Педагогічна технологія співробітництва (партнерства): мистецька освіта

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського

Педагогічна технологія співробітництва (партнерства): мистецька освіта

Смирнова Тетяна Анатоліївна - доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри мистецької освіти та гуманітарних дисциплін

Анотація

СМИРНОВА Тетяна Анатоліївна. ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНОЛОГІЯ СПІВРОБІТНИЦТВА (ПАРТНЕРСТВА): МИСТЕЦЬКА ОСВІТА

У статті запропоновано авторський варіант структури і змісту компонентів педагогічної технології співробітництва з огляду на проблеми і завдання підготовки здобувачів вищої освіти мистецького спрямування. Проаналізовано провідні ознаки педагогічних технологій, обґрунтовується доцільність ціле мотиваційного, змістового, особистісно-ціннісного та операційного компонентів педагогічної технології співробітництва.

Ключові слова: заклади вищої освіти мистецького спрямування, вища мистецька освіта, педагогічна технологія, методи і форми партнерської взаємодії, діалог.

Abstract

SMYRNOVA Tetyana Anatolyivna. PEDAGOGICAL TECHNOLOGY OF COOPERATION (PARTNERSHIP): ART EDUCATION

The article offers an author's version of the structure and content of the components of the pedagogical technology of cooperation in view of the problems and tasks of training students of higher education in the artistic direction. The leading features of pedagogical technologies are analyzed, the expediency of the entire motivational, substantive, personal-value and operational components of the pedagogical technology of cooperation is substantiated.

Pedagogical technology of cooperation (partnership) in higher art education should ensure the process and result of education of spiritual, personal, professional values of students, professionally important properties necessary for the formation of skills to carry out interpersonal and artistic dialogue, to give birth to musical co-creation. Let's consider the structure and content of the leading components of cooperation technology in higher art education.

Cooperation is interpreted as a joint activity, an organizational system of activity of interacting subjects. The leading features of cooperation as a partnership are considered to be the presence of a common goal and joint activities of its participants; distribution of roles, responsibilities, partnership relations, positive interdependence, replacing the «I» position with the «We» position, mutual stimulation of partners in the form of support, encouraging each other to achieve a common goal. The main feature of cooperation is the agreement of the opinions and values of the participants of the interaction, which involves the establishment of a mutual relationship, contact in a joint activity. Therefore, the cooperation or partnership interaction of the teacher and students in modern conditions has a decisive role, as it ensures a subject-subject position, recognition of the equality and value of each participant.

Pedagogical technology in music education must satisfy the main methodological requirements: conceptuality (relying on a certain scientific concept containing philosophical, musicological, musical-psychological, musical-didactic, socio-pedagogical justification); systematicity (based on the logic of the music-pedagogical process, unity of components, integrity); manageability (take into account goal setting, design, diagnosis, variation, flexibility of higher music education); efficiency (optimal costs, guarantees of compliance with the standard of higher music education); reproducibility (possibility of application in the conditions of music-pedagogical, cultural education).

Keywords: institutions of higher education of artistic direction, higher art education, pedagogical technology, methods and forms of partnership interaction, dialogue.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

В сучасних умовах зміни освітньої парадигми, трансформації системи духовних, освітніх, національних цінностей нагальною потребою людства стає пошук орієнтирів і настанов навчання, виховання, розвитку індивідуальності в колективі [1, с. 530]. Завданням першочергової ваги стає обґрунтування проекту освіти, яка б акцентувала роль духовних цінностей Добра, Краси, Істини, Любові. Освіти, яка б давала вичерпну відповідь на питання щодо згуртування народів, країн, спільнот, колективів. Одночасно, з огляду на актуальність технологічних процесів в педагогічному середовищі, цілком слушним стає пошук аргументів щодо структури і змісту педагогічної технології в аспекті підготовки студентів у закладах мистецької освіти до співробітництва (партнерства).

