Проблеми підвищення ефективності підготовки здобувачів освіти ЗНЗ до Всеукраїнських учнівських турнірів юних істориків: розвиток навичок опонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський ліцей № 161 «Імпульс» Харківської міської ради Харківської області

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Проблеми підвищення ефективності підготовки здобувачів освіти знз до всеукраїнських учнівських турнірів юних істориків: розвиток навичок опонування

Доценко Марія Ігорівна здобувач вищої освіти історичного факультету,

Доценко Ігор Борисович Вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії

Україна

Анотація

В роботі розглянуто специфіку ролі команди - опонента у рамках проведення раундів Всеукраїнського турніру юних істориків, визначено основні проблеми, що зумовлюють традиційну складність опонування для учасників різних рівнів даного інтелектуального змагання, запропоновано універсальну пам'ятку - шаблон для розвитку навичків опонування у здобувачів освіти ЗНЗ.

Ключові слова: Всеукраїнський турнір юних істориків, командна гра, опонування, пам'ятка, робота з обдарованою молоддю, турнірний рух.

Проблема підвищення ефективності підготовки здобувачів освіти ЗНЗ до Всеукраїнських учнівських інтелектуальних змагань посідає чільне місце у системі роботи з обдарованою молоддю. Враховуючи це, актуальним постає пошук шляхів оптимізації підготовки здобувачів освіти ЗНЗ до Всеукраїнських олімпіад, конкурсу - захисту МАН, предметних турнірів тощо, з урахуванням специфіки конкретного заходу та набору базових компетенцій, які є необхідними для успішної участі. Вимушена пауза у проведенні інтелектуальних змагань (чи тимчасова відмова від їх звичного формату), зумовлена встановленням карантинних обмежень, спрямованих на запобігання поширенню SARS- CoV-2-19, дає змогу переосмислити особливості процесу підготовки здобувачів освіти до Всеукраїнських учнівських інтелектуальних змагань, розробити актуальну методику підготовки, що має враховувати специфіку конкретного заходу з конкретного предмету тощо (індивідуальна чи командна форма участі, типи завдань, основні компетенції, що вимагаються від учасника).

Метою даної роботи є аналіз основних проблем, що виникають у здобувачів освіти ЗНЗ - учасників різних етапів Всеукраїнського турніру юних істориків, та розробка загального алгоритму підготовки виступів (відповідей) для найбільш проблемної ролі у командній грі серед трьох запропонованих форматом (доповідач, опонент, рецензент).

Згідно з Положенням про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 22 вересня 2011 року № 1099 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за № 1318/20056, Всеукраїнський турнір юних істориків являє собою змагання між командами старшокласників, які вміють на високому науковому рівні викласти та довести свою точку зору стосовно тих чи інших історичних подій, процесів, явищ чи персоналій, й обґрунтувати її під час наукових дискусій - історичних раундів. Історичний раунд складається з 3 або 4 дій (в залежності від кількості команд - учасниць, що були віднесені до однієї «кімнати») і передбачає виступ кожної з команд у якості доповідача, опонента та рецензента (у випадку, якщо у кімнаті 4 команди, то додається ще й роль спостерігача) за різними питаннями [1].

Згідно з Умовами проведення Турніру юних істориків, доповідач (один або двоє учасників на рівних правах) має донести іншим командам та членам журі позицію стосовно того чи іншого завдання, посилаючись на актуальні наукові підходи, причому має дотримуватися обмеженого регламентом часу у 7 хв. Опонент (один або двоє учасників на рівних правах) має висловити обґрунтовані критичні зауваження щодо представленої позиції команди доповідача, проаналізувати позитивні та негативні риси запропонованої доповіді, не маючи при цьому права висловлювати власне бачення винесеної на обговорення проблеми, тривалість виступу опонента має бути обмеженою 5 хв. Рецензент (один учасник) має надати коротку оцінку виступам доповідача та опонента, тривалість його виступу має бути не більше 3 хв. Враховуючи різний рівень складності кожної з ролей, Умови проведення турніру передбачають наявність різних коефіцієнтів при виставленні підсумкових балів за виступ (3,0 для доповідача, 2,0 для опонента, 1,0 для рецензента) [2]. Втім, як демонструє досвід підготовки як шкільних команд, так і збірних команд районів до різних етапів Всеукраїнського турніру юних істориків, найбільшу складність серед учасників викликає все-таки опонування, а не доповідь, що зумовлено фактичною неможливістю підготуватися до нього заздалегідь та необхідністю у максимально швидкий час зрозуміти логіку команди доповідача,виявити у ній хибні конструкції, фактичні викривлення матеріалу тощо. Враховуючи це, необхідним є зосередження значної уваги на розвитку навичок опонування у здобувачів освіти, зокрема й за рахунок проведення міні - турнірів в рамках вивчення окремих дискусійних тем.

З метою підвищення ефективності підготовки здобувачів освіти ЗНЗ до опонування було розроблено покрокову схему - пам'ятку, що містить шаблонні фрази, які допомагають структурувати відповідь в залежності від специфіки конкретної доповіді ; запропонований перелік фраз орієнтовано на різні з точки зору специфіки побудови доповіді, тому використання кожної з них має бути обумовлено конкретною ситуацією. Дана розробка складається з таких позицій: турнір опонування інтелектуальний змагання

Висловити вдячність команді доповідача за виконану роботу («Традиційно хочемо подякувати команді доповідача за виконану роботу. Отож перейдемо до опонування, у ході якого маємо визначити основні переваги та недоліки запропонованої нам доповіді»).

