Особливості професійної підготовки майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у закладах вищої освіти

Мета статті - проаналізувати особливості професійної підготовки майбутніх бакалаврів з економіки підприємства.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

РЕЗУЛЬТАТИ

В Україні вимоги до професійної компетентності фахівців економічного профілю визначено в стандарті вищої освіти [12]. Згідно статті 10 Закону України «Про вищу освіту» [5], стандарт вищої освіти - це сукупність вимог до змісту та результатів освітньої діяльності вищої навчальних закладів і наукових установ за кожним рівнем освіти в межах кожної спеціальності. Стандарт вищої освіти розробляється в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій [9] і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності закладів вищої освіти.

Стандарт вищої освіти визначає вимоги до освітньої програми:

1) обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти;

2) перелік компетентностей випускника;

3) нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання;

4) форми атестації здобувачів вищої освіти;

5) вимоги до наявності внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

6) вимоги професійних стандартів та ін. [5].

Підготовка майбутнього бакалавра з економіки підприємства здійснюється відповідно до Національної рамки кваліфікацій (далі НРК), яка метою вищої освіти та професійної підготовки визначає успішне виконання особою відповідної освітньої програми (далі ОПП), і є підставою для присудження відповідного ступеня вищої економічної освіти, бакалавр з економіки.

НРК визначає компетенції, які формують кваліфікацію фахівця. НРК трансформується у модель підготовки фахівця у вигляді освітньо-професійної програми підготовки. В останньому документі висвітлюються вимоги до змісту навчання здобувачів освіти та нормативний термін навчання відповідно до певного рівня професійної діяльності.

Відповідно до Стандарту вищої освіти України, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти, ступінь «бакалавр», галузь знань: 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність: 051 «Економіка» визначено, що обсяг освітньої програми у ЄКТС: - на базі повної загальної середньої освіти становить 240 кредитів ЄКТС, - на базі ступеня «молодший бакалавр» (освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст») заклад вищої освіти має право визнати та пере- зарахувати не більше ніж 120 кредитів ЄКТС, отриманих в межах попередньої освітньої програми підготовки молодшого бакалавра (молодшого спеціаліста). - на основі ступеня «фаховий молодший бакалавр» заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати не більше ніж 60 кредитів ЄКТС, отриманих за попередньою освітньою програмою фахової передвищої освіти. Мінімум 50% обсягу освітньої програми має бути спрямовано на забезпечення загальних та спеціальних (фахових) компетентностей за спеціальністю. Прийом на основі ступенів «молодший бакалавр», «фаховий молодший бакалавр» або освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» здійснюється за результатами зовнішнього незалежного оцінювання в порядку, визначеному законодавством [12].

Аналіз ОПП майбутніх бакалаврів з економіки підприємства дає можливість з'ясувати основні вимоги до їх компетенцій, які відображено в переліку професійних функцій, завдань та здібностей до соціальної діяльності.

Визначено перелік компетентностей випускника:

1. Інтегральна компетентність - здатність розв'язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми в економічній сфері, які характеризуються комплексністю та невизначеністю умов, що передбачає застосування теорій та методів економічної науки.

2. Загальні компетентності: здатність реалізувати свої права і обов'язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні; здатність зберігати моральні, культурні, наукові цінності та примножувати досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; знання та розуміння предметної області професійної діяльності; здатність до усної та письмової професійної комунікації англійською мовою; навички використання інформаційних і комунікаційних технологій; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність до адаптації та дії в новій ситуації; здатність до креативного та критичного мислення; здатність приймати обґрунтовані рішення; навички міжособистісної взаємодії; здатність виявляти ініціативу та підприємливість; здатність свідомо та соціально-відповідально діяти на основі етичних міркувань.

3. Спеціальні (фахові, предметні) компетентності: здатність виявляти знання та розуміння проблем предметної області, основ функціонування сучасної економіки на мікро-, мезо-, макро- та міжнародному рівнях; здатність здійснювати професійну діяльність у відповідності з чинними нормативними та правовими актами; розуміння особливостей провідних наукових шкіл та напрямів економічної науки; здатність пояснювати економічні та соціальні процеси і явища на основі теоретичних моделей, аналізувати і змістовно інтерпретувати отримані результати; розуміння особливостей сучасної світової та національної економіки, їх інституційної структури, обґрунтування напрямів соціальної, економічної та зовнішньоекономічної політики держави; здатність застосовувати економіко-математичні методи та моделі для вирішення економічних задач; здатність застосовувати комп'ютерні технології та програмне забезпечення з обробки даних для вирішення економічних завдань, аналізу інформації та підготовки аналітичних звітів; здатність аналізувати та розв'язувати завдання у сфері економічних та соціально-трудових відносин; здатність прогнозувати на основі стандартних теоретичних та економетричних моделей соціально-економічні процеси; здатність використовувати сучасні джерела економічної, соціальної, управлінської, облікової інформації для складання службових документів та аналітичних звітів; здатність обґрунтовувати економічні рішення на основі розуміння закономірностей економічних систем і процесів та із застосуванням сучасного методичного інструментарію; здатність самостійно виявляти проблеми економічного характеру при аналізі конкретних ситуацій, пропонувати способи їх вирішення; здатність проводити економічний аналіз функціонування та розвитку суб'єктів господарювання, оцінку їх конкурентоспроможності; здатність поглиблено аналізувати проблеми і явища в одній або декількох професійних сферах з врахуванням економічних ризиків та можливих соціально-економічних наслідків [12].

Зараз Україна модернізує освітні та професійні стандарти, розробляє відповідну законодавчу та нормативно-правову базу, створює умови для участі майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у процесі створення нової інноваційної Національної системи кваліфікацій (НСК) за сприяння Європейського фонду освіти (ЄФО) та зацікавлених сторін (стейкхолдерів).

Зміст професійної економічної підготовки в університеті охоплює чотири блоки дисциплін, які формують сучасний світогляд і зумовлюють потребу в постійному оновленні соціально-економічних знань, умінь, навичок: загальноосвітній, фундаментальний, інноваційно-практичний і блок дисциплін спеціальної підготовки. У сучасній професійній підготовці економістів існують суперечності між соціальними замовленнями країни та застарілими методами цієї підготовки й практиками, в якій професійне навчання відірване від їх практичного застосування, розглянемо їх далі. Професійна підготовка майбутніх бакалаврів з економіки підприємства у закладах вищої освіти III-IV рівнів акредитації (ступінь бакалавр) має на меті підготовку фахівців економічного профілю із сучасним світоглядом, професійними знаннями інноваційного характеру, уміннями їх практичного використання при розв'язанні соціально-економічних проблем на базі постійної самоосвіти.

Здебільшого професійна підготовка майбутніх бакалаврів з економіки підприємства в Україні недостатньо орієнтована на практичне закріплення отриманих знань. Удосконалення практичного аспекту професійної підготовки можливо шляхом створення підприємствами та організаціями, фірмами різних форм власності необхідних умов для проходження наскрізної практики здобувачами освіти; розробки нових форм практичної підготовки через створення навчально-тренінгових фірм; розширення можливості набуття науково-педагогічними працівниками практичного досвіду з допомогою стажування на діючих підприємствах та закордоном; спрямування співробітництва між викладацьким складом освітніх закладів і фахівцями-практи- ками в напрямі взаємоконсультування, добору навчального матеріалу для створення кейсів; залучання до освітнього процесу провідних фахівців діючих підприємств, організацій та установ (стейкхолдерів).

А. Загородня у своїй монографії підкреслила, що зміст економічної освіти в закладах вищої освіти Республіки Польщі будується на основі таких принципів: функціональної повноти змісту освіти; диференціації; інтеграції змісту освіти; прийнятності; диверсифікації. Структура змісту економічної освіти в закладах вищої освіти Республіки Польщі визначається такими основними блоками підготовки фахівців: освітнім, спеціальним, психолого-педагогічним, соціокультуроло- гічним, науково-професійним, практично зорієнтованим.

Зміст професійної підготовки фахівців економічної галузі в закладах вищої освіти України реалізується відповідно до навчально-програмної документації (навчальні плани, освітньо-професійні програми, навчально-методичне забезпечення) та базується на певних принципах професійної підготовки фахівців: зв'язку змісту й методів навчання з національною культурою й традиціями; гуманітаризації, науковості, систематичності, наступності, свідомості й активності, наочності, доступності; інформаційності й інформатизації індивідуалізації процесу навчання; фундаменталізації [4].

Наприклад, здобувачі освіти міжнародного університету Річмонд проходять практику на третьому курсі, і вона триває чотири місяці. Практика відбувається за принципом internship (стажування). Під час практики в першій половині дня здобувачі працюють у банках або компаніях за фахом, а у другій - для них проходять практично-консультаційні заняття в університеті. За такою моделлю організація практики дає змогу не лише набувати професійного досвіду, а й постійно корегувати свої знання, обмінюючись інформацією під час щоденних звітів-консуль- тацій. Психолого-педагогічну підготовку цього університету розраховано на формування в них навичок психологічної адаптації, уміння комуні- кувати в колективі, співпрацювати в команді.

Відповідно до основних посад, які може обіймати економіст, він повинен бути готовий виконувати такі функції:

- аналітичну, завдяки здатності вирішувати такі завдання, як комплексний економічний аналіз діяльності підприємств та їх секторів, аналіз ресурсів, процесів та результати діяльності підприємств, діагностика конкуренції в середовищі підприємств тощо;

- планувальну (підготовка даних та складання окремої частини плану виробничо-господарської діяльності підприємства (бізнес-плану), техніко-економічне обґрунтування процесів, техні- ко-економічні критерії розробки нової продукції, нової техніки, прогресивних технологій, механізації та автоматизації виробництва, формування та планування та калькулювання цін тощо);

- організаційно-методичну (організація виконання та вдосконалення економічних розрахунків у межах підприємства, підготовка та упорядкування матеріалів щодо організаційних планів на підприємстві та інші завдання);

- контрольну (контроль правильності розрахунку рентабельності впровадження нової техніки і технологій, наукової організації праці, упорядкування пропозицій і винаходів, що здійснюються в підрозділах підприємства, контроль за процесом виконання планових завдань підприємства);

- обліково-статистичну (підготовка регулярних статистичних звітів, облік виконання виробничих планів);

- інформаційну (забезпечення власних інформаційних потреб, підготовка інформації на запит керівництва).

Практика показує, що недоліки сучасного освітнього процесу у закладах вищої освіти щодо підготовки майбутніх бакалаврів з економіки підприємства зумовлюються тим, що більшість випускників не відповідають вимогам стейкхол- дерів. Цей висновок неодноразово підтверджено результатами опитування підприємств та керівників кадрових служб [7]. З тих же причин самі випускники часто відмовляються від працевлаштування за отриманою спеціальністю. Сучасний ринок праці характеризується мобільністю, гнучкістю, динамічністю та інноваційними змінами. Внаслідок цього змінюються й вимоги стейкхол- дерів.

На сьогодні стейкхолдери висувають такі вимоги до професійної підготовки молодих економістів:

- стійкість, готовність до ефективних дій у кризових ситуаціях; - готовність до постійної самоосвіти та самовдосконалення, підвищення професійних стандартів;

- комунікативні навички та компетенції, навички роботи в команді, дотримання корпоративної етики;

- здатність приймати виважені та відповідальні рішення, у тому числі в нестандартних ситуаціях;

- навички виконавчої дисципліни;

- навички аналітики та критичного мислення;

- підвищення професійної компетентності;

- підготовка фахівця таким чином, щоб залежно від отриманої освіти він мав можливість оволодівати новими спеціальностями, а за потреби й новими професіями;

- поглиблена теоретична підготовка;

- соціальна компетентність;

- здатність швидко «реагувати» та мислити на перспективу;

- трудова дисциплінованість.

Враховуючи те, що залежність вищої освіти від соціально-економічних умов змушує її швидко реагувати на потреби, необхідно, крім професійної підготовки, включати в кваліфікаційні рівні фахівців як інваріантні характеристики їх професійної компетентності. До таких характеристик відносяться самостійність дій, творчий підхід до будь-якої справи, готовність до постійного навчання та оновлення знань, гнучкість мислення, здатність адаптуватися до змін, впровадження наукових і практичних результатів у професійну діяльність. Тобто майбутній бакалавр з економіки підприємства повинен мати гарну адаптаційну здатність, яка в сучасних умовах інколи навіть важливіша за професійні здібності.