Практико-орієнтована модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка

Практико-орієнтована модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти

Величко Р.М., аспірант

Анотація

У статті репрезентовано практико-орієнтовану модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО, розроблену на засадах системно-діяльнісного, практико-орієнтованого, компетентнісного, технологічного, ресурсно-орієнтованого, інформаційного, аксіологічного та творчого підходів. До складу моделі включено методологічний, змістовий, процесуальний та діагностичний блоки. Визначено сукупність дидактичних умов практико-орієнтованого навчання в процесі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО:

1) візуалізація методик проведення проблемно орієнтованих лекцій;

2) актуалізація ролі практичних занять у для організації дослідницької роботи майбутніх керівників ЗЗСО;

3) розроблення і впровадження карти наукових досліджень магістрантів;

4) створення сучасного навчально-методичного забезпечення для дослідницької роботи майбутніх керівників ЗЗСО під час навчання у ЗВО.

Ключові слова: практико-орієнтоване навчання, практико-орієнтована модель, формування дослідницької компетентності, майбутні керівники, заклад загальної середньої освіти, дослідницька робота

Постановка проблеми

Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх керівників закладів загальної середньої освіти (ЗЗСО) є актуальною проблемою у науково -педагогічних дослідженнях, оскільки у вітчизняних університетах актуальними є магістерські освітні програми «Менеджмент (Управління навчальними закладами)», котрі у своєму змісті, основному фокусі, особливостях орієнтують не лише на набуття глибоких знань системного підходу до управління в освіті, але й на формування у здобувачів вищої освіти здатності до наукових досліджень для розвитку професійної і наукової кар'єри. Головна мета професійної підготовки майбутніх керівників ЗЗСО полягає в навчанні та підготовці висококваліфікованих, професійних керівників з інноваційними та креативними підходами до управління, які можуть активно брати участь у розвитку освітніх закладів. Крім того, ці керівники повинні мати здатність до участі у наукових дослідженнях, спрямованих на розробку новаторських методів управління освітніми установами. Відтак, пошуки шляхів удосконалення процесу формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО лежать у площині віднайдення ефективних моделей, дидактичних, організаційно-методичних умов, технологій, методологічних підходів, імплементація яких в освітній процес призведе до набуття магістрантами відповідних компетентностей та програмних результатів навчання, а також підвищить якість формування їх дослідницької компетентності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні аспекти професійної підготовки майбутніх керівників закладів освіти, формування їх готовності до управлінської діяльності, професійної компетентності, зокрема, дослідницької, привертають увагу дослідників, таких як М. Гриньова (2012), Л. Козак (2016), М. Лещенко (2021), Л. Малаканова (2012), П. Олешко (2018), І. Саух (2023), С. Сисоєва (2016) та інші. На особливу увагу заслуговують дослідження М. Лещенко, яка зазначає, що дослідницька компетентність включає ряд складових: вміння критично аналізувати наявну літературу, дотримуватися етичних стандартів у проведенні досліджень; здатність правильно структурувати дизайн дослідження та провести відбіркове дослідження; володіння методологією збору даних, уміння аналізувати та інтерпретувати отримані результати. Цілком погоджуємося з ученою, що сучасні дослідження неможливі без використання інформаційних технологій, а отже, логічним і обґрунтованим є розширення змісту поняття дослідницької компетентності шляхом включення до неї інформаційного компонента. Відтак, має місце терміносполучення «інформаційно-дослідницької компетентності». Згідно з цим підходом, інформаційно-дослідницька компетентність передбачає не лише критичне оцінювання інформації, знайденої в мережі (її достовірність, актуальність), але й уміння здійснювати наукові дослідження з використанням цифрових технологій, включаючи організацію дослідження, планування та реалізацію, а також підготовку й написання наукових праць. Разом із тим, незважаючи на наявну кількість публікацій, констатуємо, що аспекти моделювання практико-орієнтованого процесу навчання й формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО залишаються малодослідженими.

Мета статті - розробити практико-орієнтовану модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО.

