Активація мовленнєвого розвитку в дітей переддошкільного віку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Активація мовленнєвого розвитку в дітей переддошкільного віку

Арнаутова Лариса Валентинівна, кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри спеціальної і інклюзивної освіти та реабілітації ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

У процесі раннього розвитку всіх систем насамперед страждає мова, оскільки є відображенням складних, індивідуальних, які залежать від багатьох факторів психологічних процесів, що відбуваються в організмі дитини.

Своєчасно розпочаті корекційно-логопедичні заняття нівелюють загальне відставання в розвитку дитини, оскільки психічний та емоційний розвиток взаємопов'язаний із спілкуванням. Тому фахівці наполегливо рекомендують не чекати, поки дитина заговорить самостійно або чекати віку 4-5 років. Час може бути втрачено, що може призвести до виникнення супутніх проблем, наприклад із психікою.

Актуальність теми пов'язана з потребою у стимулюванні розвитку мовленнєвої активності дітей раннього віку, що забезпечить корекцію первинних порушень вищих психічних і моторних функцій та запобігатиме появі вторинних відхилень у розвитку дитини.

Метою дослідження є формування активного мовлення в дітей віком 2,5-3 роки, мова яких відрізнялася бідністю словникового запасу, недостатнім розумінням мови дорослого, зниженням комунікативних функцій порівняно з однолітками.

Нами був досліджений рівень мовленнєвого розвитку в 10 дітей віком 2,5-3 роки, розвиток промови яких відставав від вікової норми. У своїй роботі ми використали методику мовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвиненням мови третього року життя, яка заснована на таких етапах дослідження: визначення рівня розвитку загальної моторики, дрібної моторики, активного словника, пасивного словника та виявлення рівня розуміння мови дорослого.

Проведене дослідження показало, що у всіх дітей є затримка мовленнєвого розвитку, але в різних дітей вона виражена різною мірою. Жодна дитина не показала високого рівня мовленнєвого розвитку, четверо дітей перебувають на середньому рівні, шестеро - на низькому.

Після застосування корекційної роботи з розвитку мови було проведено контрольне дослідження результатів виконаної роботи за тими самими методиками, які ми використовували на етапі діагностики їх мовленнєвого розвитку.

Порівняльний аналіз вказує на те, що після проведеної корекційно-логопедичної роботи немає жодної дитини з низьким рівнем мовленнєвого розвитку порівняно із шістьома дітьми дітей до початку роботи. Мовленнєвий розвиток двох діточок практично повністю відповідає віковій групі й оцінюється як високий. Інші вісім дітей значно покращили всі напрями мовлення й оцінюються як діти із середнім рівнем розвитку.

Ключові слова: переддошкільний вік дітей, порушення мовленнєвого розвитку, корекційно-логопедична робота, робота з батьками.

Activation of speech development in pre-preschool children

Arnautova L.

In the process of early development of all systems, language first of all suffers, because it is a reflection of complex, individual psychological processes occurring in the child's body, which depend on many factors.

Corrective and speech therapy classes started in a timely manner eliminate the general lag in the child's development, since mental and emotional development are interconnected with communication. Therefore, experts strongly recommend not to wait for the child to speak independently, or to wait until the age of 4-5 years. Time can be lost, which can lead to concomitant problems, for example with the psyche.

The relevance of the topic is related to the need to stimulate the development of speech activity of young children, which will ensure the correction of primary disorders of higher mental and motor functions and prevent the appearance of secondary deviations in the child's development.

The purpose of the study is the formation of active speech in children aged 2.5-3 years whose language was characterized by poor vocabulary, insufficient understanding of adult language, and a decrease in communicative functions compared to peers.

We investigated the level of speech development in 10 children aged 2.5-3 years whose speech development lagged behind the age norm. In our work, we used the method of speech development of children with general language underdevelopment of the third year of life, which is based on the following stages of research: determining the level of development of general motor skills, fine motor skills, active vocabulary, passive vocabulary and identifying the level of adult language understanding.