Відзначити структуру доповіді («Дана доповідь мала чітку структуру, що значно полегшувало її розуміння, зокрема, логічний вступ, у якому йшлося про... (вказати, про що саме), де чітко окреслювалися основні проблеми, пов'язані із даною темою, основна частина доповіді вдало розкривала сутність даного питання шляхом аналізу аргументів на користь тієї чи іншої позиції»).

Стисло наголосити на фактографічному матеріалі, використаному командою доповідача для аргументації («Суттєвою перевагою даної доповіді є чітке та послідовне викладення основного фактичного матеріалу, тобто, основних подій, дат, термінів та звернення до персоналій, що стосуються даної теми. Такий стан речей свідчить про її певну історичну обґрунтованість, а не химерність і надуманість висновків. Зокрема, доповідач звертався до.» (перерахувати найбільш суттєві події, явища, процеси, про які йшла мова, згадати основних персоналій тощо).

Резюмувати концептуальну основу доповіді («Команда наголосила на своїй позиції відповідно до концептуального підґрунтя, згідно з яким.»).

Відзначити наукову літературу, використану командою доповідача при підготовці до виступу («Посилання на наукову літературу, зокрема, на роботи . (вказати літературу та її авторів) свідчить про широкий аналіз даного питання в контексті основних проблем та тенденцій сучасної історіографії»).

Підкреслити чіткість висновків команди доповідача та грамотність відповідей на уточнювальні питання («Чіткий висновок із аргументовано підведеним підсумком логічно завершує дану доповідь Команда доповідача досить чітко відповіла на уточнювальні запитання, що свідчить про її обізнаність у даної теми та її безпосереднє розуміння»).

При розгляді недоліків доповіді пропонується, в залежності від специфіки виступу, закцентувати увагу на таких моментах:

Розглядаючи недоліки доповіді, варто наголосити або на її перенасиченості фактографічним матеріалом та слабкій концептуальній аргументації, або на відсутності належного фактологічного обґрунтування та надмірності концептуалізації: («Запропонована нам доповідь була занадто інформативною, включала у себе багато зайвої інформації, непотрібних фактів, що перевантажили виступ і не стосувалися безпосередньо поставленого питання, зокрема, на думку нашої команди, недоречним було згадування . (вказати, чого саме). Значна увага була зосереджена на аналізі фактографічного матеріалу, в той час як концептуального розвитку даної теми ми, на жаль, не почули, що, безсумнівно, псує враження від доповіді» або «Запропонована концепція, що її виклав доповідач, не мала достатнього фактографічного обґрунтування, зокрема, хотілося б більш детально почути, яким чином пов'язано... з .... (в залежності від конкретної роботи). Враховуючи цю проблему, варто зазначити, що аргументація була слабкою, необгрунтованою і нелогічною»).

Наголосити на відсутності чітко сформульованої позиції команди з приводу конкретного питання («На жаль, позицію команди стосовно даного питання ми так і не почули, її не було помітно за нагромадженням історичних фактів, дат, термінів / концептом без фактографічного підтвердження» або «Команда доповідача ознайомила нас із величезним пластом інформації, що, втім, жодним чином не прояснював позицію доповідачів, що її все-таки хотілося б почути»).

Зауважити про розмитість / нечіткість / неправильність відповідей на уточнювальні питання («На уточнювальні запитання команда доповідача дала дуже нечіткі, розмиті відповіді, зокрема ..., або взагалі відповіла неправильно / не відповіла, що свідчить про посередній рівень її обізнаності у даному питанні»).

Користуючись нагодою, у ході опонування доречним є запропонувати питання для обговорення під час загальної полеміки команд («Користуючись нагодою, хотілося б зазначити, що, на думку нашої команди, доречно було б обговорити такі моменти,як ... Хотілося б почути точку зору команди доповідача із даного приводу на загальній полеміці команд»).

Завершуючи виступ, варто підбити підсумки роботи команди доповідача («Таким чином, підбиваючи підсумки, хотілося б зазначити, що команда доповідача впоралася із своїм завданням на достатньому / середньому рівні»).

Таким чином, роль опонента доволі традиційно постає для здобувачів освіти ЗНЗ однією з найскладніших серед запропонованих форматом історичних раундів. З метою підвищення ефективності підготовки команд до опонування в рамках участі у різних етапах Всеукраїнського турніру юних істориків, було розроблено пам'ятку - шаблон, що містить алгоритм аналізу доповіді та стандартні фрази, що можуть бути використаними під час опонування.

Список використаних джерел

1. Про затвердження Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади, турніри, конкурси з навчальних предметів, конкурси - захисти науково - дослідницьких робіт, олімпіади зі спеціальних дисциплін та конкурси фахової майстерності (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України). № z1318-11. (2011).

2. Умови проведення XIV міського турніру юних істориків для учнів 9-11-х класів закладів загальної середньої освіти (Додаток 1 до наказу Департаменту освіти Харківської міської ради). № 57. (2021).

Размещено на Allbest.ru