Модель формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Модель формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів

Шкабаріна Маргарита Андріївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології та інклюзивної освіти

Анотація

У статті розроблено та теоретично обґрунтовано модель формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів. Проаналізовано нормативно-правову базу щодо розвитку навичок інфомедійної грамотності здобувачів освіти. Представлено інформаційні матеріали, які підтверджують те, що показник в оцінці молодіжного медіасередовища є доволі низьким. Розглянуто поняття «медіаосвіта», «інфомедійна грамотність». Представлено власне визначення інфомедійної грамотності як здатності особистості критично сприймати, аналізувати, оцінювати та створювати власну інформацію й медіапродукти, використовуючи різноманітні види медіа та інформаційні джерела. Визначено, що інфомедійна грамотність передбачає вміння адекватно реагувати на медіатексти маніпулятивного характеру, безпечно користуватись інформаційно-комунікаційною технікою, виражати себе за допомогою медіазасобів. Розроблено модель формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів, яка складається з поєднання таких компонентів як: цільовий, організаційно-практичний, результативний. Цільовий компонент містить мету та завдання дослідження. Організаційно-практичний компонент включає: етапи, форми, методи, педагогічні умови. Результативний компонент охоплює рівні та критерії сформованості інфомедійної грамотності учнів початкових класів. Реалізацію моделі формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів запропоновано здійснювати з дотриманням принципів діяльнісного підходу в освіті. Розроблена модель характеризується цілісністю, поетапністю реалізації та динамічністю. Моделювання дає змогу провести усвідомлений пошук оптимальних шляхів формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів та на кінцевому етапі експериментального дослідження допоможе зіставити реальний стан із бажаним.

Ключові слова: медіаосвіта, медіаграмотність, інфомедіаграмотність, учні початкових класів, Нова українська школа.

Shkabarina Marharyta Andriivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology and Inclusive Education, Rivne Regional Institute of Postgraduate Pedagogical Education

A MODEL FOR THE FORMATION OF INFOMEDIATE LITERACY SKILLS OF PRIMARY SCHOOL STUDENTS

Abstract

The article develops and theoretically substantiates the model of formation of infomediate literacy skills of primary school students. The regulatory framework for the development of students' infomediate literacy skills is analyzed. Information materials are presented, which confirm that the indicator in the assessment of the media environment of youth is quite low. The concepts of "media literacy" and "infomediate literacy" are considered. The author's own definition of infomediate literacy is presented as the ability of a person to critically perceive, analyze, evaluate and create their own information and media products using various types of media and information sources. It is noted that infomediate literacy includes the ability to respond appropriately to manipulative media texts, to use information and communication technologies safely, and to express oneself through media. A model of formation of infomediate literacy of primary school students has been developed, which consists of a combination of such components as: goal, organizational and practical, and result. The goal component includes the purpose and objectives of the study. Organizational and practical component includes: stages, forms, methods, pedagogical conditions. The result component includes levels and criteria of information and media literacy of primary school students. It is proposed to implement the model of information and media literacy development of primary school students in accordance with the principles of activity-based approach to education. The developed model is characterized by integrity, gradual implementation and dynamism. The modeling allows to consciously search for the optimal ways of information and media literacy development of primary school students and, at the final stage of the experimental study, will help to compare the actual state with the desired one.

Keywords: media education, media literacy, infomedia literacy, primary school students, New Ukrainian School.

Постановка проблеми. Початок XXI століття характеризується вступом людства в еру інформаційного суспільства, що супроводжується впливом інформаційних технологій на всі сфери життя. Інформаційні технології радикально змінили способи отримання, обробки та передачі інформації; вони стали ключовим чинником соціальних, економічних та культурних трансформацій. Однак серед позитивних змін є і негативні. Так, згідно з результатами досліджень Київського міжнародного інституту соціології, приблизно 82% українців користується інтернетом хоча б раз на тиждень, з них 78% щодня чи майже щодня. Визначено, що міське населення частіше використовує інтернет, ніж сільське, а зі зростанням віку зменшується відсоток активних користувачів інтернетом [1].

