Координаційні здібності курсантів-жінок у закладах вищої освіти МВС України

Постановка проблеми

Фахівцями відзначається, що недостатній рівень фізичного розвитку, слабка фізична і психологічна підготовленість осіб, які вступають до закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, істотно ускладнюють процес оволодіння професійно-службовими навичками, знижують ефективність формування і розвиток психофізіологічних механізмів, що забезпечують успішну адаптацію до чинників зовнішнього середовища і службово - професійних умов [9].

В останні роки спостерігається збільшення кількості жінок, які прагнуть навчатися у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання та працювати в системі МВС України [2, 8]. Важливим завданням процесу підготовки майбутніх правоохоронців у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання є формування високого рівня готовності до дій як за звичних умов правоохоронної діяльності, так і в умовах ускладнення оперативної обстановки (різними явищами соціального, природного, техногенного характеру). Екстремальні умови професійної діяльності висувають високі вимоги до рівня фізичної підготовленості курсантів, зокрема, до рівня координаційних здібностей. Майбутні правоохоронці як чоловіки, так і жінки повинні володіти достатнім рівнем координаційних здібностей на етапі вступу до закладу вищої освіти (для ефективного оволодіння широким колом спеціальних вмінь і навичок). Також м етодики фізичної підготовки курсантів повинні забезпечувати їх належну динаміку упродовж процесу навчання.

Аналіз літературних джерел

Низка авторів науково-методичних праць наголошує на актуальності наукових досліджень, присвячених вдосконаленню фізичної підготовки курсантів-жінок у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Одним із ефективних підходів до вдосконалення процесу підготовки курсантів -жінок автори вважають залучення їх до секційної роботи з різних видів спорту. Проведено дослідження показників розвитку рухових здібностей курсанток під впливом секційних тренувань з кікбоксингу та боротьби дзюдо [4, 7]. Доведено, що секційні тренування ефективно забезпечують формування високого рівня загальної фізичної підготовленості та покращують якість оволодіння курсантками тактикою самозахисту. Також зазначається, що застосування засобів гирьового спорту в освітньому процесі майбутніх офіцерів-жінок закладів вищої освіти МВС України сприятиме підвищенню рівня їх спеціальної підготовленості й покращенню виконання службових завдань [2, 8].

У роботі [1] відзначається важливість високого рівня фізичної підготовленості для курсантів жінок. При цьому аналіз результатів вступних випробувань з фізичної підготовки до ЗВО дозволив автору з'ясувати, що за останні роки показники основних фізичних якостей (сила, витривалість, швидкість) достовірно знижуються.

Підтверджено існування взаємозв'язку між фізичною та розумовою працездатністю курсанток, а саме, взаємозв'язку між успішністю з дисциплін загальної та спеціальної фізичної підготовки та успішністю з соціальних дисциплін. Також доведено, що фізична культура є фактором, який сприяє відпочинку та відновленню при напруженій розумовій діяльності, і має велике значення в організації життя здобувачів вищої освіти [10].

Актуальним для процесу фізичної підготовки курсанток є визначення початкового рівня важливих рухових здібностей та контроль за їх динамікою упродовж навчання. Важливим компонентом у структурі фізичної підготовленості курсанток є координаційні здібності. Як зазначають фахівці, саме високий рівень розвитку координаційних здібностей є важливим підґрунтям для успішного опанування нових видів рухових дій, успішного пристосування до умов спортивної, а також професійної діяльності [3, 6].

Метою роботи було дослідити рівень координаційної підготовленості курсанток на початковому етапі навчання.

Для досягнення поставленої мети були застосовані такі методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та емпіричних матеріалів наукового дослідження; педагогічні випробування (тестування); методи математичної статистики. До групи досліджених увійшло 60 жінок, здобувачок освітнього ступеня "Бакалавр" спеціальності "Правоохоронна діяльність". Тестування проводилось на початку першого року навчання. Координаційна підготовленість оцінювалася за тестами, рекомендованими у науково -методичній літературі [5]: тест Фламінго (для оцінки здатності до статичної рівноваги); тест Копилова (за допомогою якого визначався розвиток здібності до координованості рухів руками); тест Берпі (для оцінки здібності до загальної координованості рухів тіла, пов'язаних із диференціюванням швидкісно-силових параметрів); човниковий біг 4 x 10 м (для оцінки здібності до диференціювання просторово-часових параметрів рухів); біг зиґзаґами (для оцінки розвитку здібності до координованості рухів); стрибки на розмітку (для оцінки здібності до диференціації просторово-динамічних параметрів рухів); ходьба до цілі (для оцінки розвитку здібності до орієнтації у просторі).

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз отриманих результатів свідчить, що лише незначна кількість протестованих курсанток (від 2 до 8 %) на початку навчання у ЗВО має високий рівень розвитку координаційних здібностей (Рис. 1). У найбільшої частини протестованих жінок (30-4б %) виявлено середній рівень координаційних здібностей. Низький рівень координаційних здібностей, за дослідженими тестами, спостерігається у 6-12 % обстежених курсанток. Нижчі результати виконання у курсанток виявлені у тестах стрибкового та бігового характеру, що пов'язані з проявами швидкісно-силових здібностей. Кращі результати спостерігаються у тестах оцінювання здатності до рівноваги, координованості рухів руками, орієнтації у просторі.

Отримані нами результати свідчать, що у курсантів жінок на початку навчання спостерігається недостатньо високий рівень координаційних здібностей. Тому у навчальному процесі з дисципліни "Спеціальна фізична підготовка" доцільно надавати уваги їх вдосконаленню із застосуванням ефективних засобів та методів як загального, так і спеціального характеру.Зокрема, можуть бути використані такі засоби: виконання прийомів рукопашного бою із незвичних вихідних положень; виконання прийомів як на праву, так і на ліву сторону; зміна умов виконання, зокрема, відпрацювання прийомів в обмеженому просторі (кабінет, коридор, сходи) та при обмеженому освітленні; моделювання ситуацій службової діяльності; подолання окремих перешкод та смуги в цілому з використанням прийомів рукопашного бою; додаткові фізичні навантаження, проведення занять в ускладнених погодних умовах, виконання прийомів на незвичному покритті; виконання прийомів на фоні раптових різноманітних світлових і звукових подразників тощо.

Висновки

Отримані нами результати свідчать про недостатній рівень координаційної підготовленості курсантів- жінок на початку навчання у закладах вищої освіти. Отже, у процесі їхнього навчання слід надавати уваги вдосконаленню координаційних здібностей із застосуванням ефективних методик загальної та спеціальної підготовки. Зокрема, можуть бути застосовані засоби спортивних ігор та єдиноборств, а також засоби спеціальної фізичної підготовки, такі як виконання прийомів рукопашного бою (заходів фізичного впливу) із застосуванням різноманітних ускладнюючих факторів.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямі полягають у розробці та впровадженні у процес підготовки жінок правоохоронців науково-обґрунтованих методик координаційної підготовки.

Література