Стартапи як важливий вектор розвитку освітньої галузі в Україні
Дослідження вітчизняного ринку освіти, який знаходиться на стадії становлення і розвитку, здобутки в розробці власних і освоєнні відомих у світі освітніх технологічних стартапів. Розгляд стартапу як важливого вектору розвитку освітньої галузі в Україні.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 07.09.2024 |
Размер файла | 31,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Стартапи як важливий вектор розвитку освітньої галузі в Україні
Куркіна Сніжана Віталіївна - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри мистецької освіти Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка
ЖУРАВЛЬОВ Віталій Максимович - старший викладач кафедри економіки, менеджменту і комерційної діяльності Центральноукраїнського національного технічного університету
У представленій статті досліджено вітчизняний ринок освіти, який знаходиться на стадії становлення і розвитку, однак вже має значні здобутки в розробці власних і освоєнні відомих у світі освітніх технологічних стартапів. Доведено, що стартапи мають стати важливим вектором розвитку освітньої галузі в Україні. Автори вважають, що використовуючи базові концепти бізнес-стартапів, їхні ідеї, зміст і структуру організації, учені, освітяни й керівники навчальних закладів зможуть адаптувати цю технологію до навчальної діяльності вітчизняних закладів освіти на будь-якому рівні з урахуванням специфіки їхньої роботи.
Ключові слова: стартапи, онлайн-освіта, освітні технології, інновації, креативність, бізнес ідея, світові тренди, EdTech стартапи, стартап школи.
KURKINA Snizhana Vitalievna, ZHURAVLEV Vitaliy Maksimovich. STARTUPS AS AN IMPORTANT VECTOR FOR THE EDUCATIONAL SECTOR IN UKRAINE
The presented article examines the domestic education market, which is at the stage of formation and development, but has already made significant gains in the development of its own and development of world-famous educational technology startups. It has been proven that startups should become an important vector for the development of the educational industry in Ukraine. The authors believe that using the basic concepts of business startups, their ideas, the content and structure of the organization, scientists, educators and heads of educational institutions will be able to adapt this technology to the educational activities of domestic educational institutions at any level, taking into account the specifics of their work.Jt is this approach that will make it possible to realize the tasks of finding and implementing new approaches, methods and forms of work, general updating and increasing the efficiency of the education system in Ukraine.
Also, the need to determine the priority of the education sector at the state level is substantiated, which will allow attracting internal and external financial resources for the support and development of EdTech startups, creating favorable conditions for the economic, social, and intellectual growth of the country. A classification is proposed and characteristics of startups in education are given according to the level of their activity: institutions of general secondary education, institutions of higher education, startup schools. The characteristics of startups are given, the specifics of their action in various educational institutions in Ukraine are indicated. стартап онлайн освіта ринок
The innovative segment, as an integral component of the educational process, is important in the renewal and intensification of the teaching of any academic discipline, realizes the professional growth of the teacher, promotes involvement in the global scientific community, introduces current knowledge in various fields, and ultimately creates prerequisites for integration into the European educational space, predicts an increase in the effectiveness of training.
The sphere of activity of startup schools all over the world is the attraction and selection of creative young people who want to engage in innovative entrepreneurship, from among inventors, scientists, graduate students, students, as well as business representatives. After selecting people who already meet certain requirements and have the appropriate qualities, startup schools instill in them the knowledge and skills necessary for innovative entrepreneurship; create motivation for the formation of their technological ideas, cultivation of business ideas; provide assistance in the development of independent projects and in the creation of prototypes of business products; find investors, business agents to invest in the most successful, promising projects (first and second round of investments); select the best startup projects with the participation of trainers, experts, funds, investors, business agents; participate in the organization and conduct of the competition of innovative business projects; help the authors of ideas in the so-called adjustment, correction of their startup projects for interested investors; participate in the opening and launch of start-up companies.
Keywords: startups, online education, educational technologies, innovation, creativity, business idea, global trends, EdTech startups, school startup.
Постановка та обгрунтування актуальності проблеми
Сучасні реалії та перспективи розвитку вітчизняної освіти, що намагається зрештою вивчати й наслідувати кращий світовий досвід, вимагають постійного пошуку нових технологій, які будуть орієнтовані на запити сучасного покоління, що існує у нових умовах динамічного цифрового й електронного світу та формування таких навичок як: креативність, критичне мислення, медіаграмотність, інноваційність, лідерство. Інноваційна складова навчального процесу є важливим чинником оновлення, інтенсифікації та подальшої реалізації професійного зростання з метою інтеграції в європейський освітній і суспільний простір. Одним із напрямів реалізацій визначеної такої стратегії, зокрема і в освітньому процесі, є впровадження технології стартапів.
Сучасний глобалізаційний світ демонструє розвиток ери знань і компетенцій, які стають основою конкурентних переваг країн на міжнародному рівні. Зростання інвестицій в сектор освіти та підвищена увага урядів до рівня освіченості, професійної, фахової підготовки, соціалізації своїх громадян свідчить про зацікавленість та пріоритетність цієї галузі.
Згідно досліджень компанії Global Market Insights, світовий ринок освітніх технологій за останні 2 роки демонструє швидке зростання. Його обсяги сягнули понад 200 млрд. дол., і за прогнозами експертів така тенденція збережеться, досягнувши суми 10 трильйонів дол. вже до 2030 року. Окрім цього, за ствердженням дослідників, половина з цих коштів припадатиме на шкільну, тобто початкову ланку освіти. Об'єднуючи різні способи використання інноваційних технологій в освітньому процесі, ринок EdTech (educational technologies) є одним із найдинамічніших і привабливих як для споживачів, так і для підприємців та венчурних інвесторів [2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблеми створення стартапів та вивчення можливостей їхнього використання в роботі різних освітніх установ в останні роки стають все більш актуальними. До їхнього вирішення долучаються як зарубіжні так і вітчизняні науковці. Зокрема, М. Конопелько працює над адаптацією і уведенням в практику сучасних світових трендів на ринку освітніх технологій, Д. Загідуллін та Н. Пуляві- на досліджують методику стимуляційного навчання як основу стартапів, К. Мельникова, М. Момот, Д. Варламов акцентують свою діяльність на інвестиційних програмах EdTech проектів, М. Мягков вивчає світовий ринок освітніх інноваційних проектів; В. Кузнецов висвітлює зміст і сутність корпоративної освіти; З. Чавкін аналізує специфіку і структуру освітніх стартапів для навчання підвищення ефективності навчання дорослих; О. Мри- хіна розглядає перспективи розвитку українського ринку високих технологій у галузі освіти.
Окрім наведеного вище, проблематика педагогічної інноватики неодноразово ставала предметом дослідження О. Арламова, М. Бургіна, К. Кречетникова, Л. Меджитової, Н. Морзе, З. Сейдаме- тової та інших. Зазначимо, що відомі усьому світові успішні ^проекти-стартапи Пола Бакхайта, Тіма Брейді, Евана Вільямса, Білла Гейтса, Стіва Джобса, Мітча Капора, Рея Оззі продовжують надихати учених, економістів, освітян як за кордоном, так і в Україні.
Мета статті полягає у дослідженні освітніх інноваційних технологій з точки зору інвестиційної привабливості. Також, автори намагалися проаналізувати специфічні характеристики тих чи інших стартапів в освіті в залежності від рівня їхньої діяльності.
Виклад основного матеріалу дослідження
Як вже зазначалося вище, розвиток сучасної освіти вимагає постійного пошуку нових технологій навчання, які забезпечуватимуть високий якісний показник знань учня, студента, молодого фахівця, розвиток пізнавальних умінь, креативності, підвищення мотивації до набуття, відтворення й втілення в практику нових знань. Технологія стар- тапів в освітньому просторі продукує зручну модель побудови нової парадигми навчання, яка забезпечує мобільність викладача й студента, вчить орієнтуватися в сучасному просторі, у тому числі й віртуальному, надає можливість спробувати свої сили у різних напрямах діяльності, виконувати різні ролі. Майже кожен учень, студент, молода людина прагнене відчути себе лідером, акумулювати й реалізовувати креативні ідеї, які матимуть суспільну користь, формувати активне мислення, набути можливості використовувати в процесі самоосвіти і саморозвитку сучасні гаджети та Інтернет-додатки.
