Компетентнісний підхід у формуванні культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Кафедра технологічної та професійної освіти

Кафедра фізики та інформаційних систем

Компетентнісний підхід у формуванні культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій

Л. Оршанський, д.п.н., професор,

Р. Пазюк, к. ф-м н., доцент

Д. Неміров, аспірант

Анотація

У статті на основі аналізу наукових джерел сформульована дефініція ключової категорії дослідження культура проектної діяльності вчителя технологій. Спираючись на ідеї компетентнісного підходу, визначені основні етапи проектної діяльності й обґрунтована можливість компетентнісного трактування результатів формування культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій. У культурі проектної діяльності виокремлено та схарактеризовано три основні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний. Визначено інтегративні показники сформованості культури проектної діяльності за чотирма рівнями: базовим, проміжним, просунутим, спеціалізованим. Ці показники враховують сучасні вітчизняні професійні стандарти, а також дескриптори (базовий, проміжний, просунутий і спеціалізований), які діють у системі “бакалаврат магістратура”.

Така характеристика навчальних проектів за рівнями складності і чинниками:

1) суб'єкти проектування та їх взаємодія;

2) проблематика;

3) об'єкти проектування;

4) терміни виконання проектів;

5) ступінь самостійності;

6) рівень втілення.

З'ясовано принципи формування культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій. Виявлений взаємозв'язок формування культури проектної діяльності й освітніх результатів у процесі підготовки майбутніх учителів технологій.

Ключові слова: компетентнісний підхід; компетенції; проект; культура проектної діяльності; освітній процес; фахова підготовка вчителів технологій.

Annotation

Competence-based approach in shaping the culture of project activities of future technology teachers

L. Orshanskyi, D. Sciences (Ped.), Professor; D. Nemirov, Postgraduate Student of the Technological and Vocational Education Department; R. Pazyuk, Ph.D. (Physics, Mathem.), Ass. Professor of the Physics and Information Systems Department, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The article, based on the analysis of scientific sources, formulates a definition of the key category of the study the culture of technology teacher's project activity. Based on the ideas of the competence approach, the main stages of project activity are identified and the possibility of a competence-based interpretation of the results of the formation of a culture of project activity of future technology teachers is substantiated. Three main components are identified and characterized in the culture of project activity: motivational and value, cognitive, and activity. The integrative indicators of the formation of the culture of project activity at four levels are determined: basic, intermediate, advanced, and specialized. These indicators take into account current national professional standards, as well as descriptors (basic, intermediate, advanced and specialized) used in the bachelor's and master's degree system.

The study projects are characterized by levels of complexity and the following factors:

1) design subjects and their interaction;

2) issues;

3) design objects;

4) project deadlines;

5) degree of independence;

6) level of implementation.

The principles of forming a culture of project activity for future technology teachers are clarified. The relationship between the formation of a culture of project activity and educational outcomes in the process of training future technology teachers is revealed.

Keywords: competence-based approach; competences; project; culture of project activity; educational process; professional training of technology teachers.

Постановка проблеми

Проблема формування культури проектної діяльності в технологічній освіті актуалізується з початку ХХІ ст. у зв'язку з приєднанням України до Болонського процесу та введенням нових освітніх стандартів, що ґрунтуються на компетентнісному підході.

Чимало сучасних дослідників відзначають актуальність проблеми формування культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій. Однак варто наголосити, що, незважаючи на її актуальність для сучасної освітньої практики, ця проблема є недостатньо теоретично розробленою. По-перше, донині існує нерозв'язане завдання технологізації етапів формування культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій за допомогою інструментів компетентнісного підходу. По-друге, в сучасних умовах важливим вважаємо додаткове забезпечення наступності при переході від бакалаврату до магістратури у процесі професійної підготовки дизайнерів. Ретельний аналіз наукових праць (О. Авраменко [1], Л. Божко [2], Р. Гуревич [3], О. Коберник [4], М. Курач [5], В. Моштук [7], Л. Оршанський [8], В. Сидоренко [11], А. Терещук [12], С. Ящук [9] та ін.) показав, що вченими недостатньо глибоко розглянутий зазначений аспект. Тому, незважаючи на велику кількість науково-педагогічних досліджень, проблема формування культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій з використанням інструментів компетентнісного підходу, потребує детального вивчення й теоретичного обґрунтування.

Мета статті виявити взаємозв'язок формування культури проектної діяльності й освітніх результатів у процесі підготовки майбутніх учителів технологій.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукових джерел [4; 6; 7; 9; 12] дав нам підставу сформулювати ключову категорію дослідження: культура проектної діяльності вчителя технологій це сформована на певному рівні здатність сприймати, інтерпретувати, оцінювати процес та результати проектної діяльності з погляду на її ергономіко-утилітарну, естетичну та духовно-моральну значущість для соціуму, а також самостійно і в колективі здійснювати повний цикл проектно-технологічної діяльності.

Відомо, що для успішного формування культури проектної діяльності майбутньому вчителю технологій необхідно освоїти значний обсяг професійних компетенцій. На думку В. Моштука, культура проектної діяльності визначається поєднанням загальнокультурних, професійних, спеціально-проектних компетенцій [7]. А тому з метою взаємозв'язку культури проектної діяльності й освітніх результатів її варто розглядати не лише як самостійне загальнокультурне історично сформоване явище, а й суму певних компетенцій. В основі цього погляду лежить компетентнісний підхід до здобуття вищої освіти, що набув поширення у зв'язку з приєднанням України до Болонського процесу [10]. Формування компетенцій у сфері проектної діяльності нами розглядається як підґрунтя формування цілісної культури проектної діяльності майбутніх учителів технологій.

Як зазначає Ю. Рашкевич, компетенції це результати освіти, які містять знання, уміння, навички та систему ціннісних орієнтацій щодо конкретного вміння. Виходячи з цього, традиційні знання, уміння та навички не протиставляються компетенціям, а є їхньою складовою. Отже, компетентнісний підхід, не заперечуючи значення знань, умінь і навичок, акцентує увагу на здатності їх використовувати у процесі професійної діяльності.

Здатність до проектної діяльності в межах компетентнісного підходу, здатність виконувати проектні роботи нами розглядається як проектна компетентність, що дає можливість майбутньому вчителю технологій ефективно функціонувати в професійному середовищі, реалізовуючи поставлені завдання у системі загальної середньої освіти. Проектну компетентність майбутнього вчителя технологій, виходячи з ширшого розуміння “компетентності” ніж “компетенції”, визначимо як сукупність комплексу компетенцій, необхідних для успішної організації проектно-технологічної діяльності школярів.

Культура проектної діяльності вчителя технологій ґрунтується на загальнокультурних і професійних компетенціях, при цьому завдання її формування виявляється значно ширшим ніж завдання формування цих компетенцій. Доведемо це положення, співвідносячи зазначені компетенції з етапами проектної діяльності.

1 етап. На етапі формулювання мети та завдань необхідні належним чином сформовані загальнокультурні компетенції (аналіз, синтез, цілепокладання), інформаційна культура й комунікаційні навички (спілкування викладачем або замовником проекту). У випадку, якщо це груповий проект, то навіть на цьому початковому етапі можуть бути задіяні організаційно-управлінські компетенції.