Здоров’язбережувальна компетентність майбутнього вчителя фізичної культури: термінологічний наратив в умовах сучасності

Размещено на http://allbest.ru

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Здоров'язбережувальна компетентність майбутнього вчителя фізичної культури: термінологічний наратив в умовах сучасності

Гакман А.В. доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор,

професор кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту,

Медвідь А.М. викладач кафедри фізичної культури та основ здоров'я,

Первухіна С.М. викладач кафедри фізичного виховання

Анотація

У даній статті висвітлено результати наукового дослідження, спрямованого на вивчення теоретичних наративів здорож'язбережувальної компетенції майбутніх вчителів фізичної культури, які були розглянуті в українських наукових дослідженнях.

Робота визначає початок досліджень у даному напрямі, які націлені на визначення можливостей підготовки майбутніх вчителів фізичної культури вищими навчальними закладами для забезпечення здоров'язбереження учнів.

Зокрема, наголошується на значенні формування здоров'язбережувальної компетенції, яка стає ключовою серед професійних компетенцій майбутнього педагога.

Зазначається, що актуальні реалії, такі як погіршення здоров'я дітей та тривалий стрес, обумовлені війною, роблять здоров'язбереження необхідною функцією не лише для вчителів фізичної культури, але й для всіх фахівців, що працюватимуть з дітьми.

Дослідження вказує на те, що сутність здоров'язберігаючої компетенції вимагає розгляду через призму її компонентного складу, що може розглядатися різноманітними науковими школами та дослідниками. Описано декілька підходів до розуміння структури здоров'язберігаючої компетенції, зокрема в контексті взаємодії особистості з соціальним, фізичним, та духовним здоров'ям, а також різні точки зору на її інтегративний характер та взаємодію з екологозбереженням та самореалізацією.

Автори вказують на важливість уточнення термінів "компетенція" та його відношення до "компетентності". Також висвітлено процесуальний підхід до розуміння компетенції, який базується на компонентах діяльності та пов'язаний з формуванням майбутніми педагогами мотиваційно -вольового, когнітивно-ціннісного, практико-дієвого та рефлексивно-адаптивного компонентів.

У результаті виявлено два шари компетенції - зовнішній, що враховує впровадження елементів збереження здоров'я в практичну діяльність вчителя, та внутрішній, який відображає переосмислення цінностей здоров'я на рівні особистості в професійному та особистісному контексті.

Ключові слова: майбутні вчителі фізичної культури, здоров'язбережувальна компетенція.

Abstract

Health-preserving competence of future physical education teacher: terminological narrative in contemporary context

Hakman A., Medvid A., Pervukhina S.

This article presents the results of a scientific study aimed at exploring theoretical narratives of health-preserving competence among future physical education teachers, as discussed in Ukrainian scientific research.

The work marks the beginning of research in this direction, focusing on determ ining the possibilities of preparing future physical education teachers in higher education institutions to ensure the health preservation of students. Emphasis is placed on the importance of developing health-preserving competence as a key element among the professional competencies of future educators.

The study highlights that current realities, such as the deterioration of children's health and prolonged stress due to war, make health preservation a necessary function not only for physical education tea chers but also for all professionals working with children.

The research indicates that the essence of health-preserving competence requires consideration through the prism of its component structure, which may be viewed differently by various scientific s chools and researchers. Several approaches to understanding the structure of health-preserving competence are described, including its context in interacting with social, physical, and spiritual health, as well as different perspectives on its integrative nature and interaction with environmental conservation and self-realization.

The authors stress the importance of clarifying the terms "competence" and its relation to "competency."

The study also highlights a procedural approach to understanding competence based on the components of activity and associated with the formation of motivational-volitional, cognitive-value, practical- effective, and reflexive-adaptive components by future educators.

As a result, two layers of competence are identified: external, which considers the integration of health preservation elements into the teacher's practical activities, and internal, reflec ting the reconsideration of health values at the personal and professional levels.

Keywords: future physical education teachers, health-preserving competence.

Вступ

Постановка проблеми. У період україно-російського конфлікту українське суспільство вимагає високої кваліфікації вчителів, викликаючи потребу у їхньому постійному удосконаленні. Педагоги мають ключове значення у «будівництві» майбутнього покоління, тому їх підготовка - важлива проблема освіти.

Реформи в освіті спрямовані на розвиток вчителів, зокрема в фізичній культурі, з врахуванням нових вимог та використанням інноваційних підходів [15, 16]. Підготовка вчителів фізичної культури націлена на їхню здатність до ефективного використання знань та навичок у навчальній роботі, враховуючи принципи гуманізації та демократизації освіти. Нормативні документи сприяють формуванню єдиної державної політики з розвитку фізичної культури та спорту, спрямованої на збереження здоров'я дітей та їхню безпеку [6, 9].

Вивчення нормативних актів, зокрема, плану заходів на 2017-2029 для впровадження концепції "Нова українська школа", професійних стандартів для вчителів, Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту до 2020 року, та національної стратегії з рухової активності до 2025 року, сприяє формулюванню єдиної державної політики з безпеки та здоров'язбереження дітей.

Аналіз літературних джерел. Проблема підготовки якісних педагогічних фахівців стала об'єктом уваги наукового дослідження. Різні вчені досліджують професійну компетентність вчителя фізичної культури: І. Гринченко [9] аналізує європейський досвід, Д. Сафанов [19] - практику США, С. Гуменюк [10] акцентує увагу на інноваційних технологіях, а Л. Іванова та О. Омельчук [11] висвітлюють підготовку вчителів до роботи з медично обмеженими школярами. Дослідження С. Бабюка [2] та П. Рибалка [18] стосуються підготовки майбутніх учителів до роботи та їхніх специфічних завдань.

Несприятлива проблема викликає значний інтерес серед науковців. Н. Башавець [3-4] підкреслює важливість здоров'язбережувальної компетентності майбутнього вчителя, Є. Кучерган [13] та В. Успенська [20] досліджують її як частину професійної підготовки, Білинський А. вказує на необхідність створення сприятливого середовища в школі для формування здорового способу життя учнів. Успенська також розглядає здоров'язберігаючі технології у підготовці майбутніх вчителів [20].

Аналіз літератури свідчить про різні підходи до формування професійних компетенцій у закладах вищої освіти та курсах підвищення кваліфікації. Актуальність проблеми підготовки майбутніх вчителів фізичної культури залишається недостатньо дослідженою, і потребує подальшого уваги в наукових колах.

Мета дослідження: на основі контент аналізу наукових досліджень розкрити термінологічний наратив здоров'язбережувальної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури в умовах сучасності.

Виклад основного матеріалу дослідження

Включення України до Європейського освітнього співтовариства та підписання Болонської угоди пов'язані з категоріями «компетентність» та «компетенції» - універсальними характеристиками фахівця будь-якої галузі, включаючи освіту. На нормативному рівні компетентність як критері й якості випускника трактується в різних нормативно-правових аспектах загально-державного рівня [12, 16]. Згідно Закону України Про освіту, «мета повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності» [23]. Опираючись на такі засади, однозначним є необхідність формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Значущими компетентностями, якими мають опанувати учасники освітнього процесу є здібності, пов'язані із здоровим способом життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей; здоров'язбережувальна компетентність.

У Законі України Про вищу освіту [22] тлумачення «компетентність» розкривається як «здатність особи успішно соціалізуватися, навчатися, провадити професійну діяльність, яка виникає на основі динамічної комбінації знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей».

Отже, Україна, приєднуючись до Європейського освітнього співтовариства та приймаючи Болонську угоду, акцентує на універсальних компетентностях як ключових характеристиках фахівця. Згідно законодавства, це включає в себе широкий спектр вмінь та навичок для повноцінного життя та розвитку особистості. Однак, нормативно -правове регулювання компетентності відрізняється на різних рівнях, включаючи загально-державний рівень та вищу освіту.

Опанування будь якої професії базується на професійних стандартах підготовки. Професійні стандарти визначають вимоги до компетентностей, обов'язків та кваліфікацій працівників. У відсутності таких стандартів, ці вимоги можуть бути встановлені на основі кваліфікаційних характеристик. Затверджені стандарти є основою для формування професійних кваліфікацій.

Основним орієнтиром підготовки учителя середньої школи є Професійний стандарт вчителя [16], в якому задекларовані: загальні відомості професійного стандарту, навчання та професійний розвиток, основні документи, що регулюють професійну діяльність, загальні компетенції та перелік трудових функцій (фахових компетентностей, що входять до них). Пріоритетною серед компетентностей виокремлено здоров'язбережувальну яка охоплює організацію безпечного освітнього середовища та використання здоров'язбережувальних технологій, профілактичну та просвітницьку роботу, формування культури здорового та безпечного життя, збереження особистого фізичного та психічного здоров'я та надання домедичної допомоги.

У ході нашого наукового дослідження було виокремлено теоретичні наративи здоров'язбережувальної компетенції майбутніх вчителів фізичної культури, які були висвітлені українськими науковцями.

Початок досліджень у цьому напрямі пов'язаний з вивченням можливостей підготовки майбутніх вчителів фізичної культури у стінах закладу вищої освіти до здоров'язбереження учнів, отримавши продовження в дослідженнях можливостей формування здоров'язбережувальної компетенції як провідної з-поміж професійних компетенцій майбутнього педагога (С. Бабюк [2]; Н. Бєлікова [5], Л. Іванова, О. Омельчук 11] та ін.). Сучасні реалії (перш за все, погіршення здоров'я дітей під час шкільного навчання, тривалий стрес викликаний війною) визначають, що здоров'язбереження повинно стати пронизливою ідеєю, функцією не лише для майбутніх вчителів фізичної культури, але й практично для всіх фахівців, що будуть працювати з дитячим контингентом [1, 13].

Суть здоров'язберігаючої компетенції необхідно розглядати через призму її компонентного складу, який може бути різноманітним. Це пояснюється постійним уточненням початкового терміну «компетенція» та його відношенням до компетентності, а також різними науковими школами дослідників та їхніми авторськими позиціями.

Одна з них (Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Локшина та ін.) представляють структуру здоров'язберігаючої компетенції як «... властивості особистості, спрямовані на збереження власного фізичного, соціального, психічного й духовного здоров'я, а також здоров'я інших людей; міжособистісна, міжкультурна та соціальна компетенції, що озброюють особистість знаннями, як бути здоровою для повноцінної активної участі в житті та соціумі і ґрунтується на особисті сно-орієнтованому підході, формуючи культуру пошуку, культуру праці, захопленість, дослідницький стиль, упевненість, самостійність, ініціативність, творчість» [6]. Згідно з іншою точкою зору (Т. Шаповалова) здоров'язберігаюча компетенція - це «інтегративна якість особистості, стверджуючи, що вона складається із сукупності знань про людину та її здоров'я, ЗСЖ; мотивації, що має екологозбережувальну спрямованість щодо себе й навколишнього середовища, спонукає до дотримання ЗСЖ; потреби в засвоєнні способів збереження власного здоров'я, орієнтованих на самопізнання, самовиховання та самореалізацію» [21].

Ще одне напрямок (Н. Бєлікова) розробляє компетенцію в процесуальному аспекті - через компоненти діяльності, пов'язані з сферами особистості [5]. Саме це є вихідною точкою в авторському баченні структури здоров'язберігаючої компетенції майбутнього педагога, представленою єдністю мотиваційно-вольового, когнітивно-ціннісного, практико-дієвого та рефлексивно-адаптивного компонентів. Виходячи з того, що збереження здоров'я в освітньому процесі будь-якого закладу повинно бути спрямоване не тільки на дитину, але і на педагога, у компонентах здоров'язберігаючої компетенції умовно можна виділити два шари: зовнішній і внутрішній. Зовнішній спрямований на включення вчителем елементів збереження здоров'я в власну практичну діяльність з метою збереження та поліпшення здоров'я учнів; внутрішній відображає необхідність і важливість переосмислення цінностей здоров'я як взагалі, так і відносно власного «Я» в професійному і вітальному аспектах.

Мотиваційно-вольовий компонент здоров'язберігаючої компетенції актуалізує дві важливі складові особистості - волю та мотив. Останній представляє собою стержень особистості, до якого «притягуються» такі її властивості, як напрямленість, ціннісні орієнтації, установки, соціальні очікування, емоції, вольові якості [17].

Мотивація є свого роду важелем всієї людської діяльності [7]. Від того, якість мотивації до здоров'я (активного творення чи бездіяльності, що веде до саморуйнування), а також від того, наскільки вона орієнтована не лише особистісно, але і соціально, професійно (зовнішня чи внутрішня), залежить активність людини (у нашому випадку - здобувача освіти, майбутнього вчителя фізичної культури) у формуванні у нього компетенції здоров'язбереження. Мотиваційна сфера досить часто ідентифікується з категорією «потреба» [18], тобто терміном, що позначає нагальну необхідність людини у тому, без чого її життя не може бути повноцінним. До провідних в узагальненому спектрі потреб відноситься потреба в здоров'ї, яка визначає весь процес мотивації людини у відносинах «Я і моє здоров'я» [7].

Когнітивно-ціннісний компонент здоров'язберігаючої компетенції (за О. Шарова) включає в себе професійні та загальнокультурні знання та цінності (ціннісні орієнтації). Його основою є знання про функції, принципи та зміст майбутньої педагогічної діяльності, з урахуванням останніх інновацій та суми сучасних вимог, які висуваються до професії вчителя. Студент педагогічного закладу вищої освіти - майбутній вчитель відповідно до когнітивно-ціннісного компоненту здоров'язберігаючої компетенції повинен аналітично сприймати інформацію, яка стосується різних аспектів здоров'я людини, особливо дитини [19]. Для майбутнього професіонала важливі не лише самі знання, але і їхній адекватний характер потребам та особливостям (фізіолого-психічним, віковим, розстроєнням, індивідуальним, соціокультурним, національним, конфесійним, матеріальним тощо), що формуються у особистості учня, вихованця. Саме такий підхід «...визнає її унікальність, індивідуальну неповторність, а його здоров'я розглядається як педагогічна цінність» [17]. Багаточисленні теоретичні та практичні дослідження свідчать, що «...цінності формуються через діяльність, узгоджуються з її основними напрямами» [13], тому когнітивно-ціннісний компонент органічно пов'язаний з практико-дійовим компонентом здоров'язберігаючої компетенції. У дослідженнях, що розглядають можливість формування цієї компетенції у майбутніх вчителів фізичної культури [10], в якості вихідної точки виступає фізкультурно-педагогічна діяльність, спрямована на реалізацію здоров'язберігаючих заходів для учнів.

Ми переконані, що компетенція здоров'язбереження є складовою загальнопрофесійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури. У зв'язку з цим здоров'я зберігаюча діяльність може і повинна органічно впроваджуватися в будь-який вид діяльності (з позицій всіх наявних класифікаторів) майбутнього педагога, включаючи взаємодію та спілкування, побудовані на принципах суб'єкт-суб'єктності, паритетності та співпраці.

Практико-дійовий компонент актуалізує групові вміння (аналітичні, прогностичні, проективні, інформаційні, соціально-комунікативні, організаторські), якими володіє студент [11] як майбутній кваліфікований спеціаліст у процесі загальнопрофесійної підготовки, але з урахуванням специфіки компетенції здоров'язбереження.

Рефлексивно-адаптивний компонент [14] передбачає механізм усвідомлення проблемної області, власної позиції стосовно неї і об'єднує три види рефлексії: елементарну (аналіз знань, діяльності, поведінки на вітальному рівні), філософську (свідомість в єдності соціального і особистісного значення здоров'язбереження) і теоретичну (осмислення накопиченого досвіду практичних знань і вмінь здорового способу життя з метою визначення шляхів удосконалення навчально-виховного процесу). Рефлексія - це не лише складна діалектика процесів пізнання, але й невід'ємна складова духовного та соціального здоров'я особистості [7]. Вона виконує найважливішу гуманістичну функцію у розвитку особистості, введення її в культурні досягнення суспільства, формування культури здоров'я, і водночас виступає як важливий стримуючий фактор професійної деформації і вигорання - явищ, які почали фіксуватися незалежно від тривалості (стажу) педагогічної діяльності [15].

У зв'язку з цим студентам вищого педагогічного навчального закладу важливо переосмислити свій попередній (накопичений в умовах шкільного життя) і поточний досвід здоров'язбереження; порівняти його з цілями та умовами своєї майбутньої професії, освідомити себе суб'єктом не лише педагогічної, але і здоров'язбережувальної діяльності: організувати збереження, удосконалення свого здоров'я, а також здоров'я свого найближчого соціального оточення, в якому помітне місце в реальній перспективі займатимуть його учні.

Таким чином, здоров'язбережувальна компетенція може розглядатися як необхідна складова загальнопрофесійної підготовки студентів педагогічного вузу всіх спеціальностей, сформована єдністю стійкої мотивації до здорового способу життя (мотиваційно-вольовий компонент); знань про здоров'я як інтегративної цінності людини (когнітивно-ціннісний компонент): вмінь і досвіду реалізації здоров'язбережувальної (практико-дієвий компонент) і здоров'язберігаючої (рефлексивно-адаптаційний компонент) діяльності, спрямованої на вдосконалення здоров'я всіх суб'єктів (вчитель - учень) освітнього процесу.

фізичний культура здоров'язбереження компетенція студент

Висновки

Включення України до Європейського освітнього співтовариства та підписання Болонської угоди відображають універсальну важливість компетентностей у сучасній освіті. Нормативно -правове регулювання компетентності на різних рівнях, включаючи загально-державний та вищу освіту, підтримує значення цих ключових характеристик фахівця. Професійні стандарти визначають вимоги до компетентностей у різних професіях, зокрема у вчителів, акцентуючи на здоров'язбережувальних компетенціях.

У підсумку нашого наукового дослідження здоров'язбережувальної компетенції майбутніх вчителів фізичної культури можна визначити декілька ключових моментів. По-перше, це важливість здоров'язбереження в контексті сучасних реалій, таких як погіршення здоров'я дітей та стрес, спричинений різними факторами. По-друге, різноманітність теоретичних концепцій здоров'язбереження, які розробляються українськими науковцями, відображається у різних підходах до структури компетенції. По-третє, важливим є врахування зовнішнього та внутрішнього шарів компетенції, спрямованих на впровадження елементів здоров'язбереження як у власну практику вчителя, так і у переосмислення цінностей здоров'я як в професійному, так і в особистому житті.

Література

1. Антонова О. Є., Поліщук Н. М. Здоров'язберігаюча компетентність особистості як наукова проблема (аналіз поняття). Вища освіта у медсестринстві: проблеми і перспективи: зб. статей всеукраїнської науково -практичної конференції (2011): 27-31.

2. Бабюк С. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури до оздоровчої роботи. Педагогічна освіта: теорія і практика 1.25 (2018): 8-12.

3. Башавець Н. А. Здоров'язбережувальна компетентність майбутнього фахівця як основа його культури. Наука і освіта 1-2 (2013): 120-122.

4. Башавець Н. Проблема формування здоров'язбережувальної компетентності майбутніх фахівців фізичної культури, спорту та реабілітації (2019).

5. Бєлікова Н.О. Підготовка майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до здоров'язбережувальної діяльності: теорія та методика : [монографія]. К. : ТОВ “Козарі”, 2012. 584 с.

6. Бібік Н. М., Ващенко Л. С., О. І. Локшина. Компетентнісний підхід у сучасній освіті. К.:«КІС» .2004. 112 с.

7. Бойченко Т. Здоров'я як категорія: понятійна специфікація у валеології, медицині і педагогіці. Вісник Інституту розвитку дитини. Сер.: Філософія, педагогіка, психологія 35 (2014): 69-75.

8. Воронін Д. Є. Здоров'язберігаюча компетентність студента в соціально-педагогічному аспекті. Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту 2 (2006): 25-28.

9. Гринченко І. Б. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичного виховання: досвід європейських країн. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, 2014 (42), 39-50.

10. Гуменюк С. Актуальність використання засобів інноваційних технологій у фаховій підготовці майбутніх учителів фізичної культури. Physical education, sport and health culture in modern society 2 (30) (2015): 5-9.

11. Іванова Л. І., Омельчук О. В. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури до роботи зі школярами, які за станом здоров'я належать до спеціальної медичної групи-нагальна потреба сучасності. Науковий часопис [Національного педагогічного університету імені МП Драгоманова]. Серія 15: Науково -педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт) 3K (2017): 200-203.

12. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи (Бібліотека з освітньої політики) / [За заг. Ред. О. В. Овчарук]. К. : «К.І.С.», 2004. 112 с.: 86-90.

13. Кучерган Є. Підготовка майбутнього вчителя до професійної діяльності: здоров'язберігаючий аспект. (2015).

14. Лук'янченко М. І. Особливості організації здоров'язберігаючого освітнього середовища. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах. Запоріжжя (2012): 118-125.

15. Професійна освіта: словник [навч. Посіб.] / Уклад. С. У. Гончаренко та ін./ За ред. Н. Г. Ничкало. К., 2000. 380 с.

16. Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)»

17. Проценко А.А., Гарбар Д.. Фахова підготовка майбутніх вчителів фізичної культури у закладах вищої освіти як актуальна проблема сучасної науки та освітньої практики. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2023: (9(169): 135-139. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.9(169).29

18. Рибалко П. Особливості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до подальшої фахової діяльності. (2019).

19. Сафонов Д.А., Черненко С.А. Професійна підготовка фахівців з фізичного виховання і спорту за кордоном (Сполучені Штати Америки). Педагогіка й сучасні аспекти фізичного виховання (2020): 312.

20. Успенська В. Розвиток професійної компетентності вчителів основ здоров'я в системі післядипломної освіти. Автореф. дис.... канд. пед. н. 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. 2015. 24 с.

21. Шаповалова Т. Г. Здоров'язбережувальні технології-важливий складник професійної компетентності майбутнього фахівця. Редакційна колегія (2023): 216.

22. Закон України про вищу освіту https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1556-18#Text

23. Закон України Про освіту https://zakon. rada.gov. ua/laws/show/2145-19#Text

Reference

1. Antonova O. Ye., Polishchuk N. M. (2011). Zdoroviazberihaiucha kompetentnist osobystosti yak naukova problema (analiz poniattia) [Health-preserving competence of the individual as a scientific problem (analysis of the concept)]. Vyshcha osvita u medsestrynstvi: problemy i perspektyvy: zb. statei vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii. 27-31.

2. Babiuk S. (2018). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do ozdorovchoi roboty [Professional training of future physical culture teachers for health work]. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. 1.25: 8-12.

3. Bashavets N. A. (2013). Zdoroviazberezhuvalna kompetentnist maibutnoho fakhivtsia yak osnova yoho kultury [Health care competence of the future specialist as the basis of his culture]. Nauka i osvita. 1-2: 120-122.

4. Bashavets N. (2019). Problema formuvannia zdoroviazberezhuvalnoi kompetentnosti maibutnikh fakhivtsiv fizychnoi kultury, sportu ta reabilitatsii [The problem of formation of health-preserving competence of future specialists in physical culture, sports and rehabilitation].

5. Bielikova N.O. (2012). Pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv z fizychnoi reabilitatsii do zdoroviazberezhuvalnoi diialnosti: teoriia ta metodyka : [monohrafiia] [Training of future specialists in physical rehabilitation for health care activities: theory and methodology]. K. : TOV “Kozari”. 584 s.

6. Bibik N. M., Vashchenko L. S., O. I. Lokshyna. (2004). Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti [Competency approach in modern education]. K.:«KIS». 112 s.

7. Boichenko T. (2014). Zdorovia yak katehoriia: poniatiina spetsyfikatsiia u valeolohii, medytsyni i pedahohitsi. Visnyk Instytutu rozvytku dytyny [Health as a category: conceptual specification in valeology, medicine and pedagogy]. Ser.: Filosofiia, pedahohika, psykholohiia. 35: 69-75.

8. Voronin D. Ye. (2006)Zdoroviazberihaiucha kompetentnist studenta v sotsialno-pedahohichnomu aspekti [Healthpreserving competence of the student in the socio-pedagogical aspect]. Pedahohika, psykholohiia ta med.-biol. probl. fiz. vykhovannia i sportu. 2: 25-28.

9. Hrynchenko I. B. (2014). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoho vykhovannia: dosvid yevropeiskykh krain [Professional training of future teachers of physical education: experience of European countries]. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty. (42), 39-50.

10. Humeniuk S. (2015). Aktualnist vykorystannia zasobiv innovatsiinykh tekhnolohii u fakhovii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury [The relevance of using innovative technologies in the professional training of future physical education teachers.]. Physical education, sport and health culture in modern society. 2 (30): 5-9.

11. Ivanova L. I., Omelchuk O. V. (2017). Profesiina pidhotovka maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do roboty zi shkoliaramy, yaki za stanom zdorovia nalezhat do spetsialnoi medychnoi hrupy-nahalna potreba suchasnosti [Professional training of future teachers of physical culture to work with schoolchildren who, due to their health status, belong to a special medical group is an urgent need of our time]. Naukovyi chasopys [Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni MP Drahomanova]. Seriia 15: Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport). 3K: 200-203.

12. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy (Biblioteka z osvitnoi polityky) [Competency approach in modern education: world experience and Ukrainian perspectives (Library on educational policy) ]. K. : «K.I.S.», 2004. 112 s.: 86-90.

13. Kucherhan Ye. (2015). Pidhotovka maibutnoho vchytelia do profesiinoi diialnosti: zdoroviazberihaiuchyi aspekt [Preparation of the future teacher for professional activity: a health-preserving aspect].

14. Lukianchenko M. I. (2012). Osoblyvosti orhanizatsii zdoroviazberihaiuchoho osvitnoho seredovyshcha [Peculiarities of the organization of a health-preserving educational environment]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnikh shkolakh. Zaporizhzhia: 118-125.

15. Profesiina osvita: slovnyk [Vocational education: dictionary] [navch. Posib.] / Uklad. S. U. Honcharenko ta in./ Za red. N. H. Nychkalo. K., 2000. 380 s.

16. Profesiinyi standart za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)» [Professional standard for the professions "Teacher of elementary classes of a general secondary education institution", "Teacher of a general secondary education institution", "Teacher of primary education (with junior specialist diploma)"].

17. Protsenko A.A., Harbar D.. (2023). Fakhova pidhotovka maibutnikh vchyteliv fizychnoi kultury u zakladakh vyshchoi osvity yak aktualna problema suchasnoi nauky ta osvitnoi praktyky [Professional training of future teachers of physical culture in higher education institutions as an urgent problem of modern science and educational practice]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 15. Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury (fizychna kultura i sport). (9(169): 135-139. https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series15.2023.9(169).29

18. Rybalko P. (2019). Osoblyvosti profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury do podalshoi fakhovoi diialnosti [Peculiarities of professional training of future teachers of physical culture for further professional activity].

19. Safonov D.A., Chernenko S.A. (2020). Profesiina pidhotovka fakhivtsiv z fizychnoho vykhovannia i sportu za kordonom (Spolucheni Shtaty Ameryky) [Professional training of specialists in physical education and sports abroad (United States of America)]. Pedahohika y suchasni aspekty fizychnoho vykhovannia: 312.

20. Uspenska V. (2015). Rozvytok profesiinoi kompetentnosti vchyteliv osnov zdorovia v systemi pisliadyplomnoi osvity [Development of professional competence of teachers of the basics of health in the postgraduate education system] . Avtoref. dys.... kand. ped. n. 13.00.04 - Teoriia i metodyka profesiinoi osvity. 24 s.

21. Shapovalova T. H. (2023). Zdoroviazberezhuvalni tekhnolohii-vazhlyvyi skladnyk profesiinoi kompetentnosti maibutnoho fakhivtsia [Health-saving technologies are an important component of the professional competence of the future specialist]. Redaktsiina kolehiia: 216.

22. Zakon Ukrainy pro vyshchu osvitu [Law of Ukraine on higher education] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556- 18#Text

23. Zakon Ukrainy Pro osvitu [Law of Ukraine On Education] https://zakon. rada.gov. ua/laws/show/2145-19#Text

Размещено на Allbest.ru