Інноваційний сегмент, як складовий компонент навчального процесу, є важливим в оновленні та інтенсифікації викладання будь-яких навчальних дисциплін, реалізує професійне зростання викладача, сприяє залученню до світової наукової спільноти, знайомить із актуальними знаннями у різних галузях, а зрештою створює передумови для інтеграції в європейський освітній простір, прогнозує підвищення результативності навчання.
Одним із напрямів реалізації визначених педагогічних стратегій є впровадження технології стартапів. Поняття стартап трактується як «нещодавно створена компанія (можливо, ще не зареєстрована офіційно, але серйозно планує стати офіційною), що будує свій бізнес на основі інновацій або інноваційних технологій...» [3]. Звичайно, на сьогодні це стосується, в основному, ІТ-проектів. Використовуючи базові концепти бізнес-старта- пів, їхні ідеї, зміст і структуру організації, учені, освітяни й керівники навчальних закладів зможуть адаптувати цю технологію в навчальній діяльності закладів освіти на будь-якому рівні з урахуванням специфіки їхньої роботи. Саме такий підхід уможливить реалізацію поставлених завдань пошуку й впровадження нових підходів, прийомів і форм роботи, загального оновлення і підвищення ефективності роботи вітчизняної системи освіти.
Отже, стартап розробляється й організовується на основі інноваційних технологій, широких можливостей сучасного програмного забезпечення, є темпоральною структурою, що займається пошуками відтворювальної, корисної моделі. Основними принципами стартапу є глобальне мислення, пошук партнерів, побудова стратегії, наявність інноваційної ідеї, чіткість мети, завдань, зрозуміле й конкретне планування й зрештою назву, яка буде запам'ятовуватися і приваблювати. Будь-який стартап має на меті отримання профіту для користувачів й ініціаторів проекту, а одним із головних завдань стартапу є розповсюдження його продукту (віртуального або фізичного) серед визначеної спільноти, аудиторії.
Стартапи в освіті можна класифікувати згідно рівня їхньої дії: стартапи в закладах загальної середньої освіти (загальноосвітні школи, гімназії, колегіуми тощо); закладах вищої освіти (університети) та стартап-школи.
Про кризу в сучасній українській школі, та й в цсій системі освіти, про необхідність пошуку нових технологій, масове запровадження освітніх інновацій, ми говоримо доволі часто. Суспільство країни і самі користувачі освітніх послуг прагнуть навчатися у якісно реформованих закладах загальної середньої освіти нового покоління. Та попри це, ситуація із новаціями в українських школах за останніх 25 років покращилася не суттєво.
Причини цього зрозуміти не складно. По-перше, запровадження радикальних змін у державній освіті наштовхується на опір і байдужість самої системи. По-друге, будь-яка суттєва реорганізація в середині системи, створення нових конкурентних приватних закладів, що із самого заснування працюють на нових засадах, потребують великих ресурсів і ризику. Втім, щодо останнього, це якраз ті виклики, з якими зіштовхується кожна інноваційна організація чи компанія в будь-якій галузі у світовому масштабі. Реалії ж останніх років: пандемія COVID-19, війна в Україні, масштабні руйнування, що зазнала більшість міст на сході, порушення в роботі енергосистеми та водопостачання, звісно не сприяють нормальній роботі закладів освіти.
Натомість, у соціальних мережах сотні й тисячі поширень набирають новини про методичні і технологічні нововведення у школах Фінляндії, США, Сінгапуру та інших країн. Тобто, світові економічні лідери продовжують свій рух вперед через інновації в галузі освіти, додаткові інвестиції в цю перспективну галузь.
Отже, створити стартап, а потім сподіватися, що люди почнуть ним користуватися, надто дорого, довго і ризиковано. Але саме так діють інноваційні проектні групи по всьому світу. Вивчаючи перераховані вище принципи побудови стартапів, ми в Україні зможемо в майбутньому успішно реформувати освітні галузь, зробивши її гнучкою, модернізованою, відкритою для інновацій. Шлях до цього полягає у всебічному дослідженні зарубіжного досвіду, бажанні втілити його в практику діяльності початкової освіти, а зрештою і всіх інших ланок вітчизняної системи освіти.
The Tiny School Project у США є кампанією, яка саме займається розповсюдженням інноваційних ідей в гілузі освіти. Організація пропонує потенційним засновникам інноваційних шкіл менторство та «стартап-підхід» у створенні нової школи. Що це означає? Кампанія рекомендує розпочинати із маленького пілотного проекту для кількох учнів, які навчатимуться увечері або у вихідні. Якщо ж це спрацює, діти будуть навчатися із задоволенням, а навчальні досягнення й якісні показники будуть значними, проект можна масш- табувати до 10-15 учнів та випробовувати його протягом 2-12 місяців у заздалегідь облаштова- ному орендованому приміщенні. І тільки в тому випадку, якщо концепція нової школи, закладу витримає всі випробування на практиці, її запускають як повномасштабний проект.
Серед навчальних закладів, що розпочали роботу завдяки цьому підходу є відома в світі NOLA Micro Schools. У цих школах дітям допомагають зрозуміти своє покликання за допомогою комбінації проектів, що є схожими на квести, які працюють у поєднанні сократівського методу та навчання у професіоналів за напрямами знань і діяльності. Інший приклад - Noble Minds Institute. Означений заклад є школою для дітей з емоційними та поведінковими проблемами.
Ще один інноваційний навчальний заклад, створений завдяки цьому методу, - Rooted School. Вчителі цієї школи намагаються прив'язати знання, що набуваються школярами впродовж усього терміну навчання, до їх практичного застосування в дорослому житті: алгебру - до створення додатків для мобільних пристроїв, вивчення рідної мови - до створення ефективних маркетингових кампаній в соціальних мережах тощо.
Минуле десятиліття стало періодом розквіту інноваційних, ризикованих і надзвичайно плідних стартапів майже в усіх галузях світової економіки. Здається, настав час, коли розроблені і вже апробовані на практиці методи стартап-світу потрібно почати використовувати для створення шкіл нового покоління в Україні. Потрібно перейти від критики освітньої галузі, скарг про незацікавленість держави у реформах, брак коштів в умовах воєнного стану. Звичайно, що перейти від постійних обговорень і дискусій до реальних кроків назустріч реформам важко, тому саме зараз найбільш важливими є навіть поодинокі приклади ініціатив, у яких держава і бізнес створюють можливості для розвитку і практичного застосування ідей талановитої молоді.
Цього року до освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB, започаткованої Chernovetskyi Investment Group, у якій беруть участь Одеський національний політехнічний університет та Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», долучився третій ЗВО України - Національний університет «Львівська політехніка».
До сьогодні більшість компаній світової ІТ-індустрії розвивалися в напрямі офшорного
програмування. Тобто фірми виконували закордонні замовлення, фактично не створюючи власного продукту. Тож одним із напрямів розвитку ІТ в Україні є розробка власних програмних продуктів. Але такий стан є досить ризикованим і не завжди прибутковим, оскільки потребує конкурентоздатного і платоспроможного замовника в Україні або ж значних ресурсів самої ІТ-фірми, яка пропонує свій продукт, розвиває та просуває його на ринку. Але саме цей напрям є перспективним, бо саме завдяки йому з'являються нові потужні стартапи.
Отже, університетська освіта з ІТ-спеціаль- ностей має бути також реформованою у відповідності до сучасних змін, що відбуваються у ІТ-га- лузі. Потрібно осучаснювати знання, постійно створювати відповідну матеріальну базу, розвивати креативне мислення студентів, вчити їх досліджувати, аналізувати, порівнювати тощо. Важливим чинником є вміння працювати в проектних групах, що колективно створюють той чи інший програмний продукт. Теми кваліфікаційних робіт також повинні бути спрямованими на формування навичок творення власних програмних продуктів, можливостей розвиватися в актуальних напрямах світової ІТ-галузі.
Другий напрям розвитку мав би базуватися на тому, що зараз ІТ-індустрія входить у всі сфери життя і виробництва - машинобудування, медицину, сільське господарство тощо. У такий спосіб тут також відкриваються великі перспективи, які полягаєть у можливостях розширювати свої послуги та створювати власні продукти в різних сферах: інтернет речей, штучний інтелект, смарт-системи. Та для цього необхідно аналізувати вітчизняний ринок, специфіку його попиту і пропозиції для того, щоб знайти собі замовника, користувача в Україні.
Для закладів вищої освіти є дуже важливим, щоб приватний бізнес розвивав дослідницькі центри при університетах чи разом із університетами. Ми вважаємо, що «...для підвищення якості вищої освіти у сучасних умовах і, найголовніше, допомогти студентам підготуватися до професійного життя за межами університетських аудиторій, треба активно впроваджувати практичний, прикладний підхід до освіти. Надання освітніх послуг, заснованих на досвіді та актуальних біз- нес-процесах, допоможе викорінити наявні прогалини у продуктивності молодої робочої сили» [4, с. 17].
Створення системи CIG R&D LAB є саме такою відповіддю, що створює можливість підготовки до професійної діяльності для студентів, аспірантів та молодих науковців шляхом створення можливостей поєднання навчання із роботою над власним проєктом. Переваги цієї системи полягають ще й у тому, що програма передбачає менторську підтримку, тобто учасники навчаються безпосередньо у спеціалістів-практиків із потужним досвідом роботи. Важливо також те, що переможці за підсумками цієї програми, отримують унікальну можливість іще під час навчання в університеті започаткувати власну справу, спробувати свої сили на практиці, а зрештою й отримати прибуток.
Сучасній технічній освіті в Україні найбільшою мірою бракує якості та інноваційності. Ці дві проблеми є комплексними, взаємообумовле- ними: відсутність сучасних лабораторій, достатньої мотивації й перспективи як у викладачів так і в студентів, брак сучасних методик викладання, освітніх програм, які б врахувували інтереси стей- кхолдерів, реальних робототавців. Це спричинено цілим комплексом об'ективних причин, однією з яких є суттєве зменшення кількості підприємств, які б потребували фахівців із технічною освітою, а також скорочення кількості відповідних посад. Ця ситуація стрімко набирала обертів протягом 1990-х років минулого століття і не суттєво змінилася й досі.
Фактично новою сторінкою у розвитку технічної освіти стало становлення й удосконалення ІТ галузі. Саме підприємства цієї сфери відчули гостру потребу в кадрах і почали інвестувати в підготовку фахівців, що призвело до появи сучасних лабораторій з необхідним обладнанням та устаткуванням, розробкою нових програм навчання із врахуванням пропозицій роботодавців, нових методів і підходів до викладання і загалом інноваційних освітньо-професійних програм. Однак, потрібно розвивати також і інші технічні спеціальності та напрями. У цьому контексті першочерговими є практична орієнтованість та навчання через розробку власних ідей, проектів, розв'язання існуючих кейсів та виробничих проблем. Це дає змогу випускнику ЗВО отримати сучасні навички та знання, а роботодавцям - конкурентоздатного працівника.
Коли ми говоримо про креативність чи оригінальність будь-якої ідеї, то найперше це асоціюється з молоддю, чия свідомість та бажання творити є неупередженими та незаангажованими, вільними від традицій, застарілих установок. Саме тому акцент варто робити на молодь, учнівське та університетське середовище, яке акумулює інтелектуальний потенціал та потрібні матеріальні ресурси й технічну базу. Наразі вже триває програма британського уряду Creative Spark, що передбачає створення та підтримку партнерств між британськими та українськими університетами задля розвитку підприємницьких навичок серед студентської молоді.
Щоправда, досвід розвитку цих навичок й теоретичних знань у галузі бізнес-освіти у кожного українського університету різний. Так, Національний університет «Львівська політехніка» ще з 90-х років минулого століття практикує навчання бізнесу, а для деяких кафедр Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна цей досвід зовсім новий. У Львівській політехніці, окрім наявності в навчальних планах звичайних підприємницьких предметів, викладачі університету заснували власну громадську організацію «Tech StartUp School», метою якої є надання додаткової інформації і кращого доступу до програм і можливостей, таким чином, створивши комфортне інноваційне середовище, що сприяє продукуванню креативних ідей та реалізації успішних стартапів зі студентами. З цією метою до закладу залучаються бізнес-тренери та ментори, що допомагають пройти шлях від ідеї до побудови бізнес-мо- делі, пошуку інвестицій та комерціалізації розробленого проекту.
На базі Київського політехнічного інституту створена інноваційна екосистема Sikorsky Challenge, зокрема, триступенева стартап школа Sikorsky Challenge, де вже в процесі навчання студенти спільно з викладачами займаються розробкою прототипів майбутньої бізнес-моделі. Після цього розроблені проекти пропонуються венчурним фондам та інвесторам, а найкращі з них, обрані інвесторами для фінансування потрапляють з інвестиціями в бізнес-інкубатор, де будується компанія під цю бізнес-модель [4].
Наймасштабніший проект із розвитку біз- нес-інкубаторів при вітчизняних закладах вищої освіти, який реалізовується - це мережа академічних бізнес-інкубаторів YEP. Наразі вони працюють у 10 ЗВО України в різних регіонах та мають на меті створення у майбутньому тренду студентського стартапу, забезпечивши шлях проходження проекту від зародження до реалізації. Адже зрештою, стартап є саме такою бізнес-компанією, яка знаходить інноваційну, перспективну ідею і з цієї ідеї створює бізнес, який можна монетизувати.
Цей досвід вказує на необхідність створення й розвитку культури підприємництва саме в університетському середовищі, оскільки у студентів найбільш легко можна сформувати відповідне мислення й прагнення. У такий спосіб вже до моменту завершення навчання в університеті креативні організатори стартапів цілком можуть розробити кілька проектів і отримати під них інвестиції. Стартап школи в Україні діють і розвиваються саме за таким принципом, як екосистеми, що створені для залучення творчої молоді в інноваційне підприємництво. Тут вирощуються технологічні ідеї, запускаються і розвиваються інноваційні стартап - компанії. Це те середовище, в якому здійснюється повне технологічне коло - від пошуку нових ідей і моделювання бізнес-моделей до залучення інвестицій та створення нового інноваційного бізнесу [3].
Дослідження світового досвіду показує, що стартап школи є запорукою успішної реалізації стартапів у будь-якій галузі, оскільки сам алгоритм реалізації або просування в життя креатив- ної ідеї є абсолютно повторюваним і ефективним для всіх, без виключення напрямів і галузей. Адже спеціальні стартап школи допомагають ще до старту проекту, оскільки вивчають попит на інноваційну послугу завдяки опитуванню потенційних клієнтів. Наступними кроками є концентрація всіх наявних ресурсів на створення мінімально життєздатного продукту, що дасть змогу довести або спростувати перспективи того чи іншого стартапу. Подальшим кроком є вдосконалення продукту та встановлення зворотнього зв'язку розробник-користувач.
У такий спосіб стартап школа являє собою середовище, в якому інтелектуально розвинена, креативна молодь отримує ідеальні умови для втілення своїх ідей. При цьому шлях створення стартапу зв своєю сутністю відрізняється від стандартного процесу побудови кар'єри. Тут Ви стаєте відповідальними за все, що робите, а це сприяє розвитку не тільки інтелектуальної сфери, а й підприємництва, ініціативності, рішучості, вміння здійснити правильний вибір тощо. Але згодом це дає можливість ще до завершення навчання не тільки розробити цікавий проект, але й отримати для його розвитку інвестиції.
З вищевказаного видно, що сферою діяльності стартап шкіл у всьому світі є залучення й відбір креативних людей молодого віку, що бажають займатися інноваційним підприємництвом, з числа винахідників, науковців, аспірантів, студентів, а також представників бізнесу. Після відбору людей, що вже вже відповідають певним запитам, володіють відповідними якостями, стартап школи прищеплюють їм знання і навички необхідні для інноваційного підприємництва; створюють мотивацію для формування своїх технологічних ідей, вирощування бізнес-ідей; надають допомогу у розробці самостійних проектів і в створенні прототипів бізнес-продуктів; знаходять інвесторів, бізнес-агентів для інвестування в найбільш вдалі, перспективні проекти (перший і другий раунд інвестицій); відбирають кращі стартап-проекти за участю тренерів, експертів, фондів, інвесторів, бізнес-агентів; беруть участь в організації та проведенні конкурсу інноваційних бізнес-проектів; допомагають авторам ідей в так званому підлаш- товувані, корекції їхніх стартап-проектів під зацікавлених інвесторів; беруть участь у відкритті та запуску стартап-компаній [4].
Висновки та перспективи подальших наукових розвідок
У контексті нашого дослідження проблеми реформування галузі освіти шляхом створення й уведення в практику інноваційних ідей, стартапів саме у системі діяльності закладів початкової, вищої освіти, наукових установ, потрібно постійно підвищувати та осучаснювати рівень знань та навичок щодо підприємництва та створення нових форм інноваційної інфраструктури як учнів, студентів, так і серед викладачів [1, с. 8-40]. Також, окремих досліджень вимагає вивчення проблеми організаційно-правової форми існування закладів вищої освіти та наукових установ з огляду на подальшу мету комерціалізації ними власних розробок. Це питання є особливо важливим тому, що важливим аспектом для діяльності стартапів є забезпечення сприятливих фінансових умов.
Якщо говорити про існування університетів у невеликих обласних центрах в умовах воєнного часу, одразу стає зрозумілим, що про належне фінансування таких ЗВО годі й казати. Але в наших силах залишається діяти через осучаснення й переформатування навчальних планів і програм, створення міждисциплінарних проектних груп (у яку входитимуть студенти технічних та гуманітарних спеціальностей), за якими будуть закріплені ментори, відповідних умов для розвитку ініціативності, підприємливості тощо. Звичайно, що такі дії адміністрації, керівників закладів освіти, цілих педагогічних колективів будуть неодмінно сприяти формуванню й розробці бізнес ідей, відповідних стартапів і у нашій галузі.
Також, подальші дослідження можуть стосуватися аналізу діяльності стартапів на різних ланках світової й вітчизняної освітньої галузі.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Клімова Г. П. Інноваційне суспільство - новий історичний етап цивілізаційного розвитку. Концептуальні засади становлення інноваційного суспільства в Україні: монографія / за ред. Ю. Є. Атаманової, Г П. Клімової. Харків: Право, 2015. 452 с.
2. Конопелько М. В 2020 году именно у EdTech есть шанс выиграть. URL: https://zeh.media/dengi/ edtech/1456908-v-2020-godu-imenno-u-edtech-est- shans - vyigrat-kto-zadayet-trendy-na-rossyskom- rynke-tekhnology-v-obr
3. Куркіна С. В., Журавльов В. М. Дистанційне навчання як складова освітніх реформ в Україні // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. №5 (109), 2021. Суми. С. 60-71.
4. Куркіна С. В., Журавльов В. М. Євроінтеграція як чинник соціально-економічних та освітніх реформ в Україні / С. В. Куркіна, В. М. Журавльов // Директор школи, ліцею, гімназії. Спеціальний тематичний випуск «Вища освіта України в контексті інтеграції до європейського освітнього простору». 2020- 2021. №2. Кн. 3. Том І (88). С. 8-21.
5. Мрихіна О. Б. Перспективи стартап-компаній у контексті конкурентоспроможного розвитку українського ринку високих технологій / О. Б. Мрихі- на // Актуальні проблеми економіки. 2015. № 9. С. 215-225.
6. Стартап. - Режим доступу: URL: https:// uk. wikipedia. org/wiki/% D0%A1% D1% 82% D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BF
7. SIKORSKY CHALLENGE - освітнє середовище для тих, хто хоче створити свій бізнес [Електронний ресурс]. Київ : Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського, 2017. Режим доступу: https:// www.sikorskychallenge.com/стартап-школа/
8. IT-стартапи для української освіти: унікальні розробки на конкурсі Egap Challenge. URL: https:// imzo.gov.ua/2017/02/13/it-startapy-dlya-ukrajinskoji- osvity-unikalni-rozrobky-na-konkursi-egap-challenge/
REFERENCES
1. Klimova, H. P (2015). Innovatsiine suspilstvo - novyi istorychnyi etap tsyvilizatsiinoho rozvytku. Kontseptualni zasady stanovlennia innovatsiinoho suspilstva v Ukraini. [Innovative society - a new historical stage of civilizational development. Conceptual foundations of the formation of an innovative society in Ukraine]. Kharkiv.
2. Konopelko, M. (2020). V2020 hodu ymenno u EdTech est' shans vyyhrat. [In 2020, EdTech has a chance to win].
3. Kurkina, S. V, Zhuravl'ov, V. M. (2021). Dystantsiyne navchannya yak skladova osvitnikh reform v Ukrayini. [Distance learning as a component of educational reforms in Ukraine]. Sumy.
