Сучасні проблеми фізичного виховання та шляхи підвищення професійної підготовленості майбутніх вчителів фізичної культури

Визначення основних ознак фітнес-технологій в освіті. Їх впровадження в систему занять фізичною культурою для оздоровлення, розвитку та виховання молоді як одне з актуальних завдань модернізації навчальних планів, робочих програм закладів вищої освіти.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.09.2024
Размер файла 1,1 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сучасні проблеми фізичного виховання та шляхи підвищення професійної підготовленості майбутніх вчителів фізичної культури

Тамара Денисовець, Ольга Квак, Василь Гогоць

Анотація

У статті розглянуто і теоретично проаналізовано чинники, які вказують на необхідність перебудови системи фізичного виховання у закладах вищої освіти з орієнтацією на особистість здобувачів вищої освіти, потреби, стан здоров'я, з використанням мотиваційних підходів та стимулів.

Потрактовано поняття зміст роботи, що визначається завданнями, які стоять перед закладами освіти на певному етапі їх розвитку, а також станом освітньої роботи і рівнем кваліфікації педагогічних кадрів кожного конкретного освітнього закладу та рівнем компетентності організаторів освітнього процесу.

Визначено основні ознаки фітнес-технологій в освіті, які підвищують рівень традиційної фізичної культури, забезпечують позитивні емоції, задовольняють потреби людини шляхом зміцнення її здоров'я, формуючи позитивне та активне ставлення до здорового способу життя, успіху та процвітання, сучасного способу життя, сприяють розвитку моторики здобувачів освіти, покращують фізичний розвиток і фізичну підготовку.

У статті встановлено, що грамотне і цілеспрямоване впровадження фітнес-технологій в систему занять фізичною культурою для оздоровлення, розвитку та виховання молоді, що навчається в даний час є одним з основних і актуальних завдань модернізації навчальних планів, робочих програм закладів вищої освіти.

Ключові слова: інноваційна діяльність, новітні технології, фізична культура, фітнес-технології, здобувачі ЗВО.

Abstract

Current problems of physical education and ways of improving the professional training of future teachers of physical education

Tamara Denysovets, Olga Kvak, Vasyl Gogots

The article examines and theoretically analyzes the factors that indicate the need to rebuild the system of physical education in higher education institutions with a focus on the personality, needs, and health of students of higher education, with the use of motivational approaches and incentives.

The concept of the content of work, which is defined by the tasks facing educational institutions at a certain stage of their development, as well as the state of educational work and the level of qualification of the pedagogical staff of each specific educational institution and the level of competence of the organizers of the educational process, is interpreted.

The main features of fitness technologies in education are determined, which increase the level of traditional physical culture, provide positive emotions, satisfy human needs by strengthening his health, forming a positive and active attitude to a healthy lifestyle, success and prosperity, a modern lifestyle, contribute to the development motility of students, improve physical development and physical training.

The article established that the competent and purposeful introduction of fitness technologies into the system of physical culture classes for the health, development and education of currently studying youth is one of the main and urgent tasks of modernizing curricula and work programs of higher education institutions.

Keywords: innovative activity, latest technologies, physical culture, fitness technologies, higher education graduates.

Постановка проблеми

На сучасному етапі реформаційних перетворень в Україні, розвиток фізичного виховання взагалі та застосування фітнес-технологій зокрема, є одним із завдань соціальної програми нашої держави у зв'язку з визначенням провідної ролі фізичної культури і спорту як важливого фактора здорового способу життя, профілактики захворювань, формування гуманістичних цінностей, створення умов для всебічного гармонійного розвитку, сприяння досягненню фізичної та духовної досконалості людини, виявлення резервних можливостей організму, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного іміджу держави у світовому співтоваристві.

