Гуманітарні науки в світлі сучасних викликів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Гуманітарні науки в світлі сучасних викликів

Возний Ігор Петрович

доктор історичних наук,

професор

Анотація

Стаття присвячена важливим проблемам сьогодення. Сучасний глобалізований світ ставить нові високі вимоги перед соціально-гуманітарною наукою. Без неї неможливо розібратися у складних перипетіях історичних процесів, що відбувалися й продовжують розвиватися сьогодні та впливають на долі багатьох народів. Особливо це важливо для сучасної' України.

Ключові слова гуманітарні науки, гуманітарна освіта, глобалізований світ, технократизм, STEM-освіта, філософія, історія

Сучасний глобалізований та технократичний світ, що орієнтований на STEM-освіту робить акцент на важливості вивчення технологій, які й визначать майбутнє нашої планети. І було б безглуздо заперечувати їх необхідність. Однак у суспільстві склалося хибне уявлення про справжній стан речей. Політичні діячі намагаються сформувати у молоді зневагу до гуманітарних наук як до неважливих. На сучасному ринку освіти перевага віддається природничим наукам. Країни, які відіграють провідну роль у світовій економіці, прагнуть розвивати хімію, фізику, геологію. Основна увага там спрямована на наукові напрямки, які можуть забезпечити істотний технологічний прорив. У західних країнах перевага надається технічним наукам, тут високо ціняться технічні університети і водночас різко скорочуються обсяги викладання гуманітарних наук, а гуманітарні дисципліни переводяться в ранг вибіркових. Подібна тенденція притаманна як європейським країнам, так і Україні [5, 64]. Однак, як зазначав британський філософ Джуліан Барджині «економічний розвиток і технології - це лише інструменти діяльності. Метою нашого майбутнього є становлення цивілізованого суспільства. А воно неможливе без гуманітарних наук» [7]. Якщо така тенденція не зміниться, - пише М. Нуссбаум, - то скоро всі країни світу почнуть виробляти покоління корисних машин, а не повноцінних громадян, здатних самостійно мислити, критикувати традиційний устрій і розуміти інших людей» [3, 1 5-16].

Тотальний прагматизм і технократизм нашого життя спричиняє глибоку кризу гуманітарної освіти й призводить до знищення тих людських якостей, які формують культуру [5, 54]. За умов, коли переважає економічна та прагматична доцільність в освіті, вплив гуманітарних наук на суспільство і суспільну свідомість помітно зменшується.

Тому відразу постає питання, а чи знадобляться в надтехнологічному світі філософія, музика, література, образотворче мистецтво та інші гуманітарні науки? Чи варто їх взагалі вивчати? У цьому відношенні професор Лондонського університету Сара Черчвелл говорить, що ми не зможемо вирішити глобальні проблеми людства без використання знань як точних, так і гуманітарних наук [7].

Гуманітарні науки необхідні, щоб дати відповіді на питання про те, як людина повинна ставитися до себе і навколишнього світу, яким має бути це ставлення, щоб уникнути загибелі, виродження людства. Гуманітарними науками значною мірою твориться соціокультурний простір, де людина постає найвищою цінністю, а сама культура - втіленням усіх важливих смислів людського буття. Призначення гуманітарних наук у тому, що вони повинні готувати молодих людей до життя в розмаїтому і взаємозалежному світі, де існує етнічна, національна, релігійна різноманітність, де співіснують і взаємодіють фізично здорові люди і люди з фізичними особливостями та недоліками, де люди роблять вибір, який радикально змінює їх життя. Гуманітарні науки і гуманітарна освіта покликані формувати у молоді здатність до критичного мислення, самостійності у судженнях і вільного міркування, що є необхідним для культурного та політичного розвитку і співжиття. На думку М. Нуссбаум, ні одна демократія не зможе зберігати стабільність без опори на освічених громадян [3, 25].

Незважаючи на удавану перевагу фізиків, хіміків і програмістів, професії гуманітарного профілю не втрачають популярності. Як приклад можна згадати юристів, психологів, лінгвістів, режисерів, іміджмейкерів, дипломатів і політиків. У прогресивних освітніх системах немає настільки чіткого розділення на технічні й гуманітарні науки, як є в Україні. Технарі постійно тренують мислення на літературі, дизайнери ніяк не зможуть обійти увагою історію мистецтв, а гуманітарії нерідко засновують успішні технологічні компанії. Як, наприклад, філософ за освітою Стюарт Баттерфілд - засновник Slack і співзасновник Flickr [2]. Про те, що гуманітарні науки на рівні з точними і природничими здатні привести суспільство до збагачення, свідчить історія і роки досвіду. Багато людей студіюючи гуманітарні науки стали достатньо успішними. Так, Барак Обама вчив політологію та англійську літературу, Гілларі Клінтон - політологію, Еммануель Макрон - філософію, Тереза Мей - географію. А більшість британських політиків вивчали PPE (Philosophy, Politics and Economics). Таким чином видно, що отримавши якісну університетську освіту, глибоко вивчивши праці великих письменників, філософів й істориків, гуманітарій знайде себе в будь-який з ніш.

Важливо також усвідомлювати, що гуманітарні науки - історія, мистецтвознавство, філологія, етика, естетика і особливо філософія - формують необхідний для збереження власне людських якостей простір human security, де людина була й є найвищою цінністю, а культура постає єдністю різних смислів людського буття (соціальних, духовних, логічних, моральних, естетичних тощо) в певному історичному та національному контекстах [5, 55].

Стан української гуманітарної освіти сьогодні значною мірою залежить від загальних тенденцій, притаманних технократичному і глобальному світові.

Досить негативно на стан гуманітарної освіти й культури в цілому впливає споживацьке суспільство з цінностями «хвилинної культури», «квапливої культури» [1, 173], де часто не залишається місця універсальному і людському. В Україні протиставлення «фізиків» та «ліриків» зберіглося як наслідок утилітарного підходу до освіти, який панував ще у Радянському Союзі. Холодна війна потребувала «технарів» більше за філологів, істориків або педагогів. Тому в колишньому СРСР суспільним наукам приділялась значна увага, саме як чинникам ідеологічної репродукції радянського громадянина. Ідеологічна машина працювала за для створення та підтримки подальшого існування людей-виконавців, гвинтиків системи. Отож зрозуміло, що за таких умов про формування та розвиток творчої особистості не було й мови [6, 38 ]. Це - лише один із чинників, які з роками призвели до знецінення «гуманітарних» професій і гуманітарних знань.

Загальною тенденцією розвитку сучасної української освіти є скорочення загального обсягу гуманітарних наук, що викладаються в школах, коледжах, університетах. Політика держави у сфері освіти протягом останніх років була спрямована на зниження рівня викладання соціально-гуманітарних дисциплін у вузах. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України (№ 642 від 09.07.2009 р.) «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента» кількість обов'язкових гуманітарних дисциплін зменшилося до п'яти [4, 185]. Сучасна соціально-гуманітарна освіта включає в себе багато дисциплін, перелік яких рахується не одним десятком. В той же час деякі дисципліни є основною усієї подальшої освіти, тому їх вивчення є обов'язковим. На перших етапах гуманітарної освіти до них слід віднести українську й іноземні мови, літературу, історію. Потім до них додаються філософія, соціологія, політологія, правознавство та ін. Гуманітарна освіта, перш за все, реалізує завдання соціалізації людини. Мова йде не про збільшення кількості гуманітарних дисциплін, що викладаються, за рахунок фундаментальних, а про необхідність внесення змін до їх програм, змісту з урахуванням проблем ХХІ ст., підвищення якості викладання, вдосконалення методик [4, 186]. На цьому фоні стає незрозумілими висловлювання деяких можновладців з Міністерства освіти про переведення у блок вибіркових дисциплін філософію, відмову від викладання курсу «Історія України», мотивуючи це тим, що вона вивчається у середній школі (знання своєї історії, генетичного коріння вкрай важливе особливо в час відкритої війни між Україною та московітами. Людину, що відчуває свій генетичний зв'язок із предками, їх культурою неможливо перетворити у «яничара»), відмова від читання у ЗВО курсу «Культурологія», «Релігієзнавство», що є надзвичайно актуальним в Україні в зв'язку з міжконфесійним протистоянням тощо.

Давно назріла потреба відходити від принципів так званої «вузької» освіти. Гуманітарна підготовка повинна розширити освіту «вузького» фахівця, доповнити його такими знаннями, які не є для нього профілюючими. Так, наприклад, освіта інженера повинна забезпечити йому максимальну включеність в суспільні зв'язки, зробити його конкурентоспроможним на ринку праці, сформувати особистість і громадянську позицію [4, 187].

Перед гуманітарними науками сучасності стоять неабиякі виклики. Так, сучасна історія повинна вчити простежувати зв'язки між подіями, їхніми причинами та наслідками і на основі цього - робити прогнози й припущення, а не бути набором імен і дат. Поверхневе відношення до історичної науки веде до неправильного трактування понять і спотворення фактів, що надзвичайно важливо в наш непростий час. Недаремно відомий український поет М. Рильський писав: «Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього». гуманітарна наука освіта

Так само філософія має вчити аргументувати власну позицію, вірно використовувати логіку, вибудовувати послідовність суджень, користуватись критичним мисленням, що важливо для технарів. Філософія концентрує в собі потужний потенціал інтелектуального розвитку, виступає частиною загальнолюдської культури. Потреба у людях з критичним мисленням є особливо актуальною саме зараз, коли Україні потрібні не політикани і демагоги, а розумна, ініціативна, активна, сучасна особистість. Вільний філософський дискурс значною мірою перешкоджає відтворенню різних ідеологічних схем, міфологем і стереотипів, завдяки яким легше управляти і маніпулювати людиною в тих чи інших цілях [5, 62].

Науки про культуру і суспільство мають навчити розуміти, чому наше суспільство є саме таким, яким є, чому найбільш популярними тепер є сатирично-маргінальні пісні, а ще - що з цим робити і чи варто робити.

Доведено, що вивчення мистецтв сприяє академічній успішності учнів. Так, у Массачусетському технологічному інституті проводили експеримент з навчання дівчат віком 12-15 років математики за допомогою танців. Адже математика, так само як і танець, є універсальною мовою, що дає змогу за допомогою чітко визначених дій виразити себе. Завдяки цьому дівчата покращили результати з математики на 273%.

Загалом завдяки вивченню гуманітарних наук у людини зміцнюється відчуття стійкого зв'язку зі своєю культурою. Водночас особистістю усвідомлюється належність до світових культур. Це є надзвичайно важливим для українського суспільства, яке хоче зберегти свою ідентичність і не втратити здатність адекватно реагувати на виклики технократичного, глобалізованого світу [5, 63].

Таким чином, на нинішньому переламному етапі розвитку нашої держави лише завдяки розвитку соціально-гуманітарної складової освіти та науки можливий подальший прогрес державотворення в Україні. Без досліджень та досягнення нових обріїв у сфері соціально-гуманітарних наук нас чекає безрадісне майбутнє. Суспільство потребує професіоналів, які мають не тільки спеціальні знання, а й високий рівень відповідальності перед державою і громадянським суспільством, а це неможливо реалізувати без гуманітарної освіти.

На шляху державотворення, який Україна прокладає в сучасному глобалізованому світі, стає очевидно, що важливою передумовою консолідації українського суспільства навколо одвічних цінностей і становлення в ньому особистості, здатної розкрити власну ідентичність в умовах співіснування різних світоглядів і культур, є формування у нашій державі відповідного ставлення до проблем соціально-гуманітарних дисциплін.

Список використаних джерел

Бауман З., & Донскіс Л. (2014) Моральна сліпота. Втрата чутливості у плинній сучасності І Пер. з англ. О. Буценка. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 280 с.

Гуманітарні науки - не лише про знання. Чому можуть навчити сучасну людину філософія та культура? (2019) Вилучено з: https://ain.ua/ru/2019/12/18/gumanitarni- nauki-ne-lishe-pro-znannya-chomu-mozhut-navchiti-suchasnu-lyudinu-filosofiya-ta- kultura/

Нуссбаум М. (2014) Не ради прибыли: зачем демократии нужны гуманитарные науки І Пер. с англ. Марины Бендет. Москва : Изд. дом Высш.шк. экономики, 192 с.

Перевалова Л.В. (2010) Роль і значення гуманітарної освіти у підготовці фахівців нового покоління. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: збірник наукових праць. Харків: НТУ «ХПІ», (27(31), 2), 182-188.

Петрук Н. (2020) Стратегії розвитку гуманітарної освіти в добу технократизму та глобалізації. Філософія освіти. Philosophy of Education. (26(1)), 54-67.

Ципко В. (2006) Роль соціально-гуманітарних наук у формуванні особистості студента вищого навчального закладу. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук. пр. Умань: УДПУ ім. Павла Тичини, (15), 34-42.

Чи потрібні суспільству майбутнього мистецтво і гуманітарні науки. (2020)

Вилучено з: https://osvitoria.media/experience/chy-potribni-suspilstvu-majbutnogo- mystetstvo-gumanitarni-nauky/

Размещено на Allbest.ru/