Використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу післядипломної педагогічної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу післядипломної педагогічної освіти

Наталія Давидюк,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри психології та інклюзивної освіти, методист лабораторії національного виховання

м. Рівне

Анотація

У статті аналізуються особливості використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу післядипломної педагогічної освіти. З'ясовано зміст поняття «цифрові технології», окреслено напрями досліджень щодо використання цифрових технологій у закладі післядипломної педагогічної освіти: форми проведення занять, умови формування цифрової компетентності вчителя, змістове наповнення курсів підвищення кваліфікації тощо. Виявлені підходи до класифікацій цифрових технологій, зокрема за освітніми цілями, напрямами професійної діяльності тощо. Схарактеризовано цифрові технології, інструменти, що використовуються у методичній та викладацькій діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти. Запропоновано класифікацію цифрових технологій, інструментів за напрямами їхнього використання: інструменти організації освітнього процесу; зворотного зв'язку; візуалізації навчального матеріалу; сервіси для спільної діяльності; оформлення та дизайн методичних матеріалів; збереження інформації; професійної комунікації.

Ключові слова: цифрові технології, післядипломна педагогічна освіта, методична та викладацька діяльність, педагогічні працівники, класифікація цифрових технологій.

Abstract

Natalia Davydyuk,

CandidateofPedagogicalSciences, AssociateProfessoroftheDepartmentofPsychologyandInclusiveEducation, MethodologistofLaboratoriesofNationalEducation, RivneRegionalInstitute

PostgraduatePedagogicalEducation, Rivne, Ukraine

Using of digital technologies in the educational process in the institutions of postgraduate pedagogical education

Thearticlerevealsthepeculiaritiesoftheuseofdigitaltechnologiesintheeducationalprocessoftheinstitutionofpostgraduatepedagogicaleducation. Weunderstandtheconceptof «digitaltechnologies» as a productwiththehelpofwhichitispossibletocreate, view, distribute, change, store, select, transmitandreceiveinformationbyelectronicmeansindigitalform.

Ithasbeenestablisheddirectionsofresearchontheuseofdigitaltechnologiesintheinstitutionofpostgraduatepedagogicaleducation: theformsofconductingclasses, theconditionsfortheformationofdigitalcompetenceoftheteacher, thecontentofadvancedtrainingcourses, etc. Ithasbeenidentifiedapproachestotheclassificationofdigitaltechnologies: accordingtoeducationalpurposes, areasofprofessionalactivity, etc.

Ithasbeencharacterizedthedigitaltechnologiesandtoolsusedinthemethodologicalandteachingactivitiesoftheinstitutionofpostgraduatepedagogicaleducation (GoogleMeet, GoogleForms, Mentimeter, PowerPoint, Gamma.app, FreeMind, Bubbl.us, MindMup, Padlet, Jamboard, Googledocuments, Word ArtorTagul, Ganva, etc.), whichmakethelearningprocessinteresting, interactive, motivating, enrichandcomplementtheteacher'sstory.

Furthermore, ithasbeenproposedclassificationofdigitaltechnologiesandtoolsaccordingtothedirectionsoftheiruseintheeducationalprocessoftheinstitutionofpostgraduatepedagogicaleducation: toolsfororganizingtheeducationalprocess; feedback; visualizationofeducationalmaterial; servicesforjointactivities; preparationanddesignofmethodicalmaterials; preservationofinformation; professionalcommunication. Prospectsforfurtherresearchare: usingofaugmentedrealitytechnologiesandartificialintelligenceintheeducationalprocess.

Keywords. Digitaltechnologies, postgraduatepedagogicaleducation, methodicalandteachingactivities, pedagogicalworkers, classificationofdigitaltechnologies.