Активізація проблеми підготовки фахівців фізичної культури і спорту до інноваційної діяльності зумовлюється підвищенням соціальних вимог до педагога, який на практиці може ефективно застосовувати новітні технології, які мають позитивний уплив на результативність освітнього процесу особистості здобувача загальної середньої освіти чи здобувача вищої освіти. Безумовно, сучасні технології є важливими складовими освітнього процесу, їх роль у вирішенні педагогічних завдань є вагомою, а успішність їх застосування залежить саме від рівня компетентності особистості фахівця в означеному напрямі.

Аналіз останніх публікацій та досліджень

У сучасній освіті знаходимо низку наукових досліджень, у яких розглядаються проблеми застосування інноваційних технологій та активних методів навчання у підготовці фахівців Н. Пахальчук (2014), О. Колумбет (2020), І. Талан (2020), інноваційної підготовки майбутнього вчителя О. Шапран (2018), формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності під час навчання у вищих педагогічних навчальних закладах М. Анісімов (2019), І. Богданова (2008), О. Дубасенюк (2017), В Староста (2018) та ін., розвитку інноваційної компетентності вчителів у процесі професійної, методичної і самоосвітньої діяльності О. Козлова (2021) та ін., якості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури Г. Куртова (2018), М. Носко (2020), Л. Сущенко (2004), О. Тимошенко (2009) та ін. У наукових працях І. Дичківської (2004), В. Паламарчук (2018), О. Пєхоти (2002), Т. Денисовець (2023), П. Хоменко (2023) та ін. представлена систематизація і класифікація інноваційного досвіду, яка сприяє широкому ознайомленню педагогів з освітніми інноваціями та усвідомленому їх вибору.

Метою цієї статті є здійснення аналізу теоретичних та методичних засад інноваційних технологій у галузі викладання фізичного виховання.

Виклад основного матеріалу

Основним завданням процесу оновлення освіти в Україні у наш час є розвиток і формування освіченої особистості, творчого здобувача освіти, становлення його фізичного і морального здоров'я. Це потребує розробки і наукового обґрунтування внутрішньої суті і методики організації освітнього процесу. Саме тому сучасна наука і практика покликані зосередити увагу на пошуку таких технологій навчання, що будуть забезпечувати всебічний розвиток здобувача освіти, будуть сприяти його становленню, формуванню як конкурентоспроможного спеціаліста на ринку праці у дорослому житті. Це викликає необхідність розробки та опрацювання відповідних нових технологій навчання.

З одного боку, здобувачі вищої освіти змушені обмежувати себе в руховій активності, бо відводять час переважно для набуття знань як основи успішності в своїй майбутній професійній діяльності, щоб бути конкурентоспроможними та йти в ногу з часом. З іншого боку, вони не усвідомлюють користі від рухової активності як одного з механізмів ефективної адаптації до інтенсивної інтелектуальної діяльності, розвитку резервних можливостей організму заради підвищення своєї майбутньої працездатності і, головне, для зміцнення власного здоров'я як важливого підґрунтя нормального життя.

Проведений аналіз сучасної теорії і практики фізичного виховання засвідчив, що існуюча структура фізкультурної освіти у закладах вищої освіти не достатньо ефективна. Причинами такої ситуації вчені називають недоліки колишньої системи загальної освіти, які, на жаль, ще й досі її гальмують: консерватизм, унітарність і виражена деперсоналізація. Науковці вважають, що «спеціаліст нової формації, крім глибоких професійних знань за обраною спеціальністю, повинен володіти високими фізичними кондиціями і працездатністю, особистою фізичною культурою, духовністю, неформальними лідерськими якостями» (Захарова, Мотузенко, & Махно, 2023).

Одним із ключових недоліків у фізичному вихованні здобувачів вищої освіти є брак стимулу для оволодіння вміннями виконувати вправи, які їм здаються мало суттєвими.

