Використання та впровадження в навчальний процес інтерактивних методів навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний медичний університет

ВИКОРИСТАННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ІНТЕРАКТИВНИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ

Кононова Ірина Іванівна кандидат біологічних наук, старший викладач

Шамелашвілі Карина Леонідівна кандидат біологічних наук, доцент

Разумний Роман Валерійович доктор медичних наук, професор

Захаров Сергій Вячеславович кандидат медичних наук, доцент

м. Дніпро

Анотація

Навчання є найважливішим засобом формування особистості та, насамперед, розумового розвитку та загальної освіти. Процес навчання спрямовано на формування знань, умінь, навичок, досвіду творчої діяльності. Сучасна освіта потребує впровадження інноваційних методів навчання. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має цілком конкретні та прогнозовані цілі, одна з яких полягає у створенні комфортних умов навчання, за яких здобувач освіти відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам учбовий процес.

До інтерактивної моделі навчання можна віднести використання рольових ігор, моделювання життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем. Жоден із учасників навчального процесу не домінує над іншим, студент стає суб'єктом взаємодії і сам бере активну участь у цьому процесі.

Однією з інтерактивних методик є кейс-метод. У методологічному контексті кейс-метод можна представити як складну систему, у якій інтегровані різні методи пізнання. До нього входять моделювання, системний аналіз, проблемний метод, уявний експеримент, методи опису, класифікації, ігрові методи, які виконують у кейс-методі свої функції.

У статті ми наводимо приклад проведення заняття з використанням кейс-методу за темою «Спадкові хвороби». Надаємо детальний опис усіх етапів заняття та попередньої підготовки, яку проводить викладач. Після проведення таких занять був зроблений детальний аналіз отриманих результатів навчання та вражень самих здобувачів освіти.

Практичне впровадження кейс-методу серед студентів першого курсу дає змогу здобувачам освіти використовувати теоретичні знання та прискорити засвоєння практичного досвіду. Метод дозволяє проявити своє креативне мислення та творчий підхід і сприяє співпраці здобувачів освіти між собою та з викладачем.

Ключові слова: педагогічні інновації, інтерактивні технології навчання; активні методи навчання, кейс-метод.

Annotation

Kononova Iryna Ivanivna Candidate of Biological Sciences, Senior Lecturer of the Department of Medical Biology, Pharmacognosy, Botany and Histology, Dnipro State Medical University, Dnipro

Shamelashvili Karyna Leonidivna Candidate of Biological Sciences, Associate Professor, Senior Lecturer of the Department of Medical Biology, Pharmacognosy, Botany and Histology, Dnipro State Medical University, Dnipro

Razumnyi Roman Valerievich Doctor of Medicine, Professor, Dean of the International Faculty, Dnipro State Medical University, Dnipro

Zakharov Serhii Vyacheslavovych Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Vice-Rector for Scientific and Pedagogical Work, Dnipro State Medical University, Dnipro

USE AND IMPLEMENTATION OF INTERACTIVE TEACHING METHODS IN THE EDUCATIONAL PROCESS

Education is the most important means of personality formation and, above all, mental development and general education. The learning process is aimed at forming knowledge, abilities, skills, experience of creative activity. Modern education requires the introduction of innovative teaching methods. Interactive learning is a special form of organizing cognitive activity that has quite specific and predictable goals, one of which is to create comfortable learning conditions under which the student feels successful, intellectual ability, which makes the learning process itself productive.

The use of role-playing games, simulation of life situations, and joint problem solving can be attributed to the interactive learning model. None of the participants in the educational process dominates the other, the student becomes the subject of interaction and takes an active part in this process.

One of the interactive methods is the case method. In the methodological context, the case method can be presented as a complex system in which various methods of cognition are integrated. It includes modeling, system analysis, problem method, imaginary experiment, methods of description, classification, game methods, which perform their functions in the case method.

In the article, we give an example of conducting a class using the case method on the topic "Hereditary diseases". We provide a detailed description of all stages of the lesson and preliminary preparation conducted by the teacher. After conducting such classes, a detailed analysis of the obtained learning results and the impressions of the students themselves was made.

The practical implementation of the case method among first-year students allows students to use theoretical knowledge and accelerate the assimilation of practical experience. The method allows you to show your creative thinking and creative approach and promotes cooperation between students and the teacher.

Keywords: pedagogical innovations, interactive learning technologies; active learning methods, case method.

