Напрями розвитку навичок тайм-менеджменту у здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”; Харків, Україна

Напрями розвитку навичок тайм-менеджменту у здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки

Євгенія Воробйова

кандидат педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім академіка І. Зязюна

Abstract

Yevheniia Vorobieva

PhD in pedagogy, associate professor of the department of pedagogy and psychology of social systems management by the academician I. Ziazyun, National Technical University “Kharkiv

Polytechnic Institute”; Kharkiv,

Directions of development of time management skills of higher education students in the process of professional training

The article highlights the peculiarities of developing time management skills for modern professionals. It is also analyzed that success in educational activities depends on successful time planning by students. The basic concepts on which the use of time planning technologies is based are defined. The article contains the author's own interpretation of the directions of development of time management skills in higher education students in the process of professional training.

Key words: time management; time management skills; development of time management skills; students; professional training.

Анотація

Висвітлено особливості розвитку навичок тайм-менеджменту для сучасних фахівців. Також проаналізовано, що успішність в навчальній діяльності залежить від вдалого планування часу студентами. Визначено базові концепції, на яких ґрунтується застосування технологій планування часу. Стаття містить авторське трактування напрямів розвитку навичок тайм-менеджменту у здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки.

Ключові слова: тайм-менеджмент; навички тайм-менеджменту; розвиток навичок тайм-менеджменту; здобувачі освіти; професійна підготовка.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв''язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Євгенія Воробйова

Розширена анотація для ознайомлення з цією темою:

“Напрями розвитку навичок тайм-менеджменту у здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки”

У сучасному світі час є ключовим, тобто стратегічним, ресурсом організації або людини, необхідним для досягнення успіху в чомусь конкретно або для стійкого процвітання в цілому. Час як стратегічний ресурс знаходиться в одному ряду з такими компонентами, як гроші, інформація, технології, люди (персонал) тощо. Для того, щоб стати успішним фахівцем в будь-якій галузі, необхідно мати не лише теоретичні знання та вміти застосовувати їх у практичній діяльності, але й вміти ефективно розпоряджатися своїм часом. Тайм-менеджмент поєднує в собі набір методик, способів і технологій, які дають можливість здійснювати розподіл особистого часу з метою підвищення ефективності його використання.

Таким чином, навички тайм- менеджменту дають змогу розвивавати вміння структурувати власне життя та правильно розставляти пріоритети та, відповідно, людина може значно скоротити час, необхідний для здійснення різних робочих або навчальних процесів та швидше досягає означеної мети.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв 'язання цієї проблеми і на які спирається автор. Сучасній людині важливо вміти організовувати себе, тобто здійснювати self-management.

Теорія самоменеджменту набула свого розвитку із середини ХХ ст. Основними причинами її виникнення є:

висока конкуренція, яка вимагає від фахівців швидкого оволодіння новими навичками управління, саморозвитку та самовдосконалення для конкурентної боротьби;

велика кількість стресів від напруження в роботі сучасного менеджера, прагнення бути найкращим потребують розвитку вмінь керувати собою;

швидкий темп життя, намагання встигнути все й одразу потребують від менеджера розвитку навичок управління часом;

великий потік інформації та технологічних можливостей вимагає вміння правильно встановлювати цілі, пріоритети та впроваджувати їх у життя [1].

На основі аналізу літературних джерел виділили основні напрями самоменеджменту та надали їм визначення.

Тайм-менеджмент (організація часу). Автор напряму - Д. Адаир. Метою тайм-менеджменту є вміння людини оптимально розподіляти час на пріоритетні справи.

Стрес-менеджмент М. Фрезе (самоорганізуванняу стресових ситуаціях). Метою його є вміння особи попереджати або долати стресові ситуації завдяки власній психологічній компетентності.

Тім-менеджмент (командний менеджмент). Автор напряму - Г. Паркер. Його метою є вміння людини самостійно обирати “роль” у групі та ефективно її виконувати.

Імпресіон-менеджмент (менеджмент справляння враження). Автор напряму - Е. Джоунс. Метою імпресіон-менеджменту є вміння людини справляти на навколишніх доцільне, на її думку, враження, найчастіше сприятливе.

Ми вважаємо доцільним виділити ще такий напрям самоменеджменту, якресурс- менеджмент. На нашу думку, ресурс- менеджмент - це самоорганізовування особистих цінностей. Метою ресурс- менеджменту є вміння особи виявляти компетентність у саморозвитку [1].

Якщо говорити про ідею управління часом, то, можливо, вона існує рівно стільки, скільки існує людство. Наукові ідеї управління часом виникли з появою менеджменту як науки. Можна виділити три основних етапи розвитку тайм- менеджменту.

Тейлоризм (час найбільшої популярності - 1910-1940 роки). Названий на честь Фредеріка Тейлора (його головна праця “Принципи наукового менеджменту”. Тейлор вважав, що в західному суспільстві (на початку XX століття) сформувався свого роду стереотип “роботи з прохолодою”, коли працівники через природну схильність (“природної ліні ”) людини, а також через культурну традицію, що склалася “кругової поруки” навмисне уповільнюють темп роботи [2].

Класичний тайм-менеджмент (1950-1990 роки), названий так умовно, характеризується розвитком ідеї тайм- менеджменту “всередині” теоретичного і прикладного менеджменту. Окрім цього, відбулося “збагачення” менеджменту як науки [2]. Ідеї управління часом втілені в системному, ситуаційному й синергетичному підходах, теорії ухвалення рішень. Перша загальновідома книжка “Управління часом” Д. Мак-Кея містила рекомендації із самоменеджменту, ефективного виконання функцій управління. Друкер П. у роботі “Ефективний керівник” першим із п'яти можливих способів підвищення ефективності називає управління часом [3].

Сучасний тайм-менеджмент (кінець XX-початок XXI століття). Зберігши досягнення першої і другої “хвиль ”, тайм-менеджмент змістив фокус своєї уваги на проблему пріоритетів (співвідношення фактичних витрат часу і планів із цінностями), а також на оперативне короткострокове планування і контроль над виконанням поставлених завдань (тобто на реальну ефективність) [2].

Тайм-менеджмент стає надзвичайно популярним серед керівників- практиків у Америці й на Заході. Їм на допомогу свої науково-прикладні дослідження широко пропонують різні автори, агентства, тренінг-центри тощо. У цей період небувалого розголосу набули методика цілеутворення, принцип Парето, АБВ-аналіз тощо[3]. Як соціальна практика, ТМ ще донедавна був набагато більше розвинений на Заході, ніж в Україні [2]. Але останнім часом ідеї тайм-менеджменту дістали схвалення й на теренах України. Виявляють зацікавленість до цієї технології й керівники закладів освіти [3].

Як приклад використання ТМ в сучасному західному діловому середовищі можна привести бестселер Стівена Кові, що вийшов в 1990 році “7 звичок високоефективних людей”. Кові пропонує в своїй книзі цілісну концепцію досягнення особової зрілості , яка досягається в два етапи: від залежності до незалежності (“особиста перемога”), від незалежності - до свідомої взаємозалежності. Кові вважає, що можна виділити не три, чотири покоління ТМ, між якими існує спадкоємність.

Таким чином, на думку Кові, четверте покоління ТМ повинне розвиватися на абсолютно іншому ціннісному базисі, де першочергове значення мають не “речі” і пов'язаний з ними “час”, а “відносини” і “результати”[2].

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

На основі аналізу сучасних тенденцій розвитку тайм- менеджменту та особливостей організації освітнього процесу у вищій школі визначити напрями ефективного планування часу студентами в процесі професійної підготовки.

Також необхідно визначити напрями ефективного розвитку навичок тайм-менеджменту у студентів закладів вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Тайм- менеджмент як форма ефективного планування професійної та навчальної діяльності сьогодні є найбільш ефективним ресурсом сучасної людини.

Сьогодні доцільно виокремити два рівні тайм-менеджменту:

* особистий тайм-менеджмент - це сукупність різних технік та технологій організації власної роботи працівника, яку він здійснює в особистих інтересах, не бажаючи водночас даремно витрачати ресурси свого часу; охоплює технології особистого росту та тайм-менеджменту;

* корпоративний тайм- менеджмент основну увагу зосереджує на часовій організації роботи всіх працівників підприємства, наслідком якої є ефективне використання часу кожним із них; передбачає впровадження стандартів економного та результативного використання бюджету робочого часу. навичка тайм менеджмент професійний

Під час визначення рівня розвитку навичок тайм-менеджменту у здобувачів вищої освіти дослідно-експериментальною базою нами було обрано 30 студентів 5-го курсу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроград- ського, серед яких і було проведено анонімне анкетування. Попередньо нами висунута гіпотеза, що студенти не використовують елементи та методи тайм-менеджменту, або ж використовують недостатньо, що, безумовно, відображається на успішності та якості отримуваної освіти.

В рамках даного дослідження студенти відповіли на 16 запитань, запропонованих в анкеті. Кожне запитання пов'язано з метою нашого дослідження - визначення рівня розвитку навичок тайм- менеджменту у здобувачів вищої освіти в процесі професійної підготовки.

В результаті проведеного педагогічного експерименту та його аналізу, бачимо, що дослідження розвитку навичок тайм-менеджменту у здобувачів вищої освіти є досить актуальним. Наразі студенти не достатньо ефективно використовують свій час, що відображається і на успіхах в навчанні, і на якості життя взагалі. Тайм- менеджмент корисний і як дієвий інструмент, здатний підвищити ефективність навчання і подальшого професійного розвитку, так і як інструмент особистий: дає можливість навчитися організовувати себе, обирати правильні пріоритети та досягати цілі.

Згідно з результатами проведеного дослідження нами розроблено рекомендації щодо розвитку навичок тайм-менеджменту у здобувачів вищої освіти для викладачів та студентів.

Стосовно організації навчального процесу в ЗВО можна сказати, що він повинен бути організований таким чином, щоб кожен студент мав можливість розкрити й реалізувати свій потенціал, свої здібності, свої творчі задатки.

Одним з успішніших методів розвитку навичок тайм-менеджменту у сучасних студентів можна визначити спеціальні тренінги, що спрямовані на опанування базових понять із подальшим застосуванням їх в практичній діяльності.

Згідно проведеного опитування ми бачимо, що основна проблема у здобувачів вищої освіти - це відсутність будь-якого плану - короткострокового або довгострокового. Вважаємо, що це слідство того, що студенти ще не вміють планувати або не хочуть, як вони вважають, заганяти себе у рамки. Але, значною мірою вміти керувати своїм часом - не означає жити із секундоміром у руці.

Практичний досвід свідчить, що збільшення витрат часу на планування приводить до скорочення часу на виконання і, у кінцевому рахунку, до економії часу в цілому [4]. Планування часу - безпосередній процес переосмислення власного використання часу із детальним аналізом подальших дій. Найперше, це вміння ставити перед собою цілі; планувати свою діяльність (формулювання завдань, вибір оптимальних рішень, найефективніших способів досягнення поставлених цілей); розвивати навики самоконтролю, здатності самостійно оцінювати успішність (або неуспішність) своїх дій; вести облік витрат часу, ефективно використовувати всі доступні його резерви.

При постійному використанні таких прийомів тайм-менеджменту як планування рівень самоорганізації підвищується: з'являється об 'єктивна картина часу, нова інформація про себе і про особисті резерви зростання, можливість кількісно (об'єктивно) відстежувати поліпшення, вироблення “відчуття часу”. Після практичного застосування прийомів тайм-менеджменту складання та наступне використання плану вже не здається таким обтяжуючим, а, навпаки, стає мотивуючим.

Використання календаря нагадувань, згідно з проведеним опитуванням, - один із най непопулярніших прийомів тайм-менеджменту. Але зараз не обов'язково вести нудний календар та заповнювати його від руки. Оскільки в сучасному світі вся діяльність людини пов'язана з використанням гаджетів, є багато цікавих додатків на будь-який смак. У статті наведено перелік таких таймінгових програм.

Отже, бачимо, що ефективних методів тайм-менеджменту є чимало. Студентові залишається лише вибрати той, який краще підходить особисто для нього або скомбінувати різні методи та поради. Завдяки цьому підвищиться особиста ефективність, упорядкується час на навчання, роботу та особисті справи, і життя стане більш насиченим і повноцінним.

Висновки з даного дослідження та перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Таким чином, можемо зазначити, що проведений аналіз експериментального дослідження виявив, що у здобувачів вищої освіти КрНУ є певний досвід використання навичок тайм-менеджменту та практика організації і планування самостійного навчання. Багато студентів займаються самоменеджментом у тій чи іншій мірі.

Разом з тим, за результатами проведеного дослідження, можна констатувати наявність труднощів у практичній реалізації самостійного навчання. Часто студенти не мають навичок самомотивації, в процесі навчання відволікаються на “крадіїв часу”, багато хто не дотримується дедлайнів.

Отже, подальший напрямок досліджень у сфері раціонального планування часу студентами в ході освітнього процесу передбачає визначення актуальних напрямів роботи викладача як суб'єкта педагогічного менеджменту, конкретизацію основних технік тайм-менеджменту для студентів і розробку онлайн тренінгів для розвитку навичок тайм-менеджменту в умовах онлайн навчання.

Список літератури

1. Штепа О. Самоменеджмент / О. Штепа // Дефініція та діагностика. - 2009. - [електронний ресурс].

2. Алюшина Н. Мистецтво планувати та управляти своїм часом / Алюшина // Тайм-менеджмент. - Київ: Національна академія державного управління при Президентові України, 2008. - С. 119

3. Мармаза О. Інновації в менеджменті освіти / О. Мармаза // Монографія. - Харків. - 2019. - С. 160

4. Шукіс І. Самоменеджмент / Шукіс // Конспект лекцій. - Дніпропетровськ: ДДФА. - 2007. - С. 89

5. Романовський О. [та ін.] Готовність до адаптивного управління сучасного менеджера в умовах конкуренції на ринку праці / О. Романовський [та ін.] // Навчальний посібник. - за ред. Романовського О. - Харків: НТУ “ХПТ. - 2018. - С. 161

6. Демочко Ж., Томілін О. Тайм-менеджмент у підвищенні ефективності продуктивності праці. Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу та контролю в соціально-орієнтованій системі управління підприємством / Ж. Демочко, О. Томілін // Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Полтава. - 31 березня 2020. - С. 377 - 380.

7. Воробйова Є., Проценко А. Особливості навичок тайм-менеджменту в структурі професійної компетентності / Є. Воробйова, А. Проценко // Матеріали студентської конференції “Психологічний інструментарій розвитку”. - Харків. - 2022

References

1. Shtepa, O. (2009), “Self - management” [electronic resource], Definition and diagnosis Alushina, N, (2008), “The art of planning and managing your time”, Self - management, Kyiv: National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, p. 119

2. Marmaza, O. (2019), “Innovations in education management”, Monograph, Kharkiv, p. 160

3. Shukis, I. (2007), “Self - management”, Lecture notes, Dnipro: DDFA, p. 89

4. Romanovskyi O., [et al.] (2018), “Readiness for adaptive management of a modern manager in a competitive labour market”, Study guide, ed. by. Romanovskyi O., Kharkiv: NTU “KhPI”, p. 161

5. Demochko, J., Tomilin, O. (2020), “Time management in improving the efficiency of labour productivity. Current problems and prospects of accounting, analysis and control development in a socially oriented enterprise management system”, Proceedings of the III All-Ukrainian Scientific and Practical Conference, 31 March 2020, Poltava, pp. 377 - 380

6. Vorobiova, E., Procuno, A. (2022), “Features of time management skills in the structure of professional competence”, Materials of the student conference “Psychological tools for development”, Kharkiv

Размещено на Allbest.ru