Основна частина

Постановка проблеми. Використання цифрових технологій у системі післядипломної освіти є актуальним напрямом її розвитку. Вони збагачують освітній процес новими можливостями у процесі очного навчання, а під час дистанційного - створюють умови для його безпосередньої організації. Крім того, сьогодення вносить корективи в освітній процес, у зв'язку з чим набуває поширення змішане навчання, у ході якого вдало використовуються всі переваги очного та дистанційного навчання. Зважаючи на це, виникає необхідність виявити особливості використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу післядиплом-ної педагогічної освіти: проаналізувати теоретичні аспекти проблеми, схарактеризувати можливості використання цифрових технологій у методичній та викладацькій діяльності й запропонувати класифікацію цифрових технологій за напрямами їхнього використання у професійній діяльності.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Трактуючи поняття «цифрова технологія», ми зважаємо на визначення, подане в словнику, укладеному науковцями Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України: «цифрова технологія (англ. digitaltechnology) - будь-який продукт, за допомогою якого можна створювати, переглядати, розповсюджувати, змінювати, зберігати, вибирати, передавати і отримувати інформацію електронними засобами у цифровій формі. Приклади: персональні комп'ютери та пристрої (комп'ютер, ноутбук, нетбук, планшет, смартфони, засоби мобільного зв'язку, ігрові консолі, медіаплеєри, пристрої для читання електронних книг), цифрове телебачення, роботи» (Словник, 2019, с. 110).

Питанням дистанційного навчання, цифровим технологіям приділено значно увагу у працях багатьох сучасних учених (Антонова, Фамілярська, 2019; Би-ков та ін., 2019; Близнюк, 2021; Потюк, 2021; Цюняк, 2021). Вони наголошують на необхідності вивчення можливостей застосування цифрових технологій в освітньому процесі, оскільки це дозволяє зробити навчання цікавим, інтерактивним, мотивуючим, що збагачує та доповнює розповідь педагога.

Аналізуючи особливості використання цифрових технологій у закладі післядипломної педагогічної освіти, дослідники зосереджують свою увагу на: формах проведення занять (чат-заняття, веб-конференція, вебінар або онлайн-семінар, дистанційні заняття з використанням технологій інтерактивного навчання) (Колесникова, 2021, с. 145); умовах формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті (цифровізація освіти, розвинута ІТ-інфраструктура закладів освіти, мотивація вчителя до професійного розвитку тощо (Воротникова, 2019, с. 101-111); змістовому наповненні курсів підвищення кваліфікації (організація роботи в освітньому середовищі закладу освіти, особливості синхронного та асинхронного режимів, інтерактивне навчання офлайн та онлайн, робота з цифровими сервісами для створення навчальних матеріалів (Собченко, 2021, с. 385).

У процесі аналізу наукової літератури визначено, що дослідники розглядають різноманітні можливості застосування цифрових технологій та пропонують класифікації за освітніми цілями, напрямами професійної діяльності тощо. Так, О. Є. Антонова, Л.Л. Фа-мілярська класифікують цифрові інструменти за такими напрямами: для постановки навчальної проблеми, узагальнення вивченого матеріалу, підведення підсумків; інструменти для перевірки і закріплення знань, формування критичного мислення; для організації групової роботи, рефлексії; інструменти для організації самостійної роботи (Антонова, Фамілярська, 2019). Натомість І. Є. Потюк пропонує таксономію використання цифрових технологій, що передбачає: системи управління навчанням, інструменти / системи для публікацій та спільного доступу / взаємодії, соціальні мережі, інструменти міжособистісного спілкування, мобільні додатки / застосунки, інструменти агрегації контенту, віртуальна реальність, системи оцінювання та зворотного зв'язку тощо (Потюк, 2021).

Мета статті - окреслити особливості використання цифрових технологій в освітньому процесі закладу післядипломної педагогічної освіти на основі методичної та викладацької діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Із-поміж різноманітних застосунківвідеозв'язку для віддаленої роботи у процесі організації процесу підвищення кваліфікації педагогів ми надаємо перевагу GoogleMeet. Це інтуїтивно зрозумілий та простий у використанні інтерфейс, що є надійним помічником у методичній та викладацькій діяльності, оскільки дозволяє дистанційно комунікувати зі здобувачами освіти незалежно від їхнього місцезнаходження, взаємодіяти з ними в режимі реального часу завдяки чату, аудіо - та відеозв'язку, демонструвати власний екран, презентацію тощо.