Постановка проблеми

Сучасна Україна інтенсивно інтегрується до загальноєвропейського освітнього простору [1]. Через це виявилася потреба держави у компетентних, мобільних, конкурентоспроможних фахівцях. Актуальність формування професійних та особливо ключових компетенцій обумовлена необхідністю розширення професійного визнання, сумісності дипломів та кваліфікацій. Державні освітні стандарти вищої професійної освіти нового покоління кардинально змінили орієнтири вітчизняної системи освіти. На перший план було висунуто компетенції, замість традиційних та знайомих всім педагогам знань, умінь та навичок.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Поняття «ключові компетенції» (key skills) визначає те, що вони є ключем, основою інших, спеціальними та предметно-орієнтованими. Крім того, володіння ними дозволяє людині бути успішною у будь-якій сфері практичної діяльності. Ключові компетенції - це сукупність базових знань, загальних (універсальних) умінь, особистісних якостей, що дозволяють досягати позитивних результатів у професійній та інших сферах життєдіяльності.

Орієнтація на нові цілі освіти - компетенції - вимагає не тільки зміни змісту предметів, що вивчаються, а й методів і форм організації освітнього процесу, активізацію діяльності здобувачів освіти у ході заняття, наближення досліджуваних тем до реального життя та пошуків шляхів вирішення проблем, що виникають. Аналіз науково-педагогічної літератури з цієї проблеми дозволив дійти до невтішного висновку, що об'єктивні потреби суспільства роблять актуальним широке використання особистісно орієнтованих розвиваючих технологій. При такому навчанні формуються та розвиваються такі якості, як самостійність здобувачів освіти, відповідальність за прийняття рішень; пізнавальна, творча, комунікативна, особистісна активність студентів, що визначають поведінкові якості компетентного працівника ринку праці та сприяють соціалізації особистості [2].

Інтерактивний («Inter» - це взаємний, «act» - діяти) - означає взаємодіяти, перебуває у режимі розмови, діалогу з будь-ким. Інтерактивні та активні методи мають багато спільного [3]. На відміну від активних методів, інтерактивні орієнтовані на більш широку взаємодію студентів як з викладачем, так і один з одним і домінування активності здобувачів освіти у процесі навчання. Таким чином, інтерактивний метод можна розглядати як найсучаснішу форму активних методів. До інтерактивних методів можна віднести наступні: дискусія, евристична розмова, «мозковий штурм», рольові та «ділові» ігри, тренінги, кейс-метод, метод проектів, групова робота з ілюстративним матеріалом, обговорення відеофільмів, тощо [4]. Розглянемо найважливіші інтерактивні методи з погляду формування ключових компетенцій, щодо медичної біології.

Виклад основного матеріалу

Однією з інтерактивних методик, що набула популярності у Великобританії, США, Німеччини, Данії та інших країнах стала Case study (кейс-метод, метод аналізу ситуацій), розроблена англійськими науковцями М. Шевером, Ф. Едейем та К. Єйтс. Саме їй у світової практиці відводиться важливе місце для вирішення сучасних проблем у навчанні. Вперше кейс-метод був застосований у 1910 р. при викладі управлінських дисциплін у Гарвардський бізнес-школі, який добре відомий інноваціями, а в Україні даний метод став поширюватись тільки у другій половині 90-х років ХХ ст., як пізнавальна акселерація у процесі вивчення природничих наук.

Кейс-метод (Case study) - це техніка навчання, яка використовує опис реальних економічних, соціальних, побутових чи інших проблемних ситуацій (від англ. case - "випадок"). Працюючи з кейсом здобувачі освіти здійснюють пошук, аналіз додаткової інформації з різних галузей знань, зокрема пов'язані з майбутньої професією [5].

Кейс-метод по відношенню до інших технологій можна представити як складну систему, у якій інтегровані інші, менш складні методи пізнання. До нього входять: моделювання, системний аналіз, проблемний метод, уявний експеримент, методи опису, класифікації, дискусії, ігрові методи та ін. Як завдання студенту (або групі студентів) можна запропонувати зробити доповідь, підготувати проект чи комп'ютерну презентацію. По суті, кейс інтегрує розглянуті методи. Будучи інтерактивним методом навчання, він завойовує, як показує практика, позитивне ставлення з боку здобувачів освіти, які бачать у ньому гру, що забезпечує освоєння теоретичних положень та опанування практичного використання матеріалу. Працюючи з кейсом у здобувачів освіти формуються такі компоненти ключових компетенції, як вміння вирішувати проблеми, спілкуватися, застосовувати предметні знання практично, вміння вести переговори, брати відповідальність, толерантність, рефлексивні вміння.

У процесі підготовки здобувач освіти повинен усунути прогалини у знаннях шляхом попереднього вивчення опису ситуації. Додаткові відомості здобувачі освіти одержують із спеціально підібраної літератури або кейсів, підготовлених викладачем. Форма роботи студентів групова (мікрогрупи по 46 осіб). Ухвалення рішень здійснюється після загально групової дискусії. Кожна мікрогрупа працює самостійно над різними (але типовими) реальними ситуаціями. Аналіз конкретної ситуації здійснюється методом мозкового штурму. Довідки та додаткові відомості щодо ситуацій дає викладач. Після завершення роботи кожна команда захищає своє рішення перед усією групою. Викладач робить узагальнений висновок загалом з усіх розглянутих типових ситуацій.

