Роль інноваційних технологій у підвищенні якості медичної освіти

м. Чернівці

Анотація

Мета. У контексті наступного етапу розвитку освіти визначається впровадженням нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, що сприяють переходу системи освіти до якісно нового стану. Мета даної наукової роботи глибше полягає у визначенні не лише значущості інновацій, але й їхнього ключового впливу на покращення якості освіти для студентів, зокрема, через реалізацію інновацій у викладанні дисципліни «Патоморфологія» для майбутніх фахівців-медиків. Результати дослідження переконливо свідчать про те, що інноваційна спрямованість у викладанні дисципліни «Патоморфологія» виявляє важливий вплив на розвиток не лише фахових знань студентів, але й формування в них критичного мислення та аналітичних навичок. Використання передових підходів, таких як інтегроване навчання, технології групової навчальної діяльності, та інші, створює унікальне навчальне середовище, де студенти можуть взаємодіяти, обмінюватися думками та спільно працювати над вирішенням практичних завдань. Важливим аспектом є також використання системи MOODLEта онлайн-занять через GoogleMeet, що дозволяє студентам не тільки отримувати знання в електронній формі, але й активно взаємодіяти з викладачем у віртуальному форматі. Це сприяє підтримці комунікацій між студентами та викладачами, створюючи умови для обговорення матеріалу, розвитку креативного мислення та вирішення навчальних завдань. Висновки. Впровадження інновацій у сферу освіти сприятиме поліпшенню якості навчання студентів, спонукаючи їх до активної пошукової діяльності, розвиваючи навички самостійного освоєння знань та формуючи самостійну особистість, здатну до постійного самоосвіти та саморозвитку. Постійне впровадження інновацій не лише піднімає фахову компетентність студентів, а й висуває високі вимоги до педагогів, спонукаючи їх до постійного професійного зростання та активізації у досягненні професійного високопрофесійного рівня. Усе це робить процес викладання - навчання не лише цікавим, але й надзвичайно ефективним.

Ключові слова: інновації в педагогіці, інтерактивні технології, викладання патоморфології, медична освіта, COVID-19.

Abstract

Enhancing quality of medical education through innovative technologies

Ilika V.V., Harvasiuk O.V., Kulachek V.T., Andrushchak M.O.

Objectives. The advancement of education is propelled by the integration of new ideas, tools, pedagogical methods, and management technologies, contibuting to a transformation of the education system. This scientific paper aims to explore the significance of innovations and their pivotal role in enhancing the quality of education, particularly through the implementation of innovative approaches in delivering the course «Pathomorphology» for future medical professionals.

Results. The study findings unequivocally demonstrate that adopting an innovative approach in teaching «Pathomorphology» significantly contributes to the development of students' professional knowledge and fosters the cultivation of critical thinking and analytical skills. Leveraging advanced methodologies such as integrated learning and group learning technologies creates a dynamic learning environment wherein students collaborate, exchange ideas, and collectively address practical challenges.

An important component is the utilization of the MOODLE system and online platforms like Google Meet, enabling students to access knowledge electronically while actively engaging with lecturers in a virtual setting. This facilitates communication between students and educators, fostering discussions, nurturing creative thinking, and tackling educational tasks collaboratively.

Conclusion. Integrating innovative approaches in education enhances the quality of student learning, encouraging theri active research, fostering independent learning skills, and cultivating self-reliant individuals capable of continuous self-improvement. The consistent implementation of innovations not only enhances students' professional competence but also imposes high standards on educators, motivating them to pursue continuous professional development and strive for excellence. These factors render the teaching-learning process not only engaging but also exceptionally effective.

Key words: innovations in pedagogy, interactive technologies, teaching Pathomorphology, medical education, COVID-19.

Основна частина

Нещодавні складні події у суспільстві, зокрема наслідки пандемії COVlD-19 та воєнні події на території України, прискорили впровадження передових технологій у вітчизняну освітню сферу та сформували тренд на застосування інноваційних методів навчання. Ці події визначають новий вимір у розвитку освіти в Україні, вимагаючи адаптації до швидкозмінюючого соціокуль - турного контексту. Отже, стає зрозумілим, що освітянська галузь має невідкладно впроваджувати сучасні технології для ефективного відповіді на виклики часу та забезпечення якісного навчання під впливом надзвичайних обставин.

Як влучно відзначено Н.Г. Шарата: «Інноваційна діяльність в освітній сфері є принципово важливою відповіддю на виклики сучасності, що детерміновані переходом суспільства до інноваційного типу розвитку і зумовлюють гнучкість системи освіти, її відкритість до нового, реалізацію конкурентоспроможних освітніх національних і транснаціональних проектів» [1].

Виходячи з теоретичних засад педагогічної науки, можемо стверджувати, що під інноваційними технологіями навчання слід розуміти цілеспрямоване застосування в навчальному процесі нових прийомів, способів та засобів організації навчальної діяльності, спрямованих на підвищення її ефективності та покращення її результатів. Як зазначав В.В. Химинець «…інноваційне навчання - це зорієнтована на динамічні зміни в навколишньому світі навчальна та освітня діяльність, яка ґрунтується на розвитку різноманітнихформ мислення, творчих здібностей, високих соціально-адаптаційних можливостей особистості» [2].

Процес творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій сприятиме переходу системи освіти до якісно іншого стану, за якого підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти. Тому, що педагогічна інновація є нововведенням в педагогічну діяльність, зміни у змісті та технології навчання і виховання, які мають на меті підвищення їх ефективності [3, 4]. Влучно уточнює В. І. Загвязинський: «Нове в педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несутьу собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв'язувати завдання виховання та освіти» [5].

Мета дослідження

Обгрунтування вагомого значення інновацій в механізмі покращенню якості освіти здобувачів освіти на прикладі досвіду викладання дисципліни «Патоморфологія» для майбутніх фахівців - медиків.

Основна частина

Інноваційна ініціатива спонукає вчителів до активного пошуку нових підходів у навчальному процесі та методів взаємодії зі студентами, спрямованих на досягнення високих результатів. Сучасний творчий педагог вже не задовольняється лише технологіями, які забезпечують лише передачу конкретних предметних знань. Підхід «запам'ятай та повтори» із готовим алгоритмом дій варто змінювати на метод пошуку, проектування та вирішення реальних життєвих ситуацій.

Студент повинен не лише засвоювати знання, але й вміти їх застосовувати для розв'язання різноманітних завдань. Використання інноваційнихтехнологій дозволяє вчителеві створити такі педагогічні умови, за яких студенти самостійно відкривають, здобувають та конструюють знання, розвиваючи власну компетентність. В результаті цього нові технології активізують пошукову діяльність студентів, сприяють формуванню їхньої зацікавленості, стимулюють образне, асоціативне та логічне мислення, роблячи навчання ефективним та захоплюючим.

У цілому використання інноваційних технологій спонукає студентів самостійно оволодівати знаннями, виховувати відповідальну особистість, здатну до самоосвіти й саморозвитку, що вміє критично мислити й активно діяти в ситуаціях, які зазнали соціальних змін. Має рацію

О.А. Дубасенюк, відзначаючи, що специфічними особливостями інноваційного навчання є його відкритість майбутньому, здатність до передбачення на основі постійної переоцінки цінностей, налаштованість на конструктивні дії в оновлюваних ситуаціях [6].

Наприклад, у сфері педагогіки ми успішно впроваджуємо різноманітні інновації, такі як інтегроване навчання, технології групової діяльності, особистісно-орієнтоване навчання, використання інформаційних та мультимедійних технологій, інтерактивні методи ситуативного моделювання та обговорення питань, а також проектні методи та інші подібні ініціативи.

Особливий акцент ми хотіли б зробити на методиках колективних навчальних занять, спрямованих на створення ситуацій взаємонавчання, а також на ігрових та проектних методиках. Щодо останніх, важливо зазначити, що при вивченні дисципліни «Патоморфологія» активно використовується метод мозкового штурму для обговорення як всією групою учасників, так і в малих групах для розгляду конкретних проблем навчальної дисципліни, зокрема аналізу макро - та мік - ропрепаратів. Під час цих занять відбувається активна генерація ідей на певну тему протягом обмеженого періоду часу. Цей підхід сприяє ініціації когнітивних процесів, стимулює розумову діяльність студентів, примушує їх аналізувати, висловлювати свої думки, розвивати уяву та творчість, а також вчить бути толерантними до різноманітних поглядів та думок інших учасників. Крім того, як влучно акцентують А.Д. Дюдюн та співавтори, що мозковий штурм дає можливість об'єднати в процесі пошуку рішень дуже різних людей, а якщо групі вдається знайти рішення, то її учасники зазвичай стають стійкими прихильниками його реалізації [7].

Доволі ефективно використовується кейс - метод (ситуаційний аналіз) - обговорення реальних ситуацій, які стосуються актуальної теми. Ситуації формулюються у формі тестових завдань, зміст яких описує реальну патологію, яка мала місце в житті, або гіпотетично могла мати місце. Завдання студентів - провести аналіз реальних ситуацій, визначати в них ключові проблемні питання, формулювати ідеї щодо їх можливого розв'язання. Спільними зусиллями група студентів аналізує ситуацію-case, що виникає при конкретному положенні справ, і виробляє практичне рішення; після закінчення відбувається оцінка запропонованих алгоритмів і вибір кращого рішення поставленої проблеми. Вказаний метод використовують як педагогічний прийом, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, він дає змогу оптимально поєднувати теорію й практику, формує професійно необхідний комплекс компетентностей, допомагає розвивати творче незалежне мислення студентів, що є досить важливим при підготовці висококваліфікованого фахівця.

Важливе зауваження здійснено О.О. Петутіною та М.М. Міщенко, які зазначають, що кейс - метод ґрунтується на підходах, що фактично змушують переглянути традиційні ролі викладача і студента як суб'єкта та об'єкта навчально-виховного процесу. При застосуванні цього методу викладач створює в аудиторії такі умови, які б дозволили розвивати у студентів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб у процесі дискусії поділитися власними думками та ідеями. А студент, зі свого боку, приймає на себе відповідальність за результати навчання та усвідомлює, що викладач допомагає йому і цією допомогою він повинен скористатися у повній мірі. Разом з тим кейс-метод дає можливість створювати атмосферу, в якій студент почуває себе вільно і комфортно, стимулювати його власні інтереси, розвивати бажання практичного застосування результатів навчання.

Важливим є і розвиток емоцій, почуттів, творчих здібностей молодої людини [8].

Цілком поділяємо позицію Г.А. Рідкодубської, згідно якої застосування кейс-методу з одного боку, стимулює індивідуальну активність студентів, формує позитивну мотивацію до навчання, забезпечує високу ефективність освітнього процесу, формує професійно необхідні компетенції, а з іншого - дає можливість самому викладачеві самовдосконалюватися, по іншому сприймати оточуючий світ та постійно розвивати власний творчий потенціал [9]. Такий метод здатний змінювати парадигми мислення і виробляти вміння переробляти багато інформації [10].

Затребуваною є методика ділових ігор. Так, приміром нами проводяться наступні:

- «Круглий стіл» - при інтерпретації навчальних мікропрепаратів визначення патологій сечостатевої системи, до прикладу гіперплазії передміхурової залози (рис. 1) (використане із сайту ThePathologisthttps:/ /thepathologist. com/inside-the-lab/picture-perfect-pathology), що сприяє осмисленому реагуванні студентів не лише на візуальні макроскопічні характеристиках виявленої патології, а й на опис мікроскопічних проявів різноманітних патологічних процесів, які діагностує лікар патологоанатом; діяльності, вчені наголошують на наступних перевагах роботи в малих групах [11] (табл. 1).

Рис. 1. Макро - та мікропрепаратгіперплазії передміхурової залози

- імітаційна гра за темою «Етичні аспекти спеціальності лікаря патологоанатома» - спрямована на моделювання потенційно можливих ситуацій на практиці задля засвоєння правил спілкування з родичами померлого;

- ситуаційна гра «Муляж протоколу розтину померлого», спрямована на засвоєння алгоритму проведення аутопсії, оформлення протоку розтину та засвоєння правил формулювання моно - і полікаузального патологоанатомічного діагнозу та інші. Використання ділових ігор у процесі навчання дозволяє максимально наблизити освітній процес до практичної реальності, враховувати актуальні сценарії, приймати рішення в умовах конфліктних ситуацій, аргументовано представляти власні пропозиції та розвивати учасників гри в напрямку колективізму та відчуття спільної команди. В спеціально створених умовах студент отримує можливість «пройти» різноманітні сценарії життєвих ситуацій, що сприяє формуванню світогляду, визначенню власної позиції та готовності до майбутньої професійної діяльності, все це враховуючи обмежений час для досягнення результатів.

Переваги роботи в малих групах