Формування основ здоров’язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку

Размещено на http://allbest.ru

Формування основ здоров'язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку

Марія Левченко (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня

вищої освіти факультету педагогіки, психології та мистецтв)

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Мартін А.М.

Анотація

У статті розкрито теоретичні та методичні основи застосування здоров'язбережувальних технологій у освітньому середовищі. Обґрунтовано доцільність використання ігор у розвитку рухової активності дітей старшого дошкільного віку. Проаналізовано здоров'язбережувальний компонент освітнього процесу у закладах дошкільної освіти.

Ключові слова: здоров'язбережувальні технології, здоров'язбережувальна компетентність, рухова активність, рухові ігри, спортивні ігри.

Вступ

Постановка проблеми. Цілісний розвиток дитини як особистості - головна мета модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку держави. Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного та психічного здоров`я. Дуже важливо саме на цьому етапі сформувати у дітей базу знань та практичних навичок здорового способу життя.

Проблема дослідження теоретико-методичних засад навчання дітей та молоді засобами здоров'язбережувальних технологій на сучасному етапі розвитку психолого-педагогічної науки має важливе наукове, освітнє і суспільне значення. Формування здоров`язберігаючих компетенцій починається з моменту народження людини й триває все життя..

Аналіз досліджень і публікацій. Аналіз наукової педагогічної літератури показує, що дослідженню феномена здоров'я присвячено чимало наукових праць. Так, П. Анохін, В. Афанасьєв, Г. Бєлєнька, П. Гусак, Б. Ломов, Є. Смірнов розглядали цю категорію в аспекті системного підходу до пізнання; Т. Бойченко, Ю. Бойчук, О. Васильєва, Л. Сущенко - як інтегральний показник стану функціонування організму людини; О. Асмолов, І. Бех, А. Брушлінський, М. Боришевський - через особистісний підхід.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є дослідженні підходів до застосування здоров'язбережувальних технологій у освітньому середовищі закладу дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

Дитиноцентризм - основа сучасної системи освіти України. Увага приділяється її здоров'ю, розвитку та забезпеченню комфортних умов навчання та виховання. Система освіти реформується, осучаснюється і, як результат, бачимо, що будується на основі абсолютно інших підходів - гуманістичного та компетентнісного. За яких важливим завданням освіти постає навчання підростаючого покоління відповідального ставлення до здоров'я як до найвищої суспільної та індивідуальної цінності.

У Законі України «Про дошкільну» освіту окреслені обов`язки держави щодо піклування про збереження та зміцнення здоров`я дітей дошкільного віку, забезпечення їхнього психічного та фізичного розвитку. Здоров`язбережувальна спрямованість освітнього процесу - важлива вимога Базової програми і самого сучасного життя.

Здоров'язбережувальна технологія в дошкільній освіті - технологія, спрямована на збереження, підтримання та зміцнення здоров'я дітей, педагогів та батьків, які є суб'єктами освітнього процесу в закладі дошкільної освіти, пріоритетний напрям сучасної дошкільної освіти [5]..

В умовах дошкільного навчального закладу доцільно впроваджувати різноманітні оздоровчі та профілактичні технології інноваційного та здоров`язбережувального характеру. Важливо при цьому враховувати індивідуальні особливості вихованців.

Заклад дошкільної освіти має забезпечувати засвоєння дітьми комплексу конкретних знань про здоровий спосіб життя, зокрема, про прості та дійові заходи протидії організму інфекціям; значення гігієни, дотримання чистоти, правильного харчування для здоров'я людини [1].

Формування здоров'язбережувальних життєвих навичок відбувається у певній послідовності за таким алгоритмом: мотивація здоров'язбережувальної діяльності - формування системи доступних знань - відпрацювання навички в розвивальному здоров'язбережувальному середовищі. Мотивацією здоров'язбережувальної компетенції дошкільників є бережливе ставлення дітей до власного здоров'я, привчання до здорового способу життя, мотивація на збагачення досвіду здоров'язбережувальної поведінки дітей. Мотивацією здоров'язбережувальної компетенції дошкільників є бережливе ставлення дітей до власного здоров'я, привчання до здорового способу життя, мотивація на збагачення досвіду здоров'язбережувальної поведінки дітей [3].

Здоров'язбережувальна компетентність - це знання особистістю засад збереження, зміцнення здоров'я, здорового способу життя; дотримання здоров'язбережувальної поведінки; спрямування практичної діяльності на збереження свого здоров'я та здоров'я оточуючих. Її формування здійснюється в три етапи: мотиваційному, теоретичному та практичному.

Робота з формування здоров`язбережувальної компетентності у дітей дошкільного віку відбувається як у процесі організованої навчальної діяльності здоров`язбережувального спрямування, так і під час самостійної діяльності дітей, оскільки проблема збереження здоров`я має глобальний, міждисциплінарний характер [2]. Важлива роль в організації збереження і змінення здоров`я дітей дошкільного віку належить педагогу-вихователю, що зумовлено, передусім, їх віковими особливостями. Саме вихователь є безпосереднім організатором навчально-виховного процесу в дошкільному закладі, тому може систематично й найбільш ефективно впливати на здоровий розвиток дитини, формування основних складових здоров`я: соціального, психічного, духовного, фізичного.

Головним змістом формування здоров'язбережувальної компетентності є заняття, дидактичні ігри, образотворча діяльність; спостереження, бесіди, розповіді, читання художніх творів відповідно до життєвої навички, що формується; збагачення словникового запасу дітей словами-назвами ознак здоров'я та чинників збереження здоров'я; вивчення пісень і віршів за темами, настільні ігри, ігри -драматизації, інсценування, театралізовані ігри, рухливі ігри та вправи, пісочна терапія, музикотерапія (молодша група);екскурсії; тематичні творчі розповіді дітей, відгадування загадок, складання діалогу з метою оцінювання ситуацій з позиції здорового способу життя, логічні завдання, дослідницька діяльність, конструктивно -будівельні ігри, колективне конструювання, рухливі вправи, дидактичні вправи, складання казок, малювання стопами та пальцями ніг, створення альбому дитячих малюнків. Важливою умовою оздоровчої роботи з дітьми вікових груп є створення умов і розвиваючого середовища. Придбання масажерів, тренажерів, спортивних снарядів, виготовлення матеріалу для профілактики плоскостопості та порушення постави, розробка окремих оздоровчих комплексів, створення гуртків - все це буде забезпечувати високий потенціал впровадження оздоровчих технологій в практику дошкільного закладу [3]. Період дошкільного віку є критичним для формування фізичного здоров'я та формуванню рухових навичок. Рухова активність сприяє нормальному фізичному, емоційному та соціальному розвитку дитини. Рухова активність - важлива умова формування особистості людини, що починається з дитинства, засіб пізнання довколишнього світу, одна з можливостей оволодіння операційним складом різних видів діяльності, а, відповідно, й самоактуалізації; своєчасний розвиток рухових умінь, накопичення рухового досвіду сприяє не тільки фізичному, а й інтелектуальному розвитку дитини. Рухова активність - природна біологічна потреба людини. Рухаючись, дитина пізнає світ і саму себе, можливості власного організму, розвиває своє тіло. Від того, наскільки ця потреба задоволена, залежить подальший структурний розвиток організму. здоров'язбережувальний дошкільний дидактичний гра

Рухова активність є ключовим аспектом здорового розвитку дітей дошкільного віку. Збільшення рухової активності у дітей дошкільного віку має безпосередній вплив на їх фізичний, емоційний та соціальний розвиток. Недостатня активність може призвести до проблем зі здоров'ям, зокрема надмірної ваги, слабкості м'язів та інших фізичних проблем [5].

На сучасному етапі розвитку дошкільної освіти питання раціонального поєднання рухової та інтелектуальної активності не втрачає своєї актуальності. До основних форм організації рухової активності дітей належать рухові ігри. Вони сприяють всебічному фізичному розвитку та зміцненню здоров'я дітей, вихованню позитивних моральних та вольових якостей. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду, закріплюють вміння і навички основних рухів ходьби, бігу, стрибків, рівноваги тощо.

Безумовно ігри становлять ефективний інструмент для залучення дітей до рухової активності. Вони можуть бути різноманітними та цікавими, стимулюючи уяву та творчість. Ігри допомагають розвивати координацію рухів, силу, витривалість та гнучкість, що важливо для повноцінного фізичного розвитку. Рухливі ігри ефективно впливають на розумовий розвиток дошкільників, допомагають уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи, поширюють їх світогляд. Виконуючи різноманітні ролі, імітуючи дії птахів, тварин, комах, діти на практиці застосовують здобуті знання про життя, поведінку, способи пересування цих тварин. Ігрова форма організації рухової діяльності дітей виступає стимулом для емоційного насичення, формує мотивацію до активної участі та забезпечує якісне та активне виконання рухових дій. Рухливі ігри для дошкільнят заряджають малюків позитивними емоціями і дарують їм гарний настрій протягом усього дня.

Використання ігор з елементами спорту значно розширює можливості фізичного розвитку дитячого організму. За допомогою спортивних ігор діти вивчають техніку виконання рухів, тактичні комбінації, що вимагають взаємодії між учасниками, а також розвивають орієнтацію в просторі та часі. Спортивні ігри та змагання залучають дітей до взаємодії, сприяють розвитку їхньої емоційної сфери, оскільки учасники переживають різноманітні емоції та почуття під час гри.

Рухливі ігри сприяють формуванню позитивних міжособистісних взаємин на різних рівнях та розвитку організаційних вмінь. Гра має великий вплив на формування особистості: це така свідома діяльність, в якій проявляється і розвивається вміння аналізувати, зіставляти, узагальнювати і робити висновки.

Групові заняття та ігри, пов'язані з рухом, допомагають дітям розвивати соціальні навички, такі як співпраця, спілкування та взаємодія з іншими. Рухливі ігри включаються до різних форм роботи з дітьми (занять, свят, розваг, походів тощо) після їх попереднього розучування. Їх проводять в усіх вікових групах щодня: під час ранкового прийому (одна-дві гри малої і середньої рухливості), на прогулянках (дві-три гри малої, середньої та високої рухливості), ввечері пропонуються одна-дві гри середньої та малої рухливості. Усього протягом дня проводиться п'ять-шість рухливих ігор, а влітку - шість-сім.

Найважливішим завданнями вихователя є не просто навчити дітей основ здоров'язбережувальної поведінки, а й сприяти використанню одержаних знань у повсякденному житті, тобто виховувати в дошкільників потребу в русі, потребу бути здоровим.

Таким чином, мета здоров'язбережувальних освітніх технологій: забезпечити дошкільників можливість збереження здоров'я за період навчання в закладі дошкільної освіти, дати йому необхідні знання та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті.

Результатами сформованості у дитини здоров'язбережувальної компетентності є потреба в опануванні способами збереження та зміцнення стану свого здоров'я, сукупність достатніх знань про людину та її здоров'я, здоровий спосіб життя; стійка мотивація еколого-валеологічної спрямованості щодо пізнання себе та довкілля, яка спонукає до використання навичок здоров'язбережувальної поведінки (БК).

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

Отже, сьогодні, в зв'язку з реформуванням системи освіти, реалізується компетентнісний підхід до її організації на всіх рівнях. Такий підхід передбачає не просто оволодіння особистістю знаннями, інформацією, а розвитку вміння застосовувати її на практиці.

Однією з ключових, або, як їх називають, життєвих є здоров'язбережувальна компетентність. Впровадження в освітній процес технологій формування здоров'язбережувальної компетентності забезпечує позитивний вплив на розвиток мотивації на здоровий спосіб життя, формування знань, умінь і навичок збереження здоров'я, практичне застосування життєвих навичок, що сприяють фізичному, соціальному, психічному і духовному здоров'ю. Рухові ігри є ефективним засобом збереження здоров'я та збагачення рухового розвитку дитини-дошкільника.

Список використаних джерел

1. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні від 12.01.2021 р. № 33 / [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti-v-ukrayini

2. Ващенко О., Свириденко С. Здоров'язберігаючі технології в загальноосвітніх навчальних закладах. Директор школи, 2010. № 20. С. 12-20.

3. Дудко С. Г. Здоров'язберігаючі технології в освітньому середовищі початкових класів. Постметодика. 2010. № 5. С. 45-47

4. Лозинський В. Техніки збереження здоров'я. К.: Главник, 2008. 160 с.

5. Мартін А. М. Упровадження здоров'язберігаючих технологій в освітній процес закладів дошкільної освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2022. Випуск 205. С.129-133.

Размещено на Allbest.ru