До заняття викладач підбирає кейс, визначає основні та допоміжні матеріали для підготовки здобувачів освіти, розробляє сценарій заняття. Під час заняття викладач організує попереднє обговорення кейсу, ділить групу на підгрупи, керує обговоренням кейсу у підгрупах, забезпечує здобувачів освіти додатковими відомостями. Після заняття викладач оцінює роботу здобувачів освіти, прийняті рішення та поставлені питання [6].

Розглянемо використання кейс-методу з прикладу практичного заняття «Спадкові хвороби», яке було проведено на кафедрі медичної біології, фармакогнозії, ботаніки та гістології.

Викладач розбиває здобувачів освіти на мікрогрупи (команди) по 4 осіби, у кожній призначається капітан, здобувач освіти, який бере відповідальність за ухвалення командою рішення.

Кожній мікрогрупі видається кейс та список рекомендованої літератури. Вивчивши матеріали кейсу, здобувачі освіти мають діагностувати певний синдром (Дауна, Патау, Едвардса, Шерешевського-Тернера, Тріпло-Х, Клайнфельтера, «Котячий крик», тощо).

Для діагностики хромосомних хвороб здобувачі освіти повинні:

1. Визначити клінічну картину цієї аномалії. Здобувачі освіти отримують фотографії людей із певними хромосомними порушеннями, вивчають їх візуально та описують.

2. Застосувати генетичні методи дослідження, а саме:

а) для вивчення хромосом у лімфоцитах периферичної крові здобувачі освіти одержують мікропрепарати, які розглядають під мікроскопом, а потім складають ідіограму каріотипу;

б) для вивчення загальноприйнятих показників, особливостей шкірних малюнків (метод дерматогліфіки), здобувачі освіти отримують фотографії:

- подушечок пальців (дактилоскопія);

- долонь (пальмоскопія);

- підошов ніг (плантоскопія).

На основі виявлених дерматогліфічних особливостей встановлюється діагноз.

3. Дати характеристику хромосомної чи геномної мутації (етіологічний принцип):

а) індивідуальність аномальної хромосоми чи її ділянки;

б) тип мутації (моносомія, трісомія, полісомія, повна, часткова);

в) ступінь мозаїчності організму;

г) генотип організму;

д) вплив умов середовища (ембріональний чи постнатальний).

Після обговорення всіма членами команди матеріалу кейсу, капітан приймає єдине правильне рішення - визначає синдром.

Як завдання викладач пропонує здобувачам освіти до наступного заняття підготувати презентацію з цього синдрому.

Проведення практичного заняття с застосуванням кейс-методу виявило цікаві результати. На відміну від звичайного заняття, всі учасники були зайняті в рівній мірі. Можна відмітити зменшення кількості «пасивних» та невпевнених в собі учнів. Завдяки командній роботі кожен здобувач освіти зміг проявити свої комунікативні здібності в ході дискусії, виявити свої сильні та слабкі сторони.

Здобувачі освіти були дуже активні на занятті. Їм сподобалось самостійно вирішувати задачі та доводити свою точку зору. Вони змогли продемонструвати знання матеріалу, свої креативність, лідерські якості та впевненість в собі. Показали здатність до роботи в групі, розвиток вольових якостей та цілеспрямованість. Наприкінці заняття учасники кожної команди змогли себе оцінити. Вони приймали до уваги внесок кожного члена мікрогрупи та виставили відповідні оцінки.

Висновки

інтерактивний навчання кейс уміння

За підсумками вищевикладеного можна дійти висновку, що кейс-метод сприяє формуванню у здобувачів освіти таких компетенцій, як уміння виділяти проблему і шукати шляхи її вирішення, оцінювати власну діяльність, розвиває творче і аналітичне мислення. Завдання, які даються здобувачам освіти у формі кейсів, дозволяють відкрити значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчиться не тільки у викладача, а й один в одного. Здобувачі освіти активно навчаються висловлювати свої думки. Таким чином використання інтерактивних методів навчання, в тому числі і кейс-методу дозволяє знизити психологічне навантаження у здобувачів освіти та підвищити рівень вмінь та навичок. Це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли студенти кожного дня стикаються з психологічним навантаженням. Змога уникнути зайвого стресу або знизити його позитивно впливає на всі аспекти життя в тому числі і на навчання.

Дослідницький метод - творчий підхід до здійснення діяльності, розвиває комунікативні якості особистості, дозволяє перейти від пасивного засвоєння знань здобувачами освіти до їх активного застосування у модельних чи реальних ситуаціях професійної діяльності, що, безумовно, підвищує якість навчання.

Література

1. Закон України про освіту від 05 вересня 2017 року № 2145-VFQ

1. Zakon Ukrayiny pro osvitu vid 05 veresnya 2017 roku [Law of Ukraine on Education of September 5, 2017] № 2145-VIII [in Ukrainian]