Сучасне покоління дітей значну частину свого вільного часу проводить в інтернеті, що призводить до залежності та інших негативних наслідків. Таким чином, формування особистості, що здатна орієнтуватися у складному потоці неоднозначної інформації та адекватно на неї реагувати, є ключовим завданням педагогів та батьків. Це завдання також підкреслено законами України «Про освіту» (2017) [2] та «Про повну загальну середню освіту» (2020) [3], а також Концепцією «Нова українська школа» (2016) [4], Концепцією розвитку педагогічної освіти (2018) [5], Концепцією впровадження медіаосвіти в Україні (2016) [6]. Державний стандарт початкової освіти [7] чітко визначає потребу в формуванні медіаграмотності як важливого елемента освіти. Відповідно до останнього, здобувач освіти має сприймати, аналізувати, інтерпретувати та критично оцінювати інформацію з різноманітних медіа- текстів. Отже, актуальність дослідження полягає в тому, що формування медіаграмотності учнів початкової школи є важливою передумовою відповідності сучасним вимогам суспільства та розвитку їхніх інтелектуальних, комунікаційних навичок та критичного мислення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблем медіаграмотності учнів початкової школи привернуло увагу багатьох вчених та медіадидактів, серед яких: О.Антонова, І. Богданова, Д. Букін, О. Волошенюк, К. Ворсноп, С.Дубовик, В. Іванов, Л. Карпець, М. Коропатник, О. Кучерук, Ю. Машбиць, Л.Найдьонова, Г. Онкович, Л. Панченко, Б. Потятинник, К.Пономарьов, Ф. Рогоу, О. Савченко, Н. Тализіна, С. Шейбе,

І. Червінська та інші. Однак швидкі зміни в інформаційному суспільстві та постійна модернізація освітніх процесів породжують нові виклики в цій сфері, що потребують подальшого наукового аналізу та практичного вирішення.

Мета статті - розробити та теоретично обґрунтувати модель формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів.

Виклад основного матеріалу. Дослідження Індексу взаємодії молоді з інформацією (Youth-Focused Vibrant Information Barometer (Y-VIBE)), проведене в рамках програми «Мріємо та Діємо» у 2022 році, дало змогу визначити, що Індекс Y-VIBE молодіжного медіаспоживання становить 37 балів зі 100 можливих, що вказує на «доволі низький» показник в оцінці молодіжного медіасередовища, що включає доступ до інформації, безпеку в інтернеті, поінформованість дій молоді, їх навички при взаємодії з інформацією тощо. За дослідженнями Індексу взаємодії молоді з інформацією (Youth-Focused Vibrant Information Barometer (Y-VIBE)) лише 30% молоді мають уроки з медіаграмотності у школі [8].

Так, інфомедійна освіта визнана ЮНЕСКО пріоритетним напрямом розвитку освіти у XXI столітті, оскільки обсяги інформації в мережі щорічно зростають, ускладнюючи завдання розуміння «правди і брехні» навіть для дорослих із розвиненим критичним мисленням [9].

Нині медіаосвіта трактується як частина освітнього процесу, спрямована на формування медіакультури та підготовку особистості до ефективної взаємодії із системою мас-медіа, включаючи традиційні та новітні медіа [10, с. 5]. Базовими цілями медіаосвіти стають: розвиток комунікативних здібностей учнів; формування критичного мислення; навчання сприймання інформації, перекодуванню візуального образу у вербальну знакову систему; оцінювання якості інформації, вироблення вмінь вибирати під час «споживання» інформації з мас-медіа; підвищення загальнокультурного рівня особистості [10, с. 15].

Інфомедійна грамотність, за словами О.Слижук, є синтезом та результатом основних освітніх компонентів, що сприяють формуванню учнів навичок роботи з різноманітними видами інформації та використання різних медіа в процесі навчання та для задоволення особистих потреб [11, с. 193-202]. Своєю чергою, Н. Б. Козакова вказує на те, що «інфомедійна грамотність - це вміння сприймати інформацію на основі критичного мислення та створювати медіапродукти, враховуючи динаміку подій навколишнього середовища та базуючись на аналізі та оцінці медіатекстів відповідно до контексту функціонування медіа, а також використання кодових і репрезентаційних систем» [12]. На нашу думку, інфомедійна грамотність - це здатність особистості критично сприймати, аналізувати, оцінювати та створювати власну інформацію й медіапродукти, використовуючи різноманітні види медіа та інформаційні джерела. Інфомедійна грамотність передбачає вміння адекватно реагувати на медіатексти маніпулятивного характеру, безпечно користуватись інформаційно-комунікаційною технікою, виражати себе за допомогою медіазасобів.

Таким чином, актуальність дослідження зумовила необхідність підготовки молодого покоління до ефективної взаємодії з інформацією, з цією метою нами обґрунтовано та розроблено модель формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів (рис. 1).

Моделювання в педагогіці є важливим методом аналізу, прогнозування та планування освітнього процесу, спрямованим на оптимізацію його результативності. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дав змогу визначити, що теоретична модель інфомедійної грамотності учнів початкових класів складається з поєднання таких компонентів як: цільовий, організаційно-практичний, результативний. У моделі відображено також педагогічні умови, що впливають на підвищення ефективності освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти.

Реалізація моделі формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів здійснювалася з урахуванням дотримання принципів діяльнісного підходу, а саме: принципу суб'єктивності виховання, опори на розвиток; принцип урахування сенситивних періодів розвитку; принцип збагачення, посилення, поглиблення дитячого розвитку; принцип обов'язкової рефлексії будь-якої діяльності; принцип навчання; принцип керованого переходу від діяльності у навчальній ситуації до діяльності у життєвій ситуації; принцип переходу від спільної пізнавальної діяльності до самостійної діяльності дитини (зона найближчого розвитку); креативний принцип.

Цільовий компонент містить мету нашого дослідження: підвищити рівень інфомедійної грамотності учнів початкових класів.

Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

підвищити рівень компетентності педагогів з формування інфомедійної грамотності учнів початкової школи;

підвищити рівень знань батьків щодо формування інфомедійної грамотності учнів початкової школи;

забезпечити розвиток в учнів початкової школи навичок комунікативної взаємодії.

Педагогічне забезпечення процесу формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів становить організаційно-практичний компонент, що включає: етапи, форми, методи, педагогічні умови.

Здійснення формування інформаційної культури учнів початкових класів відбувається в наступних етапах:

Рис. 1. Модель формування інфомедійної грамотності учнів початкової школи

Орієнтовний етап. На цьому етапі вчитель визначає загальні цілі та завдання формування інфомедійної грамотності молодших школярів. Визначається загальна методика роботи, обираються навчальні засоби та ресурси. Орієнтовний етап допомагає створити рамки та контекст для подальших дій.

Етап актуалізації типових труднощів розвитку інфомедійної грамотності школярів. На цьому етапі визначаються конкретні труднощі, на які натрапляють учні в процесі опанування інформаційними навичками. Вчитель аналізує рівень інфомедійної грамотності учнів, виявляє основні проблеми та труднощі, що потребують уваги та вдосконалення.

Конструктивно-формувальний етап. На цьому етапі проводяться практичні заняття та вправи, спрямовані на активне формування інфомедійних навичок. Вчитель використовує інтерактивні методи навчання, роботу з реальними прикладами, а також сприяє розвитку критичного мислення, вміння аналізувати інформацію та взаємодіяти з медіаконтентом.

Узагальнювально-закріплювальний етап. На завершальному етапі учні закріплюють отримані знання та навички в різних контекстах. Вчитель розглядає питання та ситуації, які виникали під час попередніх етапів, та допомагає учням виправити помилки та узагальнити свої знання для подальшого успішного використання їх у реальному житті.

