Вплив молодіжної роботи на активізацію соціального впливу молоді у громаді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив молодіжної роботи на активізацію соціального впливу молоді у громаді

Анна Ліщина (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтва)

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Рацул О.А.

Стаття розкриває напрям роботи з молоддю як окремою цільовою аудиторією, що здебільшого не є активною в соціумі, зокрема в локальних громадах. Особливості співпраці та пошуку партнерстві задля якісної роботи з молоддю. Приклад особливостей методології за програмою Upshift, що діє на території України з 2018 року та наснажує молодь навчатись та робити зміни у своїх громадах. А також звертає увагу на базові рішення громад, що мають бути задля реалізації якісної молодіжної роботи у локальних громадах.

Ключові слова: робота з молоддю, молодіжний активізм, соціальна робота з вразливою молоддю, молодіжні ініціативи, можливості молодіжної роботи, молодь для громад

Вступ

Постановка проблеми. Більшість молодих людей не мають бажання бути соціально активними, бути змінотворцями громади, бути активістами. Вони не впевнені в собі, не мають позитивного прикладу поряд, не бачать змін та покращень в своїй громаді, не розуміють як бути суспільно-корисними та мати розвиток і особисті вигоди для самореалізації.

Молоді люди віком від 14 до 25 років, які хочуть бути соціально активними у власній локальній громаді та бути змінотворцями це виняткові люди, які мають певний досвід та готовність працювати та співпрацювати. Їх не багато та вони існують.

Робота з молоддю має на меті допомогти юним особистостям отримати користь у процесі навчання, взаємодії з іншими людьми та практичного застосування знань, а також під час отримання можливостей розвитку. У час повномасштабного вторгнення сусідньої країни агресора, час небезпек, тривог, тривожності, невизначеності для всіх мешканців країни, зокрема молоді. Існують певні обмеження щодо доступності отримання знань, навиків і розвиток їх для становлення компетенцій.

Робота з молоддю та її супровід, є дієвим фактором задля сприяння активізації молодих людей до пошуку рішень проблем громади у форматі «ніщо для молоді без молоді», активізації їх суспільно корисної молодіжної дії з подальшою прототипізацією роботи «молодь для молоді».

Аналіз досліджень та публікацій. Були дослідження напрацювання в темі молодіжної роботи та менторського супроводу, а саме «Актуальні проблеми молоді в умовах трансформації освітньої системи. Зміна ролі сучасного вчителя в контексті гуманізації Української системи освіти майбутнього», М.М.Бойчук, «Адаптивний підхід до наставництва у вищій школі в умовах воєнного стану», О.І.Стадник, «Освітні практики в культурному просторі України», О.Єрьоменко, «Менторство як метод саморозвитку особистості у системі вищої освіти: традиції та новації», А.В.Москаленко, «Варіативність педагогічного наставництва у сучасному освітньому просторі», А.А.Малишева,, «Механізми наставництва для підвищення ефективності роботи з молоддю» Т.Ю Осипова, Н.Дзюба, Л.Мукосєєва, а також особистий практичний досвід менторського супроводу молодіжних команд за програмою Upshift.

Мета статті. Розкрити та розширити розуміння впливу молодіжної роботи, а також менторського супроводу на активність молоді в соціумі. Показати важливість цього процесу та особливості взаємодії під час роботи з молоддю. Звернути увагу на методологічні особливості, що застосовуються у діючих молодіжних програмах.

Виклад основного матеріалу (результати) дослідження

Роль ментора у соціумі існує дуже давно. З народження, в житті молодої людини, не завжди є окреслена ця роль в особах, що є поряд. Менторський супровід присутній в житті кожної людини від перших слів та перших кроків по життю.

Менторський супровід у роботі молоддю використовується задля більш якісного отримання досвіду, засвоєння знань, навиків, психо-емоційної підтримки, отримання особистих інсайтів для подальшого застосування у житті та формування активної позиції молодих людей. Формат роботи у створенні системи «ментор-менті», як в індивідуальному, так і в груповому форматі, не є поширеним явищем у освітньому просторі України. Цей формат більш використовується у неформальній освіті та програмах розвитку компетенцій молоді, що діють на теренах країни.

Освітня система навчальних закладів все ще має елементи примусу, що не завжди сприяють розвитку соціально-активної особистості. Трансформація освітніх процесів та навчальних програм відбувається поступово з розуміння потреб, тенденцій, особливостей середовища та умов розвитку нових поколінь. Окрім закладів шкільної та позашкільної освіти, мають бути простори взаємодій, творення та можливостей. А також в них мають бути особи, відповідальні за ці простори. В цих просторах мають існувати розроблені програми для молоді за напрямками, які визначає молодь та бажає навчатись, розвиватись, проводити вільний час, творити, креативили, пізнавати, мріяти, планувати, спілкуватись з іншими. З початком процесу децентралізації в Україні, ці простори почали з'являтись в громадах. Цей процес триває. Кожна громада, зокрема приналежні старостати мають мати простори для молодіжного життя та втілення молодіжної роботи. З початком повномасштабного вторгнення громади, які зазнали окупації відчули суттєвий вплив та наслідки. Зрозуміли важливість та перевагу в наявності локальних можливостей гуртування молоді, що сприяє її більшій життєстійкості та перспективами розвитку самої громади.

