Когнітивний компонент у структурі готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»

Когнітивний компонент у структурі готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів

Клімашевська Ганна Романівна аспірантка кафедри розвитку дитини раннього і дошкільного віку

Україна

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі формування готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів, що спричинено вимогами сьогодення та підготовкою висококваліфікованих педагогів, які здатні творчо та ефективно працювати з майбутнім поколінням.

Під час дослідження сформульовано авторське бачення поняття «готовність до професійної діяльності» майбутніх вчителів початкових класів; висвітлено аспекти, які впливають на готовність до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів в умовах реформування НУШ. Зосереджено увагу на важливості та доцільності вивчення когнітивного компонента у структурі готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класі. Охарактеризовано когнітивний компонент, що реалізується у процесі досягнення як загальної мети навчання, так і кожного завдання зокрема, та сприяє поглибленому розвитку професійних інтересів та навичок студентів.

Ключові слова: когнітивний компонент, учитель початкових класів, креативність, творчість, креативна професійна діяльність, Нова українська школа.

Формування готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів є важкою і відповідальною задачею, оскільки вона спрямована на підготовку висококваліфікованих педагогів, які здатні творчо та ефективно працювати з майбутнім поколінням. Така готовність включає в себе широкий спектр компетентностей, умінь та навичок, які допоможуть майбутнім вчителям початкових класів створити стимулююче навчальне середовище що, сприятиме творчому розвитку особистості.

Дослідження будь-якого об'єкта, процесу чи явища потребує обґрунтування його структури та змісту. Науковці наголошують (В. Биков, Д. Біда, О. Зозуля та ін.), що структура досліджуваного об'єкта становить упорядкованість зовнішніх і внутрішніх, тривалих і стійких взаємозв'язків між його окремими компонентами, які забезпечують стійкість і цілісність розуміння об'єкта дослідження. Виходячи із цих міркувань, принциповим моментом при дослідженні проблеми готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів є розкриття їх змісту та визначення структурних компонентів, за допомогою яких можна найбільш чітко дослідити сам процес і результат педагогічного впливу.

Незважаючи на значні дослідження з питання готовності до професійної діяльності майбутніх педагогів, у визначенні структурних компонентів готовності не існує єдиної думки - залежно від досліджуваного напрямку науковці наводять різні компоненти готовності (Ю. Биков, М. Дьяченко, Л. Кандибович, В. Пономаренко та ін.).

Узагальнюючи різні підходи до структурних компонентів готовності до професійної діяльності вчителів науковці в основному виокремлюють мотиваційний, когнітивний, рефлексивний, процесуальний, особистісний, операційний компоненти.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволяє нам визначити, що готовність до професійної діяльності як інтегративна якість особистості є результатом спеціальної професійної освіти, виховання та самовиховання і характеризується ступенем прояву знань, умінь та професійної спрямованості особистості на творче виконання освітньої діяльності відповідно до нових умов.

В межах нашого дослідження слід підкреслити, що сутність готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів визначається наступними аспектами:

креативна діяльність передбачає поступове освоєння особистістю власного внутрішнього світу, що стає засобом самопізнання і застосуванням отриманих знань і умінь у подальшій професійній діяльності;

креативна діяльність забезпечує збільшення творчого потенціалу особистості, що дозволяє сформувати навички професійної діяльності;

завдяки креативному розвитку майбутніх фахівців відбувається розширення суб'єктного простору, професійне і моральне збагачення особистості, збільшується потреба у самовдосконаленні, а, отже, удосконалюється індивідуальний стиль креативної професійної діяльності;

розвиток креативності на етапі підготовки у закладі вищої освіти забезпечує формування «спеціальної» креативності як здатності до творчості, яка пов'язана із професійною сферою діяльності;

креативна діяльність у період студентства пов'язана із формуванням власного світогляду, визначенням професійного «Я», освоєнням способів репродуктивної та творчої діяльності, що дають позитивну мотивацію на формування пізнавального інтересу студентів у професійній діяльності;

креативна діяльність майбутнього вчителя початкових класів є інтегративною властивістю особистості (особистісні здібності, знання, вміння, переконання, відношення), що є основою для ефективної професійної діяльності вчителя і спонукає до творчої самореалізації та розвитку особистості потенціалу дітей молодшого шкільного віку.