Зворотний зв'язок є невід'ємною частиною освітнього процесу в будь - якому закладі освіти, а його значення для системи післядипломної освіти важко переоцінити, оскільки зміст підвищення кваліфікації педагогічних працівників залежить саме від їхніх професійних запитів. Зважаючи на це, зручним сервісом для здійснення такої роботи є Google Forms-інструмент, що дозволяє створювати опитувальники, анкети, форми для отримання даних через мережу «Інтернет». Зворотний зв'язок є важливим на всіх етапах взаємодії: перед проведенням заходу, під час активності та на етапі рефлексії. Подальша робота з такими даними відбувається в таблиці Excel, що дозволяє перетворити звичайні дані на аналітичні. Google Forms дозволяє також з'ясувати рівень обізнаності слухачів курсів щодо різноманітних питань їхньої професійної діяльності, виявити проблемні моменти або ж дізнатися про успішні педагогічні практики. Означена інформація може бути основою для планування методичної роботи з педагогічними працівниками, вивчення досвіду їхньої роботи тощо. Отримати миттєвий зворотний зв'язок і продемонструвати результати своєї діяльності цільовій аудиторії дозволяє такий ресурс, як Mentimeter. Він досить зручний у процесі взаємодії з аудиторією під час тренінгів, лекційних та практичних занять зі слухачами курсів підвищення кваліфікації тощо.

Важливим умінням методиста та викладача є вміння доступно пояснити матеріал, донести інформацію до цільової аудиторії. У зв'язку з цим важлива роль належить сервісам, що дозволяють візуалізувати ідеї, концепції, текстові документи та зробити їх більш доступними для сприйняття, зацікавити та утримати увагу здобувачів освіти. Так, наприклад, програма для створення презентацій, професійних слайд-шоу PowerPoint дозволяє викладачам та методистам легко організовувати та структурувати інформацію, щоб вона була зрозумілою та логічною. Слайди можуть містити текст, зображення, таблиці, графіки, діаграми, мультимедійні елементи та інші складники дизайну.

Сучасною платформою для створення презентацій, що використовує можливості штучного інтелекту, є Gamma.app. Вона генерує структуру, контент та візуально представляє презентацію на задану тему, а також дозволяє користувачам ділитися своїми презентаціями онлайн або експортувати їх у різноманітні формати.

Презентувати інформацію на основі встановлених логічних взаємозв'язків допомагають сервіси з розробки інтелект-карт FreeMind, Bubbl.us, MindMup та інші. Інтелект-карти можуть використовуватися у процесі пояснення нового матеріалу чи актуалізації вже відомих фактів, що об'єднуються новими взаємозв'язками. Цікавим варіантом використання інтелект-карт є створення практичних завдань для здобувачів освіти, зокрема з таких актуальних питань, як створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти, формування системи цінностей у дітей та підлітків, розвитку критичного мислення у здобувачів освіти тощо.

Цікавими інструментами для організації спільного навчання є онлайн-дошкиPadlet та Jamboard, що дозволяють користувачам відображати і організовувати інформацію за допомогою тексту, зображень, відео, покликань та інших медіаелементів. Дошки можуть бути використані для організації колективної роботи, під час обговорення та обміну ідеями, у процесі створення інтерактивних презентацій, виставок тощо. Крім того, вони застосовуються з метою проведення мозкових штурмів, опитувань, збору фідбеку або флешмобу. Так, наприклад, у Рівненському обласному інституті після - дипломної педагогічної освіти в День Гідності та Свободи був проведений онлайн-флешмоб «Що для мене означає свобода?». До заходу долучилися працівники інституту та слухачі курсів підвищення кваліфікації різних категорій педагогічних працівників. Учасники заходу на онлайн-дошціPadlet залишили свої дописи у формі вільної відповіді на запитання «Що для мене означає свобода?». До відповідей були додані зображення, світлини та відео.

Також у червні 2023 року викладачами кафедри педагогіки й освітніх інновацій та методистами лабораторії національного виховання була організована і проведена V Літня школа менеджменту для керівників закладів позашкільної освіти. Захід передбачав змішану форму навчання. Спікери та учасники один день працювали очно, інший - дистанційно. Для самостійного опрацювання учасникам були запропоновані додаткові матеріали від спікерів, що були розміщені на онлайн-дошціPadlet. Викладачі долучалися до наповнення дошки матеріалами, завданнями, покликаннями та іншими ресурсами для здобувачів освіти. Під час дистанційних занять зі слухачами курсів підвищення кваліфікації для здобувачів освіти було розроблено ігрові завдання національно-патріотичного спрямування. Зокрема, учні за представленим зображенням на дошці Jamboard повинні відгадати певну подію чи факт, що стосується історії або культури нашої країни. Інший варіант виконання завдання - діти самі знаходять зображення в інтернеті та розміщують його на дошці, розповідаючи про цікаві факти, події, що стосуються України.