Актуальність обраної проблематики посилюється наявністю суперечності між вимогами України щодо впровадження у практику закладів вищої мистецької освіти інноваційних моделей освіти і недостатньою розробкою педагогічних технологій для сфери мистецької освіти, які призначені забезпечити якісно новий, ефективний рівень професійної підготовки музиканта у закладах вищої освіти мистецького спрямування [1; 6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Методологічну та теоретичну основу педагогічних технологій як продуктів світоглядного плюралізму розроблено у працях вітчизняних учених В. Андрущенка, І. Беха, С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кременя, Н. Ничкало, І. Прокопенка, О. Савченко, С. Сисоєвої, О. Сухомлинської, О. Тимошенко, зарубіжних авторів Г Еллінгтона, М. Кларина, П. Мітчелл, Ф. Персиваль, С. Споулінга, Ф. Янушкевича. Поняття «педагогічна технологія» розглядають багатоаспектно, визнаючи її головною рисою спрямованість на підвищення ефективності освітнього процесу [13]. Провідними ознаками сучасних педагогічних технологій визнають їхню нау- комісткість, інтеграцію досягнень гуманітарних, технічних, економічних наук, взаємоузгодження процесів індивідуалізації та універсалізації освіти, гуманістичні і демократичні пріоритети, творчу спрямованість, варіативність, гнучкість [17, с. 2]. педагогічний співробітництво операційний

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє дійти висновку, що проблема запровадження педагогічних технологій у освітній процес закладів вищої освіти досліджена в працях С. Беляєва, А. Вихрущ, В. Вихрущ, С. Гончаренка, Е. Гуменюк, І. Зязюна, О.Лучанінової, І. Муратоваої, О. Пехоти, Л. Романишиної, С. Си- соєвої. Питання технологічного супроводу фахової підготовки педагога-музиканта досліджували Н. Гуральник, К. Завалко, А. Козир, В. Лабунець, О. Михайличенко, Н. Мозгальова, О. Олексюк, В. Орлова, Г. Падалка, А. Растригіна, О. Ростовський, О. Рудницька, Т. Смирнова, Т. Ткаченко, В. Тушева, В. Черкасов, О. Щолокова. Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до організації співробітництва обгрунтовано Е. Баклаженко. Втім, проблема дослідження партнерських стосунків у закладах вищої мистецької освіти на підставі педагогічної технології, на наш погляд, потребує більш глибокої аргументації та деталізації. Отже, заявлена тема статті є актуальною і необхідною.

Мета статті - обґрунтувати зміст і структуру педагогічної технології підготовки здобувачів вищої мистецької освіти до співробітництва.

Виклад основного матеріалу дослідження

Методологічну та теоретичну основу педагогічних технологій як продукту світоглядного плюралізму розроблено у працях вітчизняних учених В. Андрущенка, І. Беха, С. Гончаренка, І. Зязюна, В. Кременя, І. Прокопенка, О. Савченко, С. Сисоє- вої, О. Сухомлинської, О. Тимошенко, зарубіжних авторів Г. Еллінгтона, М. Кларина, П. Мітчелл, Ф. Персиваль, С. Споулінга, Ф. Янушкевича. Автори підкреслюють, що сучасна вища освіта потребує залучення широкого спектру методологічних підходів (системного, синергетичного, аксіологічного, гуманістичного, герменевтично- го, акмеологічного, компетентнісного) [1; 3; 5; 6; 8; 13; 14; 15]. Втім, результативність освітнього процесу посилює і забезпечує технологічний підхід, який розглядається як впорядкована система технологічних операцій, що конкретизують цілі, завдання, зміст, засоби, форми, критерії засвоєння, засоби діагностики, результативність музично-педагогічної діяльності викладача [13, с. 4970]. Сьогодні музиканти-педагоги спрямовують свої зусилля на встановлення гармонічного співвідношення гуманістичної і технологічної складових педагогічного процесу, адже їхня взаємодія надає йому додаткової ефективності [16].

