Реалізація політики академічної доброчесності здобувачів вищої освіти в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація політики академічної доброчесності здобувачів вищої освіти в Україні

Шинкарук Олександра Василівна -

кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України

ШИНКАРУК Олександра Василівна. РЕАЛІЗАЦІЯ ПОЛІТИКИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Академічна доброчесність є показником розвитку суспільства. З'ясовано основні позиції реалізації політики академічної доброчесності здобувачів вищої освіти в Україні. Академічна недоброчесність або академічне шахрайство є світовою проблемою для закладів вищої освіти у всьому освітньому просторі.

Ключові слова: академічна доброчесність, академічне шахрайство, недоброчесні вчинки, здобувачі вищої освіти, принципи академічної доброчесності, заклади вищої освіти.

SHYNKARUK Oleksandra Vasylivna. IMPLEMENTATION OF THE ACADEMIC CHARITY POLICY OF HIGHER EDUCATION ACQUIRES IN UKRAINE

Academic dishonesty or academic fraud is a global problem for higher education institutions across the educational space. More than half of those seeking education commit unscrupulous acts in order to obtain a higher grade during their studies at institutions of higher education. At the same time, academic fraud leads to a number of negative consequences for both higher education institutions and society in general.

In Ukraine, for violation of academic integrity, students of education may be held to the following academic responsibility: expulsion from the institution of higher education (the exception is persons who are at the stage of obtaining general secondary education); repeated assessment of knowledge (credit, exam, control work, etc.); repeating a certain component of the educational program; depriving the student of an academic scholarship; depriving the student of education benefits provided by the institution of higher education.

The types of academic responsibility for violations of academic integrity by students of education (including detailed or additional) are determined by the internal regulations of the educational institution, special laws approved in the institution of higher education by the main collegial governing body and agreed in a mandatory manner with the relevant bodies of self-government of students of education in part of their responsibility. In Ukrainian institutions of higher education, every student of higher education, in relation to whom the issue of violation of academic integrity is considered, has the rights disclosed in the article.

The main areas of work are recommended for the purpose of introducing and observing the principles of academic integrity in institutions of higher education. The main measures of combating academic dishonesty among those seeking education are highlighted.

Academic integrity is an indicator of society's development. The main positions of the implementation of the policy of academic integrity of higher education applicants in Ukraine have been clarified. In Ukrainian institutions of higher education, every student of higher education, in relation to whom the issue of violation of academic integrity is considered, has the rights disclosed in the article. The main areas of work are recommended for the purpose of introducing and observing the principles of academic integrity in institutions of higher education. The main measures of combating academic dishonesty among those seeking education are highlighted.

Keywords: academic integrity, academic fraud, dishonest acts, higher education students, principles of academic integrity, higher education institutions.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

академічна доброчесність вища освіта

Сформована академічна доброчесність здобувачів вищої освіти пропонує свій алгоритм порядної поведінки в освітній галузі, який забезпечує приховану або пряму домовленість між викладачами, студентами, керівництвом кафедри, факультету, університету тощо (усіма суб'єктами академічної спільноти) про недопустимість заборонених совістю та Законом України «Про вищу освіту» вчинків, спрямованих на отримання неправомірних переваг в освітньому процесі. У практику роботи усіх українських закладів освіти запроваджено корпоративні документи, де прописано кодекс поведінки усіх суб'єктів освітнього процесу, розроблено стандарти, в яких академічна чесність для університетської спільноти представлена як цінність корпоративної культури закладу. Чітко регламентована академічна доброчесність є наслідком дії широких соціальних та вузько групових норм, прописаних у закладах вищої освіти що регулюють освітній процес виконання викладачами та студентами навчальної або наукової діяльності на психологічному рівні. Ці виписані освітні норми стають основою для правової оцінки та моральної поведінки здобувачів освіти в контексті недо- брочесності або доброчесності в процесі здобуття вищої освіти [4, с. 199-205].

Академічна доброчесність є показником розвитку суспільства. Розвиток освіти неможливий без науки та дотримання принципів академічної доброчесності, дотримання стандартів. Моральним ядром академічної культури є академічна доброчесність. Тому пояснення студентам та молодим науковцям в процесі їх наукової, навчальної, виховної діяльності основних засад академічної доброчесності стає головним завданням сьогодення. У процесі навчання та наукової діяльності великі надії покладають саме на молодь при утвердженні і поширенні високих моральних і етичних ідеалів та належних стандартів доброчесності [2, с. 17-19].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою запровадження і дотримання принципів академічної доброчесності О Слободянюк рекомендовані основні напрями роботи. І. Тодорова запропонувала компоненти академічної доброчесності студентів та розкрила умови її формування. Н. Буркало, В. Марініна показали значення академічної доброчесності в сучасному освітньо-науковому просторі. Ю. Главчева та Д. Сопова обгрунтували особливості академічної доброчесності у системі професійної підготовки майбутнього педагога. Ю. Бежук виокремила найголовніші принципи академічної доброчесності в освітньому середовищі України.

Мета статті - з'ясувати основні позиції реалізації політики академічної доброчесності здобу- вачів вищої освіти в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Академічна недоброчесність або академічне шахрайство є світовою проблемою для закладів вищої освіти у всьому освітньому просторі. Більше половини здобувачів освіти роблять недоброчесні вчинки для отримання більш високої оцінки під час навчання в закладах вищої освіти. При цьому академічне шахрайство призводить до низки негативних наслідків як для закладів вищої освіти, так і для суспільства загалом.

По-перше, високий рівень поширення академічного шахрайства негативно позначається на якості підготовки випускників, і, як наслідок, знижує цінність диплома про вищу освіту та довіри до закладів вищої освіти з боку роботодавців.

По-друге, здобувачі освіти, які використовують нечесні прийоми у закладах вищої освіти, частіше за інших вдаються до них і після закінчення закладу вищої освіти на робочому місці, що негативно позначається на продуктивності та економічному розвитку країни. На даний момент різними закладами вищої освіти розроблено заходи, які цілеспрямовано направлені на боротьбу з академічною недоброчесністю здобувачів освіти: від застосування санкцій за академічну недобро- чесність до навчання академічної чесності за допомогою спеціальних групових дискусій, курсів, лекцій, впровадження етичних кодексів в закладах вищої освіти, залучення здобувачів освіти до участі в університетських етичних комісіях.

Відповідно до положень теорії самоефек- тивності, впевненість здобувачів освіти у своїх навичках і здібностях впливає на його самооцінку при виконанні будь-якого завдання, що приводить до ефективного бажаного результату. Теоретична концепція ефективності є неоднозначною. Незважаючи на критику, теорія самоефективності застосовується у вивченні академічної недобро- чесності. Відповідно до неї, невпевнені у своїх знаннях здобувачі освіти за наявності сприятливих факторів освітнього середовища схильні, більшою мірою до нечесної поведінки для досягнення позитивного результату в освітній діяльності. У рамках теорії самоефективності академічна недоброчесність визначається як нечесна поведінка, яка включає несанкціоновану допомогу іншим здобувачам освіти: використання шпаргалок, плагіат, списування тощо.

Відмінною рисою теорії самоефективності є положення про те, що когнітивні переконання, що лежать в основі мотивованої поведінки, є результатом взаємодії між здобувачами освіти та навколишнім освітнім середовищем.

Важливим фактором, що пояснює академічну недоброчесність, вважається подання здобу- вачів освіти про свою самоефективність, іншими словами, свої академічні можливості. Доведено, що більше списують ті студенти, які не впевнені у своїх знаннях, вміннях і навичках, незалежно від їх попередніх досягнень.

Для боротьби з академічною недоброчесні- стю в рамках даної теорії пропонуюється надання допомоги здобувачам освіти у встановленні короткострокових цілей: ймовірність зменшення шахрайства, налаштування на збільшення переконань здобувачів освіти у своїй самоефектив- ності, на їх впевненість у вирішенні поставлених завдань тощо. При цьому навіть якщо здобувач освіти не справляється із завданням, викладачам слід позитивно ставитися до таких невдач і мотивувати здобувачів освіти на подальшу роботу.

В основу теорії самодетермінації лягла теорія внутрішньої і зовнішньої мотивації. Внутрішньою мотивацією є бажання здобувача освіти залучатися до навчальної діяльності в силу інтересу та задоволення від її виконання. Зовнішньою мотивацією здобувача освіти є виконання навчальної діяльності через зовнішні фактори по відношенню до неї. Такими чинниками можуть бути: похвала, отримання високої оцінки, бажання уникнути покарання тощо. У рамках теорії самодетермінації розглядаються причини поведінки здобувача освіти з точки зору задоволення трьох потреб:

- компетентність (competence),

- автономія (autonomy)

- зв'язок з іншими (relatedness). Ця теорія успішно застосовувалася у вивченні академічної недоброчесності.

Здобувачі освіти які керуються зовнішньою мотивацією, при виконанні навчальних завдань більшою мірою схильні до з академічної недоброчесності. Крім того, почуття незадоволеності основних психологічних потреб у компетенції, автономії та зв'язку з іншими здобува- чами освіти збільшує ймовірність академічної недоброчесності.

Крім того, важливу роль у формуванні студентської мотивації відіграє середовище закладу вищої освіти, що не враховується в даній теорії. Для запобігання академічної недоброчесності автори пропонують задовольняти потреби здобувачів освіти і підтримувати їх автономію за допомогою відмови від винагород і покарань. Для підтримки потреби здобувачів освіти у компетенції викладачам слід надавати конструктивний зворотний зв'язок та давати чіткі вказівки щодо виконання завдань, що дозволить здобувачам освіти краще зрозуміти очікування викладачів. Для задоволення потреб здобувачів освіти слід встановлювати дружні відносини викладачів і здобувачів освіти, щоб здобувачі освіти знали, що їхня думка буде почута. Для задоволення потреб здобувачів освіти викладачам слід розробляти для них цікаві, неповторні, унікальні завдання, давати можливість здобувачам освіти самостійно перевіряти та оцінювати свої роботи та роботи одногрупників, проводити консультації, де здобувачі освіти зможуть віч-на-віч з викладачем обговорити питання та труднощі, з якими вони стикаються при навчанні.

В Україні за порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відрахування із закладу вищої освіти (виключенням є особи, які знаходяться на етапі здобуття загальної середньої освіти);

- повторне оцінювання знань (залік, іспит, контрольна робота, тощо);

- повторне проходження певного компонента освітньої програми;

- позбавлення здобувача освіти академічної стипендії;

- позбавлення здобувача освіти пільг з оплати навчання, що надані закладом вищої освіти.

Види академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності здобувачами освіти (у тому числі деталізовані або додаткові) визначаються внутрішніми положеннями закладу освіти, спеціальними законами, що затверджені у закладі вищої освіти основним колегіальним органом управління та погоджені в обов'язковому порядку з відповідними органами самоврядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

В українських закладах вищої освіти кожен здобувач вищої освіти, стосовно якого розглядається питання про порушення академічної доброчесності, має такі права:

- мати доступ до всіх матеріалів перевірки, які стосуються встановленню факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- через представника або особисто надавати письмові чи усні обґрунтування про порушення академічної доброчесності або відмовитися від будь-яких пояснень;

- брати безпосередню участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- мати інформацію про час, місце, дату проведення розгляду засідання та бути присутнім під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності, ознайомитися з висновком щодо притягнення обвинувачуваного до академічної відповідальності;

- оскаржити прийняте рішення про встановлення факту порушення академічної доброчесності, притягнення до академічної відповідальності до суду або до органу уповноваженого розглядати апеляції.

Форми та види академічної відповідальності закладів вищої освіти визначаються спеціальними законами [1].

Отже, існує необхідність розроблення ефективної освітньої політики з метою запровадження і дотримання принципів академічної доброчесності. В Україні закладам вищої освіти, відповідно до чинних норм законодавства освітнього сектора, надане право розробляти політику академічної доброчесності самостійно та мати можливість для вживання відповідних заходів щодо її запровадження. Позитивні наслідки для забезпечення якості вищої освіти, прозорості, послідовності матиме реалізація політики академічної доброчесності.

В українських закладах вищої освіти з метою запровадження і дотримання принципів академічної доброчесності рекомендовані такі основні напрями роботи:

- суспільна підтримка академічної доброчесності в закладах вищої освіти шляхом залучення викладацьких та студентських груп;

- обговорення шляхів запровадження і обґрунтування важливості академічної доброчесності, аналіз наслідків дотримання або нехтування політикою академічної доброчесності в закладах вищої освіти враховуючи кращий вітчизняний та міжнародний досвід;

- розвиток навичок в українських закладах вищої освіти зі створення дієвої бази з академічної доброчесності, використовуючи міжнародні практики надання знань, умінь, навичок з академічної доброчесності для здобувачів освіти, викладачів, керівництва закладом за допомогою окремих підходів до роботи із представниками кожної освітньої групи, спільних заходів [3, с. 236-240].

З часу появи антиплагіатних комп'ютерних програм, які допомагають виявити академічну не- доброчесність, тобто некоректне використання інтелектуальної власності, чужої наукової праці, в роботах здобувачів освіти закладів вищої освіти зменшилась кількість копіювань, списувань чужих текстів, на джерела інформації спостерігається збільшення посилань. Зменшується серед здобува- чів освіти кількість таких осіб, хто ризикує бути відрахованим з закладу вищої освіти, отримати погану

репутацію, позбавитись університетських пільг або потрапити під статтю кримінального кодексу. Позитивним моментом для всіх причетних до освітнього процесу є те, що зараз існує у відкритому доступі багато комп'ютерних програм де кожен освітянин може сам перевірити свій текст на плагіат.

Розвиток цифрових технологій призвів до появи нових видів списування та плагіату з використанням гаджетів та інтернету. Хоча масштаб проблеми академічної недоброчесності здобу- вачів освіти та види академічного шахрайства в різних країнах можуть відрізнятися, дослідження показують, що широке поширення практик академічної недоброчесності веде до цілого ряду негативних наслідків.

По-перше, «недоброчесні» здобувачі освіти перетворюються на «недоброчесних» працівників, що перешкоджає економічному зростанню, бо знижує продуктивність праці.

По-друге, нечесна поведінка студентів знижує довіру до закладів вищої освіти та до вищої освіти загалом, а також девальвує цінність диплома. Тому перед закладами вищої освіти стоїть важливе завдання пошуку ефективних заходів запобігання академічній недоброчесності. У цьому напрямку виконано чималу роботу: запропоновано теоретичні підходи, які намагаються пояснити нечесну поведінку здобувачів освіти, проведено велику кількість емпіричних досліджень у різних країнах, а також вироблено ряд заходів щодо запобігання академічній недоброчесності.

Заходи боротьби з академічною недоброчес- ністю здобувачів освіти поділено на два типи.

Перший тип умовно можна назвати «каральним», оскільки він полягає у виявленні нечесних вчинків та їх покаранні. Дослідження показують, що суворе ставлення викладачів до нечесної поведінки здобувачів освіти та їх покарання за нечесні вчинки мають негативний взаємозв'язок з лояльністю здобувачів освіти до нечесної поведінки. Крім того, суворе попередження про неприпустимість списування на іспиті дало статистично значущий позитивний ефект і призвело до зниження використання студентами нечесних практик у ході експериментального дослідження.

Другий тип заходів щодо боротьби з академічною недоброчесністю здобувачів освіти передбачає коригування поведінки здобувачів освіти через вплив на їх ціннісні установки. Найбільш популярною практикою є етичні кодекси. Проведені дослідження доводять, що впровадження в закладі освіти кодексу академічної чесності (honor code) сприяє зниженню академічної недо- брочесності серед здобувачів освіти.

Застосовуються і такі заходи, як: вчення академічної чесності через спеціальні курси, групові дискусії; інтеграція студентів до академічної спільноти; навчання студентів етичного кодексу через взаємодію з науковим керівником.

Більшість існуючих теорій розглядають нечесну поведінку здобувачів освіти в ключі їх кінцевої оцінки: як щось «погане» і потребує усунення. Ця позиція швидше близька до бачення академічної недоброчеснісності здобувачів освіти з боку адміністрації закладу вищої освіти або викладачів. Однак в очах здобувачів освіти нечесна поведінка в закладі вищої освіти може виглядати інакше. Те, що здобувачі освіти та викладачі бачать нечесну поведінку по-різному, доводить і той факт, що вони зараховують до нечесних різні вчинки в закладі вищої освіти, які не стосуються академічної недоброчесності [5, с. 3-12].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Академічна доброчесність є показником розвитку суспільства. З'ясовано основні позиції реалізації політики академічної доброчесності здобувачів вищої освіти в Україні. В українських закладах вищої освіти кожен здобувач вищої освіти, стосовно якого розглядається питання про порушення академічної доброчесності, має права, що розкриті у статті. Рекомендовані основні напрями роботи з метою запровадження і дотримання принципів академічної доброчесності в закладах вищої освіти. Виокремлено основні заходи боротьби з академічною недоброчесністю здобувачів освіти.

Перспективою для подальшого дослідження є з'ясування ролі та змісту антиплагіатних комп'ютерних програм, які допомагають виявити академічну не доброчесність.

Список джерел

1. Академічна доброчесність: проблеми реалізації та відповідальність URL: https://wiki.legalaid.gov.ua/

2. Буркало Н. І., Марініна В. М. Значення академічної доброчесності в сучасному освітньо-науковому просторі. Академічна доброчесність: виклики сучасності / Збірник наукових есе учасників наукового стажування для освітян (Республіка Польща, Варшава, 1 - 13.10.2018. Варшава. С. 17-19.

3. Слободянюк О. М. Стан дослідження проблеми забезпечення академічної доброчесності у вищій освіті України. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Випуск 70. 2019. С. 236-240.

4. Тодорова І. Компоненти академічної доброчесності студентів та умови її формування. Витоки педагогічної майстерності. Серія : Педагогічні науки. Вип. 24. 2019. С. 199-205.

5. True G., Alexander L. B., Richman K. A. Misbehaviors of Front-Line Research Personnel and the Integrity of Community-Based Research. Journal of Empirical Research on Human Research Ethics. Vol. 6. No. 52. 2011. P 3-12.

REFERENCES

1. Akademichna dobrochesnist': problemy realizatsiyi ta vidpovidal'nist. [Academic integrity: problems of implementation and responsibility].

2. Burkalo, N. I., Marinina, V M. (2018). Znachennya akademichnoyi dobrochesnosti v suchasnomu osvitn'o- naukovomu prostori. Akademichna dobrochesnist': vyklyky suchasnosti. [The value of academic integrity in the modern educational and scientific space. Academic Integrity: Challenges of Modernity]. Warsaw.

3. Slobodyaniuk O. M. (2019). Stan doslidzhennya problemy zabezpechennya akademichnoyi dobrochesnosti u vyshchiy osviti Ukrayiny. [State of research on the problem of ensuring academic integrity in higher education of Ukraine]. Kyiv.

4. Todorova I. (2019). Komponenty akademichnoyi dobrochesnosti studentiv ta umovy yiyi formuvannya. [Components of academic integrity of students and conditions of its formation]. Kyiv.

5. True G., Alexander L. B., Richman K. A. (2011). Misbehaviors of Front-Line Research Personnel and the Integrity of Community-Based Research. [Misbehaviors of Front-Line Research Personnel and the Integrity of Community-Based Research. Journal of Empirical Research on Human Research Ethics].

Размещено на Allbest.ru