Особливості формування індивідуальної освітньої траєкторії у здобувачів вищої освіти комунального закладу вищої освіти "Академії культури і мистецтв" Закарпатської обласної ради

Размещено на http://allbest.ru

Комунальний заклад вищої освіти

«Академія культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради

Особливості формування індивідуальної освітньої траєкторії у здобувачів вищої освіти комунального закладу вищої освіти «Академії культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради

Апшай Марія Василівна кандидат наук з соціальних комунікацій,

доцент, завідувач кафедри соціокультурної діяльності

Глоба Лідія Григорівна кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри соціокультурної діяльності

Анотація

Особливості формування індивідуальної освітньої траєкторії у здобувачів вищої освіти комунального закладу вищої освіти «Академії культури і мистецтв» Закарпатської обласної ради

Апшай Марія Василівна, Глоба Лідія Григорівна.

У статті розглянуто психолого-педагогічні особливості створення та технологію формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти в «Академії культури і мистецтв» за умов дистанційного та змішаного навчання. Зроблено спробу дослідити вплив індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти на формування їх професійних знань, умінь та навичок.

Ключові слова: інноваційні технології, індивідуальна освітня траєкторія здобувачів вищої освіти, дистанційна та змішана форми навчання, активізація навчально-пізнавальної діяльності, позитивна мотивація як до навчання у закладі вищої освіти, так і до майбутньої професії.

Abstract

Features of the formation of the individual educational trajectory of higher education acquires of the communal institution of higher education «Academy of culture and arts» of the Transcarpathian regional council

Apshai Mariia Vasylivna, Hloba Lidiia Hryhorivna,

The article deals with the psychological and pedagogical features of the creation and the technology of forming an individual educational trajectory of higher education at the Academy of Culture and Arts in terms of distance and blended learning.

An attempt is made to study the impact of the individual educational trajectory of higher education applicants on the formation of their professional knowledge, skills and abilities.

The activity of educational institutions during the pandemic and war convinces that the modern educational system, using an innovative approach, methods and forms of education, allows you to effectively use the advantages of both offline and distance learning and, thanks to the inclusion of innovative technologies in the educational process, to mutually compensate for the existing shortcomings of each of them. This form of training organization creates conditions for a harmonious combination of motivational, cognitive, reflective and technological components.

The process of obtaining professional education and the readiness of the acquirers for future professional activity includes:

acquiring knowledge,

acquiring practical skills,

forming skills, professional attitude to the surrounding reality and the processes that take place in it.

The creation of an individual educational trajectory of IOT, in turn, is the provision of conditions for a high-quality educational process in accordance with the individual inclinations, capabilities, abilities and needs of those seeking education, for successful professional orientation for future professional activity.

Keywords: innovative technologies, individual educational trajectory of higher education applicants, distance and blended learning of education, activation of educational and cognitive activity, positive motivation both to study at a higher education institution and to the future and to the future profession.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Концепція нової української освіти передбачає вироблення особистісно-орієнтованої моделі навчання, яка спрямована на розвиток здібностей здобувачів вищої освіти, максимально враховує їх потреби та інтереси, і на практиці реалізує можливість свідомого кар'єрного самовизначення творчої молоді, її соціалізацію. професійний освіта україна фаховий дистанційний

Досліджуючи дану проблематику науковці одностайні у думці, що ефективними методами впливу та засобами формування професійного становлення особистості є саме інтерактивні форми навчання, серед яких вагоме значення займає індивідуальна освітня траєкторія (ІОТ) здобувачів вищої освіти.

Метою статті є розглянути психолого-педагогічні особливості створення та технологію формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти в «АКіМ» за умов дистанційного та змішаного навчання. Зроблено спробу дослідити вплив індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти на формування їх професійних знань, умінь та навичок.

Виклад основного матеріалу дослідження

Основним завданням вищої освіти в Україні сьогодні є підготовка майбутніх фахівців, які вміють поєднувати високий рівень професійних знань з умінням адаптуватися до потреб сучасного життя, реалій ринку праці.

Разом з тим головною парадигмою освіти є її направленість на особистість, що обов'язково спирається на процес становлення людини вироблення у кожного фахівця свого власного «Я», своєї неповторності та індивідуальності.

З цією метою в системі української освіти розробляються та втілюються на практиці відповідні інноваційні технології.

Варто зазначити, що сучасні інформаційно-комунікаційні технології, зокрема цифрові ресурси, забезпечують студентів міцними знаннями, уміннями тільки в тому випадку, якщо при їх використанні було враховано основні психологічні принципи такі як: активність в пізнавальній діяльності, достатньо високий рівень розвитку емоційно-вольової сфери особистості, позитивна мотивація як до навчання у закладі вищої освіти, так і до майбутньої професії.

Формування мотивації до навчання, до здобуття фахової освіти це складний, але водночас дієвий процес, успішне проходження етапів якого впливає на самореалізацію, саморозвиток та самовдосконалення студентів. Усвідомлена та сформована здобувачами освіти мотивація до навчання це шлях до успіху, до їх кар'єрного зростання.

Варто зазначити, що її формування проходить кілька етапів і неможливе без утворення належної мотивації до навчально-пізнавальної діяльності, яка тісно пов'язана із майбутнім фахом здобувача освіти.

З цією метою науково-педагогічні працівники «АКіМ» широко застосовують в навчальному процесі сучасні інтерактивні методи для спонукання студентів до навчання та розвивають їх мотиви, потреби в сучасній професійній освіті.

Зазначимо, що новітні педагогічні технології базуються як на традиційних так і на новітніх методах, засобах, формах навчання. До таких відносимо також і технологію формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти.

Індивідуальна освітня траєкторія здобувачів вищої освіти (ІОТ) є комплексною, інтегративною, науково обґрунтованою системою, що окреслює не просто зміст індивідуальної фахової освіти, але й створює всі умови для успішної самореалізації у суспільстві, для професійного самовизначення, формування світогляду, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного життя і професійної діяльності [1].

Особливе завдання та мета створення індивідуальної освітньої траєкторії ІОТ це забезпечення умов для якісного освітнього процесу у відповідності з індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами здобувачів освіти, для успішної фахової орієнтації на майбутню професійну діяльність. Така технологія розкриває можливості активної позиції особистості у засвоєнні знань для розвитку індивідуального особистісного потенціалу, активної профорієнтаційної позиції, зростання інтересу у здобувачів вищої освіти до професійної кар'єри.

Розвиваючи ідею необхідності створення ІОТ здобувачів освіти, науково педагогічні працівники «АКіМ» спираються на Концептуальну основу нової педагогіки та її засадничу ідею, що людина це само розвиваюча система, оскільки усе, що людина здобуває зовні (знання, уміння, навички, світогляд), вона пропускає через свою свідомість і свою душу. Тому, провідна ідея технології формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти, що ґрунтується на концептуальних засадах наукових положень педагогіки, психології, теорії творчості, закономірностях профільного навчання і принципів сучасного освітнього процесу, полягає у забезпеченні персонального шляху реалізації особистісного потенціалу здобувачів освіти, який формується з урахуванням їхніх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду.

Сучасний випускник має оволодіти компетентностями та наскрізними уміннями для успішної професійної самореалізації.

Індивідуальна освітня траєкторія здобувачів вищої освіти в «Академії культури і мистецтв» реалізовується, в тому числі, і згідно «Положення про навчання студента за індивідуальним графіком». Індивідуальний графік навчання забезпечує індивідуалізацію та диференціацію підготовки, оптимізацію самостійної роботи здобувача вищої освіти, підвищення рівня практичної підготовки майбутніх фахівців.

Проте, створення ІОТ не можливе без врахування особливостей технології її створення.

Зазначимо, що технологія формування та розвитку ІОТ здобувачів вищої освіти включає такі структурні елементи: концептуальний (визначає мету, методологічне підґрунтя та принципи); змістовий (становить систему знань для успішної самореалізації у суспільстві, професійного самовизначення, формування світогляду, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного життя і професійної діяльності); процесуально-координуючий (характеризує етапи реалізації, методи, форми, засоби навчання), контрольно-регулюючий (спрямований на результативність та ефективність функціонування, внесення оптимальних корективів в освітній процес) [1].

Формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів вищої освіти складний і тривалий процес. Він включає наступні етапи:

- загальноосвітня підготовка;

- профільна підготовка;

- професійна орієнтація (логічно узгоджена програма, орієнтована на професійне самовизначення);

- варіативний курс з професійної кар'єри (орієнтований на формування загальних та спеціальних практичних умінь і навичок необхідних для побудови професійної кар'єри, розширення світогляду, ціннісного ставлення до майбутньої професійної реалізації).

Науково-педагогічні працівники закладу освіти ставлять перед собою завдання «виростити» людину, здібну до культурного творення, продуктивного діалогу з соціумом. Зважаючи на це зусилля всього колективу «АКіМ» спрямовуються, в першу чергу на формування мотивації та свідомого ставлення здобувачів освіти до навчання.

Мотивація є досить складним, але водночас дієвим процесом, успішне проходження етапів якого впливає на самореалізацію, саморозвиток та самовдосконалення особистості. Важливе місце у формуванні позитивної мотивації у студентів відіграє також актуалізація самостійної роботи студентів. У підвищенні ефективності освоєння навчального матеріалу студентами під час самостійної роботи визначальну роль відіграє належний рівень матеріального та інформаційного забезпечення навчального процесу.

Зазначимо, що в умовах війни індивідуальна освітня траєкторія набуває нового значення, оскільки у певної частини здобувачів освіти немає можливості відвідувати навчання навіть у дистанційному режимі вони перебувають у різних країнах з метою тимчасового прихистку. Тому, дедалі частіше, науково-педагогічні працівники «АКіМ, як і переважна більшість викладачів інших освітніх закладів України, застосовує ІОТ для організації навчання осіб, які тимчасово проживають в іншій місцевості. Це дає змогу забезпечити гнучкість освітнього процесу, не вносячи кардинальних змін до навантаження педагогів. Однак, через переведення здобувачів освіти на online навчання, викладачі були змушені створювати нові відповідні умови, використовувати в освітньому процесі інноваційні технології, впроваджувати різноманітні методи, які б забезпечили міцне засвоєння знань, умінь та навичок під час так званого віддаленого навчання. За таких умов виникла нова інтегрована форма навчання змішане навчання.

Змішане навчання це не лише додавання сучасних інтерактивних технологій до традиційних, а якісно новий підхід, який дозволяє змінити традиційні ролі педагога та здобувача освіти, а також освітнє середовище та методику викладання кожної освітньої компоненти. Така навчальна взаємодія між викладачем і здобувачем набуває об'єктно-суб'єктного характеру, коли здобувач є не лише об'єктом для передачі інформації, готових знань викладачем, а суб'єктом їх спільної освітньої діяльності.

Змішане навчання дуже часто називають гібридним. Це пов'язано з тим, що воно об'єднує та змішує різні форми навчання. Гібрид являє собою поєднання нової, передової, з використанням можливостей IT-технології зі старою, традиційною технологією і формування нового підходу (новації), з урахуванням відомих можливостей розвивального, ефективного навчання. Аналіз літературних джерел показує, що основними проблемами при впровадженні он-лайн або гібридних курсів є:

- підготовка ЗВО та підвищення кваліфікації викладачів для онлайнової освіти (з точки зору педагогіки, комунікації і технології);

- підтримка відповідного рівня навчання здобувачів в онлайновому середовищі;

- створення ефективної та інтерактивної спільноти для навчання у мережі Інтернет.

Змішане навчання, як інтегрована форма освітньої діяльності, передбачає внесення окремих коректив в організацію самостійної роботи здобувачів. Не менш важливого значення у формуванні позитивної мотивації у здобувачів відіграє процедура актуалізації самостійної роботи здобувачів. Суттєвих змін зазнає і методика викладання, оскільки переважна більшість традиційних методів і прийомів можна віднести до групи активно-пасивних. До таких методів віднесемо класичні методи: лекція-монолог, розповідь, пояснення, інструктаж, опитування. Якщо здобувач бере активну участь у здобутті нових знань, він стає суб'єктом навчання (бере участь у бесіді, пропонує свої розв'язки, доповнює відповідь, аналізує, порівнює і т. п.) [2].

Зазначимо, що традиційна система навчання раніше виконувала переважно інформативну функцію, тобто здобувачам повідомлялася певна сума готових знань, необхідних для майбутньої професійної діяльності. В умовах ринкових відносин, що вимагають нової парадигми фахової освіти, конкурентоспроможними будуть тільки спеціалісти, які, отримавши фундаментальні знання в реальній діяльності, незвичних ситуаціях зможуть нестандартно мислити, творчо застосувати знання, здобуті в ЗВО.

Відмінності «традиційної» та «нової» парадигми навчання наочно відображає зміст таблиці № 1.

Таблиця № 1.

Таким чином, сучасна освіта не тільки дає знання, вона творить (формує) особистість, яка здатна і хоче вчитися, при чому вчитися не просто заради процесу, а відповідно до своїх з особистісно значущих потреб.

Особистісно орієнтована освіта, формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів це не просто формування особистості із завданими зовні властивостями і характеристиками, а створення необхідних умов для їх розвитку, реалізації власних творчих можливостей.

Серед цих умов чільне місце займають методи активізації навчально-пізнавальної діяльності особистості.

Активізація навчально-пізнавальної діяльності це цілеспрямована організація освітнього процесу, яка спрямована на розвиток навчальної активності здобувача.

Розглядаючи проблему активізацію навчально-пізнавальної діяльності здобувачів освіти, варто зазначити , що знання це надбання особистості, яке вона застосовує у практичній і пізнавальній діяльності.

Активізація навчання проходить за такими рівнями розвитку навчально-пізнавальної діяльності:

- репродуктивний (усвідомлене заучування теорії та відтворенням зразка розумової чи практичної дії під керуванням викладача: готові висновки науки, відомі способи дій, поняття, основні положення теорій, правила, закони, формули, теореми тощо);

- репродуктивно-продуктивний(перехідний) (перехід від дій за зразком до пошуку нових способів діяльності, від виконання послідовних навчальних дій до розв'язування проблемних завдань за допомогою викладача);

- продуктивний (здобувач самостійно застосовує відомі знання в інших умовах, демонструє самостійний спосіб дій в умовах проблемних ситуацій);

- творчий (вищий рівень розвитку навчально-пізнавальної активності, який характеризується зацікавленість до знань, готовністю до самостійного творення нового, винайдення винаходів та відкриттів, віднаходженням оригінальних ідей способів вирішення самостійно поставлених завдань [3].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Діяльність освітніх закладів в період пандемії та війни переконує, що сучасна освітня система, використовуючи інноваційний підхід, методи та форми навчання, дозволяє ефективно використовувати переваги як офлайн, так і дистанційного навчання і, завдяки включенню інноваційних технологій в освітній процес, взаємно компенсувати наявні недоліки кожного з них. Така форма організації навчання створює умови для гармонійного поєднання мотиваційного, когнітивного, рефлексивного та технологічного компонентів.

Процес здобуття фахової освіти та готовність здобувачів до майбутньої професійної діяльності включає: отримання знань, набуття практичних вмінь, формування навичок, професійне відношення до оточуючої дійсності та процесів, які відбуваються в ній.

Створення індивідуальної освітньої траєкторії ІОТ, в свою чергу, це забезпечення умов для якісного освітнього процесу у відповідності з індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами здобувачів освіти, для успішної професійної орієнтації на майбутню професійну діяльність.

Список джерел

1. Алексеева С. В. Технологія формування індивідуальної освітньої траєкторії учнів профільної школи. «Перспективи та інновації науки» (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». № 5(5). 2021. С. 58-68.

2. Апшай М. В. Системний підхід у підготовці менеджерів соціокультурної діяльності // Синтез мистецької науки, освіти та творчості в Україні та глобальному культурному просторі: матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції (Ужгород, 23-24 березня 2о2з р.).

3. Буцик І. М. Конспект лекцій з дисципліни «Педагогіка»: навчально-методичний посібник для підготовки фахівців за спеціальністю 8.000005 «Педагогіка вищої школи». К. 2010.

4. Глоба Л. Г Особливості організації самостійної роботи здобувачів в умовах змішаного та дистанційного навчання // Синтез мистецької науки, освіти та творчості в Україні та глобальному культурному просторі: матеріали четвертої науково-практичної конференції (Ужгород, 18-19 лютого2022 року). С. 138-211.

References

1. Alekseeva, S. V (2021). Tekhnolohiya formuvannya indyvidual'noyi osvitn'oyi trayektoriyi uchniv profil'noyi shkoly [The technology of forming the individual educational trajectory of students of a specialized school].

2. Apshai, M. V. (2023). Systemnyy pidkhid u pidhotovtsi menedzheriv sotsiokul'turnoyi diyal'nosti. [Systematic approach in the training of managers of socio-cultural activities]. Uzhhorod.

3. Butsyk , I. M. (2010). Konspekt lektsiy z dystsypliny «Pedahohika»: navchal'no-metodychnyy posibnyk dlya pidhotovky fakhivtsiv za spetsial'nistyu 8.000005 «Pedahohika vyshchoyi shkoly». [Synopsis of lectures on the discipline «Pedagogy»: educational and methodological guide for training specialists in the specialty 8.000005 «Pedagogy of the higher school»]. Kyiv.

4. Globa, L. G. (2022). Osoblyvosti orhanizatsiyi samostiynoyi roboty zdobuvachiv v umovakh zmishanoho ta dystantsiynoho navchannya. [Peculiarities of the organization of independent work of students in conditions of mixed and distance learning]. Uzhhorod.

Размещено на Allbest.ru