Ще одним онлайн-інструментом для створення, редагування та спільної роботи з текстовими документами є Google-документи. Він дозволяє користувачам створювати документи в хмарі, спільно над ними працювати та ділитися з іншими користувачами. Особливо корисним інструмент виявився у процесі організації роботи творчих груп педагогічних та науково - педагогічних працівників. Такі професійні спільноти працювали над створенням регіональної програми, положення про конкурс професійної майстерності та іншими документами.

Створювати хмарини слів або словесні мозаїки з використанням тексту та різноманітних візуальних ефектів дозволяє онлайн-інструмент Word Art або Tagul. За його допомогою можна візуально представити свої ідеї, візуалізувати концепцію, створити графічні зображення, що представлятимуть слова або терміни з асоційованою інформацією тощо. Крім того, означений сервіс дозволяє створити дизайн обкладинки посібника, збірника, методичної розробки, конспектів лекцій тощо.

Для створення графічного дизайну застосовується такий онлайн-сервіс, як Canva. Він дозволяє користувачам розробляти різноманітні візуальні матеріали, зокрема логотипи, постери, інфографіки, презентації, соціальні медіазображення, брошури та інші графічні елементи. Наявність бібліотеки з багатьма елементами дизайну, таких як форми, рамки, фони, шрифти, дозволяє створювати графічні елементи та налаштовувати їх відповідно до власних потреб, а також розробляти дизайн обкладинки навчально-методичного видання, презентаційного буклету тощо. Крім того, інструменти сервісу дозволяють підготувати шаблони дипломів, сертифікатів, подяк та інших документів. Означений сервіс є цікавим і щодо розроблення рекламних постерів різноманітних заходів: конференцій, семінарів, вебінарів, тренінгів тощо.

Досить зручним у роботі методиста, викладача є Google-диск, що дозволяє зберігати інформацію на серверах, у хмарі й ділитися нею з іншими користувачами в інтернеті. Файли доступні з будь-якого пристрою, на якому є підключення до мережі «Інтернет», а внесені зміни зберігаються автоматично.

Із метою професійного спілкування, взаємодії, обміну інформацією використовуються соціальні мережі, зокрема Facebook. Педагоги можуть долучатися до професійних спільнот, груп та сторінок, спільно обговорювати важливі питання, публікувати повідомлення, фотографії, відео, ділитися думками та власним досвідом. Соціальна мережа також може бути джерелом новин про певні події професійного характеру тощо.

Висновки. Отже, враховуючи зміст роботи методиста, викладача післядипломної педагогічної освіти, ми систематизували цифрові інструменти за напрямами їхнього використання, зокрема: інструменти організації освітнього процесу; зворотного зв'язку; ві-зуалізації навчального матеріалу; сервіси для спільної діяльності; оформлення та дизайн методичних матеріалів; збереження інформації; професійної комунікації. Зважаючи на те, що цифрові технології швидко розвиваються, в освітньому процесі з'являються нові можливості, розширюється сфера їхнього застосування. На сьогодні вони утворюють цілісну систему, обумовлену професійними функціями фахівців.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні можливостей використання технологій доповненої реальності, штучного інтелекту в освітньому процесі.

Список використаної літератури

цифровий педагогічний освіта післядипломний

1. Інформаційно-комунікаційні технології в освіті: словник. Київ: ЦП Компринт, 2019. 134 с.

2. Антонова, О.Є., Фамілярська, Л.Л. (2019). Використання цифрових технологій в освітньому середовищі закладу вищої освіти. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/ index.php/openedu/article/view/216/pdf (дата звернення: 12.10.2023).

3. Биков, В.Ю., Буров, О.Ю., Гуржій, А.М. та ін. (2019). Теоретико-методологічні засади інформатизації освіти та практична реалізація інформаційно-комунікаційних технологій в освітній сфері України: монографія / наук. ред.: В.Ю. Биков, С. Г Литвинова, В. І. Луговий. Київ: Компринт. 214 с.

4. Близнюк, Т (2021). Цифрові інструменти для онлайн- і офлайн-навчання: навчально-методичний посібник. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. 64 с.