Провідними ознаками сучасних педагогічних технологій визнають наукомісткість, інтеграцію досягнень гуманітарних, технічних, економічних наук, взаємоузгодження процесів індивідуалізації та універсалізації освіти, гуманістичні і демократичні пріоритети, творчу спрямованість, варіативність, гнучкість [17]. Педагогічна технологія у музичній освіті має задовольняти основним методологічним вимогам: 1) концептуальність (опора на певну наукову концепцію, що містить філософське, музикознавче, музично-психологічне, музично-дидактичне, соціально-педагогічне обґрунтування); 2) системність (виходити з логіки музично-педагогічного процесу, єдності компонентів, цілісності); 3) керованість (враховувати цілепокладання, проектування, діагностування, варіювання, гнучкість вищої музичної освіти);

ефективність (оптимальні витрати, гарантії дотримання стандарту вищої музичної освіти);

відтворюваність (можливість застосування в умовах музично-педагогічної, культурологічної освіти).

Співробітництво тлумачать як спільну діяльність, організаційну систему активності взаємодіючих суб'єктів. Провідними ознаками співробітництва як партнерства вважають наявність спільної мети та спільної діяльності її учасників; розподіл ролей, обов'язків, партнерських стосунків, позитивної взаємозалежності, заміни позиції «Я> на позицію «Ми», взаємне стимулювання партнерів у вигляді підтримки, підбадьорювання один одного для досягнення спільної мети [2]. Провідною ознакою співробітництва визначають узгодження думок, цінностей учасників взаємодії, що передбачає встановлення взаємозв'язку, контакту в сумісній діяльності. Отже, співробітництво або партнерська взаємодія викладача і студентів у сучасних умовах має визначальну роль, оскільки забезпечує суб'єкт-суб'єктну позицію, визнанні рівності та цінності кожного учасника.

У чому ж полягає цінність співробітництва? Представник гуманістичної психології А. Адлер вважав, що воно забезпечує психологічне (долає почуття неповноцінності) та соціальне (спрямовує на суспільно орієнтовану дію) зростання особистості. Видатний український педагог-практик В. Му- дрик акцентував увагу на тому, що співробітництво є ефективним за умов активної творчої позиції викладача і студента, яка задовольняє їхню потребу у реалізації власної активності. У цьому розумінні співробітництво наближається до поняття «співтворчості», що передбачає спільну творчу діяльність із синергетичним ефектом. В аспекті мистецької освіти специфічні ознаки спільності педагога і музикантів полягають у феноменах: 1)відтворення духовної спільності викладача і студентів; 2) координації особистісних, духовних, професійних цінностей (О. Олексюк, В. Орлов, О. Ростовський); 3) оволодінні «мистецтвом душевного контакту», досвідом співпереживання та співчуття у процесі художнього спілкування (О. Рудницька); 4) забезпеченні «радості співритмічної колективної роботи, єдиної колективної волі, спільних запалюючих емоцій» (Е. Жак-Далькроз); 5) взаємозбагаченні суб'єктів музично-творчого партнерства, народженні колективної індивідуальності (О. Рудницька, Т Смирнова); 6) усвідомленої співтворчості як ціннісної взаємодії музичного мистецтва, викладача і студентів (О. Олексюк, О. Ростовський) [2, с. 21].

Відтак, педагогічна технологія співробітництва (партнерства) в вищій мистецькій освіті має забезпечувати процес і результат виховання духовних, особистісних, професійних цінностей студентів, професійно важливих властивостей, необхідних для формування умінь здійснювати міжособистісний та мистецький діалог, народити музичну співтворчість. Розглянемо структуру і зміст провідних компонентів технології співробітництва у вищій мистецькій освіті.

Цілемотиваційний компонент. До структури мотиваційної сфери здобувачів закладів вищої освіти мистецького спрямування включають такі професійно-педагогічні мотиви: а) захопленості музично-педагогічною діяльністю; б) усвідомлення значущості музично-педагогічного співробітництва як загальнолюдської норми взаємовідносин; в) бажання використовувати співробітництво як навчальну стратегію у професійній музично-педагогічній діяльності; г) зацікавленості спільною зі студентами музичною творчістю та художнім спілкуванням з музичним мистецтвом (О. Олексюк, В. Орлов, О. Рудницька).

Представлена група мотивів проявляється як: а) прагнення встановлювати контакти зі студентами-партнерами; б) активізація ставлення студентів до музично-педагогічної діяльності; в) партнерський характер міжособистісної взаємодії у процесі мистецької творчості; г) забезпечення співтворчості викладачів і студентів у мистецькій взаємодії.

Учені вважають, що для співробітництва важливим є мотив аффіліації. Під аффіліацією Г Мюррей розуміє бажання підтримувати дружбу і відчувати прихильність, радіти іншим людям і жити разом із ними, спілкуватися, любити, приєднуватися до колективу. До мотиву аффіліації традиційно відносять потребу контактувати з людьми, бути членом групи, взаємодіяти з оточуючими, приймати допомогу. Стимулювання мотивації до співробітництва передбачає використання позитивних підкріплень (позитивних стимулів): схвалення, позитивних відміток (бали, тестові показники), матеріальних винагород (призи, подарунки, премії, медалі тощо), привілеїв, можливості підвищення статусу; залучення збуджувальних стимулів (довіра, інтерес, пріоритет, важливість, професія). Стимулювання мотиваційної сфери може здійснюватися за допомогою кейс-методу через аналіз та вирішення життєвих і музично-педагогічних ситуацій (В. Вихрущ, А. Вихрущ, Л. Романишина).

Доцільним для стимулювання мотивації студентів до співробітництва вважається метод дискусій. Н. Волкова виділяє такі форми навчальних дискусій, як: а) «круглий стіл»; б) засідання експертної групи («панельна дискусія» за участю студентів, де відбувається обговорення, повідомлення і потім пропонує свою позицію всій навчальній групі у формі повідомлення доповідь); в) форум; г) дебати

Список джерел

1. [Бех І. Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості. Том 2. Чернівці: Букрек, 2015. 640 с.

2. Баклаженко Є. В. Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями: метод. рекомендації. ХНПУ, Федорко, 2015. 104 с.

3. Бєляєв С. Б. Теоретичні основи педагогічної технології. ХНУ, 2015. 96 с.

4. Вихрущ А. В., Вихрущ В. О., Романишина Л. М. Загальні основи андрагогіки: Підручник. Тернопіль: Крок, 2015. 351 с.

5. Волкова Н. П. Педагогіка. Київ. Академкнига, 2007. 616 с.

6. Інновації у вищій освіті: глосарій термінів і понять. Ужгород. Аутдор-Шарк, 2015. 160 с.

7. Джонсон Д., Джонсон Р., Джонсон-Холубек Є. Методы обучения. Обучение в сотрудничестве. К. Экономическая школа, 2001. 256 с.

8. Лучанінова О. П. Педагогічні технології у вищій школі. Дніпропетровськ, 2013. Ліра. 223 с.

9. Муратова І. А. Технологія: універсалізація та уніфікація соціального буття: Монографія. Київ: Мілені- ум, 2019. 352 с.

10. Олексюк О. М. Музично-педагогічний процес у вищій школі. К. : Знання України, 2009. 123 с.

11. Освітні технології: навчально-методичний посібник, К. 2001. 256 с.

12. Падалка Г М. Педагогіка мистецтва: Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін. К. Освіта України, 2008. 274. 278 с.

13. Педагогічні технології: наука - практиці: навчально-методичний щорічник. К.: ВІПОЛ, 2002. Вип. 1. 281 с.

14. Педагогічні технології в підготовці вчителів: навчальний посібник. Харків, 2011.457 с.

15. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: Монографія. К. : ВІПОЛ, 2001. 502 с.

16. Смирнова Т А. Теорія та методика диригентсько-хорової освіти у вищих навчальних закладах: психолого-педагогічний аспект: монографія. Ліхтар, 2008. 448 с.

17. Тимошенко О. І. Філософія педагогічних технологій в контексті сучасних освітніх тенденцій: автореферат дисертації ... доктора філос. наук. 09.00.10. - філософія освіти. Київ, 2013. 36 с.

18. Черкасов В. Ф. Основи наукових досліджень у музично-освітній галузі. Підручник. КДПУ ім. В. Вин- ниченка, Харків: ФОП Озеров, 2017. 316 с.

References

1. Bekh, I. D. (2015). Vybraninaukovipratsi. Vykhovannya osobystosti. [Selected scientific works. Personality education]. Chernivtsi.

2. Baklazhenko, E. V. (2015). Pidhotovka maybutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva do spivrobitnytstva z uchnyamy. [Preparation of future music teachers for cooperation with students: method. recommendations]. Kharkiv.

3. Belyaev, S. B. (2015). Teoretychni osnovy pedahohichnoyi tekhnolohiyi. [Theoretical foundations of pedagogical technology]. Kharkiv.

4. Vykhrusch, A. V, Vykhrusch, V. O., Romanyshina L. M. (2015). Zahal'ni osnovy andrahohiky: Pidruchnyk. [General basics of andragogy: Textbook]. Ternopil.

5. Volkova, N. P (2007). Pedahohika. [Pedagogy]. Kyiv.

6. Nnovatsiyi u vyshchiy osviti: hlosariy terminiv iponyat. (2015). [Innovations in higher education: glossary of terms and concepts]. Uzhhorod.

7. Johnson, D., Johnson, R., Johnson-Holubek, E. (2001). Metody obuchenyya. Obuchenye v sotrudnychestve. [Teaching methods. Cooperative learning]. Kyiv.

8. Luchaninova, O. P (2013). Pedahohichni tekhnolohiyi u vyshchiy shkoli. [Pedagogical technologies in higher education]. Dnipropetrovsk.

9. Muratova, I. A. (2019). Tekhnolohiya: universalizatsiya ta unifikatsiya sotsial'noho buttya. [Technology: universalization and unification of social life Monograph]. Kyiv.

10. Oleksyuk, O. M. (2009). Muzychno-pedahohichnyy protses u vyshchiy shkoli. [Music-pedagogical process in higher education]. Kyiv.

11. Osvitni tekhnolohiyi: navchal'no-metodychnyy posibnyk. (2009). [Educational technologies: educational and methodological manual]. Kyiv.

12. Padalka, H. M. (2008). Pedahohika mystetstva: Teoriya i metodyka vykladannya mystets'kykh dystsyplin. [Art pedagogy: Theory and teaching methods of artistic disciplines]. Kyiv.

13. Pedahohichni tekhnolohiyi: nauka - praktytsi: navchal'no-metodychnyy shchorichnyk. (2002). [Pedagogical technologies: science - practice: educational and methodical yearbook]. Kyiv.

14. Pedahohichni tekhnolohiyi v pidhotovtsi vchyteliv: navchal'nyy posibnyk. (2011). [Pedagogical technologies in teacher training: study guide]. Kharkiv.

15. Pedahohichni tekhnolohiyi u neperervniy profesiyniy osviti: Monohrafiya. (2001). [Pedagogical technologies in continuous professional education: Monograph]. Kyiv.

16. Smirnova, T. A. (2008). Teoriya ta metodyka dyryhent-s'ko-khorovoyi osvity u vyshchykh navchal'nykh zakladakh: psykholoho-pedahohichnyy aspekt: monohrafiya. [Theory and methodology of conducting and choral education in higher educational institutions: psychological and pedagogical aspect: monograph]. Kharkiv.

17. Tymoshenko, O. I. (2013). Filosofiya pedahohichnykh tekhnolohiy v konteksti suchasnykh osvitnikh tendentsiy. [Philosophy of pedagogical technologies in the context of modern educational trends: abstract of the dissertation of]. Kyiv.

18. Cherkasov, V F. (2017). Osnovy naukovykh doslidzhen' u muzychno-osvitniy haluzi. [Fundamentals of scientific research in the musical and educational field]. Kharkiv.

Размещено на Allbest.ru