зокрема звіти про проведені консультації, сертифікати, рефлексивні записи тощо. Зі свого боку викладачі аналізують портфоліо студентів, оцінюючи їхній прогрес та досягнення.

Сучасним методом оцінювання є підготовка та захист студентами проєктів, які демонструють їхні професійні компетенції та навички. Колоквіуми та семінари також є досить новим методом оцінки знань студента. Організація колоквіумів, на яких студенти представляють результати своєї практичної діяльності та обговорюють їх з колегами та викладачами, проведення семінарів з обговоренням практичних кейсів, діленням досвідом та отриманням зворотнього зв'язку сприяє ширшому оцінюванню педагогічної практики та впливає на мотивацію до розвитку компетенцій студентів-психологів.

Висновок

Навички та методичні засади педагогічної практики спрямовані на вирішення широкого кола питань. Але крім основного тезису щодо наближення теорії до практики, слід зазначити, що остання має значний вплив на формування компетентостей студента-психолога. Практичне поле є тим виміром, де майбутній психолог може усвідомити основні вектори подальшого розвитку своєї професійної кар'єри, шляхом аналізу віднайти слабкі та сильні сторони своєї діяльності, здійснити пошук методів та засобів подолання труднощів та викликів, зрозуміти шляхи подальшого самовдосконалення.

Як вчить старовинна китайська мудрість, «Ти можеш стати мудрішим трьома шляхами: шляхом досвіду - це самий гіркий шлях; шляхом наслідування - це найлегший шлях; шляхом роздумів - це найблагородніший шлях». І лише поєднавши ці три складові майбутній психолог досягне вдалого втілення своїх знань в професії.

Література

Уйсімбаєва Н. Вплив педагогічної практики на формування професійної компетентності майбутнього педагога. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Випуск 121 (ІІ). Кіровоград: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2013. С. 276-280.

Лозова. О. М. Синергійність наукових досліджень професіогенезу психологів: компетентісний підхід. Компетентісний підхід у професійній підготовці майбутніх психологів: монографія. Вінниця: Віндрнук, 2014. 184 с.

Мирончук Н. М. Методичні основи організації педагогічної практики студентів закладу вищої освіти: метод. посібн. Житомир, 2017. 52 с.

Вінтюк Ю. Особливості формування професійної компетентності майбутніх фахових психологів у процесі позааудиторної діяльності. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України Серія: педагогічні науки. Вип. № 3 (30), 2022. С. 132-151.

Євтух М. Роль педагогічної практики у підготовки майбутнього вчителя. Scientific discoveries: projects, strategies and development. Вип. 2. Edinburgh, Scotland, UK, 2019. С. 140-143.

Кириленко В.Г., Крюкова О.В., Кучеровська Н.О., Палій В.С. Психологічна практика в закладах освіти: організація та проведення (для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти): навчально-методичний посібник. - Київ, 2017. 92 с.

References

Uysimbaeva, N. (2014). Vplyv pedahohichnoi praktyky na formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho pedahoha [The influence of pedagogical practice on the formation of professional competence of the future teacher]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. - Proceedings. Series: Pedagogical sciences, 121 (II), 276-280 [in Ukraine].

Lozova, O. M. (2014). Synerhiinist naukovykh doslidzhen profesiohenezu psykholohiv: kompetentisnyi pidkhid. Kompetentisnyi pidkhid u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh psykholohiv: monohrafiia [Synergy of scientific research on the professional development of psychologists: a competent approach. A competent approach in the professional training of future psychologists: a monograph]. Vinnytsia: Vindrnuk. [in Ukraine].

Myronchuk, N. M. (2017). Metodychni osnovy orhanizatsii pedahohichnoi praktyky studentiv zakladu vyshchoi osvity: metod. posibn [Methodological foundations of the organization of pedagogical practice of students of a higher education institution: method. manual] Zhytomyr [in Ukraine].

Vintyuk, Yu. (2022). Osoblyvosti formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh fakhovykh psykholohiv u protsesi pozaaudytornoi diialnosti [Peculiarities of the formation of professional competence of future professional psychologists in the process of extracurricular activities]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy Seriia: pedahohichni nauky - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine Series: pedagogical sciences, 3 (30), 132-151. [in Ukraine].

Yevtukh, M. (2019). Rol pedahohichnoi praktyky u pidhotovky maibutnoho vchytelia [The role of pedagogical practice in training a future teacher]. Scientific discoveries: projects, strategies and development, 2, 140 - 143 [in Scotland, UK].

Kirylenko, V. G., Kryukova, N. O., Kucherovska, V. O., Palii V.S. (2017). [navchalno- metodychnyi posibnyk]. [Psychological practice in educational institutions: organization and implementation (for applicants of the first (bachelor) level of higher education): educational and methodological manual]. Kyiv. [in Ukraine]. педагогічна практика психолог

Размещено на Allbest.ru/