5. Потюк, І. Є. (2021). Використання цифрових технологій в навчальному середовищі закладів вищої освіти: офлайн - та онлайн-формати. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». Вип. 11 (79). URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/24363/1/ Potyk_Ostr_Akad.pdf (дата звернення: 15.10.2023).

6. Цюняк, О.П. (2021). Використання цифрових технологій у професійній підготовці майбутніх педагогів у закладах вищої освіти. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. №75. Т 3. С. 128-132.

7. Колесникова, І. (2021). Цифрові технології в освітній діяльності закладу післядипломної педагогічної освіти: перспективи та виклики. Нові технології навчання. №95. С. 141-147.

8. Воротникова, І. П. (2019). Умови формування цифрової компетентності вчителя у післядипломній освіті. Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету. С. 101-118. URL: https://www.researchgate.net/publication/332989028

9. (дата звернення: 12.10.2023).

10. Собченко, Т.М. (2021). Використання цифрових інструментів у післядипломній педагогічній освіті. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». Вип. 1 (48). С. 384-386.

References

1. Informatsiino-komunikatsiinitekhnolohii v osviti: slovnyk. Kyiv: TsPKomprynt, 2019. 134 s. [in Ukrainian].

2. Antonova, O. Ye., Familiarska, L.L. (2019). Vykorystan - niatsyfrovykhtekhnolohii v osvitnomuseredovyshchizakladuvyshchoiosvity. URL: https://openedu.kubg.edu.ua/journal/ index.php/openedu/article/view/216/pdf (data zvernennia: 12.10.2023). [in Ukrainian].

3. Bykov, V Yu., Burov, O. Yu., Hurzhii, A.M. ta in. (2019).Teoretyko-metodolohichnizasadyinformatyzatsiiosvity ta prak - tychnarealizatsiiainformatsiino-komunikatsiinykhtekhnolohii v osvitniisferiUkrainy: monohrafiia/ nauk. red.: V. Yu. Bykov, S.H. Lytvynova, V.I. Luhovyi. Kyiv: Komprynt, 214 s. [in Ukrainian].

4. Blyzniuk, T. (2021).Tsyfroviinstrumentydliaonlain - ioflain-navchannia: navchalno-metodychnyiposibnyk. Ivano - Frankivsk: PrykarpatskyinatsionalnyiuniversytetimeniVasyliaStefanyka. 64 s. [in Ukrainian].

5. Potiuk, I. Ye. (2021). Vykorystanniatsyfrovykhtekhnolohii v navchalnomuseredovyshchizakladivvyshchoiosvity: oflain - ta onlain-formaty. NaukovizapyskyNatsionalnohouniversytetu «Ostrozkaakademiia».Seriia «Filolohiia».Vyp.11 (79). URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/24363/1/Potyk_ Ostr_Akad.pdf (data zvernennia: 15.10.2023). [in Ukrainian].

6. Tsiuniak, O.P. (2021). Vykorystanniatsyfrovykhtekhnolo - hii u profesiiniipidhotovtsimaibutnikhpedahohiv u zakladakhvyshchoiosvity. Pedahohikaformuvanniatvorchoiosobystosti u vyshchiiizahalnoosvitniishkolakh. №75. T. 3. S. 128-132. [in Ukrainian].

7. Kolesnykova, I. (2021). Tsyfrovitekhnolohii v osvitniidiialnostizakladupisliadyplomnoipedahohichnoiosvity: pers - pektyvy ta vyklyky. Novi tekhnolohiinavchannia. №95.S. 141147. [in Ukrainian].

8. Vorotnykova, I.P. (2019).Umovyformuvanniatsyfrovoikompetentnostivchytelia u pisliadyplomniiosviti. Vidkryteos - vitnie e-seredovyshchesuchasnohouniversytetu. S. 101-118. URL: https://www.researchgate.net/publication/332989028 (datazvernennia: 12.10.2023). [in Ukrainian].

9. Cobchenko, T.M. (2021). Vykorystanniatsyfrovykh in - strumentiv u pisliadyplomniipedahohichniiosviti. Naukovyivis - nykUzhhorodskohouniversytetu. Seriia «Pedahohika. Sotsialnarobota».Vyp.1 (48). S. 384-386. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru