Шляхи підвищення ефективності викладання ієрогліфіки японської та китайської мов у закладах вищої освіти нефілологічного спрямування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Шляхи підвищення ефективності викладання ієрогліфіки японської та китайської мов у закладах вищої освіти нефілологічного спрямування

Ольга Леонтьєва

викладачка,

Воєнна академія імені Євгенія Березняка, м. Київ, Україна

Андрій Ткаченко

старший викладач,

Воєнна академія імені Євгенія Березняка, м. Київ, Україна

Марина Кругляк

викладачка,

Воєнна академія імені Євгенія Березняка, м. Київ, Україна

У статті розглянуто проблеми викладання ієрогліфіки у закладах вищої освіти нефілологічного спрямування та запропоновано методичні підходи до підвищення ефективності формування графемної компетентності у слухачів. З огляду на складність японської та китайської мов для опанування носіями української мови, специфіку освітніх програм нефілологічних спеціальностей, зокрема обмежений час для вивчення мови, інші академічні пріоритети тощо питання ефективного викладання графічного компонента цих двох східних мов постає особливо актуальним.

У статті проаналізовано особливості й обґрунтовано переваги методів і підходів до викладання ієрогліфіки японської та китайської мов у закладах вищої освіти, зокрема мультисенсорного підходу, принципу “маленьких кроків”, методики Чжана Пенпена, використання прописів, наочних матеріалів, застосування інтерактивних онлайн-ресурсів тощо.

Зважаючи на те, що кожен слухач має свою власну перцептивну модальність, тобто основний канал сприйняття інформації, та індивідуальний стиль навчання, викладачі китайської та японської мов мають застосовувати цілу низку різних підходів і методів навчання ієрогліфіки та залучати зоровий, аудіальний та кінестетичний перцептивні канали слухачів для досягнення мети засвоєння великої кількості ієрогліфічного матеріалу в короткий термін та опанування ієрогліфіки під час самостійного опрацювання відповідно до індивідуального стилю навчання.

У статті також подано пропозиції вправ, що можуть бути впроваджені на заняттях з китайської та японської мов, рекомендації щодо більш ефективної адаптації викладання ієрогліфіки цих мов до ос-вітнього процесу у ЗВО нефілологічного спрямування.

Ключові слова: ієрогліфіка; мультисенсорний підхід; візуальний, аудіальний та кінестетичний перцептивні канали; принцип “маленьких кроків”; інтерактивні методи навчання.

Leontieva O., Tkachenko A., Kruhliak M. WAYS TO INCREASE THE EFFICIENCY OF TEACHING THE HIEROGLYPHICS OF THE JAPANESE AND CHINESE LANGUAGES IN HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS OF NON-PHILOLOGY MAJORS

The article examines the problems of teaching hieroglyphics in higher education institutions of non-philology majors and proposes methodical approaches to increase the effectiveness of the formation of grapheme competence among students. Taking into account the difficulty of Japanese and Chinese languages for Ukrainian speakers to master, the specifics of educational programs of non-philology majors, in particular, the limited time for language study, other academic priorities, etc., the issue of effective teaching of the graphic component of these two Eastern languages becomes particularly relevant.

The article analyzes the peculiarities and substantiates the advantages of methods and approaches to teaching Japanese and Chinese hieroglyphics in higher education institutions, in particular, the multisensory approach, the principle of “small steps”, Zhang Penpeng's method, the use of writing sheets, visual materials, the use of interactive online resources, etc. Considering that each student has his or her own perceptual modality, i.e., the primary channel of information perception, and individual learning style, Chinese and Japanese language teachers should use a variety of different approaches and methods to teach characters and engage the listeners' visual, auditory, and kinesthetic perceptual channels to achieving the goal of learning a large amount of hieroglyphic material in a short period of time and mastering hieroglyphics during independent study in accordance with the individual learning style.

The article also provides suggestions for exercises that can be implemented in Chinese and Japanese language classes, recommendations for more effective adaptation of the teaching of the hieroglyphs of these languages to the educational process in non-philological higher education institutions with specific learning conditions.