За визначення з Закону України «Про основні засади молодіжної роботи» маємо визначення, що молодіжний простір - приміщення, будівля або її частина, земельна ділянка, що використовується для здійснення молодіжної роботи; молодіжний центр - установа, підприємство, організація, що здійснює молодіжну роботу. [8]

Західна система освіти набагато раніше прийняла підхід орієнтований на учня, як індивіда що має потребу в знаннях, інформації, взаємодії, підтримці, отримання досвіду та аналізу результату відносно зроблених дій та практик. І цей підхід зберігається і в інших соціальних сферах. Громадський сектор України розуміє і використовує підходи орієнтовані на людину. Людино-орієнтовний дизайн - набір інструментів та технік, що використовується в проєктному менеджменті від початку розробки ідеї проєкту до отримання результатів. В центрі є людина, її проблеми, її потреби, її відчуття, її спосіб мислення та життя, її бажання.

«Молодіжна політика в різних країнах збагачувалася сучасними практиками, технологіями та підходами. Як ніяка інша публічна політика, молодіжна в своїй результативності та ефективності залежить від того, наскільки вона відповідає сучасним трендам та новаціям, враховує динаміку становлення та розвитку покоління молоді. І ключове тут ставлення до молоді не як до проблеми суспільства, а як до ресурсу та партнера.», В. Купрій [7]

На даний час молодь має проблеми з різних сфер життя. Вона про них говорить та шукає шляхи їх рішення. Молоді люди готові робити кроки в пошуку можливостей задля вирішення проблем, це може відбуватись самостійно або командно. Для самостійного пошуку рішень молодь все одно має об'єднуватись та партнеритись з іншими, оскільки в процесі визначення проблеми виникає розуміння «не лише мені це болить». Якщо такого не виникає самостійний пошук рішень, в більшості випадків, призводить до розчарування та зневіри особистості. Відповідно, це не сприяє подальшим спробам пошуку та дій, навіть з ресурсною підтримкою поряд чи у формі наставництва. Командний чи груповий формат пошуку рішень виникає у осіб, що поєднані певними інтересами, мотивацією, розумінням наслідків від проблематики. Такий формат має шанс на отримання позитивного результату та створення історії «успіху» чи позитивного впливу на існуючу проблемну ситуацію, а по факту отримання власного досвіду. Окрім того, що команди мають бути більш досвідчені партнери, які готові співдцяти та допомогати в процесі молодіжної роботи. Наявність менторської підтримки в образі людини, що присутня на етапі командотворення, в процесі пошуку рішення, аналізу, генерування ідей, визначення та планування дій за всіх можливо-доступних ресурсів, що сприятимуть більш впливу молоді на визначену негативну ситуацію чи стан у громаді дає більш якісне і швидке отримання результату та усвідомлень.

Наставництво повинно дозволяти повноцінно використовувати «навчальну тріаду» (моделювання, навчання та надання навчальних можливостей) та задовольняти ефективні навчальні процеси «великої четвірки» (навчання, орієнтоване на вдосконалення, індивідуалізацію, зворотний зв'язок, практика). [6]

За принципом наставництва, у форматі менторського супроводу, що визначається особливостями досвіду роботи ментора. А також за певною методологією і побудована інноваційно-освітня програма для молоді Upshift, що впроваджується в громадському секторі з 2018 року на території України за підтримки Міжнародного дитячого фонду Unicef.

У цій програмі є навчальний, практичний, дослідницький, рефлексивний компонент. За умовами програми молодь має взаємодіяти командно та пройти всі етапи програми з отриманням власного результату. Цей процес має обмеження в часі і триває впродовж 3-4 місяців.

Для більшості молодих людей, які беруть участь в програмі, відбувається перший досвід та відчуття власної спроможності, відбувається становлення відчуття соціально-відповідальної впевненості, виникає бажання бачити зміни в середовищі, що оточує та робити власний вклад. В процесі розвивається особиста та командна самозарадність, розвиток навиків проєктного менеджменту, комунікаційниції, співпраці, бачення причинно-наслідкових зв'язків, тощо.

Зразок для наслідування: Підопічний розглядає наставника як зразок для наслідування і хоче наслідувати його. Молоді люди не засвоюють цінності, якщо перелічувати атрибути, які вони хочуть розвивати (правдивість, турботливість, об'єктивність тощо), та шукають їх визначення. Натомість вони ототожнюють себе з людьми, які мають ці атрибути, і наслідують їхню поведінку. Підопічні вчаться цінностям не завдяки тому, що наставник проповідує їх, а саме тому, що вони спостерігають прояв цінностей у повсякденному житті. Цінності найкраще передавати через вчинки, а не слова. [6]

Сучасна сфера формальної і неформальної освіти з початком карантинних процесів від поширення вірусу Ковід і до початку повномасштабного вторгнення, активних військових дій на території країни, стикнулась з викликом якісної та безпечної організації процесу взаємодії, розвитком додаткових навиків особистостей, що навчаються і прагнуть до саморозвитку. Безпекових момент в заходах, що сприяють молоді отримувати якісні знання та засвоювати їх на практиці є основою в теперішній системі молодіжної роботи в усіх сферах. Обмеження можливості живого спілкування не сприяє розвитку навиків, які потрібні для активного життя в соціумі. Жива комунікація, налагодження зв'язків, виявлення схожих молодих людей, що живуть в інших місцях та мають схожі проблеми в своєму середовищі, робить розуміння руху розвитку більш цінним та корисним. Молодь має розуміти власні потреби, бачити та відчувати з чого вони виникають, має аналізувати, співставляти потреб інших, говорити, чути, визначати можливості спільного пошуку рішень.

Менторський супровід реалізується за принципами «рівний-рівному», «не нашкодь», «досвід через навчання», «досвід через дію». [5]

Для організації роботи з молоддю треба розуміти молоду особистість відносно її цінностей, схильностей, особливостей, потреб, бажань, мотивації. Для визначення можуть використовуватись певні вправи та тести, що поліпшують розуміння взаємодії з молоддю, особливо з вразливою молоддю, молоддю з особливими потребами, молоддю, що зазнала насилля, тощо. [11]

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

молодіжна робота локальна громада

Практика менторського супроводу використовується в різних сферах життя, в закладах освіти та в організаціях громадського суспільства, що працюють з програмами неформального розвитку для молоді різних цільових груп. Формати якісної взаємодії з молоддю потребують залучення більш досвідчених осіб, які мають певний досвід у сфері залучення та практики впровадження власного досвіду. Також важливим моментом є наявність простору для молодіжних зібрань, гуртування, розвитку, дозвілля. Комунікація з та між молоддю є важливим фактором розвитку самої молоді. Говорити однією мовою з молоддю і потребою молодіжної роботи. Людина, що виконує менторський супровід молодих людей не має бути експертом "певних теми" та має бути діючим практиком в сфері, комунікатором, фасилітатором, якій працює та розвивається. Молодь має отримати власний унікальний досвід, ухвалити власні рішення, отримати зворотній зв'язок, відрефлексувати поетапні кроки від розробки до втілення, усвідомити цінність власної активності. Показати приклад іншим представникам молоді, що в можливо, а становлення та розуміння всього шляху зміни, визначення пріоритетів, усвідомлення відповідальності за власні дії відбувається у практичному процесі. Досвід молоді для молоді сприяє поширенню практики менторського супроводу. Молодь має силу впливу на інші аудиторії молоді, які ще не мали подібного досвіду як у формальній, так і в неформальній освіті. Молоді люди стають активними в соціальному житті громади, якщо мають підтримку, віру, ресурс, місце та таких же молодих людей поряд.

Список використаних джерел

1. Адаптавний підхід до наставництва у вищій школі в умовах воєнного стану [Електронный ресурс]. - Режим доступу: View of An adaptive approach to mentoring in higher education in martial law (amtp.org.ua) (звернення березень 2024)

2. Актуальні проблеми молоді в умовах трансформації освітньої системи [Електронный ресурс]. - Режим доступу: View of Актуальні проблеми молоді в умовах трансформації освітньої системи. Зміна ролі сучасного вчителя в контексті гуманізації Української системи освіти майбутнього (interconf.center) (звернення березень 2024)

3. Варіативність педагогічного наставництва в сучасному освітньому просторі -Осипова Т.Ю;УДК378.937 + 371.03;2017

4. Людиноорієнтований дизайн -Команда IDEO.org Ред. І; 2015 р. ISBN-код: 978-0-9914063-1-9

5. Методичка програми Upshift 2022.

6. Механізми наставництва для підвизщення ефективності роботи з молоддю-Дзюба Н.;Мукосеєва Л.;УДК 364.044.26

7. Молодіжна політика: оновлення засад та механізмів -Купрій В.; 2021; [Електронный ресурс]. - Режим доступу: Молодіжна політика: оновлення засад та механізмів (decentralization.ua)

8. ЗУ “Про основні засади молодіжної роботи” -[Електронный ресурс]. - Режим доступу: Про основні засади молодіжно... | від 27.04.2021 № 1414-IX (rada.gov.ua)

9. Путівник програми Upshift 2023

10. Соціальна робота з різними групами клієнтів-Навчальний посібник; 2016; [Електронный ресурс]. - Режим доступу:

SRPGK_DOIKO_KOCHUDEI.PDF (udpu.edu.ua)

11. Форми педагогічної підтримки обдарованої студенської молоді у Великобританії-Холод І.В; 2014;[Електронный ресурс]. - Режим доступу: Kholod.pdf (sspu.edu.ua)

Размещено на Allbest.ru