У наших дослідженнях раніше розглядалось доцільність та важливість мотиваційного компонента у структурі готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів, наразі ми зосереджуємо увагу на когнітивному компоненті. Когнітивний компонент у науковому аналізі характеризуємо як адекватне відображення суб'єктом професійної діяльності аспектів дійсності, затребуваних для вирішення професійних завдань і відображає загальний, інтелектуальний, світоглядний рівень розвитку майбутнього фахівця, сформованість професійних знань, а також його креативний потенціал. креативний професійний навичка

На сьогоднішній день існує достатня кількість досліджень, що свідчать про тісний взаємозв'язок креативності та знань (І. Бех Дж. Гілфорд, І. Зязюн, К. Тейлор, Е. Торренс). Ми дотримуємося позиції науковців, які вважають, що чим більше знань отримує людина, тим різноманітнішими є її підходи до вирішення нових, нестандартних завдань і проблем. Фундаментальні знання є необхідною вимогою до сучасного фахівця початкової освіти. У цьому провідну роль відіграє як обсяг знань, так і їх систематичність, точність, рухливість. Придатним до практичної діяльності випускника роблять керованість та мобільність знань, гнучке пристосування до умов закладу освіти.

У процесі науково-теоретичної підготовки здобувачі освіти опановують низкою загальнокультурних знань, серед яких можна виокремити оволодіння культурою мислення, розвиток здібностей до узагальнення, аналізу, сприйняття інформації, постановки цілей і виборі шляхів їх досягнення, здібності до аналізу світоглядних, соціально значущих філософських проблем, готовність до застосування основних методів, способів і засобів отримання, збереження та перетворення інформації.

Формування у майбутніх педагогів світоглядних знань передбачає опанування ними ціннісними основами освіти та професійної діяльності; сутністю та структурою освітніх процесів; особливостями педагогічного процесу в умовах полікультурного та поліетнічного суспільства; методологією педагогічних досліджень проблем освіти; теорії та технології навчання, виховання та духовно-морального розвитку особистості; змістом виховних та освітніх концепцій; методами психологічної та педагогічної діагностики для вирішення професійних завдань; особливостями індивідуального розвитку учнів; способами орієнтації у професійних джерелах інформації, способами проєктної та інноваційної діяльності в освіті, навичками вдосконалення професійних знань та умінь та ін.

Слід зазначити, що активне засвоєння системи професійних знань залежить від формування системи професійних понять; формування пізнавальних (розумних, інтелектуальних) процесів, що відповідають засвоюваній системі професійних понять; формування ієрархії професійних особистісних смислів і цінностей, що забезпечує реорганізацію свідомості здобувача освіти відповідно до засвоюваних понять і форм мислення.

Під системою професійних знань ми розуміємо бачення (відображення) суб'єктом професійної діяльності властивостей дійсності та можливостей їх взаємодії, необхідних для вирішення професійних задач.

Зміст науково-теоретичної підготовки майбутніх фахівців початкової освіти передбачає: розвиток здібностей до адекватної оцінки педагогічної ситуації для побудови і реалізації педагогічної діяльності; оволодіння сучасними знаннями про особливості організації креативної професійної діяльності в умовах Нової української школи; опанування уміннями виокремлення ключових та другорядних протиріч у процесі креативної професійної діяльності; формування знань про методику вирішення професійних проблем; формування умінь рефлексії креативної професійної діяльності.