The conducted research showed that all children have a delay in speech development, but it is expressed to different degrees in different children. No child showed a high level of speech development, four children are at an average level, and six are at a low level.

After the application of corrective work on language development, a control study of the results of the work was conducted using the same methods that we used at the stage of diagnosing their speech development.

The comparative analysis indicates that after the correctional and speech therapy work, there is not a single child with a low level of speech development, compared to six children before the work began. The speech development of the two children is almost completely in line with the age group and is rated as high. The other eight children improved significantly in all areas of speech and are rated as children with an average level of development.

Key words: preschool age of children, impaired speech development, correctional and speech therapy work, work with parents.

Одними з основних порушень раннього розвитку є мовленнєві порушення, які впливають на подальші поведінкові реакції дитини, на її психоемоційний розвиток. Психологи зазначають, що кожна четверта дитина, яка відвідує дитячі дошкільні заклади, має ознаки мовленнєвих порушень.

У процесі раннього розвитку всіх систем насамперед страждає мова, оскільки є відображенням складних, індивідуальних, які залежать від багатьох факторів психологічних процесів, що відбуваються в організмі дитини. (Кабельнікова, 2017).

Затримка мовленнєвого розвитку не є регіональною - це проблема світового масштабу. Учені багатьох європейських країн і США розробляють наукові знання та досліджують нові методики щодо корекції ЗМР, особливо в дітей раннього віку. Чим раніше почнеться корекція, тим більш вираженим буде позитивний результат і дитина до шкільного віку освоїть і використовуватиме мовлення в повному обсязі відповідно до віку.

Однак досі існують помилкові погляди, що якщо дитина не почала говорити до трьох років, то це не є патологією, а є варіантом норми. Таке твердження призводить до того, що батьки дитини залишаються неуважними до формування промови малюка, що надалі може призвести і до порушень розвитку вищої психічної діяльності дитини.

Як зазначають педагоги дошкільних установ, у дитини з недорозвиненням мови в ранньому віці у старшому дошкільному віці не розвинені навички спілкування з однолітками, страждає пам'ять, відзначаються порушення емоційної сфери, діти сором'язливі та замкнуті в собі (Марченко, 2019).

Розкриття потенціалу кожної дитини можливе лише за своєчасного розвитку мовлення в ранньому дошкільному віці, що забезпечує розвиток комунікативних можливостей. Недостатні міжособистісні контакти уповільнюють розвиток психічних функцій (Купчишина, Мацук, 2022).

Своєчасно розпочаті корекційно-логопедичні заняття нівелюють загальне відставання в розвитку дитини, оскільки психічний та емоційний розвиток взаємопов'язаний із спілкуванням. Тому фахівці наполегливо рекомендують не чекати, поки дитина заговорить самостійно або чекати віку 4-5 років. Час може бути втрачено, що може призвести до виникнення супутніх проблем, наприклад із психікою.

Таким чином, актуальність цієї теми пов'язана з потребою у стимулюванні розвитку мовленнєвої активності дітей раннього віку, що забезпечить корекцію первинних порушень вищих психічних і моторних функцій та запобігатиме появі вторинних відхилень у розвитку дитини.

Метою нашого дослідження є формування активного мовлення в дітей віком 2,5-3 роки, мова яких відрізнялася бідністю словникового запасу, недостатнім розумінням мови дорослого, зниженням комунікативних функцій порівняно з однолітками.

Найбільш чутливим періодом розвитку мовленнєвих функцій є ранній вік дитини у віці до трьох років. За навіть незначних проявів затримки мови потрібно звернутися до фахівця і пройти комплексне обстеження малюка. Рання діагностика та своєчасна корекція позбавлять його появи вторинних порушень надалі. В основі логопедичної корекції навіть на ранніх етапах мовленнєвого розвитку лежить принцип взаємодії психічного й когнітивного рівнів розвитку дитини.

