Тенденції сучасної підготовки майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Тенденції сучасної підготовки майбутніх учителів початкових класів

Біда Олена Анатоліївна- доктор пед. наук, професор, завідувач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти Закарпатськогоугорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

ГУТТЕРЕР Єва Войтехівна - координатор початкової освіти, старший викладач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

ГРЕБА Ілдіко Золтанівна - старший викладач кафедри педагогіки, психології, початкової, дошкільної освіти та управління закладами освіти Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

Розглянуто методи і засоби які доцільно використовувати у процесі підготовки вчителя початкових класів. Наголошено на важливості використання в освітньому процесі групових форм роботи зі студентами. Відповідно до мети нової української школи конкретизуємо основні завдання формування педагогічної компетентності фахівця початкової освіти. Організацію процесу самоосвіти при підготовці фахівців показано як одним із головних чинників впливу на формування професійної компетентності вчителя. Під час розвитку системи освіти України пріоритетом є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, на що наголошено у статті. Розглянуто основні етапи професійного розвитку вчителя початкових класів. професійний розвиток вчителя компетентність

Ключові слова: сучасна підготовка, майбутні фахівці, учителі початкових класів, професійний розвиток вчителя, педагогічна компетентність фахівця початкової освіти.

BIDA Olena Anatoliivna, HUTTERER Eva Voytehivna, GREBA Ildiko Zoltanivna. TENDENCIES OF CURRENT TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF PRIMARY GRADES

Competitiveness and professional competence of graduates of pedagogical specialties is the need of the hour. The methods and means that are expedient to use in the process of training primary school teachers are considered. The importance of using group forms of work with students in the educational process is emphasized.

The cooperative learning method is singled out, taking into account the experience of the Singapore system. A special place in the educational process is given to the development of students' research and creative skills. When training future primary school teachers, the importance of focusing on the main components of the Concept of the New Ukrainian School is emphasized. In accordance with the goal of the new Ukrainian school, we specify the main tasks of forming the pedagogical competence of a primary education specialist.

The organization of the process of self-education during the training of specialists is shown to be one of the main factors influencing the formation of a teacher's professional competence. During the development of the educati on system of Ukraine, the priority is the introduction of information and communication technologies, which is emphasized in the article. The main stages of professional development of primary school teachers are considered.

The methods and means that are expedient to use in the process of training primary school teachers are considered. The importance of using group forms of work with students in the educational process is emphasized. The cooperative learning method is singled out, taking into account the experience of the Singapore system. The importance of the professional standard «Teacher of primary classes of a general secondary education institution» is shown. In accordance with the goal of the new Ukrainian school, we specify the main tasks of forming the pedagogical competence of a primary education specialist. The organization of the process of self-education during the training of specialists is shown to be one of the main factors influencing the formation of a teacher's professional competence. The main stages of professional development of primary school teachers are considered.

Keywords: modern training, future specialists, primary school teachers, teacher professional development, pedagogical competence of a primary educati on specialist.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Підготовка вчителів є однією з провідних проблем освіти, оскільки вчитель був і залишається головною дійовою особою, покликаною реалізувати її цілі. За новою парадигмою у XXI столітті освіта має слугувати різнобічному розвитку особистості, формуванню в неї комплексу стійких гуманістично-демократичних цінностей, життєво важливих компетентностей, а також сприяти підготовці до неперервної самоосвіти й саморозвитку. У сучасних умовах актуалізується розроблення компетентнісного і діяльнісно- го підходів до професійної підготовки вчителів як стратегічних шляхів підвищення її якості [2, с. 185-195].

Перехід на нові освітні стандарти поставив перед ЗВО проблему нової організації освітнього процесу, в тому числі - і для підготовки педагогічних кадрів. Особливо з'явилися вимоги до рівня підготовки вчителів, здатних ініціювати пошук ефективних моделей організації і управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів у школі. Конкурентоспроможність і професійна компетентність випускників педагогічних спеціальностей - вимога часу [1, с. 66-69].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Професійна діяльність учителя були об'єктом дослідження таких класиків як Г. Ващенко, А. Ді- стервег, Д. Дьюї, Я. Коменський, М. Стельмахо- вич, В. Сухомлинський, К. Ушинський. Серед сучасних дослідників цю проблему досліджують І. Бех, Н. Бібік, І. Василиків, А. Василюк, Т Вас- ютіна, Г. Васянович, О. Дубасенюк, А. Коломі- єць, С. Максименко, М. Марусинець, В. Моляко, Н. Ничкало, О. Пєхота, О. Сухомлинська, Л. Хо- мич та ін

Мета статті - виокремити основні тенденції сучасної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Виклад основного матеріалу дослідження

В умовах модернізації вищої педагогічної освіти гостро постає проблема вдосконалення підготовки вчителів початкових класів. [1, с. 66-69]. У сучасній ситуації розвитку школи набуває особливої ваги стимулювання педагогів до творчої праці, розширення можливостей для професійного розвитку. Тому мають місце такі права вчителя на: академічну свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; педагогічну ініціативу; розроблення та впровадження авторських програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання; вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб'єктів освітньої діяльності, здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників. Отже, сьогодні потрібно навчити людину системно, послідовно та оперативно опановувати нові знання, інформацію, тобто забезпечити освіту впродовж життя, яка повинна стати способом і стилем суспільно-індивідуального буття людини в інформаційному суспільстві.

Ефективність функціонування системи освіти значною мірою залежить від кваліфікованих педагогічних кадрів. А одним із найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Виконання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчання. На особливу увагу заслуговують питання інноваційної діяльності, творчого пошуку навчальних закладів, які готові до впровадження змін. У моделі професійного розвитку педагог характеризується здатністю вийти за межі безперервної щоденної педагогічної практики та побачити свою професійну діяльність у цілому. Цей прорив дозволяє вчителю стати повноцінним автором, господарем свого теперішнього і майбутнього, внутрішньо приймати, усвідомлювати й оцінювати труднощі та протиріччя педагогічного процесу, самостійно і конструктивно вирішувати їх відповідно до своїх ціннісних орієнтацій, розглядати труднощі як стимул подальшого розвитку, як переборення власних обмежень. Усвідомлення педагогом своїх потенційних можливостей, перспективи особистості й професійного росту спонукають до постійного експериментування, який розуміється як пошук, творчість, можливість вибору. Вирішальним елементом ситуації професійного розвитку вчителя є можливість і необхідність робити вибір, отже, відчувати свою свободу - з одного боку, і відповідальність за все, що відбувається і відбуватиметься, - з іншого [4, с. 23-27].

А. Василюк, аналізуючи праці польських учених (В. Оконь, Ч. Купісевич, Ч. Кузьма, Т. Ле- вовицький) пропонує таке бачення ролі вчителя при якісній підготовці та вказує на тенденції змін у підготовці вчителів, а саме:

У зростаючу роль університетів у підготовці педагогічних кадрів і підвищенні наукового рівня вищих педагогічних шкіл та коледжів;

У формування інтелектуальної самостійності, індивідуальних умінь та здібностей, появу творчої постави і гуманізму в міжлюдських стосунках, високого професіоналізму;

У зростаючу роль педагогічної науки і педагогічних практик на всіх рівнях підготовки педагогів;

У підвищення кваліфікаційних вимог до викладачів закладів педагогічної освіти у сферах наукової культури і педагогічного досвіду;

У ретельний відбір молоді до педагогічних закладів і вчительської професії;

У поєднання навчання студентів із науковою роботою і творчою діяльністю у різних напрямах професійної діяльності. Однак, наявний стан підготовки педагогів не задовольняє усіх вимог оновленої школи. Для подолання цього недоліку ведуться пошуки кращих рішень щодо модернізації системи педагогічної освіти [2, с. 185-195]. У процесі підготовки вчителя початкових класів доцільно використовувати такі методи і засоби:

- проведення інтерактивних проблемних лекцій, а саме використання методу «питання-відпо- відь» на протязі всієї лекції; проведення коротких презентацій, підготовлених студентами, які розкривали б одне з питань, поставлених у даній темі та ін.;

- впровадження у ході практичних занять таких форм роботи як «круглий стіл», «майстерня», де студенти в ході обговорення вирішують важливі проблеми спеціальності на основі власних самостійних напрацювань; проведення диспутів, дискусій, аналіз педагогічних ситуацій, віде- офрагментів уроків;

- використання в освітньому процесі вищої школи рольових і ділових ігор, кейсметодів, «мозкової атаки», які сприяють розвитку активності, творчості, креативності педагога;

- проведення семінарів-практикумів, май- стер-класів, тренінгових занять, що сприяють формуванню професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів;

- широке використання електронних освітніх ресурсів, мультимедійних засобів у процесі читання лекцій та проведення практичних занять, електронних і різних видів опорних конспектів лекцій, надання студентам навчальної інформації на електронних носіях, Інтернет-пошук і тому подібне;

- використання елементів імітації, рефлексії, релаксації в ході окремих практичних занять;

- використання нових підходів до контролю і оцінювання досягнень студентів, які забезпечують їх об'єктивність і надійність [6].

Методи активного навчання сприяють формуванню знань, професійних умінь і навичок майбутніх фахівців шляхом залучення їх до інтенсивної пізнавальної діяльності; активізації мислення учасників освітнього процесу; самостійного прийняття рішень в умовах підвищеної мотивації; взаємозв'язку викладача і студента та ін.

Слід зупинитися на можливості використання в освітньому процесі групових форм роботи зі студентами. Так, розглянемо кооперативний метод навчання з урахуванням досвіду сінгапурської системи. Даний метод заснований на командних формах роботи, створення психологічно комфортного, безпечного середовища для здобувачів освіти, використання різноманітних навчальних структур. Кооперативний метод має продуману систему групової роботи, процес навчання заснований на поетапності та чіткості виконання інструкцій. Основна мета кооперативного навчання - розвиток критичного, творчого мислення студентів. У той же час ефективність командної роботи проявила себе і в швидкості вирішення завдань, і в навчальному самовизначенні, у створенні сприятливих умов для навчальної комунікації, і у формуванні навичок організаторської роботи, і, мабуть, найважливіше, у формуванні рефлексивних здібностей студентів. Ефективність застосування кооперативного методу навчання, безсумнівно, зростає при виконанні студентами практичних робіт, завдань проблемного характеру, різного роду проектів, науково-методичних досліджень.

Особливе місце в освітньому процесі має розвиток у студентів дослідницьких та творчих умінь. Саме ця робота дозволяє сформувати у майбутніх вчителів уміння бачити нове в теорії і практиці сучасної школи, шукати не стандартні рішення проблем, що стоять перед школою, та доводити їх до етапу реалізації.

Важливе значення має вдосконалення організаційно-методичної складової модернізації педагогічної освіти. З метою плідної співпраці викладачів ЗВО, вчителів-практиків, учнів на базі шкіл та гімназій ЗВО організують і проводять науково-методичні семінари, круглі столи, майстер-класи. Тематика заходів відображає найбільш актуальні питання теорії і методики початкової освіти, в тому числі проблеми реалізації нових освітніх стандартів початкової загальної освіти [1, с. 66-69].

Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти» [8] є визначальним у розробці змісту освітньо-професійних програм різних рівнів освіти та реалізації принципів неперервності й наступності навчання майбутніх учителів початкових класів. Він є інструментом у проєктуванні того, що повинен знати і вміти вчитель-фаховий молодший бакалавр, вчитель-бакалавр і вчитель-магістр, який приходить на роботу в Нову українську школу. У цьому документі висвітлено мету професійної діяльно- сті,типові посади, відповідні трудові функції вчителя; конкретизовано професійні компетентно- сті,знання, уміння та навички, якими має володіти педагог відповідно до трудових функцій. Зазначена також інформація про предмети та засоби праці вчителя. Фахові молодші бакалаври повинні вміти організовувати та здійснювати освітній процес у початковій школі. Їхня підготовка має бути зорієнтована на оволодіння спеціальними знаннями, вміннями та досвідом їх практичного застосування. Компоненти освітньо-професійної програми фахового передвищого рівня освіти мають забезпечувати підготовку майбутніх учителів початкових класів до виконання означених функцій. Диплом фахового молодшого бакалавра дозволяє займати тільки посаду вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти. На другому магістерському рівні вищої освіти зміст освітніх компонентів освітньо-професійної програми має передбачати продовження підготовки до виконання трудових функцій, визначених у Професійному стандарті «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», та забезпечити розвиток у майбутніх учителів найвищих рівнів мислення: аналізу, синтезу і оцінювання. Диплом магістра дозволяє фахівцю займати посаду вчителя початкових класів закладу загальної середньої освіти вищої категорії. Отже, удосконаленню ступеневої підготовки майбутніх учителів початкових класів сприяє вивчення та врахування основних положень Професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти». На освітньо-професійному рівні та рівнях вищої освіти, відповідно до принципів неперервності та наступності навчання, у здобу- вачів освіти слід сформувати такі професійні компетентності, що забезпечать успішне виконання трудових функцій вчителя початкових класів відповідно до присудженого ступеня [10, с. 44-50]. При підготовці майбутніх учителів початкової школи слід орієнтуватися на головні компоненти Концепції Нової української школи:

1) новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації у суспільстві;

2) орієнтація на потреби здобувача освіти в освітньому процесі, дитиноцентризм;

3) наскрізний процес виховання, який формує цінності;

4) педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.

Важливою складовою формули Нової української школи є вмотивований учитель, який має свободу творчості й розвивається професійно.

Великого значення в Концепції набуває педагогіка партнерства, що ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку особистості. Майбутніх педагогів слід знайомити із особливостями організації освітнього процесу в Новій українській школі:

1) особистісно-орієнтована модель освіти;

2) формування загальнолюдських цінностей;

3) організація освітнього середовища. Вони мають бути готові до реалізації вимог таких принципів Нової української школи як: презумпція талановитості дитини; цінність дитинства; радість пізнання; розвиток особистості; здоров'я; безпека [5].

Загалом можна стверджувати, що в умовах реформування системи та змісту початкової освіти в Україні сучасний учитель початкової школи має бути готовий до виконання актуальних часові та вимогам Концепції «Нова українська школа» професійних функцій коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Таку особистісну та фахову готовність майбутніх спеціалістів мають забезпечити заклади вищої освіти шляхом сприяння вивченню здо- бувачами освіти психолого-педагогічних дисциплін, проходженню ними різноманітних видів виробничої та педагогічної практик [9, с. 168-173]. Відповідно до мети нової української школи конкретизуємо основні завдання формування педагогічної компетентності фахівця початкової освіти: У забезпечити оволодіння технологіями самоорганізації та самоактуалізації;

У створити умови для становлення професійної культури фахівця;

У активізувати формування ключових компе- тенцій вчителя початкових класів;

У формувати професійну мобільність;

У організувати методичну та дидактичну підтримку вчителя початкових класів;

У формувати соціальну активність на основі особистісних якостей та соціальних умінь особистості.

Організація процесу самоосвіти при підготовці фахівців є одним із головних чинників впливу на формування професійної компетентності вчителя. Самоосвіта педагога - це провідна форма вдосконалення професійної компетентності, що полягає в засвоєнні, оновленні, поширенні й поглибленні знань, узагальненні досвіду шляхом цілеспрямованої, системної самоосвітньої роботи, спрямованої на саморозвиток та самовдосконалення особистості, задоволення власних інтересів і об'єктивних потреб освітнього закладу. Самоосвіта педагога не повинна зводитися до відновлення знань, які він здобув у ЗВО, мова йде про ознайомлення з новітніми педагогічними та психологічними дослідженнями, пошук нових напрямків у методиці та організації освітнього процесу, розгляд на високому науковому рівні педагогічних проблем, що викликають утруднення в практичній роботі.

Під час розвитку системи освіти України «пріоритетом є впровадження інформаційно-ко- мунікаційних технологій, що забезпечують подальше вдосконалення освітнього процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві» (Національна доктрина розвитку освіти. Розділ IX «Інформаційні технології в освіті»). Використання інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі сприяє розвитку самостійності і творчих здібностей учнів, забезпечує зворотний зв'язок в процесі навчання, робить навчання цікавішим, а головне - ефективним. ІКТ при підготовці вчителів початкових класів дозволяють моделювати досліджувані процеси або явища, створювати сприятливу атмосферу для спілкування, посилюють міжпредметні зв'язки, роблять навчання більш наочним і цікавим. Грамотне використання будь-яких засобів інформаційних технологій на заняттях тягне за собою розвиток особистості: інтелекту, пам'яті, уваги, є для здобувача освіти потужним мотиваційним стимулом. Тому комп'ютер має великі можливості щодо вдосконалення освітнього процесу. Використання ІКТ дозволяє:

У проводити навчання на високому естетичному і емоційному рівні (анімація, музика);

У забезпечувати наочність;

У залучити велику кількість дидактичного матеріалу;

У підвищувати обсяг виконуваної роботи в 1,5

- 2 рази;

У забезпечувати високу ступінь диференціації навчання (індивідуально підійти до здобувача освіти, застосовуючи різнорівневі завдання). Систематичне використання комп'ютера, зокрема мультимедійних презентацій, при освітньому процесі сприяє:

У підвищенню якісного рівня використання наочності під час освіти;

У зростанню продуктивності здобувачів освіти; У реалізації міжпредметних зв'язків;

У логізації і структуруванню навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань здо- бувачів освіти;

У зміні ставлення здобувачів освіти до комп'ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для ефективної роботи в будь-якій галузі людської діяльності [7].

Розглянемо основні етапи професійного розвитку вчителя початкових класів.

Результатом професійної адаптації вчителя початкових класів є адаптованість, що виявляється у включенні людини в соціальне середовище в процесі її діяльності, інтеграції зі спільнотою і самовизначення в ній. Адаптація вчителів до професійної діяльності являє собою складний динамічний тривалий процес систематичного занурення педагога в професію, що передбачає формування професійних знань, умінь, професійно важливих якостей, необхідних для подальшого розвитку. Тому період професійної адаптації є необхідною умовою на етапі професійного становлення і розвитку професіонала, на якому відбувається засвоєння ним професійних цінностей, оволодіння професійною діяльністю, формування готовності до успішної самореалізації.

Становлення професіонала - другий етап професійного розвитку вчителя початкових класів - це процес прогресивної зміни особистості внаслідок соціальних впливів, професійної діяльності і власної активності, спрямованої на самовдосконалення; це формування професійної спрямованості, компетентності, соціально значущих і професійно важливих якостей особистості та їх інтеграція, готовність до постійного професійного зростання, пошук оптимальних прийомів якісного і творчого виконання діяльності відповідно до індивідуально психологічних особливостей людини. Отже, на етапі становлення вчителя початкових класів професійна активність поступово стабілізується, рівень її прояву індивідуалізується залежно від психологічних особливостей.

Третій етап професійного розвитку вчителя початкових класів - це синтез особистісно-діло- вих якостей і властивостей особистості, що визначає високу ефективність педагогічного процесу та становить вже професійну майстерність, це вищий рівень педагогічної діяльності і прояв творчої активності особистості педагога, тобто, комплекс якостей особистості, який забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності.

Професіоналізм - четвертий етап професійного розвитку вчителя початкових класів - це інтегральна психологічна характеристика людської праці, що відображає рівень і характер оволодіння людиною професією. Кваліфікація як рівень отриманого професійної освіти підтверджується відповідними дипломами в результаті успішного проходження фахівцем поточних і підсумкових кваліфікаційних іспитів, що виявляють і показують в основному його професійну ерудицію [3, с. 198-207].

Підвищену увагу до професійної підготовки вчителів початкових класів обумовлено впровадженням у масову шкільну практику технологій і методик розвивального навчання. Між тим у системі підготовки педагогічних кадрів ще недостатньо враховуються об'єктивні тенденції сучасної освіти [1, с. 66-69].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Розглянуто методи і засоби які доцільно використовувати у процесі підготовки вчителя початкових класів. Наголошено на важливості використання в освітньому процесі групових форм роботи зі студентами. Виокремлено кооперативний метод навчання з урахуванням досвіду сінгапурської системи. Показано важливість професійного стандарту «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти». Відповідно до мети нової української школи конкретизуємо основні завдання формування педагогічної компетентності фахівця початкової освіти. Організацію процесу самоосвіти при підготовці фахівців показано як одним із головних чинників впливу на формування професійної компетентності вчителя. Розглянуто основні етапи професійного розвитку вчителя початкових класів.

Перспективою для подальшого дослідження є покрокове вивчення основних етапів професійного розвитку вчителя початкових класів.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Василиків, І. Удосконалення професійної підготовки вчителя початкових класів в умовах модернізації вищої педагогічної освіти. Молодий вчений, 1 (101), 2022. С. 66-69. URL: https://doi. org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-14

2. Василюк, А. Сучасні підходи та зміст підготовки вчителів початкових класів у Польщі. Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, 2 (17), 2022. С. 185-195. URL: https://doi. org/10.31865/2414-9292.17.2022. 264419

3. Дорож І., Ковальчук А. Особливості професійно-педагогічного становлення вчителя початкової ланки освіти на сучасному етапі розвитку освіти. Педагогічна освіта: теорія і практика. № 30. 2021. С. 198-207.

4. Дубровська Л. О., Дешко О. О. Проблема готовності вчителів початкових класів до упровадження ідей реформи нової української школи. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Психолого-педагогічні науки. № 3. 2018. С. 23-27.

5. Концепція «Нова школа. Простір освітніх можливостей» (2016) URL: http://mon.gov.ua/ activity/ education/zagalna-serednya/ua-sch-2016

6. Нова українська школа. 2016. URL: http://mon.gov.

ua/2016/12/05/konczepcziya.pdf

7. Професійна компетентність вчителя початкових класів: навчально методичний посібник для вчителів / Автори-упоряд.: В. Є. Берека, А. В. Галас. Харків: Вид-во «Ранок», 2018. 496 с.

8. Професійний стандарт «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти»: затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 10.08.2018 р. № 1143. URL: https://zakon.rada. gov.ua/rada/show/v1143732-18

9. Федорчук Н. Підготовка майбутніх вчителів початкових класів до реалізації концепції нової української школи. Нові технології навчання. № 96. 2022. С. 168-173.

10. Шквир О., Дудчак Г., Казакова Н. Ступенева підготовка майбутніх учителів початкових класів у контексті професійного стандарту «вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти». Молодь і ринок. №1 (187). 2021. С. 44-50.

REFERENCES

1. Vasylykiv, I. (2022). Udoskonalennya profesiynoyi pidhotovky vchytelya pochatkovykh klasiv v umovakh modernizatsiyi vyshchoyi pedahohichnoyi osvity. [Improvement of professional training of primary school teachers in the conditions of modernization of higher pedagogical education].

2. Vasylyuk, A. (2022). Suchasni pidkhody ta zmist pidhotovky vchyteliv pochatkovykh klasiv u Pol'shchi. [Modern approaches and content of primary school teacher training in Poland].

3. Dorozh, I., Koval'chuk, A. (2021). Osoblyvosti profesiyno-pedahohichnoho stanovlennya vchytelya pochatkovoyi lanky osvity na suchasnomu etapi rozvytku osvity. [Peculiarities of the professional and pedagogical development of the primary education teacher at the current stage of education development]. Kyiv.

4. Dubrovs'ka, L. O., Deshko, O. O. (2018). Problema hotovnosti vchyteliv pochatkovykh klasiv do uprovadzhennya idey reformy novoyi ukrayins'koyi shkoly. [The problem of primary school teachers' readiness to implement the ideas of the new Ukrainian school reform]. Nizhin.

5. Kontseptsiya «Nova shkola. Prostir osvitnikh mozhlyvostey» (2016). [The concept of «New school. Space of educational opportunities»]. Kyiv.

6. Nova ukrayins'ka shkola. (2016). [New Ukrainian school]. Kyiv.

7. Profesiyna kompetentnist' vchytelya pochatkovykh klasiv. (2018). [Professional competence of primary school teachers: a teaching and methodical guide for teachers]. Kharkiv.

8. Profesiynyy standart «Vchytel' pochatkovykh klasiv zakladu zahal'noyi seredn'oyi osvity». (2018). [Professional standard «Teacher of primary classes of a general secondary education institution»].

9. Fedorchuk, N. (2022). Pidhotovka maybutnikh vchyteliv pochatkovykh klasiv do realizatsiyi kontseptsiyi novoyi ukrayins'koyi shkoly. [Preparation of future primary school teachers for the implementation of the concept of a new Ukrainian school].

10. Shkvyr, O., Dudchak, H., Kazakova, N. (2021).

Stupeneva pidhotovka maybutnikh uchyteliv

pochatkovykh klasiv u konteksti profesiynoho

standartu «vchytel' pochatkovykh klasiv zakladu zahal'noyi seredn'oyi osvity». [Step-by-step training of future primary school teachers in the context of the professional standard «teacher of primary classes of a general secondary education institution»].

Размещено на Allbest.ru