Форми і методи педагогічної діяльності мають бути застосовані комплексно з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей молодших школярів вважаються важливим елементом організаційно-практичного компонента.

Основними методами формування інфомедійної грамотності учнів початко-вих класів було визначено: ігри та вправи, вебквести, інтерактивні та проєктні методи навчання, методи розвитку креативності, критичного мислення, ментальні карти, робота з медіатекстами, створення власних медіаматеріалів (буктрейлер, скрапбукінг, постер, буклет, фотоколаж, логотип, комікс (манга) тощо).

Базовий елемент теоретичної моделі - це педагогічні умови, які забезпечують формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів:

залучення батьків до процесу формування інфомедійної грамотності;

розвиток критичного мислення молодших школярів;

навчання цитуванню та авторському праву молодших школярів;

інтеграція інфомедійної грамотності в освітній процес;

навчання правилам безпеки в мережі, зокрема, використанню паролів, запобіганню спаму та іншим загрозам;

регулярне вимірювання рівня інфомедійної грамотності учнів і відсте- ження їхнього прогресу для вчасної корекції освітнього процесу.

Таким чином, педагогічні умови формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів містять у собі суперечності: відсутність або наявність труднощів у роботі з інформацією, позитивна або негативна оцінка результатів діяльності та ставлення до неї, невміння безпечно працювати в інтернеті, критично оцінювати інформацію. Всі ці протиріччя найуспішніше долаються за умови побудови педагогічного процесу на основі особистісно орієнтованої моделі його організації.

Ця модель містить результативний компонент - рівні та критерії сфор- мованості інфомедійної грамотності учнів початкових класів. Критеріями сформованості інфомедійної грамотності учнів початкових класів визначено: мотиваційно-ціннісний, пізнавально-комунікативний, діяльнісно-креативний, емоційний. Оцінювання сформованості відповідних критеріїв здійснюється за трьома рівнями: високий, достатній, низький.

Висновки

інфомедійна грамотність учень

Отже, розроблена модель характеризується цілісністю, поетапністю реалізації та динамічністю. Її теоретичне обґрунтування засвідчує відповідність моделі потребам удосконалення процесу формування інфоме- дійної грамотності учнів початкових класів. Запропоноване використання необхідних методів та педагогічних умов дає змогу інтегруватись розробленій системі в наявні умови закладу загальної середньої освіти. З методичного погляду розроблення моделі дає нам змогу провести усвідомлений пошук оптимальних шляхів формування інфомедійної грамотності учнів початкових класів та на кінцевому етапі експериментального дослідження допоможе зіставити реальний стан із бажаним.

Література

Пресрелізи та звіти - Користування інтернетом серед українців: результати телефонного опитування, проведеного 13-18 травня 2022 року. Київський міжнародний інститут соціології. URL: http://surl.li/umtee (дата звернення: 14.06.2024).

Закон України «Про освіту». Відомості Верховної Ради (ВВР). 2017. № 38-39. ст.380. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2145-19#Text (дата звернення: 02.01.2024).

«Про повну загальну середню освіту». Відомості Верховної Ради (ВВР). 2020. № 31. ст.226. URL: http://surl.li/umtek (дата звернення: 02.01.2024).

Концепція «Нова українська школа». 2016. URL: http://surl.li/umter (дата звернення: 02.01.2024).

Наказ Міністерства освіти і науки України від 16 липня 2018 р. № 776 «Про затвердження Концепції розвитку педагогічної освіти». URL: http://surl.li/umtew (дата звернення: 02.01.2024).

Концепція впровадження медіаосвіти в Україні. 2016. URL: http://surl.li/umtez (дата звернення: 02.01.2024).

Державний стандарт початкової загальної освіти. 2018. URL: http://surl.li/umtfc (дата звернення: 02.01.2024).

Дослідження Індексу взаємодії молоді з інформацією (Youth-Focused Vibrant Information Barometer (Y-VIBE). 2022. URL: https://mriemotadiemorazom.org/research (дата звернення: 02.01.2024).

Education for the Media and the Digitge Age Vienna: UNESCO, 1999. p. 273-274.

Антонова О. Дидактичні основи формування медіаграмотності в учнів початкової школи. 2020. К.: Генеза. 96 с.

Слижук О. Інтеграція інформаційної грамотності у процесі навчання української літератури в 5-6 класах Нової української школи. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2022. №1. Ч.І. С. 193-202.

Козакова Н. Б. Реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів. URL: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/31210/ (дата звернення: 12.04.2023).

References

Kyiv International Institute of Sociology. (2022). Korystuvannia internetom sered ukrayintsiv: rezultaty telefonnaoho opytuvannia, provedenoho 13-18 travnia 2022 roku [Internet Usage among Ukrainians: Results of a Telephone Survey Conducted from May 13 to May 18, 2022]. URL: http://surl.li/umtee (Accessed on 14.06.2024). [in Ukrainian].

Verkhovna Rada of Ukraine. (2017). Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [Law of Ukraine "On Education"]. Visnyk Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 38-39, art. 380. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text (Accessed on 02.01.2024). [in Ukrainian].

Verkhovna Rada of Ukraine. (2020). Pro povnu zahalnu seredniu osvitu [On Full Secondary Education]. Visnyk Verkhovnoi Rady Ukrainy (VVR), 31, art. 226. URL: http://surl.li/ umtek (Accessed on 02.01.2024). [in Ukrainian].

Konstseptsiia «Nova ukrayinska shkola» [Concept "New Ukrainian School"]. (2016). URL: http://surl.li/umter (Accessed on 02.01.2024). [in Ukrainian].

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2018). Nakaz № 776 «Pro zatverdzhennia Konstseptsii rozvytku pedahohichnoi osvity» [Order No. 776 "On Approval of the Concept of Development of Pedagogical Education"]. URL: http://surl.li/umtew (Accessed on 02.01.2024). [in Ukrainian].

Konstseptsiia vprovadzhennia mediaosvity v Ukraini [Concept of Media Education Implementation in Ukraine]. (2016). URL: http://surl.li/umtez (Accessed on 02.01.2024). [in Ukrainian].

Ministry of Education and Science of Ukraine. (2018). Derzhavnyi standart pochatkovoi zahalnoi osvity [State Standard of Primary General Education]. URL: http://surl.li/umtfc (Accessed on 02.01.2024). [in Ukrainian].

MRIE (2022). Doslidzhennia Indeksu vzaiemodii molodi z informatsiieiu (Youth- Focused Vibrant Information Barometer (Y-VIBE) [Youth Interaction with Information Index Research]. URL: https://mriemotadiemorazom.org/research (Accessed on 02.01.2024). [in Ukrainian].

UNESCO. (1999). Education for the Media and the Digital Age. Vienna. p. 273-274. [in Ukrainian].

Antonova, O. (2020). Didaktychni osnovy formuvannia media hramotnosti v uchniv pochatkovoi shkoly [Didactic Foundations of Media Literacy Formation in Primary School Students]. Kyiv: Heneza. 96 p. [in Ukrainian].

Slyzhuk, O. (2022). Intehratsiia informatsiinoi hramotnosti u protsesi navchannia ukrainskoi literatury v 5-6 klasakh Novoi ukrainskoi shkoly [Integration of Information Literacy in the Teaching Process of Ukrainian Literature in 5-6 Grades of the New Ukrainian School]. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka, 1, Part I, 193-202. [in Ukrainian].

Kozakova, N. B. (n.d.). Rozliadzhennia kompetentnisnoho pidkhodu v navchanni molodshykh shkoliariv [Implementation of a competency approach in teaching young students]. URL: http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/31210/ (Accessed on 12.04.2023). [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru/