Інноваційні форми фізичного виховання студентів в період дистанційного навчання

Размещено на http://allbest.ru

Хмельницька гумвнітарно-педагогічна академія

Інноваційні форми фізичного виховання студентів в період дистанційного навчання

Анотація

Метою дослідження була перевірка ефективності фітнес-програми «Шлях до здорового життя» в період дистанційного навчання. Досліджувались показники морфофункціонального та фізичного стану студентів у період дії карантинних обмежень. Загальна кількість досліджуваних становила 752 студента (406 дівчат та 346 хлопців) з трьох вищих навчальних закладів України. Для реалізації фітнес-програми автором розроблена модель фізичного виховання студентів в період дистанційного навчання. Методом експертної оцінки відібрано 5 тестів, що характеризують морфофункціональні показники та 7 тестів, що характеризують показники фізичного розвитку студентів. Проведений SWOT аналіз засвідчив ефективність використання фітнес-програми «Шлях до здорового життя» під час організації фізичного виховання студентів в період дистанційного навчання.

Ключові слова: фітнес-програма, модель фізичного виховання, дистанційне навчання, морфофункціональні показники, показники фізичного розвитку, студенти.

Вступ

Протиепідемічні заходи, запроваджені в Україні, у зв'язку з поширенням COVID-19 здійснюють негативний вплив на здоров'я і психічний стан людини, через різке зниження фізичної активності. Для дослідження змін, які відбулись під час першої хвилі карантинних обмежень ми здійснили моніторинг морфофункціонального стану студентів та порівняли його з попередніми навчальними роками. Нами було встановлено, що обмеження рухової активності привело до функціональних змін в організмі студентів, зниженню їх працездатності та відновлення організму після фізичного навантаження [1]. Проведені нами наукові дослідження показали, що через дев'ять місяців карантинних обмежень спостерігалось поступове покращення функціональних показників, що свідчило про адаптацію організму студентів до нових умов обмеження рухової активності. Водночас функціональні показники не змогли досягнути початкового рівня. Порівняльний аналіз динаміки показників фізичної підготовленості дівчат та хлопців засвідчив, що у хлопців процеси адаптації та відновлення рухової активності в умовах карантинних обмежень відбувались швидше. Нами було встановлено, що частина студенів (12 % - дівчат та 21 % - хлопців) змогли відновити свій фізичний стан. В основному це студенти, що вели активний спосіб життя ще до оголошення пандемії та здійснювали пошук можливості додаткових занять фізичними вправами під час карантинних обмежень. Самостійні заняття в умовах обмежень дозволяють лише підтримувати фізичну форму і лише частково сприяли подальшому розвитку фізичних можливостей студентів [2; 3].

Подальший науковий пошук привів до необхідності розробки авторської програми «Шлях до здорового життя», яка була апробована під час другої хвилі карантинних обмежень викликаних пандемією COVID-19. Характерною особливістю програми «Шлях до здорового життя» було те, що вона ґрунтувалась на використання сучасних фітнес-технологій, які можна застосовувати в домашніх умовах. Програма відповідала таким вимогам: доступність та варіативність; можливість вибору змістового модуля відповідно до індивідуальних потреб студента; використання онлайн-платформ ZOOM, Google Meet, Viber, Telegram для надання методичної допомоги та здійснення контролю; можливість використання засобів побуту (пляшки з водою, стільці, ліжко, килимки тощо) замість стаціонарного спортивного обладнання; дотримання заходів безпеки для виконання рухів в обмеженому просторі. Проведений аналіз показників фізичного та морфофункціонального стану студентів експериментальної групи у порівнянні з контрольною групою засвідчив позитивний вплив авторської програми «Шлях до здорового життя» на організм студентів [4].

Наступним кроком стала необхідність проведення масштабного експерименту с залученням викладачів різних навчальних закладів України, які працюють в умовах карантинних обмежень з використанням програми «Шлях до здорового життя». Підготовка до третьої хвилі карантинних обмежень у зв'язку з поширенням COVID-19 дозволила нам більш ретельно та узгоджено з іншими закладами вищої освіти підійти до організації експериментальної роботи, були враховані їх погляди та побажання на порядок та змістове наповнення організації занять. Водночас у програму «Шлях до здорового життя» були внесені корективі, які враховували здобутки інших груп науковців, що працювали над проблемою розвитку рухової активності студентів під час дії карантинних обмежень викликаних пандемією COVID-19 [5; 6; 7].

Метою статті є дослідження ефективності фітнес-програми «Шлях до здорового життя» на показники морфофункціонального стану та розвиток рухових здібностей студентів у період дистанційного навчання.

Для досягнення мети дослідження ми вирішували таки завдання:

1. Розробка структурно-функціональної моделі педагогічної системи фізичного виховання студентів за програмою «Шлях до здорового життя» у період дистанційного навчання (серпень 2021 р.);

2. Проведення семінару та організація практичного тренінгу з викладачами фізичного виховання різних навчальних закладів щодо впровадження фітнес програми «Шлях до здорового життя» (вересень 2021 р.);

3. Визначення показників, які на думку експертів, необхідно дослідити під час проведення експериментального дослідження (вересень 2021 р.);

4. Отримання вихідних даних показників фізичного таморфофункціонального розвитку студентів до початку дії карантинних обмежень (вересень 2021 р.);

5. Проведення занять з фізичного виховання за програмою «Шлях до здорового життя» (жовтень - грудень 2021 р.);

6. Отримання даних показників фізичного та морфо функціонального розвитку студентів після завершення карантинних обмежень (грудень 2021 р.);

7. Проведення порівняльного аналізу показників фізичного та морфофункціонального розвитку студентів до початку та після завершення карантинних обмежень (січень 2022 р.);

8. Здійснити SWOT аналіз та визначити ефективність програми «Шлях до здорового життя» (лютий 2022 р.).

Організація дослідження

Дослідницька робота була проведена на базі трьох вищих навчальних закладів України. У досліджені взяли участь:

• 228 студентів (186 дівчат та 42 хлопця) Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії;

• 336 студентів (144 дівчат та 192 хлопця) факультету фізичного виховання Хмельницького національного університету;

• 188 цивільних студентів (76 дівчат та 112 хлопців) Національній академії державної прикордонної служби України.

Загальна кількість досліджуваних становила 752 студента (406 дівчат та 346 хлопців)

Заняття за програмою «Шлях до здорового життя» проводили 12 викладачів, які водночас виступили в якості експертів програми. Експертами були визначені показники морфофункціонального та фізичного розвитку студентів, які досліджувались перед початком дій карантинних обмежень та після їх завершення. До досліджуваних морфофункціональних показників були віднесені:

• тест a: тест Штанге - оцінка дихальної системи з затриманням дихання під час вдиху;

• тест b: тест Генчі - оцінка дихальної системи з затриманням дихання під час видиху;

• тест c: індексі маси тіла - характеризує оцінку відповідності маси тіла зросту людини;

• тест d: тест Руф'е-Діксона - характеризує фізичну працездатність серця;

• тест e: Гарвардський степ-тест - кількісна оцінка процесів відновлювання організму після фізичного навантаження.

Проведення тестувань рівня фізичної підготовленості студентів включало дослідження показників розвитку таких фізичних якостей:

• тест 1: згинання та розгинання рук від лаві (30 см) у горизонтальному положенні для дівчат; підтягування на підборіддя для хлопчиків (кількість разів) - сила;

• тест 2: стрибок в довжину з місця - вибухова сила;

• тест 3: тест Берпі - визначає розвиток здатності до загальної координації рухів тіла в поєднанні з диференціацією швидкісно-силових параметрів;

• тест 4: біг на місці 10 сек. для дівчат, 15 сек. для хлопців (кількість кроків) - швидкість;

• тест 5: човниковий біг 4x9 м (сек.) - спритність;

• тест 6: підйом тулуба з положення лежачи на спині руки за головою у положення сіду за 60 секунд - швидкісно-силові здібності;

• тест 7: Тест Купера 12 хвилинний біг для хлопців, 6 хвилинний біг для дівчат (подолана відстань) - витривалість.

Методи дослідження

Для отримання необхідної інформації ми використовували загальнонаукові методи дослідження, а саме: аналіз наукових та методичних джерел, педагогічне моделювання, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, методи дослідження функціонального та фізичного стану студентів, метод експертної оцінки, методи математичної статистики, SWOT аналіз. фізичний виховання дистанційний студент

Аналіз наукових та методичних джерел використовували для вивчення сучасного стану поглядів науковців, тренерів та педагогів на проблему організації занять з фізичного виховання в умовах карантинних обмежень [8]. Педагогічне моделювання використовували під час розробки структурно- функціональної моделі педагогічної системи фізичного виховання студентів за програмою «Шлях до здорового життя» під час дистанцыйного навчання, а також під час підбору фізичних вправ для розроблення експериментальних варіантів змістових модулів програми з урахуванням попередньо отриманій інформації про функціональний і фізичний стан досліджуваних [9; 10].

Педагогічне спостереження проводили для отримання поточної інформації про стан здоров'я, самопочуття та морфофункціональні зміни в організмі студентів після отриманого фізичного навантаження, визначення впливу фізичних вправ на загальну працездатність студентів [11]. Методи дослідження функціонального стану студентів використовували для отримання науково обґрунтованих показників стану серцево-судинної, дихальної та вегетативної нервової системи [12; 13]. Методи дослідження фізичного стану використовували для отримання об'єктивних показників фізичного розвитку студентів на початку та завершенні експериментального дослідження етапах [14; 15]. Результати педагогічного експерименту та метод експертної оцінки використовували для визначення ефективності авторської фітнес-програми «Шлях до здорового життя» [16]. SWOT аналіз для встановлення сильних та слабких сторін програми, визначення напрямків її вдосконалення.

Результати

Нами була розроблена структурно-функціональна модель проведення занять з фізичного виховання за програмою «Шлях до здорового життя» під час дистанційного навчання (Рис. 1). Вона включає п'ять ключових блоків, три змістових модуля та визначає засоби комунікації між викладачем та студентом. Всі структурні елементи педагогічної моделі тісно пов'язані між собою та мають зворотній зв'язок, що дозволяє в будь-якій час вносити зміни в запропоновану програму не порушуючи її цілісність.

Рис. 1. Структурно-функціональна модель проведення занять з фізичного виховання за програмою «Шлях до здорового життя» під час дистанційного навчання

Нами були досліджені зміни морфофункціональних показників студентів до початку дії карантинних обмежень та після їх завершення. Саме в цій період проведення занять з фізичного виховання здійснювалось за програмою «Шлях до здорового життя».

Аналіз результатів морфофункціонального стану досліджуваних показав, що показники студентів факультету фізичного виховання Хмельницького національного університету на початку та завершенні експерименту був вищим за показники студентів інших навчальних закладів. Вважаємо, що даний факт пов'язаний насамперед з необхідністю даної групи студентів систематично займатись різними видами рухової активності. Необхідно зазначити, що серед досліджуваних не було студенів, що займаються спортом на професійному рівні.

В дослідженні брали участь лише студенти Хмельницького національного університету, які займались спортивною діяльністю на аматорському рівні.

Слід зауважити, що спортивна діяльність студентів охоплювала як рухові так і інтелектуальні та технічні види спорту. Отже, даний факт доказує, що заняття різноманітними видами спортивної діяльності здійснює позитивний вплив на розвиток морфофункціональних можливостей студентів.

Нами також були досліджені зміни показників фізичного розвитку студентів до початку впровадження фітнес-програми «Шлях до здорового життя» та після її впровадження.

Проведений SWOT аналіз ефективності використання фітнес-програми «Шлях до здорового життя» під час дистанційного навчання засвідчив позитивний вплив програми на розвиток морфофункціональних та фізичних показників студентів (Табл. 1).

Таблиця 1

Результати SWOT аналізу ефективності використання фітнес-програми «Шлях до здорового життя» під час дистанційного навчання