Нами було досліджено 10 дітей віком 2,5-3 роки, розвиток промови яких відставав від вікової норми. У своїй роботі ми використали методику мовленнєвого розвитку дітей із загальним недорозвиненням мови третього року життя, яка заснована на таких етапах дослідження: визначення рівня розвитку загальної моторики, дрібної моторики, активного словника, пасивного словника та виявлення рівня розуміння мови дорослого.

Дослідження дітей проводилося в присутності батьків, індивідуально з кожною дитиною, тривалістю 15-20 хвилин.

На першому етапі вивчався рівень розвитку загальної моторики дитини. Для цього малюку пропонувалося виконати динамічні вправи, як-от підстрибнути, пройти по доріжці, кинути м'яч, зловити м'яч, нахилитися вперед і в боки, переступити через маленьку лавку заввишки 25-30 см.

Другий етап - обстеження рівня розвитку дрібної моторики. Дитині пропонується показати, як вона самостійно їсть ложкою, як вона годує ляльку, пропонувалося зліпити з пластиліну якусь фігуру, наприклад кульку.

Дослідження розвитку моторики показало, що ці діти погано координовані, зазнають незручностей. Їм складно самостійно одягнутись, застебнути ґудзики, вони неакуратно користуються ложкою. Усі рухи виконуються у сповільненому темпі, невпевнено.

Третій етап - дослідження розвитку активного словника, який ґрунтується на вивченні іменників, дієслів ы прикметників у мові дитини.

Для вивчення активного словника іменників дитині пропонувалися кілька завдань із предметних картинок, наприклад, таких як «Іграшки», «Що це?».

У дослідженні знань і вмінь застосовувати дитиною дієслова пропонувалися предметні картинки з дієсловами дії. Завдання «Хто як пересувається?», «Хто що робить?» та інші.

Дослідження рівня розвитку та вміння користуватися в мові прикметниками також складається з виконання дитиною таких завдань, як «Згадай», «Город».

Отримані результати обстеження номінативного словника в досліджуваних дітей показали, що тільки в однієї дитини він розвинений достатньо. У двох дітей використання іменників перебуває на низькому рівні, інші діти показали середній результат.

Набагато гірше в досліджуваних дітей розвинений активний словник із використанням дієслів, особливо прикметників. У шести дітей словник дієслів погано сформований і перебуває на низькому рівні, і лише четверо показали середній рівень знання та вживання в мовленні дієслів.

Ще гірші справи з розвитком словника прикметників - усі діти показали низький результат.

Четвертий етап присвячено дослідженню імпресивної мови (пасивний словник), що засновано на виконанні дитиною простих і багатоступінчастих слухомовних інструкцій. Нами використовувалися такі завдання, як «Покажи маму з дитинчатами», «Урожай» та інші.

Дослідження багатоступінчастої слухової інструкції спрямовано на виявлення розуміння мови дорослого і здатність виконувати його завдання. Нами використовувалися різні іграшки, які знайомі дитині. Педагог просить дитину дати їй одразу дві іграшки, наприклад кубик і ляльку. Якщо дитина не може виконати це завдання, педагог сам бере ці предмети, називає їх, потім просить дитину повторити.

Як свідчать дані нашого дослідження, рівень розуміння простих слухових інструкцій у дітей розвинений краще, ніж багатоступінчастих. Тільки дві дівчинки показали високий результат. Показники інших дітей перебувають на середньому рівні.

Завдання щодо виконання багатоступінчастих інструкцій на високому рівні показала лише одна дитина, а п'ятеро малюків мали низький результат. Такі показники логічні та закономірні, тому що в досліджуваних дітей ще погано розвинений предикативний словник.

Здебільшого діти виконували тільки першу частину інструкції, наприклад, під час виконання інструкції «Погодуй ляльку, а ведмедика поклади спати» малюки «годували» тільки ляльку і не приступали до другої частини завдання. Це пов'язано з порушеннями переключення уваги, з труднощами концентрації, зі зниженою мовленнєво-слуховою пам'яттю, з неточним розумінням значень окремих слів.

Проведене дослідження показало, що у всіх дітей є затримка мовленнєвого розвитку, але в різних дітей вона виражена різною мірою. Жодна дитина не показала високого рівня мовленнєвого розвитку, четверо дітей перебувають на середньому рівні, шестеро - на низькому, що відображено на рис. 1.

Рис. 1. Рівень мовленнєвого розвитку дітей до корекції

Корекційно-розвивальна робота була побудована на комплексному, поетапному розвитку мовленнєвих функцій дитини з використанням принципів: від простого до складного; застосування різних видів діяльності; індивідуальний підхід до кожної дитини; робота з батьками.

Кожне заняття з логопедом проводилося за певною структурою, що передбачало розвиток дрібної моторики, мімічної моторики, артикуляційної моторики, дихальну гімнастику, індивідуальну вимову, фізхвилинку, розвиток фонематичного слуху. З огляду на вік дітей та особливості їх мовленнєвого розвитку всі вправи та завдання підбиралися індивідуально для кожної дитини. Однією з умов корекції мовленнєвого розвитку було обов'язкове продовження виконання завдань у домашніх умовах із батьками.

У нашій роботі, яка тривала протягом півроку, ми використовували картинки, м'ячі, ліплення з пластиліну, малювання та аплікації, ігри з водою, ігри з ляльками тощо.

За твердженням Н.Д. Трофаїла, гра має особливе значення в розвитку дошкільнят і є засобом, що пов'язує різні види їхньої діяльності. У грі дитина отримує враження, висловлює емоції, що відбивається у його промові. Різноманітні ігрові методи навчання дошкільнят стимулюють розвиток мови (Трофаїла, 2023).

Як уже згадувалося вище, одним із напрямів корекційно-логопедичної роботи була роботою з батьками. Ми відзначали виражену їхню зацікавленість, вони активно залучалися до заняття, уважно слухали та виконували рекомендації у дні, вільні від занять із логопедом. Постійно інформували про успіхи та неуспіхи свого малюка. Така підтримка з боку батьків викликала повагу й надію на позитивні результати нашої спільної роботи. Після застосування корекційної роботи з розвитку мови в дітей переддошкільного віку ми провели контрольне дослідження результатів виконаної роботи за тими самими методиками, які ми використовували на етапі діагностики їх мовленнєвого розвитку.

Порівняльний аналіз вказує на те, що після проведеної корекційно-логопедичної роботи немає жодної дитини з низьким рівнем мовленнєвого розвитку порівняно із шістьома дітьми до початку роботи. Про це свідчать дані середніх показників мовленнєвого розвитку дітей, що зазначені на рис. 2.

Рис. 2. Порівняльний аналіз рівня мовленнєвого розвитку дітей

Мовленнєвий розвиток двох діточок практично повністю відповідає віковій групі й оцінюється як високий. Інші вісім дітей значно покращили всі напрями мовлення й оцінюються як діти із середнім рівнем розвитку. Дані процентного співвідношення рівня мовленнєвого розвитку дітей раннього віку наведені на рис. 3.

Діти стали точніше виконувати всі рухи, які стали швидшими та спритнішими, покращилася їх координація. У промові дітей відзначається поліпшення звукоскладової структури, що проявляється зниженням кількості спотворень і скорочень складів, особливо у вживанні простої складової структури, односкладних і двоскладових слів. Уживання трискладових викликало труднощі в семи дітей, що становить 70%.

Рис. 3. Рівень мовленнєвого розвитку дітей після корекції

Зазначається позитивна динаміка поліпшення активного словника, діти добре засвоїли назви іграшок, орієнтуються у величині предметів, легко називають основні кольори, засвоїли дієслова, що визначають дії, і можуть вживати їх у своїй промові. Однак у чотирьох дітей ще зберігаються деякі проблеми зі знанням і вживанням у мові дієслів та прикметників.

Увага дітей стала більш концентрованою, вони стали чітко розуміти значення слів і, як наслідок, значно краще стали розуміти прийменники та займенники, багатоступінчасті інструкції. Відзначається значне розширення пасивного словника.

Підвищилося емоційне тло дитини, діти стали більш доброзичливими, охоче вступали в контакт з однолітками та з дорослими.

Отже, проведене дослідження показало ефективність проведеної корекції мовленнєвого розвитку і свідчить про потребу починати логопедичну роботу в ранньому віці дитини навіть за незначного відставання мови дитини від однолітків, не чекаючи діагнозу затримки мовленнєвого розвитку.

Список використаної літератури

1. Батліна Л.В., Богуш А.М., Григоренко А.І. Світ дитинства: комплексна освітня програма для дошкільних закладів / упоряд.: О.М. Байєр. Тернопіль: Мандрівець, 2015. 200 с.

2. Кабельнікова Н.В. Первинне недорозвинення мовлення у дітей (клінічний, психолінгвістичний та психолого-педагогічний аспекти): навч. посіб. / Херс. держ. ун-т. Херсон: Борисфен-про, 2017. 222 с.

3. Купчишина В.Ч., Мацук Л. О. Психологічні особливості мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку. Psychology Travelogs. 2022. № 1. С. 65-84.

4. Марченко І.С. Спеціальна методика розвитку мовлення (логопедична робота з корекції порушень мовлення у дошкільників): навч. посіб. Київ: Видавничий дім «Слово», 2019. 312 с.

5. Огнев'юк В.О. Дитина: програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. 304 с.

6. Трофаїла Н.Д. Розвиток мовлення дітей дошкільного віку в мовленнєво-ігровій діяльності. Актуальні питання у сучасній науці. 2023. № 10 (16). С. 771-778.

References

1. Batlina L.V. (2015). Svit dytynstva: kompleksna osvitnya prohrama dlya doshkilnykh zakladiv [The world of childhood: a comprehensive educational program for preschool institutions]. Ternopil: Mandrivets [in Ukrainian].

2. Kabelnikova N.V. (2017). Pervynne nedorozvynennya movlennya u ditey (klinichnyy, psykholinhvistychnyy ta psykholoho-pedahohichnyy aspekty) [Primary underdevelopment of speech in children (clinical, psycholinguistic and psycho-pedagogical aspects)]. Kherson: Borysfen-pro [in Ukrainian].

3. Kupchyshyna V.Ch., Matsuk L.O. (2022). Psykholohichni osoblyvosti movlennyevoyi diyalnosti ditey doshkilnoho viku [Psychological features of speech activity of preschool children]. Psychology Travelogs, 1, 65-84. [in Ukrainian].

4. Marchenko I.S. (2019). Spetsialna metodyka rozvytku movlennya (lohopedychna robota z korektsiyi porushen movlennya u doshkilnykiv) [A special method of speech development (speech therapy work on the correction of speech disorders in preschoolers)]. Kyiv: Slovo [in Ukrainian].

5. Ohnevyuk V.O. (2016). Dytyna: prohrama vykhovannya i navchannya ditey vid dvokh do semy rokiv [Child: a program of education and training of children from two to seven years of age]. Kyiv: Kyiv. un-t im. B. Hrinchenka [in Ukrainian].

6. Trofayila N.D. (2023). Rozvytok movlennya ditey doshkilnoho viku u movlennyevo-ihroviy diyalnosti [Speech development of preschool children in speech and play activities]. Aktualni pytannya u suchasniy nautsi - Current issues in modern science, 10 (16), 771-778. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru