Екологічні аспекти світоглядної позиції майбутнього фахівця

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екологічні аспекти світоглядної позиції майбутнього фахівця

Хрик Василь Михайлович, ПОВЛІН Ірина Емерихівна, МОЗУЛЬ Ірина Вікторівна. ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СВІТОГЛЯДНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ

У статті розглянуті екологічні аспекти світоглядної позиції майбутнього фахівця. Означено дві позиції у формуванні екологічної культури особистості. Визначено основні завдання виховання. Зазначено, що сучасна екологічна криза викликана проблемами людини, що торкаються системи цінностей, ціннісних орієнтацій, свідомості та світогляду.

Ключовіслова: екологія, майбутній фахівець, світогляд, освіта, природа, екологічна криза. екологія майбутній фахівець світогляд

KHRYK VasylMykhailovych, POVLIN Iryna Emerikhivna, MOZUL Iryna Viktorivna. ENVIRONMENTAL ASPECTS OF THE WORLD-VIEWING POSITION OF THE FUTURE SPECIALIS

The article examines the ecological aspects of the outlook position of the future specialist. Two positions in the formation of the ecological culture of the individual are identified. The main tasks of education are defined. It is noted that the modern environmental crisis is caused by human problems affecting the system of values, value orientations, consciousness and worldview. As a rule, the education of ecological culture includes a deep awareness of the interconnectedness of nature, society and man. It is emphasized in the article that the environmental education of students of higher education institutions has a humanitarian focus in all disciplines.

Ecological problems occupy one of the first places in the world in terms of their social importance, therefore ecology, being the theoretical basis of rational nature use and preservation of the biosphere, is gaining special applied demand. There is an environmentalization of certain sciences and all science in general, production, technologies, economy and education. The priority of environmental education, as well as the obligation of nature protection disciplines in all higher education institutions. Awareness of the role of nature in life is growing. Provisions of ecology become part of a new way of thinking, ecological culture - part of universal human culture. It is obvious that only a truly educated and intelligent society will be able to enter the era of the noosphere.

An ecological worldview should be formed on the principles of classical biology. Ecology is perceived as a biological science within the educational discipline of educational institution. At the same time, the main attention is paid to the concept of the essence of diversity and diversity of life forms, which ensures the geochemical functions of living matter in the biosphere and the homeostasis of systems at different levels of the organization of living matter. This approach allows the most complete reflection of the main fundamental problems of ecology as a science.

Keywords: ecology, future specialist, outlook, education, nature, ecological crisis.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Екологічна освіта спрямована формувати достеменне світосприйняття сучасної людини, сприяти продуктивному переосмисленню її місця у природі, виховувати почуття відповідальності за вчинки та дії, зокрема у сфері професійної праці [8].

Особливого значення у екологічній освіті набуває проблема свідомості людини, оскільки всі сторони її ставлення до природи та взаємодії з нею здійснюються або на основі досвіду попередніх поколінь, або на основі власного розуміння. Можна сказати, що в науці виник особливий напрям досліджень у сфері індивідуальної та масової свідомості, що позначається як екологічне, що представляє собою духовно-практичне освоєння дійсності, що характеризується як принципово нове ставлення до світу - прагнення до адаптації, коеволюції, гармонізації взаємозв'язків у системі «Людина - Природа». Формування екологічної свідомості безпосередньо з екологічною освітою, здійснюваним різними соціальними інститутами суспільства [4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Соціально-філософські питання розвитку екологічної освіти знайшли своє відображення у працях В. Андрущенка, В. Борейка, В. Бровдій, С. Васю- ти, В. Вернадського, В. Крисаченка, В. Липиць- кого, Г Платонова, О. Салтовського, Г Хефлінга, І. Фролова та інших відомих вітчизняних та зарубіжних учених.

Загальною тенденцією, яка своєрідна для праць цих авторів, є те, що у зв'язку із усезроста- ючою екологічною кризою набирає актуальності пошук нових основ існування людства, яке має відійти від технократичних ілюзій і перейти на якісно інший рівень взаємодії з природою. Людина нині має відмовитись від панування, підкорення, бездушної експлуатації. Відтак, основним мотивом її життя і діяльності має стати бажання усвідомити незаперечну цінність природи та будувати свою діяльність екологічно доцільно.

Аналіз наукових джерел підкреслює значущість проблеми формування екологічного світогляду майбутніх фахівців. Так, у дослідженнях Г. Білявського, І. Костицької, Н. Лисенко, Л. Лук'янової, Т Нінової, Г Пустовіта, Г Тарасенко, С. Шмалєй аналізуються актуальні питання екологічної освіти, вказується на необхідності посилення ролі екологічної домінанти в освітньому процесі.

Мета статті - розглянути різні екологічні аспекти світоглядної позиції майбутнього фахівця.

Виклад основного матеріалу дослідження

Екологічна освіта постає як важливий засіб забезпечення культурного зсуву, що сприяє формуванню екологічно орієнтованого мислення. Екологічне орієнтоване мислення є абсолютно необхідною передумовою переходу до екологічно безпечної практики, що тягне за собою оновлення всіх аспектів суспільства.

Але саме собою визнання істотної ролі освіти у формуванні екологічної культури особистості передбачає розуміння того, яке це освіта має бути, які завдання мають бути встановлені, якими принципами повинні керуватися. Якщо розглянути окремо, у цьому питанні є дві позиції [2].

Одна з них є - навчити людей засобам та технологіям для відновлення порушеної екологічної рівноваги у біосфері (зміна світу).

Друга позиція полягає у необхідності утвердження у вихованні екологічно культурної людини при зміні потреб та ставлення до навколишнього середовища (зміна безпосередньо самої людини).

Ми повинні пам'ятати, що екологічне виховання, як і будь-яке інше, починає формуватися ще в дитинстві з дитячого садка. Як правило, ЗВО мають величезний досвід у реалізації проекту з екологічної освіти як невід'ємної частини підготовки фахівця.

У той же час, забезпечуючи майбутнього фахівця достатніми для його практичної діяльності знаннями, така підготовка не забезпечує оволодіння принципами егоцентричного мислення. Також не має теоретико-методологічного обґрунтування та досвіду впровадження в систему екологічної освіти процесу становлення екологічної культури майбутнього фахівця. Тут важлива значимість цієї дії, яка спрямована на розвиток особистості майбутнього фахівця [1].

Основна мета екологічної освіти та виховання на сучасному етапі розвитку суспільства, має бути у розвитку еко-культурної ідентичності. У той же час, ми розуміємо, що процес освіти та навчання є не як односторонній вплив вчителя до учня, викладача до студента, але в першу чергу, як взаємодія його суб'єктів, як спільні дії, спрямовані на їх власний розвиток у зміні внутрішнього та зовнішнього середовища.

Для того, щоб досягти цієї мети, потрібно для початку переосмислити це завдання гуманізації вищої освіти і, звичайно ж, екологізації. А воно є не тільки здобуттям екологічної освіти за коштами гуманітарних та соціальних предметів.

Як правило, освіта екологічної культури включає глибоке усвідомлення взаємопов'язано- сті взаємозв'язку природи, суспільства і людини. У зв'язку з цим при становленні завдань екологічної культури людини та особистості можна сформулювати і проблему гуманізації освіти [4].

У створенні нової програми формування та розвитку в цілому духовного світу людини в XXI столітті, столітті супертехнологій, у цьому полягає гуманітаризація освіти.

В екологічному вихованні студентів ЗВО безпосередньо має місце гуманітарна спрямованість у всіх дисциплінах. У ЗВО гуманітаризація навчання виконує роль «імунітету» проти супертехногенного поділу та проти відходу їх від природного до віртуального. В той же час, освіта в умовах гуманізації та гуманітаризації - це формування особистості людини, сприйняття себе як частини культури [6].

Очевидно, що найважливішу роль у формуванні та становленні сучасного фахівця відіграють отримані у ЗВО знання та вміння їх застосування, а високий рівень підготовки передбачає отримання студентами базових знань у різних галузях науки при оптимальному поєднанні як природничих, так і гуманітарних дисциплін, які становлять цілісність сучасної університетської освіти.

Сучасна екологічна криза викликана проблемами людини, що торкаються системи цінностей, ціннісних орієнтацій, свідомості та світогляду.

Сформувати новий екогуманітарний світогляд, екологічну свідомість та становлення нової екологічної культури людини дозволить лише інтегративний підхід. Причому метою екологізації освіти «є становлення системи освіти, яка координує діяльність суспільства з самоорганізації та подолання екологічної кризи, що забезпечує формування екологічної культури...» [2].

Визначимо основні завдання виховання. Ці завдання є конкретизацію цілей виховання і можуть розглядатися, з одного боку, як окремі підсистеми в загальній структурі системи цілей виховання, а з іншого боку, як деякі проміжні цілі на шляху досягнення стратегічної мети. Така двоїстість функціонально-часової природи дозволяє як основні визначити такі завдання виховання.

По-перше, формування філософської орієнтації та світоглядної позиції особистості у питаннях розуміння сенсу життя, свого місця у світі, своєї унікальності та цінності.

По-друге, прищеплення людині творчого ставлення до виконання своїх обов'язків, сумлінності та активності у процесі навчання та в подальшій практичній діяльності.

По-третє, забезпечення засвоєння студентом системи загальнолюдських цінностей, що відображають багатство загальнолюдської та національної культури та створення у нього свого ставлення до цих цінностей.

По-четверте, розкриття студентам сутності та значення загальнолюдських норм гуманістичної моралі (у тому числі доброти, милосердя, співчуття, взаєморозуміння, толерантності та ін.) та культивування інтелігентності як значущого особистісного параметра.

По-п'яте, прищеплення студентам усвідомлення інтелектуально-моральної свободи особистості, розвиток здатності до саморегуляції поведінки та діяльності.

По-шосте, забезпечення високої культури спілкування та прагнення до формування та підтримки сприятливого психологічного клімату в колективі, атмосфери доброзичливих взаємин між працівниками [3].

Світоглядно-орієнтована діяльність, як операційний компонент, містить сукупність особливих дій та операцій, за допомогою яких здійснюється оцінка, підпорядкування діяльності, її орієнтування в екологічних ситуаціях, усвідомлення та вибір поведінки. У процесі діяльності відбувається соціоекологічне орієнтування особистості, під час якого відбувається реалізація особистіс- них переконань та цінностей у вирішенні екологічних проблем. Ціннісні орієнтації, як елемент світогляду, поєднують у собі функції знання, самосвідомості особистості [7].

Через ціннісні орієнтації знання знаходять людини особистісний сенс, стають опорою діяльності, перетворюються на елементи самореаліза- ції. Вони є способом світоглядного орієнтування у сфері взаємодії з довкіллям. У формуванні ціннісних орієнтацій важливим є розвиток загальних інтелектуальних, а також екологічних умінь (уміння аналізувати екологічну ситуацію, оцінювати її, прогнозувати розвиток, вживати дієвих заходів щодо її покращення). Виділяється також особи- стісний бік ціннісних орієнтацій, що включає ставлення до природи, мотивацію, інтереси, моральну спрямованість особистості, впевненість у необхідності охорони навколишнього середовища [5].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Екологічні проблеми за своєю суспільною значимістю займають у світі одне з перших місць, тому екологія, будучи теоретичною основою раціонального природокористування та збереження біосфери, набуває особливої прикладної затребуваності. Відбувається екологізація окремих наук і всієї науки загалом, виробництв, технологій, господарства та освіти. Пріоритетність екологічної освіти, а також обов'язковість природоохоронних дисциплін у всіх ЗВО. Зростає усвідомлення ролі природи у житті. Положення екології стають частиною нового способу мислення, екологічна культура - частиною загальнолюдської культури. Очевидно, що тільки по-справжньому освічене інтелігентне суспільство буде здатним вступити в епоху ноосфери.

Екологічний світогляд має формуватися на положеннях класичної біології. У рамках навчальної дисципліни ЗВО екологія сприймається як біологічна наука. При цьому основна увага звертається на поняття сутності різноманітності та різноякісності форм життя, що забезпечує геохімічні функції живої речовини у біосфері та го- меостазування систем на різних рівнях організації живої матерії. Такий підхід дозволяє найповніше відобразити основні фундаментальні проблеми екології як науки.

Перспективи подальших наукових досліджень зосереджуються на теоретичному обґрунтуванні раціонального природокористування та збереження біосфери в сучасних умовах розвитку суспільства.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Борейко В. Є., Подобайло А. В. Екологічна етика: Навчальний посібник. Київ: Фітосоціоцентр. 2004. 116 с.

2. Кремечек Г А., Терлецька С. Г Формування екологічного світогляду молоді - запорука майбутнього. Безпека життєдіяльності. 5. 2010. С. 28-30.

3. Кучай Т П. Підготовка майбутніх учителів в університетах Великої Британії до екологічного виховання учнів: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. Черкаси. 2009. 237 с.

4. Лук'янова Л. Б. Екологічна освіта у професійно-технічних навчальних закладах: теоретичний і практичний аспекти: [Монографія]. К. : Міленіум. 2006. 252 с.

5. Пустовіт Г. П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах. Київ-Луганськ: Альма-матер. 2004. 540 с.

6. Совгіра С. В. Формування екологічного професіоналізму майбутнього вчителя: монографія. К. : Наук. світ. 2002. 178 с.

7. Тарасенко Г С. Взаємозв'язок естетичної та екологічної підготовки вчителя в системі професійної освіти. Черкаси: Вертикаль. 2006. 308 с.

8. Ярчук Г В. Екологічна парадигма у формуванні світоглядно-моральних цінностей студентів. Авто- реф. дис...канд. філос. наук: 09.00.10; Київський національний університет ім. М. П. Драгоманова. К. 2009. 26 с.

REFERENCE

1. Boreyko, V. YE., Podobaylo, A. V (2004). Ekolohichna etyka. [Environmental ethics]: Navchal'nyy posibnyk. Kyyiv: Fitosotsiotsentr. 116.

2. Kremechek, H. A., Terlets'ka, S. H. (2010). Formuvannya ekolohichnoho svitohlyadu molodi - zaporuka maybutn'oho. [The formation of the ecological worldview of young people is the key to the future].

3. Kuchay, T. P (2009). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv v universytetakh Velykoyi Brytaniyi do ekolohichnoho vykhovannya uchniv. [Preparation of future teachers in the universities of Great Britain for ecological education of students:]. Cherkasy.

4. Luk'yanova, L. B. (2006). Ekolohichna osvita u profesiyno-tekhnichnykh navchal'nykh zakladakh: teoretychnyy i praktychnyy aspekty. [Environmental education in vocational and technical educational institutions: theoretical and practical aspects]. Kyyiv.

5. Pustovit, H. P (2004). Teoretyko-metodychni osnovy ekolohichnoyi osvity i vykhovannya uchniv 1-9 klasiv u pozashkil'nykh navchal'nykh zakladakh. [Theoretical and methodological foundations of environmental education and education of students of grades 1-9 in extracurricular educational institutions]. Kyyiv-Luhans'k.

6. Sovhira, S. V. (2002). Formuvannya ekolohichnoho profesionalizmu maybutn'oho vchytelya. [Formation of environmental professionalism of the future teacher]. Kyyiv.

7. Tarasenko, H. S. (2006). Vzayemozv"yazok estetychnoyi ta ekolohichnoyi pidhotovky vchytelya v systemi profesiynoyi osvity. [The relationship between aesthetic and environmental teacher training in the system of professional education]. Cherkasy..

8. Yarchuk, H. V (2009). Ekolohichna paradyhma u formuvanni svitohlyadno-moral'nykh tsinnostey studentiv. [Ecological paradigm in the formation of students' worldview and moral values]. Kyyiv.

Размещено на Allbest.ru