Майбутні вчителі повинні вміти аналізувати, систематизувати та використовувати інформацію з проблем науки та освіти; розробляти сучасні педагогічні технології; проводити експерименти з використання нових форм навчальної та виховної діяльності, аналізувати результати здатністю розробляти та реалізовувати навчальні програми базових та елективних курсів у різних освітніх установах, готовністю застосовувати сучасні методики та технології, методи діагностування досягнень учнів, а також використовувати можливості освітнього середовища для формування універсальних видів навчальної діяльності.

Складовою когнітивного компонента є наявність знань про інноваційні технології навчання, методи, прийоми, форми та сформованість умінь їх реалізації у освітньому процесі. Вони відображають спроможність здобувачів освіти у процесі взаємодії з учасниками освітнього процесу створювати умови для розвитку власної креативності та творчого розвитку школярів.

Для повноцінної взаємодії з усіма учасниками освітнього процесу майбутні вчителі повинні мати знання про зміст інформаційних технологій у Новій українській школі; про організацію гуманістично зорієнтованої взаємодії учасників освітнього процесу; про відповідальності педагога за власну креативну професійну діяльність, спрямовану на формування творчої особистості вихованця, готовність до сприйняття та активної діяльності в нових соціально-економічних умовах; про особливості вибудовування індивідуальної освітньої траєкторії; про урахування особистісних потреб дитини в освітньому процесі під час застосування інноваційних технологій.

У Державному стандарті початкової освіти наголошується, що здобувач освіти повинен вміти знаходити, подавати, перетворювати, аналізувати, узагальнювати та систематизувати дані, критично оцінювати інформацію для розв'язання життєвих проблем [2]. Тому однією зі складових когнітивного компонента ми визначаємо розвинене критичне мислення.

У дослідженні критичне мислення ми визначаємо за О. Пометун як окремий тип мислення, який характеризується активністю, цілеспрямованістю, самостійністю, дисциплінованістю та рефлективністю та передбачає розвиток у процесі навчання здатності людини: визначати проблеми, аналізувати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел, висувати альтернативи й оцінювати їх, обирати спосіб розв'язання проблеми чи власну позицію щодо неї й обґрунтовувати свої погляди, робити свідомий вибір і діяти [1].

Критичне мислення є мисленням індивідуальним і самостійним і проявляється у груповий роботі під час суперечок, дискусій, обговореннях доповідей студентів, виступів на публіці, тому вирішальне значення осмисленні інформації грають комунікативні навички учасників процесу.

Основним відправним пунктом мисленнєвої діяльності загалом і вияву критичності розуму, особливо, є рефлексія. Вона можлива лише у тому випадку, якщо студент має високу мотивацію до того, щоб дізнатися, зрозуміти, осмислити, встановити істину чи отримати результат.

До умінь критично мислити відносимо вміння оцінювати достовірність інформації. Традиційні методи навчання не передбачають постановки проблеми, вони засновані на трансляції знань від викладача студентам, що негативно впливає на їхню дослідницьку культуру. Оцінювати ситуацію з кількох ракурсів, шукати підтвердження та формулювати аргументи - ось ті навички, які допомагають розвивати навчання, побудоване з використанням прийомів та стратегій цієї технології. Вона універсальна для будь-якого віку і високо ефективна для використання її в різних предметних областях.

Когнітивний компонент готовності до креативної професійної діяльності відображає сутність того, що реалізується у процесі досягнення як загальної мети навчання, так і кожного завдання зокрема, та сприяє поглибленому розвитку професійних інтересів та навичок студентів.

Отже, для формування у студентів когнітивного компонента необхідно відібрати та відструктуризувати навчальний матеріал таким чином, щоб він містив необхідну інформацію, яка б дала можливість студентам на основі якісно засвоєних знань та сформованих уявлень розвинути у себе можливості майбутнього творчого вчителя.

У подальших наукових дослідженнях плануємо висвітлити наступні компоненти у структурі готовності до креативної професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів.

Список використаних джерел

1. Пометун, О. І. (2018). Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал, (2), 89-98.

2. Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти. (2019).

Размещено на Allbest.ru