Проблеми розвитку творчого мовлення дітей старшого дошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми розвитку творчого мовлення дітей старшого дошкільного віку

Антоніна Бондаренко, (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Наукова керівниця - кандидатка педагогічних наук, доцентка Горська О. О.

Вступ

У статті розкриті актуальні проблеми дослідження розвитку творчого мовлення дітей старшого дошкільного віку. Подана характеристика різних видів діяльності, що сприяють розвитку творчого мовлення старших дошкільників, зазначені можливості їхнього використання. Проведено аналіз положень БКДО щодо визначення основних компонентів мовленнєвого розвитку дошкільників.

Ключові слова: мовленнєвий розвиток, творче мовлення, діти старшого дошкільного віку, ігри-фантазування, казка, театралізована діяльність, дидактичні ігри, гра-драматизація.

Постановка проблеми. Розвиток дитячого мовлення є актуальною проблемою сьогодення, оскільки невпинне удосконалення комунікаційних технологій доволі витісняє живе спілкування дітей та сповільнює подальший розвиток мовлення дошкільників, що спричиняє невиразність дитячого мовлення, невміння висловлювати власні думки. Щоб надалі розвивати комунікативні функції та забезпечити достатній рівень сформованості уміння спілкуватися, дошкільнику необхідно гарантувати організацію спілкування з дорослими, близькими їй людьми, формувати уміння висловлюватися так, щоб бути зрозумілою дорослим й одноліткам.

Мовлення є важливим досягненням дитини, що дозволяє увійти в цей світ та пізнати самого себе. Достатній рівень володіння мовленням дає малюку змогу чути та розуміти тих, хто його оточує, з ким він спілкується, проявити свої емоції, знайти партнера для спільної гри. Як зазначено в БКДО, розвиток мовлення передусім передбачає систему роботи над формуванням мовленнєвої компетентності, що окреслює роботу над усіма напрямами - фонетичним, лексичним, граматичним, діалогічним та монологічними складниками й на цій основі вироблення комунікативної компетентності - здібності використовувати мову з метою забезпечення ефективного спілкування, що передбачає достатній рівень розвитку творчого мовлення [1].

Аналіз досліджень і публікацій. Варто зазначити, що проблема розвитку мовлення дітей дошкільного віку стала предметом дослідження таких науковців А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Піроженко та ін. Важливою метою їх дослідження був пошук шляхів оптимізації роботи з розвитку мовлення дошкільників. Також, багато авторів виступають прихильниками цілісного підходу щодо формування мовленнєвої компетенції як становлення розвитку мовленнєвої особистості дошкільника.

Мета статті - обґрунтувати актуальність розвитку мовленнєвих творчих здібностей старших дошкільників, а також знайти шляхи розв'язання проблем розвитку мовлення дітей.

Виклад основного матеріалу (результатів) дослідження

У Базовому компоненті дошкільної освіти мовлення подається як один з основних освітніх напрямів та визначає мовленнєву компетентність як «здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засобів», підкреслюється, що створення дитиною різних форм висловлювання є суто індивідуальним процесом [1].

Н. Гавриш важливий акцент робить на тому, що у системі розвитку мовлення дошкільника на першому плані має бути забезпечення дитині можливості отримувати власний комунікативно-мовленнєвий досвід [3]. Однак, як стверджують інші дослідники дошкільної лінгводидактики А. Богуш та К. Крутій, стан розвитку мовлення старших дошкільників є незадовільним [2, 4].

Зважаючи на швидкий темп розвитку новітніх технологій дітям пропонуються багато вправ та ігор з використанням інтерактивних засобів, які дозволяють дитині усунути тривогу щодо неправильної відповіді. Діти виконують ту чи іншу вправу спокійно, не хвилюючись щодо неправильного виконання завдання, й лише за допомогою натиску однієї кнопки, не продумуючи й не проговорюючи відповідь, отримає правильну. Як наслідок, більшість дітей мають порушення мовлення, його недорозвиненість або повну відсутність. К. Крутій виокремлює такі чинники, що впливають на мовленнєву функцію дошкільника: погіршення стану здоров'я, звуження «живого» спілкування в сім'ї, не розуміння батьків своєї функції - спілкування з дитиною, яке має починатися з пренатального віку [4]. Навчання мови, на її думку, не повинно відбуватися лише на лінгвістичній площині, ігноруючи комунікативні вміння дітей, оскільки мовленнєва діяльність посідає особливе місце як складний вид творчої діяльності серед творчих проявів дошкільників і потребує взаємодії різних психічних функцій. Проблема розвитку творчої мовленнєвої діяльності, зважаючи на складність і багатогранність мовленнєвих явищ, є актуальною й для педагогіки, психології, лінгвістики, психолінгвістики та літературознавства.

Традиційний підхід до проблеми розвитку мовної творчості дошкільників пов'язаний з аналізом її як одного з головних компонентів розвитку дошкільника в системі мовленнєвого навчання. Дослідники зазначають, що дошкільники виявляють свідоме художнє та естетичне сприйняття літературних творів, проявляють здатність розуміти, розпізнавати та втілювати їх мовні засоби, хоча для більшості дітей процес створення власних творчих висловлювань залишається складним. Це спостерігається у змісті (імітація, невизначеність форми твору, логічна невідповідність, бідність сюжету, відсутність оригінальності) та формальних ознаках мови (порушення інформаційної структури, обмеження використання стилістичних засобів). Науковці окреслюють цей факт у терміні «низький рівень літературної свідомості» і пояснюють його відсутністю уявлень про жанри, композицію, мовні ознаки літературних та народних творів, неможливістю перетворення отриманих художніх ідей у власні висловлювання.

Головною умовою розвитку творчого мовлення є забезпечення допомоги дітям у засвоєнні зразків рідної мови. Соціальне оточення, в якому перебуває дитина, спонукає її до мовленнєвої діяльності, але повсякденного спілкування для становлення мовленнєвої компетентності недостатньо. Оскільки основною формою навчальної діяльності залишається заняття, саме під час проведення занять педагоги систематично та послідовно формують у дітей мовленнєві вміння та навички, які потім закріплюються в повсякденному житті в процесі організації спілкування в різних видах діяльності.

Шляхами розвитку творчого мовлення дошкільника можуть бути різні форми та методи навчання, у яких мова дитини буде застосовуватися як основний інструмент та засіб комунікації в її оточенні. На заняттях в ЗДО можна використовувати читання та розповідання художніх творів, театралізовану діяльність - розігрування та показ казок, драматизації - розігрування казок в особах, інсценізації, проведення ігор за сюжетами літературних творів, сюжетно-рольові та дидактичні ігри, відповіді на запитання та розповіді за ілюстраціями до художніх творів тощо. Дитині показують малюнок із зображеною певною ситуацією/ілюстрацією до фрагмента художнього твору, за змістом якого пропонуються запитання, на які дошкільник має відповідати розгорнутими повними реченнями, а не однослівно, відтворити або переказати фрагмент оповідання чи казки.

Театралізація - це не лише дієвий спосіб розвитку мовлення дошкільника, а й найлегший варіант засвоєння елементів мовлення. Більшість дослідників доводять, що театралізована діяльність має великий вплив на розвиток творчої особистості в період дошкільного дитинства, адже театр - це творчість, яка веде до самовиявлення.

Одним із видів театралізованої діяльності є гра-драматизація, яка допомагає стимулювати активне мовлення й забезпечує розвиток артикуляційного апарату, розширення словникового запасу, сприяє вдосконаленню граматичних умінь, становленню діалогічного мовлення дітей.

Сюжетно-рольова гра - це гра за певним задумом дітей, що розкриваються через певний сюжет, намір, розігрування ролей. За допомогою таких ігор діти програють сюжети, в яких відтворюють життєві стосунки між людьми. В іграх діти також намагаються відобразити навколишній світ таким, яким вони його бачать. Зміст гри діти не усвідомлюють, але її можна сприймати поштовхом до розвитку творчого мовлення дошкільників. Діти дошкільного віку мають засвоїти необхідні навички та вміння для того, щоб підтримувати бесіду, висловлювати свою думку, певну ідею, відтворювати характери та вчинки дійових осіб.

Одним із важливих засобів розвитку творчого мовлення є казка. Про значення казки в розвитку дитини наголошував В. Сухомлинський. Він вважав, що казка - це активна естетична творчість, що захоплює всі сфери духовного життя дитини - її розум, почуття, мову, уяву, волю. Діти, слухаючи казку, яку розповідають дорослі, самі прагнуть складати казки [5]. З метою стимулювання мовленнєвої творчості дітей у ЗДО використовують різноманітні види занять: розповідання казок, читання казок, розігрування, показ казки вихователем, розігрування казки в ролях. Також діти мають самостійно переказувати художні твори, складати казки та розповіді з використанням казкових персонажів, придумувати кінцівку до твору тощо.

З метою урізноманітнення роботи та стимулювання мовленнєвої творчості дітей можна пропонувати творчі завдання: створення проблемної ситуації, в якій переплутані герої з різних казок, змінити характери головних героїв з позитивних на негативні й навпаки, уведення відомих героїв до сюжету іншої казки, доповнення сюжетної лінії казки іншими фактами та героями, складання власної казки із запропонованими героями, змінити кінцівку казки, скласти власну казку тощо.

А. Богуш, з метою стимулювання мовленнєвої активності та розвитку мовленнєвої творчості, пропонує низку методів [2, с. 467-472]:

- «Інсценівки з іграшками», що передбачають побудову дітьми самостійних розповідей чи казок одночасно із маніпулюванням та виконанням ігрових дій з іграшками;

- «Коментоване малювання», під час якого, під керівництвом вихователя, діти одночасно виконують спільний малюнок та супроводжують його побудовою розповіді чи казки, одночасно доповнюють і коментують малюнок. Дітям також можна пропонувати одночасно із мовленнєвими завданнями намалювати казку чи ілюстрацію до казки, створити до казки діафільм, що допомагає відтворити знайомі казки та складати нові;

- «Структурно-синтаксична схема», використання якої полягає у тому, що вихователь у ненав'язливій формі, за допомогою лише початку фраз (наприклад: «Одного разу...», «Раптом...», «Потім...», «Тоді...», «І стали вони.») подає тим самим умовну план-схему побудови розповіді чи казки й таким чином спрямовує сюжетну лінію майбутньої розповіді;

- «Командний метод», за допомогою якого до побудови спільної розповіді/казки залучаються одночасно всі діти, що слугує активізації мовленнєвотворчої діяльності дітей;

- Побудова розповідей за допомогою схем-моделей - «Метод моделювання». Для побудови розповіді використовують символи-зображення, геометричні фігури, піктограми тощо, за допомогою яких відображають послідовність розгортання сюжету майбутньої історії чи казки.

Нетрадиційним прийомом розвитку дитячої творчості є складання казки за допомогою використання символічних моделей - кольорових кружечків. Дитина опускає руку до «Чарівного мішечка» і дістає кольоровий кружечок. Колір кружечка викликає певну асоціацію в дитини, співвіднесення розміру і кольору з певним образом казкового персонажа. Якщо кружечок жовтий, то він дитині може нагадати квіточку, курчатка; білий - зайчика; блакитний - небо, хмаринку; помаранчевий - лисичку або білочку.

Ефективним прийомом запам'ятовування і відтворення казок є використання піктограм. Піктограма - це знаки й малюнки які фіксуються на дошці або папері під час читання будь-якої казки. Головне, щоб схеми були доступні й зрозумілі дітям. Можна використовувати різні кольори, щоб запам'ятовування було максимально яскравим, букви та малюнки.

Також створення казки можна поєднати з грою з LEGO-конструктором. Дошкільників дуже зацікавлюють кольорові деталі й в процесі гри діти занурюються в казку й починають створювати її самостійно. Дітям не даються інструкції й настанови, вони самі для себе відкривають можливості для фантазування. Така робота дітям цікава, не дає нудьгувати, не набридає, тому перед дітьми відкриваються багато можливостей у розвитку творчості в грі. Конструювання та створення казки поєднані між собою, адже діти можуть створити казкового героя таким, яким вони його бачать, відтворити фрагменти казки чи придумати власні. На основі такого поєднання діти самі можуть створювати казки, придумувати персонажів, казкових героїв.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

творче мовлення старший дошкільний

Проблема розвитку мовлення дошкільників є і залишається сучасною та актуальною. Важливе значення для гармонійного розвитку особистості й майбутнього життя має сформованість достатнього рівня розвитку мовлення та вміння спілкуватися, основні засади якого формуються ще в дошкільному віці, зокрема в старшому дошкільному віці, в період підготовки дитини до вступу в школу.

Щоб розв'язати проблему розвитку творчого мовлення дошкільників, необхідно розширювати коло спілкування дітей та створювати умови, які дозволять дитині самостійно отримати власний досвід комунікативно-мовленнєвого розвитку. Позитивно впливає на мовленнєву творчу діяльність урізноманітнення форм, методів та засобів навчання мови дошкільників. Усе більше постає необхідність впровадження нових інноваційних технологій навчання мови, які передбачають організацію роботи дітей у парах, мікрогрупах, малих групах під керівництвом вихователя. Головною умовою ефективності проведення роботи є мотивація та стимуляція мовленнєвої активності дітей.

Отже, перед вихователем ЗДО постає задача якомога раніше приділити увагу розвитку мовлення дошкільника, добирати та пропонувати дітям завдання, які сприятимуть формуванню їхньої мовленнєвої творчості.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція 2020 року. С. 18-21. URL:

https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/12.01/Pro_novu_redaktsiyu%20Bazovoho%20komponenta%20doshkilnoyi%20osvity.pdf

2. Богуш А. М., Гавриш Н. В. Дошкільна лінгводидактика: Теорія і методика навчання дітей рідної мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник / За ред. А. М. Богуш. Київ: Видавничий дім «Слово», 2015. 704 с.

3. Гавриш Н. В. Мовлення дитини. Впроваджуємо Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Дошкільне виховання. 2021. № 3. С. 3-8.

4. Крутій К. Л. Модерні практики розвитку мовлення дошколят в Україні та за кордоном: Вебінар. Освіта України: вебсайт. URL: https://www. youtube.com/watch?v=NffY_7JO6uE

5. Сухомлинський В. О. Кімната казки. Серце віддаю дітям / Уклад. О. Сухомлинська. Харків: Акта, 2018. С. 301-314.

6. Табака О. Розвиток мовлення дошкільнят: актуальні проблеми, шляхи розв'язання. Актуальні питання гуманітарних наук. Вип 40, Т. 3, 2021. С. 213-217.

Размещено на Allbest.ru