Виклад основного матеріалу

До розроблення практико-орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО підходимо насамперед з позиції системності. Практична ефективність та значущість системного підходу у процесі розробки практико-орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО визначається тим, наскільки відповідно вона відображає досліджувані аспекти та контексти навчання магістрантів у ЗВО. Також нам важливо на різних етапах розробки, обґрунтування та побудови практико -орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО дотримуватися основних принципів цього підходу, які ґрунтовно схарактеризували В. Жамардій, Н. Кононец, С. Нестуля, І. Солошич: принцип цілісності, взаємодії складових частин системи, наочності, чіткого визначення структурних елементів, об'єктивності, розвитку та структурно-функціональної організації (Kononets, Nestulya, Soloshych, Zhamardiy, Odokienko, 2021). Ці принципи визначають можливості розробки практико -орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО та спрощують її моделювання, а також допомагають у виявленні її функціональних аспектів у контексті конкретного педагогічного дослідження.

Дослідження німецьких науковців (U. Flott-Tonjes (2017), S. Albers (2017), M. Ldwig (2017) та ін.) у царині дидактики вищої школи дають нам вектор орієнтації на системність в організації самостійної дослідницької роботи магістрантів. Так, у методології навчання в закордонних вищих навчальних закладах великий акцент робиться на стимулюванні активності студентів у проведенні самостійних досліджень. Особлива увага приділяється організації вступних проблемно -орієнтованих лекцій, семінарських занять та практичних занять, що спонукають студентів до використання отриманих знань на практиці та розвивають їхню самостійність та творчий підхід.

1) Лекція. Під час лекцій проводиться пояснення мети та змісту самостійної роботи на основі конкретного навчального матеріалу, подання прикладів завдань із підручника, а також короткий теоретичний огляд та пояснення методів їх розв'язання.

2) Передбачається первинна самостійна робота, яка включає у себе вивчення матеріалу лекції (конспектування, вивчення підручника) з метою узагальнення та закріплення знань, а також вирішення типових завдань.

3) Практичні заняття передбачають обговорення основних аспектів лекційного матеріалу, виправлення логічних помилок та обговорення похибок у розрахунках, контроль рівня знань, роботу з довідниками та іншими допоміжними ресурсами.

2) Вторинна самостійна робота передбачає вирішення завдань, обговорених на практичних заняттях, а також вирішення додаткових завдань (повторення), перегляд та поповнення записів лекційного матеріалу, як-от: складання резюме, самооцінка, закріплення (Flott-Tonjes, Albers, Ldwig, 2017).

На підставі всебічного аналізу науково-педагогічної літератури вітчизняних і зарубіжних дослідників виокремлено низку дидактичних умов:

1) візуалізація методик проведення проблемно-орієнтованих лекцій;

2) актуалізація ролі практичних занять у для організації дослідницької роботи майбутніх керівників ЗЗСО;

3) розроблення і впровадження карти наукових досліджень магістрантів;

4) створення сучасного навчально-методичного забезпечення для дослідницької роботи майбутніх керівників ЗЗСО під час навчання у ЗВО.

Під час наукового дослідження, що спрямоване на створення практико-орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО, ми розглядали точку зору вчених, які стверджують, що така модель повинна відображати процес навчання магістрантів у взаємодії з інформаційним, культурно-освітнім і соціальним середовищем, а також відтворювати їхню поведінку у загальній системі професійної підготовки у ЗВО (Kononets, Nestulya, Soloshych, Zhamardiy, Odokienko, 2021).

Під час розробки практико-орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО ми орієнтувалися на такі методологічні підходи, котрі уможливлюють реалізувати вище згадані дидактичні умови: системно-діяльнісний, практико-орієнтований, компетентнісний, технологічний, ресурсно-орієнтований, інформаційний, аксіологічний та творчий.

Системно-діяльнісний підхід у реалізації дидактичних умов практико-орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО спрямований на забезпечення максимальної самостійності магістрантів у опануванні змістом освітніх компонентів. Він також спонукає до активної навчально-пізнавальної, дослідницької діяльності, самостійного навчання та творчого процесу у дослідницькій роботі, включаючи розвиток власних стилів та методик дослідження. Цей підхід розглядає практико-орієнтовану модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО як відкриту систему науково-педагогічної роботи магістрантами та сприяє створенню загальної практико - орієнтованої моделі професійної підготовки у ЗВО (Вайнтрауб, 2017).

Загальна суть практико-орієнтованого підходу полягає у розумному злитті теоретичних основ і практичних навичок за допомогою методів та професійно-практичних технологій, вибудовуванні системи практико-орієнтованого навчання студентів. Ці технології спрямовані на засвоєння знань, вдосконалення вмінь та навичок їх практичного застосування, тобто на набуття досвіду роботи керівника ЗЗСО. При використанні цього підходу у навчальному процесі важливо, щоб майбутній керівник ЗЗСО відчував зв'язок з реальними ситуаціями, що можуть виникнути в його професійній діяльності, і мав можливість розвивати креативне мислення. Це сприяє створенню умов для прояву особистісних якостей фахівця, його унікальності та бажання досягти найкращих результатів у вирішенні різноманітних проблем у сфері освітнього менеджменту (Гриньова, Сорокіна, 2015, Савицька, 2013).

Сукупність компетентнісного, технологічного та ресурсно-орієнтованого підходів дають можливість магістрантам розвивати загальні та спеціальні компетентності, вміння та навички, програмні результати навчання в процесі вивчення освітніх компонентів програми через технології організації дослідницької роботи, цифрові технології, цифрові навчальні ресурси. Це охоплює володіння техніками, методами дослідницької роботи, використання інноваційних підходів під час навчання та підготовки наукових досліджень (тези на конференції, статті, доповіді, магістерська робота), інтеграцію цифрових технологій у навчальний процес, а також створення та презентацію дослідницьких проектів. Ураховуючи вимоги сучасності, навчання майбутніх керівників ЗЗСО також включає в себе розробку сучасного методичного забезпечення та використання різноманітних ресурсів, включаючи хмарні технології, інтернет-ресурси та інші інструменти для забезпечення ефективної самостійної дослідницької роботи магістрантів (Гриньова, Кононец, 2018).

Сукупність інформаційного, аксіологічного та творчого підходу акцентує увагу на розвитку у майбутніх керівників ЗЗСО здатності аналізувати та використовувати новітню інформацію щодо методик проведення дослідницької роботи, зокрема, її адаптації до навчальних та професійних потреб. Аксіологічний підхід полягає в ознайомленні майбутніх керівників ЗЗСО з ціннісною значущістю дослідницької роботи для їхнього розвитку в навчанні, майбутній управлінській діяльності та для їхнього професійного зростання під час навчання в педагогічному ЗВО. Цей підхід також спрямований на формування ієрархії цінностей у майбутніх керівників ЗЗСО в контексті організаційно-управлінських та професійно-пізнавальних орієнтацій. Творчий підхід, у свою чергу, стимулює розвиток творчих здібностей магістрантів та підвищує їхній інтерес до творчої дослідницької роботи через участь у різних проектах.

На підставі аналізу праць учених (М. Вайнтрауб (2017), М. Гриньова (2015), U. Flott-Tonjes (2017), S. Albers (2017), M. Ldwig (2017) та ін.) розроблено практико-орієнтовану модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО, котра презентована сукупністю таких блоків: методологічний, змістовий, процесуальний та діагностичний (рис. 1).

Згідно рисунку 1, методологічний блок моделі підпорядковано меті (реалізувати дидактичні умови практико-орієнтованого навчання у процесі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО) та вміщує: методологічні підходи системно-діяльнісний, практико-орієнтований, компетентнісний, технологічний, ресурсно-орієнтований, інформаційний, аксіологічний та творчий); дидактичні принципи (науковості, систематичності і послідовності, зв'язку навчання із життям, наочності, індивідуалізації, активності); специфічні принципи практико-орієнтованого навчання (цілісності, прогнозування, паритетності, усвідомленої перспективи, генерації нових ідей, управлінської творчості), реалізація яких забезпечує успішність підготовки освітнього менеджера (Гриньова, Малаканова, Сорокіна, 2012).

Змістовий блок містить зміст освітнього компонента «Методологія та організація наукових досліджень», розроблені й удосконалені практичні заняття з елементами дослідницької роботи з освітніх компонентів (Управління конфліктами та стресами, Управління розвитком особистості в освітньому середовищі, Система забезпечення якості освіти, Системна організація управлінської діяльності, Інноваційний менеджмент, Розробка та прийняття управлінських рішень в освіті, Освітній менеджмент), а також розроблене навчально-методичне забезпечення для дослідницької роботи.

Процесуальний блок містить дидактичні умови практико-орієнтованого навчання у процесі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО:

1) візуалізація методик проведення проблемно-орієнтованих лекцій;

2) актуалізація ролі практичних занять у для організації дослідницької роботи майбутніх керівників ЗЗСО;

3) розроблення і впровадження карти наукових досліджень магістрантів;

4) створення сучасного навчально-методичного забезпечення для дослідницької роботи майбутніх керівників ЗЗСО під час навчання у ЗВО) та групи інноваційних методів практико-орієнтованого навчання (методи мотивації та стимулювання навчальної діяльності; кейс-метод, методи навчання у співробітництві; дослідницькі методи; метод опори на життєвий досвід, метод проектів), які забезпечують реалізацію цих умов.

