Викладання жонглювання в умовах дистанційного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Викладання жонглювання в умовах дистанційного навчання

Шевченко Анастасія Ігорівна - старший викладач кафедри майстерності актора та режисури театру анімації Харківського Національного університету мистецтв ім. І.П. Котляревського

ШЕВЧЕНКО Анастасія Ігорівна. ВИКЛАДАННЯ ЖОНГЛЮВАННЯ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

У статті здійснено спробу дослідити особливості викладання дисципліни «жонглювання» для акторів драматичного театру та театру анімації (театру ляльок) в умовах дистанційного навчання під час карантинних заходів та воєнного стану в Україні. З цією метою уточнені форми та технології навчання цій цирковій техніці (техніки роботи з класичним жонглювальним реквізитом - м'ячами, кільцями, булавами), розглянуто та проаналізовано формування спеціальних фахових компетентностей, а саме поняття «класичного» та «ексцентричного» жонглювання; а також створення сценічного твору у жанрі жонглювання.

Ключові слова: класичне та ексцентричне жонглювання, дистанційне навчання акторів, техніки жонглювання.

SHEVCHENKO Anastasia Ihorivna. TEACHING JUGGLING IN DISTANCE LEARNING CONDITIONS

All disciplines that are taught to actors have one common goal - to make the student, the future actor, more expressive, because the main goal of stage art is the influence on the audience, which the actor presents in a theatrical performance. A great role in the education of actors is played by plastic disciplines - the basics of stage movement, juggling, eccentricity, pantomime. The report examines the discipline of «juggling» and its teaching in the conditions of distance learning.

There are classic juggling (using specially adapted props - balls, sticks, torches, plates, rings, maces) and eccentric juggling - with household objects or objects that are not intended directly for juggling and are not classic props.

At the I. P. Kotlyarevsky National University of Arti at the department of animation theater (in the past - puppet theater), the disciplines of «juggling», «eccentricity», and «pantomime» have been taught since 2000. The first teacher of these disciplines was Ruslan Mykolayovych Nikonenko, who currently works at KMACPA as a senior teacher of the Department of Directing and Acting.

After R. M. Nikonenko left Kharkiv University, Anastasiya Igorivna Shevchenko began to teach these disciplines at I. P Kotlyarevskyi KhNUA. Beautiful concerts and interesting performances were created in the format of regular offline training. However, during the quarantine and nowadays, in the conditions of war, we had to adapt to the current circumstances. It should also be noted that that year the actors of the animation theater joined the actors of the drama theater in studying these circus disciplines. In the first semester, students learn basic exercises - working with one, two and three balls. Balls are the simplest juggling props, and at the same time the most important for mastering and fixing the right posture of the hands, the body, the flight trajectory of the prop, which should reflect a certain clear pattern in the air.

All circus disciplines are necessary both for animation theater actors and for drama theater actors. Juggling develops both hemispheres of the brain and the coordination of hand and body movements, promotes the activation of assimilation of new information in other areas of the student's activity (a well-known experiment - two groups of young people learned to play the piano, but one group also learned to juggle. As a result, the group of «jugglers» quickly mastered the technique of playing a musical instrument). In addition, painstaking «kinesthetic» work with juggling props has therapeutic properties, helps to train the feeling of «I am in my body, here and now» that is important for an actor. This feeling is also important not only for art, but also for life - because it helps to calm down and control one's emotions and loosen muscle clamps in the body and face.

Eccentricity, on the other hand, helps to find non-standard ideas, creative thinking, the use of usual exercises in unusual forms and contexts, and pantomime, in addition to disciplining the body and making it sculpturally expressive, also «raises» the actors to the level of philosophical and allegorical thinking in sketches and performances, teaches in a single gesture to express the most apt, precise thought or feeling, which in the shortest time finds a response in the mind of the viewer. We try to preserve the best that our teachers gave us in traditional exercises, as well as to invent new ones that are created right now, independently by students or together with the teacher. Because now it is the creative process that helps to tune in to Creation, and to do what everyone can do in their own way, here and now, for the sake of Light, Victory and Peace, which have always been paramount in all forms of art.

Keywords: classical and excentric juggling, distance learning for actors, juggling techniques.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Виховання майбутніх акторів, режисерів, театрознавців, надання їм високої професійної підготовки - найголовніше завдання ХНУМ ім. І. П. Котляревського. Оскільки актори та режисери драматичного театру та театру анімації зазвичай навчалися у дві зміни, і був дуже важливий живий контакт «викладач-студент», перехід на дистанційне навчання через спочатку карантинні заходи, а потім через повномасш- табне вторгнення російської федерації в Україну відбувався досить складно. Педагогічний склад намагається зберігати максимальну якість викладання своїх практичних дисциплін у дистанційному форматі. У цій доповіді розглянуто проблему викладання дисципліни «жонглювання» в умовах дистанційного навчання акторів драматичного театру та театру анімації (театру ляльок).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведений аналіз зарубіжних і вітчизняних наукових джерел свідчить про те, що з 2021 року і по сьогоднішній день багато науковців, викладачі вищих навчальних закладів, теоретиків та практиків підіймали проблему викладання різноманітних дисциплін у дистанційному форматі у вищих навчальних закладах саме творчого напрямку. Дана проблематика відображена у дослідженнях К. Бортник, С. Гукасян-Коробейникової, С. Дов- летової, А. Лозової, С. Фесенко, Н. Шаповалової та інших.

Мета статті - дослідити базові принципи викладання дисципліни «жонглювання» у дистанційному форматі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Всі дисципліни, які викладаються акторам, мають одну спільну мету - зробити студента, майбутнього актора, виразнішим, бо головна мета сценічного мистецтва - вплив на глядача, яку в театральній виставі виконує в більшості випадків актор. Пластичні, вокальні, мовні дисципліни розширюють спектр виразності актора, урізноманітнюють його «акторські пристосування», роблять його вплив на глядача сильнішим, яскравішим, емоційнішим. Велику роль в вихованні акторів відіграють пластичні дисципліни - основи сценічного руху, жонглювання, ексцентрика, пантоміма. «Запозичення» циркових жанрів суттєво збагатило арсенал засобів виразності актора. Бо базова «одиниця» циркових дисциплін, циркових технік - це трюк. Є декілька значень цього поняття:

1. Складний цирковий номер.

2. Вправний ефектний прийом у різних видах мистецтва. Трюк - найбільш характерний для комедій прийом, щоб викликати сміх.

Кінематографічний трюк - прийом в кіно з використанням різних технічних засобів, коли треба досягти фантастичного або комічного ефекту та коли звичайна зйомка небезпечна для життя акторів [7, с. 304].

Трюк (фр., букв. - спритність): спритний, ефектний, майстерний прийом у сценічному, переважно цирковому мистецтві; перен. Спритна витівка, несподіваний вчинок, що вражає [6, с. 3].

Тобто за допомогою трюку актор має можливість за короткий час здійснити прямий шлях до свідомості глядача, до його емоційного сприйняття видовища будь-якого типу та жанру: драматична або анімаційна вистава, performance, пластична вистава або етюд. В нашому інституті викладаються такі циркові техніки, як «пантоміма», «жонглювання», «ексцентрика». У цій доповіді розглянемо більш детально дисципліну «жонглювання» та її викладання в умовах дистанційного навчання. Пропонуємо ознайомитися з деякими фактами з історії жонглювання.

Жонглювання - (франц. jongleur, від лат. Joculabor - жартівник) - жанр циркового мистецтва, що базується на вмінні у певному ритмі підкидати й ловити предмети [1, с. 56]. Перше документальне свідчення про цей жанр датовано 1900 р. до н. е. У гробниці єгипетського фараона Хнумхотепа ІІ археологи знайшли рельєфне зображення дівчат, які жонглювали м'ячами. Давньогрецький історик Ксенофонт писав про танцівницю, яка жонглювала 12-ма обручами. Жонглюванням римляни розвивали спритність у володінні зброєю. Середньовічні жонглери, попри заборони жонглювання як аморального виду діяльності, розширили перелік предметів: гральні кості, бубни, трубки для куріння, порцелянові тарілки. Поширений на Сході спосіб носіння поклажі на голові китайці перетворили в оригінальне жонглювання важкими порцеляновими вазами. Японці поєднали жонглювання із фокусами, їхнім виступам притаманні театральна піднесеність і урочиста манера виконання трюків. 1768 у Франції відкрився перший стаціонар. цирк, у якому жонглери почали виступати офіційно. Жонглювання стало одним з основних циркових жанрів із різноманіттям форм, стилів, технічних прийомів та реквізиту.