Keywords: hieroglyphics; multisensory approach; visual, auditory and kinesthetic perceptual channels; the principle of “small steps”; interactive learning methods.

ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ

Опанування достатньою мірою ієрогліфічної системи писемності японської та китайської мов - необхідна умова якісного виконання професійних завдань майбутніми фахівцями, які вивчають ці мови. Ієрогліфічний мінімум, визначений урядом Японії для обов'язкового опанування носіями мови, складає 2136 знаків. Для оволодіння письмом та читанням китайської мови необхідно засвоїти близько 2500 ієрогліфів, що покривають 97 % усіх ієрогліфічних текстів з різної тематики. Здобувачі освіти ЗВО нефілологічного спрямування, які вивчають мови “з нуля” протягом двох років, можуть опанувати приблизно 800 ієрогліфів японської та 1500 ієрогліфів китайської мови.

Українці, які звикли до фонетичної системи писемності, зазвичай зазнають труднощів під час вивчення ієрогліфів як комплексних знаків, що поєднують у собі графічні, фонетичні та семантичні складові. Такі чинники, як велика кількість інформації з ієрогліфіки, високий рівень відносної складності японської та китайської мов для носіїв української мови [1], психофізіологічне перевантаження здобувачів освіти негативно впливають на вивчення ієрогліфів у рамках освітнього процесу в ЗВО нефілологічного спрямування.

З огляду на це викладачам потрібно постійно шукати оптимальні способи та засоби викладання ієрогліфіки для підвищення ефективності засвоєння слухачами навчального матеріалу в умовах сьогодення.

АНАЛІЗ ОСТАННІХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ПУБЛІКАЦІЙ

викладання ієрогліфіка японська китайська мова

У [1] розглянуто показники та критерії відносної складності опанування іноземних мов для україномовних майбутніх фахівців військового управління у міжнародних відносинах. Згідно з цими критеріями японська та китайська мови входять до групи мов, які мають найвищий рівень відносної складності для опанування носіями української мови. У [2] визначено поняття “індивідуальний стиль вивчення іноземної мови студентів”, а також проаналізовано його важливі компоненти, які необхідно брати до уваги викладачам для підвищення якості іншомовної підготовки в закладах вищої освіти. У [3] подано результати дослідження перцептивних модальностей студентів закладу вищої освіти нефілологічного спрямування, які свідчать про полімодальність сприйняття студента-ми навчального матеріалу. У [4] наведено визначення поняття “мультисенсорний”, розглянуто проблематику застосування однойменного підходу в закладах вищої освіти та запропоновано деякі вправи для використання на заняттях з іноземної мови, які згруповано окремо за кожним каналом сприйняття (аудитивний, візуальний, тактильний і кінестетичний). У [5] розглянуто психологічні аспекти опанування ієрогліфічної писемності студентами, в рідній мові яких немає ієрогліфічного письма, сформульовано основні шляхи оптимізації засвоєння студентами ієрогліфіки. У [6] висвітлено позитивні результати використання імерсивних технологій (таких, що пов'язані з віртуальною та доповненою реальністю) під час викладання японської мови, зокрема ієрогліфіки, студентам закладів вищої освіти. У [7], [8] наведено способи викладання японської ієрогліфіки та висвітлено питання використання аудіовізуальних матеріалів у викладанні японської мови, зокрема ієрогліфіки. У посібнику для викладачів японської мови “Викладання писемності та лексики” з серії “Вдосконалюємо мистецтво викладання”, виданому Японською Фундацією [9], надано практичні поради щодо викладання ієрогліфів на різних етапах їх вивчення. У підручниках Чжана Пенпена “Швидке опанування китайських ієрогліфів” [10] і “Швидке опанування радикалів китайських ієрогліфів” [11] описано авторську методику, яка стала найбільш розповсюдженою для викладання ієрогліфів іноземцям. У статті Хо Чеон Лам наведено критичний аналіз усіх методів викладання китайських ієрогліфів [12]. Аналіз та дослідження застосувань інтерактивних методів, зокрема мобільних додатків для вивчення ієрогліфів, подано у [13], [14].

Потреба в розробленні сучасної комплексної моделі викладання ієрогліфіки носіям української мови, яка б охоплювала всі етапи освітнього процесу, а також необхідність адаптації викладання ієрогліфіки до умов освітнього процесу в ЗВО нефілологічного спрямування зумовлюють актуальність цієї публікації.

Мета дослідження - проаналізувати методи викладання ієрогліфіки китайської та японської мов у ЗВО нефілологічного спрямування, запропонувати шляхи підвищення ефективності викладання ієрогліфіки майбутнім фахівцям з урахуванням специфічних умов навчання.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У зв'язку з обмеженим обсягом навчальних годин, відведених на опанування мови “з нуля”, і браком часу для поглибленого вивчення ієрогліфіки пропонуємо викладачам встановити для себе мету - “навчити слухачів вчитися”, тобто допомогти їм засвоїти методи й інструменти, необхідні для успішного самостійного опанування ієрогліфів.

Оскільки кожен зі слухачів має власну перцептивну модальність - основний канал сприйняття інформації [3] та вже сформований індивідуальний стиль навчання [2], викладачеві доцільно використовувати на заняттях різноманітні методики й техніки. Рекомендуємо застосовувати мультисенсорний підхід, який передбачає залучення під час навчання як мінімум трьох перцептивних каналів слухачів: зорового, аудіального та кінестетичного [4]. Цього можна досягти, використовуючи аудіо- та відеоматеріали, наочні та роздаткові матеріали, демонструючи слухачам відео із субтитрами мовою оригіналу, пропонуючи слухачам прописувати ієрогліфи, одночасно промовляючи їх уголос, складати словосполучення та речення з ієрогліфічними словами, використовуючи додатки для смартфонів тощо.

Задля кращого розуміння труднощів, які виникають у слухачів під час вивчення східної мови, і забезпечення відповідної підтримки слухачів викладачеві важливо систематично відчувати зворотний зв'язок. Рекомендуємо регулярно влаштовувати сесії фідбеку, під час яких слухачі ділитимуться з викладачем та один з одним своїми успіхами і труднощами, знаходитимуть спільне рішення проблем, що виникають під час опанування мови, зокрема ієрогліфіки.

Відмінності між японською та китайською мовами впливають на процес викладання ієрогліфіки кожної з цих мов.

Засвоєння ієрогліфіки японської мови ускладнено змішаною системою писемності, до складу якої входять ієрогліфи та дві фонетичні абетки - хірагана і катакана. Існують два типи читання японських ієро-гліфів, які за звучанням докорінно різняться між собою: онне (адаптоване до японської фонетики запозичене китайське читання) та кунне (японський “переклад” запозичених китайських ієрогліфів). Великий відсоток ієрогліфів у японській мові має декілька онних та кунних читань, яким відповідають різні значення. У власних назвах та деяких словах ієрогліфи можуть мати нестандартні читання. Наприклад, знак Т має такі варіанти онних читань: gyou - рядок, аскеза, kou (у поєднанні з іншими ієрогліфами) - поїздка, дія, банк. Кунні читання цього ієрогліфа такі (закінчення слова записується хіраганою): iku, yuku - іти, 'їхати, То okonau - проводити (захід). У складі імен цей ієрогліф іноді читають як akira, itaru, susumu, nameki, michi та ін.

Зважаючи на зазначені особливості, для полегшення вивчення японської системи писемності рекомендуємо працювати за принципом “маленьких кроків”. Знайомство з ієрогліфами краще розпочати з найпростіших знаків, які під час подальшого навчання зустрічатимуться у вигляді радикалів - частин більш складних ієрогліфів. На прикладі простих ієрогліфів здобувачі освіти засвоюють типи рисок та порядок 'їх написання. Водночас вивчення активної лексики поточних уроків основного підручника рекомендуємо починати з найпростіших за будовою ієрогліфів з поступовим нарощуванням складності та збільшенням кількості знаків. Одразу вивчати всі читання окремих ієрогліфів не варто, тому що надлишкова інформація може ускладнити опанування мови. Доцільніше вивчати ієрогліфи не окремо, а у складі конкретних слів, наприклад

Система писемності китайської мови однорідна, тобто складається виключно з ієрогліфів. На відміну від японської мови досить обмежена кількість китайських ієрогліфів має кілька читань (в основному не більше двох).

Викладання ієрогліфіки на початковому етапі вивчення китайської мови в академії здійснювалося за методикою, яка використовується в підручниках Чжан Пенпена “Швидке оволодіння китайською ієрогліфікою” та “Швидке оволодіння ключами китайської ієрогліфіки” [8], [9]. Згідно із цією методикою заняття поділяється на дві частини. У першій частині вивчають латинізовану абетку та засвоюють вимову китайських складів, найпростіших фраз спілкування, тобто оволодівають навичками говоріння та аудіювання. У другій частині заняття вивчають ієрогліфи за етапами: порядок написання рисок у простих ієрогліфах; вивчення простих ієрогліфів (близько 300 знаків); поєднання простих ієрогліфів у складені (всі інші знаки). Необхідно зазначити, що на початковому етапі вивчення мови опанування ієрогліфів не пов'язано з лексикою, яку вивчають у першій частині заняття. Після того, як слухачі засвоїли певну кількість ієрогліфів, викладач об'єднує дві частини занять в одну, і в подальшому викладання здійснюється подібно до викладання інших мов. Складність полягає в поєднанні цих частин та визначенні часу 'їх злиття.

У 2022/23 навчальному році на базі Воєнно-дипломатичної академії імені Євгенія Березняка було апробовано нову методику викладання ієрогліфіки на заняттях з китайської мови. Ця методика спрямована на поєднання навчання аудіювання та говоріння з вивченням письма та читання якнайшвидше. Починали курс з підготовчих занять, кількість яких залежала від швидкості засвоєння ієрогліфічного матеріалу. Під час занять з ієрогліфікою лише основні риски та правила їх написання демонструвалися на простих ієрогліфах. Щодо інших рисок і послідовності поєднання ієрогліфів у складені надавалася теоретична інформація. Після завершення підготовчих занять активна лексика, необхідна для розвитку навичок говоріння та аудіювання, подавалася у вигляді ієрогліфів зі структурним аналізом та послідовністю написання рисок. Практика показала, що ця методика сприяє швидшому засвоєнню ієрогліфіки для розвитку навичок письма та читання. Тому рекомендуємо застосовувати її під час аудиторних занять.

Принцип “маленьких кроків” для японської мови та поступовість вивчення простих ієрогліфічних знаків у китайській мові має кілька переваг, зокрема дозволяє зберігати мотивацію до вивчення мови, розуміння основ принципів ієрогліфічного письма, структуризує матеріал та закладає фундамент швидкого та ефективного засвоєння складніших символів у майбутньому. Вивчення простих ієрогліфів спільно з активною лексикою поточних уроків підтримує взаємозв'язок між формуванням графемної компетентності та формуванням інших мовних компетентностей.

Для вивчення перших ієрогліфів, якими зазвичай є піктографічні, на заняттях з японської та китайської мов можна використовувати зображення предметів, від яких вони походять. Зручними для цього є мультимедійні технології. Наприклад, на рис. 1 зображено презентацію ієрогліфів з використанням онлайн-дошки Miro на заняттях з японської мови. Слухачам пропонують поміркувати над тим, від якого зображення походить той чи інший ієрогліф, та накласти кожен ієрогліф на відповідне зображення. Такий вид діяльності активізує візуальний і кінестетичний канали сприйняття слухачів.

Рис. 1. Презентація піктографічних ієрогліфів

Щоб навчити порядку написання ієрогліфів, можна використовувати прописи (рис. 2) або відео. Відео є також зручним для вивчення китайської мови, оскільки дає змогу тренувати не лише написання, а й вимову ієрогліфічного знака. Під час такої діяльності активізуються ві уальний та аудіальний перцептивні канали.

Рис. 2. Презентація порядку написання ієрогліфів

Для презентації нових ієрогліфів на занятті рекомендуємо використовувати також й різні наочні матеріали, наприклад, буклети з ієрогліфічним текстом, журнали, скріншоти з вебсайтів та соцмереж тощо. Такі матеріали дають слухачам змогу ознайомитися з ієрогліфами в реальному контексті, що не лише полегшує запам'ятовування, а й переконує здобувачів освіти у важливості опанування ієрогліфів для успішного виконання фахових завдань.

Під час презентації рекомендуємо також застосовувати структурний аналіз ієрогліфа: разом зі слухачами розглянути, з яких елементів складається ієрогліф, який має тип ключа тощо (рис. 3).

Рис. 3. Презентація структури китайських ієрогліфів

Метод структурного аналізу можна доповнити мнемотехнікою - створенням асоціативних рядів або історій. Це сприятиме більш ефективному запам'ятовуванню знаків. Наприклад, для швидшого засвоєння японського ієрогліфа “любити”, який містить у своєму складі елементи^ “жінка” та ^ “дитина” можна вигадати фразу “будь-яка жінка любить свою дитину”. На рис. 4 зображено асоціацію для запам'ятовування другого ієрогліфа в японському слові “школа”. Перший ієрогліф ^ “навчання” слухачі вже вивчили на попередніх заняттях. Другий ієрогліф складається з таких радикалів: дерево, батько і кришка (для створення асоціативної історії можна уявити, що це капелюх). Виходить: “батько в капелюсі привів дерев'яного Пі- нокіо на навчання до школи”.

Рис. 4. Асоціація для запам'ятовування ієрогліфа К

Важливо прописати кожен новий знак хоча б 10-15 разів. Це допоможе слухачам запам'ятати структуру ієрогліфа та порядок написання рисок. Рекомендуємо під час написання вимовляти ієрогліфи, що дасть змогу зв'язати у свідомості графічний та фонетичний образ знака (активізація візуального, кінестетичного та аудіального перцептивних каналів). Оскільки на заняттях слухачі вивчають ієрогліфи з поточних розділів підручника, в 'їхній пам'яті фонетична складова вже пов'язана з семантичною, отже, запам'ятати потрібно лише графічну складову.

Для закріплення нових ієрогліфів рекомендуємо на заняттях з японської мови використовувати такі вправи:

1. Memory Game. Слухачі знаходять пари “ієрогліф - значення”, послідовно відкриваючи картки, перегорнуті написами/зображеннями донизу, і читають вголос ієрогліфи з карток. Значення ієрогліфів може бути записано хіраганою або зображено у вигляді малюнка. За допомогою цієї вправи активізуються кінестетичний, візуальний та аудіальний перцептивні канали слухачів.

2. Побудова ієрогліфів з радикалів - складових елементів.

3. Створення слів за допомогою поєднання двох ієрогліфів.

4. Заповнення пропусків у тексті.

5. Ієрогліфічні тести.

Ці вправи виконують як за допомогою роздаткових матеріалів (роздрукованих вправ, карток), так і з використанням мультимедійних засобів (наприклад, презентацій або онлайн-дошки Miro).

Для вивчення ієрогліфіки китайської мови, окрім зазначених вище, досить поширеними й ефективними є такі вправи:

1. Складання з простих ієрогліфів (або ключів) складених ієрогліфів.

2. Складання речень або словосполучень з поданих ієрогліфів.

Із швидким розвитком технологій та постійними змінами в освітніх підходах вивчення та закріплення ієрогліфіки стає більш доступним, цікавим і мотиваційним завдяки інтерактивним ресурсам та додаткам. Окрім того, використання додатків на заняттях і під час самостійного опрацювання ієрогліфічного матеріалу сприяє швидшому та цікавішому процесу вивчення графемної складової японської та китайської мов. До прикладу, за допомогою використання мобільних додатків-словників Pleco, Hanping, Chinese Guru (китайська мова) та Yomiwa, Takoboto, Kanji Study (японська мова) тощо слухачі можуть переглядати порядок написання рисок під час прописування ієрогліфів та знаходити більше прикладів вживання ієрогліфів у контексті.

Інтерактивні флеш-картки, як можуть бути створені у додатках Anki, Wordwall, Chinese Skill, Quizlet разом з озвучуванням вимови ієрогліфа можуть бути використані як під зас заняття для наочності та реалізації візуального й аудіального каналів сприйняття інформації, так і для самостійного повторення чи вивчення матеріалу. Такі флеш-картки можуть слугувати доповненням до основного навчального матеріалу та застосовуватися для контролю засвоєних ієрогліфів. Додаток Mochi Kanji для вивчення японської лексики та ієрогліфів містить загалом близько 7500 слів, узагальнених за рівнями JLPT від N 5 до N 2, а також розділених за темами. Слова подаються разом з ілюстративними зображеннями та аудіосупроводом. Вивчення слів у додатку Mochi Kanji, так само як і в Anki, базується на методі інтервальних повторень, який полягає в тому, що слова для вивчення повторюються в додатку з певним інтервалом відповідно до того, наскільки успішно користувач засвоїв те чи інше слово.

Крім того, додатки на кшталт Chinagram, Skitter, Estroke, Art of Chinese Characters тощо для практикування прописування ієрогліфів, запам'ятовування порядку написання рисок та їх кількості є сучасною альтернативою традиційним прописам та можуть бути допоміжним інструментом самостійного вивчення ієрогліфів у доступний спосіб та зручний час.

Для оптимальної інтеграції інтерактивних ресурсів у освітній процес важливо дотримуватися кількох принципів. Рекомендуємо обирати лише перевірені додатки, які відповідають вимогам освітньої програми та забезпечують необхідний рівень якості та функціональності. Ключовим є чітке визначення мети та очікуваних результатів використання додатка, що дозволяє спрямувати навчальний процес у потрібному напрямі. Попереднє інструктування слухачів про функціональні особливості використання конкретного ресурсу допомагає уникнути непорозумінь і максимізує ефективність навчання.

Крім презентації та відпрацювання ієрогліфічного матеріалу, вкрай важливим є регулярне та систематичне його повторення. Для цього можна використовувати ті ж вправи та онлайн-ресурси, які описано вище, але із залученням більшої кількості вивчених ієрогліфів. Також рекомендуємо ознайомити слухачів з різними способами узагальнення ієрогліфів для того, щоб у подальшому вони могли застосовувати 'їх самостійно. Дуже ефективною є техніка Mind Map - створення “мапи думок” на основі групування ієрогліфів за різними принципами. Наприклад, можна згрупувати всі ієрогліфи, поєднані однією темою, і подати до кожного ієрогліфа список слів, у яких він зустрічався на заняттях. На рис. 5 подано фрагмент такої мапи, на якому зображено ієрогліфи, вивчені протягом першого семестру на заняттях з японської мови. Також можна згрупувати ієрогліфи за фонетиками - елементами, які визначають їхнє читання № 0$), за ключами Ш М Ш Ш #и Ш), за наявністю однакових

радикалів (W^ ЩЛ ^^). Варто звертати увагу слухачів на різні типи ключів (праві, ліві, верхні, нижні, похилі) тощо.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Викладання ієрогліфіки японської та китайської мов має особливості, яких немає у викладанні мов, що послуговуються фонетичною системою писемності. Спільним у викладанні обох мов є необхідність адаптувати велику кількість матеріалу, незвичного для україномовних здобувачів освіти, так, щоб його можна було максимально ефективно засвоїти в короткі строки з урахуванням специфічних умов навчання в ЗВО нефілологічного спрямування. Для успішного засвоєння ієрогліфіки китайської та японської мов рекомендуємо використовувати мультисенсорний підхід, який дає можливість ефективно вивчати ієро-гліфіку слухачам з різними типами перцептивної модальності. Одним зі шляхів ефективної презентації ієрогліфіки є метод асоціацій та використання мнемотехнік, що прискорює процес запам'ятовування та ви-будовує зв'язок між значенням та формою ієрогліфа. Крім того, рекомендуємо викладачам ознайомити слухачів з різноманітними техніками вивчення ієрогліфів за допомогою використання інтерактивних додат-ків та онлайн-ресурсів, що дає можливість вивчати ієрогліфіку, зокрема самостійно відповідно до індивідуального стилю навчання. Повторення ієрогліфічного матеріалу є ефективним за допомогою використання техніки Mind Map, де узагальнення ієрогліфів за різними принципами дасть змогу наочно закріпити весь обсяг вивченого матеріалу.

Перспективи подальших досліджень - побудова та апробація цілісної моделі викладання ієрогліфіки окремо для японської та китайської мов, яка міститиме опис усіх етапів освітнього процесу, рекомендації щодо використання в цій моделі різноманітних методик і засобів, розроблення навчально-методичних матеріалів для аудиторних занять та самопідготовки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мамчур К. В. Урахування відносної складності іноземних мов у процесі формування іншомовної компетентності майбутніх фахівців військового управління у міжнародних відносинах. Креативна педагогіка. Вінниця, 2010. Вип. 3. С. 59-64.

2. Лагодинський О. С. Компоненти індивідуального стилю вивчення іноземної мови студентів ВНЗ. Стратегії міжкультурної комунікації в мовній освіті сучасного ВНЗ : зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 21 берез. 2017 р. Київ, 2017. С. 263-268.

3. Белявська О. О. Перцептивні стилі - запорука ефективного навчання. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2015. Вип. 18 (1-2015). С. 30-36.

4. Крекотень О. Мультисенсорний підхід у викладанні іноземної мови. Modern Engineering and Innovative Technologies : International Scientific Periodical Journal. 2022. № 19, Вип. 3, C. 46-53.

5. Наумова Ю. С. Особливості засвоєння візуально-семантичних образів студентами у процесі вивчення іноземної мови з ієрогліфічною писемністю : дис. канд. психол. наук : 19.00.07. Київ, 2019. 276 с.

6. Сороко Наталія, Гаєвська Олена. Використання імерсивних технологій при вивченні японської мови студентами філологічних спеціальностей: Науково-педагогічні студії. 2021. Вип. 5. С. 66-80.

7. Трущак Василь. Використання аудіовізуальних матеріалів у викладанні японської мови. Молодь і ринок. 2019. № 5(172). С. 155-160.

8. Трущак Василь. Способи викладання японської ієрогліфіки (канджі) в межах курсу “сучасна японська мова”. Соціально-гуманітарний вісник. 2020. Вип. 32-33. С. 47-48.

9. Lam, H. C. (2011). A critical analysis of the various ways of teaching Chinese characters. Electronic Journal of Foreign Language Teaching, 8(1).

10. Wang, J. (2023). Research and Analysis of Chinese Character Learning Apps for Foreigners and Construction of the” HanZi Tong” Model. Advances in Education, Humanities and Social Science Research, 6(1), 531-531.

11. Chuang, H. Y. (2016). Mobile assisted language learning APPs for the Chinese classroom. Journal of Technology and Chinese Language Teaching, 7(2), 113-119.

References

1. Mamchur K. V (2010). Urakhuvannia vidnosnoi skladnosti inozemnykh mov u protsesi formuvannia inshomovnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv viiskovoho upravlinnia u mizhnarodnykh vidnosynakh [Taking into account the relative complexity of foreign languages in the process of forming the foreign language competence of future military management specialists in international relations]. Kreatyvna pedahohika, no. 3, pp. 59-64. Retrieved from: https://library.zu.edu.ua/ doc/creat_pedagog/3/2010_3.pdf (accessed 21 February 2024). [in Ukrainian]

2. Lahodynskyi O. S. (2017). Komponenty indyvidualnoho styliu vyvchennia inozemnoi movy studentiv VNZ. Stratehii mizhkulturnoi komunikatsii v movnii osviti suchasnoho VNZ [Components of individual foreign language learning style of university students. Strategies of intercultural communication in language education of modern universities]. Proceedings of the International scientificand practical conference (Ukraine, Odesa, March 21, 2017). Kyiv, pp. 263-268. Retrieved from: https://core.ac.uk/download/pdf/84323632.pdf (accessed 15 January 2024). [in Ukrainian]

3. Beliavska O. O. (2015). Pertseptyvni styli - zaporuka efektyvnoho navchannia [Perceptual styles are the key to effective learning]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka, no. 18 (1-2015), pp. 30-36. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znppo_2015_18_6 (accessed 24 February 2024). [in Ukrainian]

4. Krekoten O. (2022). Multysensornyi pidkhid u vykladanni inozemnoi movy [Multisensory approach in foreign language teaching]. Modern Engineering and Innovative Technologies : International Scientific Periodical Journal, vol. 19, no. 3, pp. 46-53. Retrieved from: https://repo.snau.edu.ua:8080/xmlui/han- dle/123456789/10244 (accessed 04 February 2024). [in Ukrainian]

5. Naumova Y. (2019). Osoblyvosti zasvoiennia vizualno-semantychnykh obraziv studentamy u protsesi vyvchennia inozemnoi movy z iierohlifichnoiu pysemnistiu [Peculiarities of assimilation of visual-semantic images by students in the process of learning a foreign language with hieroglyphic writing]. PhD thesis. Kyiv. Retrieved from: https://old.npu.edu.ua/images/file/vidil_aspirant/dicer/%D0%94_26.053.10/ NAUMOVA_.pdf (accessed 04 January 2024). [in Ukrainian]

6. Soroko N., Haievska O. (2021). Vykorystannia imersyvnykh tekhnolohii pry vyvchenni yaponskoi movy studentamy filolohichnykh spetsialnostei [The use of immersive technologies in the study of Japanese by students of philological special-ties]. Naukovo-pedahohichni studii, no. 5, pp. 66-80. Retrieved from: https://dnpb. gov.ua/npstudies/ojs/index.php/npstudies/issue/view/7/7 (accessed 18 February 2024). [in Ukrainian]

7. Trushchak Vasyl. (2019). Vykorystannia audiovizualnykh materialiv u vykladanni yaponskoi movy [The use of audiovisual materials in teaching the Japanese language]. Molod i rynok, vol. 5(172), pp. 155-160. DOI: https://doi. org/10.24919/2308-4634.2019.171177 (accessed 04 January 2024). [in Ukrainian]

8. Trushchak Vasyl. (2020). Sposoby vykladannia yaponskoi iierohlifiky (kandzhi) v mezhakh kursu “suchasna yaponska mova” [Methods of teaching Japanese hieroglyphics (kanji) within the course “modern Japanese language”]. Sotsial- no-humanitarnyi visnyk, no. 32-33, pp. 47-48. [in Ukrainian]

9. Kokusai kooryuu kikin. (2011). Moji goi wo oshieru [^^*|рШ^Ш^§ ]. Nihongo kyoojuhoo shiriizu 3. Tookyoo : Kabushikigaisha hitsuji shobou. [in Japanese]

10. Zhang Pengpeng. (2007). Jtzhongshizi [^ФІЯ^]. Beijing: Huayn jiaoxue chUban she. [in Chinese]

11. Zhang Pengpeng. (2017). Changyong hanzi Ьй shou [^Д^^ШЙ]. Beijing: Huayn jiaoxue chUban she. [in Chinese]

12. Lam H. C. (2011). A critical analysis of the various ways of teaching Chinese characters. Electronic Journal of Foreign Language Teaching, no. 8(1). Retrieved from: https://e-flt.nus.edu.sg/v8n12011/lam.pdf (accessed 10 January 2024). [in English]

13. Wang J. (2023). Research and Analysis of Chinese Character Learning Apps for Foreigners and Construction of the “HanZi Tong” Model. Advances in Education, Humanities and Social Science Research, no. 6(1), pp. 531-531. DOI: https:// doi.org/10.56028/aehssr.6.1.531.2023 (accessed 04 February 2024). [in English]

14. Chuang H. Y. (2016). Mobile assisted language learning APPs for the Chinese classroom. Journal of Technology and Chinese Language Teaching, no. 7(2), pp. 113-119. Retrieved from: http://www.tclt.us/journal/2016v7n2/chuang.pdf (accessed 04 February 2024). [in English]

Размещено на Allbest.ru