Отже, у здобувачів вищої освіти не формується звичка до регулярних занять фізичними вправами, які орієнтовані на загальну фізичну підготовку, що впливає на ефективність занять. Заклади вищої освіти є основним місцем для здобувачів вищої освіти, де за допомогою викладачів вони можуть долучитись до занять з фізичного виховання, де систематичні заняття фізичними вправами оптимізують рухову та психічну підготовку здобувачів вищої освіти до професійної діяльності, сприяють адаптації організму до умов сучасного життя, зміцнюють здоров'я. «Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах забезпечує досить широке вивчення питань збереження здоров'я молоді, зокрема реалізацію відповідних програм і проєктів, розробку підручників, методичних вказівок, навчально-методичних посібників. Крім того, розробка та широке використання відповідних освітніх технологій, спрямованих на позитивне самосприйняття, ціннісне ставлення особистості до власного здоров'я та здоров'я оточуючих. Тому пріоритетним стає соціальне замовлення на вчителя, який володіє здоров'язберігальми технологіями навчання і виховання, вміє організувати навчально-виховний процес і розвивати здоров'язбережувальну компетентність учнів» (Носко, Михед, & Рябченко, 2020)

Основна мета освітньої діяльності відповідно до отриманих результатів полягає у забезпеченні умов систематичної колективної й індивідуальної діяльності здобувачів освіти, спрямованої на підвищення рівня їх науково-теоретичної, психолого-педагогічної підготовки, професійної майстерності, загальнокультурної орієнтації, тобто приведення фахової та методичної компетентності до рівня сучасних вимог розвитку освіти й суспільства.

У зв'язку з основною метою має здійснювати низку функцій, головними із них є:

- поглиблення фахових науково-теоретичних і методичних знань, підвищення професійно-педагогічної майстерності, рівня загальної культури й освіченості здобувачів освіти;

- вивчення і впровадження в педагогічну практику сучасних досягнень педагогічної науки та інноваційного педагогічного досвіду;

- розвиток творчої ініціативи здобувачів освіти і формування позитивної мотиваційної сфери їх діяльності.

Функції є підґрунтям формування змісту освітньої діяльності, який вміщує:

- вивчення основних державних нормативних документів, які визначають методологію сучасної освіти, знання актуальних проблем фундаментальних наук, які обумовлюють зміст навчальних предметів, вимог до організації і змісту освітньої роботи, дотримання їх у практичній діяльності, робота над підвищенням загальної професійної культури й компетентності;

- опанування сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та інноваційного педагогічного досвіду, оволодіння новими педагогічними ідеями й технологіями;

- участь здобувачів освіти у науково-експериментальній роботі, науково-практичних педагогічних конференціях, семінарах, педагогічних лекторіях, конкурсах професійної майстерності, виставках-ярмарках педагогічних ідей і технологій.

Зміст роботи визначається завданнями, які стоять перед закладами освіти на певному етапі їх розвитку, а також станом освітньої роботи і рівнем кваліфікації педагогічних кадрів кожного конкретного освітнього закладу та рівнем компетентності організаторів освітнього процесу.

У відповідності зі змістом та функціями можна визначити завдання, вирішення яких забезпечить досягнення поставленої мети і прогнозованого результату.

До основних завдань відносять:

- визначення змісту та форм роботи на основі вивчення рівня професійної компетентності здобувачів освіти, їх професійних запитів. мотивації;

- створення умов для ефективного функціонування системи методичної роботи;

- пропаганда і впровадження перспективного педагогічного досвіду, інноваційних педагогічних технологій;

- розвиток форм і засобів стимулювання творчої активності здобувачів освіти, залучення до науково-дослідницької, експериментальної роботи;

- забезпечення науково обґрунтованого й оперативного управління процесом підвищення фахового рівня здобувачів освіти.

За показниками кількісної участі науковці виділяють дві групи форм роботи - колективні та індивідуальні. До колективних форм автори відносять: семінари-практикуми, науково-практичні конференції, предметні (циклові) комісії, школи передового досвіду, творчі мікрогрупи викладачів, методичні кабінети. Проте І. Жерносек (1999), С. Крисюк (1997) поділяють колективні форми на масові і групові, оскільки ці форми сприяють єдності поглядів, вимог і дій колективів при розв'язанні важливих проблем.

Масовими формами автори вважають: педагогічні читання; науково-практичну конференцію; цільовий постійно діючий семінар; проблемний семінар; педагогічну виставку; ділову гру; лекції-консультації; доповідь; практичні знання.

Під індивідуальною роботою зазначені науковці розуміють свідому, цілеспрямовану, планомірну та безперервну працю з питань удосконалення теоретичної та практичної підготовки, необхідної для здійснення педагогічної діяльності. Саме в цих формах роботи реалізуються індивідуальні програми підвищення кваліфікації педагогів з урахуванням їх компетентності, потреб та інтересів.

До індивідуальних форм відносять: самоосвіту як то проходження курсів та консультації.

У нашому дослідженні прийшли до висновку про важливість впровадження фітнес-технологій під час освітнього процесу, як групової форми, та проходження фахових курсів на платформах «Вум онлайн» та «Прометеус», як індивідуальної форми.

Фітнес-технології в освіті підвищують рівень традиційної фізичної культури, забезпечують позитивні емоції, задовольняють потреби людини шляхом зміцнення її здоров'я, формуючи позитивне та активне ставлення до здорового способу життя, успіху та процвітання, сучасного способу життя, сприяють розвитку моторики здобувачів освіти, покращують фізичний розвиток і фізичну підготовку.

Науковці вважають, що такі інновації, як забезпечення свободи вибору форм занять, режимів їх інтенсивності, а за необхідності і зміни виду рухової діяльності, будуть сприяти фізичному вдосконаленню та зміцненню здоров'я молоді. Група вчених концентрує увагу на тому, що визначення того чи іншого виду спорту, яке свідомо здійснює здобувач вищої освіти, є початком обміркованого вибору форм рухової активності, які відповідають індивідуальним фізичним і психологічним потребам. Міністерством освіти і науки України запропоновано базові моделі для забезпечення викладання фізичного виховання у закладах вищої освіти: секційна, професійно орієнтована, традиційна, індивідуальна.

В Україні у закладах вищої освіти активно використовується організація навчального процесу за секційним принципом з використанням найбільш популярних у молоді видів спорту і рухової активності.

Під час роботи спортивних секцій у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка для факультету технологій і дизайну, історії та географії та факультету філології та журналістики активно протягом 2023/2024 начального року упроваджувалися фітнес-технології.

Завдання базувалися на одному виді рухової активності (наприклад, аеробіка, оздоровчий біг); на поєднанні декількох видів рухової активності (наприклад, аеробіка і бодібілдинг; аеробіка і стретчинг тощо); на поєднанні одного або декількох видів рухової активності й різних чинників здорового способу життя (наприклад, аеробіка і загартування; оздоровче плавання і комплекс водолікувальних відновлювальних процедур тощо) (Денисовець, ... 2023).

У свою чергу, фітнес-програми, засновані на одному виді рухової активності, нами було розділено на програми, в основу яких покладені: види рухової активності аеробної спрямованості; оздоровчі види гімнастики; види рухової активності силової спрямованості; види рухової активності у воді; рекреативні види рухової активності; засоби психоемоційної регуляції.

Експериментальне дослідження було проведено на базі ПНПУ імені В.Г. Короленка. Заняття проводилися 3 рази на тиждень. 1 заняття було теоретичним, під час якого здобувачі освіти знайомились з методологічними особливостями організації таких видів занять, а 2 заняття були практичними, задля того щоб здобувачі освіти могли удосконалити свою професійну майстерність.

Також приділялася увага комп'ютерним програмам, додаткам в гаджетах, використанню різноманітних аксесуарів: фітнес-трекери, смарт-годинники тощо. Проводилися семінари практикуми щодо планування життєвої кар'єри, гігієна тіла, фізичної підготовленості, раціонального харчування, профілактики захворювань, соціальної активності, психоемоційної регуляції, нутриціології тощо).

Одним із важливих напрямів розвитку інформатизації освіти є сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). ІКТ - це процеси, методи пошуку, збору, зберігання, обробки, надання, поширення інформації та способи здійснення таких процесів і методів. Інтерактивність, інтенсифікація процесу навчання та тренування, зворотний зв'язок - помітні переваги цих технологій, які зумовили необхідність їхнього застосування в різних галузях діяльності, насамперед у тих, що пов'язані з освітою та професійною підготовкою. Варто зазначити, що інформатизація освіти протягом останніх років є пріоритетним завданням підвищення її якості та предметом досліджень багатьох учених.

Водночас, далеко не всі фахівці з актуальних проблем загальної освіти загалом та керівники фізичного виховання зокрема, вміють ефективно використовувати ІКТ як у професійній сфері, так і у повсякденному житті (Денисовець, ... 2023).

По завершенню циклу навчання було проведено контрольне діагностування задля визначення ефективності роботи щодо упровадження фітнес-технологій та їх впливу на становлення професіоналізму майбутнього учителя фізичної культури. Представимо результати порівняльного аналізу за мотиваційним критерієм на рис. 1.

З рис. 1. бачимо результати дослідження особливостей сформованості прагнення до професійного зростання за мотиваційним критерієм. Можемо зробити висновки про позитивну динаміку зміни ставлення до майбутньої професії у наслідок упровадження інноваційної фітнес-технології. Усі групи мають позитивні зрушення. Особливо суттєві зміни спостерігаємо у 3 групі.

Представимо результати порівняльного аналізу за когнітивним критерієм на рис. 2.

З рис. 2 бачимо результати дослідження особливостей сформованості прагнення до професійного зростання за когнітивним критерієм. Можемо зробити висновки про позитивну динаміку зміни ставлення до майбутньої професії у наслідок упровадження інноваційної фітнес-технології. Усі групи мають позитивні зрушення.

Представимо результати порівняльного аналізу за діяльнісним критерієм на рис. 3.

Рис. 1. Динаміка показників за мотиваційним критерієм

Рис. 2. Динаміка показників за когнітивним критерієм

Рис. 3. Динаміка показників за діяльнісним критерієм

З рис. 3. бачимо результати дослідження особливостей сформованості прагнення до професійного зростання за діяльнісним критерієм. Можемо зробити висновки про позитивну динаміку зміни ставлення до майбутньої професії у наслідок упровадження інноваційної фітнес-технології. Усі групи мають позитивні зрушення. Особливо суттєві зміни спостерігаємо у 3 групі.

Представимо результати порівняльного аналізу за рефлексивним критерієм на рис. 4.

З рис. 4. бачимо результати дослідження особливостей сформованості прагнення до професійного зростання за рефлексивним критерієм. Можемо зробити висновки про позитивну динаміку зміни ставлення до майбутньої професії у наслідок упровадження інноваційної фітнес-технології. Усі групи мають позитивні зрушення. Це свідчить про те, що дослідження проблеми пошуку та впровадження сучасних фітнес-технологій, безсумнівно сприятиме позитивному розвитку мотивації до занять спортом, формуванню основи самостійної оздоровчої діяльності, підвищенню спортивних здібностей та фізичних якостей студентської молоді, для поліпшення та збереження здоров'я та фізичної підготовленості, є актуальним та своєчасним.

Рис. 4. Динаміка показників за рефлексивним критерієм

Отже, на момент проведення дослідження на факультетах технологій та дизайну, історії та географії та факультету філології та журналістики ПНПУ імені В.Г. Короленка фітнес-технології не упроваджувались. У дослідженні вивчалась професійна підготовка здобувачів. У ході дослідження було виявлено що здобувачі освіти 2, 3 та 4 курсів мають не достатньо сформовані мотиваційний, діяльнісний, когнітивний, рефлексивний компоненти своєї професійної самореалізації. Використання інноваційної технології як фітнес-технології дало змогу не тільки залучити до цікавої діяльності, а й покращити ставлення до майбутньої професії, знання про неї, сформувало сучасні нові уміння і навички.

фітнес-технологія освіта

Висновки

Отже, реформування процесу фізичного виховання здобувачів вищої освіти вбачаємо у зміні підходів і пріоритетних напрямів, впровадженні ефективних форм, методів і засобів фізкультурно-оздоровчої діяльності. У зв'язку з цим підвищуються вимоги до матеріально-технічної бази закладів вищої освіти та рівня кваліфікації викладачів фізичного виховання.

Сучасна освіта покликана зосередити увагу на пошуку таких технологій навчання, що будуть забезпечувати всебічний розвиток здобувачів освіти, будуть сприяти його становленню, формуванню як конкурентоспроможного спеціаліста на ринку праці у дорослому житті.

Грамотне і цілеспрямоване впровадження фітнес-технологій в систему занять фізичною культурою для оздоровлення, розвитку та виховання молоді що вчиться, в даний час є одним з основних і актуальних завдань модернізації учбових планів, програм вищих учбових закладів.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці та впровадженні інтеграційної системи професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та спорту до впровадження фітнес-технологій в систему занять фізичною культурою для здобувачі ЗВО всіх факультетів і навчально-наукових інститутів.

Список використаних джерел

1. Захарова О.В., Мотузенко Т.Є., Махно В.В. Формування особистої фізичної культури у процесі професійної підготовки у закладі вищої освіти. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2023. Вип. 211. С. 135-145.

2. Носко М., Мехед О., Рябченко С. та ін. Вплив соціально-педагогічної діяльності вчителя на здоров'язбережувальну компетентність молоді. Міжнародний журнал прикладної фізіології вправ. 2020. № 9. С. 18-28.

3. Денисовець Т.М., Хоменко П.В. Долідзе А.І., Олефір Д.О. Інформаційно-комунікаційні технології у професійній діяльності фахівців фізичної культури та спорту з використанням компентнісного підходу. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. Вип. 1 (159). С. 72-76.

4. Денисовець Т.М., Квак О.В. Особливості впливу природніх чинників на функціональний стан організму дітей шкільного віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023. Вип. 10 (170). С. 67-72.

References

1. Zakharova O.V., Motuzenko T.Ye., Makhno V.V. (2023). Formuvannia osobystoi fizychnoi kultury u protsesi profesiinoi pidhotovky u zakladi vyshchoi osvity [Formation of personal physical culture in the process of professional training in a higher education institution]. Naukovi zapysky. Serna: Pedahohichni nauky [Scientific papers. Series: Pedagogical Sciences], 211, 135-145. [in Ukrainian].

2. Nosko M., Mekhed O., Riabchenko S. ta in. (2020). Vplyv sotsialno-pedahohichnoi diialnosti vchytelia na zdorov'iazberezhuvalnu kompetentnist molodi [Influence of social and pedagogical activity of teacher on healthsaving competence of youth]. Mizhnarodnyi zhurnal prykladnoi fiziolohii vprav [International Journal of Applied Exercise Physiology], 9, 18-28 [in Ukrainian].

3. Denysovets T.M., Khomenko P.V., Dolidze A.I., Olefir D.O. (2023). Informatsiino-komunikatsiini tekhnolohii u profesiinii diialnosti fakhivtsiv fizychnoi kultury ta sportu z vykorystanniam kompentnisnoho pidkhodu [Information and communication technologies in the professional activities of physical culture and sports specialists using a compentative approach]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport) [Scientific Journal of the Dragomanov National Pedagogical University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports)], 1 (159), 72-76. [in Ukrainian].

4. Denysovets T.M., Kvak O.V. (2023). Osoblyvosti vplyvu pryrodnikh chynnykiv na funktsionalnyi stan orhanizmu ditei shkilnoho viku [Features of the influence of natural factors on the functional state of the body of children of school age]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo- pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport) [Scientific Journal of the Dragomanov National Pedagogical University. Series 15. Scientific and pedagogical problems of physical culture (physical culture and sports)], 10 (170), 67-72. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.