Організація навчання в магістратурі: виклики та досягнення

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Україна

Педагогічний факультет

Спеціальність 011 Освітні педагогічні науки

Організація навчання в магістратурі: виклики та досягнення

Віценко А.Г., магістрант

Петренко Ю.М., магістрант

Становлення багаторівневої системи професійної підготовки студентів передбачає виявлення сенсоутворювальних основ інноваційного моделювання освітнього середовища закладу вищої освіти, яке було б ефективним в сучасному педагогічному полі.

Водночас, аналізуючи існуючий досвід підготовки педагогічних кадрів, можна констатувати, що на сучасному етапі розвитку професійно-педагогічної освіти реалізується традиційна її спрямованість не на суб'єкта освітнього процесу, а на реалізацію організаційно-педагогічних аспектів навчального процесу. Як зауважує В. Вишківська, вирішення проблеми психолого-педагогічного та методичного супроводу розвитку особистості студента та становлення його готовності до саморозвитку та самореалізації підмінюється усталеною парадигмою досягнення педагогічної мети та формування певного обсягу знань і умінь [4]. Учасники освітнього процесу конструюють та виконують навчальний план на підставі власних суб'єктивних уявлень.

Зауважимо, що в умовах інформаційного суспільства розвиток освіти у цілому і професійної підготовки зокрема, тісно пов'язаний із технологічними досягненнями у сфері штучного інтелекту, доповненої та віртуальної реальності та ін. А відтак, потребує використання інноваційного змістового та технологічного забезпечення освітнього процесу, забезпечення магістрантам можливості освоювати навчальну програму з урахуванням особистісних потреб і можливостей в умовах змішаного навчання [2]. В умовах ринкової невизначеності, динамізму професійної сфери магістратура дозволяє отримувати спеціалістам необхідну професійну підготовку на різних етапах трудової діяльності та логічно вбудовується у систему освіти впродовж життя. магістратура професійний педагогічний науковий дослідний

Особливістю магістратури спеціальності 011 Освітні педагогічні науки педагогічного факультету УДУ імені Михайла Драгоманова (освітньо-професійна програма «Педагогіка вищої школи») є можливість вступу для осіб з вищою освітою різних напрямів підготовки: юридичного, економічного, технічного та ін. При зміні напряму підготовки попереднього рівня вищої освіти необхідним є глибше включення магістрантів до вивчення дисциплін циклу професійної підготовки та спеціалізації, адже магістерська підготовка надає право викладання в закладах вищої освіти. А це потребує формування необхідних професійних компетенцій.

Навчальним планом передбачено вивчення таких блоків дисциплін:

- загальної підготовки;

- професійної підготовки;

- поглибленої підготовки за спеціальністю.

Представлено також блок «Науково-дослідницька робота та практика». Зміст кожної навчальної дисципліни циклів професійної та поглибленої підготовки за спеціальністю сформовано з урахуванням наукової галузі знання, вимог професійної діяльності, безперервної самоосвіти і професійного саморозвитку майбутнього фахівця та спроектовано на майбутню професійну діяльність і розвиток загальних та професійних компетентностей. У результаті магістр освітніх, педагогічних наук набуває знань, умінь та навичок розв'язання педагогічних, науково-методичних і організаційно-керівних завдань для здійснення навчання, виховання і розвитку студентів, самоорганізації у професійній діяльності та професійного зростання. Результативному професійному та особистісному росту і розвитку сприяє застосування тьюторського супроводу, який забезпечує створення комплексу умов для ухвалення суб'єктом (магістрантом) оптимальних рішень у різних ситуаціях життєвого вибору, дозволяє педагогу працювати з інтелектуальними та пізнавальними потребами кожного студента, допомагати освоювати нові когнітивні технології, формуючи індивідуальний освітній проект. Н. Дем'яненко наголошує, що в умовах тьюторського супроводу викладачі враховують ціннісні та особистісні орієнтири студента, пріоритетну сферу його діяльності: функціональних обов'язків, передбачуваних змін у професійній діяльності, що, своєю чергою, визначає вибір персонального сценарію розвитку студента та способів його супроводу.

На особливу увагу заслуговує і система практичної підготовки магістрантів, розроблена і апробована кафедрою педагогіки. Так, виробнича практика охоплює три види практик (науково-дослідницьку в єдності трьох складових - в науково-дослідних установах, музейної, архівної; науково - педагогічної - асистентської; переддипломної), у ході яких студенти залучаються до соціально значущої діяльності з набуття організаторського, управлінського, комунікативного досвіду організації і управління освітнім процесом.

Випускники магістратури успішно працевлаштовуються, а також вступають до аспірантури, забезпечуючи цим безперервність освітньої траєкторії.

Отже, специфіка організації педагогічної освіти на другому рівні вищої освіти засвідчує, що магістратура займає чільне місце у системі підготовки та перепідготовки педагогів, сприяючи системному підвищенню професійної компетентності. Виклики суспільства, потреби ринку праці дозволяють магістратурі з кожним роком збільшувати свою затребуваність.

Список використаних джерел

1. Балюк А.С. (2015). Особливості підготовки майбутніх магістрів гуманітарних спеціальностей до організації науково-дослідної діяльності. Наука і освіта, (9). 7-11.

2. Вишківська Б.В., Чемерис О.А., Прус А.В., Кулик І.В. (2022). Змішане навчання як інноваційний чинник модернізації освітнього процесу. Педагогіка формування творчої особистості у вищій та середній школі, (83). 131 -135.

3. Дем'яненко Н.М. (2007). Система тьюторства: актуалізація ретродосвіду Британії для вищої школи України. Постметодика, б (77). 15-18.

4. Vyshkivska V.B., Patlaichuk O.V., Holikova, O.M. (2022). Praktyko-oriientovanyi pidkhid yak aktualnyi kontsept profesiinoi pidhotovky maibutnikh fakhivtsiv. Innovative pedagogy, 51 (1). P. 168-171.

Размещено на Allbest.Ru