4. Kurkina, S. V., Zhuravlev, V M. (2020-2021). Yevrointehratsiya yak chynnyk sotsial'no- ekonomichnykh ta osvitnikh reform v Ukrayini. [European integration as an opportunity to solve socio-economic problems in Ukraine by reforming the education sector]. Kyiv.
5. Mrykhina, O. B. (2015). Perspektyvy startap- kompanii u konteksti konkurentospromozhnoho rozvytku ukrainskoho rynku vysokykh tekhnolohii. Aktualni problemy ekonomiky. [Perspectives of startup companies in the context of competitive development of the Ukrainian high-tech market. Actual problems of economics]. Kyiv.
6. Startap. - Rezhym dostupu: https://uk.wikipedia. org/ wiki/% .
7. SIKORSKY CHALLENGE - osvitnye seredovyshche dlya tykh, khto khoche stvoryty sviy biznes. [SIKORSKY CHALLENGE - an educational environment for those who want to create their own business]. Kyiv.
8. IT-startapy dlya ukrayins'koyi osvity: unikal'ni rozrobky na konkursi Egap Challenge. [IT startups for Ukrainian education: unique developments at the Egap Challenge].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Вивчення першочергових завдань освітньої політики держави. Дослідження механізму сталого розвитку системи освіти. Аналіз особливостей розвитку освіти з урахуванням сучасних вимог. Аналіз парадигмальних аспектів модернізації системи освіти в Україні.
статья [22,6 K], добавлен 22.02.2018Характеристика документознавчої освіти в Україні: становлення, особливості розвитку. Основні засади підготовки випускників зі спеціальності "Документознавство та інформаційна діяльність". Здобутки провідних спеціалістів в галузі документознавства.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 24.09.2011Реформування освітньої системи в незалежній Україні. Нова законодавча і нормативна бази національної освіти. Проблеми наукової діяльності, управління освітою. Посилення гуманітарного компоненту освіти, пріоритетні напрями державної політики в її розвитку.
реферат [41,5 K], добавлен 09.02.2011Характеристика розвитку системи інклюзивного навчання в Україні. Вплив освітньої діяльності на процеси здобуття освіти неповносправними дітьми в країні. Організація першої школи для хлопчиків з порушеннями опорно-рухового апарату у 1865 році в Лондоні.
статья [23,3 K], добавлен 07.02.2018Сучасний освітянський простір України, болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти України. Перспективи розвитку української освіти. Мета впровадження незалежного тестування, формування національної системи кваліфікацій.
реферат [32,4 K], добавлен 06.10.2009Особливості системи освіти Німеччини: початкової, середньої, вищої. Повноваження держави і федеральних земель у розвитку і регулюванні освіти. Шкала оцінювання учнів та студентів. Болонський процес у гімназіях та університетах. Реформи освітньої системи.
презентация [708,5 K], добавлен 24.05.2016Історичний огляд розвитку дошкільної освіти в Україні. Розвиток дошкільної освіти у ХІХ столітті та після 1917 року. Реалії та перспективи розвитку дошкільної освіти в Україні. Географічні особливості розвитку дошкільної освіти на Кіровоградщині.
курсовая работа [4,3 M], добавлен 24.12.2013Вища освіта: структура та зміст. Соціально-педагогічні умови якісної освіти в Україні. Види навчальних закладів. Моделі освіти, характеристика, принципи та загальні закономірності педагогічного процесу. Організація та прогнозування освітньої галузі.
курсовая работа [51,2 K], добавлен 05.07.2009Розробка нової освітньої стратегії – полікультурної освіти. Проблема полікультурної освіти в поліетнічному багатонаціональному суспільстві. Дослідження історичних та соціокультурних чинників, що сприяють зародженню і розвитку полікультурної освіти.
статья [18,6 K], добавлен 17.12.2008Вплив чинників розвитку освіти на вибір спеціальності культуролога, їх види. Вдосконалення системи освіти в контексті соціокультурної політики розвинених країн. Позасистемна освіта як фактор реалізації ідей якості. Позасистемні форми освітньої діяльності.
контрольная работа [16,9 K], добавлен 19.12.2012