Від середини ХІХ ст. жонглери користуються популярністю у невеликих театрах і вар'єте для заповнення пауз між діями або під час зміни декорацій. Виділяють жонглювання класичне (використовують спеціально пристосовані предмети реквізиту - м'ячі, палички, факели, тарілки, кільця, булави) та ексцентричне - побутовими предметами, чи предметами, які не призначені безпосередньо для жонглювання і не є класичним реквізитом. Розквіт ексцентричного жонглювання пов'язують з появою у ХІХ-ХХ ст. салонних жонглерів, які використовували циліндри, сигари, канделябри, більярдні киї тощо. Поступово з'явилися номери жонглерів комедійного характеру (образ офіціанта, який впускає тарілки; короля-п'яниці, який жонглює символами влади). Жонглерські прийоми застосовували родини циркових артистів Микитюків, Філіпенків, Новосьолових. Варто відзначити жонглерів, які працюють з важким реквізитом (крафт-жонглери); а також артистів, які жонглюють ногами (антипод). Серед видатних українських жонглерів - М. Кобзов, О. Кобліков, О. Хоманько. У Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтва є кафедра жонглювання та еквілібру.

В ХНУМ ім. І. П. Котляревського на кафедрі театру анімації (в минулому - театру ляльок) дисципліни «жонглювання», «ексцентрика», «пантоміма» викладаються з 2000 року. Першим викладачем цих дисциплін був Руслан Миколайович Никоненко, який наразі працює в КМАЕЦМ старшим викладачем кафедри режисури та акторського мистецтва. Викладає: режисуру естради, театралізованих видовищ та цирку; акторську майстерність; сценарну майстерність; пластичне виховання; сценічний рух. Режисер-постановник пластичних рішень вистав: «Антігона» у ХНУМ ім. І. П. Котляревського та у Полтаві, «Майська ніч», «Патріот», «Великий малюк Гулівер» у Харкові, «Так загинув Гуска» у Чернігові, «Майська ніч» у Хмельницькому. Режисер-постановник, сценарист та організатор численних культурно-мистецьких проектів, у складі театру-студії «Арабески» брав участь у гастрольних турне по США, Європі та Україні у ролі актора. Знявся у понад 70 кінокартинах, володар Гран-прі багатьох театральних фестивалів, автор пластичного тренінгу «Ефект Шекспіра». Є автором наукових статей у фахових та загальних виданнях України та Оману. Як член журі брав участь у багатьох українських та міжнародних фестивалях. Є членом Творчої спілки «Асоціація діячів естрадного мистецтва України». У 2021 р. здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавства. Дисертаційне дослідження «Пластична режисура в українському театральному мистецтві кінця ХХ початку ХХІ ст.» Автор монографії «Пластична режисура».

Циркові дисципліни були введені на кафедрі тодішнім завідувачем кафедри, Леонідом Петровичем Поповим, який надихнувся досвідом КМА- ЕЦМ і запропонував Р. М. Никоненку спробувати адаптувати ці дисципліни саме для акторів. Цей експеримент виявився вдалим, і протягом багатьох років навички, набуті акторами в процесі оволодіння цими предметами, не тільки збагачували творчий арсенал самих акторів, але й принесли кафедрі та університету багато цікавих концертних номерів, які з успіхом демонструвалися не тільки в Україні, але й за кордоном. Після Л. П. Попова кафедру очолив Євгеній Теодорович Русабров. Саме він розробив концепцію «театру анімації» як «оживлення-одухотворення об'єктів, що представляють», та став ініціатором перейменування кафедри театру ляльок в кафедру театру анімації. Ці зміни позитивно відбилися і на викладанні пластичних дисциплін також. Слід зазначити, що Євген Теодорович завжди підтримував викладання пластичних дисциплін, влучними порадами допомагав досягти кращого результату у викладанні, вмів одним зауваженням «розставити крапки над і» у виставі, концертному номері або етюді.

Під час його завідування кафедрою була здійснена перша сумісна вистава з молодіжним оркестром «Слобожанський» - вистава «Великий малюк Гулівер» (композитор - заслужений діяч мистецтв України, Народний артист України Володимир Михайлович Птушкін, диригент - заслужений діяч мистецтв України Шаліко Гариге- нович Палтаджян, режисер - старший викладач Р. М. Никоненко, концетрмейстер К. Тищенко, художнє рішення А. Бовт). Ця вистава поєднувала елементи ексцентричної пластики, акробатики, жонглювання, пантоміми, вокалу, сценічної мови та акторської майстерності. Вона була зіграна неодноразово в учбовому театрі ХНУМ, а також представлена на фестивалі «Курбалесія-2006» та отримала схвальні відгуки від журі.

Після того, як Р. М. Никоненко почав викладати у КМАЕЦМ і залишив Харківський університет, викладачем цих дисциплін у ХНУМ ім. І. П. Котляревського було призначено мене, Шевченко Анас- тасію Ігорівну. Важливо було не тільки зберігати надбання моїх вчителів, але й розробляти, додавати свої здобутки у такі цікаві та важливі дисципліни. Працюючи зі студентами наживо, ми створювали гарні покази та цікаві естрадні номери. Проте під час карантину та зараз, в умовах війни, довелося пристосовуватися до запропонованих часом обставин. Слід ще зазначити, що в цьому році до акторів театру анімації приєдналися актори драматичного театру у вивченні цих циркових дисциплін, і це збагатило наш спільний досвід. Багато складнощів доводиться долати студентам для здобуття потрібних навичок - починаючи зі знаходження реквізиту для жонглювання, знаходження місця та умов для відпрацювання трюків, і закінчуючи просто втриманням стабільного стану здоров'я та нервової системи, бо без цього теж неможливе бодай яке навчання, не кажучи вже про технічні моменти. Але студенти успішно справляються, вони стають більш свідомими та самостійними. Важко для викладача, звичного до кінестетичної роботи з тілом, замість дотику (який за секунду допоможе студентові зрозуміти правильне положення рук чи тіла) - казати «1000 слів», як треба змінити вірно поставу. Але ще важче доводиться студентам, які мають розуміти все «на вербальному рівні».

Важливою допоміжною складовою навчального процесу у цьому контексті є відео-уроки, які знімає викладач та завантажує на закритий youtube канал. Доступ за посиланням на відео мають всі студенти курсу, і вони можуть у будь-якій зручний час продивитися ці відео стільки разів, скільки треба для засвоєння та відпрацювання матеріалу. Слід зазначити, що всі відеоматеріали були відзняті викладачем під час воєнного стану у місті Харкові.

У першому семестрі студенти засвоюють базові вправи - робота з одним, двома та трьома м'ячами. М'ячі - найпростіший жонглювальний реквізит, та водночас найважливіший для засвоєння та закріплення вірної постави рук, корпусу, траєкторії польоту реквізиту, який має відображати в повітрі певний чіткий малюнок. Такі м'ячі студент може виготовити самостійно або замовити у магазинах циркового реквізиту. Нажаль, в умовах війни не всі мають можливість виготовляти реквізит власноруч або купувати досить дороге приладдя для циркових професіоналів. Тому в порядку виключення такі студенти мають дозвіл жонглювати тенісними м'ячами, або мішечками з крупою чи піском, або чимось іншим, що за формою, вагою та розміром нагадує жонглювальні м'ячі.

У другому семестрі продовжується робота з м'ячами, відпрацьовуються більш складні трюки на три м'ячі, також вивчається техніка роботи з чотирма м'ячами. Додаються нові види реквізиту - жонглювальні кільця та булави. І найважливіше завдання другого семестру - створення етюду, композиції, концертного номеру на основі жонглювання. Студент має вміти вдало поєднати жонглерську техніку з акторською майстерністю, придумати та розробити тему, ідею, сюжет та персонажа свого сценічного твору. Бажано також, щоб принцип жонглювання був виправданий за сюжетом твору, а елементи жонглювання природньо виявляли настрій та прагнення персонажу. Наприклад, про- давчиня на ринку, яка задля принадження покупців починає жонглювати, демонструючи таким чином чудові якості свого товару; або молоді батьки, які не знають більш вдалого способу заспокоїти та розважити малюка у колисці (в етюді «малюка» у дитячому візочку не бачить глядач, його тільки озвучує помічниця виконавців); також цікаві етюди на тему спорту - наприклад, баскетболісти на тренуванні змагаються між собою у спритності підкидання великих баскетбольних м'ячів. Студенти можуть надавати свої інтерпритації відомим сюжетам з художньої літератури, мультфільмів, кінофільмів - наприклад, «Пірати Карибського моря», які жонглюють ножами та скарбами, намагаючись зшахраювати та вхопити собі найбільшу частку здобичі; чи Арлекін та П'єро, які наввипередки демонструють свій хист перед Коломбіною, яка, кокетуючи, перевершує у жонглюванні обох кавалерів; або навіть лев Боніфацій, що розважає жонглюванням африканських дитинчат.

Студентам також викладаються не тільки сольні, але й парні елементи жонглювання. Хоча в умовах війни не всім вдається працювати з партнером зі свого курсу, але бажаючі знаходять можливість вивчати парні трюки зі своїми друзями або родичами, і навіть можуть створити з ними цікавий тематичний етюд. Є дуже цікаві сольні етюди, де виправдано використовуються принципи монтажу та кінематографічні прийоми.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Всі циркові дисципліни є необхідними як для акторів театру анімації, так і для акторів драматичного театру. Жонглювання розвиває обидві півкулі мозку та координацію рухів рук та тіла, сприяє активізації засвоєння нової інформації в інших сферах діяльності студента (відомий експеримент - дві групи молоді навчалися грати на фортепіано, але одна група вчилася ще й жонглювати. В результаті група «жонглерів» швидше опанувала техніку гри на музичному інструменті). До того ж копітка «кінестетична» робота з жон- глювальним реквізитом має терапевтичні властивості, сприяє тренуванню важливого для актора відчуття «я у своєму тілі, тут і зараз». Це відчуття також важливе не тільки для мистецтва, але й для життя - бо воно допомагає заспокоюватися та контролювати свої емоції та послаблювати м'язові затиски у тілі та обличчі.

Ексцентрика ж сприяє знаходженню нестандартних ідей, креативного мислення, використання звичних вправ у незвичних формах та контекстах, а пантоміма, окрім того, що дисциплінує тіло і робить його скульптурно виразним, ще й «підіймає» акторів на рівень філософського, алегоричного мислення в етюдах та виставах, вчить у єдиному жесті виражати найбільш влучну, точну думку чи почуття, яке за найкоротший час знаходить відгук у свідомості глядача. Ми намагаємося зберігати найкраще, що нам дали наші вчителі, в традиційних вправах, а також вигадувати нові, які створюються саме зараз, самостійно студентами чи разом з викладачем. Бо зараз саме творчий процес допомагає налаштуватися на Творіння, та робити те, що може кожен по-своєму, тут і зараз, задля Світла, Перемоги та Миру, які у всі часи були надважливими в усіх видах мистецтва.

Список джерел

викладання дисципліни жонглювання дистанційне навчання

1. Березюк Т І., Рябець Л. В. Жонглювання // Енциклопедія Сучасної України [електронна версія] / ред.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г Железняк та ін.; НАН України, НТШ. К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. Т 9. URL: https://esu.com.ua/article-18239 https://esu.com.ua/ search_articles.php?id=18239

2. Бучма О. Є. Психофізичний тренінг. Методичні рекомендації для вищих навчальних закладів культури і мистецтв І-ІІІ рівнів акредитації. К. : ДМЦНЗ- КМ, 2010.

^{3. Г}рГНЬСТ^Б. ^АрТ^{-Платфо}р^ма2020//К. ^{:КМАЕЦМВ}И^п.

2. file:///C:/Users/User/Downloads/24-%23%23default. genres.article%23%23-50-1-10-20201118.pdf

4. Гріньє Т Б. Музична ексцентрика на естраді в епоху глобалізації // Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. №. 18. P 143-149. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkkarogo

5. Русабров Е. Т Творческое наследие. Воспоминания современников. Х. : ХНУИ, 2013.

6. Словник іноземних слів. 2014. URL: https:// www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/sis. pl?Qry=%F2%F0%FE%EA

7. Словник української мови. 2016. С. 143-149. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkkarogo

8. Ужвенко Н. Я, Скрябіна Н. С. Пантоміма у питаннях та відповідях. Довідник. К. : КМАЕЦМ, 2013.

REFERENCES

1. Berezyuk, T. I., Ryabets, L. V (2009). Zhonhlyuvannya. [Juggling]. Kyiv.

2. Buchma, O. E. (2010). Psykhofizychnyy treninh. [Psychophysical training]. Kyiv.

3. Grinier, T. B. (2020). Art-Platforma 2020. [Art- Platforma 2020]. Kyiv.

4. Grigne, T. B. (2016). Muzychna ekstsentryka na estradi v epokhu hlobalizatsiyi. [Musical eccentricity on the stage in the era of globalization]. Kyiv.

5. Rusabrov, E. T. (2013). Tvorcheskoe nasledye. Vospomynanyya sovremennykov. [Creative heritage. Memories of contemporaries]. Kharkiv.

6. Slovnyk inozemnykh sliv. (2014). [Dictionary of foreign words]. Kyiv.

7. Slovnyk ukrayins'koyi movy. (1979). [Dictionary of the Ukrainian language]. Kyiv.

8. Uzhvenko, N. Ya., Skryabina, N. S. (2013). Pantomima u pytannyakh ta vidpovidyakh. [Pantomime in questions and answers]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru