Размещено на http://allbest.ru

Розвиток критичного мислення як ключової компетенції студентів у вищій освіті

Трубіцина О.М. Трубіцина Ольга Михайлівна кандидат педагогічних наук, доцент, Державний Заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет» імені К. Д. Ушинського, м. Одеса, Валюкевич Т.В. Валюкевич Тетяна Вікторівна кандидат філологічних наук, доцент, Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія", м. Харків, Шакуров Є.О. Шакуров Євген Олексійович викладач, Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків

Анотація

У сучасному динамічному та інформаційно насиченому світі, критичне мислення визнається як фундаментальна компетенція, необхідна для академічного та професійного успіху студентів. Стаття присвячена аналізу методологій та стратегій розвитку критичного мислення серед студентів у контексті вищої освіти, з особливим акцентом на інтеграцію цих навичок у процес вивчення іноземних мов. Автори розглядають критичне мислення не лише як здатність логічно міркувати та аналізувати інформацію, але і як вміння креативно підходити до вирішення проблем, самостійно генерувати ідеї та обґрунтовувати власні позиції.

У статті підкреслюється актуальність розвитку критичного мислення у світлі глобальних викликів, таких як інформаційне перенасичення та поширення маніпулятивних ідей, що вимагає від особистості здатності до критичної оцінки та незалежного аналізу. Наголошено на необхідності інтеграції інтерактивних методів навчання, використання інноваційних підходів та застосування педагогічних стратегій, спрямованих на розвиток цієї компетенції в академічному середовищі.

Автор детально розбирає різноманітні методики та практики, що сприяють розвитку критичного мислення, включаючи аналіз кейсів, дебати, проблемно-орієнтоване навчання та інші форми активного навчання. Особлива увага приділяється впливу вивчення іноземних мов на формування критичного мислення, де мова виступає не лише як засіб комунікації, але і як інструмент розширення культурного горизонту та розвитку міжкультурної компетенції.

У заключній частині статті вказано на важливість розвитку критичного мислення в університетській освіті як засобу підготовки студентів до ефективного вирішення реальних життєвих та професійних завдань. Аргументовано, що такий підхід сприяє не лише підвищенню академічної успішності, але й формує в студентів здатність до незалежного мислення, креативності та інтелектуальної гнучкості, що є ключовими компетенціями у сучасному світі. Наголошено на потребі інтегрувати викладання критичного мислення у всі аспекти навчального процесу, від методик викладання іноземних мов до оцінки студентських робіт. Така інтеграція вимагає від викладачів глибокого розуміння сутності критичного мислення та вміння ефективно застосовувати різноманітні педагогічні стратегії для його розвитку. Результати дослідження підкреслюють значення критичного мислення як засобу досягнення глибшого розуміння навчального матеріалу, стимулювання академічної цікавості та підвищення загальної якості освіти.

Ключові слова: мислення, критичне мислення, методи навчання, англійська мова, вища школа, освіта, студенти, інтерактивні методи, новації.

Abstract

Development of critical thinking as a key competence of students in higher education

Trubitsyna Olga Mykhailivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, Odesa

Valyukevych Tetyana Viktorivna PhD, associate professor, Kharkiv University of Humanities "People's Ukrainian Academy", Kharkiv

Shakurov Yevhen Oleksiiovych Teacher, H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University, Kharkiv

In today's dynamic and information-rich world, critical thinking is recognized as a fundamental competency necessary for students'academic and professional success. The article is devoted to the analysis of methodologies and strategies for the development of critical thinking among students in the context of higher education, with a special emphasis on the integration of these skills into the process of learning foreign languages. The author considers critical thinking not only as the ability to reason logically and analyze information, but also as the ability to creatively approach problem solving, independently generate ideas and justify one's own positions.

The article emphasizes the relevance of the development of critical thinking in the light of global challenges, such as information overload and the spread of manipulative ideas, which requires an individual's ability to critically evaluate and independently analyze. The need to integrate interactive learning methods, use innovative approaches, and use pedagogical strategies aimed at developing this competence in an academic environment is emphasized.

The author analyzes in detail various methods and practices that promote the development of critical thinking, including case analysis, debates, problem-based learning and other forms of active learning. Special attention is paid to the impact of learning foreign languages on the formation of critical thinking, where language acts not only as a means of communication, but also as a tool for expanding the cultural horizon and developing intercultural competence.The final part of the article points out the importance of developing critical thinking in university education as a means of preparing students to effectively solve real life and professional tasks. It is argued that such an approach contributes not only to increasing academic success, but also forms in students the ability for independent thinking, creativity and intellectual flexibility, which are key competencies in the modern world. The need to integrate the teaching of critical thinking into all aspects of the educational process, from the methods of teaching foreign languages to the assessment of student works, is emphasized. Such integration requires teachers to have a deep understanding of the essence of critical thinking and the ability to effectively apply various pedagogical strategies for its development. The results of the study emphasize the importance of critical thinking as a means of achieving a deeper understanding of the educational material, stimulating academic curiosity and improving the overall quality of education.

Keywords: thinking, critical thinking, teaching methods, English language, higher school, education, students, interactive methods, innovations.

Вступ

Постановка проблеми. У крайні роки, методології розвитку критичного мислення стали визначальними напрямками в контексті сучасної освітньої парадигми, оскільки вони є ключовими для формування особистості, здатної до самостійного мислення, креативності та інтелектуальної незалежності. Становлення та розвиток критичного мислення у молодого покоління здобуло особливу актуальність у світлі глобальних викликів, як-от початок масштабних військових конфліктів, що вимагає вміння аналізувати та критично переосмислювати протилежні погляди та інформацію, що заполонила інформаційний простір.

У сучасному світі, де кожен зіткнувся з надмірною кількістю інформації, багато хто не знаходить часу чи мотивації для глибокого аналітичного осмислення отриманих даних. Це призводить до поверхового сприйняття інформації, яка часто містить упереджені або маніпулятивні ідеї від зацікавлених сторін, що своєю чергою обмежує здатність особистості до критичної оцінки та аналізу. Такий підхід не лише перешкоджає глибокому розумінню інформаційних потоків, але й може спричинити метафоричне "зомбування" особистості, підриваючи її критичне мислення.

Цитата Бернарда Шоу, яка стверджує, що лише 2% людей здатні до самостійного мислення, тоді як 95% воліють уникати цього процесу, підкреслює необхідність виховання та розвитку критичного мислення. Вона виступає як актуальне нагадування про важливість формування здатності критично аналізувати та оцінювати інформацію, що є вирішальним для інтелектуального розвитку особистості в умовах інформаційного перенасичення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку критичного мислення завжди займала провідне місце в дослідженнях вчених з різних країн, серед яких виділяються Д. Клустер, А. Кроуфорд, К. Мередіт, С. Метьюз, Р. Пауль, Д. Стіл, З. Стенберг, Ч. Темпл, Д. Халперн, О. Тягло, С. Терно, О. Пометун та інші. Фундаментальною основою для аналізу даної тематики служать праці класиків філософії, таких як Аристотель, Платон, Сократ, Іммануїл Кант, які розглядали процес мислення як унікальний аспект когнітивної діяльності. Поняття «критичне мислення» вперше було введено в обіг американським філософом Джоном Дьюї у його творі «Як ми думаємо», опублікованому на зламі ХХ століття. Кульмінація інтересу до критичного мислення в США припала на кінець ХХ століття, коли професорка психології з Каліфорнійського університету Дайана Халперн розробила ефективну програму для отримання навичок критичного мислення.

Американський теоретик Р. Пауль визначав критичне мислення як процес, який дозволяє контролювати та направляти розумову діяльність у бік самовдосконалення, та підкреслював тісний зв'язок між опануванням мови та розвитком критичного мислення. Згідно з його дослідженням, критичне мислення сприяє не лише інтелектуальному розвитку, але й особистісному зростанню [8].

Внесок в розвиток концепції критичного мислення також зробили американські вчені Ч. Темпл, К. Мередіт, Д. Стіл. У своїй спільній роботі вони вказували на важливість допитливості та застосування дослідницьких методів як ключових аспектів критичного мислення, підкреслюючи необхідність ставити питання та шукати на них відповіді [9].

Вагомий вклад у теорію критичного мислення вніс і український науковець Н. Стеценко, який визначив критичне мислення як процес оцінювання інформації за критеріями її достовірності, здатності виявляти та аналізувати причинно-наслідкові зв'язки та альтернативні точки зору, а також гнучкості у зміні власних позицій на основі доказової бази [5].

Вітчизняний вчений О. Василенко акцентує на тому, що критичне мислення має розглядатися як процес наукової оцінки, що включає аналіз як позитивних, так і негативних аспектів дійсності, а також використання специфічних методів обробки інформації для досягнення цілей, зазначених дослідником [1]. Однак, переважна більшість досліджень, що присвячені цій тематиці, не беруть до уваги специфіку формування критичного мислення у студентів певних спеціальностей під час опанування конкретних дисциплін, зокрема в процесі вивчення іноземних мов.

Здатність критично мислити виокремлюється як одна з ключових компетенцій [2], необхідних студентам у ХХІ столітті, що дозволяє ефективно відповідати на сучасні виклики [3], здійснювати творчий аналіз та синтез інформації, та критично ставитися до отриманих даних, включаючи інформацію, отриману іноземною мовою. Крім того, іноземна мова виступає не лише як інструмент спілкування, але і як засіб глибшого розуміння світової культури, менталітету та поглядів інших народів, сприяючи таким чином розширенню культурного горизонту студентів.

Опанування іноземною мовою та розвиток критичного мислення можуть бути інтегровані у навчальний процес таким чином, що сприятиме не лише підвищенню мовних навичок, але й формуванню глибокого розуміння культурної та соціальної дійсності. Така інтеграція є особливо важливою у контексті вищої освіти, де вивчення англійської мови повинно виступати не лише як академічний предмет, але і як середовище для розвитку критичного мислення. Враховуючи це, навчальний процес із вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах має бути спрямований на забезпечення студентам умов для розвитку критичного мислення, що стане запорукою їх успішної адаптації та ефективного реагування на складнощі сучасного світу.

Метою статті є спроба висвітлити особливості розвитку критичного мислення у студентів на заняттях з англійської мови у ЗВО.

Виклад основного матеріалу

В останні роки акцент у навчальному процесі зсувається в бік розвитку критичного мислення, що стає визначальною характеристикою сучасної освіти. Не обмежуючись лише засвоєнням знань, освіта наголошує на необхідності критичного аналізу інформації та творчого, усвідомленого її використання.

Відтак, критичне мислення, аналіз, творчість та активне навчання стають ключовими елементами навчального процесу. Раніше існувала тенденція вважати, що критичне мислення необхідне переважно для технічних та природничих дисциплін, тоді як в гуманітарній сфері застосування цих методів здавалося недоцільним. Така позиція призвела до складнощів у дослідженні підходів та розробці практичних методів реалізації критичного мислення в гуманітарних дисциплінах.

Однак, практика демонструє, що гуманітарні дисципліни, включаючи професійне вивчення іноземних мов, можуть та повинні включати розвиток критичного мислення. Інтеграція методів критичного мислення в навчальний процес сприяє підвищенню інтересу студентів до навчання, покращенню його ефективності та розвитку їх творчих та аналітичних здібностей. Визнання важливості критичного мислення як основи освіти було визначено у багатьох європейських країнах та США ще на початку 90-х років ХХ століття.

В Україні та інших пострадянських країнах педагогічна технологія, спрямована на розвиток критичного мислення у школярів та студентів, стала відомою ближче до кінця 90-х років, завдяки працям американських педагогів, таких як Дж. Стіл, К. Мередит, Ч. Темпл, С. Уолтер. Вивчення іноземних мов з акцентом на розвитку критичного мислення визначається як одна з ключових задач сучасної освіти, що включає не тільки набуття знань, але й розвиток здатності застосовувати ці знання в реальних життєвих ситуаціях.

Сучасне суспільство вимагає від освіти формування вільної, творчої особистості, здатної до якісного мислення. Якісне мислення, що проявляється через творчу та конструктивну діяльність, вимагає розвитку критичності як ключової риси мислення людини, що є невід'ємним компонентом сучасної освітньої системи.

Програма вивчення англійської мови за професійним спряму- ванням у вищих навчальних закладах спрямована на досягнення комплексу цілей, що охоплюють широкий спектр компетенцій, необхідних студентам для успішної діяльності в академічному та професійному середовищі. Основні напрямки включають:

1. Практичну ціль - формування загальних та спеціалізованих комунікативних навичок (лінгвістичних, соціолінгвістичних, прагматичних), що дозволяють ефективно спілкуватися як в академічному, так і в професійному контексті.

2. Освітню ціль - розвиток загальних компетенцій, таких як декларативні знання, уміння, навички та здатність до самоосвіти, що підтримує здібності до самооцінки та незалежного навчання. Це готує студентів до постійного професійного розвитку після завершення вищої освіти.

3. Пізнавальну ціль - залучення студентів до академічної та квазіпрофесійної діяльності, спрямованої на розвиток їх пізнавальних здібностей.

4. Розвивальну ціль - підтримка в формуванні загальних компетенцій, зокрема особистісної мотивації, зміцнення впевненості як користувачів англійської мови, та позитивного ставлення до її вивчення.

5. Соціальну ціль - сприяння розвитку критичного самоусвідомлення та вміння ефективно спілкуватися в міжнародному контексті.

6. Соціокультурну ціль - допомога студентам у досягненні глибшого розуміння міжнародних соціокультурних проблем, що забезпечує адекватну поведінку в різноманітних професійних та академічних ситуаціях.

Розвиток критичного мислення є інтегральною складовою вирішення зазначених завдань, оскільки критичне мислення сприяє глибшому аналізу та осмисленню інформації, формуванню здатності до самостійного оцінювання отриманих знань і умінь, а також адаптації до швидкозмінного професійного середовища. Включення компонентів критичного мислення в програми вивчення іноземних мов не тільки збагачує навчальний процес, але й готує студентів до ефективної міжкультурної комунікації та успішної професійної діяльності.

Таксономія Блума є фундаментальною моделлю у педагогіці, яка класифікує навчальні цілі та навички від найпростіших до найсклад- ніших, відображаючи ієрархію когнітивних процесів. Згідно з цією таксономією, критичне мислення поділяється на нижчі та вищі рівні.

Нижчі рівні критичного мислення включають:

1. Запам'ятовування: Вміння ідентифікувати, запам'ятати та відтворювати інформацію.

2. Розуміння: Здатність пояснити ідеї або концепції, класифікувати та інтерпретувати матеріал.

3. Застосування: Використання знань у нових ситуаціях, розв'язання проблем на основі наявних знань.

Вищі рівні критичного мислення об'єднують:

1. Аналіз: Розбиття інформації на складові частини для розуміння її структури.

2. Синтез: Інтеграція частин в ціле, створення нового з'єднання або пропозиції.

3. Оцінка: Судження про вартість ідеї або матеріалу на основі критеріїв та стандартів.

Критичне мислення, як зазначено, є процесом наукового мислення, що передбачає усвідомлене та об'єктивне аналізування фактів для формування судження. Ця здатність вимагає від людини інтелектуальної незалежності, критичного аналізу інформації, вміння ставити питання та розвивати аргументовані висновки. Критично мислездатні люди можуть ефективно навігувати в інформаційному просторі, відстоювати власні переконання та адаптуватися до змінних соціальних умов, маючи глибоке розуміння особистих цінностей і потреб.

Розвиток критичного мислення, особливо на вищих рівнях таксономії Блума, є ключовим для академічного успіху та професійного зростання. Воно сприяє формуванню здатності до самостійного навчання, критичному аналізу інформації та ухваленню обґрунтованих рішень, що є невід'ємною частиною інтелектуального та особистісного розвитку.

Розвиток критичного мислення не є властивістю, вродженою від народження; натомість, його можна сформувати як самостійно, так і через навчальний процес у рамках вивчення специфічних дисциплін. Це особливо актуально для вивчення іноземних мов у вищих навчальних закладах, де критичне мислення повинно стати фундаментальним елементом освітнього процесу. Олена Пометун вказує на необхідність педагогічної моделі, що включає детальне визначення очікуваних результатів навчання, що сприяє підвищенню рівня критичного мислення, стимулює активне навчання для забезпечення можливостей для самостійного аналізу та прийняття рішень, а також створення позитивного освітнього середовища, що мотивує до успішного засвоєння знань [4].

Засновники методики розвитку критичного мислення, американські дослідники Чарльз Темпл, Дженні Стіл і Куртіс Мередіт, окреслили ключові фази цього процесу: виклик, реалізація та рефлексія [9]. Ці фази можуть бути інтегровані в навчальний процес при вивченні іноземних мов. На початковому етапі студенти знайомляться з новим матеріалом, переосмислюють та інтегрують вже відомі знання.

Використання методу "мозкового штурму" на цьому етапі дозволяє студентам формулювати список відомих їм фактів. "Мозковий штурм" може проводитися індивідуально або в групах, з можливістю запису ідей на дошці чи в зошитах.

Важливою умовою ефективності цього методу є прийняття без обмежень усіх ідей без висловлювання критики з боку учасників.

Першочергова мета викладача на початковому етапі полягає у синтезі знань студентів, асистуванні кожному у визначенні особистісного рівня освітнього потенціалу та формулюванні ключових напрямків для набуття нових компетенцій.

На наступній стадії освітнього процесу студентам необхідно рефлектувати над прикладним значенням засвоєних знань, включаючи запис нової лексики для заповнення прогалин у знаннях, а також активне використання дискусій та дебатів як засобів навчання.

Важливою задачею викладача на цій стадії є створення умов для самостійного пошуку інформації студентами з подальшим колективним аналізом та обговоренням, при цьому критичні оцінки не лише дозволяються, але й стимулюються.

Фінальний етап передбачає розуміння студентами способів застосування здобутих знань у практичній діяльності, обговорення змін у поглядах, поведінці, які сталися внаслідок навчання. Методика написання есе, де студенти аргументовано викладають власні думки, є ефективним засобом рефлексії. Структура «виклик-реалізація-рефлексія» також застосовується у самостійній роботі студентів, що сприяє розвитку їхньої здатності до критичного аналізу отриманої інформації.

Самостійна робота може бути організована як індивідуально, так і в груповому форматі, включаючи презентації, діалоги тощо. З. Шумейко підкреслює, що успішність впровадження технології розвитку критичного мислення значною мірою залежить від педагога, здатного адекватно оцінити переваги застосування даного підходу у контексті конкретної теми, враховувати потенційні знання, уміння та навички, які мають бути розвинуті у студентів, та сприяти формуванню їх професійних якостей. Важливо організувати взаємодію зі студентами на принципах діалогічності та партнерства, стимулювати їх до самостійної дослідницької роботи, творчого самовираження, а також розвивати активність, організованість, креативність, об'єктивність, відповідальність [6].

Для того, аби сприяти розвитку критичного мислення серед студентів, викладачу необхідно здійснювати постійне професійне самовдосконалення. Важливим аспектом у цьому процесі є дотримання п'яти основних принципів, які сприяють креативності у педагогічній діяльності: 1) застосування інноваційних підходів до навчального процесу; 2) регулярне ознайомлення з фаховою літературою; 3) систематичне виконання завдань на розвиток критичного та креативного мислення; 4) постійне розширення власного кругозору; 5) включення елементів гри, розваги та гумору у навчальний процес.

Вибір навчального посібника є ключовим фактором для ефективного розвитку критичного мислення на заняттях з англійської мови. Оптимальним варіантом для курсів німецької мови вважається використання оригінального підручника "Aspekte Niveau B1+" авторства Уте Койтан, Гелен Шмітц, Тані Сібер, Ральфа Зонтага, виданого Klett- Langenscheidt (Мюнхен), який відповідає зазначеним критеріям та включає численні завдання для стимулювання критичного та креативного мислення.

Дискусії, дебати та запитання відіграють важливу роль у навчальному процесі, надаючи студентам можливість переглянути різні погляди на проблему. Ці формати спілкування є універсальними, оскільки дозволяють обговорювати широкий спектр тем. За словами Н. Стеценко, у процесі дискусії відбувається глибоке осмислення інформації, її аналітичний розбір та синтез, формування індивідуального ставлення до обговорюваної проблеми, а також вдосконалення навичок ведення діалогу, що сприяє розвитку професійної культури студентів [5].

У процесі розвитку критичного мислення майбутніх філологів під час вивчення англійської доцільно використовувати таблиці: концептуальні, порівняльні тощо. Вивчаючи побутові теми, у студентів виникає багато питань і суперечок. Внаслідок цього ефективним є прийом «За і проти», який можна реалізувати у вигляді таблиці (табл. 1). Метою даного прийому є розвиток мовних компонентів, здатності висловлювати свою точку зору на задану тему. Наведемо приклад прийому «За та проти» на навчальному занятті на тему «Internet in our life».

Дискусія починається із запису позитивних та негативних аргументів на запропоновану тему. Потім за допомогою записаних тез, тверджень висловлюється теза «за», потім заслуховується спростування та висловлюється теза «проти». Після того, як усі аргументи прозвучали, студенти роблять висновки, підбиваючи підсумки дискусії.

Таблиця 1.

Прийом «За та проти»

Цікавим засобом розвитку критичного мислення майбутніх філологів є інтегрування кластерів в процес викладанні англійської мови.

Кластери - це виділення сенсових одиниць тексту та графічного оформлення у певному порядку у вигляді грона. Можна намалювати будь-яку модель: сонячну систему, квітку тощо. У центрі - тема. Навколо неї смислові одиниці, які поєднуються з темою.

Система кластерів охоплює велику кількість інформації. Кластери можуть бути застосовані як на початку заняття, так і для узагальнення матеріалу та підбиття підсумків. Застосування кластера наприкінці навчального заняття забезпечує закріплення лексичного матеріалу найефективніше. Приклад кластера наведено на рисунку 1.

Рис. 1. Кластер до теми «Great Britain and Northern Ireland»

У підсумку, інтеграція критичних запитань і дій у навчальний процес на заняттях з іноземної мови в контексті фахової підготовки студентів відіграє вирішальну роль у розвитку їх критичного мислення та творчих здібностей. Такий підхід не тільки сприяє поглибленню фахових знань, але й формує комплексний підхід до професійного самовдосконалення, відкриваючи шлях для інноваційного мислення в майбутній професійній діяльності.

Ігрові методи, такі як пресконференції, ток-шоу, презентації, також значно сприяють розвитку критичного мислення, дозволяючи у неформальній обстановці обговорювати ключові аспекти міжособистіс- ної комунікації. Враховуючи різноманітність тем і ситуацій, що покриваються під час вивчення іноземних мов, використання сюжетно- рольових ігор та інсценувань на теми, такі як "Знайомство", "У ресторані", "У готелі", "У магазині" та інші, вважається доречним та ефективним підходом у навчальному процесі.

Рольові ігри відіграють значну роль у набутті життєвих компетентностей та стимулюванні критичного мислення. Таким чином, розвиток критичного мислення може розглядатися як важливий аспект у формуванні комунікативних навичок студентів під час вивчення іноземних мов. Застосування цих та інших методичних підходів відкриває можливості для розвитку в студентів здібностей критично аналізувати, опрацьовувати та ефективно використовувати інформацію, отриману з різноманітних джерел, а також уміння представляти результати такого аналізу в конденсованому вигляді. Однак, важливо підкреслити один фундаментальний аспект, який, хоч і є інтуїтивно зрозумілим, часто залишається недооціненим як у теоретичних дослідженнях, так і у практичній реалізації.

Критичне мислення має велике значення не саме по собі, а як інструмент досягнення конкретної практичної мети. Тому використання будь-якого методичного прийому має завершуватися визначенням досягнення цієї мети. Якщо не робити акцент на необхідності досягнення практично корисного результату, існує ризик, що навички критичного мислення перетворяться на засіб для безпідставної критики, що може негативно вплинути на навчальний та виховний процеси.

Застосування методів та прийомів критичного мислення не лише спрощує та диверсифікує діяльність викладачів і студентів, але й створює умови для підвищення пізнавального інтересу, розширення лексичного запасу та розвитку креативного, творчого потенціалу студентів. Такий підхід сприяє всебічному розвитку особистості, забезпечуючи не лише академічні, але й життєві навички, необхідні для успішної соціалізації та професійного зростання.

Висновки

Підбиваючи підсумки обговорення, слід визнати значні переваги, які надає освоєння критичного мислення. Здатність аналізувати інформацію, приймати обґрунтовані рішення, ефективно протистояти інформаційному тиску, а також толерантне ставлення до поглядів опонентів є ключовими елементами критичного мислення. Розвиток цих навичок через триетапну технологію, яка охоплює виклик, реалізацію та рефлексію, дозволяє не тільки досягнути специфічних навчальних цілей, але й впровадити різноманітні методи та прийоми, спрямовані на підвищення ефективності навчального процесу.

Використання даної технології на заняттях з англійської мови в університетах значно розширює горизонти знань студентів, виходячи за рамки стандартної програми. Критичне мислення сприяє формуванню глибокого розуміння матеріалу, розвиває здатність аналізувати та оцінювати інформацію, а також допомагає у формуванні навичок прогнозування потенційних наслідків.

Практичний досвід застосування цієї технології під час навчання німецької мови показав, що активізація навчального процесу та стимулювання інтересу студентів до вивчення мови можливі через різноманітність завдань та ігровий формат занять. Це сприяє не тільки засвоєнню великого обсягу інформації без відчуття втоми, але й формуванню партнерських відносин між студентами та викладачем. Розвиток здібностей критичного мислення відіграє ключову роль у формуванні професійної компетентності фахівців з технічною освітою, підкреслюючи необхідність їх неперервного удосконалення. У контексті викладання англійської мови за професійним спрямуванням, залучення студентів до роботи з текстами, які тісно пов'язані з їхньою майбутньою професією, відіграє важливу роль у стимулюванні критичного аналізу та оцінювання. Цей підхід сприяє глибшому засвоєнню спеціалізованої лексики та розвитку відповідних мовних навичок у контексті фахової підготовки.

Використання критичних запитань і дій на основі фахових текстів на заняттях з англійської мови є ефективним засобом для активізації критичного мислення студентів. Розуміння зв'язку між критичним мисленням, творчістю, та творчим мисленням відкриває перспективи для подальших досліджень та розробки практичних вправ, спрямованих на розвиток цих важливих навичок. Важливо також розробити методики для кількісної оцінки ефективності таких підходів у контексті викладання іноземних мов, що дозволить визначити їх вплив на формування критичного та творчого мислення студентів. Окремо слід виділити вплив застосування цих методик на розвиток мовних та професійних навичок, аналізуючи, як це сприяє інтеграції фахових знань і мовної компетенції.

Отже, компетенції, набуті завдяки освоєнню критичного мислення на заняттях з англійської мови, відкривають перед студентами широкі перспективи для самовизначення в особистому, професійному та суспільному житті, значно підвищуючи їх конкурентоспроможність на глобальному ринку праці. Таким чином, інвестиції в розвиток критичного мислення є надзвичайно важливими для комплексної підготовки молоді до викликів сучасного світу.

Література

1. Василенко О. Особливості розвитку критичного мислення іноземних студентів при вивченні української мови за професійним спрямуванням. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». 2020. № 10 (78). С 203?206.

2. Калиняк Б., Морська Н. Розвиток критичного мислення на заняттях англійської мови за професійним спрямуванням у ЗВО технічного профілю. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В Винниченка. Серія «Філологічні науки». 2020. № 187. С. 660?664.

3. Мединська С. І. Розвиток критичного мислення при формуванні іншомовної компетенції в підготовці фахівців для індустрії гостинності, туризму та міжнародного бізнесу. Вісник університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2021. № 1 (21). С. 198?204.

4. Пометун О. Критичне мислення як педагогічний феномен. Український педагогічний журнал. 2018. № 2. С. 89?98.

5. Стеценко Н. М. Розвиток критичного мислення майбутніх фахівців у процесі вивчення англійської мови. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія «Педагогічні науки: реалії та перспективи», 2018. № 60 (2). С. 151?154.

6. Шумейко З.Є. Упровадження технології розвитку критичного мислення в професійну підготовку фахівців державної кримінально-виконавчої служби. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2020. № 1 (19). С. 347?353.

7. Halpern D. Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking. New Jersey: Lawrence Erlbaum Associates. 1996, 167 р.

8. Paul R. Critical Thinking: What Every Person Needs to Survive in a Rapidly Changing World. Rohnert Park, CA: Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ. 1990, 178 р.

9. Temple C., Steele, J., Meredith K. RWCT Project: Reading, Writing, Discussion in Every Discipline: Guidebook III. Washington, DC: International Reading Association for the RWCT Project. 1996, 156 р.

References

1. Vasylenko, O. (2020). Osoblyvosti rozvytku krytychnoho myslennia inozemnykh studentiv pry vyvchenni ukrayinskoi movy za profesiinym spriamuvanniam [Features of the critical thinking development in foreign students in the study of Ukrainian language for professional purposes]. Naukovi zapysky Nationalnoho Universitetu “Ostrozka akademia”: Filolohia ? Scientific Proceedings of Ostroh Academy National University: Philology Series, no. 10 (78), pp. 203-206. [In Ukrainian].

2. Kalynyak, B., Morska, N. (2020). Development of critical thinking at lessons of foreign languages for specific purposes at institutions for high education of technical specialities. Naukovi zapysky: Filolohichni nauky ? Scientific papers of Volodymyr Vynnychenko Central Ukraine State University. Series: Philological sciences, issue 187, pp. 660-664. (In Ukrainian). [In Ukrainian].

3. Medynska, S. (2021). Development of critical thinking and foreign language competency in the training of experts for the hospitality industry, tourism and international business. Visnyk universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia» ? Bulletin of Alfred Nobel University. Series “Pedagogy and Psychology”, no. 1 (21), pp. 198-204. [In Ukrainian].

4. Pometun, O. (2018). Krytychne myslennia yak pedahohichnyi fenomen [Critical Thinking as a pedagogical phenomenon]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal ? Ukrainian Pedagogical Journal, no. 2, pp. 89-98. [In Ukrainian].

5. Stetzenko, N.M. (2018). Development of critical thinking of future specialists in the process of learning a foreign language. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia «Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy» ? Scientific Journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series: Pedagogical sciences: reality and perspectives, issue 60, vol. 2, pp. 151-154. (In Ukrainian).

6. Shumeiko, Z.Ye. (2020). Implementation of the technology of critical thinking development in professional training of the employees of the state criminal executive service. Visnyk Universytetu imeni Alfreda Nobelia. Seriia «Pedahohika i psykholohiia» ? Bulletin of Alfred Nobel University. Series “Pedagogy and Psychology”, no. 1 (19), pp. 347-353.

7. Halpern, D. (1996). Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking. New Jersey, Lawrence Erlbaum Associates Publ. [in English].

8. Paul, R. (1990). Critical Thinking: What Every Person Needs to Survive in a Rapidly Changing World. Rohnert Park, C A, Center for Critical Thinking and Moral Critique, Sonoma State Univ. [in English].

9. Temple, C., Steele, J., Meredith, K. (1996). RWCT Project: Reading, Writing, Discussion in Every Discipline: Guidebook III. Washington, DC, International Reading Association for the RWCT Project. [in English].

Размещено на Allbest.ru