Рис. 1. Практико-орієнтована модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО

Діагностичний блок моделі віддзеркалює визначені критерії оцінювання програмних результатів навчання, визначених у вище згаданих освітніх компонентах; критерії оцінювання рівня сформованості дослідницької компетентності (когнітивно-пошуковий, технологічно-практичний, саморегуляційно-діяльнісний критерії), а також запланований результат від реалізації моделі (позитивна динаміка у рівнях сформованості дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО у процесі професійної підготовки в ЗВО). Підкреслимо, що у пропонованій моделі критерії визначаються наступним чином: когнітивно-пошуковий критерій характеризує ступінь сформованості системи знань з методики провадження дослідницької роботи; технологічно-практичний критерій відбиває ступінь сформованості готовності магістрантів застосовувати інноваційні технології у дослідницькій та управлінській діяльності; саморегуляційно-діяльнісний критерій показує здатність до саморегуляції навчальної, пошуково-дослідної діяльності під час навчання у ЗВО (Гриньова, Кононец, 2018).

дослідницький науковий інформаційний керівник освіта

Висновки

Підсумовуючи, можна відзначити, що розроблена нами практико-орієнтована модель формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО, котра презентована сукупністю 4 блоків (методологічний, змістовий, процесуальний та діагностичний) відзначається цілісністю та динамічністю. Її різні компоненти, такі як мета, методологія, зміст, дидактичні умови, методи практико - орієнтованого навчання, критерії оцінювання, взаємодіють між собою для досягнення позитивних результатів у формуванні необхідних компетентностей та знань, а також у підвищенні загальної якості підготовки майбутніх керівників ЗЗСО. Впровадження цієї моделі передбачає покращення освітнього процесу студентів-майбутніх керівників ЗЗСО у ЗВО. У майбутньому бачимо перспективи розвитку практико-орієнтованої моделі формування дослідницької компетентності майбутніх керівників ЗЗСО у напрямі розширення дидактичних умов для практико-орієнтованого навчання та організації дослідницької роботи в системі підготовки майбутніх керівників ЗЗСО.

Список використаної літератури

1. Вайнтрауб М.А. Реалізація системно-діяльнісного підходу у навчальних закладах вищої освіти на прикладі викладання дисциплін з охорони праці. Професійна освіта: методологія, теорія та технології. 2017. №6. С. 109-122.

2. Гриньова М.В., Сорокіна Г.Ю. До питання про викладання дисципліни «Управління навчально-виховним процесом». Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції «Наукові підходи в управлінні навчальними закладами». 2015. С. 92-102.

3. Гриньова М.В., Малаканова Л.В., Сорокіна Г.Ю. Менеджмент загальноосвітніх навчальних закладів: навч.-метод. посіб. для студ. і магістрантів. Полгав. нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. Полтава: Астрая, 2012. 312 с.

4. Гриньова М.В., Кононец Н.В. Саморегуляція як основа ресурсно-орієнтованого навчання студентів у вищій школі. Ресурсно-орієнтоване навчання в «3D»: доступність, діалог, динаміка: матеріали ІІ всеукр. наук.-практ. інтернет-конференції / укл. Н.В. Кононец, В.О. Балюк. Полтава: КУЕП ПДАА, 2018. С. 17-21.

5. Олешко П.С. Формування професійної компетентності керівника закладу освіти в умовах інноваційного освітнього середовища. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2018. №64. С. 156-162.

6. Савицька А.В. Практико-орієнтований підхід у навчанні: огляд зарубіжної літератури та проблема реалізації в вузі. European Social Science Journal. 2013. №4 (23). С. 66-74.

7. Саух І. Концептуалізація змісту терміну «професійна компетентність керівника ЗЗСО». The 6th International scientific and practical conference «Science and innovation of modern world». Cognum Publishing House, London, United Kingdom. 2023. Р. 437-442.

8. Сисоєва С.О., Козак Л.В. Розвиток дослідницької компетентності викладачів вищої школи: навчальний посібник. Київ: ТОВ «Видавниче підприємство «Едельвейс», 2016. 155 с.

9. Flott-Tonjes U., Albers S., Lиdwig M. Fordern planen. Ein sonderpadagogisches planungsund beratungskonzept fur forderschulen und schulen des gemeinsamen lemens. Oberhausen: Athena, 2017. 155 s.

10. Kononets, N., Nestulya, S., Soloshych, I., Zhamardiy, V., & Odokienko, V. Investigating the Didactic System of Research Competence Formation for Prospective PE Instructors. Journal of Research in Medical and Dental Science. 2021. №9, 7. Р. 414-419.

11. Leshchenko M.P. et al. Development of informational and research competence of postgraduate and doctoral students in conditions of digital transformation of science and education. Journal of Physics: Conf. Ser. 2021. Vol. 1840. 012057.

References

1. Vaintraub, M.A. (2017). Realizatsiia systemno-diialnisnoho pidkhodu u navchalnykh zakladakh vyshchoi osvity na prykladi vykladannia dystsyplin z okhorony pratsi [Implementation of the system-activity approach in educational institutions of higher education on the example of teaching occupational health and safety disciplines]. Profesiina osvita: metodolohiia, teoriia ta tekhnolohii - Professional education: methodology, theory and technologies, 6, 109-122. [in Ukrainian].

2. Grynova, M.V., & Sorokina, H.Yu. (2015). Do pytannia pro vykladannia dystsypliny «Upravlinnia navchalno-vykhovnym protsesom» [To the question of teaching the discipline «Management of the educational process»]. Naukovi pidkhody v upravlinni navchalnymy zakladamy - Scientific approaches in the management of educational institutions: zbirnyk materialiv Vseukr. nauk.-prakt. konf (pp. 92-102). Zhytomyr. [in Ukrainian].

3. Grynova, M.V., Malakanova, L.V., & Sorokina, H.Yu. (2012). Menedzhment zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv [Management of general education institutions]. Poltava: Astraia. [in Ukrainian].

4. Grynova, M.V., & Kononets, N.V. (2018). Samorehuliatsiia yak osnova resursno-oriientovanoho navchannia studentiv u vyshchii shkoli [Self-regulation as the basis of resource-oriented education of students in higher education]. Resursno-oriientovane navchannia v «3D»: dostupnist, dialoh, dynamika: materialy II Vseukr.nauk.-prakt. Internet-konferentsii - Resource-oriented learning in «3D»: accessibility, dialogue, dynamics materials of the II All-Ukrainian scientific-practicalInternet conference. (pp. 17-21). Poltava: KUEP PDAA. [in Ukrainian].

5. Oleshko, P.S. (2018). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti kerivnyka zakladu osvity v umovakh innovatsiinoho osvitnoho seredovyshcha [Formation of the professional competence of the head of an educational institution in the conditions of an innovative educational environment]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova - Scientific journal of the National Pedagogical Dragomanov University, 64, 156-162. [in Ukrainian].

6. Savytska, A.V. (2013). Praktyko-oriientovanyi pidkhid u navchanni: ohliad zarubizhnoi literatury ta problema realizatsii v vuzi [Practice-oriented approach in education: a review of foreign literature and the problem of implementation in the university]. European Social Science Journal, 4 (23), 66-74. [in Ukrainian].

7. Saukh, I. (2023). Kontseptualizatsiia zmistu terminu «profesiina kompetentnist kerivnyka ZZSO [Conceptualization of the content of the term «professional competence of the head of PPE]. Science and innovation of modern world: the 6th International scientific and practical conference (pp. 437-442). London, United Kingdom: Cognum Publishing House. [in Ukrainian].

8. Sysoieva, S.O., & Kozak, L.V. (2016). Rozvytok doslidnytskoi kompetentnosti vykladachiv vyshchoi shkoly [Development of research competence of higher school teachers]. Kyiv: TOV «Vydavnyche pidpryiemstvo «EDELVEIS». [in Ukrainian].

9. Flott-Tonjes, U., Albers, S., & Ldwig, M. (2017). Fordern planen. Ein sonderpadagogisches planungsund beratungskonzept fur forderschulen und schulen des gemeinsamen lernens. Oberhausen: Athena. [in German].

10. Kononets, N., Nestulya, S., Soloshych, I., Zhamardiy, V., & Odokienko, V. (2021). Investigating the Didactic System of Research Competence Formation for Prospective PE Instructors. Journal of Research in Medical and Dental Science, 9, 7, 414-441. [in English].

11. Leshchenko, M.P., Kolomiiets, A.M., Iatsyshyn, A.V., Kovalenko, V.V., Daka, A.V., & Radchenko, O.O. (2021). Development of informational and research competence of postgraduate and doctoral students in conditions of digital transformation of science and education. Journal of Physics.

Размещено на Allbest.Ru